«Порядок денний»



жүктеу 73.83 Kb.
Дата20.04.2019
өлшемі73.83 Kb.

      1. «Порядок денний»

В студії працює Юрій Табаченко. Сьогодні говоримо про без пекові питання, зокрема, основною темою розмов ми запланували можливість створення об»єднаної армії Європи. Однак, маємо також ще сьогоднішні новини в безпековій сфері, які також ми, звісно, не можемо лишити осторонь і обговоримо. Представлю одразу учасника нашої програми – Сергій Джердж – голова громадської ліги Україна-НАТО в студії Українського радіо. Ще одні новини, які я мав на увазі – це повідомлення про те, що США все ж надають Україні військову допомогу у вигляді нелетального озброєння. Зачитаю цитату з сайту Президента: «Президент подякував за додаткову нелетальну американську допомогу Україні в галузі безпеки, зокрема, дрони, системи зв»язку, радари для визначення мінометних та артилерійських позицій, прилади нічного бачення та інші засоби, вартістю 75 мільйонів доларів, а також 230 військових автомобілів. Було багато різних, навіть протилежних повідомлень про можливість допомоги, але, в результаті, те, що я зачитав, це після розмови Порошенка з Джо Байденом, все ж таки, на нашу користь.

ДЖЕРДЖ: Слава Богу. Дійсно, ми сподівались на підтримку США. Зрештою, Будапештський меморандум, згідно якого ми позбулись ядерної зброї, підписували США, і, попри те, що багато хто говорив про те, що цей документ не має механізму застосування, цей Будапештський меморандум про безпеку України, і якщо б там не було підписів США, Великобританії, можливо б ми не погодились на такий варіант, тому б шукали якихось інших форм гарантій нашої безпеки. Але, так як під цим меморандумом є підпис США, то, звичайно, в США є якесь моральне зобов»язання забезпечити те, що вони нам гарантували – територіальну цілісність, суверенітет, недоторканність кордонів. Тому, зрозуміло, що надання Україні матеріально-технічної військової допомоги на розвиток цього. Ми вважаємо США стратегічним союзником України і, звичайно, всі в Україні очікували такого кроку, тому що ми розуміємо, що без зовнішньої підтримки нашій армії справді важко бути обороноздатною.

ВЕД: Протитанкових ракет «Джевелін» немає у списку, хоча вони були у списку наших побажань, тим не менше, є радари, є безпілотними. Наскільки ця допомога покриває наші потреби на сьогоднішній день?

ДЖЕРДЖ: Вона не покриває наших потреб в повній мірі, але це перший крок. Дуже важливо, що це почалось, і якщо СШАП активно будуть це здійснювати ( я маю на увазі матеріально-технічну допомогу українській армії), то цьому будуть слідувати і інші країни, європейські країни, зокрема. Тому, ми сподіваємось, що, все таки, така сумарна допомога від багатьох країн світу, вона посилить обороноздатність нашої армії. Ми в цьому зацікавлені, і в цьому є необхідність.

ВЕД: І ще одна приємна для нас новина… Як відомо, Україна ініціює миротворчу місію на сході, але ця наша пропозиція крім протистояння Росії, також викликала певну розгубленість у світі, в Європі, зокрема. Сьогодні Швеція, наприклад, підтримала нашу ідею. Тобто, теж можна сказати, що рух пішов?

ДЖЕРДЖ: Це, щодо миротворців. Зрештою, в принципі, тут може бути позитив від участі миротворців. По-перше, якщо ця миротворча група буде представлена країнами ЄС, або європейськими країнами, і там не буде РФ абсолютно, тому що це сторона конфлікту. В даному випадку, Росія – країна-агресор, яка розпочала війну, яка вбиває мирних громадян, дітей, українських солдат, і все це, на жаль, продовжується. Тому, якщо така місія буде з представників європейських країн, то це перший крок до позитиву, а другий крок – це, все таки, що ця місія буде робити. Якщо така миротворча група буде дійсно розташована на кордоні України з РФ, і стане на заваді проникненню в Україну бойовиків, зброї, амуніції для бойовиків, таким чином, це зробить можливість нормалізації ситуації на сході. Якщо ж цього не буде, то, в принципі, ситуація заморожується, і це замороження катастрофічне для тих громадян, які проживають на окупованій території, тому що там немає позитивного розв»язання цієї ситуації. Економіка працювати не буде, все буде переходити в занепад, в ізоляцію, в деструкцію, і це катастрофічно для того населення, яке там залишається.

ВЕД: Хоча, для більшості, хто там залишився, це свідомий вибір. Ще одне повідомлення, яке було доволі несподіваним, очевидно, це оця ідея створення армії Європи, об»єднаної армії, єдиної армії. На перший погляд, виглядає ідея не зовсім реальною. З іншого боку, якщо в ЄС є спільний парламент, є спільний уряд, спільна валюта, то чому не може бути однієї армії?

ДЖЕРДЖ: Це цікаве питання… Є лише додам ремарку до попереднього, я думаю, що там в багатьох людей, які є на окупованих територіях, на жаль, це не свідомий вибір, тому що вони знаходяться під окупацією, люди просто іноді не можуть залишити своє. Вони чекають коли їх визволить Українська держава, і принесе їм мир і безпеку. Я сподіваюсь, що це буде. ЩО стосується європейської армії і цього, що ми тут з вами озвучили, справа в тому, що є така ідея, і вона має сенс, як люба ідея, проте, наскільки вона легка в реалізації. Зрозуміло, що європейським лідерам, оцінюючи успіхи по інтеграції і багатьох інших сферах, дійсно, те, що ви сказали, що є спільна валюта, спільний економічний простір, то, таким чином, існування європейської армії, воно можливо б теж виглядало природним і закономірним. Проте, я думаю, що не на часі саме така трансформація сьогодні, тому що в мирний час, можливо, це б виглядало інакше, тому що люба зміна чогось потребує певного розформування або нівеляції того, що було до цього. Я думаю, що в той період, коли зростає російська загроза, коли є небезпека для Європи, треба посилювати ті існуючі структури, які є. На обговоренні цього питання, коли саме прес-секретар пана Юнкера відповідав журналістам і щодо цієї тези про спільну армію, його запитали, чи знає Юнкер про існування НАТО, на що, прес-секретар пожартував, що за 33 роки роботи Юнкер, все таки, чув, що існує НАТО і свідомий цього. Йдеться про те, що не потрібні структури, які дублюють одна одну. Все таки, в світі є різні міжнародні структури, які опікуються тим, чи іншим напрямком. Для ЄС – це більше економічні питання. Зрозуміло, що питаннями військовими, оборонними займалась НАТО, як організація, причому, ініціатором НАТО були малі європейські країни і 1949 році, які прагнули залучити США до цієї організації з тим, щоб США своїм потенціалом сприяли тому, щоб НАТО було більш ефективним. Спочатку США відмовлялись брати участь в цьому, але, зрештою, погодились. Тому, якраз, НАТО і цінне цими трансатлантичними зв»язками, тому що воно об»єднає армії і координує діяльність армій країн Європи, а також США і Канади. Сьогодні у світі, коли ми говоримо про миротворчі місії, які працюють під керівництвом ООН, ЄС, ОБСЄ – всі ці військові місії використовують стандарти НАТО, тому що НАТО – це та інституція, яка розробляє систему взаємодії між військовими, і тут є всі напрацювання, які потрібно використовувати. Сьогодні час посилювати національні армії країн Європи, і посилювати їхню координацію взаємодії.

ВЕД: Звісно ж, одразу виникає питання, якщо говорять про якесь нове утворення, якусь нову армію Європи, то це іде на посилення проатлантичної ідеї, чи на послаблення її. Не варто забувати, що Росія зараз робить все для можливості розколу в Європу, і такі нюанси простежувались в політичній, і в економічній сфері. То, можливо, ця ідея – це спроба об»єднати, таким чином зв»язати Європу, щоб унеможливити політичні і економічні дестабілізації.

ДЖЕРДЖ: Так, тут є слушна думка. Справа в тому, що дійсно обговорення цього питання викликане, перш за все, увагою, яку приділяють європейці, європейські лідери до питань безпеки тією загрозою, яка виникла сьогодні. На жаль, Європу захищає сьогодні тільки український солдат, який не має достатньої підтримки, але європейці думають, як в майбутньому формувати ці без пекові питання, і тому є різні думки. Я думаю, що тут є певна недооцінка можливостей. Мені здається, що, все таки, ідея європейської армії викликана бажанням зменшити витрати на оборону, на озброєння. Колективна армія теоретично мала б менше затрат. Кожна країна створює свій оборонний бюджет, свій без пековий простір, і все це вимагає певних коштів.

ВЕД: Але, всеодно, які б не були стандарти НАТО єдині, всеодно, в кожній країні збройні сили за своїм принципом встановлені. А головне, є країни, які не входять в НАТО, наприклад, Швеція.

ДЖЕРДЖ: Це так. В цьому, якраз, і свобода і незалежність країн. Ми іноді говорячи про НАТО, переоцінювали значення цієї організації. НАТО – це, всього-навсього, офіс для взаємодії країн-учасниць. Це договір, який об»єднає ці країни і сприяє тому, щоб налагоджувалась система взаємодії в разі небезпеки, зовнішніх загроз. Звичайно, за ці 65 років, які існує НАТО, ця система взаємодії досягла такого вже якісного стану, коли є певний розподіл між країнами. В сукупності – це дуже потужна військова організація. Проте, кожна країна має власні збройні сили, власну уніформу, власну військову науку, власні військові звання, і в цьому незалежність. Кожна країна приймає свій військовий бюджет, який вона вважає за потрібне. НАТО лише рекомендує, щоб це було 2 відсотки. Але кожна країна все це підтверджує самостійно.

ВЕД: Ви навели запитання журналістів, що, мовляв, чи знає пан Юнкер про існування НАТО, але суть в тому, що багато критики було на адресу НАТО, і на адресу давніх міжнародних інституцій, роль ООН взагалі зараз практично споглядання, НАТО – невелику військову допомогу отримуємо. Можливо цим і спричинена можливість пошуку. Це ж вже давно висить у повітрі пошук нових форм об»єднання проти зла у світі.

ДЖЕРДЖ: Пошук такий може бути, і такі питання можуть обговорюватись. Вони обговорювались раніше, були ідеї створення на базі ЄС сил безпеки. Про це йшлося тоді, коли Росія не була таким а агресором і ворогом, яким вона є сьогодні. Про це все йшлося, що створяться певні військові підрозділи, підпорядковані ЄС, буде військова організація, яка буде доповнювати ЄС. США тільки вітали це. Європейські країни повинні це фінансувати, це ж європейська структура, і якщо це піде на посилення загальної безпеки тих країн, які сповідують демократичні європейські цінності, а США до таких належить.

ВЕД: Але, з іншого боку, є дві структури – одна армія країни, умовно кажучи, Франції, вона в двох структурах, в НАТО, і в цій об»єднананій європейські армії. Два різних керівництва, по одному і тому ж питанню, ухвалюють різні рішення. Що робить армія умовної країни…

ДЖЕРДЖ: Ви задали питання, на яке немає відповіді. В попередні роки, власне, і розвиток цієї європейської безпекової структури не був досягнутий, тому що економічна криза настала, ніхто собі не дозволяє витрачати гроші двічі на одне й те ж саме. Якщо є одна армія, яка в системі НАТО, то немає потреби дублювати все це. Мені здається, що зараз ще більш небезпечно. Тому, що ми бачимо, що ООН неефективне, враховуючи те, що в окремих країн є право вето, і більшість країн-членів ООН вже більше, і більше заперечують все, вони висловлюють ту думку, що всі країни рівні. Якщо виходити з цього, а це головне, то чому певні країни повинні бути рівніші, і мати якесь право вето. Ця криза показала, що якщо країна агресор, і вона ж має право вето в Раді безпеки ООН, то тоді взагалі патова ситуація. Рада безпеки не може прийняти будь-яке рішення. Російсько-українська війна триває вже рік. Рада безпеки ООН засідала більше 30 разів, проте, жодної серйозної резолюції там не можна було прийняти, тому що Росія все блокувала.

ВЕД: Запитання від слухача: «Як діяти Україні, ЄС, реагуючи на заяву Росії про розміщення ядерної зброї в Криму?»

ДЖЕРДЖ: Позиція України - ми абсолютно це не приймаємо, заперечуємо і засуджуємо, але тут роль повинні відіграти європейські структури, США, НАТО, міжнародні інституції з тим, щоб якось цьому протидіяти.

ВЕД: Ми повертаємось до Будапештського меморандуму… Він порушений. На території України, не з нашої волі опиняється ядерна зброя, і її туди завозить гарант вивезення в минулому.



ДЖЕРДЖ: Так. Тобто, дуже багато питань, на які немає відповіді. Тут, власне і проявляється неефективність ООН, і недостатня активність НАТО, як інституції.

ВЕД: Дякую вам за розмову. Сергій Джордж був в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
Каталог: img -> src
src -> 1-й чол голос: «Святий благовірний князь Ярослав Мудрий». 2-й чол голос
src -> «Святитель Кирил Олександрійський»
src -> «Святитель Василь Великий»
src -> «Артемій Ведель»
src -> 1-й чол голос: «Вірменська Апостольська Церква» 2-й чол голос
src -> «Джироламо Савонарола»
src -> 1-й чол голос: «Єрусалимський Патріархат» 2-й чол голос: Глава сто дванадцята. Апостоли читають
src -> Апостоли Христові І «Велика Скіфія»
src -> 1-й чол голос: «Григорій Савич Сковорода» 2-й чол голос


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет