Міністерство аграрної політики та продовольства україни



жүктеу 341.05 Kb.
Дата27.03.2018
өлшемі341.05 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СНЯТИНСЬКИЙ КОЛЕДЖ


ПОДІЛЬСЬКОГО ДАТУ

ТВОРЧА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА- СЛОВЕСНИКА – ЦЕ ПРАЦЯ СЕРЦЯ І РОЗУМУ

(МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ТЕМУ: «ВАСИЛЬ БАРКА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. РОМАН «ЖОВТИЙ КНЯЗЬ»)

Снятин, 2017
Шлемко Марія Степанівна, викладач вищої категорії гуманітарних дисциплін Снятинського коледжу Подільського ДАТУ

Висвітлено особливості та елементи творчого підходу при викладанні української літератури, розкрито етику взаємовідносин викладача з студентами.

Подано розробку теми та методику проведення заняття за творчістю В.Барки.

Розрахована на викладачів середніх і вищих навчальних закладів, вчителів шкіл, студентів



Передмова
Особливості творчого викладача
Мабуть, ніхто не заперечить, що одним з найскладніших завдань сучасного навчально-виховного процесу є формування гармонійно-розвиненої особистості.

Що таке гармонійно-розвинена особистість, відомо всім: це – людина освічена, високоморальна, естетично розвинена, соціально активна, яка має власну позицію, передові світоглядні орієнтири, багатий внутрішній світ. Одним словом, людина, котра живе в гармонії із собою і зі світом. Щаслива людина, чи не так? Чи не цього ми бажаємо передовсім нашим студентам? А як досягти цього в житті. Як навчити такої неповторної науки? Звичайно, за допомогою творчості. Нам відомо, що творчість – це процес народження нового у людині: створення нових думок, почуттів, образів, які є регуляторами творчих дій. У результаті творчості виникає оригінальний, цінний і самодостатній продукт.

Продуктами творчості бувають відкриття, винахід, нові художні образи.

Творчість – це неодмінна умова інтелектуального та духовного зростання людини. Чи кожен викладач здатен до творчості? Безумовно. Спроможність створювати щось нове, власне і є тією головною рисою, яка ставить людину на особливе місце у світі природи. Якщо вчасно не розвивати свої творчі задатки, то можна їх втратити взагалі. Відомо, що від рівня педагогічної майстерності викладача, зрілості, творчості, професіоналізму залежить результат його роботи, а, отже, і кінцевий продукт його діяльності – ступінь навченості, готовність до професійної діяльності та внутрішній світ вихованця.

Завдання викладача – допомогти студентові знайти своє покликання, створити умови, за яких природні здібності знайдуть шлях до зовнішнього вияву. Щоб на заняттях студенти навчилися мислити, чітко і логічно висловлювати власну думку.

Викладач, заходячи до аудиторії і зустрічаючись з молоддю, повинен проявити весь свій досвід, вміння, майстерність, щоб захопити глядача-студента. Вважаю, що педагогіка, творчість – це і є мистецтво. Можливо, найскладніші із всіх видів, адже підказки суфлера, режисера немає, а від результатів педагогічного дійства залежить доля країни, народу.

Сучасна політика в педагогіці – це політика пошуку. Пошук шляхів і методів творчої співпраці викладача і студента. Навчальні 90 хвилин – це можливість розповісти студентам багато нового, цікавого і потрібного для їх професійного становлення й особистого розвитку. Це можливість використати різні методи, прийоми роботи з студентами.

За допомогою проектних технологій студенти вчаться самостійно здобувати знання, аналізувати, робити висновки. Пізнавальні ігри допомагають внутрішньо розкритися. Це ще і є можливістю для викладача зміцнити свій авторитет. Викладаючи українську літературу часто чую таку фразу: я не можу вивчити це. Чому? Адже ви здорова людина і можете адекватно засвоювати знання? Тоді починаю психологічне розблокування: Ви розумні, ви можете. Формую у студентів впевненість у тому, що вони мають усі шанси досягти успіхів. В більшості випадків є позитивні наслідки.

Від творчого викладача вимагається знань дисципліни, методики, педагогічного такту, вміння будувати відносини « викладач – студент». Ми працюємо з найдорожчим, що є у суспільстві – це з людиною. Відомо, що двох одинакових людей не буває. Тому творчий викладач у педагогічному процесі має велике значення. Студент – партнер викладача.

Творчий викладач повинен будувати свої відносини на взаємній повазі, доброзичливості, терпінні, вірі в успіх. Завжди бути в пошуку, адже навчаючи, ми вчимося самі.

Пам’ятайте :

1.Студентів захоплює у викладачеві висока культура, знання предмету, умілі руки.

2. Без любові до студентів немає викладача.

3. Шукайте у студентів хороше.

4. Викладайте енергійно. Будьте життєрадісними.

5. Не будьте байдужими. Уникайте формалізму – усе, що робите, робіть творчо.

Тож метою даної розробки є узагальнення творчого досвіду та поширення педагогічних ідей у практику роботи інших викладачів української мови та літератури.

Методика проведення заняття з української літератури


Тема: Василь Барка. Життєвий і творчий шлях. Роман «Жовтий князь».

Мета:

Навчальна: Ознайомити студентів із страдницькою долею письменника-емігранта Василя Барки, розкрити основні етапи його життя та творчості; з’ясувати життєву основу роману «Жовтий князь»; простежити, як на прикладі персонажів роману відтворено дійсність українського села під час Голодомору 1932-1933рр; формувати вміння здійснювати ідейно-художній аналіз епічного твору, формулювати власні висновки, виходячи зі змісту, підтверджувати свої думки цитатами з твору; аналізувати художні образи.

Розвиваюча: Розвивати інтелектуальні здібності, багатство й образність мислення, пам'ять, увагу, уяву, мовлення.

Виховна: Виховувати свідомих громадян України, плекати в них почуття патріотизму, пошану до невинних жертв Голодомору.

Матеріально-технічне забезпечення: Портрет письменника, фотодокументи, фонограма «Реквієму»

В.А. Моцарта, запис пісні «Журавлі», міні –підручник для кожного студента (зміст його становлять словник термінів, біографічні відомості про В. Барку та його творчість, опорна схема, текст молитви письменниці Катерини Мотрич за убієнних голодомором), роман «Жовтий князь», газетні та журнальні статті, мультимедійний проектор



Вид заняття: Комбінований

Методи: Проблемний виклад, розповідь з елементами еврестичної бесіди, інтерактивні методи, ігрові технології, коментоване читання

Міжпредметні зв’язки: Історія України, українська мова, зарубіжна література.

Література: В.Барка. Поезія. Жовтий князь.-К.:Наукова думка,2000р.

Забарний О. Роман В.Барки «Жовтий князь»/Дивослово, 1996 №10/

О.Слоньовська. Конспекти уроків з української літератури.-К.: «Рідна мова»,2000р.

Українське слово /Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 3 кн.-К.:Рось,1994.-Кн.2.



Епіграф: Маємо в сучасній українській літературі велетня, до вивчення творчості якого лише приступаємо (Леонід Плющ).

Ні труни, ні хрестів…

І ні тризни.

Прямо в ямку. На віки віків!

Чорна сповідь моєї вітчизни.

І її затамований гнів.



О. Ямборська

Хід заняття

  1. Організаційна частина

Підготовка студентів до початку заняття.

Хвилинка настрою.

Викладач. Перш ніж почати працювати, я попрошу кожного з вас відповісти на мої питання, користуючись «Картками настрою», що лежать перед вами на партах. Якщо ваша відповідь буде «Так» - підведіть жовту картку із зображенням усміхненого обличчя, якщо відповідь «Ні» - зелену картку. Домовились?

Робота з студентами за «Картками настрою».

Чи з гарним настроєм ви прийшли на заняття?

Чи підготувались ви до нашої пари?

Чи прочитали роман «Жовтий князь»?

Бажаєте висловити власну думку на занятті?


  • Прекрасні відповіді! Тож почнемо з перевірки домашнього завдання.

2.Перевірка домашнього завдання

1.Охарактеризуйте коротко літературу української діаспори.

Додаткове питання: Якими українськими відповідниками перекладається слово «діаспора»?

2. Назвіть письменників, поетів-емігрантів. Розкажіть, що вам відомо про їх життя та творчість.



3.Актуалізація опорних знань

Отже, ви зрозуміли, що по-різному склалися долі письменників у еміграції. Та всі вони пам’ятали про втрачену батьківщину, цікавилися подіями, які відбувалися в Україні, творили, щоб показати світові велич і трагедію великої європейської країни, геноцид українського народу.



Запитання:

  1. Пригадайте з історії, яку найстрашнішу трагедію пережила Україна в 30-х роках?

  2. Підберіть синоніми до слова голод. А що означають за тлумачним словником української мови слова голодомор, геноцид?

Голодомор – штучний голод, організований у величезних масштабах злочинною владою проти населення власної країни,
Геноцид – один із найтяжчих злочинів проти людства, який органічно пов'язаний з фашизмом,
4.Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми з вами ознайомимося із життєвим та творчим шляхом українського письменника-емігранта В.Барки, який прожив довге і напружене життя – 95 років, що збіглися з добою буремних історичних потрясінь для українського народу. Його чутлива душа відгукувалась на найтрагічніші події в Україні, хоч жив поза її межами, гонимий, невизнаний, довгий час забутий, бо заборонений.



5.Повідомлення теми і мети заняття

Запишіть у зошити тему заняття,яка звучатиме так:

Тема нашого заняття: Василь Барка. Життєвий і творчий шлях. Роман «Жовтий князь».

Мета:

Навчальна: Ознайомити студентів із страдницькою долею письменника-емігранта Василя Барки, розкрити основні етапи його життя та творчості; з’ясувати життєву основу роману «Жовтий князь»; простежити, як на прикладі персонажів роману відтворено дійсність українського села під час Голодомору 1932-1933рр; формувати вміння здійснювати ідейно-художній аналіз епічного твору, формулювати власні висновки, виходячи зі змісту, підтверджувати свої думки цитатами з твору; аналізувати художні образи.

Розвиваюча: Розвивати інтелектуальні здібності, багатство й образність мислення, пам'ять, увагу, уяву, мовлення.

Виховна: Виховувати свідомих громадян України, плекати в них почуття патріотизму, шану до невинних жертв Голодомору.

Епіграфом стануть слова, які характеризують все життя письменника:

Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди.

Хочемо - не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце!
5а.Повідомлення плану заняття

План

  1. Український лірник на американській землі (Біографічна довідка про В.Барку).

  2. Багатожанрова спадщина В.Барки.

  3. «Чорна сповідь моєї Вітчизни» (дослідження роману «Жовтий князь»).

а) життєва основа роману;

б) історія написання твору;

в) символічність назви та зміст роману;

г) жанрові особливості;

д) тема, ідея, проблематика твору;

е) пообразний аналіз роману;

4.Значення творчості В.Барки для сьогодення.

Запишіть, будь ласка, епіграф та план заняття.



  1. Вступне слово викладача

(звучить пісня «Журавлі» на слова

Б. Лепкого «Видиш, брате мій»)

Пісня наче промовляє голосами тих, хто, гнаний недолею, покидав у ХХ столітті рідний край. Пройнята сумним настроєм розлуки – журавлиної чи емігрантської, тривалої чи довічної, ця пісня стала дуже популярною в народі. Її слова належать Б. Лепкому, творчість якого високо цінував В. Барка.

Розвіяні по чужині сини, як журавлі, вертаються нині додому, несуть зболені свої душі, щоб торкнутися серцем рідної землі. Серед тих, хто залишився вірним сином Батьківщини був нащадок славного полтавського роду Василь Костянтинович Очерет, який обрав собі псевдонім Василь Барка.

Хто ж він? Якого роду-племені? Чим прислужився рідному народові? Щоб дати відповіді на ці питання, погортаємо пожовклі сторінки пам’яті.



  • Справжнє прізвище Василь Костянтинович Очерет. Народився на Полтавщині в селі Солониця 16 липня 1908 року. Батьки були незаможні, від злиднів рятувалися щоденною важкою працею. Батько теслював, доглядав разом із своїми синами чужі сади. Це був гіркий час, але воднораз – добра школа побуту.

Спочатку навчався в духовному училищі в Лубнах, де «вхопив» початки латини, російської граматики, арифметики. Провчився там два роки, повернувся до трудової школи під духовну опіку мовознавця Кириченка, який прихилив його до української поезії. Після закінчення семирічки навчався в педагогічному технікумі. З 1927 року вчителював на Донбасі, де викладав математику і фізику. Молодим учителем вступив у конфлікт з місцевими партійцями, назвавши їх на зборах злодіями і злочинцями за те, що розкрадали і привласнювали все, що надходило для дітей, які часто хворіли. Влада самовільно, без суду ув’язнила вчителя і оголосила божевільним. На щастя, лікар не підтвердила авантюрного діагнозу, а товариш порадив якнайшвидше спакувати валізи і тікати з України. Виїхав на Кубань, жив у Краснодарі. Закінчив філологічний факультет Краснодарського педінституту, навчався в аспірантурі, де й почав писати поезії, які видавали з легкої руки Павла Тичини. У 1930 році вийшла збірка «Шляхи». Відтоді почалися напасті. Змушений був полишити український відділ – прийняли на відділ західноєвропейських літератур. Аспірантуру завершував на філологічному факультеті Московського педагогічного інституту. Там обрав тему кандидатської дисертації «Про стиль «Божественної комедії» Данте.

Війна змінила його життєву долю, закинула далеко за межами рідної землі. Ось як згадує про цей час Барка:

«Слухайте, я був радянським патріотом. Я ненавидів сталінщину всіма фібрами душі. Я вірив у ідеальний образ комунізму. Я був хворий, дуже хворий перед війною. Одужав. І можна було відпрошуватися від фронту. Я пішов на фронт, бо вважав, що це мій обов’язок , бо гітлеризм несе нищення народові…Спершу ми були в народному ополченні…А потім німці так швидко рушили на Кавказ, що нас вивели із казарм народного ополчення і влили в регулярну червоноармійську частину, яка обороняла підступи до Кавказу. Мене поранили осколком у голову, виходили чужі люди. Невдовзі полон, голодні до божевілля дні та ночі, знущання фашистів, важкі роботи в Німеччині.

Сумував за сім´єю, за Батьківщиною. Але вороття стало неможливим: за те,що лишився на окупованій території, що вивезли до Німеччини і за співробітництво в закордонному українському видавництві «Голос» мене чекала тільки смерть».

Повоєнна Німеччина стала країною руїн, бідувань і жорстоких переслідувань. Тож у 1950році письменник виїхав до Америки і оселився поблизу Нью-Йорка. Але й тут було нелегко. Часто безробітний, хворий, він жив надголодь. Доводилося зголошуватись на будь-яку роботу. Проте навіть за таких умов творив.

З роками митець дедалі ближче підходив до проблеми людини і Бога. У день свого 50-ліття прийняв біле чернецтво, тобто вирішив стати монахом у мирському житті. Його прозвали «Святим чоловіком» за те, що він усвідомив істину: довкола світ змінити не можна, але його можна змінити в собі.

А мені ще хочеться додати, що Василь Барка – послідовник і проповідник християнської філософії, моралі, глибоко віруюча людина. Звідси – аскетичний спосіб життя, байдуже ставлення до матеріального добробуту. Він був впевнений, що його твори – це співтворчість вищих сил, які йому диктуються навіть поза його свідомістю.

Він писав: «Я приходжу до кінця днів своїх, не маючи нічого з матеріальних речей, навіть телевізора. Одяг купую в магазинах Армії Спасіння. Але я щасливий, бо маю Божу поміч написати твори, про які мріяв, я знаю, що вони будуть значною допомогою в духовному житті мого народу, особливо в майбутньому. Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукають в світоглядницьких пошуках… Щастя – це коли людина знайде собі дорогу». Осяяна благодать Творця, святощі і заповіти християнства, велика культура, що зросла на його основі – це той вічний сад, який плекав Василь Барка. Помер письменник 11 квітня 2003 року в притулку для інвалідів гірського містечка Ліберті США.

Для того, щоб узагальнити почуте, я хочу, щоб ви уявили собі справжнього Василя Барку. Яким він вам уявляється?

(на мультимедіа проектуються портрети письменника)

1. А тепер гляньте на портрети письменника і скажіть, чи збігається уявлюваний образ із фотографіями?

2. Про що говорить вам зовнішність письменника?

3.Дивлячись на фотографії, якими рисами характеру Ви наділите В.Барку?
Переходимо до розгляду наступного питання

(на мультимедіа проектуються основні твори письменника)

Багатожанрова спадщина В.Барки.

Василь Барка має велику і багатожанрову спадщину. Він автор поетичних збірок:



«Шляхи» - 1930р.

«Цехи» - 1932р.

«Апостоли» - 1946р

«Білий світ» - 1947р

«Псалом голубиного поля» - 1948р.

«Океан 1» - 1959р.

«Лірик» - 1968р.

«Океан 2» - 1970р.

«Океан 3» - 1992р.

Найпліднішим для Барки був американський період творчості.

Створену не для широкого читача, його поезію вважають містичною. Василь Барка стоїть осторонь від політичних пристрастей, участі у суспільно-політичних справах громадян. «Я знайшов інший космос і свій код поетики після Тичини. Це справді так: і світоглядницьки, і технічно моя поетика не сприймається інколи як вороже, а інколи, як злочин. Мій час прийде після моєї смерті».

Упродовж 1952-1977рр. писав роман у віршах «Свідок до сонця шестикрилих» (1981р.) у чотирьох томах, за який одержав премію Антоновичів.

У 1944-1990рр. творилася драматична поема «Кавказ» (1993р) та епічна поема «Судний степ» - 1992р.У цих творах найвиразніше відбилося світло його душі, його світогляд, освячений не злобою чи ненавистю, а любов’ю до людей і Божого світу.

Має письменник і велику прозу: романи

Рай» - 1953р

«Жовтий князь» - 1963 – 1968рр

«Спокутник і ключі зелені» - 1992р

Досліджуючи історію української літератури, Барка написав такі літературознавчі есеї:



«Хліборобський орфей, або кларнетизм» - 1956р

«Увага про поезію старовинну і сучасну» - 1958р

«Творчість», «Правда Кобзаря» - 1961р

«Земля садівнича» - 1977р

Невід’ємним його доробком є і релігійно-філософські есеї на морально-етичні теми:



«Жайворонкові джерела» - 1956р

«Вершник неба» - 1965р

Йому належать переклади українською

«Короля Ліра» Шекспіра – 1969р

Фрагментів «Божественної комедії» Данте – 1978р

«Апокаліпсиса» - 1963р для видання Біблії в Римі

Неопублікованими й сьогодні залишаються: збірник псалмічних сонетів «Царство», роман «Рай» та п’єса «Господар міста».

Протягом усього свого життя, більша частина якого минула далеко за межами України, Василь Барка жив нею, творив для неї і не давав згаснути надії на своє духовне повернення на Батьківщину.

Сьогодні Ви вже мали можливість уявно послухати розповідь Василя Барки. Я думаю, що при спілкуванні з письменником, Ви почуєте відповіді на питання, які Вас цікавлять. Тож почуймо голос славного сина України . Запрошуємо Вас, Василю Костянтиновичу, до розмови.



Рольова гра «Інтерв’ю з письменником”

(До дошки виходить студент, одягнений у вишиту сорочку, сідає за стіл. Решта студентів ставлять запитання)

Запитання: Ми вже багато довідались про ваше життя, творчість. Хотілося б дізнатися, як з’явився псевдонім Василь Барка?

Цей псевдонім я вибирав не більше хвилини.

Це було 1943року. Я передав до Праги свого вірша «Земля» для журналу «Пробоєм». Подумав, як його підписати. В Україні мав рідню – всі Очерети. На Кавказі залишилися дружина-адигейка Довлетхан і син Юрій – Очерети. Їм могла дорого коштувати ця «Земля», якби підписав її власним прізвищем. Тягти з вигадуванням псевдоніма було ніколи. А в уяві поставала річка Кубань – і я з іншими робітниками розвантажую барку з помідорами. Чомусь моє життя нагадало мені ту барку, яка тягнеться туди-сюди, несучи на собі те, що людям потрібно. Я підписався Василем Баркою.

Запитання

Василю Костянтиновичу, Ви цікавились багатьма аспектами культурного життя свого народу. Чим служить для Вас творчість?

Творчість – це джерело натхненя. Я прагнув відтворити в творах, як духовній «іконі» образ Христа Спасителя – для українського красного письменства, що становить осердя всього культуротворчого життя народу.

Запитання. Скажіть, будь ласка, як би Ви сформулювали своє життєве кредо?

Своє життєве та творче кредо я би висловив так: «Письменник, що вміє прийняти всі прокляття на свою голову і віддає перевагу станові злидаря, обшарпанця, відлюдника-ченця, аби тільки бути вірним таємничому кличу з невідомості, - рівний силою свого духу подвижнику і герою, бо він самопожертвою зберігає світло для всіх. Письменник повинен бути непокірним і неслухняним: повинен іти своєю, призначеною йому від народження стежкою. Зобов’язаний бути ворогом всіх, хто чинить насильство.



Викладач. Діти, у Вас ще є запитання? Якщо немає, то тоді подякуємо нашому письменнику за цікаву і змістовну розповідь. Запрошуємо бути присутнім на занятті, адже далі наша розмова піде про роман «Жовтий князь»

Слово викладача. Пам'ять – нескінченна книга, у якій зафіксовано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок уписано криваво-чорними письменами: читаєш і здригаєшся від жаху. Особливо вражають ті з них, де викарбуване слово про голод і сатанинські обіцянки вождів:

Багаті? – Старцюватимете!

Співучі? – Заплачете,Затужите!

Горді? – Впадете на коліна!

Густолюдні – Пропалимо!

В історію оглянетесь? – Очі виколемо!

Пішов голод Україною!

Нині наші сучасники відгороджуються від страшної сторінки історії скептичним «Невже таке могло бути?» або «Краще не згадувати». Мені ж при цьому згадуються рядки вірша Дмитра Білоуса «Ти кажеш не було голодомору?»



Під музику Моцарта «Реквієм» студентка читає вірш Д. Білоуса.

Ти кажеш не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерна вимели дотла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш не було голодомору?

Чому ж тоді як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору,-

Греби, нічого людям не лишай!

Хто ж села, вимерлі на Україні,

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ нам затуляв.

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах,

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору

.

Зараз ми проведемо історико-літературне дослідження роману Василя Барки «Жовтий князь» - твору, який висвітлює одну із найтрагічніших сторінок історії українського народу – голод 1932-19933рр. і спробуємо наприкінці заняття відповісти на питання «Що сказав Василь Барка світові своїм романом «Жовтий князь?»



План дослідження такий:

  1. Життєва основа роману «Жовтий князь»

  2. Історія написання твору.

  3. Символічність назви.

  4. Жанрові особливості твору.

  5. Проблематика роману.

  6. Система образів «Жовтого князя».

  7. Характеристика родини Катранників.

До нас на заняття завітав викладач історії України, який і розповість про страшну трагедію. Пропоную вам відеопрезентацію документального фільму «Голод 33».

Слово викладача історії
Викладач. Давайте ще послухаємо свідчення очевидців. (Підготовлені студенти говорять слова і читають поезії)

Ямборська Олександра: «Розкидані їхні кістки були скрізь: і по бур’янах , і по дорогах, і в полі».

Ні труни, ні хрестів… І ні тризни.

Прямо в ямку. На віки віків!

Чорна сповідь моєї Вітчизни.

І її затамований гнів.

Ні віночка, ні навіть барвінку.

Наче падали – під вітрюган!

То причастя твоє, українко.

Українцю, то твій талісман.

Ні могили, ні певного знаку,

Щоби пам'ять розтерти на дерть!

Це тобі, Україно, подяка,

Щоб на всі покоління. Ущерть!.

Рурська Антоніна: «Ті маленькі рученьки, простягнуті до Бога. Маленький мій братик, умираючи, прохав Бога: «Бозю, дай одну картопельку! Бозю, що там у тебе в руці? Дай мені, Бозю, хоч соломинку…Щоб не втонути в холодній ріці. Бачиш, мій Бозю, я ще дитинка. Тож підрости, хоч би трохи бодай. Світу не бачив ще білого, Бозю. Я – пташенятко, прибите в дорозі. Хоч одненьку пір’їночку дай. Тато і мама - холодні мерці. Бозю, зроби, щоб їсти не хтілось! Холодно, Бозю. Сніг дуже білий. Бозю, що там у тебе в руці?

Викладач історії. Продовжувати можна нескінченно. Свідчення очевидців зібрано у книгу, яка так і називається «Чорна книга» (знайомить присутніх із книгою). Це крик людської душі, крик - звернення до нашої пам’яті.

Викладач літератури. Важко навіть через 70 років ступати болючими стежками трагедії рідного народу. Але ми повинні знати свою історію.

В Біблії сказано: час народжуватись і час помирати, час руйнувати і час будувати, час розкидати каміння і час збирати його, час мовчати і час говорити. Настав час говорити. Хай гіркі слова Правди, що промовляють до нас зі сторінок роману В.Барки «Жовтий князь» сколихнуть ваші серця та душі і ви, гадаю, задумаєтесь над тим, як зберегти найцінніше, що дав Бог – життя.



Проектна діяльність студентів

Запрошуємо до слова наших літературознавців, які намагалися зазирнути у творчу лабораторію письменника, зробити літературне дослідження роману.



Літературознавець 1. Історія написання роману «Жовтий князь».

Літературознавець 2. Символічність назви твору.

Літературознавець 3. Дослідження змісту роману.

Літературознавець 4. Родина Катранників – земна сила, що тримає на своїх плечах добро, і труд, і саме життя.

Викладач. Дякую за цікаву і змістовну розповідь. А зараз спробуємо скласти сенкан, щоб узагальнити інформацію, почуту від наших літературознавців.

Сенкан – це складання вільного вірша з п’яти рядків, що синтезує інформацію, коротко описує тему. Прочитайте у міні-підручниках за якими правилами слід складати сенкан. Будь ласка, працюємо. (Сенкан складається за такими правилами:


1.Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (іменник);
2. Другий рядок – опис теми, який складається з двох слів (числівник , прикметник);
3. Третій рядок виражає дію, пов’язану із темою, складається з трьох слів);
4. Четверте речення є фразою, що складається з чотирьох слів і виражає ставлення до теми;

5.Останній рядок складається з одного слова – синоніму, який передає сутність теми,

Складаючи сенкан , можна використовувати формулу

тема - опис – дія - ставлення – перефразування сутності



Відповідь 1.Роман «Жовтий князь». 2. Штучний, несправедливий. 3. Захоплення українських земель. 4. Мільйони вимерлих людей. 5. Смерть )

Для того, щоб збагнути жанрові особливості твору, відкриймо наш міні-підручник і попрацюймо над словничком.


Жанрові особливості твору.

Лексична робота: роман, сімейна хроніка, мартиролог.

Як відомо, за жанром «Жовтий князь» є романом. Що означає слово роман?

Роман – це жанр розповідної художньої літератури: великий і складний за будовою епічний прозовий твір, у якому широко охоплені події і докладно розкриті життєві долі кількох, а іноді багатьох людей у зв’язку з їх суспільними відносинами й побутовими обставинами.

Але деякі дослідники творчості В.Барки називають даний твір сімейною хронікою. Що означає це слово?



Сімейна хроніка – це прозовий або драматичний твір, в якому у часовій послідовності розкриваються родинні події певного періоду.

Запитання. Про які події розповідається у творі?

У творі розповідається про життя Мирона Катранника і його родини (матері, дружини, трьох дітей) від осені 1932 до жнив 1933р. А саме йдеться про звичну хліборобську сім’ю, яка живе за давніми і світлими християнськими заповідями в атмосфері теплоти і сімейної злагоди.

Викладач. За словами літературознавця Ковальчука, через нелюдські обставини життя ця сімейна хроніка невідворотно перетворюється на мартиролог. Прочитайте, будь ласка, значення цього слова.

Мартиролог (від грецького мученик). – 1. Збірник церковних оповідань про християнських святих і мучеників за віру. 2. Перелік осіб, що зазнали гонінь, утисків, або список покійників.

Запитання. Поясніть, які ознаки мартирологу ви помітили в «Жовтому князі»?

Тема, ідея, проблематика твору.

Запитання. А тепер сформулюйте тему та ідею твору.

(відповіді студенти знаходять у міні-підручниках і записують їх в зошит)

Викладач. Отже, темою твору є трагедія українського народу в період страшного голодомору 1932-1933-х років.

Ідея – показ радянської тоталітарної системи, яка нищила усе світле і гуманне на своєму шляху.

Проблематика твору.

Запитання. Подивіться уважно на схему і скажіть, які одвічні проблеми порушені в романі?

У романі порушені такі одвічні проблеми:

1. Проблема хліба (цю проблему є всі підстави трактувати як найголовнішу, наскрізну)

2. Проблема духовності людини.

3. Проблема збереження людини.

Світ, який завжди ніс радість хліборобові, що жив у одвічній гармонії з землею, перетворився на зону смерті.



Запитання. Яку основну проблему, на вашу думку, порушено в романі Василя Барки? (Проблема хліба, а, отже, життя)
Образна система

Актуальні і болючі проблеми у творі автор розкриває через систему образів. Дійові особи – люди однієї епохи, одного часу, здебільшого одного соціального класу. Але в кожного з них – своя мета в житті, свої цінності та ідеали: у Мирона Катранника – глибока християнська віра в Бога, у Григорія Отроходіна – фанатична партійно-більшовицька віра в Сталіна, який ладен винищити цілий народ заради «світлого майбутнього». Отже, їхні життєві філософії – діаметрально протилежні. Звідси і неминучість конфлікту.

Автор намагається дати відповідь на вічне питання: для чого людина приходить у цей світ. Щоб відповісти на це питання розглянемо ще одну схему (на мультимедіа проектується схема «Система образів «Жовтого князя».
Система образів «Жовтого князя»

Носії зла та їх жертви Образи-символи

Місяць,


Люди-варвари Люди-жертви хліб,

Григорій Отроходін родина Катранників: церква,

Безіменні: Мирон Данилович, церковна чаша,

хліботруси, Дарія Олександрівна, жовтий князь

хлібохапи бабуся Харитина Григорівна,

хлібобери Миколка, Оленка, Андрійко;

селяни-гречкосії
Запитання. Хто такі люди-варвари ?

Люди-варвари або ж сліпі виконавці, слуги диявола (жовтого князя), що «виповз з багна в образі компартії. Найяскравішим представником є Григорій Отроходін, який сліпо виконує партійну волю «Забрати хліб увесь! До зернини!».

Більшість людей-варварів не мають власних імен: бо чи ж потрібні імена там, де втрачена людська подоба. Автор замість імен добирає назви-неологізми відповідно до їх сатанинської роботи: хліботруси, хлібобери, хлібохапи. Характеризуючи людей-гвинтиків, Барка зосереджує увагу на двох рисах: бездушність і жорстокість.

Запитання. Хто є головним винуватцем людського лиха? Чи присутній він у творі?

Присутній незримо. Це вождь світового пролетаріату на портреті: «Охрою горить вигляд істоти, що німа до сльози і хижа до життя». А також пророцтво самого генсека, яке глумливо прозвучало з репродуктора: «Жити стало краще, товариші, жити стало веселіше». Головний архітектор кривавого жаху вважав доречним познущатися зі своїх жертв.



Люди-жертви. З великим болем і співчуттям змальовує їх Василь Барка, більшість з яких не розуміє, хто є справжнім винуватцем їхніх страждань, і тому вірять у прихід антихриста. Це стає зрозумілим з розмови Дарії Катранник зі старою матір’ю: «Живемо в кінці часів, тож антихрист спішить зло довершити» (ст.. 44)

Особливої уваги заслуговує розмова священника з людьми, що в лиху годину прийшли до Бога в церкву. Батюшка закликає людей не уподібнюватися до слуг антихриста, а мати в душі злагоду і мир, любов і прощення:



  • Забудьмо, хто кому винен. Обмиймо душі від злоби і станьмо як одна сім’я, в імені Спасителя, що кров’ю і смертю викупив нас. (ст.. 45)

Образи-символи. Навколишній світ, приречений на повільне вмирання, бачиться через призму кольорів: «Ген, як карб: місяць, що спада, весь пошрамований: крейдяна печатка на блакитний папір… «Нам зображення, - думає Мирон Данилович. – Брат брата на вилах держить, під груди вдарив і підняв, - поки – смерть, поставлено малюнок, як нагадку проти таїнства.( ст.. 35).

Стрижневою віссю є образ хліба. Ось як в селі Кленоточі описується церква: «Давня церква. Біла, як празниковий хліб» (поєднує людину, Боже творіння і церкву – посередника між Богом і людьми).

Багатозначність образу жовтого князя зумовлена глибиною і вагомістю поставленої у творі проблеми: взаємовідносини селян з представниками радянської влади, яка «купається в неправді».

Композиційною психологічною домінантою, яка ставить усі крапки над і є розмова Мирона Катранника з подорожнім дідком Прокопом про суть сталінської системи біблійного пророцтва, виконавця і жовтий одяг, у якому він князює, про кінець світу, що вже надходить.

Василь Барка підводить апокаліптичне підґрунтя до пророцтва І.Богослова, вкладаючи їх в уста діда Прокопа: «Виліз він (антихрист) з багна в образі компартії,- (ст. 93)

Єдиним порятунком дід Прокіп вважає церкву – оплот істинної віри на землі: «Церкві дано силу – зібрати усіх добрих в останні часи спасіння. Держіться твердо, бо сказано, хто твердий до смерті, одержить вінець життя…



Робота в групах

Викладач. А зараз проведемо роботу в групах. Щоб ефективно організувати бесіду, ми об’єднали студентів у дві групи, відповідно до того, як поділяються герої твору:

1 група. «Хліботруди» – представляє образ Мирона Катранника.

2 група. «Хліботруси» – характеризує образ Григорія Отроходіна

(за такими ознаками: зовнішність, риси характеру, ставлення до людей, життєві інтереси, віросповідання).

Після відповіді ставлю запитання.

Запитання. Хто із названих персонажів уособлює духовну силу нації, а хто тоталітарну систему?

Пообразний аналіз твору. Характеристика родини Катранників.
Викладач. У центрі роману В.Барка ставить родину Катранників і через її страждання показує трагедію цілого народу.

Їх можна назвати гармонійною, ідеальною сім’єю, утіленням найкращих якостей українського селянства.



Бесіда «Я презентую героя»

Запитання.

Назвіть членів сім’ї Катранників?Охарактеризуйте кожного із них, використовуючи цитати з твору.

Батько –Мирон Катранник, його мати-Харитина Григорівна, дружина-Дарія Олександрівна, їхні діти-Миколка,Андрійко, Оленка.

Бесіда «Як я знаю зміст твору»

2. Які стосунки панували в родині?

(сім’я жила тісним гуртком, де одне для одного було дороге,як весь світ)

3. Хто був берегинею моралі, духовності в домі Катранників?
(
бабуся, Харитина Григорівна, яка щедро дарувала свою любов і Миронові з Дарією, і внукам. Вона вчила доброти, людяності і своїх дітей та внуків, і чужих)


4.Як прирікали на смерть сім’ю Катранників?

(сценка обшуку в хаті)



5.Як рятувалася приречена на голод родина?

(сторінки, де описано, що їла родина;спочатку, поки було сховане пшоно, вночі їли кашу,а голод ставав ще сильнішим; потім усе, що залишилось на полі_буряки, соняхи, капустяні качани; тоді коріння болотяної трави, мерзлу конину, зерно, забране в мишей весною)

6.Хто перший з родини Катранників помирає?

(бабуся Харитина Григорівна, берегиня роду, сімейного затишку, яка щедро наділяла всіх любов”ю, теплотою, мудрими порадами-дорослих, дітей-казками.)

7. По кого прийшла друга смерть?

(по старшого сина Миколку, розумного, доброго, справедливого. Це він дає влучні назви людям і нелюдам, залежно від того, як вони заробляють свій хліб на прожиття: хлібо-труди,-куси, -проси, -вози, -дани.

8. На чому гостро зіткнулись інтереси Мирона і Отроходіна?

На чаші(сцена катування Мирона)



Дискусійне питання

- Мирон своїм мовчанням прирікає сім’ю на голодну смерть. Міг би й признатися. Заради своїх дітей. Ніхто б і не взнав. Все одно через деякий час село вимерло б, а Катранники залишилися б жити. Чому ж він так не зробив?



(бо людська етика, мораль села не дають права вибору. Що скажуть односельці? Вони прокленуть його і всю родину. Ніщо не може змусити Мирона вийти за межі народної моралі. Він отримав у спадок від своєї нації найголовніше-віру в Бога, яка дає міцну духовну силу. Сам потерпає, а других обороняє, ніколи не стоїть осторонь людської біди)

9. Коли Мирон знаходить у мертвого хліб. Як він чинить?

(Ховає цю людину. Хоч і ганебно це,але мохна забрати хліб у мертвого, як це зробив Мирон, можна вбити ховраха, навіть собаку, з’їсти їх. Однак є речі, через які переступити неможливо. Як переступиш – ти вже не людина. Тому Мирон ділиться кониною, не відганяє слабого, немічного старого.Так само чинить і Андрійко)

10.Звідки така поведінка і батька і сина?

(Корені її – в одвічній родинній педагогіці, в основі якої – глибока повага до людини, дотримання законів християнської моралі. У родині Катранників всі жили один для одного. Висока етика родинних стосунків передавалася дітям, потім внукам. А йшла вона від бабусі Харитини)

11. Чого було більше в творі: людоїдства чи людяності?

(Звичайно, людяності: Мирон ділиться макухою з сусідами, у потязі чоловік дає поради голодним; Катранник віддає частину конини старій, немічній людині, тракторист, що оре землю, дає жменю насіння слабосилому Мирону; Андрій ділиться спеченим ховрахом з жінкою, дає скибу хліба сусідові)

12. Чому так глибоко відчувають цю трагедію Дарія і Мирон Катранники?

(Бо зникли не тільки хліб, будь-який харч, а й краса в людині і природі, що несе естетичну насолоду. Уміння бачити красу притаманні всім членам родини Катранників. Краса живить людське серце. А сталіністи хотіли вбити душі. Та не вдалося людоморам),

13. У що вірить Василь Барка? Як ставиться

до своїх героїв?

Він любить їх і вірить у відродження душі українського народу. Недаремно ж найменший із сім’ї Катранників Андрійко залишається живим. Саме він пам’ятаючи про все пережите, бере на себе відповідальність за продовження роду. Відродження душі хлопчика, змученої холодом, голодом і втратою матері, починається з того, що він помічає красу синього ранку і чує запах м’яти. Його серце не байдуже до краси, а , отже, й до життя.



Викладач. Із твору ми ще раз переконуємось, що Україну спіткало страшне лихо. Барка ніби постійно запитує: «Чому?» - і пояснює по-своєму, через вічну книгу життя – Біблію, бо для нього релігійність важить дуже багато. Тому зверненням до Біблії перейнятий увесь текст.

Давайте проведемо «Хвилинку самозаглиблення»

(У вас на партах вислови із твору. Зачитайте ті, на які ви звернули увагу, і коротко розтлумачте зміст).

Запитання. На яку думку наводять нас біблійні цитати

Запитання. Чи актуальні ці вислови в наш час?Чого вони вчать?

Висновок. Як ми бачимо, душа письменника «світла», чиста, незаплямована страшним гріхом. Він наголошує, що тільки віра, висока духовність та моральність можуть врятувати людський рід від виродження. Заповітом наступним поколінням можуть служити настанови старого священика: «Стережіть серце і не впускайте оману, воюйте з нею! Верніться в повну смиренність і живіть любов’ю, як світлом: до всіх…»



Висновок. Метод «Прес»

Повернемось до початку заняття й згадаймо проблемне питання

«Що хотів показати світові Василь Барка романом «Жовтий князь»?»

Готуючи відповідь на питання, скористайтеся поданою пам’яткою.

1.Позиція. Почніть зі слів: «Я вважаю, що… і озвучте свою точку зору.

2.Обгрунтування. Почніть словами: «Тому що…», наведіть докази, на яких ґрунтується ваша позиція.

3.Приклад. Продовжіть міркування словом «Наприклад…» та наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.

4.Висновки. Закінчіть висловлювання фразою «Отже…» й узагальніть свою думку;; зробіть висновок, як жити українцям.

Василь Барка хотів відтворити страшні картини штучного голодомору в Україні в 1932-1933 роках, але над усе прагнув розказати людству болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка знищує все гуманне і світле на своєму шляху, власне , «пожирає своїх дітей», бо вона сама «Жовтий князь». Письменник вірить, що пройшовши через таке пекло, український народ обов’язково відродиться!

У газеті «Галичина» за 16 січня 2010року надрукована стаття Петра Парити «Суд назвав винних у голодоморі», в якій йдеться про те, що 12 січня апеляційний суд розглянув кримінальну справу, порушену і розслідувану СБУ за фактом Голодомору 1932-1933 років. 13 січня був оприлюднений вирок: «В 1932-1933рр. керівництвом більшовицького тоталітарного режиму: Сталіним, Молотовим, Кагановичем, Постишевим, Чубарем і іншими вчинено геноцид в Україні, тобто штучне створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення. Суд константував, що названі компартійні діячі чинили злочин, передбачений ч.1. ст.442 Карного кодексу України і визнати їх винними». І тому голова СБУ вважає, що рішення Апеляційного суду відкриває можливість для сотень тисяч тих, хто постраждав від Голодомору, отримати грошові компенсації.

Така трагедія більше ніколи не повинна повторитися. Роман В.Барки сьогодні звучить як застереження від помилок минулого.

Хочеться вірити, що моральні уроки роману не минуть для вас даремно. Ті важливі цінності, духовні якості, які вчать бути людьми у найтяжчих обставинах, хотілося, щоб ви використовували у своїй професії юриста. Від того наскільки ми будемо свідомими громадянами, настільки залежить доля нації в майбутньому.



Перевірка якості засвоєння матеріалу.

А зараз, щоб перевірити, наскільки уважними Ви були на занятті, проведемо тестове опитування

(експрес контроль здобутих знань)

Тестове опитування

1.Укажіть, де народився Василь Барка:

А) на Полтавщині;

Б) на Вінничині;

В) на Київщині.

2. Назвіть справжнє прізвище Василя Барки:

А) Катранник;

Б) Губенко;

В) Очерет.

3. Вкажіть, де помер Василь Барка:

А) в Україні;

Б) в Німеччині;

В) в США.

4. Визначте тему твору В.Барки «Жовтий князь»:

А) братовбивство;

Б) війна;

В) голод.

5. Визначте жанр твору В.Барки «Жовтий князь»:

А) драма;

Б) повість;

В) роман.

6. Назвіть село, у якому відбуваються події роману «Жовтий князь»:

А) Солониця;

Б) Кленоточі;

В) Шилівці.

7. Назвіть прізвище родини, про яку розповідається у творі «Жовтий князь»:

А) Катранник;

Б) Очерет;

В) Кандиба.

8. Укажіть, символом чого є чаша у творі «Жовтий князь»:

А) символом щастя;

Б) символом віри;

В) символом життя.

9. Хто із дітей Мирона дає влучні назви людям і нелюдам (хлібо-труди,-куси, -проси, -дани):

А) Микола;

Б) Андрій;

В) Оленка.

10. Хто із сім’ї Катранників залишається живим?

А) Мирон Данилович;

Б) Миколка;

В) Андрій.

Підсумки роботи студентів на занятті та постановка домашнього завдання.

Заняття закінчується. Спробуймо оглянутися і відповісти на запитання:

Чи допомогло сьогоднішнє заняття щось зрозуміти у цьому складному житті? Чи досягли ми поставленої мети?

Рефлексія «Продовжте речення»:

На сьогоднішньому занятті я зрозуміла, що…

На занятті я більше дізнався про…

Виставлення оцінок студентам. Я думаю, що ви добре засвоїли сьогоднішню тему, адже вчилися працювати, виражали своє бачення. Найактивніші студенти одержують відмінні оцінки. Дякую всім за роботу.

Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру на тему: «Лист у 21століття від Андрія Катранника.

Релаксація

За нашим давнім звичаєм всіх, хто помер, згадують у церквах, ставлять свічечку перед образом Марії-матері, яку не було кому світити на похоронах убієнних голодом, а пізніше не було кому подати «за упокій» у церквах. Настав час, коли схиляємо голови перед їхніми важкими муками. Настав час «Молитви за убієнних» Катерини Мотрич:

«Роде наш небесний! Народе Божий, не оплаканий! Лика не ціловані, руки не перехрещені! Душі рідні перед господніми воротами не поблагословенні! Прости народ божий! Прости цю прокляту землю, цей милий рай, на якому оселився диявол. Усіх нас грішних прости, що мовчали, за упокій твій молебнів не справляли, поминальних свічок не світили, обідів за тебе не робили. І ми покарані за безпам’ятство. І до нас озвалося лихо. Нагодувало і нас смертним плодом, і горить над нами лиховісна непогасна свіча. Прости ж нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий. Царствіє небесне вам, Душі убієнні! Господи! Страждання, муки і горе мого народу до Всевишньої скорботи зарахуй, і біди й погибель від землі й народу сущого відведи. Нині, прісно і навіки вічні відведи. Амінь…»

Нехай у ваших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого немає серед нас, про тих, хто помер страшною смертю. Дай,Боже, щоб така трагедія більше ніколи не повторилась! Вшануймо їх хвилиною мовчання.



Презентації до роману «Жовтий князь»

В. Барки (біблійні вислови з твору)









Післямова


Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої загальної культури із занепаду, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних змін управління освітою, використання навчальних ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості.

Лише творчий викладач спроможний створити, управляти, пропонувати новітні технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу із складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань вищих навчальних закладів.

Творчий викладач повинен розширити знання студентів, а значить вивищити їх інтелект, сприяти творчому розвитку, викликати потребу в саморозвитку. Знання, набуті в коледжі у процесі вивчення гуманітарних дисциплін орієнтують на те, щоб студенти не готувалися до життя, а мали потребу, як сказано в концепції з українознавства, «жити ним, учитися розуміти, ставити і розв’язувати проблеми, самовизначатися і самореалізовуватися».

Викладач зобов’язаний бути співтворцем, доброзичливо настроєним, бути розкутим, відкритим, подавати зразок творчого підходу до вирішення певної проблеми.

Творча ж особистість викладача формується його професійною підготовкою та природними даними – нахилом до вчительської праці, характером (терплячим, вдумливим, енергійним, динамічним) і фізичними даними (добре поставлений голос, чітка дикція, приємна зовнішність і т. ін..)

Для словесника важливо бездоганно знати рідну мову – рідну для нього та тих студентів, яких він навчає. Рідне слово в устах викладача повинно бути досконалим, усвідомленим, щоб несло інтелектуальний та естетичний заряд.

Немає на Землі іншої професії, в якій такою суспільно значимою була б роль мови, як в учительській. Викладач, який щиро поважає своє, не може не ставитися з такою ж повагою до іншого, а тому допомагатиме цю повагу передати нащадкам.

Сподіваємося, що подані матеріали прислужаться справі модернізації методичної палітри викладача-словесника, посприяють оновленню системи методичних форм вивчення рідного слова в коледжі, допоможуть педагогам зацікавити студентів навчальною діяльністю, а головне – стимулюватимуть їх до творчого пошуку.


Використані джерела

1.Бугайко Т., Бугайко Ф. Майстерність учителя-словесника. – К., 1963.

2. В.Барка. Поезія. Жовтий князь.-К.:Наукова думка,2000р.

3.Гарбусеєв В. Вивчаємо комп’ютерні мережі. – К., 2005.

4. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К., 1997.

5. Забарний О. Роман В.Барки «Жовтий князь»/Дивослово, 1996 №10/

6. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник / Авт.-уклад.: О. Помету, Л. Пироженко. – К., 2002.

7.Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти. –К., 2000.

8.Слоньовська. Конспекти уроків з української літератури.-К.: «Рідна мова», 2000р.

9.Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5 т. – К., 1976. – Т.1.



10. Українське слово /Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 3 кн.-К.:Рось,1994.-Кн.2.



Каталог: doc -> files -> news
news -> Байка як жанр літератури та її особливості. Езоп
news -> 6 клас (світова література, для практичної роботи)
news -> Приклади завдань та коментарі
news -> Урок біології в 6 класі
news -> Химия и Word
news -> Перемога добра над злом у казці Г. К. Андерсена „Дикі лебеді
news -> Для чого людина приходить у цей світ? (за романом Василя Барки «Жовтий князь»)
news -> План конспект на блок заняття №
news -> Контрольна робота №1 з теми «Вступ. Найдавніші пам’ятки словесного мистецтва» (тести)
news -> Батрак Ольга Анатоліївна, учитель української мови та літератури, Апостолівського районного ліцею-інтернату, Апостолівськог


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет