Розведення тварин актуальні проблеми


УДК 636. 082. 4 КЛОНИРОВАНИЕ



жүктеу 3.39 Mb.
бет12/17
Дата04.03.2018
өлшемі3.39 Mb.
түріРішення
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

УДК 636. 082. 4

КЛОНИРОВАНИЕ



Долгих Т.И, студентка 1 курса факультета ветеринарной медицины

Шевченко О.Б., Садовская Л.Н., доценты, научные руководители

Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков
Актуальность исследований. В июле 1996 года родилась овечка Долли, точная генетическая копия другой овцы, своей «генетической матери». С появлением первого в истории человечества клона взрослого млекопитающего стало ясно, что вскоре будет получен клон человека. Это ли будущее нашего вида?

Результаты исследований. Первый клон. 23 февраля 1997 г. в английском научном журнале «Nature» появилась статья под заголовком «Жизнеспособный организм появился на свет из зародыша и клеток взрослого млекопитающего». Мир узнал, что группе ученых из шотландского Института Рослина под руководством эмбриолога Иана Вильмута удалось клонировать вполне развитое животное. Долли, овца дорсетширской породы, стала героиней первых страниц газет. Эксперты до сих пор не пришли к согласию по вопросу о последствиях клонирования для развития человечества. По мнению одних, нарушены извечные законы природы; открывается пугающая перспектива массового появления человеческих клонов, «оживление» мертвых и продуцирования людей, предназначенных «на запчасти».

Другие уверяют, что клонированных, генетически модифицированных животных можно использовать – в том числе, в качестве доноров органов для больных людей, а также для испытания новых лекарств. Клонирование, говорят они, должно помочь изучению механизма старения клеток и тканей, а заодно – помочь победить болезни, приводящие к дегенерации организма. Оно также может стать способом спасения вымирающих видов животных.



Головастики. В 1952 г. американцы Томас Кинг и Роберт Бриггс, экспериментируя с зародышами лягушек, разработали начала техники клонирования под названием трансплантация клеточных ядер. Ядро неоплодотворенной яйцеклетки заменили клеточным ядром, полученным из клетки диплоидальной, т.е. содержащей генетическую информацию обоих родителей. Сформированная таким образом зигота является клоном одной, уже существующей особи, хотя ее цитоплазма, с заключенными в ней органеллами, принадлежит другой (рис 1). Так американцы получили вполне здоровых головастиков, которые, однако, не смогли развиться во взрослых лягушек. Через несколько лет после эксперимента Кинга и Бриггса удалось клонировать рыб. Несмотря на очевидный прогресс исследований, еще в 1970-х гг. многие ученые были уверены, что произвести подобные манипуляции с млекопитающими не удастся. Но уже в 1981г. в Женеве клонировали трех мышей методом разделения многоклеточного зародыша. Поскольку гены клеток на раннем этапе развития организма еще не специализируются, каждая клетка может развиться в любую ткань. Однако, клонирование методом

разделения применимо только к зародышам на очень раннем этапе развития, поскольку гены мгновенно активизируются и решают, какой именно орган должен получиться из той или иной клетки. И тогда пытаться воссоздать на основе одной клетки целый организм уже поздно.



Рис.1. Упрощенная схема клонирования.



Соматические клетки. Уже с начала 1980-х клонирование животных перестало быть проблемой. В течение нескольких лет биологи клонировали, среди прочих, овец и коров. Откуда же потом взялся шквал эмоций, сопровождавший рождение Долли? Дело в том, что до Вильмута ни одному биологу не удавалось использовать для клонирования соматические клетки взрослого млекопитающего. К тому же, методика Вильмута давала возможность произвести на свет любое количество идентичных особей.

Вильмут использовал методику трансплантации клеточных ядер, которые были им просто модифицированы. До 1996 г. главным препятствием была необходимость использования эмбрионов на очень раннем этапе развития. Перенос ядра из сформировавшейся клетки приводил к смерти новорожденного организма.

Иан Вильмут создал Долли, введя при помощи электрослияния ядро, взятое из соматической клетки одной особи, в лишенную ядра яйцеклетку другой. Весь секрет состоял в том, что соматическую клетку перед извлечением из нее ядра подвергали «голоданию», что позволило уменьшить ее активность и уподобить эмбриональной. Новое же ядро принимало на себя функции удаленного. Из оплодотворенной подобным образом яйцеклетки образовался зародыш, который потом пересадили в матку другой самки. Из него и родилась овечка Долли – точная генетическая копия особи, у которой была взята для клонирования соматическая клетка (рис.2).В 1999г. в прессе появились сообщения, что, хотя Долли всего 3 года, ее клетки более чем на 6 лет старше – таков был возраст овцы, у которой взяли исходную клетку. Возникло подозрение, что созданные таким образом животные будут жить меньше обычных и будут более подвержены болезням, в частности, опухолям. Эти опасения развеяли специалисты Института Рослина. По мнению доктора Вильмута, более слабыми и болезненными могут, в худшем случае, быть лишь животные, многократно создаваемые из очередных клонов.

Донор соматической клетки

Соматическая

к
Зародыш помещают в матку матери-донора
летка с клеточным


ядром донора

Ядро вводится

методом электрослияния


Долли, клон овцы




Суррогатная мать


Новая клетка

Клетка начинает нормальное деление
Я
Зародыш
йцеклетка,


из которой удаляется ядро

Рис.2. Схема клонирования овечки Долли.

Страх перед клонированием возникает обычно из-за ошибочного мнения, что всей нашей жизнью управляют гены. Правда ученые указывают на гены, «отвечающие» за склонность к болезням, способности и черты характера, однако надо помнить, что речь идет только о «потенциальных возможностях». Только совместное воздействие генетической информации и окружающей среды может повлиять на развитие личности.

Выводы. 1. Клонирование следует считать новым методом искусственного воспроизводства для получения трансгенных животных. 2. Для людей, которым поставлен диагноз «бесплодие», клонирование может стать единственным шансом иметь детей.
Литература


  1. Клонирование «Знания и Мир»

  2. www.wonderquest.com

  3. А.И. Шевцова «Популярно о генетике»

  4. М.Е. Лобашев и проблемы современной генетики/ Ватти К.В, Захаров И.В., Инге- Вечтомов С.Г. и др./ Под ред. Инге- Вечтомова С.Г.- 2-е изд., испр. И доп. – Л.: изд-во Ленинградского ун-та, 1991г.,- 160 с.

  5. Инге-Вечтомов С.Г./ Генетика с основами селекции: учеб. для биол. спец. Ун-тов.- М.: Высш. шк., 1989г.- 591 с. Ил.

  6. Петухов В.Л. и др./ Ветеринарная Генетика с основами вариационной статистики/ В. Л. Петухов, А. И. Жигачев, Г.А. Назарова – М.: Агропромиздат, 1985г.- 368 с., ил. – (Учебники и учеб. пособия для высш. с-х. учеб. заведений).

СВИНАРСТВО

УДК.636.22./28.082.23



ОЗНАКИ ВІДБОРУ КОРІВ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ МОЛОЧНИХ КОМПЛЕКСІВ
Боженко Т.В., студентка I курсу ветеринарного факультету

Іванов Л.М., науковий керівник, професор ХДЗВА

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність проблеми. Сучасні проблеми щодо забезпечення населення тваринницькими продуктами харчування постають доволі гостро не лише в країнах Європи з низьким економічним розвитком, а й у високорозвинених, таких як США, Канада , Великобританія, Франція, Нідерланди. Актуальне це питання і для України. Адже порівняно з 1990 роком вітчизняні переробні підприємства скоротили випуск молочних продуктів у середньому в 6-7 разів, а виробництво молока зменшилось в 2-3 рази [1,2].

Методи досліджень. Аналіз матеріалів по цілеспрямованому відбору молочних корів для промислових комплексів дозволяє визначити оптимальні шляхи інтенсифікації виробництва молока.

Методи досліджень. У 90-х роках Україна виробляла 23-24,5 млн. т молока і займала одне з провідних місць в Європі. Для України визначальними були 80-ті роки 20-го століття, коли інтенсивно впроваджували ефективні розробки стосовно розведення молочної худоби за умов великомасштабної селекції раціонально використовувався кращий світовий і вітчизняний генофонд. Результатом цього стало виведення спеціалізованих молочних порід, удосконалення й застосування енергоощадних технологій утримання корів, використання доїльних залів. Формування потужних молочних комплексів на 800-1200 корів забезпечувало обсяги 450-470 кг молока і молочних продуктів на душу населення, сприяло підвищенню рентабельності галузі [3,4].Показовим для наслідування також досвід молочного тваринництва США, Великобританії, що ґрунтується на системі фермерського господарювання. У середньому фермер доглядає 80-160 корів ,групу ремонтного молодняку і відгодівлі. Молочна продуктивність корів сягає 7000 кг молока із середнім вмістом журу 3,95 % та білку 3,18 %.Так ,на фермі Еді Харісона(графство Лінкольншир) утримують 120 корів з середнім надоєм 8500 кг молока. Первісток з продуктивністю нижче 7000 кг за 305 днів лактації виранжировують [5].Теорія і практика селекції показує, що програма відбору за основною господарською корисною ознакою, з урахуванням стандартних другорядних показників дає максимальний генетичний і економічний ефект у тваринництві. Традиційно у молочному скотарстві спершу поліпшують надій, а потім інші показники, зокрема вміст жиру чи білка в молоці. Тобто спочатку покращують властивість, яка більшою мірою залежить від факторів середовища, а потім зумовлюється спадковістю. Можливо при тандемній селекції послідовність слід змінити і спочатку вдосконалювати таку ознаку як жирномолочність, а потім вже надій.

Молочне стадо формують шляхом завозу молодняку з кращих племінних заводів і репродукторів держави. Відбір корів за типами конституції не впливає на якість їхніх відтворювальних функцій. Непряма селекція тварин за екстер'єром і конституцією при відборі за молочною продуктивністю буде результативною [6].Покращення стад і порід тварин, зміна в бажаному напрямку їх спадковості досягаються в основному шляхом відбору і підбору. Відбір, або селекція – це зоотехнічний метод покращення порід, стад і окремих груп тварин, шляхом використання особин бажаного типу і усунення( виранжировка, забій, кастрація ) тих особин, які являються не бажаними [7].Одним із показників, по якому необхідно вести відбір – це молочна продуктивність .Молочна продуктивність – ознака комплексна, і для її відбору в практиці використовують ряд показників: удій за 305 днів лактації, вищий добовий надій, рівномірність лактації, швидкість молоковіддачі, повнота видоювання, вміст жиру і білку, сухого знезжиреного залишку. Відбір тварин по вмісту жиру збільшує процентний вміст білка в молоці, одночасно знижує позитивну залежність між жиром і білком і збільшує зворотню залежність між надоєм і жиром. Відбір тварин по вмісту білка в молоці звичайно підвищує його процентний вміст і в більшості випадків значно підвищує взаємозв΄язок між жиром і білком [7].При проведенні відбору по молочній продуктивності необхідно враховувати взаємозв´язок надою і жиру. Проведення відбору з високим показником надою, може привести до зниження жиру і білку. Племінна оцінка корів по молочні продуктивності буде відносно вірна і використана в практичних цілях у випадку, якщо зміна зовнішніх умов викликає відхилення від рівня їх продуктивності в межах не вище 20-30 % від показників , за якими ця ознака була виконана. Інакше така оцінка втрачає своє практичне значення і повинна підтверджуватися. Необхідно також враховувати і специфіку умов ,при яких тварини підлягали оцінці. При переводі тварин в різко змінені умови утримання їх племінна цінність повинна встановлюватись по новому, не залежно від ступеня зміни показників їх продуктивності. Правильний відбір проводиться тільки там, де задовільні умови утримання і годівлі с.-г. тварин [7].



Висновки. Враховуючи вітчизняний та зарубіжний досвід, в наступні 5-10 років приоритетними заходами у відновленні досягнутого в минулому рівня розвитку молочного скотарства в Україні має стати продовження цілеспрямованого процесу удосконалення племінних і продуктивних якостей молочної худоби шляхом використання кращого вітчизняного та світового генофонду молочних порід і інтеграція сільськогосподарських товаровиробників з переробними і торговельними підприємствами, державне стимулювання створених великих господарств, які б співпрацювали із світовими лідерами в галузі розвитку молочного скотарства, впровадження ефективних енергоощадних технологій утримання худоби, вирощування ремонтного молодняку, заготівлі, зберігання та використання кормів підприємствами різних форм власності.

Література

  1. Дубін А.М. Проблеми та перспективи розвитку молочного скотарства в Україні // Аграрні вісті. - Біла церква, 2003.-№3. -С. 24-27.

  2. Кривенда О.М., Лоєвський І. О., Пацеля О.А., Дубін А.М. До питання виробництва молока в Україні // Аграрні вісті. -Біла церква, 2003. -№3. -С. 20-23.

  3. Петруша С.З. Удосконалення технологій виробництва молока // Вісник аграрної науки. -2002. -№5. -С.12-39.

  4. Шишкин Г.М. Современное состояние и тенденция развития молочного животноводства в Российской Федерации // Молочное и мясное скотоводство. -М., 2002. -С.2-10.

  5. Дубін А.М. Укрупнення господарств - шлях до їх рентабельності //Тваринництво України. -2007. -С.2-4.

  6. Басовський М.З., БуркатВ. П. Тандемна селекція у молочному скотарстві.-2001. -С.10-11

  7. Максимов Ю.Л. Підвищення эфективності використання чорно-рябої породи. -М: Урожай , 1984. -88с.

УДК 636.4

АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СТЕПОВОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ
Бондаренко О.Г., студентка 5 курсу технологічного факультету

Шевченко О.Б., Садовська Л.М., доценти, наукові керівники

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків, Україна
Актуальність проблеми. Тваринництво України на сучасному етапі розвитку переживає складний процес перетворення, який пов’язаний з деяким спаданням виробництва продукції, зниження її якості. У той же час продукти харчування тваринного походження містять всі необхідні для нормального розвитку і плідної життєдіяльності людини елементи. До них відносять молоко, м’ясо, яйця тощо. У м’ясному балансі України частка свинини становить 32,8%. У структурі тваринництва свинарство є однією з ведучих, найбільш скоростиглих галузей, якій належить значна роль в рішенні вказаної проблеми.

За даними Державного комітету статистики України виробництво м’яса (у забійній вазі) на одну особу складає: у Данії – 399,9кг, Бельгії-Люксембурзі – 172,8кг, Нідерландах – 166,6кг, Канаді – 137,2кг, США – 135,3кг, Російській Федерації – 32,3кг, Україні – 34,2кг при середньому виробництві у всьому світі 39,5кг.

Інтенсифікацію галузі стримує велика різниця між продуктивністю племінного і товарного свинарства. У товарних господарствах відмічають значні упущення щодо ремонту маточного поголів'я. У системі якісного поліпшення маточного поголів'я товарних, господарств недопіком слід вважати безсистемне використання вирощеного молодняку в племгоспах, близько 70% продукції реалізується на м'ясокомбінат.

Поліпшення і розведення свиней планових порід, типів і ліній здійснювалося у 45 племзаводах, 24 племдержгоспах і 525 племінних фермах, які були спроможні щорічно вирощувати для реалізації більше 200тис. голів племінного молодняку.

Отже, ставиться завдання радикально відродити галузь свинарства, перевести її на інтенсивну технологію і добитись того, щоб вона могла давати дешеву, конкурентноспроможну продукцію і бути відповідно наукоємним виробництвом, яке можна було б порівнювати за ефективністю з передовими країнами.

Завдання дослідження. Метою роботи є вивчити технологію вирощування поросят в дослідному господарстві «Молнія - 1» та на основі зробленої характеристики виявити недоліки та розробити пропозиції по її удосконаленню.

Результати дослідження. Для виконання роботи були використані дані звітів, селекційні плани, дані первинного зоотехнічного обліку, балансові звіти, дані бонітування, дані по виробництву та використанню кормів, літературні джерела та власні спостереження і пропозиції.

Приватне сільськогосподарське підприємство „Молнія-1” знаходиться на території Вовчанського району, Харківської області, село Юрченкове. Засноване на приватній власності громадянина України з правом найму робочої сили. Підприємство створене на необмежений строк засновником і власником якого є громадянин України Білецький Микола Іванович. Підприємство в своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом та внутрішніми нормативними актами.

Землекористування ПСП „Молнія – 1” станом на 1 січня 2009 р. складає 5579,55га сільськогосподарських угідь, з них ріллі 5102,1га, сіножаті 151га, пасовища 326,45га. По своїй структурі господарство розділене на чотири виробничих бригади (табл. 1).

1. Динаміка і структура земельних угідь

Показники


Площа, га

Структура, %

2006 р

2007 р

2008 р

2006 р

2007 р

2008 р

Загальна земельна площа

5265,88

5689,00

5679,55

100

100

100

Сільськогосподарські угіддя

5165,88

5589,00

5579,55

98.08

98.24

98,24

в т.ч. рілля

4791,48

5112

5102,1

90,99

89,86

89,83

сіножаті

106,00

151,00

151,00

2,01

2,65

2,66

пасовища

268,40

326,00

326,45

5,1

5,73

5,75


Каталог: resurs -> zbirn -> stud
resurs -> Тақырыбы: «Адамгершілік-рухани байлық» Мақсаты
resurs -> Ѓылыми кітапхана
resurs -> «Астықты экспорттаушыға астық экспорттаушының мемлекеттік астық ресурстарына астық жеткізу бойынша міндеттемелерді сақтауы туралы растама беру» мемлекеттiк көрсетілетін қызмет стандарты
resurs -> Библиографический указатель «Халық қаһарманы Бауыржан Момышұлы»
resurs -> Древний и современный Тараз
stud -> Міністерство аграрної політики України


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет