Тема: Вторгнення хана Батия на землі південно-західної Русі-України



жүктеу 110.04 Kb.
Дата26.06.2018
өлшемі110.04 Kb.

Тема: Вторгнення хана Батия на землі південно-західної Русі-України.

І.Я.Франко «Захар Беркут».

Мета- на основі історичного матеріалу та повісті І.Я.Франка «Захар Беркут» сформувати уявлення про монголо-татарську навалу; з’ясувати причини перемог монголів на Русі; розглянути перебіг подій монгольської навали; установити зв’язок між феодальною роздробленістю та перемогами монголів; охарактеризувати золото-ординське ярмо; показати героїчну боротьбу народу Русі-України проти монголо-татарських загарбників; сприяти виробленню в учнів потреби вивчення історичного минулого свого народу; виховувати почуття патріотизму, мужності, героїзму.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:


  • називати роки монгольської навали на землі південно-західної Русі-України;

  • показувати на карті напрямки навали монголів;

  • пояснювати і застосовувати поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»;

  • пояснювати історичну основу повісті; сформувати своє ставлення до порушених проблем у повісті; усвідомити ідею єдності народу, зрозумівши шкідливість княжих міжусобиць, які ослаблювали Русь-Україну.

Навчально-методичне забезпечення уроку.

Підручники історії, повість І.Франка «Захар Беркут», історична карта, атласи, диск «Історія України», фільм «Захар Беркут»(режисер В.Івченко), схеми «Військової техніки в середні віки», навчальна картина С.Іванова «Баскаки».



Вид уроку- інтегрований (історія України+ українська література)

Тип уроку- урок засвоєння нових знань.

Епіграф: Краще зовсім на світі не жить, ніж рабами довічними жити…Микола Вороний.

Випереджальні завдання:

-прочитати повість «Захар Беркут» І.Я.Франка;

- групова проектна діяльність;

І група – користуючись додатковою літературою та підручником, підготувати зв’язну розповідь на тему: «Битва на Калці»;

ІІ група – підготувати повідомлення на тему: «Секрети військових успіхів монголо татар»

ІІІ група – виготовити діючу модель каменеметальної машини і підготувати виступ на тему «Військова техніка в середні віки».

Завдання для вчителя літератури – підготувати учня для виступу в ролі Захара Беркута.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Перегляд фрагменту фільму «Захар Беркут» (батальна сцена), а потім постановка проблемного запитання: «Чи виправдана була героїчна боротьба мешканців українських земель, якщо Русь- Україна всерівно попала під іго монголо- татар?»

ІІІ Актуалізація опорних знань.

Учитель історії проводить бесіду:


  1. Який період переживала Київська держава у ХІІІ ст.?

(період феодальної роздробленості)

  1. Як це позначилося на обороноздатності країни?

(негативно)

  1. Яка держава стала правонаступницею Київської держави?

(Галицько-Волинська)

IV. Вивчення нового матеріалу.



  1. Перший похід монголів на Русь.

1.1 Учитель історії коротко розповідає про утворення держави Чингісхана та його плани.

1.2 Повідомлення учнів про похід у Китай.

Звертається увага на збагачення досвіду монголо-татар за рахунок підкорених народів, зокрема китайців(З проектом виступає ІІ група – матеріал у додатку №1)

1.3 Учитель літератури – говорить про те, що подіям монголо – татарської навали на українські землі та героїчній боротьбі мешканців цих земель присвячена повість І. Франка «Захар Беркут»

Просить заслухати повідомлення учня на тему:

«Битва на Калці». Обговорення повідомлення по запитаннях:



  • Хто брав участь у битві на р.Калка?

  • Чим закінчилася ця битва?

  • Чому саме так?

  • Як повів себе Тугар Вовк під час цієї битви?

Чи була така поведінка Т. Вовка випадковою?

  • Чому монголо – татари після успішної для них битви повернули на схід?

  • Чи були зроблені висновки українськими князями після поразки на р.Калка?

Учитель робить висновок: В умовах феодальної роздробленості коли йшла міжусобна боротьба, зрада Тугара Вовка не була випадковою. І, на жаль, князі майже нічого не зробили для оборони країни.

А це привело до ще більш трагічних наслідків для українських земель

2.Вторгнення хана Батия на українські землі.

Учитель історії звертає увагу учнів на дошку, де записані дати:

1237 рік-навала монголо-татар на Північно –Східну Русь;

1239 рік – вторгнення в Південну Русь- Україну;

1240 рік зруйнування Києва;

1241-1242рр-похід монголо татар на західноукраїнські землі та Європу.

Ставить запитання:У чому ж секрети успіхів монголо- татар?

І просить учня виступити з повідомленням на цю тему

( матеріал для повідомлення можна взяти з підручника Ю.Ю.Свідерського, Т. В. Лодиченко, Н.Ю. Романишиної с. 158 та іншої додаткової літератури)

Учитель історії, використовуючи карту, розповідає про вторгнення монголо-татар на українські землі, доводячи розповідь до зруйнування Києва.

Учитель літератури. Коли монголо-татари 1240р. підійшли до Києва, вони були зачаровані його красою і багатством. І було чим:

Адже і він колись бувало

У східній розкоші сіяв;

І над Славутичем рікою

Своєю пишною красою

Чужинців дальніх чарував…

…народом диво і краса

Сміливо зведені рукою

Здіймались легко в небеса

Церковні глави над горою…

Учитель історії просить переглянути відеофільм з історії України «Зруйнування Києва» (серія 59-3хв). Після перегляду фільму говорить,що на території Києва проводилися археологічні розкопки. В багатьох місцях Києва археологи знайшли багато скелетів пронизаних стрілами, з мечами, булавами та ножами в руках. У великій глиняній печі одного житла знайшли скелети двох дівчаток- підлітків. Коли йшла битва за місто, діти заховалися в печі. Тут їх і знайшла смерть. На сходинках драбини, що вела в напівземлянку, археологи знайшли посуд і більше тисячі кришталевих намистин. Можливо, майстер-ремісник хотів врятувати найдорожче, але не встиг - його догнала ворожа стріла або ремінний аркан.

Так археологічні розкопки доповнили свідчення літопису і допомогли відновити картину героїчної боротьби киян проти загарбників.

Учитель просить учнів відповісти на запитання:

Чому після навали Батия Київ утратив роль центру Руських земель?

Учні говорять про сильне розорення Києва і наводять такі факти:

З 40 великих споруд залишилось 5-6 пошкоджених, з 50-тисячного населення вижило не більше 1 тис. чол., прийшло в занепад уславлене київське ремесло. Київ виявився відкинутим у своєму розвитку на декілька століть назад.



Учитель літератури . Після зруйнування Києва монголо-татари рушили на західноукраїнські землі.

  • Які міста були захоплені і спустошені монголо-татарами?

  • Які міста уціліли?

  • Чому монголо-татари не змогли взяти всіх міст?

(Монголо –татари понесли великі втрати в попередніх боях, лісиста і гірська місцевість не дала ворогу повністю використати бойову можливість кінноти).

Значна частина монголо-татар посунула в Європу, зокрема, в Угорщину, переслідуючи 40-тисячний загін половців. На їхньому шляху опинилося і закарпатське село Тухля. Саме тут і розгортаються основні події в повісті І.Франка «Захар Беркут».

Робота з уривками тексту, де говориться про героїзм тухольців (с. 139, 141)

Виступ підготовленого учня в ролі Захара Беркута, від слів: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою… до слів: « будь вона й десять раз сильніша від монгольської» (с. 136)

Учитель просить учнів навести приклади прояву патріотизму, винахідливості героям повісті (загатили долину з допомогою тухольського сторожа, Мирослава навчила тухольців робити метавки, Максим затримав монголів поки прийшла вода в долину тощо).

Потім вчитель просить учня зачитати уривок з повісті, в якому Захар Беркут перед смертю звертається до громади: «Я хотів би ще перед відходом сказати дещо до громади…» і просить відповісти на запитання:

-В чому вони бачать причини перемоги тухольців над монголо-татарами?

3. Українські землі та Золота Орда.

Учитель історії з використанням карти розповідає про утворення монгольської держави –Золота Орда. На завойованих землях установилося важке і принизливе ординське панування – монгольське іго. Завойовані народи платили 14 видів ординської данини, та виконували різні повинності. Серед них «поплужне» (земельний податок від плуга), «корм» (утримання ханських чиновників), «ям» (надання підвод), «тамга» (мито), «війна» (виставляти людей для ханського походу) тощо.

Податки збирали ханські чиновники- баскаки. (Проводиться робота з репродукцією картини С.Іванова «Баскаки»).

Проводиться бесіда за запитаннями:


  • Хто зображений в центрі картини на коні?

  • Чому він з’явився в село в супроводі загону озброєних воїнів?

  • Що принесли мешканці села в якості данини?

  • Що чекає дівчат, зображених на передньому плані?

Учитель продовжує, що управляти завойованими землями допомагав досвід запозичений у китайців. Князі повинні були їхати до хана в Золоту Орду. Везли подарунки, коштовності, йшли на приниження аби отримати грамоту на князювання. (ярлик) Не всі вони поверталися додому. Не повернувся додому рязанський князь Роман, чернігівський князь Михайло за те, що не став вшановувати язичницьких богів, адже сам він був християнином.

Учитель робить висновок, що золотоординське іго вплинуло на економічну сферу, оскільки надмірні податки виснажували економіку,

на політичну-припинилися міжусобиці, але треба було отримувати ярлик на князювання;

на військову –обов’язок руських князів брати участь у воєнних походах монголо-татар. А все це разом узяте відкидало українські землі у своєму розвитку на декілька століть назад.



Учитель літератури. Обговорення проблемного питання. В ході обговорення робляться висновки:

1). «Впертий опір наших предків ослабив і затримав монголів на Західну Європу. Відстоюючи свою незалежність від монгольських ханів, урятували Західну Європу, її культуру від руйнування».

2). Героїчний опір русинів зменшував сили монголо-татар, і пройшовши Галичиною та Волинню, вони не завдали тут таких нищівних руйнувань, як в інших руських князівствах. А деякі міста навіть не зуміли взяти.

3). Розорені та обезкровлені українські землі майже два десятиліття вели боротьбу з ненависним ворогом. Навіть в умовах монголо-татарського іга Русь-Україна продовжувала боротьбу. І це вселяло надію на можливість визволення від ворожого ярма.

V.Узагальнення та систематизація знань.

Фронтальна робота в групах за принципом «Вірю- не вірю»

З історії:

1.Чи вірите, що битва біля Калки відбулася 1223р.? (Так)

2. Чи вірите, що Київ монголо-татари взяли за 1 день? (Ні)

3. Чи вірите, що Галичина і Волинь не зазнали таких руйнувань як Київ? (Так)

4. Чи вірите, що героїчна боротьба народів Русі- України врятувала Західну Європу від монголо-татар? (Так)

З літератури:



  1. Чи вірите, що І.Франко говорить ніби Батий «ішов повздовж руської землі, розпускаючи широко свої загони і бродячи по коліна в крові»? (так)

  2. Чи вірите, що основною метою військового походу монголів було захопити Карпати? (ні)

  3. Чи вірите, що Тугар Вовк назвав татар своїми союзниками? (Так)

  4. Чи вірите, що Захар Беркут пророкував на майбутнє щасливе життя? (Ні)

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Клас поділяється на 2 групи.



З історії проводиться гра «Чарівна літера».

Учитель називає букву «Б». Учні пригадують і пояснюють слова з вивченої теми на цю букву(Беркут, Батий, бегадир, баскак, Бурундай, тощо).

На букву «К» (Китай, Калка, катапульта, Київ, Козельське, Коловрат).

На букву «Я» (Ясир, ясак, ярлик, ярмо)

За кожне слово команда отримує по 1 балу.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідні параграфи з історії та української літератури.

Література:



  1. Іван Франко. Захар Беркут. Київ, 1957.

  2. Орест Субтельний. Україна. Історія. Київ; «Либідь» 1991

  3. Ю.Ю.Свідерський, Т.В.Ладиченко, Н.Ю.Ромашин

Історія України; Підручник для 7кл.-К.; Грамота, 2007

Додаток №1

Причини воєнних успіхів завойовників.

-Монголо-татари були войовничим народом, як і більшість племен скотарів;

- в ХІІІст. монголо-татари мали раннюфеодальну державність, якій відповідає войовнича агресивність щодо сусідів. Ця державність грунтується на сильній військовій організації та жорсткій дисципліні (наприклад, якщо один воїн тікав з поля бою чи заснув на посту, то страчували цілий десяток);

- нападали монголо-татари, перш за все, на землеробські народи, що знаходилися на стадії феодальної роздрібленості, якій відповідав низький рівень обороноздатності держави. Саме такими були руські князівства;

- на відміну від руських князівств, що оборонялися малими силами по широкому фронту, монголо-татари спрямовували свій удар по окремих князівствах, утворюючи перевагу сил в десятки сотень разів;

- у монголо-татар був великий досвід завоювання штурмом міст і фортець, який вони здобули у інших народів. Араби вчили монголо-татар загартовувати сталь і робити з неї шаблі, які розсікали одним ударом і пухові подушки і камені. Знайомили з далекими країнами, дорогами, мостами і звичаями їх мешканців.

Були вони також майстрами розводити коней. Перси, які служили у монголів передбачали погоду і знаходили по зірках вірний шлях в невідомому просторі.

Та найбільший досвід монголо-татари запозичили у китайців. Китайці вчили прокладати дороги і перекидати мости через ріки та ущелини. Вони могли будувати облогові машини, які метали вогонь і камені, рити колодязі і підкопи, висаджувати в повітря мури міст, отруювати колодязі, лікувати хворих і поранених травами, навчили користуватися порохом, яким начиняли примітивні гранати.

Але найважливішим виявилося «придбання» Чінгісханом Елюй Чуцая- творця системи непрямого контролю підкорених земель. Загарбників було занадто мало для окупації гігантських завойованих територій, та й життя в містах їм було не притаманне. Вони залишали управління завойованими народами місцевим володарям, за якими наглядали представники хана. Секрет полягав у тому, що за першою ознакою виникнення незадоволення монгольська армія була здатна миттєво покарати «нерозумних».

З літератури проводиться гра «Упізнай героя» Додаток №2

1.«Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям»:



а) Максим Беркут; б) Тугар Вовк; в) Захар Беркут.

2. «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір… Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі незгоди і сміло стояти в небезпеках».



(Мирослава)

3.«…Се був сивий, як голуб 90-літній старець, найстаріший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин»…



(Захар Беркут)

4.«Молодий гірняк»…; «… перший удалець на всю тухольську верховину,

син тухольського бесідника Захара»… (Максим)

5.«Головний начальник свого відділу, чоловік літ коло сорока, тип монгола: невеличкий, повертливий, з хитро мигаючими, малими очима». (Пета)



6.«Один із начальників монгольських, мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий у шкіру степового тигра, що все разом аж надто свідчило про його походження з туркменського племені»… (Бегадир Бурунда)

Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет