Міністерство аграрної політики України



жүктеу 4.45 Mb.
бет17/21
Дата26.08.2018
өлшемі4.45 Mb.
түріРішення
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Выводы. В результате систематических испытаний племенных лошадей тяжеловозных пород появилась возможность проводить отбор и подбор их для племенных целей с учетом работоспособности.

Интенсивное использование и тренинг тяжеловозных пород способно резко повысить живую массу лошадей, а следовательно, их рабочие (тяговые) и работоспособные качества.


Литература: 1. Ливанов Т.К. Все о лошади. -М.: Колос, 2004. –С. 112-144. 2. Пономаренко Н.Н., Черный Н.В. Коневодство. -Х.: Еспада, 2001. – С. 75-84. 3. Карлсен Г.Г. Лошади. -М.:Мир, 2000. – С. 152-156. 4. Гопка Б.М., Хоменко М.П. Коневодство. - Х.: Еспада, 2004. – С. 35-93. 5. Парфенов В.А., Цыганюк И.Б. Испытания тяжеловозов. // Коневодство и конный спорт. – 2006. - №5. – С. 22-25. 6. Цыганюк И.Б. Проблемы испытаний тяжеловозов // Коневодство и конный спорт. – 2007. - №3. – С. 10-12.

УДК 636.1.082



ДО ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЛОШАТ ОРЛОВСЬКОЇ РИСИСТОЇ ПОРОДИ
Кутейко В.І., студент 6 курсу технологічного відділення ФЗН

Коваленко Б.П., науковий керівник, канд. с-г. наук, професор ХДЗВА,

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність досліджень. За останнє десятиліття престиж чистокровного конярства України значно знизився у зв'язку з обмеженим технологічним і організаційним оснащенням. Вирощенні в кінних заводах України коні поступаються по скаковому класу жвавості і дистанційності коням кінних заводів Росії. Збільшується розрив в рекордних досягненнях і методичному забезпеченні селекційного планування.

Інтенсивний перехід цінного поголів’я з громадського сектора в приватні підприємства забезпечує зростання кінських ресурсів в приватному володінні. Разом з позитивним фактором (зменшення державних витрат) виникають великі проблеми по децентралізації селекційного процесу і скороченню рівня відтворення коней.

Не зважаючи на це, сьогодні конярство є однією з галузей тваринництва, яка інтенсивно розвивається [1-8]. Підтвердженням сказаному є той факт, що в Україні збільшується кількість господарств, які займаються конярством, збільшується поголів’я племінних жеребців та конематок.

Сьогодні на території України діє 12 кінних заводи і 142 племрепродуктори в 10 областях України. Основні господарства по вирощуванню та розведенню коней орловської рисистої породи - ДП „Дубровський кінний завод №62” Полтавської області, ДП „Запорізький кінний завод №86” Запорізької області, Лозівський кінний завод №124, ДП „Лимарьовський кінний завод №61”, філія «Червона зірка» дочірнього підприємства агрофірми «Шахтар» Донецької області, ПСП „Комишанське” Сумської області, а також ТОВ „Дебют” Донецької області.



Мета досліджень. У зв’язку із цим перед нами поставлена мета: обгрунтувати доцільність вдосконалення технології вирощування лошат орловської рисистої породи в умовах ТОВ „Дебют” Донецької області.

Результати досліджень. ТОВ „Дебют” заснований у березні 2005 року. Розташований він у Добропільскому районі Донецької області. Основним напрямком роботи репродуктора є розведення, вирощування та тренінг коней орловської рисистої породи.

При організації племінної роботи з орловською рисистою породою особлива увага приділяється структурі табуна.

У табуні ТОВ „Дебют”, станом на 1 січня переважає маточний склад, тому що спеціалізація племрепродуктора спрямована на виведення жвавих, високошвидкісних коней орловської рисистої породи (табл. 1).

Структура будь-якого табуна залежить від напрямку діяльності господарства. Так як господарство ставить своїм завданням розведення

Таблиця 1 - Структура гурту


Статево-вікові групи

2006 рік

2007 рік

гол.

%

гол.

%

Жеребці-плідники

2

8

2

7

Кобили

12

48

11

39

Жеребці 4-х років і більше

1

4

2

7

Жеребці 3-х років

1

4

2

7

Кобили 3-х років

3

12

-

-

Жеребці 2-х років

2

8

3

11

Кобили 2-х років

-

-

1

4

Жеребці 1 року

3

12

4

14

Кобили 1 року

2

8

3

11

В с ь о г о

25

100

28

100

племінних, високошвидкісних, жвавих коней орловської рисистої породи, основний натиск робиться на маточне поголів'я, що становить 60% загального поголів'я. Інше поголів'я - молодняк, тренують і відправляють на іподром для подальшого тренінгу й випробувань.

Однією з умов ефективності виробництва в справі одержання висококласного потомства є плідність конематок і їхній вік.

Маточне поголів'я ТОВ „Дебют” по віковому складу на 80% складається з молодих, міцних, високопродуктивних маток. За основними показниками маточне поголів'я належить до класу „еліта”, тому що головний напрямок ТОВ „Дебют” полягає в розведенні, вирощуванні й продажі племінних коней орловської рисистої породи (табл. 2).

Таблиця 2 - Віковий склад гурту



Вік

2006 рік

2007 рік

гол.

%

гол.

%

до 5-ти років

4

34

4

36

6-8 років

4

34

3

28

9-11 років

1

8

1

9

12-14 років

1

8

1

9

15-17 років

1

8

2

18

18-20 років

1

8

-

-

Всього

12

100

11

100

Основне завдання відтворення - збільшення кількості та поліпшення якості тварин. Чітка його організація сприяє прискоренню темпів удосконалення племінних і робочих коней, дає змогу довести структуру поголів'я до економічно обгрунтованих розмірів, а також збільшити поставки тварин на плем'я, для спорту й на експорт. Реалізація цих завдань пов'язана із щорічним отриманням лошат від кожної кобили з відтворною здатністю.

В умовах ТОВ „Дебют” жеребчиків і кобилок утримують окремо з 12-14-місячного віку.

Кобили мають деякі відтворні особливості. Насамперед вони стосуються тривалості охоти й статевого циклу, овуляції, міграції зиготи, функціонування яєчників, організації перевірки фізіологічного стану кобили пробником, парування тощо (табл. 3).

Таблиця 3 - Характеристика елементів відтворення коней



Назва елементу

Характеристика елементу

Доцільність удосконалення

(+) – доцільно

(-) - надоцільно


Статева зрілість

15-18 місяців




Господарська зрілість

36 місяців




Виявлення охоти

За допомогою жеребців-пробників

-

Контроль за розвитком фолікулів

Ректальне дослідження

-

Овуляція

Між третім і п'ятим днями охоти, переважно вночі




Режим парування

Перше парування - на другий день після виявлення охоти, друге - через 24 год.

-

Вижеребка

Тільки в стайні, заправленій чистою соломою

-

Важлива ланка в племінній роботі - це контроль за ростом і розвитком молодняку. Для цього лошата в різні вікові періоди вимірюються і зважуються (табл. 4).

Таблиця 4 - Основні показники росту лошат, см (M±m)



Вік, місяців

Висота в холці

Довжина тулуба

Обхват

грудей

п’ястку

Жеребчики

6

134,2±5,35

124,0±4,53

132,5±8,11

16,4±0,23

12

147,3±6,11

142,8±8,16

154,3±6,32

18,5±0,55

18

152,2±5,12

150,8±6,33

167,5±6,9

19,2±0,19

24

155,7±8,41

156,0±8,91

173,3±10,8

19,7±0,22

Кобилки

6

131,4±6,11

124,6±5,01

132,0±6,58

16,0±0,18

12

145,0±6,00

143,0±6,22

153,2±6,94

17,7±0,45

18

148,9±6,08

150,3±8,10

166,9±5,12

18,7±0,37

24

153,5±10,53

155,0±6,23

172,7±9,16

19,1±0,51

Порівняння даних росту лошат до 2-х річного віку з даними контрольної шкали росту вказує на те, що умови годівлі і утримання відповідають вимогам і відображає закономірності розвитку організму.

Так як в період з 6 до 12 місяців спостерігається інтенсивний ріст кісток, з 16-18 місяців - органів травлення, легенів, що збільшує проміри обхвату грудей, з 18-20 місяців – масивність, створення відповідних умов годування в значній мірі дозволяє направлено формувати бажаний тип статури і інтер'єр.

Тренінг коней рисистих порід має свою специфіку, але одночасно містить і ряд загальних положень, що розкривають його суть і призначення. Тренінг підрозділяється на два періоди: попередній, або заводський, і іподромний.

Заводський тренінг охоплює період від народження лошати до відправки його на іподром і проводиться, як правило, в господарстві, де кінь народився. Головне завдання заводського тренінгу, по-перше, в направленій благотворній дії на ріст, розвиток і формування організму племінного коня; по-друге, в підготовці лошат до вимог, які будуть пред'явлені в період іподромного тренінгу і випробувань (табл. 5).

Таблиця 5 - Основні правила при дресируванні лошат


Основні вимоги

Характеристика вимоги

1

Заняття з лошам проводять щодня, але не набридають йому вимогою повторного виконання команди;

2

Вироблений рефлекс систематично підкріплюють;

3

Вживані подразники повинні бути постійними і одноманітними.

Висновки. Технологія вирощування лошат в умовах господарства відповідає вимогам, які пред’являються до племінних репродукторів.
Література: 1. Конярство: Підручник / Б.М. Гопка, М.П. Хоменко, П.М. Павленко. — К.: Вища школа, 2004. -320 с. 2. Петрушко Н.П., Лазуренко Е.А. Приемы повышения выхода и качества племенных жеребят // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук.пр.ХДЗВА. –Х.: Золоті сторінки, 2007. –Випуск 14(39). –Ч.1.Сільськогосподарські науки. –Т.2. –С. 4-9. 3. Петрушко Н.П., Лазуренко Е.А., Рафаслян Н.А. Оценка экстерьерных и интерьерных особенностей спортивных лошадей // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук.пр.ХДЗВА. –Х.: Золоті сторінки, 2007. –Випуск 14(39). –Ч.1.Сільськогосподарські науки. –Т.2. –С. 10-13. 4. Сергиенко С. Научные основы тренировки лошадей //Коневодство и конный спорт. -2005. -№ 3. -С. 2-3. 5. Ливанова Т.К., Ливанова М.А. Всё о лошади. – М. «АСТ-пресс СКД», 2002. -312 с. 6. Сотникова С. А., Зенкович Е.И. Методические рекомендации по оценке жеребцов-производителей верховых пород по спортивной работоспособности приплода, 2004. –12с. 7. Климке И. и Р. Кавалетти. Выездка и прыжки. – М. «Аквариум», 2002. –252 с. 8. Мартин Плев. Советы по преодолению препятствий. –М.: «Аквариум», 2004. –197 с.

УДК 636.084



СУЧАСНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРХОВОЇ ПОРОДИ КОНЕЙ
Луценко М.В., студентка 3 курсу технологічного факультету

Вєліканова В.С., науковий керівник, канд.. с-г. наук, доцент

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність досліджень. Перша вітчизняна порода коней – українська верхова розповсюджена в усіх областях України. Порода спортивного напряму робото здатності, має оригінальний гармонійний тип будови тіла, гарні форми екстер’єру, продуктивні рухи на різних алюрах, але за останні три роки в Україні практично не виявлено коней високого міжнародного рівня для класичних видів кінного спорту [1].

Результати досліджень. Елітна частина племінного ядра української верхової породи коней зосереджена в 11 кінних заводах, з яких 5 державних та 6 інших форм власності.

Комплектування виробничого складу господарств проводилось за рахунок поголів’я кінних заводів тому якість маточного складу достатньо висока. За даними зоотехнічного обліку, результатами обстеження та експертної оцінки поголів’я за комплексом ознак на 1.01.2007 року в кінних заводах нараховувалось 1189 коней української верхової породи, в тому числі 41 жеребець-плідник, 488 маток та 660 голів молодняку.

А деякі жеребці мають бідну п’ястку. В подальшій селекційній роботі на цю ознаку необхідно звернути особливу увагу при доборі ремонтного поголів’я та підборі батьківських пар.

В кінних заводах в середньому утримують 4 жеребця-плідника, 44 конематки та 60 голів молодняку. Окремі кінні заводи не мають у виробничому складі власних жеребців-плідників (Дніпропетровський, ТОВ Кінний завод “Вінниччина”), а орендують в інших господарствах. Деякі кінні заводи з роботи з українською верховою породою використовують жеребців-плідників та маток вихідних порід.

Жеребці в племінній роботі з українською верховою породою можуть бути використані в коригуючи підборах на певних групах кобил лише за умови їх високої спортивної роботоздатності. Визначеним сучасним вимогам відповідають жеребці Сибірський Експрес ТОВ “Магнат” та “Канзас” ПП “Петриківський кінний завод”, в яких вони проводять апробацію [3].

Широкого розповсюдження в породі набули лінії Безпечного, Фактотума, Хобота та спорідненої групи Рауфбольда. В них виділено по три гілки, що є важливою умовою їх розвитку.

У племінній роботі злінією Безпечного використовують 12 жеребців, які вирізняються породністю, бажаним типом, гарними формами екстер’єру, продуктивними рухами. Серед них за фенотипом слід відзначити жеребців Ампір, Імперіал, Клівер, Образець. До маточного складу включено значну кількість дочок – Аршина, Розбора, Імпресаріо, Інбара, Кварця, Ареала та інших, що дає змогу застосувати різні типи підбору для розвитку лінії.

Протягом 2005 – 2006рр. відповідно до розробленої методики за нащадками 2-річного віку (n=407) оцінено 33 жеребця-плідника, в тому числі 24 української верхової породи, 4 чистокровної та 5 західноєвропейських порід. До групи кращих виділено 10 жеребців (Ареал, Імпресаріо, Кварц, Клівер, Бориспіль, Бутафор, Генерал, Бахус, Іхол, Тезис), які заслуговують на широке використання цінних жеребців можна за рахунок впровадження штучного запліднення кобил [3].

Зараз кращими матками в породі визначені дочки Аршина, Резерва, Гвинта, Бакена, Розробка, Казначея, Ігрока та інших.

Недоліком вдосконаленні породи залишається племінне використання 50% жеребців і майже 100% кобил, які не оцінені за спортивними якостями. У селекційній роботі ігнорують одну з найважливіших ознак – робото здатність і, як наслідок, прогрес породи за спортивними якостями сповільнюється [4].

З метою підвищення ефективності добору, допущення до відтворення кращих за комплексом ознак, включаючи спортивні якості плідників, з 2004 року введено державну атестацію жеребців для племінного використання. У 2006 році жеребців, крім типу, екстер’єру, розвитку, якості рухів кроком та риссю, також оцінювали за стрибковими можливостями.

Спортивну підготовку кращих жеребців (1 – 3 голови) продовжують до 3 – 4 річного віку для проходження атестації для племінного використання, а в подальшому також участі у змаганнях з виїздки та конкуру.

Таким чином, розповсюдження племінного поголів’я української верхової породи в усіх регіонах України в господарствах різних форм власності сприяє при чистопородному розведенні, формуванню чіткої генеалогічної структури, а наявність у кінних заводах класних плідників та цінних за генотипом маток дає змогу одержувати перспективний молодняк для класичних видів кінного спорту і племінної роботи.

Висновки. Подальше удосконалення племінних та спортивних якостей української верхової породи безпосередньо пов’язано з наступними завданнями: визначити як основний метод удосконалення породи чистопородне розведення за лініями. Племінну роботу спрямувати на покращення бажаного типу, породності, гарних форм екстер’єру та підвищення спортивної роботоздатності за рахунок інтенсивного використання кращих жеребців-плідників.

У суб’єктах племінної справи потрібно впровадити заводські та міжзаводські випробовування молодняку за руховими та стрибковими якостями, добір жеребців та кобил до виробничого складу здійснювати за показниками спортивної роботоздатності.

Фінансування кінних заводів та кращих племінних репродукторів, які ведуть племінну роботу за програмою селекції української породи, має здійснюватися з відшкодуванням витрат на збереження та утримання, придбання цінного поголів’я української верхової породи.

Доцільно щорічно проводити нараду фахівців з конярства за підсумками роботи суб’єктів племінної справи, аналізу стану породи, оцінку жеребців-плідників за якістю нащадків та подальшим використанням, визначенням перспективних завдань.


Література: 1. Оцінка жеребців-плідників української верхової породи за якістю нащадків /Латка О.М., Волков Д.А. – УААН ІТ Селекційний центр з конярства. – Харків – 2008-25с. 2. Латка О. Удосконалення української верхової породи // Тваринництво ″України″ - 2007- № С.12-14. 3. Волков Д.А., Латка О.М. Методика оцінки жеребців-плідників української верхової породи за якістю нащадків // НТБ, №82.-Х.: ІТ УААН.-2002, С.30-35. 4. Оцінка жеребців-плідників української верхової породи за якістю нащадків. Латка О.М./ Х.: ІТ УААН. – 2006. С.24.

УДК 636.127.1 (477)



СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ КОНЕВОДСТВА НА УКРАИНЕ
Магац Д.Ю. студентка II курса факультета ветеринарной медицины

Гончарова И.И. научный руководитель, канд. с.-х. наук

Харьковская государственная зооветеринарная академия, г.Харьков
Актуальность проблемы. Лошадь — один из древнейших спутников человека. Без этого умного и трудолюбивого животного нельзя представить себе развитие цивилизаций.

Одним из центров одомашнения лошади были районы так называемей трипольской культуры, охватывавшие современную Украину и смежные с ней территории. Там лошадь как домашнее животное появилась во второй половине третьего тысячелетия до нашей эры. Отмечено сходство домашней трипольской лошади с местными дикими лошадьми.

Первые государственные мероприятия, направленные на улучшение коневодства были проведены в начале XVIII века. Они заключались в изучении пород лошадей, в упорядочении деятельности конных заводов, организации новых подобных предприятий, как государственных, так и частных. Благодаря целенаправленным усилиям к концу XVIII века, в частности, были изучены: аллюры, строение лошадей, скорость лошадей, увеличилось число конных заводов. Данная отрасль животноводства была сориентирована, прежде всего, на комплектование конных частей российской армии. Эта тенденция сохранялась на протяжении многих десятилетий.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет