Образовательная программа основного (общего) образования (5-9 классы) по фгос ООО



жүктеу 5.97 Mb.
бет22/46
Дата29.08.2018
өлшемі5.97 Mb.
түріПояснительная записка
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   46

Морфология


Части речи как лексико-грамматические разряды слов. Традиционная классификация частей речи. Самостоятельные (знаменательные) части речи. Общекатегориальное значение, морфологические и синтаксические свойства каждой самостоятельной (знаменательной) части речи. Различные точки зрения на место причастия и деепричастия в системе частей речи. Служебные части речи. Междометия и звукоподражательные слова.

Морфологический анализ слова.

Омонимия слов разных частей речи.

Основные морфологические нормы русского литературного языка (нормы образования форм имен существительных, имен прилагательных, имен числительных, местоимений, глаголов, причастий и деепричастий и др.).

Применение знаний по морфологии в практике правописания.

Синтаксис


Единицы синтаксиса русского языка. Словосочетание как синтаксическая единица, его типы. Виды связи в словосочетании. Типы предложений по цели высказывания и эмоциональной окраске. Грамматическая основа предложения. Главные и второстепенные члены, способы их выражения. Типы сказуемого. Предложения простые и сложные. Структурные типы простых предложений (двусоставные и односоставные, распространенные – нераспространенные, предложения осложненной и неосложненной структуры, полные и неполные). Типы односоставных предложений. Однородные члены предложения, обособленные члены предложения; обращение; вводные и вставные конструкции. Сложные предложения. Типы сложных предложений. Средства выражения синтаксических отношений между частями сложного предложения. Сложные предложения с различными видами связи.

Способы передачи чужой речи.

Синтаксический анализ простого и сложного предложения.

Понятие текста, основные признаки текста (членимость, смысловая цельность, связность, завершенность). Внутритекстовые средства связи.

Основные синтаксические нормы современного русского литературного языка (нормы употребления однородных членов в составе простого предложения, нормы построения сложносочиненного предложения; нормы построения сложноподчиненного предложения; место придаточного определительного в сложноподчиненном предложении; построение сложноподчиненного предложения с придаточным изъяснительным, присоединенным к главной части союзом «чтобы», союзными словами «какой», «который»; нормы построения бессоюзного предложения; нормы построения предложений с прямой и косвенной речью (цитирование в предложении с косвенной речью и др.).

Применение знаний по синтаксису в практике правописания.


Правописание: орфография и пунктуация


Орфография. Понятие орфограммы. Правописание гласных и согласных в составе морфем и на стыке морфем. Правописание Ъ и Ь. Слитные, дефисные и раздельные написания. Прописная и строчная буквы. Перенос слов. Соблюдение основных орфографических норм.

Пунктуация. Знаки препинания и их функции. Одиночные и парные знаки препинания. Знаки препинания в конце предложения, в простом и сложном предложениях, при прямой речи и цитировании, в диалоге. Сочетание знаков препинания. Соблюдение основных пунктуационных норм.

Орфографический анализ слова и пунктуационный анализ предложения.
Хакасский язык
«Хакас тiлi» предметтiy eгренxiлернi пос тiлiнеy чоохтанар паза пазар кjнiгiстерге eгредерiне, пос тiлiнеyер пiлiстерiн пиктирiне, eгренxiлернi пос тiлiнiy чонныy чуртас-хоныuынаy палuалыстыu полчатханын сизiндiрерiне кjстеглiг полчатханы программаныy

пeдiзiнде кjрiл парuан. Олар мындаu оyдайларнаy пирiлчелер:

— пос тiлiнеy чоохтанар паза пазар кjнiгiстерге eгретчеy тiл материаллары;

— пос тiлiнеyер пiлiстерiн пиктирiне чарыдылuан тiл материаллары;

— пос тiлi чонныy чуртас-хоныuынаy, тархынынаy палuалыстыu полчатханын сизiндiрчеткен материаллар.

Пос тiлiнеy чоохтанар паза пазар кjнiгiстерге eгретчеy тiл материаллары программада прай даа темалар хоостыра парчалар, че иy алuым «Чоох паза чоох апарары», «Чоох алuыдары», «Текст», «Тiлнiy стильлерi» пjлiктерде кjрiлче.

Пос тiлiнеyер пiлiстернi пиктирiне чарыдылuан тiл материаллары тiлнiy пeдiзiн паза пос оyдайли тоuындырчатхан тiл единицаларын кjзiтчеткен мындаu пjлiктерде пирiлче: «Тiлдеyер тиксi оyнаu», «Фонетика паза орта адиры», «Сjс пeдiзi», «Орта пазары», «Тiлнiy

сjстiг пайы», «Фразеология», «Морфология», «Синтаксис паза таныuлар турuызары», «Чоох культуразы». Пос тiлiнiy чонныy чуртас-хоныuынаy, тархынынаy палuалыстыu полчатханын сизiндiрчеткен материалларiдjк прай пjлiктерде пирiлче, че jjн хайыu «Тiл паза культура» пjлiкте айландырылча.

Eгредiгде eгренxiлернi пос тiлiнеy чоохтанар паза пазар кjнiгiстерге eгредерi, пос тiлiнеyер пiлiстерiн пиктирi, eгренxiлернi пос тiлi чонныy чуртас-хоныuынаy палuалыстыu полчатханын сизiндiрерi удур-тjдiр пик палuалыстыuлар, аннаyар олар пiрге, хапсыра

апарылчалар. Полuан на пjлiктi eгренчетсе, eгренxiлер хайдаu-да пiлiс, кjнiгiс алuанынаy пасха чоохтанар, чоох апарар оyдайларын пиктепчелер паза тiлдеyер пiлiстерiн алuытчалар. Ол оyдайнаy, тiлдеyер пiлiс алары паза аннаy кибiрли тузаланары предметче тиксi пик палuалыстыu парча. Аннаyар eгретчее, eгренчеткен олuаннарныy синiн, оларныy пiлiстерiн санuа алып, eгренiлчеткен тiлнiy пjлiктерiнiy изерiзiн паза оларны eгренерге кjрiл парuан частарныy санын алыстырарuа чарир.



5-xi КЛАСС

ТІЛ — КІЗІЛЕРНІY УДУР-ТJДІР ПІЛІЗЕР ТИРИИ

(хакас чооuыныy сiлии, хоос оyдайлары паза кибiрли пeдiзi) (3 ч)

I–IV КЛАССТА РДА ИРТКЕН ІН ХАТИ РЫ (5 ч) Тапсаu паза буква. Узун гласнайларны орта пазары. Сjс пeдізі. Сjс пeдірxеy, хубулдырxаy хозымнар. Хатыu паза нымзах сjстерге хозым хозары. Чоох чардыхтары.

СИНТАКСИС ПАЗА ТАНЫUЛАР ТУРUЫЗАРЫ (21 ч)

I. С jс пірігізі. Сjс пірігізіндегі jjн сjс паза анны чарытчатхан сjс. Чоохталчатхан чоох хоостыра чоохтаuларныy пjліктері: искірігліг, сурыuлыu, кeстегліг.

Чоохтаuларныy eн хоостыра пjліктері хысхырымныu паза хысхырымныu нимес полчатханы. Чоохтаuлар соонда таныuлар турuызары.

Чоохтаuныy jjн (подлежащай паза сказуемай) паза ікінxі орынныu (толдырыu, чарытхы, обстоятельство) членнері.

Тараyхай паза тараyхай нимес чоохтаuлар. Тjjй членніг чоохтаuлар, олардаuы таныuлар.

Айланыс, аны таныuларнаy чарары.

Хадыл чоохтаuлар, оларныy пілдіріглері (ікі алай аннаy кjп грамматическай jjнніг). Союзтыu паза союз чох чоохтаuлар. Хадыл чоохтаuларныy чардыхтарыныy

Аразында таныu турuызары.

Кjні чоох, аныy хыриндаuы таныuлар.

Ікі кізініy (диалог) паза кjп кізініy (полилог) чооuы.



II. Искірігліг, сурыuлыu, кeстегліг паза хысхырымныu чоохтаuларны орта хыuырары.

Тjjй членніг паза айланыстыu чоохтаuларны орта хыuырары.



III. Пазып паза паспин чоохтанары.

Ікі паза кjп кізініy чооuы. Тексттіy jjн саuызы.

Кибірліг чоох. Пічік (письмо) — тексттіy кjрімі.

ТBЛ СИСТЕМАЗЫ

Фонетика. Орта пазары. Иптіг чоохтанары

1. Фонетика—тілдеyер науканыy чардыuы. Тап- саu — тілніy единицазы. Чоохтыy тапсаuлары: гласнай паза согласнай. Тіл алнындаuы паза тіл соондаuы гласнайлар. Гласнайларныy гармониязы. И паза ии гласнайларныy хатыu паза нымзах сjстерде киректелчеткені. Пір паза ікі букванаy таныхталчатхан узун гласнайлар, оларны пасхалиры. Согласнай тапсаuлар: eнніг паза туных. Согласнайларныy ассимиляция законы.

Согласнайларныy алызыuлары. Хос согласнайлар, оларны орта пазары. Орыс тілінеy кірген сjстердегі туных согласнайларныy алызыuлары. Тапсаuларны пічікте пазары; алфавит. Е, ё, я, ю букваларны орта пазарын eзeрері. Орфография сjстіктері.

ІІ. Чоохта хатыu паза нымзах, узун гласнайлыu паза ікі тjjй согласнайлыu сjстерні орта адиры. Орфография сjстігінеy тузалан пілерi.

ІІІ. Тексттіy кjрімнері: искіріг паза чарыдыu.

Лексика. Иптіг чоохтанары

І. Лексика — тілдеyер науканыy чардыuы. Сjс — тілніy единицазы. Сjс паза аныy тузазы. Пір паза кjп тузалыu сjстер. Сjстіy кjні паза пасха тузада киректелчеткені.

Омонимнер. Синонимнер. Антонимнер.



ІІ. Хакас-орыс, орыс-хакас, синонимнер, антонимнер, омонимнер сjстіктерінеy тузалан пілерi.

ІІІ. Пирілген текст хоостыра чоох пeдірері, анны чардыхтарuа чарары. Хоос хоостыра (тілніy хоос ондайларынаy тузаланып) чоох пeдірiп пілері.

Сjс пeдізі. Сjс пeдірізі. Орта пазары.

Иптіг чоохтанары

І. Сjс пeдізі паза пeдірізі — тілдеyер науканыy чардыuы.

Хозым — сjстіy иy кічіг чардыuы. Сjстерніy пeдірізі паза хубулызы.

Сjстіy тjстігі паза хозымнары. Сjс пeдірxеy, форма пeдірxеy паза сjс хубулдырxаy хозымнар. Пeтпеен паза пeткен сjстер. Пір тjстіктіг сjстер.

Орфография — тілдеyер науканыy чардыuы. Орта пазар правилолар.



ІІ. Орфография сjстігінеy тузалан пілерi.

ІІІ. Паалап чоохтан пілері (рассуждение), аныy пeдізі паза кjрімнері.

ГР АММАТИКА

Морфология. Орта пазары. Иптіг чоохтанары

Пос ал ынxа паза пол ызыuлыu чоох чардыхтары

Адалыс

I. Адалыс — чоох чардыuы. Адалыстыy чоохтаuдаuы орны. Пeтпеен паза пeткен адалыстар. Тіріг паза тіріг нимес ниме-нооларны таныхтапчатхан адалыстар.

Собственнай паза нарицательнай адалыстар. Таu- суuларныy, хазналарныy, аал-городтарныy, орамнарныy аттарын, eлeкeннер, тархын хорыuларыныy аттарын улуu буквадаy пазары. Книгаларныy, газеталарныy, журналларныy, кинофильмнерніy, спектакльларныy, литература паза музыка произведениелерініy аттарын улуu буквадаy пазары, оларны кавычкаа алары.

Адалыстыy падежче паза санxа хубулызы. Г, u, y тапсаuларныy пирілгі падежте ікі гласнай аразында тeс халчатханы.

ІІ. С ыuынuы паза пeдіргі падежтерніy тузаларын пасхалиры. Падеж хозымнарын орта пазары. Чоохта, сjстерні хати-хати адабас eчeн, синонимнернеy орта тузаланары.

ІІІ. Паалап чоохтанчатса (рассуждение), киречілеп паза чарыдып пілері.

Пілдіріс

І. Пілдіріс — чоох чардыuы. Пілдірістіy чоохтаuдаuы тузазы. Пeтпеен паза пeткен пілдірістер. Пілдірістіy предмет тузалыu пол полчатханы. Предмет тузалыu пілдірістерніy падежче паза санxа хубулызы.

ІІ. Чоохта чаuын паза тоuыр тузалыu пілдірістернеy тузаланары.

ІІІ. Аy-хустарны чарыдары. Чарыдыu тексттіy пeдізі паза стиль хоостыра кjрімнері.

Иділіс

І. Иділіс — чоох чардыuы. Иділістіy чоохтаuдаuы орны. Пeтпеен паза пeткен иділістер.

Иділістіy іле нимес формазы (-арuа, -ерге, -рuа, -рге). Иділістіy итірчеткен паза итірбинчеткен формалары, оларныy пeтчеткені. Иділістіy кjрімнері. Иділістіy тустары.



ІІ. Чоохта чаuын паза тоuыр тузалыu иділістернеy тузаланары.

ІІІ. Чоохтаyар оyнаu, аныy пeдізініy паза стильініy пос оyдайлары. Постаyар сын чоох пeдірері. Полталыu (сюжеттіг) хоосча чоох пeдірері.

ТBЛ ПАЗА КУЛЬТУР А

Хакас тbлbнеy кибbрли чоохтанары.

ПРЕДМЕТТI EГРЕНЕРIНЕ, ЧООХ АЛГЫДАРЫНА,ПРОЕКТНАЙ ТОUЫСТАР ТОЛДЫ РАРЫНА ХОЗА КJРBЛГЕН

П р о е к т т е р н i y т е м а л а р ы: «Хузух аuазы», «Чатхан», «Минiy арuызым/арuыстарым», «Салбыхтаuы кeргеннер», «Чир-чайаан хысхыда», «Тун пайрам», «Ырла, хайxы», «Кeрес — чон спортыныy кjрiмi», «Хакас тiлi — jбекелерiмнiy тiлi» паза аннаy даа пасхалары (eгретчiнiy кjргенiнеy).



6-xы КЛАСС

ХАКАС ТBЛB — ХАКАС РЕСПУБЛИКАНЫY ХАЗНА ТBЛB 5 КЛАССТА ИР ТКЕНІН ХАТИРЫ

Чоох тапсаuлары. Гласнайларныy тjjйлелчеткенi. Сjс пeдiзi паза пeдiрiзi. Адалыс, пiлдiрiс, идiлiс чоох чардыхтары. Текст. Текстті чардыхтарuа чарары. Хазна-тоuыс стильі, аныy пос оyдайлары.



Лексика . Фразеология. Иптіг чоохтанары

І. 5-xi класста ирткенін хатиры. Хакас тілініy сjстіг пайы. Тоy хакас сjстері. Пасха тілдеy кірген сjстер. Тиксі тузаланылчатхан сjстер. Тоuыснаy палuалыстыu сjстер. Диалекттерде киректелчеткен сjстер.

Стиль саринаy пасхалалчатхан сjстер. Иргілен парuан сjстер. Наа сjстер. Хакас тілініy лексиказыныy пайыпчатханы.

Фразеология — тілдеyер науканыy чардыuы. Сjстерніy пос паза пик палuалызы. Пик палuалыстыu сjс пірігістерініy jjн пілдіріглері. Стиль саринаy пасхалалчатхан фразеологизмнер. Пик палuалыстыu сjс пірігістерініy тjріпчеткені.

I. Хакас-орыс сjстігінеy пасха тілдеy кірген паза диалект сjстерін табары. Иргілен парuан, тоuыснаy палuалыстыu сjстерні пасхалиры. Фразеологизмнернеy чоохта тузалан пілерi.

ІІ. С очинение пазарuа материал чыыры. Пирілген текстті хысхаxахти чоохтап пілері.

ІІІ. Т ура істін хоости пазары. Пазылар тексттіy пeдізін, тіл оyдайларын кjрері. Сочинение материалын пір ондайuа аuылары, хадыл план пeдiрері. Пирілген текстті кизекти таллап чоохтиры.

ГР АММАТИКА

МОРФОЛОГИЯ . ОРТА ПАЗАРЫ .ИПТІГ ЧООХТАНАРЫ

Адалыс

І. Адалыстаyар 5-xi класста ирткенін хатиры.

Адалыстыy тартылuы формазы. Тартылuы форманыy сырай хозымнары. Тартылuы формада турчатхан адалыстарныy хубулызы (тартылuы хубулыс). Пасха тіллердеy кірген сjстерніy тартылuы формазы паза хубулызы. Тартылuы формадаuы сjстерні орта пазары.

Адалыстарныy сказуемай формазы. Аныy хубулызы. Адалыстарныy текст пeдірерінде араласчатханы.

ІІ. Адалыстарныy олаyай паза тартылuы хубулыстарын пасхалап пілерi. Оларнаy чоохта орта тузаланары.

ІІІ. Чон алнында тутчатхан чоохты аймах сфераларда тузаланары.

Пілдіріс

І. 5-xi класста пілдірістеyер ирткенін тиксi хатиры. Хадыл пілдірістер, оларныy тузалары паза орта пазары.

Пілдірістерніy тузалары хоостыра кjрімнері: качестволыu, теезігліг, тартылuы.

Пілдірістіy текст пeдірерінде араласчатханы.

ІІ. Пілдірістерніy толдыра нимес формазын, тиyнестіріс паза тыыдыс формаларын орта пeдіріп пілерi. Чоохта чаuын паза тоuыр тузалыu пілдірістернеy тузалан пілерi.

ІІІ. Чир-чайаанны хоости пазары. Пасчаy тексттеy чир-чайаанны хоостапчатхан кизектерні таллап чоохтиры. Хоостаuы чир-чайаанны сомниры.

Числительнай

І. Числительнайларны пастаuлыu класста eгренгенін хатиры.

Числительнай — чоох чардыuы. Числительнайныy чоохтаuы тузазы.

Числительнайларныy тузазы хоостыра пjліктері: сан, изертіс, чыылыс, чаuыннас, пjліс, унах. Олаyай паза хадыл (піріккен хадыл, палuалыстыu хадыл) числительнайлар. Числительнайларныy текст пeдірерінде араласчатханы.

Предмет тузалыu числительнайлар, оларныy хубулызы.



ІІ. Числительнайларны тузалары хоостыра пасхалап, оларнаy орта тузалан пілерi. Числительнайларны орта пас пілерi.

ІІІ. Чонuа айланыс, аныy пeдізі, тіл оyдайлары.

Санныu текстті чоохтап пілері.



Местоимение

І. Местоимение — чоох чардыuы. Аныy чоохтаuы тузазы, Местоимениелерніy тузазы хоостыра пjліктері. Местоимениелерніy хубулызы. Местоимениелерніy текст пeдірерінде араласчатханы. Местоимениелерні орта пазары. Местоимениелерніy пірге, алынxа паза дефис пастыра пазылчатханы. Местоимениелерніy падеж хозымнарын орта пазары.

ІІ. Чоохтаuларны паза тексттіy чардыхтарын палuалыстырарында местоимениелернеy орта тузалан пілерi.

ІІІ. Саuын таап алuан паза полталыu хоосча чоох; аныy пeдізі, пос ондайлары.

Иділіс

І. Ирткенін хатиры. Хадыл иділістер, оларныy пeдізі, орта пазары.

Иділістіy кjп хатаuлыu формазы, аныy пeдізі, орта пазары.

Иділістіy залогтары, оларны пeдірxеy хозымнар. Залог хозымнарын орта пазары.

Иділістіy хубулчатхан формалары (наклонение: изьявительнай, кeстеxеy, сослагательнай, молxастыu, хыныстыu), оларныy пeдізі, сырайxа паза санxа хубулызы.

Изъявительнай наклонениеніy тус формалары, оларныy пeдізі, хубулызы, орта пазары. Иділістіy текст пeдірерінде араласчатханы.

ІІ. Иділістіy тус формаларынаy чоохта тузалан пілерi. Иділістіy хубулчатхан формаларынаy тексте орта тузалан пілерi.

ІІІ. И скен ниме хоостыра чоох пазары, аныy пeдізі, тіл оyдайлары. Пирілген текстті, матырларныy сырайларын алыстырып, чоохтиры.

СИНТАКСИС

І. Тjjй членнернb палuалыстырxаy оyдайлар. Тjjй членнернb таныuларнаy чарары. Союзтыu хадыл чоохтаuлар. Текст, аныy темазы паза jjн саuызы.

ІІ. Тjjй членнbг чоохтаuларны орта пeдbрерb. Оларнаy текстте орта тузаланып, таныuларны орта турuызары.

ІІІ. К jрген паза искен ниме хоостыра чоох пазары, аныy пeдізі, тіл оyдайлары. Пирілген текстке, план пeдiрbп, матырларныy сырайларын алыстырып, чоохтиры. Таныuларны eннеy орта кjзiдiп, чоохта орта чарары.

ТIЛ ПАЗА КУЛЬТУРА

І. Хакас тbлbнеy кибbрли чоохтанары, тbлнby тархынынаy танызары.

ІІ. Чоохтаuларны орта пeдbрерb, хыuырары. Аймах- пасха чоохтаuларда тbлнb сbлbг, иптbг итчекен оyдайларны таап, eзeрерb.

ІІІ. Пирілген текстке план пeдiрbп, матырларныy сырайларын алыстырып чоохтиры.

ПРЕДМЕТТ I EГРЕНЕ РIНЕ , ЧООХ АЛUЫДАРЫНА ,

ПРОЕКТНАЙ ТОUЫСТАР ТОЛДЫРАРЫ.

П р о е к т т е р н i y т е м а л а р ы: «Диалект сjстерi», «Чыл пазы», «Хакас ибi — чонныy кибiрлiг чурты», «Хакас тiлiнiy кабинедi», «Туuан-чаuыннарны таныхтапчатхан сjстер», «Иргiлен парuан сjстер», «Чонныy хыйuа сjстерi», «Хакасияныy хоосчылары», «Олар Илбек ада чаада араласханнар» паза аннаy даа пасхалары (eгретчiнiy кjргенiнеy).



7-xi КЛАСС

ХАКАС ТІЛІ — ТeР К ТІЛЛЕРН ІY JМЕЗІНДЕ

ИРТКЕНІН ХАТИРЫ

Идiлiстiy грамматика категориялары. Публицистика стильі, аныy жанрлары, тіл оyдайлары.



ГР АММАТИКА

МОРФОЛОГИЯ . ОРТА ПАЗАРЫ . ИП ТІГ

ЧООХТАНАРЫ

Причастие

І. Иділістеyер 5, 6 класстарда алuан пілістернi хатиры.

Причастие — иділістіy хубулбинчатхан формазы. Причастиеніy иділіске паза пілдіріске тjjй сарилары. Причастиеніy чоохтаuдаuы тузазы, аныy текст пeдірерінде араласчатханы. Причастис кизектері, оларны таныuларнаy чарары. Причастиеніy тус формалары, оларныy пeдізі паза орта пазары. Предмет тузалыu причастиелер, оларныy падежче, санxа, сырайxа хубулызы.



ІІ. Причастиелерні пілдірістердеy паза иділістердеy пасхалап пілерi. Причастиелернеy паза причастие кизектерінеy чоохта орта тузаланары.

ІІІ. Кізініy тастындаuы кjрімін чарыдары: тексттіy пeдізі, тіл оyдайлары, ол санда сомны чарыдарuа киректелчеткен сjстер. Кізініy тастындаuы кjрімін сомнапчатхан текстті чоохтап пілері, аны кизекти таллап чоохтиры.

Деепричасгие

І. Иділістеyер 5, 6 класста алuан пілістерні хатиры.

Деепричастие — иділістіy хубулбинчатхан формазы.

Деепричастиеніy чоохтаuдаuы тузазы, аныy текст пeдірерінде араласчатханы.

Деепричастие кизектері, оларны таныuларнаy чарары.



ІІ. Деепричастие кизектіг чоохтаuларны пeдір пілерi.

ІІІ. Хоосча чоох.

Наречие

I. Наречие — чоох чардыuы. Наречиеніy чоохтаuдаuы тузазы, аныy текст пeдірерінде араласчатханы. Пeтпеен паза пeткен наречиелер. Наречиелерніy тузазы хоостыра пjліктері.



II. Наречиелерні орта пас пілерi. Чоохта чаuын паза тоuыр тузалыu наречиелернеy тузаланары. Наречиелерні пілдірістердеy пасхалап пілерi.

ІІІ. Действиелерні чарыдары: пeдізі, тіл оyдайлары.

Действиее чарыдылuан текстті чоохтиры.



ПОЛЫЗЫUЛЫU ЧООХ ЧАРДЫХТАРЫ .

ИПТІГ ЧООХТАНАРЬІ

Послелог

І. Послелог — полызыuлыu чоох чардыuы: послелогтыy чоохтаuдаuы тузазы, текст пeдірерінде араласчатханы. Jjн паза тартылuы послелогтар. Послелогтарныy пeтчеткен ондайлары. Послелогтарныy падежтернеy устапчатханы.

ІІ. П ослелогтарны падежтернеy орта палuалыстыр пілерi.

Чоохта саuыс хоостыра пасха-пасха послелогтарнаy тузаланары.



ІІІ. Хыuырuан нимені пос адынаy (1-uы сырайдаy) чоохтиры.

Союз

І. Союз — полызыuлыu чоох чардыuы. Союзтарныy чоохтаuдаuы тузазы, аныy текст пeдірерінде араласчатханы. Тиyни паза теести союзтар. Союз сjстері. Тиyни союзтарныy олаyай паза хадыл чоохтаuларда киректелчеткені, теести союзтарныy — хадыл чоохтаuда.

ІІ. Союзтыu чоохтаuларны орта хыuыр пілерi. Чаuын тузалыu союзтарнаy чоохта тузалан пілерi.

ІІІ. Талазыu апарып пілері, аныy тіл ондайлары.

Кизегес

І. Кизегес — полызыuлыu чоох чардыuы. Кизегестіy чоохтаuдаuы тузазы, аныy текст пeдірерінде араласчатханы. Кизегестерніy пjліктері. Орта пазары.

ІІ. Чоохта кизегестернеy тузаланып, кізініy саuызын, кjyнін jтіре чоохтап пілерi. Кизегестіг чоохтаuларны орта хыuырары.

ІІІ. Пирілген полта хоостыра чоох пeдірері.

Модальнай сjстер

І. Модальнай сjстердеyер оyнаu, оларныy чоохтаuдаuы тузазы, аныy текст пeдірерінде араласчатханы. Орта пазары.

ІІ. Чоохта модальнай сjстернеy тузаланып, кізініy саuызын, кjyнін jтіре чоохтап пілерb. Чоохтаuларны орта хыuырары.

ІІІ. Пирілген план хоостыра чоох пeдірері.

Междометие. Табыстарuа кjjкчеткен сjстер

І. Междометие — чоох чардыuы, аныy чоохтаuдаuы тузазы.

Табыстарuа кjjкчеткен сjстер, оларны междометиелердеy пасхалиры.

Междометиелерні орта пазары паза таныuларнаy чарары.

ІІ. Междометиеліг чоохтаuларны jтіре хыuырары.

ІІІ. Ікі кізініy чооuын пeдірері.

Синтаксис

І. Олаyай чоохтаu. Тjjй членнbг чоохтаuлар. Чара турчатхан членнbг олаyай чоохтаuлар. Хадыл чоохтаuлар. Кjнb чоох паза bкb кbзbнby чооuы.

ІІ. Чоохтаuларны jтіре хыuырары.

ІІІ. Ікі кізініy чооuын пeдірерb, орта хыuырары.

Текст

І. Текст, аныy пeдbзb паза чардыхтары. Абзац.

ІІ. Чоохтаuларны jтіре хыuырары. Тексттi алалынxа чоохтаuлардаy пасхалиры. Тексттb ал-алынxа чардыхтарuа чарары.

ІІІ. Хоос литературадаy ал-алынxа тексттернb чарары.

Тiл паза культ ура

І. Хакас тbлbнеy кибbрли чоохтанары, литературнай тbл паза диалекттер.

ІІ. Аймах-пасха чоохтаuларны орта, иптbг чоохтиры паза хыuырары.

ІІІ. Хоос литературадаy алынxа диалекттернеy пазылuан кизектер табары, оларны чарыдары.

ПРЕДМЕТТI EГРЕНЕРIНЕ , ЧООХ АЛUЫДАРЫНА, ПРОЕКТНАЙ ТОUЫСТАР ТОЛДЫ РАРЫНА

П р о е к т т е р н i y т е м а л а р ы: «Хакас тiлiнеy сыхчатхан газета», «Хакасияныy саблыu кiзiлерi», «Соян-Сус ГЭС — Хакасияныy сабланызы», «Рубаилер», «Хакас писательлерi », «Хакасияныy тархынынаy палuалыстыu чирлер», «Хакасияныy чааxыларына чарыдылuан хумартхы тастар», «Хакас тiлiнiy пiлiгxiзi» пазааннаy даа пасхалары (eгретчiнiy кjргенiнеy).

8-xi КЛАСС

ХАКАС ТІЛІ — ТИЛЕКЕЙДЕГІ ТІЛЛЕРНІY АРАЗЫНДА

СИНТАКСИС . ТАНЫU ТУРUЫЗАРЫ. ИПТІГ ЧООХТАНАРЫ

Сjс пірігізi

І. 5-xi класста сjс пірігізінеyер алuан пілістерні хатиры. Сjстерні палuалыстырxаy оyдайлар: примыкание, тартылuы, согласование, управление. Сjс пірігістерініy jjн кjрімнері.

ІІ. Сjс пірігістерініy палuалысчатхан оyдайларын пілерге. Аймах-пасха сjс пірігістерін пeдір пілерi. Jjн паза чарыдыuлыu сjстерні пасхалап пілерi.

Олаyай чоохтаu (4 ч)

І. Чоохтаuдаyар ирткенін хатиры. Чоохтаuныy тузазы, грамматическай jjні. Сjстерніy чоохтаuдаuы изерізі. Олаyай чоохтаu eні. Чоохтаuда саuыс хоостыра jнетін хайыuлыu сjстер (логическай ударение).

ІІ. Саuыс хоостыра кирек сjстерні eннеy кjзідіп, чоохтаuларны jтіг хыuыр пілерi.

ІІІ. Архитектура памятниктері хоостыра текст пeдірері, аныy пeдізі, тіл оyдайлары.

ІКІ JJН ЧЛЕННІГ ОЛАYАЙ ЧООХТАU

Чоохтаuныy jjн членнері

І. Jjн членнердеyер пілістерні хатиры.

Подлежащайныy пілдірілчеткен оyдайлары. Сказуемай, аныy кjрімнері. Сказуемайныy пілдірілчеткен оyдайлары. Подлежащайнаy сказуемайныy аразында тире турuызары.



ІІ. Подлежащайнаy сказуемайныy аразында тиреліг чоохтаuларны eннеy орта хыuыр пілерi. Подлежащайны пасха-пасха сказуемайларнаy палuалыстыр пілерi.

ІІІ. Кічіг чир-суuдаyар публицистика стильінеy сочинение пазары.

Чоохтаuныy ікінxі орынныu членнері

І. Ікінчі орынныu членнердеyер пілістерні хатиры.

Ікінxі орынныu членнерніy кjрімнері. Толдырыu. Чарытхы.

Приложение — чарытхыныy кjрімі, аны таныuларнаy чарары. Обстоятельство, аныy тузазы хоостыра кjрімнері. Тиyнестіріг кизектері, оларныy хыриндаuы таныuлар.

ІI. Приложениелерні паза тиyнестіріг кизектерін таныuларнаy чар пілерi.

ІІI. Чон алнындаuы чоох. Кічіг чир-суунаyар чон алнында чоох тут пілері.

Пір jjн членніг олаyай чоохтаuлар

І. Пір jjн членніг чоохтаuларныy кjрімнері.

Сказуемай чардыхтыu чоохтаuлар: сырайы іле кjзіділген, сырайы іле кjзіділбеен, сырайы кjзіділбеен, сырайы тиксі кjзіділген. Подлежащай чардыхтыu (адалыстыu) чоохтаuлар.

Пір паза ікі jjн членніг чоохтаuларныy тузазы хоостыра тjjй полчатханы, оларныy текст пeдірерінде араласчатханы.

ІІ. Чоохта тjjй тузалыu пір паза ікі jjн членніг чоохтаuларнаy тузалан пілерi.

Адалыстыu чоохтаuларнаy тусты паза орынны таныхтап пілерi.



ІІІ. Пос темаа чоох пeдірері

Толдыра нимес чоохтаuлар

І. Толдыра нимес чоохтаuлардаyар оyнаu. Толдыра нимес чоохтаuларныy ікі кізініy чооuын-да паза хадыл чоохтаuларда киректелчеткені.

ІІ. Ікі паза кjп кізініy чооuында толдыра нимес чоохтаuларнаy тузалан пілерi.

ІІІ. Ікі кізініy чооuын пeдірері.

Чоохтаuныy тjjй членнері

І. Чоохтаuныy тjjй членнерін хатиры. Союзтарнаy паза eннеy палuалысчатхан тjjй членнер. Тjjй паза тjjй нимес чарытхылар. Тjjй членнерні запятойнаy чарары.

Тjjй членнерні тиксі адапчатхан сjстер, оларныy хыриндаuы таныuлар.



ІІ. Тjjй членнерні тиксі адапчатхан сjстіг чоохтаuларны орта хыuыр пілерi.

ІІІ. Хоос произведение хоостыра таластыu eзeріг идері.

Айланыс. Кирілген паза суuылuан пeдірістер

Междометиеліг чоохтаuлар

І. Айланыстаyар пілістерні хатиры. Тараyхай айланыс. Кирілген пeдірістер, оларныy тузазы хоостыра кjрімнері. Суuылuан пeдірістер (суuылыстар), оларныy тілдегі тузазы. Междометиеліг чоохтаuлар. Айланыстарны, кирілген паза суuылuан пeдірістерні таныuларнаy чарары. Междометиеліг чоохтаuлардаuы таныuлар.

Чарчатхан паза пjлчеткен таныuлар. Айланыстарныy, кирілген паза суuылuан пeдірістерніy текстте киректелчеткені, оларныy тузазы.



ІІ. А йланыстыu, кирілген паза суuылuан пeдірістіг чоохтаuларны орта хыuыр пілерi. Тjjй тузалыu кирілген пeдірістернеy тузалан пілерi. Кирілген пeдірістер полызиинаy чоохтаuларны паза тексттіy чардыхтарын палuалыстыр пілерi.

ІІІ. Халых чуртастыy сурыuларынxа чон алнында

чоох тудары.



Чоохтаuныy ікінxі орынныu членнерініy

чара турызы

І. Чара турыстаyар оyнаu. Чара турчатхан чарытхы паза приложение. Чара турчатхан обстоятельстволар, толдырыuлар.

Чара турчатхан ікінxі орынныu членнерні пjлчеткен таныuлар.



ІІ. Чара турчатхан ікінxі орынныu членніг чоохтаuларны орта хыuыр пілерi. Чара турчатхан ікінxі орынныu членнернеy чоохта тузалан пілерi.

ІІІ. К ізіні паалапчатханы — тексттіy кjрімі; аныy пeдізі, тіл оyдайлары.

Кjні паза тоuыртын чоох

І. Кjні чоохтаyар паза ікі кізініy чооuынаyар пілістерні хатиры. Пасха кізініy чооuын искірxеy оyдайлар.

Кjні чоох істіндегі авторныy сjстері. Кjні чоохтаuы таныuлар. Тоuыртын чоох. Цитата, аныy хыриндаuы таныuлар. Кjні чоохтыy текст пeдірерінде араласчатханы.



ІІ. К jні чоохта авторныy сjстерін орта хыuыр пілерi. Кjні чоохты тоuыртын чоохнаy алыстыр пілерi.

ІІІ. Ікі таныс кізініy омазын тиyнестірері. Андаu тексттіy пeдізініy пос ондайы.

Чоох

І. Чоохтыy кjрiмнерi. Чоохтыy стильлерi. Публицистика стильiнiy жанрлары, оларныy пeдiзi паза тiл оyдайлары. Репортаж. Статья. Очерк.

ІІ. А ймах-пасха стильнеy пазылuан чоохтарнаy тоuынары. Репортаж, статья, очерктернb пасхалиры.

ІІІ. Публицистика стильiнеy пазылuан чоох пазары. Пbрее нимедеyер репортаж алай очерк пазары.

П р о е к т т е р н i y т е м а л а р ы:

«Чонныy сjспектерi», «Хай паза хайxылар», «Айтыс — тахпахчыларныy марии», «Чонныy алыптыu нымахтары», «Мин журналист поларбын», «Минiy чирiмнiy саблыu чааxылары», «М. И. Боргояков — саблыu хакас тiлxi» паза аннаy даа пасхалары (eгретчiнiy кjргенiнеy)

9 КЛАСС

ТeР К ТІЛЛЕРІ — ТИЛЕКЕЙДЕ

5–8 КЛАССТАРД А ИРТКЕНІН ХАТИРЬІ Тексттіy стильін eзeрері. Аныy чардыхтарыныy

палuалысчатхан оyдайлары.



ХАДЫЛ ЧООХТАU. ИПТІГ ЧООХТАНАРЫ

Хадыл чоохтаu

Союзтыu паза союз чох чоохтаuлар.



Тиyни палuалыстыu хадыл чоохтаu

І. Тиyни хадыл чоохтаu, аныy пос оyдайлары. Тиyни хадыл чоохтаuныy чардыхтарын палuалыстырчатхан союзтар паза частицалар. Тиyни хадыл чоохтаuларныy чардыхтарын чарчатхан таныuлар. Авторныy таныuлары.

ІІ. Тиyни хадыл чоохтаuларны eн саринаy орта кjзiт пілерi.

ІІІ. Хоос произведениее, спектакльuа eндезіг.

Теести палuалыстыu хадыл чоохтаu

І. Теести хадыл чоохтаu, аныy пос оyдайлары. Jjн паза хоза чоохтаuлар. Jjн паза хоза чоохтаuларны палuалыстырxаy оyдайлар. Хоза чоохтаuныy турчатхан орны. Jjн паза хоза чоохтаuларны таныuнаy чарары. Хоза чоохтаuларныy кjрімнері. Кjп хоза чоохтаuлыu

теести хадыл чоохтаuлар, олардаuы таныuлар. Тjjй тузалыu теести хадыл чоохтаuлар, оларныy текст пeдірерінде араласчатханы.



ІІ. Чоохта чара турчатхан ікінxі орынныu членніг олаyай чоохтаuларнаy паза теести хадыл чоохтаuларнаy орта тузалан пілерi, оларны пасхалап пілерi.

ІІІ. Тіл сурыuларынxа искіріг ит полары. Тоuысха кирек пічіктерні (автобиография, чарлаu, сурыныс пічии, искіріг пічии) пас пілері.

Союз чох хадыл чоохтаu

І. Союз чох хадыл чоохтаu, аныy пос ондайлары. Союз чох хадыл чоохтаuныy чардыхтарыныy саuыс хоостыра удур-тjдір теелізі. Союз чох хадыл чоохтаuныy чардыхтарын чарчатхан таныuлар. Союз чох хадыл чоохтаuныy текст пeдірерінде араласчатханы.

ІІ. Союз чох хадыл чоохтаuныy чардыхтарын eннеy орта читір пілерi. Тjjй тузалыu союзтыu паза союз чох хадыл чоохтаuларнаy тузалан пілерi.

ІІІ. Тіл сурыuларына чарыдылuан статьяxа реферат.

Араластыu хадыл чоохтаu

І. Араластыu хадыл чоохтаuларныy пeдізі, оларда таныuлар турuызары.

ІІ. Араластыu хадыл чоохтаuларнаy чоохта тузалан пілері.

ІІІ. Тіл сурыuларына чарыдылuан статьяxа конспект идері.

ТІЛДЕYЕР ТИКСІ ПІЛІСТЕР

І. Тілніy чон чуртазындаuы тузазы. Тілніy jзізі. Хакас тілініy орыс тілінеy палuалызы.

Хакас литература тілі, аныy диалекттері паза стильлері. Хакас тілініy пайы, сілии, jтии.

Хакас тілі — хакас чоныныy тілі, Хакас республиканыy хазна тілі. Хакас тілі — тeрк тіллерініy пірсі. Хакас тілі тилекей тіллерніy аразында. Хакас пічии,

аныy тархыны.Хакас тілінеyер наука, аныy чардыхтары. Саблыu хакас тілxілері.

ЛЕКСИКАДАY , ФОНЕТИКАДАY ,

ГРАММАТИКАДАY , ОРТА ПАЗАРЫНАY , ИПТІГ ЧООХТАY АЛUАН ПІЛІСТЕРНІ ПІР ТИКСІ ХАТИРЬІ

Тексттіy пілдіріглерінеyер, палuалыстыu чоохтыy темазынаyар паза jjн саuызынаyар, тексттіy чардыхтарын палuалыстырxаy оyдайлардаyар, чарыдыuдаyар, eзeрігдеyер, тіл стильлерінеyер пілістерні пір синге аuылары.

Халых чуртас, кибір, литература темаларынxа публицистика ондайлыu сочинение пазары.

Тархын паза хоос произведение темаларынxа искіріг алай реферат тимнирі.

Тіл сурыuларынxа статьяны хысхаxахти пазары.



9 КЛАССТА ИРТКЕНІН ХАТИРЬІ

ПРЕДМЕТТI EГРЕНЕРIНЕ , ЧООХ АЛUЫДАРЫНА , ПРОЕКТНАЙ ТОUЫСТАР ТОЛДЫ РАРЫНА

П р о е к т т е р н i y т е м а л а р ы: «Хакас чонныy хыйuа сjстерi», «Минiy хынuан книгам», «Хакас тiлi — тилекейде», «Казановкадаuы музей», «Хакас чонныy кибiрлерi », «Хакас театры паза аныy ойынxылары», аннаy даа пасхалары (eгретчiнiy кjргенiнеy).


Каталог: DswMedia
DswMedia -> Контрольная работа по теме «Мир в начале нового времени»
DswMedia -> Игра «Безопасный Интернет» Добрый день, дорогие друзья! Я рада приветствовать вас на первой интерактивной игре «Безопасный Интернет»
DswMedia -> Календарь знаменательных и памятных дат
DswMedia -> -
DswMedia -> Методики творческих способностей и одарённости Тесты Гилфорда ги
DswMedia -> Тема урока : «А. А. Блок. Слово о поэте. Историческая тема в его творчестве» класс: 8 (ОО)
DswMedia -> Кульчакова Ангелина, 7 класс
DswMedia -> Цели урока. Общеобразовательные
DswMedia -> Столетов Александр Григорьевич


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   46


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет