Програма курсу «Одеса моє місто рідне» Схвалено комісією Інституту інноваційних технологій І змісту освіти Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України



жүктеу 292.66 Kb.
Дата12.06.2018
өлшемі292.66 Kb.
түріПрограма


Програма курсу

«Одеса – моє місто рідне»

Схвалено комісією Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України від 22 серпня 2012 р. №14.1/12-Г-250 для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Рекомендовано Вченою радою Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, протокол № 2 від 16 березня 2012 року.
Видання 2-е, доповнене

Схвалено методичною радою інформаційно-методичного центру департаменту освіти і науки Одеської міської ради, протокол № 5 від 24.12.2014 р.
Автори та упорядники:

Волковська Т.І. – методист вищої категорії, методист інформаційно-методичного центру департаменту освіти та науки Одеської міської ради;

Войтович І.А. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель історії Одеського юридичного ліцею;

Джафарова С.Г. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель історії Одеської спеціалізованої загальноосвітньої школи № 117 І-ІІІ ступенів;

Долодаренко С.А. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель історії Одеського навчально-виховного комплексу № 4;

Ободовська В.І. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель історії Одеської гімназії № 7;

Таран Н.Ф. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель історії Одеської загальноосвітньої школи № 69 І-ІІІ ступенів;

Юркова Л.Г. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель історії Одеської загальноосвітньої школи № 48 І-ІІІ ступенів.     
Наукові консультанти:

Бриндак О.Б. – секретар міської ради, кандидат історичних наук;

Фасоля А.М. – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України;

Левчишена О.М. – кандидат історичних наук, в.о. доцента Одеського обласного інституту удосконалення вчителів;

Ярославцева Н.О. – начальник інформаційно-методичного центру департаменту освіти та науки Одеської міської ради.

«Одеса – моє місто рідне»

Програма курсу для учнів 8-го класу (35 годин)

Пояснювальна записка.

Цілі і завдання курсу.

Історія нашого міста збагатила людство видатними досягненнями в науці і техніці, літературі та мистецтві, незабутніми зразками благородства і величі людського духу. Одеситам є чим пишатися. Передача підростаючим поколінням історико-культурного досвіду, виробленого нашими співвітчизниками – наше найважливіше завдання.



Головна мета курсу – створити умови для формування всебічно розвиненої гармонійної особистості, ціннісні орієнтири якої спрямовані на збереження і примноження історико-культурної спадщини Одеси, що є невід’ємною частиною вітчизняної і світової історії.

У відповідності з поставленою метою необхідно вирішити наступні завдання:

– сформувати інтерес учнів до історико-культурної спадщини рідного міста шляхом організації інтерактивних форм роботи на уроці;

– забезпечити цілісний розвиток світосприйняття учнів шляхом інтеграції предметів і міжпредметних зв’язків історії, літератури, музики, образотворчого мистецтва;

– формувати почуття гордості за рідне місто і його історію, героїчні сторінки минулого;

– виробити комунікативні здібності, виховати толерантність шляхом організації проектної та групової роботи.



Основні напрямки діяльності.

Основні напрямки діяльності відповідають побудові програми і мають на увазі використання різних методичних прийомів згідно віковим і психологічним особливостям учнів.

Навчальний матеріал структурований за лінійним принципом, який найбільш знайомий і зрозумілий учням 8 класу. Але, виходячи з того, що тимчасові рамки досліджуваного матеріалу не відповідають історичному періоду, що вивчається в курсах «Історія України» та «Всесвітня історія» в 8 класі, автори вважали за доцільне надати додаткові рекомендації до графічної розбивки плану, включивши розділи «Поняття і терміни», «Основні дати та події», «Історичні особистості», максимально адаптувавши понятійний апарат, термінологію, кількість дат до можливостей учнів даного віку. До тем «Культура Одеси» дано персональний перелік діячів науки, літератури і мистецтва, який допоможе вчителю акцентувати увагу учнів на окремих видатних особистостях – одеситах.

Оскільки кожен розділ, незважаючи на загальну тенденцію, має свої особливості, автори вважали за доцільне дати методичні рекомендації до вивчення кожного розділу. Відповідно до державних вимог до програм в рекомендаціях визначено необхідний рівень знань учня.

Програма курсу розрахована на 35 годин, визначено кількість годин на вивчення кожного розділу, передбачені уроки-узагальнення, уроки систематизації досліджуваного матеріалу. Запропонована для вивчення кожного розділу кількість годин є орієнтовним і може бути змінено на розсуд вчителя.
Зміст курсу.

Розділ I. Північне Причорномор’я з найдавніших часів до XIX століття.

Розділ II. Одеса в першій половині XIX століття.

Розділ III. Розквіт міста в другій половині XIX століття.

Розділ IV. Одеса в роки Першої світової війни і революцій.

Розділ V. Одеса в роки Другої світової війни.

Розділ VI. Ними пишається Одеса.




Тема уроку

Зміст уроку

Основні поняття та терміни

Основні події і дати

Історичні діячі

РОЗДІЛ І. Північне Причорномор’я з найдавніших часів до ХІХ століття (4 години).

1.

Від первісного суспільства до античного полісу
.

Введення в курс «Одеса – моє місто рідне». Печерне поселення неандертальців біля с. Іллінка. Усатівська археологічна культура. Кочові племена на території Одещини. Одеські землі в античний період.

Карстові печери, неандертальці, усатівська археологічна культура, Жевахова гора, гавань Істріан, каботажне плавання, «Дикий степ», поліс.

40 – 60 тис. років тому – розселення первісних людей на території краю; 5 тис. років тому – усатівська археологічна культура VII ст. до н.е.-античні поліси

Овідій – поет, філософ;

Геродот – античний історик

2.

Від Джинестри до Хаджибея



Ногайські володіння. Італійська торгова факторія Джинестра. Галицько-Волинський період. Литовський період. Заснування міста-фортеці Кочубей. Входження Північного Причерномор’я до складу Османської імперії і основа Хаджибея.

Джинестра, «біле золото середньовіччя», Кочубей, Хаджибей.

1415 р. – перша згадка про Кочубей в літописі;

80 рр. ХV ст. – входження Північного Причорномор’я до складу Османської імперії.



Хан Ногай – темник Золотої Орди.

3.

«І так, її ім'я Одеса».



Походи козаків на Хаджибей. Російсько-турецькі війни 1768-1774 та 1787-1791 рр. Ясський мир.

Указ про будівництво в Хаджибеї військової гавані з купецькою пристанню. Отримання назви Одеса. Видатні засновники: Йосип де Рібас, Франц де Волан. Одеса за часів правління імператора Павла I



Єні-Дунья, Чорноморське козацьке військо, Канонерський човен, Кучук-Кайнаджірскій мирний договір, Ясський мирний договір. Заснування Одеси, інтеграція земель Північного Причорномор’я до складу Російської імперії.

1768-1774 рр. – російсько-турецька війна; 1787-1791 рр. – російсько-турецька війна; 14 вересня 1789 – взяття Хаджибея російськими військами; 29.12. 1791-Ясський мир; 27 травня 1794 – указ про будівництво в Хаджибеї нового портового міста;

22 серпня (2 вересня) 1794 р. - день народження міста; 1795 р. – початок використання назви Одеса; 1 вересня 1798 р. – указ про затвердження герба Одеси.



Захарій Чепіга – кошовий отаман Війська вірних чорноморських козаків у 1788-1797 рр.;

Антон Головатий – військовий суддя Чорноморського козачого війська; А.В.Суворов – російський полководець; Катерина ІІ – імператриця Російської імперії в 1762-1796 рр.

Йосип де Рібас – адмірал, Головний начальник будівництва порту і міста;

Франс де Волан – інженер російської армії, перший архітектор Одеси.

4

Повторювально-узагальнюючий урок


Повторення матеріалу по темі «Північне Причорномор’я від стародавніх часів до ХІХ століття».

Захист творчих робіт учнів.






Методичні рекомендації до розділу I.

З метою мотивації вивчення питань розділу на першому уроці можливе відвідування археологічного музею. Для концентрації уваги учнів під час екскурсії слід зупинитися на тих експозиціях, які відображають історію Північного Причорномор’я. Також мотиваційною буде екскурсія в історико-краєзнавчий музей на повторювально-узагальнюючому уроці. Вона надасть можливість закріпити вивчені питання і пов’язати їх з питаннями наступного розділу, сприятиме формуванню образного мислення, посилить сприйняття теоретичного матеріалу.



Основні методи і форми роботи учнів на уроках:

– опрацювання історичних документів;

– робота в малих академічних групах;

– екскурсії до музеїв міста, заочні екскурсії,

– пошукова робота при створенні проектів;

– дидактичні ігри;

– створення кросвордів, головоломок, ілюстрацій до теми.

Теми виступів, повідомлень, проектів:

– «Італійська торгова факторія Джинестра і грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї».

– «Будівництво та розвиток Хаджибея».

– «Українське козацтво в Північному Причорномор’ї».

– «Наслідки російсько-турецьких воєн кінця XVIII століття».

Після вивчення розділу учні зможуть:

– визначати основні етапи розвитку Північного Причорномор’я з найдавніших часів до кінця XVIII століття;

– визначати хронологічну послідовність подій даного етапу;

– називати дати основних історичних подій різних періодів;

– пояснювати причини частої зміни населення в Північному Причорномор’ї;

– показувати на карті важливі історичні об’єкти і місця історичних подій;

– характеризувати історичні особи;

– застосовувати і пояснювати на прикладах поняття і терміни;

– висловлювати власну думку щодо історичних процесів, подій.


РОЗДІЛ II. Одеса в першій половині XIX ст. (7 годин).

1

Юність Одеси. Рішельє, Ланжерон



Розвиток міста. Адміністративно-територіальний устрій. Зростання населення. Захист населення в період епідемії чуми. Багатонаціональність населення міста.

Градоначальник, генерал-губернатор,

1803 р. –градонача-льник А.Рішелье; 1812-1813 рр.-епідемія чуми;

1815-градоначаль-ник А.Ланжерон; 1823-генерал-губер-наторії М.С.Ворон-цов.



А. Рішельє – градо-начальник Одеси в 1803-1813 рр .;

А. Ланжерон – гра-доначальник Одеси в 1815– 1820 рр .;

М.С. Воронцов – генерал-губернатор Новоросійського краю в 1823 – 1844 рр .;

2

Десятиліття активного розвитку



Економічний розвиток Одеси. «Клопітливо торг рясний свої підніме вітрила ...». Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на розвиток Одеси. Зародження промисловості.

Банки, кредити, біржа, «Експедиція пароплавних повідомлень», інвестиції, ринки, карантин, порто-франко, негоціант, експорт, імпорт

1817-1854 рр. – пор-то-франко;

1828 р. – відкриття пам’ятника Рішельє; 1834 р. – Куяльни-цька лікарня;

1837-1842 рр.-будів-ництво Гігантських сходів.


А. Рішельє – градо-начальник Одеси в 1803– 1813 рр.

А. Ланжерон – гра-доначальник Одеси в 1815– 1820 рр.

М.С. Воронцов – генерал-губернатор Новоросійського краю в 1823 – 1844 гг.

3.

Одеса - центр вільнодумства і національно-культурного руху



Рішельєвський ліцей – центр масонства в Одесі. Декабристи в Одесі. Кирило-Мефодіївське товариство. Роль Одеси у розвитку національно-визвольного руху грецького і болгарського народів.

Масонські ложі, «Понт Евксинський», ложа «Трьох царств природи», «Філікі Етерія», Кирило-Мефодіївське товариство, клуб «Еллада».

1801-1806 рр. – виникнення грець-ких і болгарських поселень;

1814 р.– «Філікі Ете-рія»;

1817 р. – відкриття першого масонських лож в Одесі;

1821р. – грецьке повстання;

1825 р. – повстання декабристів.


С.Г. Волконський – декабрист, очолю-вав Кам’янську управу Південного товариства;

Е. Ксантос – засно-вник товариства «Філікі Етерія»;

А. Іпсіланті – голо-ва товариства «Філікі Етерія».

М. Костомаров,

М. Гулак – органі-затори Кирило-Мефодіївського товариства.

4

Таємниці будівництва міста



Ф. де Волан планує місто. Застигла музика міста. Зелені легені Одеси.

Перший план будівництва міста, класицизм, бароко, ренесанс.

Кінець XVIII ст. – перший план будівництва міста

Ф. де Волан – перший архітектор Одеси;

брати Фраполлі-архітектори;

Ж. Тома де Томон – французький архітектор;

Ф. Боффо – архі-тектор.

5

Розвиток освіти і наукових знань



Абат Ніколь і його ліцей-ський проект в Одесі.

Бібліотека відкриває двері.

Початок історії про історію краю.


Ліцей-музей, перші навчальні заклади, бібліотека, Одеське товариство історії та старожитностей.

1817 р. – відкриття ліцею в Одесі;

1829 р. - відкриття першої бібліотеки в Одесі;

1825 р. – відкриття музею в Одесі.


Абат Ніколь – творець Рішельєвського ліцею;

І. Бларамберг – топограф.

6

Творчий пошук свободи



Література. Музика. Театр. Пам’ятники Одеси.

Класичний період, пушкіністи, пам’ятники Рішельє, засновникам Одеси, М.С. Воронцову.

1823-1824 рр. – пе-ребування Пушкіна в Одесі;

10.02.1810 г. – від-криття оперного театру



О. Пушкін – поет;

М. Гоголь – письменник;

А. Міцкевич – польський поет.

7

Узагальнюючий урок «Отже, я жив тоді в Одесі ...»

Повторення матеріалу за розділом II.

Захист творчих робіт учнів. Презентація проектів.






Методичні рекомендації до розділу II.

Мета запропонованого розділу – формування гордості і любові до рідного міста у юних одеситів. Формування інтересу учнів до видатних досягнень в економіці, культурі перших п’ятдесяти років існування міста, виникнення і розвиток Одеси, її колорит і національні особливості. Акцентування уваги на діяльності відомих особистостей, які сприяли процвітанню молодої Одеси. Створення умов для формування патріотизму, толерантності та історичної свідомості.



Після вивчення розділу учні зможуть:

– висловлювати свою думку про історію становлення рідного міста;

– аналізувати діяльність засновників Одеси;

– тлумачити поняття: економічний розвиток, будівництво міста, архітектурний ансамбль міста.



Основні методи і форми роботи учнів на уроках:

– опрацювання історичних документів;

– робота в малих академічних групах;

– екскурсії до музеїв міста, заочні екскурсії.

В експозиціях одеських музеїв і туристичних агентств є теми, які висвітлюють історію і культуру даного періоду:

– «Палаци, будинки Одеси та їх знамениті мешканці» (автобусна екскурсія);

– історико-краєзнавчий музей – експозиція «Одеса початку XIX ст.»;

– літературний музей – «Одеса перших десятиліть. Епоха герцога Рішельє», «А.С. Пушкін в Одесі», «Н.В. Гоголь в Одесі».



Теми виступів, повідомлень, проектів:

– галерея портретів «Батьки-засновники»;

– сценарій міні-екскурсій «Історія Одеси в пам’ятниках і назвах вулиць» (Дерибасівська, Рішельєвська, Приморський бульвар і Ланжеронівська), «Прогулянки по літературній Одесі»;

– фотоальбом «Класична архітектура в зовнішності Одеси»;

– фотоальбом «Одеські атланти і каріатиди»;

– діяльність одеських архітекторів (В. Ванрезант, Тома де Томон, Ф. Боффо, брати Фраполлі);

– зелена Одеса – перші парки і сквери міста;

– Люстдорф – німецьке поселення в Одесі;

– одеська Молдаванка;

– маєток генерала Фоми Лузанова – Лузанівка.



Розділ III. Розквіт міста в другій половині ХІХ століття (6 годин).

1

Одеса – «золоте місто»



Економічне процвітання Одеси. Благоустрій міста: перший водопровід і перша каналізація в Російській імперії. Одеський порт. Перша залізниця Одеса – Балта. Законодавча ініціатива А.Г.Строганова щодо міського самоврядування «Положення про громадянське управління Одесою».

«Золоте місто», «Житниця Півдня», «Південна красуня», «Положення про громадянське управління Одесою», градоначальник, генерал-губернатор.

1855-1862 рр.-генерал-губернатор-ство А.Строганова; 1863 р. – А.Строга-нов – перший виборний міський голова; 1865 р.– перша залізниця Одеса – Балта;

1873 р.- введення в експлуатацію водопроводу в Одесі; 1877 р. -перша каналізація в Російській імперії.



А.Г. Строганов – перший виборний міський голова, генерал-губернатор; Н.А. Новосель-ський – градоначальник Одеси.

2

Південна Пальміра



Долі жителів Одеси в Кримській війні. Одесь-кий ярмарок робочих місць. Економічний розвиток міста в пореформений період. Всеросійська торгово-промислова виставка.

Кримська війна, Реформи 60-80 рр. XIX ст .; фабрично-заводська промисловість, Всеросійська торгово-промислова виставка. Мануфактура М. Кріона.

«Чайна столиця».



1853-1856 рр. – Кримська війна; 10 квітня 1854 р. – обстріл Одеси англо-французькою ескадрою. 1860 р. – механічний завод Белліно-Фендеріха; 1879 р. - цукрово-рафінадний завод; 1884 р.– Новоро-сійський машино-будівний завод;

1896 р.– завод шампанських вин (Г. Редер);

1910 р. – відкриття Всеросійської торгово-промислової виставки.


А.П.Щеголев – герой Кримської війни.

3

Мистецтво жити в Одесі



Різноманітність націй і релігій в Одесі. Багатонаціональність Одеси у назві вулиць. Життя і побут одеситів. Одеський колорит.

Релігія, конфесії, діаспора.

1897 р. – євангелістсько-лютеранська кірха св.Павла.

І. Вазов – публі-цист, письменник, лідер національно-визвольного руху болгарського народу;

Ш. Алейхем – євре-йський письменник.

4

Передові позиції Одеси в освіті та культурі


Новоросійський університет. Перші роботи з опису Одеси. Перша швидка медична допомога. Перша бактеріологічна станція в Російській імперії. Перша астрономічна обсерваторія.

Нобелівські лауреати.

1865 р. – відкриття університету в Одесі;

1871 р. – відкриття першої астроно-мічної обсерваторії; 1878 р.– будівництво підводного човна в Одесі;

1886 р. – відкриття першої бактеріоло-гічної станції;

1903 р. – відкриття першої станції швидкої медичної допомоги в Одесі.



Л. Беркович – перший завідувач обсерваторією (1871-1880 рр.);

І. Мечников – нобелівський лау-реат, засновник пер-шої в Росії (другий у світі) бактеріоло-гічної станції;

С. Джевецький – інженер, винахідник першого підводного човна;

І.М. Сєченов – фізіолог;

Я. Бардах -перший керівник одеської «швидкої допомоги»;

А. Скальковський – історик.

5

Витоки творчого натхнення



Дитяча тема у творчості письменників-класиків. Архітектурні стилі Одеси. Мистецтво Одеси. Одеський аероклуб.

Ампір,

модерн,


класицизм,

музей красних мистецтв, «Грековка».



1884-1887 рр. – побудований новий оперний театр;

1885 р. – відкриття художньої школи («Грековка»);

1899 р. – відкриття музею красних мистецтв;

1890-1922 рр. – ТПРХ (Товариство південноросійських художників).



Н.Г.Гарін-Михайлівський, В.Г.Короленко – дитячі письменники; Г. Гельмер,

Ф. Фельнер – архітектори Одеського оперного театру;

К. Костанді-художник, учасник ТПРХ;

А. Бернардацці – Ю. Дмитренко-одеські архітектори; М.Єфімов, С.Уточкін – перші авіатори.

І. Франко -український письменник;

Леся Українка – українська поетеса.

6

Урок-узагальнення «Там все Європою дихає, віє ...»

Узагальнення теми.




Методичні рекомендації до розділу III.

Мета розділу – формування у юних одеситів поваги і любові до рідного міста шляхом ознайомлення з розвитком промисловості, господарським процвітанням Одеси, з розростанням молодого міста, формуванням його колориту і національних особливостей.



Після вивчення розділу учні зможуть:

– сформувати особистісне розуміння того, що Одеса зберігала економічну і культурну першість на Україні (портовий оборот, вивіз зерна, кількість населення);

– визначати основні етапи розвитку міста у другій половині XIX століття;

– пояснювати причини соціально-економічних змін у суспільстві;

– визначати хронологічні рамки найбільш важливих історичних подій;

– пояснювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями;

– давати характеристику історичним особистостям.

Основні методи і форми роботи учнів на уроках:

– захист проектів: «Одеський водопровід», «Перша каналізація в Російській імперії», «Перша залізна дорога Одеса-Балта »;

– захист рефератів: «Перші праці за описом Одеси», «Перша швидка медична допомога», «Перша бактеріологічна

станція», «Перша астрономічна обсерваторія»;

– огляд-презентація робіт на тему: «Фабрично-заводські підприємства міста»;

– урок-фестиваль національних традицій;

– перегляд відеоматеріалів з історії міста, фотовиставка;

– екскурсії: «Дитяча тема в літературі рідного міста», «Одеса в період М.Г Гаріна-Михайлівського», «Срібний вік російської поезії».




Розділ IV. Одеса в роки Першої світової війни і революцій (6 годин).

1

Одеса революційна



Перші вісники революції в Одесі: повстання на панцернику «Потьомкін», робітничий рух в Одесі.

Час надій і сподівань.



Революція,

панцерник «Потьомкін».



1905-1907 рр. – пер-ша революція в Росії;

15 червня 1905 р. – повстання на панцернику «Потьомкін».



Г. Вакуленчук,

П. Матюшенко – керівники повстання на панцернику «Потьомкін».


2

Одеса в роки Першої світової війни



Одеса – головне тилове місто Румунського фронту.

Переорієнтація одеської промисловості на виконання «казенних замовлень» (спеціалізація заводів: «Граната», «Шрапнель», «Снаряд»).

Створення військово-промислового комітету на чолі з М.В.Брайкевичем.

Одеса – всеросійський лазарет.

Авіаційний завод Анатра.

«Сухий закон».

Благодійна діяльність приватних осіб і об’єднань.


Перша світова війна,

Антанта,


Троїстий союз,

Румунський фронт.



1914 – 1918 рр. – перша світова війна;

29.10.1914 р – турецькі міноносці обстріляли одеський порт;

1914 і 1916 рр. – Микола ІІ відвідав Одесу;

серпня 1914 р. – створення в Одесі «Одеського Жіночого Комітету Російського Товари-ства Червоного Хреста»;

1916 р. - створення Румунського фронту;

1917 р. – створення Одеського Ради робітничих депутатів.



Микола ІІ – останній російський імператор.


3

Вибрані сторінки з революційних подій (1917 – 1920 рр.)



Час парламентських ілюзій.

Освіта в Одесі «Громадянського комітету».

Політичні партії в Одесі.

Український рух в Одесі.

Спроба оголосити Одесу «вільним містом».

II з’їзд Румчерода.

Триденна громадянська війна в Одесі (15, 16, 17 січня 1918 р.).

Життя в Одесі під час інтервенції та окупації.

Відновлення радянської влади.


Лютнева революція 1917 р,

Румчерод,

інтервенція,

окупація,

«Колегія іноземної пропаганди»,

ВЧК,


громадянська війна.

10-23.12. 1917р. – другий з’їзд Румчерода;

17.01-13.03 1918 р.– існування Одеської радянської республіки;

березень-грудень 1918р. – період окупації Одеси австро-німецькими військами.


Г. Котовський – військовий діяч часів громадянської війни;

І.Ф. Смирнов-Ласточкин – керівник одеського підпілля в роки громадянської війни;

Жанна Лябурб – член колегії іноземної пропаганди.


4

Одеса між двома війнами (20 - 30 рр. ХХ ст.)


Нова організація міського управління.

Економічні досягнення Одеси періоду НЕПу.

Ліквідація неписьме-нності.

Втрати одеської інтелігенції.



НЕП,

лікнеп,


репресії

1932 р. – Одеса – обласний центр;

1936 р.– руйнування Спасо-Преображен-ського кафедраль-ного собору;

1937 р.-відкриття зоопарку





5

Культурне життя міжвоєнного періоду


Відкриття медичного інституту (Перший ректор-професор Д.К.Заболотний).

Літературне життя Одеси.

Музичні традиції Одеси.

Історія Одеської кіностудії.






1913 р. -відкриття Одеської консер-ваторії;

1925 р. – створено перший стаціонар-ний український драматичний театр «Держдрама»;

1925 р. – вийшов фільм С. Ейзен-штейна «Бронено-сець Потьомкін»;

1933 р.– організація першої в країні музичної школи імені П.Столяр-ського.



П. Столярський – засновник музичної школи;

А. Довженка – кінорежисер;

І. Бабель, В. Ката-єв, Ю. Олеша,

І. Ільф, Є. Петров, І. Бунін, К. Пау-стовський – письменники, які жили і працювали в Одесі;

В. Холодна – кіноактриса.

6

Урок-узагальнення «Війна, революції й життя в Одесі»




Методичні рекомендації до розділу IV.

Даний період – один з найбільш складних для сприйняття учнями 8 класу. Підходити до підбору матеріалу слід вибірково. Метою розділу є акцентування уваги на громадянській позиції одеситів, їх великому творчому потенціалі і економічних успіхах.



Після вивчення розділу учні зможуть:

– орієнтуватися в хронології найважливіших подій періоду;

– пояснювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями;

– давати характеристику історичним особистостям;

– орієнтуватися в досягненнях науки, освіти, культури і мистецтва.

Основні методи і форми роботи учнів на уроках:

– проектна діяльність за темами: «Перша світова війна і Одеса», «Влада і безвладдя: тривладдя в Одесі», «1917 рік у Одесі»;

– захист рефератів: «Політичні партії в Одесі на початку ХХ століття», «Міфи і реальність: Григорій Котовський», «Книга пам’яті», «Улюблені одеські письменники», «Кіно в Одесі».

– урок – усний журнал до узагальнюючої теми.



Розділ V. Одеса в роки Другої світової війни (6 годин).

1

«Тільки тоді лише стає місто героєм, коли став героєм солдат»


Початок мобілізації. Все для фронту, все для перемоги. Григорівський десант.

Героїзм захисників Одеси.

Герої 69 авіаполку.


Друга світова війна,

мобілізація,

евакуація,

народне ополчення.




22 червня 1941 – початок німецько-радянської війни;

  5 серпня 1941 р. -

16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси;

22 грудня 1942 р. – установа медалі «За оборону Одеси».



Г.В.Жуков - контр-адмірал, командувач Одеським оборон-ним районом;

І. Е. Петров – генерал-майор, командир 25-ї Чапаєвської дивізії;

Л. Павличенко – снайпер 25-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу;

Н. Онілова – медсестра, кулеметниця, Герой Радянського Союзу.

2

Непереможена Одеса


Румунська окупація.

Трансністрія.

Нацистський «новий порядок».

Катастрофа одеського єврейства.

Підпілля і партизанський рух.

Щаслива мить – звільнення Одеси.



«Новий порядок»,

холокост,

геноцид,

Одеська операція,

День пам'яті та скорботи,

День Перемоги,

міста-герої.


04-26.10.1941 р. - розстріл євреїв Одеси;

8 лютого 1942 р.– арешт В. Молод-цова-Бадаєва;

1943р. – група М.Гефта;

10.04.1944 р.- звільнення Одеси;

9 травня 1945-День Перемоги;

1965 р.– нагородження Одеси орденом Леніна і медаллю «Золота зірка».



В. Молодцов-Бадаєв – командир партизанського загону, Герой Радянського Союзу;

М. Гефт – розвідник-чекіст, учасник Одеського підпілля;

Р. Малиновський – командувач Третім Українським фронтом.


3

Діти війни


Діти Одеси під час війни.

«Діти війни» – живі свідки й учасники подій 1941-1945 рр.



Випускники та першокласники 1941р.,

юні партизани-підпільники.




15 вересня 1941 р. – початок нового навчального року


Я. Гордієнко – розвідник партизанського загону.


4

Звільнення міста



Життя одеситів в останні дні окупації. Німецьке панування в Одесі. «Звільнення Одеси -звичайна геніальна операція». Вони визволяли Одесу.

Новий порядок. Окупація. Третій український фронт.

10 квітня 1944р. -звільнення Одеси

Р. Малиновський – командувач Третім Українським фронтом;

І. Плієв-генерала армії;

В. Чуйков – генерал армії;

Н. Якупов -герой Радянського Союзу.

5

Алея Слави Одеси

Пам’ять про загиблих – справа живих. У камені та бронзі. Музи і гармати.

Вулиці-пам’ятники Одеси.

Стіна Героїв.


Алея Слави, пам’ятник Невідомому Матросу, меморіали 411, 412 берегових батарей,

монумент льотчикам 69 авіаполку.



1960 -1966 рр. – будівництво Алеї Слави;

1979 р. – відкриття меморіалу 411 берегової батареї;

2010 р. – відкриття меморіалу 412 берегової батареї;

1982 р. – монумент льотчикам 69 авіаполку.



І. Черняховський – командувач Третім Білоруським фронтом;

А. Маринеско – командир підводного човна, Герой Радянського Союзу.


6

Вічний вогонь – Пам’яті, Слави, Доблесті, Героїзму


Узагальнення теми.

Захист творчих проектів і пошукових робіт учнів.

Зустрічі з ветеранами війни. «Книга пам’яті».


Розділ VІ. Ними пишається Одеса (6 годин).

1

«З руїн і попелу...»



Перехід до мирного життя.

Відродження Одеси.

Історія післявоєнного міста у фотографіях.


Економічне відродження (Автогенмаш, завод сільськогосподарських машин, залізничний вокзал, морський порт, санаторні комплекси Аркадії, спортивні комплекси).

1952 р.– будівництво залізничного вокзалу;

1958 – телевізійний центр.



А.М. Чуприн – архітектор, автор проекту залізничного вокзалу;

Н.С. Харченко – перший диктор Одеського телебачення.


2

Дошка пошани Одеси



Будівництво портів-супутників.

Нові мікрорайони Одеси.

Спортивна слава Одеси.


Чорноморське пароплавство,

завод «Центроліт»,

китобійна флотилія «Слава».


1968 р. – морський вокзал;

70-ті роки – порт Південний, Палац спорту;

стадіони: ЧМП, «Спартак», «Аркадія»;

1971р. – Південний науковий центр;

1972 р. - об’єднання «Антарктика».


С.А. Адронаті – академік Національної академії наук України;

А.Н. Соляник – капітан-директор антарктичної китобійної флотилії «Слава»;

Я. Железняк – чемпіон Олімпіади 1972 р. з кульової стрільби;

О. Баюл – фігуристка, переможниця 17 зимових Олімпійських ігор (1994р.), Чемпіонка світу (1994р.).

І. Бєланов – кращий футболіст Європи (. 1986р)

3

На службі науки і мистецтва



Одеські письменники в експозиції Літературного музею.

Одеса театральна.

Одеса космічна.

На варті здоров’я.

Одеська кіностудія.


Одеське відділення радянських письменників,

театри Одеси






В. Глушко – вчений у галузі ракетно-космічної техніки;

Г. Добровольський – льотчик-космо-навт СРСР;

В. Філатов – офтальмолог;

І. Рядченко – поет;

М. Водяний – артист Театру музичної комедії;

Н. Огренич – соліст Одеського оперного театру;

Е. Гілельс– піаніст, народний артист СРСР;

Д.Ойстрах– скрипаль, педагог;

К. Муратова – кінорежисер;

В. Висоцький – актор.

4

З історії місцевого самоуправління



Етапи становлення та розвитку місцевого самоврядування. Адміністративно-територіальний устрій.

Статут Одеси.

Символіка міста.

Органи місцевої влади.




Місцеве самоврядування,

міська Дума,

міська рада,

міський голова




1796 р.– перший магістрат;

1805 р.– центр гене-рал-губернаторства;

1863 р. – перший виборний міський голова;

1870 р.– міське самоврядування згідно «Городовому Положення для Одеси»;

2011 р.– прийняття Статуту м.Одеси.


А. Рішельє – градоначальник Одеси, ініціатор ідеї про особливий торговий статус міста;

А. Ланжерон – градоначальник, сприяв встановленню режиму порто-франко;

А.Г. Строганов – перший виборний міський голова, ав-тор «Положення про громадянське управ-ління Одесою»;

Г. Маразлі – міський голова, меценат;

5

Одеса сучасна



Одеса – крупний науковий і культурний центр України.

Одесити всіх країн, єднайтеся!

Міста-обратими Одеси.


Історична пам’ять,

загальнолюдські цінності,

Почесні громадяни Одеси,

Всесвітній клуб одеситів.






Б. Литвак – Герой України, засновник Центру реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє»;

М. Жванецький – письменник-сатирик, президент Всесвітнього клубу одеситів.

6

«Сини твої, Одесо

Узагальнюючий урок




Методичні рекомендації до розділів V -VІ.

Вивчення даних розділів має велике освітнє і виховне значення. Вони покликані формувати в учнях шанобливе ставлення до людей, які кували Велику Перемогу і прославляли Одесу в мирний час і творять її славу сьогодні, акцентувати увагу на непростих подіях сьогодення на сході України і участі в них одеситів, учасників АТО, виховувати почуття причетності і гордості за їхні подвиги, патріотизм, формувати загальнолюдські цінності.



Після вивчення розділу учні зможуть:

- оієнтуватися в хронології найважливіших подій періоду;

- пяснювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями;

- двати характеристику історичним особистостям;

- оієнтуватися в досягненнях науки, освіти, культури і мистецтва;

- описувати основні події оборони, окупації та визволення Одеси від фашистських загарбників, героїзм солдатів, офіцерів, жителів міста в роки війни;

- висловлювати своє ставлення до проблем єврейської трагедії в Одесі.

Основні методи і форми роботи учнів на уроках:

- зустрічі з ветеранами війни, учасниками АТО, благодійні акції;

- творчі роботи учнів: «Нобелівські лауреати: І.Тамм, З.Ваксман», «Спортивна слава Одеси»;

- круглі столи;

- перегляд документальних фільмів;

- диспути;

- участь у міському конкурсі учнівських проектів з історії та культури Одеси «Одеса - моє місто рідне».




Л і т е р а т у р а:

1. Атлас Д. Стара Одеса, її друзі і недруги / Д. Атлас. - О.: ЛАСМІ, 1992. - 208 с.

2. Герлігі П. Одеса: історія міста, 1794-1914 / П. Герлігі. - К. : Критика, 1999. - 382 с.

3. Дивний І.В. Сторінки військового некрополя старої Одеси: біогр. довідник / І.В. Дивний. - К., 1996. - Вип. 2. - 182 с. - (Некрополі України).

4. Історія Одеси / В.Н. Станко, З.В. Першина, С.Р. Гриневецький [та ін.]. - О.: Друк, 2002. - 558 с.

5. Малахов В.П. Одеса, 1900 - 1920: Люди ... Події ... Факти ... /В.П. Малахов, Б.А. Степаненко. - О. : Optimum, 2004. - 448 с.: Ил.

6. Малахов В.П., Степаненко Б.А. Одеса, 1920-1965: Люди ... Події ... / В.П. Малахов, Б.А. Степаненко. - О.: Наука і техніка, 2008. - 504 с.: 256 іл.

7. Сапожников И. В. Запорізькі і чорноморські козаки в Хаджибеї та Одесі (1770-1820-ті роки). - О., 1998.

8. Сушинський Б. І. Одеса: історія, написана століттями: іст. есе / Б.І. Сушинський. - О., 2005. - 96 с.

9. Файтельберг-Бланк В.Р., Савченко В.А. Одеса в епоху воєн і революцій. 1914-1920. - 1-е. - Одеса: Optimum, 2008. - 336 с.






Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет