Міністерство аграрної політики України



жүктеу 4.45 Mb.
бет18/21
Дата26.08.2018
өлшемі4.45 Mb.
түріРішення
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Результаты исследования. Значение лошади для современной экономики определяется четырьмя основными направлениями коневодства: племенным (коннозаводство), продуктивным, рабочепользовательным, спортивным [1,2].

Племенное направление (коннозаводство). Заключается в совершенствовании и выведений новых пород и типов лошадей, а также производстве лошадей высокого класса для улучшения поголовья, спортивных соревнований, экспорта. Перспективы коннозаводства — в использовании лучших отечественных и импортных жеребцов-производителей при строгом индивидуальном подборе кобыл, разработке и внедрении новых технологий выращивания племенных и спортивных лошадей и др.

Продуктивное направление. В ряде регионов лошадь имеет большое значение как дополнительный источник дешевого мяса. Продуктивное коневодство дает лечебно-диетический напиток кумыс, а также сырье для биологической промышленности, конские шкуры. Перспективы продуктивного направления коневодства — в создании новых специализированных типов и пород лошадей, хорошо приспособленных к условиям содержания в табуне, организации мелких и средних специализированных хозяйств и др. Перспективной представляется и технология круглогодичного производства кумыса. Подсчитано, что на ферме с содержанием 100 кобыл можно производить более 1000 л молока и более от каждого животного за год.

Рабочепользовательное направление. Подсчитано, что содержание в фермерском хозяйстве одной рабочей лошади экономит в год до одной тонны дизельного топлива. Таким образом, в современных условиях использование лошадей на транспортных и сельскохозяйственных работах может рассматриваться как достаточно весомой резерв энергетики.

Перспективы рабочепользовательного направления — в повышении качества рабочих лошадей, широком использовании в фермерских хозяйствах прицепных конных сельхозмашин и орудий, а также применении повозок на пневматических колесах, при котором производительность труда возрастает на треть. Подсчитано, что стоимость такой повозки окупается в среднем за два года при условии использования ее грузоподьемности не менее чем на 80% и эксплуатации не менее 150 дней в году. В настоящее время популярность рабочепользовательного направления коневодства неуклонно возрастает.



Спортивное направление. Включает выращивание и специальную подготовку лошадей для классических видов конного спорта, конного туризма и др. Перспективы направления — в совершенствовании уже существующих и создании новых типов и пород лошадей спортивного направления, создании специальных центров по спортивной подготовке лошадей и др.

Конный спорт – самый дорогой и красивый вид спорта. Лошади-чемпионы ценятся больше, чем их самые дорогие «железные братья». В Украине в последние несколько лет конный спорт переживает бум после того, как в 90-е конюшни закрывали, а лошадей пускали на мясо [1,4].

Сегодня коневодство — одна из прогрессивных отраслей животноводства.

По состоянию на 01.01.08 на территории Украины разводят 12 пород лошадей. Согласно данных Государственного племенного реестра в хозяйствах - субъектах племенного дела в коневодстве - содержится 6,6 тыс. голов племенных лошадей. Больше всего их в Полтавской, Луганской, Харьковской, Днепропетровской и Донецкой областях. Всего племенным коневодством занимается 114 хозяйств разных форм собственности, из них статус конного завода имеет - 22 (11 гос.), племенного репродуктора - 142, селекционного центра - 3, трендепо -16, ипподромов -5 и заводская конюшня -1[5].

Основные породы, которые разводятся на Украине - это украинская верховая, орловская и русская рысистые, чистокровная верховая и новоалександровская тяжеловозная. Также на Украине успешно занимаются разведением лошадей торийской и гуцульской пород [3,5].

Украинская верховая - порода спортивного направления. Утверждена как порода в 1990г. Основное направление - конкур и выездка. Разводят в 11 конных заводах, 42 плем. репродукторе в 19 областях Украины.

Русская рысистая выведена в конце 19, начале 20 века путем скрещивания орловской рысистой и американской стандартбредной пород. Утверждена в 1949г. Используется для призового коннозаводства. Разводят 5 конных заводов и 14 племрепродукторов в 10 областях.

Орловская рысистая выведена в конце 18, начале 19 веков. Используется как призовая на ипподромах, для экипажного спорта (драйвинга) и некоторые лошади - в конкуре и выездке. Эту породу разводят 5 конных заводов и 14 плем. репродукторов в 10 областях Украины [5,6].

Известно, что орловская рысистая порода - ценнейшая, оригинальная отечественная порода легкоупряжных лошадей, созданная на рубеже XVIII-XIX веков в Хреновском конном заводе, путем сложного воспроизводительного скрещивания кобыл различных европейских пород с арабскими жеребцами. В названии породы увековечено имя ее создателя видного политического деятеля, одного из тех, кто возвел на российский престол Екатерину Великую, графа Алексея Орлова -Чесменского.

Оригинальность и ценность этой породы заключается в том, что это старейшая и первая культурная порода лошадей в России и Украине, имеет ограниченный генофонд, обладает неповторимым, ярким типом, чем выгодно отличается от других рысистых пород, обладает отличной приспособляемостью организма, что обеспечивает успешное ее использование практически во всех географических зонах страны.

Порода разводится в чистоте, попытки скрещивания ее с другими породами (американский и русский рысак, чистокровная верховая и арабская) в целях улучшения селекционируемых признаков и предотвращения генеалогической замкнутости не увенчались успехом, при некотором улучшении резвостных показателей, орловский рысак терял такие ценные качества, как своеобразный тип, нарядность и блесткость форм, крупность [6] .

Следует отметить, что все абсолютные рекорды на основные дистанции установлены орловскими рысаками, не имеющими прилития крови других пород. Так, современный рекорд орловского рысака на дистанцию 1600 метров 1 мин. 57,2 сек. установленный жеребцом Ковбоем (Блокпост - Крутизна) является лучшей резвостью для рысаков, показанной в призу.

Рекорд жеребца Иппика (Персид-Ифигения) на дистанцию 2400 м - 3 мин. 02,5 сек. установленный при езде отдельно на время одновременно является рекордом для рысаков всех пород.

Рекорд на 3200 м - 4 мин. 13,5 сек. принадлежит Пиону (Отклик-Приданница), рожденному на Украине в Дубровском конном заводе.

Современный орловский рысак - крупная, гармонично сложенная лошадь. У нее средних размеров сухая и широкая во лбу голова, очень выразительные глаза, высоко поставленная лебединая шея, достаточно высокая холка, длинная и прямая спина, широкий круп, крепкий костяк и хорошо развитая мускулатура. Орловские рысаки обладают крепкой и в основном сухой конституцией, уравновешенным и в то же время достаточно энергичным темпераментом. Из наиболее часто встречающихся недостатков экстерьера можно отметить длинную мягкую спину, запавшую поясницу, короткий и спущенный круп, перехват под запястным суставом .

Необыкновенно красива преобладающая масть этих лошадей - снежно-белая или серая в яблоках с темными или белыми хвостом и гривой. После серой масти чаще встречается гнедая с различными ее оттенками, затем идут вороная и рыжая.

Средние промеры орловских жеребцов-производителей конных заводов составляют (см.): высота в холке - 161,1; длина туловища - 164,2; обхват груди -184,9; обхват пясти- 20,3. Промеры заводских маток соответственно 160,0 - 163,4 - 185,9 - 20,3.

Будучи породой универсального использования, орловский рысак играл основную роль в создании рабочей лошади для сельского хозяйства. И в наши дни орловский рысак используется как племенной улучшатель, в фермерских хозяйствах, в лесоводстве, в рысистом и конном спорте, как прогулочная лошадь. В последние годы возник большой зарубежный спрос для использования его в упряжном спорте. Орловский рысак используется как призовой на ипподромах, для экипажного спорта (драйвинга) и некоторые лошади - в конкуре и выездке

Селекция в орловской рысистой породе ведется по комплексу признаков: типу, экстерьеру, промерам, работоспособности, плодовитости, добронравности.

Племенная работа с породой ведется путем составления перспективных селекционных программ сроком на 10 лет.

Разводят орловских рысаков 5 конных заводов и 14 плем. репродукторов в 10 областях Украины. Ведущие - Дубровский к-з №62 Полтавской обл., Запорожский к-з №86 Запорожской обл., Лозовской к-з № 124, Лимаревский к-з №61 Луганской обл., "Камышанское" Сумской обл., ООО "Дебют" Донецкой обл [4,5,6].

Уникальный в своем роде конезавод находится в Донецкой области -конезавод «Шахтер» шахты им. Засядько. Он единственный в Украине, который имеет такие масштабы.  На конезаводе 350 лошадей 12-ти пород, среди них орловские и русские рысаки, русские тяжеловозы, украинские верховые, торийские, вестфальские лошади и другие. К тому же он самый крупный в Украине по разведению лошадей орловской породы.

Три года подряд завод - номер один в Украине. Несмотря на достижения,завод существует не так давно: в октябре ему исполнится пять лет. Орловские, французские и американские рысаки конезавода "Шахтер" уже выигрывали не один приз, как в Украине, так и за границей.

Особенность местного "Шахтера" - разнообразные виды конного спорта. Конкур - спорт с препятствиями, бега рысаков, "выездки", и один из самых дорогих - "драйвинг" - соревнования лошадей, запряженных парами в повозки.

Для создания чистопородных линий завозились жеребцы и кобылицы с Алтая, из Подмосковья, Татарстана, Перьми, конезаводов Лозовой Харьковской области и Дубровского Полтавской области. Здесь, в селе Белокузьминовка Константиновского района Донецкой области, на территории разоренного совхозного животноводческого комплекса, в свое время агрофирма для своих производственных нужд создала конеферму. Выращивали лошадей без рода и племени - обыкновенных степняков. Осенью 2003 года, расположенная у подножия Меловой горы ферма одной из первых на Донетчине получила статус конезавода. Для этого здесь созданы все условия. Конюшни оборудованы отдельными денниками для производителей и элитного молодняка. Есть выгулы-левады, водилища, большой круг для обкатки молодняка и даже всепогодный ипподром. По итогам прошлого года, конезавод "Шахтер" занял первое место в Украине по племенной и селекционной работе. Здесь по праву гордятся абсолютными чемпионами республики среди двухлеток Банкетом, а среди орловских рысаков-трехлеток - Кулоном. На данный момент лошади из Белокузьминовки вынуждены выступать в других городах страны. Так, в настоящее время 16 рысаков бегают на ипподроме в Одессе. По 13 - в Киеве и Харькове.

Основное достижение конезавода - приз Дерби, выигранный в прошлом году в Одессе. Абсолютный чемпион - лошадь по кличке Проказница [3,5].



Выводы. Таким образом, специалистам и руководителям конных заводов, института коневодства и общественности необходимо прилагать все силы для сохранения отечественной породы. В 1996 году создан Международный Общественный Совет по сохранению Орловского рысака, который ежегодно проводит заседания и конференции, решает практические вопросы по проблемам породы. Однако без существенной поддержки со стороны государства все разрабатываемые программы по сохранению породы становятся малоэффективными.

Во всем мире подобные уникальные породы охраняются государством.

Но мало создать только базы для разведения чистопородных лошадей. Не менее важно на научной основе осуществлять племенную работу.
Литература: 1. Гуревич Д.Я. Справочник – словарь по коневодству и конному спорту. М.: 1991. – 240 с.; 2. Красников А.С. Коневодство: Учебное пособие / Красников А.С., Хотов В.Х. / - М.: Издательство МСХА, 1994. – 198 с.; 3Пасечник К. // Донбасс.- 2007. -9 февраля; 4. Пономаренко Н.Н. Коневодство: / Пономаренко Н.Н., Черный Н.В. / - Харьков: Эспада, 2001. – 230с.; 5. Трофимова А. // Донецкие новости. – 2008. – 18 июля.; 6.Рождественская Г.А. Орловский рысак. М.: Аквариум Бук, 2003. 160с.

СКОТАРСТВО

УДК 636.521.58.03.08



УСЛОВИЯ ПОЛУЧЕНИЯ ВЫСОКОКАЧЕСТВЕННОГО МОЛОКА
Зубенко И.В., студентка 2 курса факультета ветеринарной медицины

Иванов Л.Н., научный руководитель, канд. с-х. наук, профессор ХГЗВА

Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков
Актуальность исследований: На сегодняшний день питание населения является социально-экономической проблемой, решение которой требует консолидации усилий на мировом, национальном и региональном уровнях.

Известно, что коровье молоко обладает высокими пищевыми и вкусовыми качествами и широко используется как в натуральном виде, так и для производства разнообразных молочнокислых продуктов, но данные последних лет о молоке свидетельствуют, что жир, например, является достаточно изменчивой составной частью молока. В меньшей степени изменяется содержание белка и особенно молочного сахара и минеральных веществ. Значительные колебания наблюдаются в отношении витамина А и некоторых биологически активных веществ. Эти изменения характерно влияют на здоровье человека: нарушение обмена веществ, отравления, разные заболевания и др.

Поэтому, на решение проблем качества молока и молочных продуктов направлено систематическое исследование состава и свойств сырья, а также организация соответствующего контроля за качеством продуктов лабораториями научных учреждений.

Цель исследований: Изучить факторы, влияющие на производство высококачественного молока.

Материалы и результаты исследований: Уровень и характер молочной продуктивности коров, как и состав молока, являются наследственными признаками. Максимально возможная продуктивность животных, обусловленная генотипом, оценивается как генетический потенциал продуктивности. Полная реализация генетического потенциала животных возможна только в благоприятных условиях кормления и содержания.

Молочная продуктивность коров во многом зависит и от их живой массы, так как последняя является показателем общего развития и упитанности животных. Кроме того, крупные животные способны поедать больше кормов, необходимых для продуцирования молока.

Важное значение имеет уровень и качество кормления, который на 60 - 70% определяет различия в продуктивности коров.

Многолетняя практика общественного скотоводства показала, что широкое применение силосного, силосно-концентратного и силосно-сенажно-концентратного типов кормления коров не обеспечивает их высокой и устойчивой молочной продуктивности, сохранения здоровья.

По исследованиям Луценка М. [4] установлено, что основной ведущей причиной вышеуказанного неблагополучия в молочном скотоводстве является неправильное, физиологически необоснованное кормление коров в зимне-стойловый период по рационам, структура которых не соответствует физиологическим особенностям пищеварения у жвачных животных. Это и обуславливается силосным и силосно-концентратным типами кормления, когда в рационах преобладает содержание кислых (силоса и концентратов ) - неестественных для жвачных кормов, и очень мало содержится сена - самого естественного корма, необходимого для животных.

Следовательно, необходимо существенно изменить структуру зимних рационов для коров в сторону увеличения в них доли грубых кормов, особенно сена в 2 – 2,5 раза и снижение доли силоса не менее чем в 2 раза. Например, для стельных сухостойных коров основой зимних рационов должно быть хорошее сено (не менее 50% по питательности).

Для получения высокой продуктивности, обеспечения здоровья и высоких воспроизводительных функций животных необходимо обеспечить содержание в рационах всех необходимых питательных веществ. При высокопродуктивном молочном производстве (более 4 тысяч кг молока в год) требуется включение в рацион коров около 50% зерна.

В Нечерноземье кормление коров в основном базируется на использовании сена, силоса и концентратных кормов. При этом концентратами часто восполняется недостаток грубых и сочных, а их уровень, при удоях не превышающих 3000 кг молока от коровы в год, достигает 45-55% в ущерб здоровью.

По данным Джапаридзе [1], при изучении более рационального использования концентрированного корма в молочном скотоводстве ученые рекомендуют скармливать концкорма, с учетом фазы лактации, в определенном соотношении с объемистыми кормами: 1-100 дней - 55:45; 101 – 200 дней-30:70; с 201 дня - 15:85.

Большое значение для молочной продуктивности также имеет выбор сроков первой случки ремонтных телок. Установлено, что телок скороспелых молочных пород можно осеменять в возрасте 16 - 18 мес.

Возраст случки телок в хозяйстве 21 - 23 месяца. Такое позднее осеменение происходит из-за того, что животные не успевают набрать достаточную живую массу к 18 - 20 месяцам из-за несбалансированности рационов. Следовательно, дополнительное содержание телок до случки (3 - 5 месяцев) повышает затраты на одну голову. Также сухостойный период превышает на 17 дней норму (60 дней), и сервис-период на 23 дня превышает норму (80 дней). Из-за увеличения затрат на одну голову, себестоимость молока повышается, снижая тем самым эффективность производства молока.

Качество молока обусловлено двумя факторами: количеством микроорганизмов в свежевыдоенном молоке, скоростью его охлаждения до температур, при которых замедляется развитие микрофлоры.

По проведенным исследованиям Ересько Г.О и Романчука И.О [2] установлено, что при охлаждении молока до 4ْْْ С сразу после доения количество бактерий в нем в течении 48 часов практически не изменяется, в то время как в молоке, охлажденном до 10ْ С за 48 часов оно увеличивается в 10 раз, а в охлажденном до 15ْ С – в 100 раз . Это происходит в результате развития микрофлоры. В большинстве зарубежных стран принята температура охлаждения молока 2-4ْ С, но некоторые специалисты считают оптимальной температурой - 2ْ С.

Физико-химические изменения при хранении молока на фермах протекают в двух направлениях: изменение коллоидного состояния белков и изменение жировой фазы.

В зависимости от температуры и времени хранения увеличивается продолжительность свертывания молока сычужным ферментом, ухудшаются свойства сгустка. Для устранения нежелательных явлений рекомендуется выдерживать его при 30ْ С в течение 2-х часов перед внесением закваски и добавлением СаСl.

Вопросы, касающиеся первичной обработки молока на фермах, рассматривались на Международной научно-практической конференции «Молочная индустрия-2006» (по данным Фильчаковой Н.Н [7]. Президент компании Packo Inox NV (Бельгия) в своем выступлении подчеркнул, что из многочисленных факторов, которые влияют на качество молока на ферме, наиболее важным он считает следующие:



  • Соблюдение правил доения;

  • Быстрое охлаждение молока до 4ْ С;

  • Поддержание необходимой температуры во время хранения;

  • Отсутствие интенсивного перемешивания молока;

  • Хорошая санитарная обработка систем доения и холодильного танка;

Качество молока оценивается по содержанию бактерий, целости жировых шариков, точке его замерзания, наличию в нем моющих и дезинфицирующих средств. Для эффективного охлаждения молока на ферме чаще всего используют систему прямого охлаждения. В этом случае молоко непосредственно контактирует с испарителем. Мощность холодильного агрегата рассчитывается таким образом, чтобы охладить необходимое количество молока за определенный промежуток времени.

Для охлаждения молока используют также систему с ледяной водой (от 0 до 1ْ С). Вода распыляется на стенки резервуара с молоком и забирает тепло у молока. Резервуар хранения молока и емкость с водой и льдом объединены в одном корпусе, но резервуар располагается выше емкости со льдом. (По данным Пабата В [5]).

Система, где молоко может быть охлаждено немедленно до необходимой температуры, имеет следующие преимущества:


  • Более быстрое охлаждение молока до заданной температуры, отсутствие примерзания молока;

  • Отсутствие риска смешивания теплого и холодного молока при его накоплении от нескольких доений;

  • Возможность накопления молока в течении нескольких дней и отгрузки на молокозавод в любое время .

Значительные потери молочного скотоводства связаны с маститом коров как из-за снижения их продуктивности, так и из-за снижения сортности молока.

В молоке коров больных маститом резко возрастает содержание бактерий, лейкоцитов, характерных для воспалительного процесса, которые объединяются общим названием – соматические клетки, определение которых в молоке является наиболее эффективным для раннего выявления скрытых форм мастита. Доказано, что смешивание молока, полученного от больных скрытыми маститами коров, с молоком общего удоя значительно повышает его бактериальную обсемененность и делает опасным в санитарном и эпидемиологическом отношении (По данным Чемысовой Е Ф. [8]).

При мастите коров молоко претерпевает значительные физико-химические изменения, примесь его существенно влияет на технологические процессы переработки в молочные продукты, значительно снижая их качество.

Значительным колебанием подвергается содержание жира в молоке.

По исследованиям Еромичева Ю. и Сивкина О. [3] установлено, что молоко с примесью молока от больных маститом коров непригодно для хранения даже в охлажденном состоянии.

Таким образом, получение молока, отвечающего современным требованиям, является задачей комплексной и ее решение может быть достигнуто только при внедрении на производстве средств контроля основных показателей качества молока и критических точек технологического процесса его производства.

Из совокупности факторов, которые влияют на качество молочных продуктов, главным есть качество сырого молока как сырья. В Украине допустимое количество бактерий у молоке I и II классов составляет 500 тыс. в 1см³. Международные нормативы к сырому молоку уделяют больше внимание, чем до молока высшего сорта в Украине.

Выводы. Для получения высококачественного молока нужно обратить особое внимание на происхождение и индивидуальные особенности животных, их возраст и физиологическое состояние, условия кормления и содержания, время отела, факторы окружающей среды, условия хранения. Качество молока зависит от многих факторов, большинство из которых являются критическими и, следовательно, требуют постоянного контроля.
Литература: 1. Джапаридзе И.О. К вопросам о повышении качества молока//Главный зоотехник-2007-№5 с 30-33 ; 2. Єресько Г.О., Романчук І.О. Якість молока і молочних продуктів//Вісник аграрної політики .-2006.-№12с 87-88; 3. Еромичев Ю., Сивкин О. О контроле качества молока и молочних продуктов//Молочное и мясное скотоводство.-2002.-№8 с 4-13; 4. Луценко М Проблеми виробництва і якості молока та шляхи їх вирішення на реконструйованих фермах// Пропозиція-2003-№11. с 82-83; 5. Пабат В, Гончаренко І . Січасні вимоги до якості молока //Тваринництво України .-2005.-№3 с 12-15; 6. Тіннберг М. Як підвищити якість молока// Пропозиція плюс -2007.-№9 С 6 - 7. Фильчакова Н.Н. Сохранение и контроль качества молока на фермах//Переработка молока -2006.-№15 с 42-45; 8. Чемысова Е.Ф. Молочная продуктивность коров//Разведения сельскохозяйственных животных с основами частной зоотехнии и промышленного животноводства – 1989.-с 101-107

УДК 636.4.082



ОЦІНКА ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ
Кіналь О.М., студентка 5 курсу технологічного відділення ФЗН

Коваленко Б.П., науковий керівник, канд.. с-г. наук, професор ХДЗВА

Навчально-консультативний центр ХДЗВА при Каховському ДАТ
Актуальність досліджень. На даному етапі розвитку молочне скотарство України характеризується створенням високопродуктивного потенціалу худоби в провідних господарствах завдяки широкому використанню кращого світового генетичного потенціалу. На цій основі в Україні виведено декілька вітчизняних спеціалізованих порід і типів молочної худоби, серед яких найчисленніші українські чорно-ряба і червоно-ряба молочні породи. Але, на жаль, в умовах нинішнього господарювання, особливо при незадовільних умовах годівлі, їх генотип реалізується не повністю. У той же час практично не використовується генетичний потенціал вітчизняних порід худоби, чудово пристосованих до умов розведення [1-5].

При впровадженні в стадо селекційних і технологічних методів і прийомів, виконанні заходів щодо виробництва кормів в господарстві можна збільшити молочну продуктивність корів, підвищити економічну ефективність виробництва.



Мета і задачі досліджень. Перед нами була поставлена мета: провести аналіз впливу факторів (гено- і паратипічних) на основні показники молочної продуктивнгості корів.

Результати досліджень. Кожна тварина в стаді, а тим більше в породі, виділяється своєю індивідуальністю, своїми особливостями, які виражаються не тільки в структурі тіла, характері, рівні продуктивності, але і в здібностях зберігати ці ознаки в потомстві. В племінній роботі з кожним гуртом і в цілому з породою розведення по лініях і сімействах має особливо велике значення. Зберегти в кожній тварині все цінне, чим характеризується порода неможливо. Розведення по лініях вже існує більш як століття, а окремі його елементи були відомі ще в ХVІІІ столітті. З розвитком теорії і практики племінної справи цей метод став більш досконалішим, і в даний час розведення по лініях і сімействах є самим ефективним методом роботи з породою.

Дані генеалогічної структури маточного гурту наведені у табл. 1.

В господарстві працюють з тваринами чотирьох заводських ліній. До заводської лінії Монтфреча входить 128 голів маточного гурту різних статево-вікових груп, що складає 42,7% від загального поголів’я маточного гурту. До заводської лінії Суддина входить 82 голів різних статево-вікових груп і складають 27,3% від загального поголів’я. Заводська лінія Астронавта нараховує 52 голів гурту і складає 17,3%, і заводська лінія Ельбруса нараховує 38 голів маточного гурту і складає 12,7%. Отже, найбільш використовуваною заводською лінією є лінія Монтфреча.

Таблиця 1 - Генеалогічна структура маточного гурту (2007 рік)



Статево-вікові групи

Належність до лінії, голів

Разом

Монт-фреч

Суддин

Астронавт

Ельбрус

голів

%

Корови

70

54

25

21

170

56,7

Нетелі

18

3

7

4

32

10,7

Телиці старше 1 року

20

10

5

5

40

13,3

Телички до 1 року

20

15

15

8

58

19,3

Разом

голів

128

82

52

38

300

100

%

42,7

27,3

17,3

12,7

100




Величина молочної продуктивності за лактацію залежить від максимального надою, який тварина дає за добу, або за місяць, від ступені збереження за весь період лактації.

Основні показники молочної продуктивності: надій за 305 днів лактації, середній вміст жиру в молоці, кількість молочного жиру в молоці за період лактації, швидкість молоковіддачі на ведені в табл. 2.

Таблиця 2 - Молочна продуктивність


Вік у лактаціях

Голів

Надій за 305 днів лактації, кг

Середній вміст жиру у молоці, %

Кількість молочного жиру, кг

Швидкість молоко від-дачі, кг/хв.

1 лактація

53

2310±64,4

3,70±0,055

85,47±1,24

1,24±0,005

2 лактація

38

2419±69,3

3,71±0,056

89,74±1,35

-

3 і ст. лак.

79

2726±48,2

3,72±0,039

101,41±1,11

-

По гурту

170

2511±35,2

3,71±0,027

93,16±0,67

1,24±0,005

Молочна продуктивність корів знаходиться на середньому рівні і є характерним для корів, на 3 лактації вона досягає найвищих показників і свідчить про подальшу продуктивність корів.

Молочна продуктивність корів залежить від генотипу, у т.ч. від належності до заводських ліній (табл. 3).

Таблиця 3 - Молочна продуктивність корів за належністю до ліній


Належність до заводської лінії

Кіль-кість голів

Надій за 305 днів лактації, кг

Середній вміст жиру в молоці, %

M±m

Cv, %

M±m

Cv, %

Монтфреч

70

2548±51,4

8,8

3,70±0,043

5,1

Суддин

54

2398±64,0

11,0

3,71±0,039

4,3

Астронавт

25

2620±102,0

10,3

3,70±0,069

4,9

Ельбрус

21

2580±105,3

9,2

3,72±0,096

5,8

Разом

170

2511±35,2

10,1

3,71±0,027

5,3

В порівняні молочної продуктивності корів за належністю до ліній встановлено, що найбільшим надоєм за 305 днів лактації характеризуються корови заводської лінії Астронавта – їх перевага над ровесницями лінії Монтфреча склала 72 кг, лінії Суддина – 222 кг. У той же час за середнім вмістом житу у молоці вірогідної різниці між представницями різних заводських ліній не встановлено.

Молочна продуктивність корів значною мірою залежить від їх живої ваги, так як жива маса є показником основного розвитку і виражає ступіть вгодованості тварин. В основному велику кількість молока дають корови з великою вагою.

В умовах господарства надій молока за 305 днів лактації, за даними бонітування великої рогатої худоби у 2007 році, залежить від віку корів (табл. 4).

Таблиця 4 - Залежність основних показників молочної продуктивності корів від їх віку



Вік, лактацій

Кіль-кість голів

Надій за 305 днів лактації, кг

Середній вміст жиру в молоці, %

M±m

Cv, %

M±m

Cv, %

1

42

2310±64,4

22,4

3,70±0,055

6,5

2

38

2419±69,3

19,7

3,71±0,056

5,4

3

11

2653±116,1

28,0

3,69±0,015

2,7

4

9

2733±104,8

15,4

3,76±0,013

1,9

5

20

2970±79,2

18,3

3,74±0,012

2,3

6

10

2625±49,8

12,0

3,68±0,030

5,1

7

12

2263±28,3

7,9

3,78±0,013

2,3

8

10

2192±45,5

12,3

3,76±0,030

4,8

9

11

1977±76,1

21,8

3,78±0,038

5,7

10 і більше

10

2120±83,6

24,3

3,72±0,049

8,1

По господарству

170

2511±35,2

18,9

3,71±0,027

6,1

У господарстві встановлена чітка закономірність вікової динаміки надою молока за 305 днів лактації – надої збільшуються до 4 лактації, а потім поступово зменшуються.

Слід відмітити, що надої корів за 3 і 6 лактації знаходяться приблизно на одному рівні – 2653 кг (3 лактація)...2625 кг (6 лактація).

Середній вміст жиру в молоці корів в умовах господарства також має свої особливості – він поступово збільшується до 9 лактації і дещо зменшується у наступні вікові періоди.

Правильна організація й техніка доїння забезпечують найповніше виведення молока з вим'я і посилене його утворення в проміжках між доїннями.

На фермі в спеціальній прибудові посередині корівника обладнана молочарня. Безпосередньо в умовах ферми проводять первинну обробку молока, яка включає в себе очищення його від механічних домішок (фільтрування) та охолодження.

Під час доїння в молоко можуть потрапляти різні механічні домішки (волос, пил тощо). Тому з метою зменшення забруднення його фільтрують. Так як корів доять у стійлах і молоко зливають у фляги, то в горловини ставлять цідилки. У господарстві використовують фільтри із штучної тканини (лавсан, енант), які легко промиваються, міцні й не жовтіють Для обробки 1 т молока необхідно 0,017 м лавсану, тоді як марлі - 1,26 м.

Неохолоджене молоко швидко втрачає свої бактерицидні властивості і через 2-3 год. починає скисати, тому зразу після одержання його охолоджують.

У господарстві молоко не охолоджують або фляги занурюють у басейн з проточною водою з розрахунку 3-5 л на охолодження 1 кг молока.

Висновки. На молочну продуктивність корів впливають такі фактори, як належність до заводської лінії (генотипічні) та вік (паратипічні), а на якість молока – технологія доїння та первинної обробки молока.
Література: 1. Рубан Ю.Д. Принцип симметрии в системе селекции животных // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. наук. праць. –Т.18 / Харк. держ. зоовет. акад. –Х., 2007. –С.113-116. 2. Маменко О.М., Портяник С.В. Перспективи молочної галузі з врахуванням уникнення екологічних ризиків та за необхідності поліпшення якості молока // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. наук. праць. –Т.18 / Харк. держ. зоовет. акад. –Х., 2007. –С.117-135. 3. Маменко О.М., Антоненко С.Ф., Гончаренко Л.В. Взаємозв’язок інтенсивності росту теличок від народження до 3-місячного віку з їх подальшою продуктивністю // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб.наук.праць. –Т.17 / Харк.держ.зоовет.акад. –Х., 2007. –С. 133-138. 4. Кандиба В.М., Михальченко С.А. Вікові та породні особливості формування макро- і мікроелементарного складу м’яса бичків в онтогенезі // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб.наук.праць. –Т.17 / Харк.держ.зоовет.акад. –Х., 2007. –С.116-121. 5. Бащенко М. Основні напрями селекційної роботи з молочною худобою // Тваринництво України, 2004. – Випуск 5-6. – С. 6-11.

УДК 636.1.082



ТЕХНІКА ОЦІНКИ ГЕНО- І ПАРАТИПІЧНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ФОРМУВАННІ МОЛОЧНОГО ГУРТУ
Левощенко В.В., студент 6 курсу технологічного відділення ФЗН

Коваленко Б.П., науковий керівник, канд.. с-г. наук, професор ХДЗВА, Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність досліджень. Реалізація програм якісного покращання великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід шляхом використання кращого світового генофонду, створення нових порід, типів і ліній тварин зумовлюють залучення до селекційного процесу великої кількості паратипічних, біологічних, екологічних, технологічних, статистичних та інших показників і характеристик.

Інтенсивний породоутворювальний процес одержав широке розповсюдження як у базових та племінних, так і в товарних господарствах. Тому одержано різноманітний племінний матеріал, котрий необхідно з належною оперативністю вивчати, узагальнювати і з урахуванням цього приймати рішення по формуванню масивів тварин бажаного типу [1]. Одним із шляхів швидкого збільшення поголів'я нових порід і створення репродукторних ферм є закупівля племінного молодняку з послідуючим його вирощуванням [2]. При цьому має місце висока варіабельність базових (племінних) господарств за якістю тварин, яка знаходиться в прямій залежності від рівня кормозабезпеченості, постановки племінної роботи та інших факторів [3-5].

В стаді, що формується, концентруються тварини різної генетичної цінності, віку, напрямку продуктивності, породності тощо. Значною мірою відрізняються й фактори навколишнього середовища, в яких вони знаходилися до закупівлі. Всі ці фактори певним чином впливають на продуктивні ознаки тварин в нових умовах.

Але питання про те, як саме впливають конкретні генетичні и негенетичні фактори на молочну продуктивність при формуванні стада на сьогоднішній день лишаються актуальними..



Мета досліджень. Метою досліджень було вдосконалення техніки оцінки гено- і паратипічних факторів при формуванні молочного гурту в умовах АТОВ „Харківплемсервіс”.

Результати досліджень. Колективне сільськогосподарське підприємство "Харківплемсервіс" (нині АТОВ „Харківплемсервіс”) створено у 1991 році на базі Харківської обласної Державної племінної станції, головним завданням якої було заготівля та реалізація спермопродукції, удосконалення племінних та продуктивних якостей великої рогатої худоби в господарствах Харківської області.

Створюючи породи тварин і працюючи над їх вдосконаленням, людина спеціалізувала кожну з них, розвивала ті або інші ознаки продуктивності.

Висока молочна продуктивність корів пов'язана з великими фізіологічними навантаженнями всього організму, тому він повинен бути добре розвиненим, здатним споживати велику кількість корму і переробляти його на молоко, мати міцну конституцію і здоров'я.

Для кожної породи існує певний оптимум живої маси як показник завершення розвитку тварин і заводської вгодованості. Зростання живої маси корів до цього показника, як правило, позитивно відображається на молочній продуктивності. Але якщо жива маса вища за межу породного оптимуму і виражає не стільки загальний розвиток, скільки схильність до ожиріння, то таке збільшення живої маси не підвищує удоїв.

Динаміка живої маси молодняку за період їх вирощування представлена на рис. 1.

Рис. 1. Вікова динаміка живої маси молодняку, кг.

Жива маса молодняку всіх вікових груп у різних господарств знаходиться на різному рівні. При народженні маса новонародженого знаходиться в межах норми (з невеликим варіюванням цього показника), а в подальші вікові періоди вона також значно відрізняється.

У той же час, як загальновідомо, жива маса телиць при народженні суттєво впливає на рівень розвитку молочної продуктивності.

Кожен вид продуктивності є складною ознакою, фізіологічно обумовленою життєдіяльністю всього організму в цілому, всіх його органів і тканин.

В межах виду тварин, породи, віку і фізіологічного стану рівень, характер і якісна сторона молочної продуктивності знаходяться залежно від дії двох груп чинників: спадкових порідних і індивідуальних особливостей тварин і умов існування і експлуатації їх.

Тварини, залучені до досліджень, були завезені з 4 господарств, розташованих в різних районах Харківської області, що дало змогу розкрити основні причини і чинники формування молочної продуктивності тварин у процесі комплектування стада.

За інших рівних умов, при формуванні молочного стада перевагу слід віддавати тваринам, які мали більш високу живу масу в усі періоди вирощування, о особливо у більш старшому віці.

Залежність надоїв первісток від їх живої маси після отелення при формуванні молочного стада така ж, як і в окремих стадах, що сформовані багато років тому. Слід відзначити, що "різношерстність" вибірки зумовила більш чіткі тенденції, ніж у стадах, де умови, а отже, і тварини більш вирівняні. Для молочного стада, що формується, краще придбати тварину, яка буде мати після першого отелення вищу живу масу.

Як правило, кращі діти народжуються у кращих батьків частіше, ніж у гірших. У наших дослідженнях до уваги бралися лише бугаї, які мали не менше 3 дочок. Список найбільш широко використовуваних бугаїв-батьків разом з основними параметрами мінливості надою їх дочок представлено у табл. 1.

Таблиця 1 - Характеристика мінливості надою в залежності від бугая-батька



Бугай-батько

n, гол.

M±m,

кг


σ, кг

Cv, %

Джексон 40

50

3631,4±129,6

1203,5

33,1

Джиронімо 362135

16

3749,2±229,1

683,9

18,2

Карло 3663

37

3933,3±150,6

885,2

22,5

Пілмор 217

29

4879,9±170,2

977,6

20,0

Размах 5317

13

3835,5±254,1

738,0

19,2

Рід 96

12

3899,5±264,5

1287,5

33,0

Рідбул 2771

20

3886,8±204,9

778,6

20,0

Робін 190

15

4073,4±236,6

717,8

17,6

Роднічок 6649

16

3787,8±229,1

940,3

24,8

Сіваш 6083

20

3337,3±204,9

709,4

21,3

Зефір 32796

8

4325,9±324,0

668,5

15,5

За всіма показниками мінливості потомство різних бугаїв суттєво різниться. Кращими за надоями дочок бугаями виявилися Пілмор 217, Фауст 3845, Кольт 69, Неясний 5516, Скретч 4591, Сувенір 88. По всіх цих бугаях 95%-ним довірчим інтервалом охоплювалися надої порядку 3800-7000 кг

Особливо слід звернути увагу на першого з розглянутих бугаїв-батьків, оскільки він має вже достатньо велику кількість дочок.

Племінна робота з молочною худобою має досить широкий арсенал засобів. Основними категоріями, що використовуються у селекції, є порода, лінія, бугай-плідник, «кровність» за поліпшуючими породами, мати тварини та більш далекі її родичі. На різних етапах удосконалення худоби і в різних умовах кожна з наведених категорій відіграє неоднакову, більш або менш значну роль.

Метою наших досліджень було вивчення впливу комплексу основних генетичних факторів на надій за першу лактацію в процесі формування високопродуктивного молочного стада.

До генетичних факторів в даному дослідженні нами були віднесені: порода, лінія, бугай-батько, «кровність» за поліпшуючими породами і найвищий надій матері.

Значку роль для надоїв дочок бугая-батька відіграють «кровність» і продуктивність матері. Наприклад, один бугай дає кращий ефект за надоєм на високопродуктивних матках, а інший - на низькопродуктивних. Або певного бугая доцільно використовувати на висококровних за поліпшуючими породами коровах, іншого - на низькокровних.

До групи негенетичних факторів були включені: господарства, звідки закуплялись телиці і нетелі, рік отелення, сезон отелення, середній надій по стаду в період вирощування закуповуваних тварин і жива маса в різні періоди вирощування.

Фактор „господарство” несе в собі інформацію про відмінності в пластичності тварин з різних господарств. Більш пластичні тварини з певного господарства сильно реагують на умови сезону отелення, в той час як надої стабільніших тварин іншого господарства мало залежать від цього фактору.

Досить суттєвим є фактор „жива маса у 18 місяців”. Аналіз цього фактору показує, що середні рівні вирощування в господарствах, звідки закуплялись тварини, значно різняться. Так, наприклад, середня жива маса у віці 18 складала 284 кг, в той час як у племзаводі "Червоний Велетень" - 452 кг. Близько 47% мінливості живої маси у 18-місячному віці було обумовлено впливом господарства (Р>0,999).

Висновки. При комплектуванні молочного стада необхідно проводити урахування впливу як генетичних (порода, лінія, бугай-батько, „кровність” за поліпшуючими породами, найвищий надій матері), так і негенетичних (господарство, рік отелення, сезон отелення, середній надій у господарстві, жива маса у віці 6, 12 та 18 місяців) факторів.

Література: 1. Буркат В.П., Зубец М.В., Карасик Ю.М. Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве. -К.: Урожай, 1990. - 258 с. 2. Зандарян В.А., Вєліканова В.С. Оцінка корів чорно-рябої молочної породи у різних умовах утримання:Наука та освіта – 2006: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (23-31 січня 2006 року). –Т. 10. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. –С.23-25. 3. Кандиба В.М., Михальченко С.А. Вікові та породні особливості формування макро- і мікроелементарного складу м’яса в онтогенезі // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб.наук.праць, -Т.17 / Харк.держ.зоовет.акад. –Х., 2007. –С.116-121. 4. Рубан Ю.Д. Принцип семетрии в селекции животных // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб.наук.праць, -Т.18 /Харк.держ.зоовет.акад. –Х., 2007. –С.113-117. 5. Маменко О.М., Портяник С.В. Перспективи молочної галузі з урахуванням уникнення екологічних ризиків та необхідності поліпшення якості молока // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб.наук.праць, -Т.18 /Харк.держ.зоовет.акад. –Х., 2007. –С.117-135.

УДК 636.2.082



АНАЛІЗ ДЕЯКИХ АСПЕКТІВ ТЕХНІКИ ОЦІНКИ ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
Стороженко В.І., студентка 5 курсу технологічного відділення ФЗН

Коваленко Б.П., науковий керівник, канд.. с-г. наук, професор ХДЗВА, Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність досліджень. Актуальною задачею продовжує залишатися збільшення виробництва продуктів тваринництва, поліпшення їх якості і зниження собівартості. Це викликано всезростаючим значенням продуктів тваринного походження в харчуванні людини і потребі в них промисловості [1-4]. Найбільше значення у всіх країнах надається скотарству і виробництву найціннішого продукту харчування - молока. Молочна продуктивність корів в онтогенезі визначається спадковістю і дією умов зовнішнього середовища. З генетичних чинників, важливе значення мають особливості порід, ліній, методи і інтенсивність відбору кращих тварин, мінливість ознак, що селекціонуються тощо. При вдосконаленні тварин, в першу чергу, враховується те, в якій ступені відібрані, кращі за продуктивними показниками тварини передадуть успадковані ними ознаки.

Мета досліджень. В зв'язку з цим ми поставили перед собою мету – провести аналіз деяких аспектів технології та техніки оцінки племінних і продуктивних якостей великої рогатої худоби в умовах ВАТ „Племзавод „Червоний велетень” Зміївського району Харківської області.

Результати досліджень. При організації племінної роботи з породою, особлива увагу необхідно приділяти її структурі, тобто співвідношенню статево-вікових груп в процентному відношенні до загального поголів'я, оскільки його раціональне використовування залежить від цього факту.

Господарство спеціалізується по виробництву племінної продукції та виробництву молока, тому структура стада відповідає виробничому напряму господарства (табл. 1).



Таблиця 1 - Структура стада

Статево-вікові групи

2005 рік

2006 рік

2007 рік

голів

%

голів

%

голів

%

Українська червоно-ряба молочна порода

Всієї великої рогатої худоби, гол.

647

100

858

100

774

100

в т.ч. корови

360

55,6

410

47,8

436

56,3

Телиці у віці: 6-12 місяців

61

9,4

126

14,7

116

15,0

13-18 місяців

34

5,3

92

10,7

91

11,8

старше 18 місяців

192

29,7

230

26,8

131

16,9

Симентальська порода

Всієї великої рогатої худоби, гол.

212

100

319

100

313

100

в т.ч. корови

100

47,2

50

15,7

74

23,6

Телиці у віці: 6-12 місяців

21

9,9

111

34,8

73

23,3

13-18 місяців

41

19,3

75

23,5

81

25,9

старше 18 місяців

50

23,6

83

26,0

85

27,2


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет