Розведення тварин актуальні проблеми


Положительные и отрицательные качества собаки при оценке ее пригодности к поиску наркотиков



жүктеу 3.39 Mb.
бет5/17
Дата04.03.2018
өлшемі3.39 Mb.
түріРішення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

1. Положительные и отрицательные качества собаки при оценке ее пригодности к поиску наркотиков

Реакция на неожиданные звуковые воздействия (выстрел, опрокинутый стул, падающий объект и т.д.)

Спокойная, молчаливая, внимательная, любопытная. Приближается к источнику звука, проверяет его.

Нервная, напряженная, лает. Отскакивает назад, робкая, пытается убежать, нападает, становится агрессивной.

Отношение к особям своего вида.

Собака спокойна, имеет сбалансированный характер, дружелюбна. Проявляет дружелюбную инициативу.

Собака робкая, сильно доминирует, любит драться. Безразличная. Показывает полное подчинение.

Способность устанавливать контакт с незнакомыми людьми.

Спокойная, увлеченная, веселая. Доверчивая, берет инициативу на себя.

Нервная, топорщит шерсть. Подозрительная, настороженная, робкая. Агрессивная. Слишком заинтересованная. Инфантильная.

Поведение в движущемся транспортном средстве (автомобиль, общественный транспорт).

Спокойная, тихая, любопытная.

Нападает, дрожит. Везде сует свою голову, выделяет слюну, рвет, пытается убежать. Слишком сильно радуется поездке.

Поведение на высоте и глубине.

Спокойная, осмотрительная, волевая. Принимает помощь человека.

Скулит, дрожит, пускает слюну. Ищет обратную дорогу, прыгает вниз. Нападает, когда человек предлагает помощь




Поведение во время игр с нахождением и доставкой объектов. Желание принести объект.

Приносит также для незнакомых людей. Удовлетворительная быстрота. Удовлетворительный контакт с предметом. Хватает также закрепленный игровой предмет. Играет с каждым подходящим предметом. Приносит предмет человеку, но отобрать его у собаки трудно. Начинает сама игру с доставанием, когда находит поблизости подходящий предмет для игры.

Приносит только своему хозяину. Не заинтересована в игре. Закрепленный предмет не вызывает у нее никакого интереса. Приносит только один, определенный предмет. Прячет, закапывает предмет.

Поисковое, исследовательское поведение

Ищет, двигаясь активно и целенаправленно. Явно желает найти дорогу. При поиске полагается на свой нюх. Во время поиска использует воздушные потоки. Ищет с устойчивой интенсивностью. Принимает помощь человека.

Поиск поспешный и не тщательный или собака медлительна и не заинтересована в поиске. Прекращает искать, когда сталкивается с проблемой. Использует зрение при поиске. Игнорирует воздушные потоки. Быстро устает при интенсивном поиске. Не принимает помощь человека.

Поведение, когда игровой предмет найден, добыт.

Не оставляет найденный предмет. Пытается открыть его, когда он найден и обозначает его царапаньем, если не может сделать этого. Принимает помощь человека, когда найдет предмет. Ее поведение инстинктивно по отношению к найденному предмету.

Оставляет предмет после того, как найдет его и продолжает искать. Не пытается овладеть найденным предметом. Ее поведение по отношению к найденному предмету обученное.

Важно, чтобы собаки никогда не подготавливались к проверкам, так как проверяется их естественное поведение. Успешность обучения зависит не только от способностей собаки. Другим фактором, который в равной степени определяет ее успех, является человек, проводник собаки. Чрезвычайное значение для обеспечения продуктивной работы имеет факт выбора подходящей собаки для проводника с правильным поведением. Гармония между проводником и собакой составляет основу и решающий элемент обучения.

Физическая пригодность. Только здоровая собака без всяких исключительных условий, хорошо развитая для своего возраста и не имеющая ран, нарушений развития и внутренних или внешних паразитов, подходит для осуществления задач по обучению и поиску наркотиков.
В каждом случае, именно ветеринар решает, пригодна ли собака или нет, основываясь на ее физическом здоровье и состоянии. Мы переходим к этой оценке для того, чтобы установить, имеет ли собака физические и психологические качества, которые ожидаются от животного ее типа, пола и

возраста. Особенно важно оценить вес и строение собаки, одновременно учитывая синхронное функционирование ее органов (табл. 2).



2. Тест на пригодность

Качества, показываемые собакой во время поиска и игр с доставанием предмета

Множительные очки

Максимальные очки

Полученные очки

Сотрудничество со своим хозяином, управляемость

3

5

 

Уверенность, смелость

2

5

 

Уверенность в своих силах

1

5

 

Готовность

4

5

 

Легкость в мотивации

4

5

 

Способность решать проблемы

3

5

 

Работоспособность, ритм

2

5

 

Терпимость к беспокоящим и отвлекающим стимулам

1

5

 

Итого очков:







 

Члены комиссии, которые не являются ветеринарами, проверяя собаку по общим тестам пригодности или проверяя ее исполнительность, будут часто обнаруживать нарушения, которые указывают на отклонения и заболевания собаки.

Выводы. Для оценки общего поведения собаки должны учитываться все особенности характера. При выборе собаки для поиска наркотиков необходимо учитывать все её качества, как положительные, так и отрицательные. необходимо обязательно проводить тест на пригодность. Если собака будет соответствовать всем предъявляемым требованиям, будет обладать положительным качествами, то работа с такой собакой, будет проходить самым лучшим образом.
Литература

  1. Иньков Н.М. Основы служебного собаководства. – М.: Сельхозгиз, 1958. -368 с.

  2. Основы служебного собаководства: Сборник/ Ред. - сост. , заслуж. вет. Врач РСФСР В.Н.Зубко. - М., изд-во ДОСААФ, 1975. - 286 с.

  3. Фатин Д. Собаки специального назначения: рассекреченные методики подготовки охранных собак. – М.: Центрполиграф, 2008. – 334 с.

  4. www.dalmacia.ru.

  5. www.urdog.ru.

  6. www.regnum.ru.

  7. www.dca.gov.kg.

  8. www.zakon.ua.

УДК. 636.7

ПОВЕДЕНЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СВОЙСТВ ХАРАКТЕРА СОБАК
Реброва Л.В., магистр технологического факультета

Коваленко Б. П., профессор ХДЗВА, научный руководитель

Харьковская государственная зооветеринарная академия
Актуальность проблемы. Задача использования поведенческих коррелятов для оценки состояния собаки актуальна не только для ветеринаров, но интересна широкому кругу кинологов. Наблюдение за текущей деятельностью собаки может сказать больше, нежели сложные физиологические измерения.

Задание исследования. Проследить влияние свойства характера собак в дрессировке, дать оценку свойств характера собак.

Результаты исследования. Любой физиологический тест – это измерение всего лишь одного конкретного параметра, который характеризует исследуемое поведение, но зачастую не только его. Очевидно, что увеличение частоты сердечных сокращений может свидетельствовать о чем угодно – о переживаемом страхе или о переносимой в этот момент нагрузке. В этой связи подход Пажа «от обратного» - от поведения к физиологии, - заключающийся в оценке эмоционального состояния с помощью поведенческих коррелятов представляется весьма логичным [1-3].

Метод Пажа, наделяющий эмоции мотивационной, то есть побуждающей индивидуум к действию, силой не нов и предлагается не только французской школой психологов, но и другими исследователями. В настоящее время принято считать, что побуждающей силой является мотивация, возникающая под воздействием внутренних и внешних стимулов [16].

Потребность и мотивация, которые реализовались через поведение, называются доминирующими, а становятся они таковыми в результате конкуренции мотивации, организм производит оценку наличных мотиваций с точки зрения их важности, а также вероятности удовлетворения в данных условиях и энергетическую «стоимость» этого удовлетворения. Поэтому потребность, которую вызывает дрессировщик, должна быть такой выраженной, чтобы держать борьбу с другими потребностями, постоянно возникающими у собаки. Только тогда собака длительное время сохранит работоспособность и заинтересованность в работе [4-5].

Под особенностями характера мы понимаем устойчивую совокупность поведенческих и эмоциональных свойств индивидуума, возникающую в результате взаимодействия генетической и средовой компонент, и проявляющуюся в деятельности и социальном поведении [6].

Мотивации и эмоции столь тесно связаны, что принято говорить о мотивационно - эмоциональных реакциях. Человек привык оценивать переживания животного по мимике, позе, определенным двигательным и голосовым реакциям. Ч. Дарвин оставил в стороне анализ субъективного аспекта эмоций. Показав, что мимико-жестикулярные реакции являются

компонентами агрессивного, оборонительного и других форм поведения, он оценивал их как сформировавшиеся в процессе естественного отбора приспособительные механизмы [7].

Человек тысячелетиями разводил и улучшал породы и добился наличия у них замечательных, почти невероятных способностей. Вначале заводчики, вероятно, пользовались вариациями поведения, которые наблюдали у отдельных особей, затем комбинировали при разведении и оставляли животных с наличием тех черт поведения, в которых были заинтересованы. Таким образом, возникли различия пород в способностях и поведении, и некоторые из них проявили большие способности в отдельных областях. Несомненно, по мере того, как собаки все лучше реагировали на сложные команды, совершенствовались и методы обучения. Способность собаки узнавать, учиться, запоминать и слушаться команд человека — соответствует умению волка узнавать и действовать вместе с другими членами стаи. Различают врожденные способности собак и способности, полученные и процессе обучения или воспитания. Последние также совершенствуются надлежащей тренировкой [8-9].

Около 10 лет Скотт и Фудлер в США (1965) изучали поведение пяти пород: басенджи, бигля, кокер-спаниеля, шотландской овчарки и жесткошерстного фокстерьера. Эти породы были выбраны в качестве представителей основных типов собак. Помимо этого, производилось скрещивание между басенджи и кокер-спаниелем. Были получены поколения в результате обратного скрещивания. Все пять пород и метисы подвергались серии тестов, разработанных для выявления различий в общении, темпераменте и способности к обучению. Социализация у всех пяти пород протекала практически, одинаково, не считая того, что басенджи в самом начале выделялся по ряду показателей, но позднее он сравнялся с остальными собаками. Главные различия между породами выявились в тестах на темперамент и способность к обучению. Известно, что большинство различий играют существенную роль. Это подтверждает те впечатления, которые создаются у людей, знакомых с пятью вышеперечисленными породами. Поколения метисов, и при обратном скрещивании также показали эти сравнительные различия [16].

Поведение собак, как и всех животных — это способ их адаптации к окружающей среде при помощи активного перемещения и общения между собой, что обеспечивает их выживание и успешное воспроизводство. Щенок налаживает отношения с собаками, общаясь с матерью и однопометниками. Через игры щенки учатся, насколько сильно можно кусаться и как, когда нападаешь или защищаешься, отрабатываются элементы полового поведения и другие [10-11].

Жизнь соткана из эмоций. Эмоции можно определить как нейробиологическую реакцию на тот или иной раздражитель. Можно выделить две категории эмоций в зависимости от поведенческих реакций, которые они вызывают. Эмоции первой категории вызывают поведенческие реакции, сглаживающие воздействие раздражителей, эмоции второй категории –

поведенческие реакции, усиливающие воздействие раздражителя. Внутри этих категорий существует градация испытываемых эмоций в зависимости от комфорта и дискомфорта (рис.).
Поведенческие реакции Центростремительное поведение

(питание, утоление жажды самочувствие, сон)

Центробежное поведение

(любознательность, агрессивность, общительность, обучаемость)
Раздражитель или та же среда


Биологическая реакция на эмоции или соматические последствия поведения


Тахикардия Гранулема от разлизывания;

Отдышка Ожирение

Диарея Обильное потребление воды

Диспепсия и мочеиспускание

Мочеиспускание от эмоций
Рис. Поведенческие и биологические реакции собаки на эмоции.
Эмоциональная уравновешенность предполагает, что эмоциональная реакция протекает в ограниченный период времени и завершается возвратом к прежнему состоянию. Следовательно, эмоциональным расстройством является любая реакция на раздражитель, которая не позволяет быстро вернуться к состоянию уравновешенности [12-14].

Кроме того, причины стрессового состояния могут лежать и вне сферы ветеринарии и не свидетельствовать о патологическом процессе в организме, но быть следствием неправильного содержания или служебного использования. Очень часто приходится наблюдать следовые реакции после перенесенного собакой сильного эмоционального возбуждения. Такие реакции, сопровождающиеся резким снижением активности, общей вялостью, часто отмечались у собак после драки. При этом очень часто угнетенное состояние не было реакцией на механические травмы и повреждения, а лишь следствием перенесенного эмоционального стресса.



Отсутствие полноценного отбора по поведенческим признакам привело к появлению большого количества собак с явно ослабленной нервной системой [15].

Выводы. Наблюдение за текущей деятельностью собаки порой может сказать специалисту больше, нежели сложные физиологические изменения. Поведение (эмоциональность), общая активность¸ возбудимость, способность переносить стресс и т.д. у различных пород собак существенно различаются. Для процесса обучения поведенческая оценка свойств характера имеет очень большое значение, так как влияет на пригодность собаки к той или иной службе и на способность к обучению. Следовательно, нужно проводить отбор не только по экстерьерным признакам, но и учитывать поведенческие признаки.
Литература

  1. Зубко В.Н. Содержание служебных собак и уход за ними. Кормление. Болезни собак и оказание первой помощи // Служебное собаководство / А.П. Мазовер, В.Н. Зубко, Л.С. Шерешевская и др. – Петрозаводск: «Барс», 1992. –С.62-103.

  2. Зубко В.Н. Служебная собака. – М.: ДОСААФ, 1972. –350 с.

  3. Современная энциклопедия собаководства. – Д.: ПКФ “БАО”, 2000. –480 с.

  4. Гурман Е.Г. Допинги в собаководстве. – О.: Все живое, 1995. –277 с

  5. Вивиан Тебу. Школа собак, “Космос”, 2008. -248 с..

  6. Барбара Шенинг. Поведение собак, “Космос”, 2007. -127 с.

  7. Карен Приор. Позитивное подкрепление – мягкое воспитание, “Космос”.

  8. Служебное собаководство. – М.: ДОСААФ, 1991. –С. 254–259.

  9. Клуб служебного собаководсва. М.: ДОСААФ, 1979. -С.79–84; 90–101.

  10. Правила применения пищевых раздражителей. ZOO–бизнес. –2006. -№4.

  11. Арасланов Ф.С., Олексеев А.А., Шигорин В.И. Дресировка служебних собак. - ”Кайнар”, 1987. -455 с.

  12. Введение в служебную кинологию: Учеб. пособ. / В. Н. Погорелов, В.И. Шалабот., В.В. Гурдин, В.М. Касимов, Н.В. Костицина – П.: ПВИ МВД Росії, 1998. -334 с.

  13. Пойми Друга: Справочник по поведению собак / А. Санин, Л. Чебыкина. – М.: ЛОКИД-Пресс, 2005. – 302 с.

  14. Мычко Е.Н., Сотская М.Н.,Беленький В.А.,Журавлев Ю.В. и др. Поведение собаки: Пособие для собаководов – М.: ООО «Аквариум принт», 2004. – 400 с.

  15. А.П. Мазовер. Конституция собак // Племенное дело в служебном собаководстве: Руководство по подготовке и содержанию служебных собак. –Домодедово, ВАП., 1994. –С.108-121.

  16. Жерар Мюллер Шкала оценки эмоционального состояния // Друг. -2000. -№10.

УДК 636.7

РЕЖИМ РОБОТИ ІЗ СОБАКОЮ ПРИ ВІДПРАЦЮВАННІ НАВИЧОК І ПОРЯДОК ЇХ ФОРМУВАННЯ
Семененко О.В., студент 4 курсу технологічного факультету;

Коваленко Б.П., професор ХДЗВА, науковий керівник.

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність проблеми. Сьогодні в світі більш ніж 70 країн використовують у повсякденній діяльності службових собак. А найбільше в країнах з високим рівнем економіки (США, Німеччина, Англія, Франція, Швеція). Собаки розшукують злочинців, виявляють наркотики, вибухівку і зброю, приймають участь у рятуванні людей в сніжних завалах, при землетрусах та інших катастрофах, охороняють важливі об'єкти, супроводжують матеріальні цінності тощо.

З часу створення (2 квітня 1994 року) кінологічної служби МВС України, вона займає одне з перших місць за обсягами використання службових собак у протидії злочинності і за весь цей час жодного разу не було прикладу, коли службовий собака виявив боягузтво, схибив або не став у пригоді.

Сьогодення диктує нам нові форми та методи ведення боротьби зі злочинністю, але дотепер не має пристрою чи засобу, який би одночасно міг врятувати життя, знайти людину по запаховому сліду, сповістити про наближення сторонніх, самостійно затримати та охороняти злочинців. Але це можливо при використанні службового собаки, який здатний протидіяти одночасно 3-м злочинцям, при цьому захищати життя наряду міліції, долати 2-3 - метрові перешкоди, пересуватись зі швидкістю 8-12 метрів на секунду, миттєво орієнтуючись у складній ситуації. І це все при відсутності страху на погрози та постріли [1-5].

Завдання дослідження. Метою дресирування є вироблення в собак стійких навичок на сигнали, які подає дресирувальник. Проаналізувати технологію відпрацювання загального курсу дресирування собак породи німецька вівчарка за напрямком пошукова робота.

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом досліджень були собаки службових порід; відпрацювання стійкого навику в зацікавленому пошуку у собаки помічника. Використано механічний, смакозаохочувальний, контрастний та ігровий методи. Необхідно з'ясувати, який з них є більш ефективним і виявити позитивні та негативні чинники (у тому числі і помилки дресирувальника), які впливають на роботу собаки на початковому етапі тренування, у тому числі звернути увагу на сприятливі умови збереження запаху у різний час доби (незважаючи на погодні умови).

Результати дослідження. Робочий режим у дресируванні необхідний для того, щоб привчити собаку тривалий час знаходитися в робочому стані. Це досягається поступовим збільшенням кількості різноманітних вправ, збільшенням робочого навантаження і тривалості кожної вправи при поступовому скороченні часу для відпочинку.

На початку дресирування тривалість робочого часу не повинна перевищувати 10-15 хвилин, а в подальшому воно поступово збільшується. Паралельно зі збільшенням часу знаходження собаки в робочому стані зростає робоче навантаження. Воно включає поступове збільшення фізичного навантаження на собаку, введення умов, які ускладнюють його роботу, а також використання різної обстановки.

Робоче навантаження в кінці курсу дресирування собаки повинно доводитися до робочого режиму, який застосовується на службі. Розподіл робочого режиму періодично визначається методикою дресирування службових собак.

Утворення умовних рефлексів (навичок) контролюється як самим дресирувальником, так і керівником занять.

Дресирувальник, знаючи особливості поведінки свого собаки, перевіряє правильність вибору і застосування подразників при дресируванні.

Щоб зберегти в собаки зацікавленість у роботі та забезпечити найскоріше утворення умовних рефлексів і формування навичок дресирувальник слідкує за активністю собаки при відпрацюванні вправ і за необхідності змінює режим роботи, способи застосування подразників.

Системою перевірок дресирувальник виявляє оптимальну кількість поєднань в одній вправі з кожної навички та робить висновки для відповідного режиму подальшої роботи із собакою.

Навичкою називається умовний рефлекс, доведений до автоматичного і безвідмовного виконання собакою команди. При дресируванні навичка формується поступово, з закономірною послідовністю, за трьома стадіями.



Перша — вироблення початкового умовного рефлексу на сигнали дресирувальника. Досягається системою виконання одноразових поєднань умовних і безумовних подразників, які підкріплюються різними способами. Тривалість першої стадії 3-10 днів. Вона містить від 3 до 7 занять, коли щоденно відпрацьовується не більше за 5-20 поєднань залежно від складності дій, які виконує собака та швидкості утворення початкового умовного рефлексу.

На перших стадіях поєднання повторюються через 3-5 хвилин. Кожне поєднання підкріплюється ласощами чи заохоченням механікою. Ласощами обов'язково підкріплюються ті поєднання, у яких відповідні дії собаки були викликані шляхом харчового збудження. Якщо ласощі відволікають і заважають утворенню початкового умовного рефлексу, то такі поєднання рекомендуються підкріплювати погладжуванням, поплескуванням, а ласощі давати періодично. Після кожного поєднання і підкріплення його заохоченням, собака розгальмовується наданням йому вільного стану.

На наступних заняттях проміжки між поєднаннями зменшуються до 1-2 хвилин, а за наявності ознак початку утворення умовного рефлексу вводиться система вправ. Підкріплення поєднань здійснюється різними способами: або ласощами, або погладжуванням, поплескуванням з дачею ласощів. Заохочувальне слово «Добре» на початковому періоді підготовки собаки не

буде мати свого заохочувального впливу, адже умовний рефлекс на умовне заохочування виробляється поступово, у ході дресирування.

Показником утворення початкового умовного рефлексу в собаки є проявлення умовного рефлексу на сигнал дресирувальника без застосування безумовного подразника і за відсутності відволікаючих подразників.

Друга стадія — ускладнення початкового умовного рефлексу до навички. Це досягається застосуванням з'єднувальної та умовно-рефлекторної системи вправ. У залежності від складності навички тривалість другої стадії може бути від 1 до 2 місяців. Вироблення навички середньої складності включає 3-5 занять на тиждень по 2-5 вправ на кожному занятті.

Початковий умовний рефлекс, крім зміцнення його повторенням вправ, удосконалюється поступовим нарощуванням нових умовно-рефлекторних зв'язків і відпрацюванням загальної взаємодії актів руху з різними видами гальмування і розгальмування. Для формування цілковитої навички поступово вводяться витримка й інші гальмівні рефлекси. Складні навички формуються з окремо вироблених простих навичок шляхом об'єднання їх на одну складну. Наприклад, навичка піднесення предметів на першій стадії формується з кількох простих навичок, а потім поєднується з обшуком місцевості чи роботою по сліду. Початкові поєднання застосовуються у випадках послаблення чи згасання утвореного умовного рефлексу при дії на собаку нових умов чи відволікаючих подразників, при виробленні витримки чи інших гальмівних рефлексів.

Підкріплення як поодиноких поєднань, так і всіх умовно-рефлекторних реакцій собаки на сигнали дресирувальника здійснюються в комплексі з заохочувальним словом «Добре», погладжуванням, поплескуванням і ласощами. З початком утворення навички припускаються часткові підкріплення умовним і безумовним заохочуванням. Заохочувальне слово «Добре» й інші підкріплення застосовуються у всіх випадках правильної дії собаки.

Тривалість перебування собаки у робочому стані досягається в системі відпрацювання комплексних вправ шляхом поступового збільшення часу безпосередньої роботи із собакою до 20, 30, 40, 50 хвилин. Відпочинок між вправами 10-15 хвилин. Поступово тривалість занять збільшують до 4-х годин.

Умови навколишнього середовища змінюються в межах рівнозначності, щоб не гальмувати утворення навичок і не виробити стереотип навички на подібні умови. У кінці 2-ї стадії собаку привчають до керування командою і жестом на відстані до 12-15 метрів від дресирувальника, витримка собаки на місці — до 2-х хвилин.

Одночасно в кожній навичці виробляється умовний рефлекс на інтонацію та силу голосу, вводяться звукові подразники.

Навичка вважається сформованою, якщо собака активно та чітко виконує всі елементи при дії комплексу відволікаючих подразників з навколишнього середовища.

Третя стадія — удосконалення навички до безвідмовного виконання команд дресирувальника в складних умовах. Удосконалення навички здійснюється введенням у систему вправ різних ускладнень, визначених

змістом прийому дресирування. Залежно від складності навички і важливості її у системі підготовки службових собак тривалість третьої стадії може бути від 1,5 до 2 місяців. У цей період виробляється багато навичок, передбачених курсом дресирування. Тому удосконалення будь-якої навички необхідно проводити з урахуванням її взаємозв'язку з іншими навичками і кінцевою метою службового призначення собаки. У всіх випадках навичка повинна активно проявлятися в самих складних умовах. Заняття плануються і проводяться в різний час доби, при різній погоді, на різноманітній місцевості, в обстановці, наближеній до умов служби.

Безвідмовність навички досягається системою комплексних вправ різних варіантів складності. Основою вироблення складної навички є умовно-рефлекторна система вправ. За необхідності застосовуються одноразові поєднання: при діях на собаку відволікаючих подразників, при виробленні сильного умовного рефлексу на сильний подразник, при виробленні умовного рефлексу на різні інтонації голосу дресирувальника, для забезпечення проявлення навички при різних фізіологічних станах собаки (голод, спрага, втома, млявість) і в усіх випадках послаблення ознак проявлення навички.

Заохочувальні підкріплення здійснюються різними способами, але головним чином словом «Добре» в стимулюючій інтонації, а також періодично ласощами чи погладжуванням. Загрозлива інтонація підкріплюється відповідними сильними безумовними діями на собаку.

Тривалість занять планується до 5-ти годин. Знаходження собаки у робочому стані поступово збільшується від 1 до 3 годин. Перерви для відпочинку собаки надаються через 40-50 хвилин роботи. Витримка у навичках має бути від 3 до 40 хвилин. Щоденно відпрацьовується керування собакою без повідка на різних віддалях від дресирувальника.


Каталог: resurs -> zbirn -> stud
resurs -> Тақырыбы: «Адамгершілік-рухани байлық» Мақсаты
resurs -> Ѓылыми кітапхана
resurs -> «Астықты экспорттаушыға астық экспорттаушының мемлекеттік астық ресурстарына астық жеткізу бойынша міндеттемелерді сақтауы туралы растама беру» мемлекеттiк көрсетілетін қызмет стандарты
resurs -> Библиографический указатель «Халық қаһарманы Бауыржан Момышұлы»
resurs -> Древний и современный Тараз
stud -> Міністерство аграрної політики України


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет