Міністерство аграрної політики України



жүктеу 4.45 Mb.
бет13/21
Дата26.08.2018
өлшемі4.45 Mb.
түріРішення
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21

Мета досліджень. Була поставлена мета: вивчити технологію відтворення та дорощування поросят в умовах одного з приватних підприємств Херсонської області.

Результати досліджень. У виробництві продукції тваринництва велику роль відіграє як кількісний, так і якісний склад поголів‘я тварин, так як виробництво продукції тваринництва прямо пропорційно залежить від кількості тварин в господарстві.

Кожна галузь господарства виробляє якийсь один вид продукції з визначеними властивостями, котрий задовольняє певні потреби. З розширенням масштабів виробництва розвивається вся економік господарства, але тим більшими стають вимоги до якості продукції.

При розведенні і поліпшенні існуючих спеціалізованих порід і виведенні нових враховується і попит на продукцію тієї чи іншої якості. Тому вибір порід в умовах конкретного господарства залежить від цього спеціалізації та планів щодо поліпшення гурту в цілому (табл. 1).

Таблиця 1 - Породний склад гурту свиней (2007 рік)



Статево-вікові групи

Велика біла порода

Порода ландрас

Помісні тварини

голів

%

голів

%

голів

%

Кнури

Основні

1

4

1

7,6

1

7,1

Перевіряємі

1

4

1

7,6

1

7,1

Свиноматки

Основні

10

40

5

38,5

5

35,7

Перевіряємі

5

20

3

23

2

14,3

Ремонтний молодняк

Основні

8

32

3

23

4

28,6

Перевіряємі

-

-

-

-

-

-

При організації племінної роботи з породою в цілому і з гуртом особливу увагу приділяється структурі – співвідношенню статево–вікових груп в процентному відношенні до загального поголів’я, кнури – плідники -1%, поросята до 2–місячного віку - 20-22%, поросята 2-4–місячного віку - 20%, ремонтний молодняк - 2-3% , відгодівельне поголів’я - 40-45%.

В нашому випадку свиноматки складають 47,8%, кнури–плідники - 4,7%, поросяти до 2–місячного віку - 6,3%, ремонтний молодняк -23,8 %, відгодівельне поголів’я -17,4 %.

В зв’язку з впливом віку маток і кнурів на їх продуктивність виникає питання про строки господарського використання батьківського поголів’я. По–перше, це має принципове значення для розробки ефективних технологій відтворення гурту; по–друге – важливо для підтримання правильної вікової структури гурту господарства.

Віковий склад гурту свиней господарства представлений в табл. 2.

Таблиця 2 - Віковий склад основного гурту свиней (2007 рік)


Породи

Статево-вікові

групи


Показ-ники

Вік, місяців

По гур-ту

12-17

18-23

24-29

30-35

36 і ст.

Велика біла порода

кнури

голів

-

-

-

-

1

1

%

-

-

-

-

100

100

свиноматки

голів

-

-

5

5

5

15

%

-

-

33,3

33,3

33,3

100

Порода ландрас

кнури

голів

-

-

-

1

-

1

%

-

-

-

100

-

100

свиноматки

голів

-

-

-

8

-

8

%

-

-

-

100

-

100

Помісні тварини

кнури

голів

-

-

-

1

-

1

%

-

-

-

100

-

100

свиноматки

голів

-

-

-

7

-

7

%

-

-

-

100

-

100

Відтворні властивості свиноматок, наприклад багатоплідність, збільшуються до 4-5 опоросів, а потім зменшуються.

Для нормального розвитку зародків молодої свиноматки в перші місяці поросності потрібно не менше 110 г протеїну з розрахунку на 1 корм. од., у кінці поросності - не менше 120 г, до складу якого входять 7-8% лізину та 5-6% метіоніну з цистином.

В табл. 3 представлені раціони для підсисних свиноматок на зимовий і літній періоди.

Практика свинарства свідчить про перевагу такої годівлі свиней, при якій необхідна кількість незамінних амінокислот, вітамінів та мінеральних речовин входить до складу спеціально виготовлених комбікормів чи білково–мінерально–вітамінних домішок.



Таблиця 3 - Базові раціони для поросних і підсисних свиноматок

Корми і добавки

Підсисні матки

Поросні матки

Зимовий

Літній

Зимовий

Літній

Комбікорм

5,5

4,6

2,7

2,5

в т.ч. БВМД

1,1

0,92

0,54

0,5

премікс

55

46

27

25

Комбінований силос

0,5

-

0,7

-

Кормові буряки

3,5

-

1,3

-

Відвійки

-

2,0

-

1,0

Зелені корми (люцерна)

-

3,5

-

2,5

В раціоні міститься

Обмінної енергії, мДж

69

69

34,2

34,5

Сухої речовини, кг

4,8

4,9

2,9

2,9

Сирого протеїну, г

890

960

415

490

Перетравного протеїну, г

685

720

310

370

Лізину, г

40

43,0

17,8

21,0

Метіонін+цистин, г

20

21

10,6

12

Кальцію, г

44

48

26

30

Фосфору, г

36

40

21

22

У перші 10-15 днів після відлучення раціон відлучених поросят за складом кормів не змінюють. Для того, щоб поросята не знижували приріст, їх у цей період годують 3-4 рази за добу. Щоб запобігти перегодовуванню і шлунковим захворюванням, норму корму поступово збільшують не раніше ніж через 3-5 днів після відлучення. Крім різних зернових кормів, у раціон обов'язково вводять зернобобові культури, якісне трав'яне борошно із бобових рослин, корми тваринного походження і надалі невелику кількість соковитих кормів, влітку - траву.

Орієнтовні норми годівлі і добові раціони для молодняку 3-4-місячного віку в табл. 4.



Таблиця 4 - Добові раціони для молодняку на дорощуванні

Питома вага концкормів, %

Вік молодняку, міс.

Період року

Період року всього корм. од. на 1 голову за добу

У тому числі по видах кормів, корм. од./кг

концкорми

Коренебульбоплоди, комбісилос

Трав`яне борошно

Молочні відвійки

Зелена маса

Усього

у т.ч. цінні білкові корми

65

2–3

Зимовий

1,5

1,18/1,50

0,20/0,20

0,26/0,80

0,03/0,05

0,07/0,50

-

Літній

1,5

1,25/1,20

0,10/0,10

-

-

0,09/0,70

0,17/1,00

3–4

Зимовий

1,8

1,41/1,25

0,26/0,25

0,29/0,90

0,04/0,06

0,08/0,06

-

Літній

1,8

1,53/1,35

0,15/0,15

-

-

0,06/0,50

0,24/1,40

Продовж. табл. 4

80

2–3

Зимовий

1,5

1,24/1,15

0,20/0,20

0,15/0,80

0,03/0,05

0,03/0,40

-

Літній

1,5

1,25/1,20

0,10/0,10

-

-

0,09/0,70

0,17/1,00

3–4

Зимовий

1,8

1,41/1,25

0,26/0,26

0,23/1,20

0,04/0,06

0,08/0,60

-

Літній

1,8

1,53/1,35

0,15/0,15

-

-

0,60/0,50

0,24/1,40

93

2–3

Зимовий

1,5

1,19/1,05

0,15/0,15

0,18/0,60

0,03/0,05

0,08/0,60

-

Літній

1,5

1,30/1,15

0,15/0,15

-

0,07/0,50

0,07/0,50

0,12/0,70

3–4

Зимовий

1,8

1,36/1,20

0,21/0,20

0,27/0,90

0,04/0,06

0,09/0,70

-

Літній

1,8

1,53/1,35

0,15/0,15

-

-

0,13/1,00

0,14/0,80

Раннє відлучення поросят може бути доцільним тільки при їх вирощуванні на повноцінних і недорогих кормах. Особливо важливий вміст у їх складі протеїну, оскільки від цього насамперед залежить розвиток відлучених поросят і вартість кормів. При нестачі або надлишку в раціоні протеїну він втрачається нераціонально, у результаті чого собівартість приросту зростає.

Висновки. Для збільшення виробництва високоякісної свинини у господарстві створити оптимальні умови годівлі та утримання тварин.
Література: 1. Гетя А.А. Интенсификация селекционного процесса с использованием разных методов селекции и принципов отбора // Современные проблемы интенсификации производства свинины: Сб. науч. тр. XIV Междунар. науч.-практ. конф.по свиноводству (11-13 июля 2007 года). Том 1. Разведение, селекция, генетика и воспроизводство свиней. –Ульяновск, 2007. –С.21-29. 2. Михайлов Н.В., Мамонтов Н.Т. Проблемы селекции и гибридизации свиней // Современные проблемы интенсификации производства свинины: Сб. науч. тр. XIV Междунар. науч.-практ. конф.по свиноводству (11-13 июля 2007 года). Том 1. Разведение, селекция, генетика и воспроизводство свиней. –Ульяновск, 2007. –С.265-274. 3. Гетя А.А. Использование селекционных индексов для интенсификации оценки хряков в условиях племенного хозяйства // Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции: Тезисы докладов междунар. науч.-практ. конф (12-13 октября 2007 г.). –Жодино, 2007. –С.26-27. 4. Черный Н.В., Шевченко О.Б., Коваленко Б.П. Роль генотипа свиней в реакции на действие абиотических факторов // Современные проблемы интенсификации производства свинины: Сб. науч. тр. XIV Междунар. науч.-практ. конф.по свиноводству (11-13 июля 2007 года). Том 1. Разведение, селекция, генетика и воспроизводство свиней. –Ульяновск, 2007. –С.385-392.

УДК 636.4.082.13



Комбинационная сочетаемость линий в свиноводстве
Панишко М.И., студент 3 курса зообиотехнологического факультета

Коваленко В.Н., научный руководитель, канд. с.-х. наук профессор ХГЗВА

Шевченко О.Б., научный руковадитель, канд. ветеринарных наук, доцент

Луганский национальный аграрный университет, г. Луганск
Актуальность проблемы. Практика свиноводства и результаты многочисленных научных исследований показывают, что в системе племенной работы со стадом свиней основная задача состоит в организации селекции по линиям с учетом их комбинационной сочетаемости [1-2]. Поиск нужных сочетаний – наиболее трудоемкая часть подбора. Чем шире испытания на комбинационную сочетаемость линий, тем устойчивее эффект гетерозиса можно получить от внутрипородных спариваний. Любая комбинация линий приобретает хозяйственное значение лишь в том случае, когда эффект гетерозиса проявляется не только при спаривании отдельных животных (как это бывает при промышленном скрещивании ) но и при спаривании всех животных этих линий [3- 5].

Задача исследования. Задачей исследований являлось выявление лучших комбинаций отдельных линий свиней крупной белой породы, разводимой в СООО «Слав-Агро» Славяносербского района Луганской области.

Материал и методы исследований. Материалом для исследований послужили данные племенного и зоотехнического учета стада свиней СООО "Слав-Агро", а также конкретные свиноматки данного стада. Для исследования была разработана методика, согласно которой по принципу аналогов было отобрано 4 группы свиноматок различных линейных генотипов, не менее 7 голов в группе, сочетающих в себе линии Костер - отечественной селекции и Керсанти - эстонской селекции (табл. 1).

Таблица 1. - Схема опыта



Группы животных

Генотип свиноматок

Количество

гнезд


♂ линия отца

♀ линия матери

I

Костер

Костер

7

II

Костер

Керсанти

9

III

Керсанти

Костер

8

IV

Керсанти

Керсанти

8

Свиноматки в период супоросности и подсоса находились в одинаковых условиях кормления, ухода и содержания, типичных для хозяйства. В исследованиях учитывали следующие показатели: а) многоплодие, гол.; б) крупноплодность, кг.; в) молочность, кг.; г) сохранность поросят, %; д) масса гнезда к отъему, кг.

Результаты исследования. На основании проведенных исследований было установлено, что свиноматки крупной белой породы разного линейного происхождения в условиях СООО "Слав-Агро" Славяносербского района Луганской области отличаются по репродуктивным качествам. Причем, репродуктивные качества маток в значительной степени зависят от сочетаемости исходных родительских линий.

Результаты исследований показали, что самыми многоплодными были свиноматки с генотипом, сочетающим в себе кроссы линий Костер и Керсанти (I и III гр.) (табл. 2).

Таблица 2. - Репродуктивные качества свиноматок разных линейных генотипов крупной белой породы в условиях СООО «Слав-Агро» Славяносербского района Луганской области


Группы

Генотип свиноматок

Показатели (M±m)

Многоп-лодие, гол

Крупноп-лодность, кг

Молоч-ность, кг

Сохран-ность, %

Масса гнезда к отъему, кг

♂Линия

отца


♀Линия

матери


I

Костер/Костер

10,7±0,36

1,3±0,07

57,1±0,26

85,0±3,44

163,4±10,4

II

Костер/Керсанти

11,6±0,38

1,3±0,07

56,1±0,56

78,4±4,45

155,4±11,7

III

Керсанти/Костер

11,5±0,57

1,6±0,12

57,6±0,91

86,6±2,82

168,8±13,1

IV

Керсанти/Керсанти

10,7±0,25

1,3±0,05

56,0±1,30

80,4±4,35

155,9±11,2

От свиноматок данного линейного происхождения было получено, в среднем - 11, 55 поросят за опорос, что на 0,8 поросенка, или 7,4% больше, чем многоплодие свиноматок с внутрилинейными генотипами (I и IV гр.). Максимальным многоплодием отличались свиноматки II группы - с генотипом, сочетающим отцовскую линию ♂Костер (отечественной селекции) и материнскую линию ♀Керсанти (эстонской селекции) - 11,6 поросят за опорос.

Крупноплодность свиноматок – один из существенных селекционных признаков, который необходимо учитывать при совершенствовании продуктивных качеств свиноматок в племенных и товарных стадах. Определяется он живой массой поросят при рождении. В условиях производства крупноплодность является исходной величиной массы, от которой продолжается рост и развитие животных в постэмбриональный период. К сожалению, повышение многоплодности свиноматок ведет к снижению показателей крупноплодности. Эти признаки отрицательно взаимосвязаны между собой.

В наших исследованиях самые крупные поросята рождались у свиноматок III группы с генотипом, сочетающим в себе эстонскую линию ♂Керсанти и отечественную линию ♀Костер.

В гнездах этих свиноматок средняя масса поросенка при рождении составила 1,6 кг, что на 0,3 кг или 18% больше, нежели масса поросят при рождении в гнездах свиноматок других линейных генотипов (Р>0,999). Кроме этого, максимальным размахом изменчивости данного признака отличались свиноматки той же III группы, с генотипом, комбинирующим линии ♂Керсанти и ♀Костер (CV-21,1%). Это свидетельствует о широком наследственном разнообразии свиноматок с данным генотипом, что дает неограниченные возможности для отбора.

Производственной практикой давно было установлено, что качество поросят (их величина) существенным образом зависит от молочной продуктивности свиноматок. У наиболее молочных свиноматок, как правило, меньше отход поросят, они более жизнеспособны к отъемному возрасту и в дальнейшем интенсивнее растут и развиваются.

Для изучения и определения молочности пользуются косвенными данными - взвешиванием поросят до и после сосания или отсасыванием молока специальными устройствами.

В обычных производственных условиях до недавнего времени молочность определяли по массе гнезда поросят в - в 21 день. Этот метод простой, доступен в работе, но является условным и не отражает реальной молочности свиноматок. Тем не мене в некоторых хозяйствах данный признак учитывают в селекции.

Результаты наших исследований свидетельствуют о том, что лучшей молочностью (57,6 кг) отличались свиноматки III группы с генотипом, сочетающим в себе линии ♂Керсанти и ♀Костер, что в среднем на 1,2 кг, или 2,1% больше от молочности других свиноматок (Р < 0,95).

Сохранность – показатель, который объединяет не только высокую жизнеспособность молодняка, но и материнские качества свиноматок, под которыми понимают – способность матери выкармливать детенышей и заботится о них. В наших исследованиях больше всего сохранилось поросят к отъему в гнездах свиноматок III группы, с генотипом (♂Керсанти + ♀Костер) - 86,6%. Хуже всего выживали поросята в гнездах свиноматок II группы - 78,4%, (♂Костер х ♀Керсанти).

Масса гнезда к отъему считается главным критерием оценки репродуктивных способностей свиноматок. Этот показатель объединяет не только многоплодие и крупноплодность свиноматок, но и их способность выкормить приплод, интенсивность роста и сохранность поросят. Величина его зависит от многих факторов, но в первую очередь от генетических.

В наших исследованиях самой большой массой гнезда к отъему (168,8 кг) отличались свиноматки III группы, с генотипом, комбинирующим линии (♂Керсанти и ♀Костер), что на 10,6 кг, или 6,7% больше от средней массы гнезд других свиноматок. Следует отметить, что гнезда свиноматок с генотипом линий ♂Керсанти и ♀Костер в разных сочетаниях отличались и максимальной изменчивостью такого показателя, как масса гнезда к отъему (CV = 21,9% - 22,7%).

Выводы. Таким образом, анализ научно-производственных показателей продуктивности свиноматок, полученных при различных сочетаниях исходных родительских форм, выявил лучший кросс линий (♂Керсанти + ♀Костер), дающий гибридных свиноматок с эффектом гетерозиса по репродуктивным качествам.
Литература: 1. Кадиевская Л.Н. Совершенствование методов племенной работы в хозяйствах Украины различного типа. -К.: Урожай, 2006. –36 с. 2. Медведев В.А. Пути совершенствования породного состава свиней в Украине // Науково-технічний бюлетень. – Вип. 77. –ІТ УААН. –Харків, 2000. -С. 60-64. 3. Нетеса А.Н. Разведение свиней. – М.: Астрель: АСТ, 2005. –223 с. 4. Семенов В., Марченко Н., Черепанов С. Селекционно-генетические приемы при выращивании новых генотипов свиней // Свиноводство. -№ 4. –2002. –С. 2. 5. Юрченко В.Н. Система гибридизации свиней на Украине. – К.: Урожай, 2006. -76 с.

УДК 636.4.082



ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДА СВИНЕЙ У ВАТ "ПЛЕМЗАВОД ІМ. 20-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ"
Переверзєв В.М., студент 5 курсу технологічного факультету

Герасимов В.І., науковий керівник, кандидат с.-г. наук, доцент

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність проблеми. Якість кнурців і свинок, що вирощуються та реалізуються у господарствах Харківської та інших областей України, а відповідно, темпи і ступінь і удосконалення товарного свинарства, насамперед залежить від якісного складу основних кнурців-плідників і свиноматок в стадах племзаводів, які займають верхівку піраміди свинарських підприємств в країні.

Результати досліджень. Формування стада племінної свиноферми ВАТ "Племзавод ім. 20-річчя Жовтня" чистопородними тваринами почалося з 1964 року. З цією метою регулярно завозилися кнурці по 10-25 голів і періодично свинки із племзаводів України (табл. 1).

Таблиця 1 - Джерела комплектування стада



Рік завозу племінного молодняку

Кількість голів

3 якого господарства завезено

кнурці

свинки

1976

-

85

ДПЗ "Червоний Велетень" Харківської області

1978

10

-

Племзавод ім. Литвинова Луганської області

1980

15

-

ДПЗ "Степове" Полтавської області

1990

20

-

Племзавод "Чойня" Чернігівської області

1992

10

-

ДПЗ "Степове" Полтавської області

1994

25

-

ДПЗ ім. Литвинова Луганської області

1996

16

-

Краснодарське РМО

2000

25.

-

ДПЗ "Степове" Запорізької області

2002

20

-

"Дніпрогібрид" Одеської області

2004

20

-

Племзавод АФ "Нізи" Сумської області

2005

12

-

АФПР "Мікро сервіс Агро" Миколаївської області

Племінні кнурці з інших племзаводів завозилися обов'язково з урахуванням їх лінійної належності у відповідності із селекційною програмою та якості батьків, а при відборі свинок - їх належність до планових родин.

Маточне стадо характеризується добрим розвитком. За основними віковими групами за останні три роки жива маса маток збільшується і, особливо, по молодим маткам віком 18-23 міс. Матки мають велику довжину тулуба і характеризуються м'ясними формами тіла. За останні три роки відбулося збільшення тулуба і зменшення обхвату грудей за лопатками. Свиноматки мають гарний екстер'єр і відносяться, в основному, до класу еліта (табл. 2, 3).

Таблиця 2 - Розвиток свиноматок


Групи свиноматок

2005

2006

жива маса, кг

довжина

тулуба,


см

обхват

грудей,


см

жива маса, кг

довжина

тулуба,


см

обхват

грудей,


см

Перевірювані

229

158

135

230

160

135

Основні

340

164

138

240

164

138

Таблиця 3 - Продуктивність свиноматок

Групи свиноматок

2005

2006

Багато-плідність, гол.

Молоч-ність, кг

маса

гнізда в 2

міс, кг


багато-плідність, гол.

Молоч-ність, кг

маса

гнізда в 2

міс, кг


Свиноматки з 1 -м опоросом

10,9

58

194

11,2

58

194

Свиноматки з 2-ма і більше опоросами

11,2

57

205

П,4

57

205

Подальше удосконалення маточного стада ВАТ "Племзавод ім. 20-річчя Жовтня" буде направлене на закріплення великої живої маси, збільшення довжини тулуба, на підвищення багатоплідності і молочності.

Кнури-плідники характеризуються великими розмірами і міцною конституцією в залежності від лінійної належності трошки відрізняються по типу будови тіла, але в масі мають м'ясний тип. Зараз в стаді використовуються тільки високопродуктивні кнури. За останні роки у кнурів частково збільшилася довжина тулуба, тобто тип у дорослих кнурів поступово змінився в сторону м'ясного (табл. 4).

Таблиця 4 - Розвиток кнурів


Вікові групи




2005







2006




жива маса, кг

довжина

тулуба,


см

обхват

грудей,


см

жива маса, кг

довжина

тулуба,


см

обхват

грудей,


см

24 місяці

148

177

289

150

177

289

36 місяців

159

180

331

156

180

331

В основному кнури характеризуються добрим екстер'єром, але внаслідок деяких помилок у відборі у деяких тварин спостерігаються недоліки екстер 'єру. Основна увага в роботі із стадом кнурів буде направлена на покращення м'ясних і відтворювальних якостей і на усунення недоліків екстер'єру. Свині усіх статево-вікових груп стада - чистопородні.

Сумарним показником племінної цінності свиней є їх класність - сумарна оцінка по комплексу зоотехнічних ознак (табл. 5).

Таблиця 5 - Класність свиноматок


Клас

2005

2006

голів

%

голів

%

Еліта-рекорд













Еліта

202

81

224

89

І клас

48

19

26

11

Кнури-плідники за комплексом ознак всі віднесені до класів еліта-рекорд та еліта.

Висновок. Аналіз даних про характеристику стада підтверджує відповідність ВАТ "Племзавод ім. 20-річчя Жовтня" сучасним вимогам до племінних господарств вищої категорії.
УДК 636.4.082

ВІДТВОРЕННЯ ПОГОЛІВ’Я СВИНЕЙ У ВАТ "ПЛЕМЗАВОД

ІМ. 20-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ"
Переверзєв В.М., студент 5 курсу технологічного факультету

Герасимов В.І., науковий керівник, кандидат с.-г. наук, доцент

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність проблеми. Відтворення визначається фізіологічними здатностями свиней. Статева зрілість у кнурців і свинок проявляється у віці 4-6 місяців. У цьому віці в яєчниках свинок починається процес активного розвитку фолікулів і яйцеклітин, а у самців - створення сперміїв в сім'янниках, з'являються статеві рефлекси. Але раннє осіменіння небажане, у недорозвинутих фізіологічно самиць приплід дрібний і малочисельний , загальний розвиток самиці призупиняється. Матки після відлучення поросят приходять в охоту на протязі 5-7 днів. Інколи період статевого відпочинку декілька збільшується.

В стаді може бути до 25% прохолосту, особливо в спекотну пору літа. Половий цикл має три стадії: запліднення, гальмування і рівноваги. Відсутність реакції полової поведінки у свиней свідчить про існування порушення природної послідовності дії безумовних подразників для уроджених елементів відтворення.



Результати досліджень. На протязі циклу відтворення відрізняються чотири періоди функціонального стану свиноматок, які якісно відрізняються один від іншого і потребують створення відповідних умов годівлі та утримання: холостий, на протязі якого проходить визрівання яйцеклітин; охота й парування; поросність, коли здійснюється ріст і розвиток плодів і опороси; лактація - вигодовування приплоду і підготовка організму до нового циклу відтворення. Успішне відтворення свиней забезпечується суворим дотриманням відповідної системи, яка складалася на племфермі до теперішнього часу.

Основний метод розведення свиней великої білої породи у ВАТ "Племзавод ім. 20-річчя Жовтня" - це чистопородне. Для цієї мети проводять відбір свиней за схемою: в провідну групу в кожній спеціалізованій лінії вибирають кнурів і маток, які задовольняють вимоги цільового стандарту за комплексом ознак. При цьому у них повинно бути не менше 12 добре розвинених сосків. Підбір пар гомогенний з використанням, при необхідності, інбридингу в помірному і далекому ступені.

До племінних свинок підбирають оцінених кнурів, до ремонтних кнурів - оцінених маток по 5-6 голів. На період підсосу під матками основними і перевіреними залишають поросят по кількості діючих сосків, лишок відсаджують до інших маток, які опоросилися в один і той же час.

Увесь молодняк, який вирощують на ремонт свого стада і на племпродаж, оцінюють у 6 місяців за енергією росту і товщиною шпику. З метою більш детальної оцінки кнурів і маток, проводять контрольну відгодівлю нащадків.

Кнурів і маток відбирають в якості родоначальників і продовжувачів ліній і родин. На плем'я залишають приплід, задовольняючий вимогам стандарту породи не нижче І класу від високопродуктивних основних і перевіюваних маток.

Метод парування свиноматок природний проводиться у свинарнику в спокійній обстановці і в спеціальному манежі. Після парування свиноматок зачиняють в станки і контролюють до закінчення охоти і тічки. Після цього маток переводять у свій свинарник, де вони утримуються в групових станках і здійснюють за ними контроль, мета якого виділення незапліднених маток. Потім цих маток знову парують, і, якщо вони знову не запліднюються, то їх тоді вибраковують.

За останні два роки по племзаводу середній відсоток ефективного запліднення свиноматок становить 91,2%.

В період поросності матки утримуються в приміщеннях з груповими станками. За 20 днів до опоросу маток формують в окремі групи з очікуваним терміном опоросів в межах від 3-х до 5-ти днів. Перед цим свиноматок купають, обробляють шкіру дезрозчинами. За 5-7 днів до опоросу маток переводять у свинарник-маточник, де розміщують у спеціально облаштовані для опоросу і вирощування індивідуальні станки. На кожному станку розміщують картки з відповідною інформацією про свиноматку. За день до опоросу у 'маток помітно опускається вим'я, відбувається почервоніння сосків, матка становиться неспокійною. В цей час оператори знаходяться біля маток, слідкують за проходженням опоросів і надають відповідну необхідну допомогу.

Від того, як проходять опороси, багато в чому залежить збереженість приплоду. Перед опоросом дерев'яну підлогу застеляють соломою. Перевіряють готовність поїлок і годівниць. Після опоросу поросят обтирають чистою тканиною, визволяють ніздрі, ротову порожнину і вушні раковини від слизу. Місце розриву пуповини обробляють настоєм йоду. Після всіх цих маніпуляцій поросят підсаджують під вим'я свиноматки і допомагають знайти сосок. Після отримання першої порції молозива, поросят відсаджують в спеціальний відділок станка під випромінення інфрачервоного світла. Для свиноматки в напувалку наливають теплої питної води.

Оптимальним віком початку племінного використання кнурців є 11-13 місяців при живій масі не нижче 160-180 кг. В структурі стада свиней на кожні 15 основних і 15 перевірюваних маток необхідно мати одного кнура-плідника, якщо парування природне. Відношення основних і перевіюваних кнурців 2:1.

До моменту використання кнури повинні мати заводську кондицію, повинні бути активними, що забезпечує оптимальна годівля і утримання тварин (табл.).

На території племзаводу знаходиться кормоцех, де корми готують до згодовування. Зернові корми згодовують свиням після спеціальної підготовки. Підготовка кормів у великій мірі підвищує травлення і засвоєння поживних речовин свинями. Існують різні способи підготовки зернових.

Таблиця 1 - Використання кнурів на протязі 1 місяця


Режим

використання

кнурів


Кількість садок на 1-го кнура в місяць у віці, місяців

10-12

12-18

18-24

24-36

36 і більше

Помірний

1-4

1-6

1-8

1-10

1-12

Інтенсивний




7-12

9-16

11-20

13-24

кормів, більш поширені з них - подрібнення, смаження і запарювання.

Дроблення зерна виконують за допомогою КДУ-12. Дерть запарюють в кормозапарнику 30-40 хвилин. Після запарювання додають трав'яне борошно, бобові та інші компоненти раціону і у вигляді густих сумішок завантажують у вагонетки, за допомогою яких корми подаються у свинарники для роздачі свиням.

У добовий раціон свиноматок, що готуються до парування, вводять грубі корми, а також близько 2 кг концентратів на 100 кг живої маси. Добре використовують зернову і протеїнову добавку сумісно із зеленими кормами влітку і сінним борошном взимку.

В період підготовки до парування свиноматок утримують або індивідуально, або невеликими групами. Підбір тварин по групах проводять з урахуванням їх живої маси. Однорідність груп холостих свиноматок спрощує проведення всього комплексу заходів по підготовці тварин до парування. З'єднують тварин в групи після годівлі. Маток збирають в окремий загін або на вигульному майданчику, де на протязі декількох годин вони звикають одне до одного. Після цього заганяють їх в окремі станки, племінні свиноматки кожного дня отримують моціон. Годівля свиноматок впливає на їх продуктивність.

В першу половину поросності необхідність маток в перетравних поживних речовинах на 0,4-0,5 кормових одиниць нижча, ніж у другу, коли відбувається інтенсивний ріст плодів. Для забезпечення маток усіма необхідними речовинами в раціон вводять коренеплоди, комбінований силос, гарне трав'яне борошно, корми тваринного походження. Влітку коренеплоди заміняють зеленою масою бобових трав. Кількість концентратів при цьому в порівнянні із зимовим раціоном збільшується на 8-10%. Для поросних маток велику небезпеку мають, як недостатня, так і надмірна годівля, особливо концентратами.

Висновки. В стаді племзаводу щорічно отримують 5000-6000 голів племінного молодняку, з яких передбачається до реалізації в інші господарства біля 150 висококласних кнурців та 1300-1800 голів свинок, а останній молодняк використовується для ремонту власного стада та частково для внутрішньогосподарської відгодівлі. Сумарна виручка від племінної і товарної продукції в племзаводі складає 5-6 млн. гривень.

УДК 636.4.082.454



ВЛИЯНИЕ ОТДЕЛЬНЫХ ФАКТОРОВ НА ПОВЫШЕНИЕ

ПРОДУКТИВНОСТИ СВИНОМАТОК
Якимчук А.А., студентка 2 курса факультета ветеринарной медицины

Иванов Л.Н. , научный руководитель, кандидат с.-х. наук, доцент

Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков
Актуальность проблемы. В любом деле, чтобы добиться успеха, важно обладать нужной информацией. Отрасль свиноводства имеет свои особенности, они определены технологией производства, использованием пород, техническим оснащением, кормовыми факторами, региональными условиями, системой хозяйствования, собственностью и рядом других факторов. Увеличение объемов производства продукции свиноводства предусматривает как увеличение поголовья животных, так и повышение их продуктивности.

Но на данный момент темпы роста поголовья свиней замедлились. Этот вывод можно сделать на основании материалов статьи Глебова Р.В. «Состояние на рынке мяса в 2007 году», где сравнивается производство мясной продукции в 2007 с 1990 годом. Глебов Р.В. Выяснил, что мировое предложение продовольственной продукции животного происхождения повысилось (на 10.6%), а в Украине – снизилось (на 66.5%), т.е. в Украине идет сброс поголовья свиней. Вследствие этого происходит импорт мяса. Импорт мяса и мясопродуктов, по предварительным данным, 3.2 млн. тонн [6].

Дефицит свинины в Украине составляет около 100 тыс. тонн. По словам заместителя корпорации «ПАККО Холдинг» (супермаркеты «Вопак») Юрия Морозовича, в сети наблюдается дефицит на свинину. По словам Ю. Морозовича, цены повысят на 10-15% (в некоторых регионах на 20%) в рознице [7].

Сброс поголовья свиней происходит, потому что частному предпринимателю, да и государству, невыгодно заниматься свиноводством. Они не могут конкурировать с иностранным производителем из-за устарелых методов и технологий ведения хозяйства. Но если направить свиноводство в условия промышленного комплекса с селекционно-технологическими методами, которые будут способствовать повышению продуктивности у свиней, тогда эта отрасль хозяйства будет очень выгодной. Так как свиньи очень быстро приспосабливаются к изменениям окружающей среды, имеют много хозяйственно-полезных качеств, они всеядны и хорошо используют корма. Убойный выход составляет 75-85% [2]. Свинина ценна высоким составом полноценного и легкоперевариваемого белка [8].

И так, не случайно, что свиней разводят почти во всех регионах мира. Употребление свинины на одного человека в мире составляет 15.3 кг. в год (норма должна составлять 21 кг). Более всего интенсивно ведется свиноводство во Франции, Нидерландах, Италии и Великобритании. В этих странах в 1990, 2000, 2003, 2007 годах на одного человека было произведено 131-154 кг. свинины [10]. Эти показатели свидетельствуют о высоком выходе деловых поросят на свиноматку, т.е. это является одной из причин, рассматривать факторы, влияющие на продуктивность свиноматок.

Цельисследования. Исследовать наиболее эффективные и доступные способы повышения продуктивности свиноматок.

Методы и результаты исследований. Получение максимума продукции при минимальных затратах является идеальным вариантом ведения экономики. Необходимо прилагать все усилия к тому, чтобы выход поросят от каждой свиноматки в год довести до максимума.

Одним из факторов, влияющих на продуктивность свиноматок, является экстерьерно-конституциональные особенности, которыми заинтересовались Смирнов В.С. и Шейко И.П. После проведенных экспериментов они установили, что более крепкие животные отличаются более высокой продуктивностью, т.е. переходной тип (индекс эйрисомности от 0.87 до 0.97) [9].

Следует учитывать, что показатель многоплодия определяется также временем осеменения по отношению к овуляции и условиями кормления и содержания в период супоросности.

Количество и качество поросят зависит от подготовки хряков и свиноматок к спариванию. При сезонных опоросах подготовка хряков к спариванию начинается за 1 – 1.5 месяца. Важно довести производителей до заводской упитанности.

Добавка к рациону хряков кормов животного происхождения, повышает уровень сперматогенеза при интенсивном режиме использования. На создание одного миллиарда спермиев рекомендуется скармливать добавочно к рациону 10 г. белка животного происхождения.

Кормление свиноматок регулируют так, чтобы они имели заводскую кондицию. Подготовка свиноматок к опоросу проводится с 4-го месяца их супоросности. В рацион свиноматок необходимо включать не только доброкачественные, но и полноценные корма, содержащие достаточное количество протеина, минеральных веществ, витаминов.

Наличие кормов с дефицитом минеральных веществ негативно сказывается на физиологическом состоянии животного, а это ведет к снижению продуктивности. Стимулирующие действия бентолитов на продуктивность животных обусловлено полиминеральным их составом, уникальными адсорбционными, буферными и ионными свойствами, способствующими улучшению процессов пищеварения и обмена веществ, а следовательно, повышению продуктивности, как утверждает Чечеткин О.В. [11].

За 7-15 дней до опороса свиноматок необходимо выгонять из помещений, чтобы они совершали небольшие прогулки. Но при этом с ними нужно обращаться спокойно и ласково, чтобы не вызвать стресс или агрессивную настроенность против людей. Рекомендуется ухаживать за животными в одной и той же одежде.

К главным факторам, которые требуют критического изучения с целью повышения продуктивности свиноматок, относятся:

- высокий уровень селекционной работы;

- здоровье свиноматки и хряка;

- постройки, оборудование, микроклимат, организация кормления в условиях промышленного комплекса;

- принятая система выращивания;

- квалификация персонала;

- желательно проводить случку свиноматок в возрасте 10-13 месяцев;

- обращать внимание на породы, если свиньи белокожие, они характеризуются многоплодием, а чернокожие или рябые – менее плодовиты, потому что произошли от Беркширской породы, а та от китайской (более сальная);

- наиболее доступный способ повышения плодовитости, спаривание свиноматок дважды в течение одной охоты (с интервалом 12-24 часов), т.к. повторное осеменение увеличивает многоплодие на 1-2 головы;

- чем больше группа, тем больше времени устанавливается ранговая иерархия и тем больше снижение продуктивности;

- каждое перемещение – это стресс-фактор, снижающий продуктивность свиней.

Выводы. Для получения высокого уровня продуктивности свиноматок необходимо всесторонняя оценка всех вышеуказанных факторов, что позволит от одной свиноматки в год выращивать 20-24 поросенка и получить 2.5 – 3 тонны свинины. Эти и другие потенциальные возможности свиней определили ведущее место отрасли в мировом мясном балансе.
Литература. 1. Голубев Г.В., Нетеса А.И. Как повысить продуктивность свиноматок. – М., 1978. – с. 99-101. 2. Герасимов В.И., Барановский Д.И. и др. Свиноводство Украины. – Х., 2008. – с. 7-373. 3. Инглиш П., Смит У., Мак-Лин А. Свиноматка – повышение ее продуктивности. – М., 1981 – с. 321-323. 4. Преображенский Д.И. Стресс и патология размножения с-х животных. – М., 1993. – с. 25. 5. Барановский Д.И., Бажов Г.Н. и др. Фермерское и приусадебное свиноводство. - Х., 2008 – с. 9. 6. По материалам: Новости N, Дело, Главное, MEATINFO // Мясное дело. – 2008. - №9 – с. 6, 7. 7. Лисицин А.Б. Рынок мяса и мясных продуктов // Все о мясе. – 2008. - №2 – с. 7-11. 8. Б. Кригер-Метбах. Здоровое питание: без жира не обойтись // Свиноферма. – 2008. - №2 – с. 58-59. 9. Шейко И., Хоченков А., Ходовсий Д., Шейко Р. Повышение продуктивности свиней в условиях промышленного комплекса селекционно – технологическими методами // Свиноферма. – 2008. - №4 – с. 14-18. 10. Глебов Р.В. Состояние на рынке мяса в 2007 году // Свиноферма. – 2007. - №9 – с. 18. 11. Чечеткин О.В. и др. Биохимия с-х животных. – Х., 2000. – с. 466.

БІОЛОГІЯ



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет