6. метання ручних гранат призначення та особливості організації виконання вправ з метання ручних гранат 1



жүктеу 91.68 Kb.
Дата16.04.2019
өлшемі91.68 Kb.


6. МЕТАННЯ РУЧНИХ ГРАНАТ
6.1. Призначення та особливості організації виконання вправ з метання ручних гранат
6.1.1. Навчальні вправи з метання ручних гранат призначені для навчання особового складу метанню ручних наступальних та оборонних гранат з різних положень у пішому порядку та з БМ.

Вправи з метання ручних гранат виконуються:

бойовими гранатами – тільки вдень на навчальному місці для метання бойових гранат під керівництвом командира роти (батареї), старшого викладача;

навчально-імітаційними гранатами – вдень і вночі на обладнаному відповідно до додатка 16 до Курсу стрільб навчальному місці вогневого містечка (тилового району стрільбища, директриси) під керівництвом командира відділення, сержанта-інструктора.

Прийоми та правила метання ручних гранат викладено у Настанові зі стрілецької справи “Ручні гранати”.

Перед виконанням вправ з метання навчально-імітаційних гранат тими, хто навчається, вивчаються вимоги безпеки, будова гранат, правила поводження з ними, прийоми і правила метання.

Навчально-імітаційні гранати, які застосовуються для метання, за масою та формою повинні відповідати бойовим, мати навчальний запал із запобіжною чекою і бути справними.

До виконання вправи з метання бойової гранати допускаються ті, що засвоїли правила поводження з гранатами та виконали підготовчі вправи.

Ті, хто навчається, та керівник під час метання ручних гранат повинні бути в засобах індивідуального бронезахисту (сталевий шолом, бронежилет), а екіпажі бойових машин під час метання гранат з БМ – у шоломофонах.

Зброя стрільця під час метання гранати повинна бути у положенні, що забезпечує її негайне застосування.


6.1.2. Ділянка для метання бойових гранат обладнується відповідно до
додатка 17 до Курсу стрільб та вибирається так, щоб під час метання ручних гранат у радіусі не менше 150 м від місця можливого розриву гранат не було людей, тварин або об’єктів, які можуть бути уражені осколками ручних гранат. Вона повинна бути позначена по периметру червоними прапорцями та покажчиками з відповідними попереджувальними написами. Крім того, у деяких випадках можуть виставлятися додаткові пости оточення.

Навчальне місце для метання бойових гранат містить у собі такі елементи:

вихідне положення, обладнане укриттям (окопом), для чергової зміни тих, хто навчається;

пункт видачі гранат і запалів до них (пункт боєпостачання);

рубіж метання з окопом для захисту тих, хто метає, і керівника;

мішеневе поле;

тиловий район, обладнаний стендами, на яких відображено будову гранат, умови виконання вправ та вимог безпеки під час метання гранат.

Вихідне положення з укриттям для чергової зміни тих, хто навчається, та пунктом боєпостачання обладнується на безпечному віддаленні від рубежу метання бойових гранат і позначається відповідними покажчиками білого кольору.

Пункт видачі гранат і запалів до них (пункт боєпостачання) обладнується на вихідному рубежі в укритті (окопі).

Рубіж метання бойових гранат позначається відповідними покажчиками червоного кольору.

Між рубежем метання і вихідним положенням повинен бути встановлений радіо- або телефонний зв’язок.

Окоп, по якому метається граната, копається завдовжки 10 м і завглибшки 40–50 см.


6.1.3. Порядок виконання вправ з метання ручних гранат

У вихідному положенні керівник повідомляє особовому складу тему, мету і порядок проведення заняття; перевіряє знання тими, хто навчається, вимог безпеки, правил поводження з бойовою гранатою та умов вправи; повідомляє черговість виконання вправи, розподіляє тих, хто навчається, по змінах і призначає старших змін; після цього наказує першому, хто виконує вправу, отримати ручну гранату і вийти на вихідне положення, черговій зміні підготуватися до виконання вправи і зайняти укриття, а решті особового складу підрозділу приступити до занять на навчальних місцях у тиловому районі.

Той, хто навчається, отримавши гранату і запал до неї, оглядає їх, укладає в сумку для гранат та виходить на вихідне положення, а чергова зміна займає місця в укритті у вихідному положенні.

Переконавшись, що на ділянці для метання гранат і поблизу неї відсутні люди, тварини або машини, керівник вказує тому, хто метає гранату, напрямок та порядок метання.

Під час виконання навчальної вправи з ходу в пішому порядку:

керівник подає команду “До бою, підготувати гранату”. Той, хто навчається, вигвинчує пробку з корпуса гранати, угвинчує запал і доповідає: “Такий-то до метання гранати готовий”. Керівник, переконавшись у готовності того, хто навчається, та в безпеці метання гранати, подає команду “В атаку – вперед, гранатою – вогонь”. За цією командою той, хто навчається, самостійно на ходу бере гранату в праву (ліву) руку і пальцями щільно притискає спусковий важіль до корпуса гранати; продовжуючи щільно притискати спусковий важіль, іншою рукою стискає (випрямляє) кінці запобіжної чеки і за кільце пальцем висмикує її з запалу; з виходом на рубіж метання замахується і кидає гранату в ціль;

після кидка гранати зупиняється, відставивши праву ногу назад, опускається на праве коліно і присідає на підбор; гомілка лівої ноги при цьому повинна залишитися у вертикальному положенні, а праве коліно бути притиснутим до підбора лівої ноги; укриває незахищені частини тіла (сталевим шоломом, зброєю і протигазом), а після вибуху гранати завершує атаку цілі;

за командою керівника “Стій” приймає положення для стрільби лежачи. Після закінчення виконання вправи керівник повертає того, хто навчається, у вихідне положення, оглядає ціль і проводить розбір його дій.

Під час виконання навчальної вправи з окопу в пішому порядку:

керівник подає команду “До бою, підготувати гранату”. Той, хто навчається, займає своє місце в окопі, вигвинчує пробку з корпуса гранати, угвинчує запал і доповідає: “Такий-то до метання гранати готовий”. Керівник, переконавшись у готовності того, хто навчається, та в безпеці метання гранати, подає команду “Гранатою – вогонь”. За цією командою той, хто навчається, самостійно бере гранату в праву (ліву) руку і пальцями щільно притискає спусковий важіль до корпуса гранати; продовжуючи щільно притискати спусковий важіль, іншою рукою стискає (випрямляє) кінці запобіжної чеки і за кільце пальцем висмикує її з запалу, замахується і кидає гранату в ціль;

після кидка гранати укривається в окопі, а після вибуху гранати завершує атаку цілі;

за командою керівника “Стій” приймає положення для стрільби лежачи. Після закінчення виконання вправи керівник повертає того, хто навчається, у вихідне положення, оглядає ціль і проводить розбір його дій.

Після розбору за командою керівника той, хто виконав вправу, вибуває у тиловий район, а наступний – на рубіж метання ручної гранати. Після завершення виконання вправи тими, хто навчається, керівник дає команду на заміну навчальних місць.
6.1.4. Під час виконання вправ з БМ ручні гранати можуть метатися через вихідні люки, розміщені у верхній частині БМ (крім люка механіка-водія, водія). Той, хто навчається, з чергової зміни перебуває на безпечному віддаленні від БМ і за командою керівника “Такому-то до машини” прямує до БМ та стає позаду за 4 м від правої (лівої) гусениці.

Керівник, переконавшись у готовності того, хто навчається, та в безпеці виконання вправи, подає команду “До бою”. Той, хто навчається, займає визначене для нього місце у БМ, вигвинчує пробку з корпуса гранати, угвинчує запал та укладає гранату з запалом на штатне місце, веде спостереження та доповідає керівнику про готовність до виконання вправи: “Такий-то до метання гранати готовий”.

Після доповіді того, хто навчається, “Такий-то до метання гранати готовий” керівник подає команду “Гранату до бою”. За цією командою той, хто навчається, знімає зі стопора рукоятку замка кришки люка, виймає гранату та доповідає: “Граната готова”. Керівник, переконавшись у готовності того, хто навчається, до метання гранати (при виконанні вправи з ходу попередньо подає команду на рух візка з тренажером), подає команду “По піхоті праворуч (попереду, ліворуч) гранатою – вогонь”. За цією командою той, хто навчається, тримаючи гранату в правій (лівій) руці, випрямляє (зводить разом) кінці запобіжної чеки та за кільце витягує її, потім відчиняє люк, метає гранату в ціль та зачиняє люк.

Після метання гранати керівник подає команду “До машини”, оглядає ціль разом з тим, хто навчається, та оголошує йому оцінку.

Улучення гранати в ціль визначається за місцем розриву запала гранати.

Завершується заняття перевіркою керівником на пункті боєпостачання кількості гранат, що залишилися, та кілець із запобіжною чекою, проведенням загального розбору і повідомленням оцінки підрозділу.

Під час метання навчально-імітаційних ручних гранат організується спостереження за місцем падіння гранати, їх збирання та підготовка до повторного метання. Якщо під час метання навчально-імітаційної або бойової гранати запобіжну чеку із запалу не було витягнуто, влучення гранати у ціль не зараховується.
6.1.5. Під час виконання вправ у горах ручні гранати метаються знизу вгору та згори вниз. Для запобігання скочуванню ручних гранат місця розташування цілей і рубіж метання бойової гранати повинні бути обладнані насипами (бар’єрами) з ґрунту або каміння, колодами, траншеями.

6.2. ВПРАВИ З МЕТАННЯ РУЧНИХ ГРАНАТ У ПІШОМУ ПОРЯДКУ
1-а навчальна вправа

Метання ручної оборонної навчально-імітаційної ручної гранати

з місця з окопу
Ціль: три атакуючі стрільці – ростові фігури (мішень № 8), що встановлені у позначеному габариті на відкритій місцевості по фронту 10 м та в глибину 5 м. Габарит розбивається у глибину на три частини: центральну – глибиною 1 м, ближню та дальню – глибиною по 2 м. Мішені встановлюються: дві – у середині центральної частини та одна – у середині дальньої.

Дальність до цілі: 25 м.

Час: не більше 30 с від команди “Гранатою – вогонь” до вибуху гранати.

Кількість гранат: 1 навчально-імітаційна.

Положення для метання: стоячи з окопу.

Оцінка:

“відмінно” – влучити у центральну частину габариту;

“добре” – влучити у дальню частину габариту;

“задовільно” – влучити у ближню частину габариту.


Метання ручної оборонної навчально-імітаційної ручної гранати

з місця з БМ (макетів, тренажерів)
Ціль: три атакуючі стрільці – ростові фігури (мішень № 8) на відкритому майданчику в колі радіусом 2 м (уночі підсвічується).

Дальність до цілі: від БМ до центру кола – 25 м.

Кількість гранат: 1 навчально-імітаційна.

Час: 10 с від команди “Гранатою – вогонь” до зачинення люка.

Умови виконання вправи: вправа виконується з БМ, навчальної башти або тренажера з місця.

Оцінка:

“відмінно” – влучити у коло радіусом 2 м;

“добре” – влучити у коло радіусом 4 м;

“задовільно” – влучити у коло радіусом 6 м.


2-а навчальна вправа

Метання наступальної навчально-імітаційної ручної гранати на ходу в пішому порядку
Ціль:  три стрільці – грудні фігури (мішень № 6), встановлені у траншеї (окопі) на фронті 10 м в центральній частині габариту. Габарит розбивається у глибину на три частини: центральну – глибиною 1 м, ближню та дальню – глибиною по 2 м.

Дальність до цілі: 25–20 м.

Кількість гранат: 1 навчально-імітаційна.

Час: не більше 30 с від команди “Вперед” до моменту подолання траншеї та зайняття положення для стрільби лежачи.

Положення для метання: на ходу.

Оцінка: 

“відмінно” – влучити у траншею;

“добре” – влучити у дальню частину габариту;

“задовільно” – влучити у ближню частину габариту.


Метання наступальної навчально-імітаційної ручної гранати на ходу із БМ під час руху
Ціль: три атакуючі стрільці – ростові фігури (мішень № 8) на відкритому майданчику в колі радіусом 2 м (вночі підсвічується).

Дальність до цілі: від БМ до центру кола – 25–20 м.

Кількість гранат: 1 навчально-імітаційна.

Час: 10 с від команди “Гранатою – вогонь” до зачинення люка.

Умови виконання вправи: вправа виконується з навчальної башти або тренажера під час руху.

Оцінка:

“відмінно” – влучити у коло радіусом 2 м;

“добре”– влучити у коло радіусом 4 м;

“задовільно” – влучити у коло радіусом 6 м.


3-я навчальна вправа

Метання бойової ручної гранати
Ціль: три атакуючі стрільці – ростові фігури (мішень № 8), що встановлені у габариті на відкритій місцевості по фронту 10 м та в глибину 5 м. Габарит розбивається у глибину на три частини: центральну – глибиною 1 м, ближню та дальню – глибиною по 2 м. Мішені встановлюються: дві – у середині центральної частини та одна – у середині дальньої.

Дальність до цілі: 25 м.

Час: не більше 30 с від команди “Гранатою – вогонь” до вибуху гранати.

Кількість гранат: 1 ручна наступальна бойова граната.

Положення для метання: стоячи з окопу.

Оцінка:

“відмінно” – влучити у центральну частину габариту;



“добре” – влучити у дальню частину габариту;

“задовільно” – влучити у ближню частину габариту.

Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет