Доба «проспериті» (процвітання) у США. Прояви Великої депресії. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки



жүктеу 102.03 Kb.
Дата11.04.2019
өлшемі102.03 Kb.

Дата: Всесвітня історія 10 клас

Тема: Доба «проспериті» (процвітання) у США. Прояви Великої депресії. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки.

Мета: пояснити причини перемоги республіканців на виборах 1920 р.; охарактеризувати політику, здійснювану ними на початку 1920-х рр.; визначити особливості періоду стабілізації в  країні; розкрити причини та масштаби Великої депресії 1929—1933 рр. у США; охарактеризувати заходи адміністрації президента США Г. Гувера; пояснити, за яких історичних обставин новим президентом США став Ф. Рузвельт; розкривати суть програми «Новий курс» Ф. Рузвельта та її вплив на життя країни; розвивати увагу,пам ять, мислення ,виховувати пізнавальний інтерес.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Оголошення теми та мети уроку. ІІІ. Актуалізація знань учнів Самостійна робота 1. Президент США ініціатор створення Ліги Націй.( В Вільсон демократ)? 2.Назвіть 29 президента США, який поголосив політику «твердого індивідуаліму» (республіканці 29.Воррен Гардінг. (1921-1923 ) став президентом «» самоусунення держави від процесів. 3. Політична течія захист національних інтересів,уникнення участі у міжнародних справах ( Ізоляціонізм) 4. Назвіть президента США за правління якого доба процвітання «просперіте»

( 30.Кальвін Кулідж.(1923-1929) 5. Коли ввнесена поправка до Конституції запроваджувався «сухий закон»

( 1920-1933рр. 18 поправка)

6. Коли доба «Проспериті» (1922-1929рр.) 7. Початок правління якого президента США співпадає з початком світової економічної кризи ( Герберт Гувер 1929-1933рр. ) 8. Повоєнний період обрані президент из якої політичної партії ( республіканська)

9. Який вид транспорту став доступний кожному 5 американцю? ( авто Форд) Якщо 1914 р. у країні було випущено 569 тис. автомобілів, то 1929 р. — вже 5 358 тис.

10.Що зробили можливим масове виробництво товарів щоденного вжитку? ( Раціоналізація та конвеєр) 11.Расистська організація в США, яка на початку 1930р. булла суттєво послаблена владою7 ( Ку-клукс-клан) с.178 12.Коли стався обвал курсу валют на Нью-Йорській, а потім і на інших біржах? (1929р)

ІV. Мотивація навчальної діяльності V. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості стабілізації в  США. «Процвітання».

Просперіті (з англ. букв. «процвітання») — назва періоду піднесення економіки і пов’язаного з цим зростання рівня життя населення в США в 1921—1929 рр.

20-ті рр. були для Сполучених Штатів роками процвітання. У 1929 р. обсяг продукції промислового виробництва перевищив рівень кризового 1921 р. на 78 %. Наприкінці 20-х рр. США виробляли стільки ж промислової продукції, скільки увесь інший світ. Надзвичайно швидкі темпи економічного зростання США пояснювалися політичною стабільністю, фінансовою потужністю, величезними резервами внутрішнього ринку.

Особливо стрімко розвивалися нові галузі промисловості, що обладнувалися за останнім словом науки і техніки. Найбільш яскравий приклад — бурхливе зростання автомобільної промисловості. Якщо 1914 р. у країні було випущено 569 тис. автомобілів, то 1929 р. — вже 5 358 тис. Автомобіль став своєрідним символом американського процвітання. Кожний п’ятий американець мав власний автомобіль. Розвиток автомобільної промисловості відбувався паралельно з будівництвом розгалуженої мережі автомобільних шляхів. Це, у свою чергу, сприяло розвиткові внутрішнього ринку.

Наслідком промислового буму стало нове збільшення національного доходу США. За 1923–1929 рр. він зріс з 74,3 млрд до 86,8 млрд доларів, тобто на 17 %. За даними американської статистики, середньорічний прибуток кожної американської сім’ї становив близько 3 тис. дол. Це були досить пристойні гроші, оскільки долар відтоді подешевшав у багато разів. Збільшення прибутків і поширення системи кредитування створювали для робітників, службовців, дрібних власників реальні можливості для придбання за готівку, а частіше у кредит автомобілів, радіоприймачів, холодильників, пилососів, пральних машин та іншої побутової техніки.

Проте не всі галузі економіки переживали промислове піднесення. Сільське господарство зазнавало кризи перевиробництва, ціни на аграрну продукцію знижувалися. Фермерські господарства ставали хронічно збитковими. Лише протягом 1925–1929 рр. було примусово продано з молотка за несплату боргів і податків 547 тис. ферм.

Великих втрат країні завдало запровадження «сухого закону». XVIII поправка до Конституції (1920) заборонила виготовлення і продаж алкогольних напоїв на території США. «Сухий закон» призвів до різкого зростання майже ліквідованої на той час організованої злочинності, створення системи нелегального розповсюдження спиртних напоїв. У 1933 р. цю горезвісну поправку було скасовано.

В останній рік просперіті республіканські лідери були сповнені оптимізму. У грудні 1928 р. Кулідж декларував у своєму посланні до конгресу: «Країна із задоволенням може дивитися на сучасне, на майбутнє — з оптимізмом». Однак наступний рік приніс розчарування і тривогу в життя мільйонів американців.

Чергова перемога республіканців на виборах 1928 р. привела в Білий дім Герберта Гувера (1929-1933).



Які передумови економічної депресії в США наприкінці 20-х років? С.181

2. Крах на Нью-Йоркській біржі. Велика депресія.

Він висунув програму ліквідації злиднів. Проте далекосяжні задуми нового президента були приречені на провал, оскільки роки його правління співпали з найбільшою світовою економічною кризою.



Криза почалася з паніки 24 жовтня 1929 р. на Нью-Йоркській біржі («чорний вівторок»), коли за один день акції впали в ціні на мільйони доларів. Це був крах ринку цінних паперів. Падіння курсу акцій тривало до 14 листопада. За цей період акції знецінилися на 26 млрд доларів, тобто на 50—75 %. Але крах на біржі був лише зовнішнім проявом кризи в економіці. За крахом фондового ринку настав спад виробництва. У провідних країнах падіння сягало 38 %. Криза вплинула на життя значної частини населення. Ця криза, що охопила майже всі країни світу, дістала назву «Велика депресія».

Робота з термінами та поняттями

Економічна криза — раптове падіння, скорочення виробництва, що супроводжується розоренням значної частини підприємств, зростанням безробіття, падінням заробітної плати і курсу акцій.

Однією з головних причин економічної кризи, яка є неминучою і необхідною умовою економічного циклу, вважають невідповідність між виробництвом (пропозицією) і попитом, тобто на ринку вироблених товарів було більше, ніж попиту на них. Це криза відносного перевиробництва і перенакопичення капіталу. Щоб звільнитися від затоварювання, виробники під час кризи занижують ціну, скорочують виробництво, звільняють робітників, припиняють капіталовкладення. Коли виробництво товарів і попит на них вирівнюються, починається вихід із кризи в новий економічний цикл. Це була типова картина другої половини XIX — початку XX ст. Але економічна криза 1929-1933 рр. не була звичайною. Циклічна криза перевиробництва збіглася зі структурною кризою і з нижчим щаблем так званої довгої хвилі розвитку капіталізму. Під довгими хвилями розуміються періодичні коливання економічної активності тривалістю 40—60 років. Такі коливання фіксуються з кінця XVIII ст., і на 1929—1933 рр. припадає, як уважають економісти, четверта хвиля в найнижчій фазі. У ці періоди з інтервалом у 50 років проходить зміна технічної та технологічної бази економіки й відбувається розширення її на всі галузі господарства. Нова техніка і технології, створені в 1920—1930-ті рр., могли забезпечити масове виробництво, але цей процес оновлення не міг вийти на рівень піднесення без забезпечення умов масового споживання. Для масового виробництва потрібен був масовий покупець. Інша гостра проблема, виявлена кризою, — його дуже затяжний характер. Це свідчило про те, що традиційний ринковий механізм виходу з кризи мав бути доповнений механізмами державного регулювання.



Криза 1930-х рр., на відміну від попередніх, охопила відразу всі країни світу, і найбільшого удару зазнали країни, що були сировинними придатками індустріально розвинених країн. Зрештою, це дало могутній поштовх до пошуку цими країнами шляхів забезпечення економічної незалежності.

Єдина країна, якій удалося уникнути руйнівних наслідків кризи, був СРСР, де саме в цей час розгорталася індустріалізація.

3. Обрання Ф.  Рузвельта президентом США.

На президентських виборах у листопаді 1932 р., набравши майже 23 млн голосів проти менше 16 млн голосів свого головного конкурента Г. Гувера, переконливу перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Франклін Делано Рузвелт.



32-й президент США, від демократичної партії одна из центральных фигур мировых событий первой половины XX века, возглавлял США во время мирового экономического кризиса и Второй мировой войны. Единственный американский президент, избиравшийся более чем на два срока.

Тридцять другому Президенту США судилося стати найвизначнішим із американських політиків XX ст. Спробою виходу з кризи, пом’якшення соціальної напруженості в суспільстві, спробою, що виявилася початком глибоких реформ американського суспільства, стала політика президента Франкліна Рузвельта в 1933—1941 рр., яка ввійшла в історію під назвою «новий курс».



4. Здійснення реформ «Нового курсу».

2.Суть і особливості «нового курсу» США.

Слово вчителя. Криза стала справжнім потрясінням для економіки США. До літа 1932 р. промислове виробництво країни скоротилося майже вдвічі по­рівняно з 1929 р. Мільйони американців утратили свої заощадження. У 1933 р. налічувалося 17 млн. безробітних. Становище погіршувалося відсутністю в США, на відміну від європейських держав, системи соціального забезпечення. Адміністрація президента-республіканця Г. Гувера не могла впоратися із кризовою ситуацією
4 березня 1933 р Ф.Рузвельт обійняв посаду президента.

6 березня- оголосив надзвичайний стан у країні.

9 березня- скликав надзвичайну комісію Конгресу, яка працювала три місяці- 100 днів, які так і увійшли в історію як «100 днів Рузвельта».

Теоретичною основою «нового курсу» стала економічна теорія англійського вченого Джона  Кейнса про діяльність державного регулювання економіки за кризових умов. Її суть полягала в активному втручанні держави в економічну й соціальну сфери. При цьому основні принципи вільної ринкової економіки і демократії не піддавалися перегляду. Не передбачалися і будь-які заходи, що обмежували права громадян.





Напрямок діяльності

Заходи











Фінансові реформи Рузвельт почав з оздоровлення банківської системи. Усі банки були тимчасово закриті, а надалі на фінансовий ринок випускалися лише ті з них, які визнавалися «здоровими». Все золото було викуплено державою у власність, а золотий вміст долара знизився. Заборонявся вільний об­мін паперових грошей на золото. дозволили обмежити спекуляції і посилити державний контроль у банківській сфері.

Реформи промисловостs: Безпрецедентним в історії США став прийнятий Закон «Про відновлення промисловості». Відповідно до нього уряд створив Адміністрацію з відновлення промисловості. За участі підприємців для всіх галузей були вироблені «кодекси чесної конкуренції». Вони встановлювали обсяг виробництва, ціни й правила збуту, мінімум зарплати й тривалість робочого тижня, регулювали ринки збуту тощо.

Аграрний сектор: Для подолання кризи в аграрному секторі був прийнятий Закон «Про регулювання сільського господарства». У першу чергу він вирішував завдання підвищення цін на продукцію фермерів, що дозволило зробити сільське господарство рентабельним. Скорочувалися посіви, частина продукції знищувалася. Держава надавала фермерам грошові дотації за скорочення посівних площ.

Соціальні реформи: Була здійснена програма допомоги нужденним; протягом першого року «нового курсу» її одержали 28 млн. американців. З метою допомоги безробітним були організовані різні за призначенням крупномасштабні суспільні роботи. Це дозволило знизити соціальну напруженість у суспільстві.

Уперше в Америці створювалася система соціального забезпечення, що передбачала страхування за віком й у зв’язку з безробіттям. Страхові фонди формувалися за рахунок податків, що стягувалися як з підприємців, так і з робітників. 1935 р. був прийнятий Закон «Про трудові відносини» (закон Вагнера). Він закріпив за робітниками право на організацію профспілок й укладання колективних договорів з підприємцями.



Положення афроамереканців

Сам президент Рузвельт набрав на другорядні позиції в своєму кабінеті стільки кольорових громадян, що їх називали «чорним кабінетом»



«Новий курс» поступово вивів країну із кризи: напередодні Другої світової війни національний доход США досяг рівня 1929 р. Проведені соціальні реформи свідчили про відхід правлячої еліти від колишніх принципів американського індивідуалізму. Уперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Функції держави надзвичайно розширилися, але це не спричинило ліквідацію демократії. Більш того, «новий курс» означав подальший розвиток ліберальної демократії, його результатом було розширення прав громадян. Отже, спільна для всіх країн Заходу тенденція до зростання державного втручання набула в США форм ліберального реформізму.
4.Наслідки «нового курсу» для США.

  1. Реформи «нового курсу» зупинили кризові явища в США

  2. Значно розширились функції держави

  3. Поступове піднесення економіки

  4. В основних галузях промисловості робітники почали створювати профспілки.

  5. Досвід США використовували багато країн світу (Франція, країни Латинської Америки)

  6. Розширення демократії.

  7. Досвід «нового курсу»- це важливий зразок для реформування економіки України

VІ. Закріплення VІІ. Підсумок уроку VІІІ. Домашнє завдання Опрацювати матеріал § 15 , записи в зошитах

Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет