Державний вищий навчальний заклад



жүктеу 2.76 Mb.
бет1/12
Дата22.05.2018
өлшемі2.76 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису



РОЗМАН ІРИНА ІЛЛІВНА

УДК 371. 4 (477) (092) "1919/1938"




ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З УЧИТЕЛЯМИ У СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЗАКАРПАТТЯ (1919 – 1938 рр.)
13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки
Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук


Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Розлуцька Галина Миколаївна

Ужгород - 2016

ЗМІСТ


УДК 371. 4 (477) (092) "1919/1938" 1

РОЗДІЛ 1 10

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З УЧИТЕЛЯМИ ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 10

1.2. Навчально-методична робота з учителями: поняття і засади 26

Висновки до першого розділ 62

РОЗДІЛ 2 65

ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З УЧИТЕЛЯМИ В ЗАКАРПАТТІ 65

(1919 – 1938 рр.) 65

2.1. Теоретичні пошуки педагогів Закарпаття щодо організації навчально-методичної роботи 65

2.2. Вимоги до професійної діяльності учителів у системі шкільної освіти регіону 82

Висновки до другого розділу 105

РОЗДІЛ 3 108

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З УЧИТЕЛЯМИ В ЗАКАРПАТТІ (1919 – 1938 рр.) 108

3.2. Результати навчально-методичної роботи з учителями 139

3. 3. Можливості творчого використання досвіду навчально-методичної роботи з учителями Закарпаття (1919 – 1938 рр.) у сучасних умовах 160

Висновки до третього розділу 177

187.Нариси історії Закарпаття / Редкол. І. Гранчак, Е. Балагурі, І. Грицак [та ін.]. – Ужгород : Вид-во «Закарпаття», 1995. – Том ІІ. (1918 – 1945). – 663 с. 202

354.Яцина О. Ф. Педагогічна й культурно-освітня діяльність товариства «Просвіта» на Закарпатті (1920 – 1939 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. Ф. Яцина. – Івано-Франківськ, 2009. – 20 с. 218

355.Cambridge Professional Development Scheme [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cie.org.uk/cambridge-professional-development/ 218

373.Why Is Teacher Development Important?: Because Students Deserve the Best [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.edutopia.org/teacher-development-introduction. 220

374.Why Professional Development for Teachers is Critical [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://evolllution.com/opinions/why-professional-development-for-teachers-is-critical/ 220

Пояснювальна записка 234




ВСТУП
Актуальність дослідження зумовлена потребою удосконалення якісного складу педагогічних кадрів. Від рівня фахової компетентності, особистісних характеристик учителя залежить формування нової генерації молодого покоління українців. Сучасне суспільство вимагає освічених, творчих учителів, зацікавлених в оновленні власних знань і готових до педагогічної діяльності в умовах суспільства знань, соціально-економічних та технологічних трансформацій.

Професійне зростання, формування нових професійних навичок та компетенцій на основі попереднього навчання забезпечує методична робота, яка характеризується цілісною системою дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації, компетентності та майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу.

Удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів на сучасному етапі неможливе без урахування історичного досвіду, сформованої традиції професійного вдосконалення вчителів. Звернення до джерел педагогічної думки дає змогу виявити регіонально-культурні відмінності активізації творчого потенціалу вчителя, визначити суттєві характеристики педагогічної професії в умовах суспільно-політичних трансформацій. При цьому доцільно передусім звертати увагу на ті регіони, які в минулому мали успішний досвід трансформації суспільного життя і зокрема освітньої сфери на демократичних засадах. У цьому аспекті яскравим прикладом слугує Закарпаття, яке у міжвоєнний період входило до складу Чехословаччини.

Вимоги держави та суспільства до педагогічних працівників ґрунтуються на засадах Конституції України, законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Державної програми «Вчитель», а також на вимогах документів Міжнародної організації співробітництва й розвитку освіти, які наголошують на ключовій ролі педагога в реалізації державної політики, спрямованої на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження національної культурної спадщини.

Вивчення такого складного феномену, як професійна освіта, її історичних, теоретико-методологічних та психолого-педагогічних аспектів, здійснено у працях українських і зарубіжних учених: С. Батишева, С. Бочека, Г. Васяновича, М. Вегеша, Г. Вендта, А. Вихруща, О. Вільмана, А. Волошина, Р. Герляха, С. Гончаренка, В. Гомонная, М. Євтуха, Т. Завгородньої, С. Золотухіної, І. Зязюна, В. Кеміня, М. Кляпа, В. Кравця, І. Курляк, З. Курлянд, А. Магочія, Н. Мукан, В. Лугового, Н. Ничкало, Л. Оршанського, М. Пантюка, Г. Розлуцької, В. Росула, М. Савчина, В. Химинця, М. Чепіль, К. Шмідта, А. Штефана, О. Щербак та ін. Беручи до уваги згадані дослідження, все ж актуальною залишається потреба цілісного і систематичного висвітлення проблеми організації навчально-методичної роботи з учителями в Закарпатті міжвоєнного періоду. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Організація навчально-методичної роботи з учителями у системі шкільної освіти Закарпаття (1919 – 1938 рр.)».

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану НДР кафедри педагогіки та психології ДВНЗ «Ужгородський національний університет» при розробці теми «Теорія і практика становлення та розвитку системи освіти, навчання і виховання у загальноєвропейському контексті» (0115U001925). Тема дисертації затверджена вченою радою ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (протокол № 4 від 28 квітня 2015 р.) й узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук НАПН України (протокол № 6 від 29 вересня 2015 р.).

Мета дослідження − здійснити ретроспективний аналіз організації навчально-методичної роботи з учителями в системі шкільної освіти Закарпаття упродовж 1919 – 1938 рр. та обґрунтувати перспективи творчого використання історичного досвіду у сучасному вітчизняному освітньому просторі.

Згідно з поставленою метою визначено завдання дослідження.



  1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми в історико-педагогічній науці та окреслити поняття навчально-методичної роботи з учителями.

  2. Розкрити історичні умови становлення системи шкільної освіти Закарпаття (1919 − 1938).

  3. З’ясувати чинники формування навчально-методичної роботи з учителями Закарпаття досліджуваного часу.

  4. Виявити та охарактеризувати організаційно-практичні аспекти функціонування навчально-методичної роботи з учителями в означених регіональних і хронологічних межах.

  5. Визначити перспективи творчого використання історичного досвіду організації системи методичної роботи з учителями в умовах сучасної національної освіти.

Об’єкт дослідження – система шкільної освіти в Закарпатті (1919 – 1938).

Предмет дослідження − організація навчально-методичної роботи з учителями у шкільництві зазначеного регіону в міжвоєнний період.

Теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних учених із такої проблематики: історія України та культурно-освітніх процесів на Закарпатті (І. Ванат, М. Вегеш, А. Волошин, В. Гарагонич, В. Гомоннай, І. Гранчак, Я. Грицак, Д. Данилюк, М. Грушевський, А. Ігнат, І. Король, І. Крип’якевич, І. Поп, О. Орос, М. Токар, С. Сірополко, В. Худанич, Ю. Шаповал, А. Штефан та ін.); філософія освіти (В. Андрущенко, А. Герасимчук, Г. Васянович, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай, М. Михальченко, І. Надольний, Н. Скотна, В. Скотний та ін.); історія розвитку загальної і професійної освіти в Україні (Л. Баїк, М. Барна, А. Бойко, А. Вихрущ, О. Волинська, Д. Герцюк, Н. Дем’яненко, М. Донченко, О. Дубасенюк, М. Євтух, Т. Завгородня, С. Золотухіна, О. Квас, В. Кемінь, І. Киричок, Н. Коляда, В. Кравець, І. Курляк, М. Левківський, І. Лікарчук, В. Луговий, Н. Ничкало, М. Лук’янченко, О. Любар, Л. Оршанський, М. Пантюк, Д. Пенішкевич, Я. Собко, Б. Ступарик, М. Чепіль та ін.); теорія і практика навчання на Закарпатті (М. Баяновська, О. Бенца, М. Зимомря, М. Кляп, М. Кухта, Л. Маляр, І. Небесник, А. Рего, Г. Розлуцька, В. Росул, О. Фізеші, П. Ходанич, О. Юрош та ін.).

Методи дослідження: загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, систематизація, класифікація) – використані з метою аналітичної обробки наукових джерел і з’ясування сутності навчально-методичної роботи з учителями як суспільного та педагогічного феномена; пошуково-бібліографічний – застосовані задля вивчення архівних і бібліотечних фондів, каталогів, описів, видань тощо; системно-історичний – призначений для розгляду історичних передумов та еволюції проблеми підвищення професійної кваліфікації учителів Закарпаття; персоналістично-біографічний – послужив розкриттю педагогічних поглядів й управлінської діяльності відомих педагогів-організаторів, які зробили вагомий внесок у розвиток професійної педагогічної освіти Підкарпатської Русі; історико-типологічний – дав можливість з’ясувати основні чинники, тенденції та особливості трансформації системи навчально-методичної роботи з учителями на Закарпатті впродовж досліджуваного періоду; історико-порівняльний – застосований для порівняння подій, явищ, фактів, поглядів на досліджувану проблему з реаліями сьогодення; прогностичний – допоміг виявити умови ефективного впровадження прогресивного історичного досвіду до практики сучасної системи післядипломної педагогічної освіти.

Джерельна база дослідження – це декілька груп наукових документів. До першої, зокрема, віднесено праці з проблем філософії, історії, теорії вітчизняної освіти, а також навчально-методична література кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Друга група джерел охоплює нормативно-правові документи, звіти, довідники, статистичні щорічники, а також плани та програми професійних навчальних закладів, статути громадських організацій (культурно-просвітницьких, педагогічних, фахових та ін.). Третю групу складає періодична преса, зокрема часописи: «Подкарпатска Русь», «Учитель», «Учительський голос», «Віночокъ», «Світло», «Народна школа», «Česká osvěta», «Škola měšt´anská» та ін. До четвертої увійшли матеріали і документи, що зберігаються у Державному архіві Закарпатської області (фонди: 28; 56; 813; 1048; 1049; 1513; 1551).

Було також опрацьовано фонди бібліотек: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки НАПН України імені В. Сухомлинського, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, бібліотеки ДВНЗ «Ужгородський національний університет», а також інтернет-ресурси сайтів науково-педагогічних видавництв, вітчизняних професійних і вищих навчальних закладів.



Хронологічні межі дослідження охоплюють 1919 – 1938 рр. Нижня межа: 10 вересня 1919 р. – приєднання Закарпаття до Чехословаччини згідно із Сен-Жерменським договором. Верхня межа: 29 – 30 вересня 1938 рр. – укладення Мюнхенського договору, що започаткував дезінтеграцію Чехословаччини, а відтак автономізацію та унезалежнення Закарпаття (Карпатської України).

Територіальні межі дослідження визначені адміністративною територією Підкарпатської Русі, що у 1919 – 1939 рр. перебувала в складі Чехословаччини, об’єднуючи майже всі сучасні населені пункти Закарпаття, крім м. Чоп та його околиць, а також включала с. Лекаровце (нині – Словаччина).

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження:

  • уперше на підставі аналізу цілісно досліджено процес організації навчально-методичної роботи з учителями на Закарпатті (1919 – 1938) маловідомих історичних фактів;

  • обґрунтовано періодизацію, яка відображає специфіку організації навчально-методичної роботи з учителями в системі шкільної освіти Закарпаття міжвоєнного часу: 1) 1919 − 1926 рр. – визначення основних цілей, завдань, цінностей та напрямів організації навчально-методичної роботи з учителями, місії методичної допомоги педагогам у освоєнні нових методик навчання та виховання і створення умов успішної педагогічної праці, формування системи навчально-методичної роботи з педагогічними працівниками; 2) 1927 − 1938 рр. – розроблення нормативно-правових вимог до педагогічних кадрів і утвердження системи навчально-методичної роботи з учителями у поєднанні з налагодженням конкурсного відбору на педагогічні вакансії за результатами атестації; впровадженням системи мотивацій, стимулювання та заохочень розвитку професійної майстерності;

  • узагальнено організаційні аспекти навчально-методичної роботи з учителями в Підкарпатській Русі у досліджуваний період та визначено можливості їх упровадження до системи підготовки педагогів на сучасному етапі;

  • уведено до наукового обігу нові факти, теоретичні ідеї, що базуються на архівних документах і характеризують основні відмінності та тенденції формування системи професійної освіти Закарпаття впродовж 1919 – 1939 рр., зокрема матеріали з ДАЗО: Ф. 28 (оп. 2, спр. 1918, 2398). Ф. 28 (оп. 3, спр. 30, 197, 349, 366, 546). Ф. 28. (оп. 7, спр. 31, 302, 334). Ф. 28 (оп. 9, спр. 59, 256). Ф. 1498 (оп. 2, спр. 113, 1037, 1545, 2882). Ф. 1551 (оп. 2, спр. 48, 67, 80, 101, 120, 121, 194, 227, 252; оп. 3, спр. 139; оп. 4, спр. 1).

Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані для теоретичних напрацювань та практичної реалізації методичної роботи із сучасними педагогами. Положення, результати й висновки роботи можуть стати основою для розробки спецкурсів в педагогічних ВНЗ, інститутах післядипломної педагогічної освіти, а також лекційних курсів і семінарів з історії педагогіки України. Матеріали дослідження покладені в основу програми спецкурсу «Навчально-методична робота з учителями в Закарпатті (20 – 30-ті рр. ХХ ст.)», затвердженої вченою радою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 10 від 26.03.2015 р.).

Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (довідка № 1076/01-27 від 06.04.2016 р.); Мукачівського державного університету (довідка № 2894 від 14.12.2015 р.); Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 162 від 31.03. 2016 р.); ЗОШ І – ІІІ ст. № 10 м. Мукачево Закарпатської області (довідка № 01-13/385 від 13.11.2015 р.); ЗОШ І – ІІІ ст. № 6 м. Мукачево Закарпатської області (довідка № 340 від 17.11.2015 р.); ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (акт № 68-16-18а від 08.02.2016 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 755 від 14.04.2016 р.)



Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися на науково-методологічних семінарах і засіданнях кафедри педагогіки ДВНЗ «Ужгородський національний університет» упродовж 2010 – 2016 рр., а також доповідалися на конференціях і семінарах різного рівня: 1) міжнародних: «Практична соціальна робота і підготовка фахівців соціальної сфери» (Ужгород, 17 – 18 вересня 2010 р.), «Актуальні проблеми соціальної роботи і підготовки фахівців: сучасні тенденції» (Ужгород, 25 вересня 2015 р.), «Педагогічні інновації у фаховій освіті» (Ужгород, 2 жовтня 2015 р.), «Сучасні тенденції розвитку освіти і науки в інтердисциплінарному контексті» (Ченстохова – Ужгород – Дрогобич, 19 – 20 листопада 2015 р.), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 19 – 21 листопада 2015 р.), «Сучасні тенденції розвитку освіти і науки в інтердисциплінарному контексті» (Ченстохова – Ужгород – Дрогобич, 24 – 25 березня 2016 р.); 2) всеукраїнських: «Культура педагога в контексті освітніх парадигм» (Ужгород, 28 лютого – 1 березня 2013 р.), «Педагогічні інновації у фаховій освіті» (Ужгород, 19 грудня 2014 р.); 3) регіональних: «Духовні провідники Закарпаття ХХ – ХХІ століття» (Ужгород, 18 червня 2015 р.).

Публікації. Результати науково-дослідницької роботи, основні положення та висновки відображено у 16 публікаціях (усі одноосібні), з яких: 6 статей у наукових фахових виданнях України, 2 – у зарубіжних періодичних виданнях, 8 – у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 242 сторінки (основний текст – 185 сторінок). У списку використаних джерел – 381 найменування, з них 28 іноземними мовами). Робота містить 2 рисунки на 2 сторінках, 5 таблиць на 8 сторінках, 9 додатків на 20 сторінках.




Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет