Світові форми релігії



жүктеу 0.84 Mb.
бет1/13
Дата17.02.2018
өлшемі0.84 Mb.
түріНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

І.В. ШАТАЛОВИЧ, Л.Ю. БАЙРАК

СВІТОВІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ

Затверджено на засіданні Вченої ради академії

як навчальний посібник. Протокол № ­­­1 від 29.01.2013

Дніпропетровськ НМетАУ 2013


УДК 291.14:294.3:27:297

Шаталович І.В., Байрак Л.Ю. Світові форми релігії: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. – 65 с.

Посібник є програмною частиною дисципліни «Релігієзнавство».

Розглядаються світові релігії: буддизм, християнство, іслам. З наукових позицій висвітлюється виникнення, сутність і головні особливості віровчення, культу та організації світових релігій.

Призначений для студентів усіх напрямів.

Бібліогр.: 12 найм.

Друкується за авторською редакцією.

Відповідальний за випуск І.О. Аврахов, канд. філос. наук, доц.
Рецензенти: В.І. Пронякін, д-р філос. наук, проф. (ДНУ)

А.Г. Чичков, канд. філос. наук, доц. (ДВНЗ «УДХТУ»)






© Національна металургійна академія

України, 2013






© Шаталович І.В., Байрак Л.Ю., 2013

ВСТУП

У період з І тисячоліття до н.е. по І тисячоліття н.е. виникають світові релігії. Вони немов підбивають закономірний підсумок тисячолітньої релігійної еволюції людства. Це полягає в наступних основних моментах, що стосуються віровчення, культу і релігійної організації.

Автономна громада як переважна форма релігійної організації на етапі етнічних і регіональних релігій змінюється більш централізованою і масштабною організацією — Церквою, що складається з мирян і священнослужителів. Остаточно складається єдина, цілісна система догматів віровчення, серед яких провідне значення надається вченню про загробну віддяку. У достатньо розвинуті за часів національно-державних релігій (особливо в Давньому Єгипті та зороастризмі) уявлення про «інший світ» з появою світових релігій вплітається новий мотив — ідея тілесного воскресіння й райського блаженства. Давні євреї, вавилоняни, греки і римляни уявляли собі потойбічний світ переважно як темне підземне царство, де бродять неприкаяні душі померлих, котрі без своєї тілесної оболонки перетворилися на бліді примари своїх колишніх «Я». Натомість християнство вже безпосередньо обіцяє тілесне воскресіння: «Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть? Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, коли не вмре. І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, — пшениці або чого іншого, і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його» (1 Кор. 15:35—38). А іслам кілька розділів Корану немов спеціально присвячує опису тілесних втіх, що їх зазнаватимуть праведники у райському саду. На перший погляд, буддизм вбачає посмертну долю людини в прямо протилежному — розчиненні в абсолютному спокої. Проте, з точки зору Сходу, з його традиційною перевагою внутрішнього світу людини над зовнішнім природним і соціальним світом, цей «духовний» варіант загробної віддяки є не менш привабливим, ніж варіант з «тілесною» віддякою для християн і мусульман. І це вже не кажучи про те, що підчас «проміжних» перевтілень людина відповідно до своєї Карми, суми поганих і добрих справу теперішньому і колишньому життях, може опинятись або на райських небесах, або в пекельних катівнях.

Релігійна статистика стверджує, що на рубежі XX—XXI ст.ст. до числа послідовників світових релігій — буддизму, християнства й ісламу — відносить себе більш ніж половина населення планети: кожен третій житель земної кулі є християнином, кожен шостий — мусульманином, а кожен вісімнадцятий — буддистом. З тих, хто залишається, 1,3 млрд. людей можна вважати атеїстами (233 млн.), або просто байдужими до релігії (більше 1 млрд.); інші люди сповідають різні форми первісних і національно-державних релігій.

Відповідно може бути визначена і географія світових релігій. Християнство поширене в Європі й Америці (абсолютна більшість населення), в Африці. Очікується, що найближчими десятиліттями відсоток християнського населення Латинської Америки і Європи дещо знизиться, а в Африці — значно зросте завдяки об’єднаним зусиллям християнських місіонерів усіх напрямів. В Азії триватиме процес християнізації Північної Кореї та Китаю, якому сприятиме прискорений індустріальний розвиток цих країн за західними зразками. Відновлює свої позиції християнство й у країнах Східної і Центральної Європи, де тривалий час панували комуністичні режими з атеїстичною ідеологією. Іслам поширений на Близькому Сході й у Північній Африці, а також у багатьох азіатських державах, об’єднуючи в цілому 20% населення цього континенту. Очікується, що у XXI ст. він зміцнить свої позиції на всіх континентах: у США і Канаді, Західній і Східній Європі, Середній Азії, Африці.

1. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Існує три світові релігії – буддизм, християнство, іслам. Головна особливість світових релігій, завдяки якій вони, власне і одержали свою назву, полягає в їхньому наднаціональному характері. Люди об’єднуються в релігійну організацію як одновірці, незалежно від національної, державної, мовної або соціальної приналежності.

У світових релігіях у найбільш повному і завершеному вигляді присутні монотеїзм уявлення про єдиного Бога як творця світу і законодавця людей.

Віра в єдиного Бога якраз заснована на тому, що він є Богом для всіх людей.



Світові релігії – це релігії, що в процесі свого історичного розвитку подолали національні межі і стали відкритими для всіх. Світові релігії гарантують спасіння незалежно від того, до якого етносу належать їх послідовники.

Головні риси світових релігій:

  1. Виникнення у зв’язку з радикальними історичними змінами. Здебільшого це був перехід до більш розвинених (феодальних) соціально-економічних відносин, що нерідко супроводжувалося централізацією внутрішньо державного життя.

  2. Космополітичний (наднаціональний) характер, орієнтація на всіх людей. Незалежно від статі, соціального стану, національної та расової належності, всі люди вважаються рівними перед Богом і такими, що потребують спасіння.

  3. Відмова від специфічної обрядовості, яка розмежовує людей різних національностей. Проте існують певні відмінності в обрядових діях різних народів, що сповідують одну й ту ж релігію. Але ці відмінності не мають глибокого принципового характеру.

  4. Благоговіння перед засновником. У християнстві таким вважається Ісус Христос, в ісламі – Мухаммед, у буддизмі – Будда.

  5. Чітко виражений прозелітизм, що виявляється у намаганні привернути до своєї віри якомога більше послідовників інших віровчень.


Питання для самоперевірки

  1. Дайте визначення світових релігій. Назвіть їх.

  2. Характерні риси світових релігій.

  3. Вкажіть засновників буддизму, християнства, ісламу.



Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет