Тримати фокус уваги на проблемі, або ще раз про готовність учнів до написання академічного есе



жүктеу 190.55 Kb.
Дата21.04.2019
өлшемі190.55 Kb.
түріДиплом

Людмила Тарасівна Коваленко,

старший викладач кафедри методики мов і літератури

Інституту післядипломної педагогічної освіти

Київського університету імені Бориса Грінченка



ТРИМАТИ ФОКУС УВАГИ НА ПРОБЛЕМІ,

або ЩЕ РАЗ ПРО ГОТОВНІСТЬ УЧНІВ ДО НАПИСАННЯ АКАДЕМІЧНОГО ЕСЕ
Сказати, що про есе український учитель та учень нічого не знають, буде не зовсім правильно. У програмі середньої загальноосвітньої школи передбачено ознайомлення з есе як жанром літератури.

Але протягом останнього часу учителям і учням усе частіше доводиться чути про есе як про жанр учнівських творчих робіт: учасникам різноманітних учнівських конкурсів нині пропонують написати есе на задану тему, у тесті загальної навчальної компетентності1, що планують запровадити додатково до предметних тестів зовнішнього незалежного оцінювання, один із видів робіт — есе.

Зважаючи на те, що за шкільною програмою писати есе не вчать, цей вид роботи може викликати в учнів певні труднощі.

Есе за кордоном має ширше призначення, ніж твір, який пишуть учні вітчизняних шкіл. У середніх і вищих навчальних закладах США і країн Європи учні/студенти пишуть есе, щоб виявити розуміння теми та майстерність висловлення думки. Скажімо, обов’язковою вимогою при вступі до навчального закладу (коледжу, університету) є написання есе. Воно несе усебічну інформацію про абітурієнта: ознайомлює з автобіографічними даними, розкриває мотивацію до навчання, стає індикатором того, як випускник школи мислить і як уміє послідовно й логічно викласти свої думки. Звертаючись із проханням про кредит на навчання, абітурієнт обов’язково має у формі есе обґрунтувати своє прохання, сформулювати бачення свого розвитку й можливості реалізувати свій потенціал. Навіть претендент на робоче місце має надіслати потенційному працедавцеві есе.

У зарубіжній практиці розрізняють два різновиди есе: літературне й академічне.

Першим, хто започаткував жанр есе в літературі, був француз Мішель де Монтень (1533-1592). Він написав твір, який охарактеризував як спробу упорядкувати свої думки в письмовій формі [2] Саме слово есе походить від французького essayer, що означає «спробувати», «спроба». Схоже значення цього слова й в англійській мові, воно перекладається як «суд» або «спроба». Якщо літературне есе визначають як «невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми» [3], то академічне есе загалом перевіряє здатність учня/студента упорядкувати в логічній послідовності власні думки і призначене для перевірки інтелектуальних здібностей. В есе автор має продемонструвати добре розвинене критичне мислення й вичерпно розкрити своє розуміння проблеми. Для успішного есе дуже важливими є зосередженість на проблемі й послідовний розвиток думки. Автор есе повинен правильно добирати доведення й приклади. Академічному есе, як і літературному, притаманний яскраво виражений індивідуальний авторський стиль, багатство словникового запасу.

Існує дві класифікації академічного есе:


  1. за кількістю слів;

  2. за формою і стилем.

За кількістю слів есе поділяють на стислі (від 200 до 1000 слів) і розгорнуті (2-5 тисяч слів).

Стисле есе на запропоновану тему учні пишуть в аудиторії протягом заздалегідь установленого обмеженого часу (від 30 хв. до кількох годин), розгорнуті есе учням і студентам пропонують виконати вдома протягом тривалішого часу (від одного тижня до місяця). Розгорнуте есе часто практикують в університетах: студенти після опрацювання наукової літератури на певну тему пишуть есе, у якому аналізують і узагальнюють результати свого дослідження наукових джерел.



За формою і стилем есе поділяють на:

  • причини й наслідку (Cause and effect)

  • класифікацій і розподілу (Classification and division)

  • порівняння за схожістю/відмінністю (Compare and contrast)

  • діалектне (Dialectic)

  • ілюстративне (Exemplification)

  • історичне (тези) (History (thesis)

  • критичне (Critical)

  • розповідь (Narrative)

  • опис (Descriptive)

Есе причини й наслідку (Cause and effect)

Цей різновид есе перевіряє, як автор уміє зрозуміти причиново-наслідкові зв’язки між предметами та явищами. Іншими словами, у такій роботі учень має виявити розуміння причини певного явища та наслідків, які з цього випливають.

Структура есе причини й наслідку:

Теза


Основна частина

Висновок

Можемо виділити три логічні структури такого есе.

1 варіант: кілька причин — один наслідок.

У тезі вказується загальний наслідок певної проблеми та кілька (переважно три) причин, які до цього призводять. Прикладом такого есе є аналіз теми: Чому нині в Україні гостро постає проблема дитячої бездоглядності й сирітства при живих батьках?

Учень повинен зрозуміти, яку проблему окреслено в заголовку та які причини її викликають. У тезі він має назвати кілька причин (наприклад, батьківська незрілість і безвідповідальність, економічна скрута, яка штовхає жінок народжувати дітей заради державної допомоги, занепад духовних цінностей тощо), наслідком яких є бездоглядність і сирітство дітей.

Перша причина (детальніше проаналізувати раннє батьківство, наслідком якого є батьківська незрілість і безвідповідальність).

Друга причина (детальніше проаналізувати становище, коли економічна скрута штовхає малозабезпечених жінок народжувати заради державної допомоги на дитину).

Третя причина (детальніше проаналізувати занепад моральних цінностей і проблеми виховання дівчат).

2 варіант: одна причина — кілька наслідків.

У тезі учень називає одну причину, яка може призвести до кількох наслідків. Прикладом такого есе є аналіз теми: Чи можуть комп’ютерні технології замінити сучасному учневі читання художньої літератури?

Причина: якщо учень не читає художньої літератури, то


  • перший наслідок: у нього бідний лексичний запас і йому складно точно й вичерпно формулювати свої думки;

  • другий наслідок: у нього погано розвинена уява, а отже, він обмежений у власній творчій реалізації;

  • третій наслідок: він відставатиме в емоційному розвитку, який із людини робить Людину, здатну любити, співпереживати й співчувати іншим.

3 варіант: причиново-наслідковий ланцюжок (ефект доміно)

У тезі називають першу й останню частини причиново-наслідкового ланцюжка.

Наприклад:

Теза: роздуми про мистецтво призводять до поганих результатів у вивченні іноземної мови.

Перша ланка ланцюжка: думаючи про мистецтво, учень забув випити ліки.

Другий ланка ланцюжка: без медичних препаратів учень не зміг виспатися.

Третя ланка ланцюжка: втома перешкодила виконати домашню роботу з іноземної мови.

Остання ланка ланцюжка: не підготувавшись до уроку, учень отримав погану оцінку.


Есе класифікації та розподілу (Classification and division)

Есе класифікації та розподілу оцінює сформованість в учнів навичок «розподілення об'єктів (процесів, явищ) за класами (групами тощо) відповідно до визначених ознак» [4]. Усі науки спираються на класифікації — мова, математика, економіка, біологія, психологія тощо. Зрозуміти ціле — означає осмислити його частини. Це зручний спосіб організації даних і усвідомлення суті предмета чи явища.

Автор есе має продемонструвати вміння розкласти ціле на його складові, що сприяє отриманню нового, більш глибокого знання про предмет чи явище. Наприклад, аналізуючи результати виступу учасників олімпійської збірної України, не достатньо вказати загальну кількість золотих, срібних і бронзових медалей, важливо визначити внесок спортсменів з різних видів спорту в загальний командний результат.

Структура есе типу класифікації та розподілу така:

Теза

Основна частина (аналіз складових цілого)



Висновок

Наведемо приклад есе типу класифікації та розподілу.



Уболівальники на стадіоні: такі схожі, такі різні…

Я люблю відвідувати футбольні матчі, у яких грає моя улюблена команда. Раніше думав, що всіх уболівальників притягує до себе гра і вони, щойно зазвучить свисток арбітра, зливаються в єдиному азартному екстазі й утворюють єдине ціле. Однак згодом зрозумів, що всі глядачі на стадіоні є яскравим виявом різних психологічних типів. Глядачі різні на стадіоні так само, як різні члени будь-якої іншої спільноти. За моїми спостереженнями, глядачі поділяються на футбольних фанатів, звичайних і «тихих» уболівальників.

Перший яскравий тип — це футбольні фанати, які дуже згуртовані. Вони активно відвідують домашні матчі команди й виїжджають в інші міста, приймають субкультуру футбольних фанатів, беруть участь у навколофутбольних подіях. Фанати часто знайомі між собою й спілкуються в період між матчами. Частина з них досить мирна, інша — занадто агресивна й ворожа. Деяким фанатам притаманна навіть расова чи національна упередженість і ворожість. На стадіоні вони шаленіють від емоцій і бувають нестриманими й непередбачуваними. На підставі цих критеріїв, власне, і відбувається розподіл між фанатами та звичайними вболівальниками.

Специфіка просто вболівальників полягає в тому, що футбол не зачіпає глибоко їхнього способу життя. Вони приходять з друзями на стадіон, налаштовані весело провести час. Сама гра на футбольному полі надихає вболівальників, вони переживають моменти загальної емоційної розрядки, можливості «відірватися», проявити свої почуття повною мірою. Молоді вболівальники отримують можливість у колі своїх однолітків моделювати свою поведінку як групову і в той же час не відчувають тиску основних соціально-контрольних інстанцій (батьки, школа і т. п.).

Окрема, дуже своєрідна група — це «тихі вболівальники», яскравим зразком яких був В. Лобановський. Вони хвилюються мовчки, часто соромляться виплеснути свої емоції і тільки іноді посмикують правою ногою, ніби прагнучи допомогти своїм фаворитам забити гол.

Ось такі невимушені спостереження під час футбольних матчів дали мені можливість детальніше вивчити відвідувачів стадіонів. Думаю, їх треба глибше вивчати як особливе соціальне явище [5].

Зазначимо кілька умов правильного добору матеріалу для есе класифікації та розподілу.



  1. Важливо, щоб учні виявили вміння виокремлювати суттєві елементи й уникали зосереджуватися на другорядних. Наприклад, характеризуючи діяльність трьох президентів України періоду 1991-2010 рр., учні повинні визначити особливості внутрішньої та зовнішньої політики кожного з них, а не, скажімо, їхній гороскоп, вік чи внаслідок яких подій кожен із них прийшов до влади.

  2. Кожна категорія не повинна дублювати або частково накладатися на особливості іншої.

  3. Категорії повинні мати спільний критерій. Не можна поєднувати групи з різних класифікацій, скажімо, за стилем і матеріалом, за кольором і розміром тощо.

Есе порівняння за схожістю/відмінністю (Compare and contrast)

В есе порівняння за схожістю/відмінністю необхідно порівняти два предмети чи явища й встановити між ними спільні або відмінні риси. У вступній частині автор має обов’язково вказати критерії, за якими він порівнює предмети чи явища. У такому есе важливо дотримуватися одного з варіантів викладу думок.



1 варіант:

Теза


Аналіз особливостей першого предмета/явища

Аналіз особливостей другого предмета/явища

Висновок

2 варіант:

Теза


Паралельне висвітлення спільних або відмінних ознак (не менше двох) обох предметів/явищ, які аналізують

Висновок


Наведемо зразок першого варіанта есе.

Де краще відпочивати — на морі чи в горах?

Щороку навесні більшість людей визначається, де вони відпочиватимуть улітку. Як засвідчують соціологічні дослідження, для 45% опитаних найулюбленішим місцем відпочинку є море і лише для 7% — гори. У цій роботі я проаналізую переваги кожного виду відпочинку за такими показниками, як клімат і види діяльності відпочивальників.

Відомо, що серед українців літній відпочинок на морі дуже популярний.. Найпереконливіший аргумент обрати пляж — теплий клімат і можливість оздоровитися поблизу води. Для молодих людей на морі створено умови для активного відпочинку, є можливість загартування, пропонуються різноманітні розваги. Кліматичні умови сприяють відновленню здоров’я та фізичної активності людей середнього і старшого віку.

Відпочинок у горах — це свіже повітря та чисті річки, комфорт і справжнє задоволення, адже тут не так жарко, як на півдні. Для людей із серцево-судинними хворобами — справжній рай. Немає промислових об’єктів, які погіршують екологію. У горах є можливість займатися альпінізмом або гірськолижним спортом, вивчати багату флору і фауну краю. Відпочинок у Карпатах — це ще й можливість поспілкуватися з місцевими жителями й доторкнутися до джерел автентичної української культури.

Думаю, у нашій країні створено всі умови для літнього відпочинку на будь-який смак. І не важливо, оберете ви море чи гори, тільки від вас залежатиме якість вашого відпочинку.
Зразок другого варіанта есе.
Чому свіжі продукти вживати корисніше, ніж консервовані?
Мудрий Авіценна говорив, що «людина є те, що вона їсть». Відповідно до його логіки, ми відповідаємо самі перед собою за те, чим харчуємося. Сучасна медицина довела, що стан нашого здоров’я значною мірою залежить від продуктів, які ми споживаємо. Мета цієї роботи - виявити відмінності між свіжими продуктами й консервованими за такими критеріями, як смак, користь для здоров'я і їхня вартість.

Найсуттєвішою відмінністю між цими двома видами продуктів є їхній смак. Свіжі продукти соковиті, мають багатий смак і аромат. Консервовані продукти втратили багато природних смакових характеристик, тому що при консервації до натуральних продуктів додають хімічні компоненти. Усі без винятку консерви позбавлені запаху, а отже, вони не подразнюють рецептори нюху під час споживання їжі і не стимулюють травлення.

Другою відмінністю між свіжими овочами та фруктами й консервованими є те, що останні втратили деякі свіжі поживні речовини, вітаміни й мінерали. Щоб продовжити тривалість зберігання продукту, виробники додають хімічні речовини, які створюють враження свіжості харчів. Але якщо вживати їх занадто часто, такі добавки можуть бути токсичними і шкідливими для здоров’я.

Ще одна відмінність між цими двома видами продуктів — це їхня вартість. Консерви коштують набагато дорожче, ніж свіжі продукти. Але перевага консервованих продуктів у тому, що їх легше придбати в будь-яку пору року, вони не потребують додаткової обробки. Відкрий банку — і смакуй.

Який продукт — свіжий чи консервований — обрати, вибір кожного. Все залежить від смаків та уподобань, часу, який людина відводить на приготування їжі, коштів, які вона готова витратити на харчування, та значення, яке приділяє харчуванню і своєму здоров'ю.

Діалектне есе (Dialectic)

Засобами всіх навчальних предметів учитель повинен розвивати в учнів критичне мислення. Воно починається з розуміння того, що більшість ситуацій є складними, неоднозначними, а на одну й ту саму подію можна дивитися з різних точок зору. Розвинений у людини діалектний підхід до оцінки подій і явищ є ознакою поваги до різних поглядів. Діалектне мислення найефективніше тоді, коли потрібно розв’язати суперечливі питання й дати оцінку різним, часто суперечливим позиціям. Яскравим прикладом діалектного мислення є оцінювання в суді дій підсудного з точки зору захисту й звинувачення. У цьому разі один вчинок знаходить різне пояснення й оцінку.

Діалектне есе має виявити здатність учня критично мислити й уміти бачити певне явище в усій його суперечності і з різних точок зору. У структурі діалектного есе мають бути такі обов’язкові елементи:

Теза


Аргумент

Контраргумент

Аргумент

Контраргумент

Висновок

Нижче наведено приклад діалектного есе.


Мобільний телефон: за і проти

Мобільний телефон увійшов в наше життя, і нікуди від цього вже не подітися. Нині існує чимало прихильників того, щоб підлітки йшли в ногу з часом, але не бракує й противників давати телефон дітям.

Перший аргумент за мобільний телефон — це можливість контролювати свою дитину й знати, що вона в безпеці.

З іншого боку, наявність мобільника підвищує ризик для життя: телефон можуть вкрасти. У цьому разі він виступає як засіб провокації. І чим така провокація може закінчитися — невідомо.

Але прибічникам цієї точки зору можуть заперечити, що телефон може знижувати небезпеку, якщо батьки навчили дитину в критичних або в екстрених ситуаціях користуватися необхідними номерами.

Ще одна функція мобільного — можливість знайомитися один з одним. Хтось вигулює разом собак, а для когось приводом для знайомства і спілкування може стати модель телефона2.

Стривайте, скажуть вам у відповідь тверезі голови, мобільний обмежує здатність дитини до адаптації та спілкування. Світ дитини нині часто звужений до комп'ютера, Інтернету, мобільного. У наших чад відпадає потреба виходити на вулицю, у них відсутній досвід дружби та спілкування. Виходить, ми ростимо до певної міри віртуальних аутистів — людей, відрізаних від зовнішнього світу. Може виникнути залежність від телефону. Дитині здається, що без нього він вже не такий цікавий своїм друзям. Не кажемо вже про серйозний негативний вплив на фізичне здоров’я дітей.

Мусимо визнати: мобільні телефони — частина нашого життя. І чим далі, тим більше їх буде. Добре це чи погано? Добре, тому що це надійний і все більш доступний засіб зв'язку. А без зв'язку неможливо. А щоб нейтралізувати негативний вплив на дитину, батькам треба прислухатися до порад лікарів і психологів і вчити своїх дітей користуватися ними з мінімальною для себе шкодою. [За матеріалами 6]

Ілюстративне есе (Exemplification)

Термін ілюстративне есе говорить сам за себе: у такій творчій роботі автор повинен до тези дібрати переконливі приклади, щоб довести свою точку зору. Як бачимо, ілюстративне есе дещо нагадує твір-роздум, до якого звикли наші школярі. Але варто врахувати, що есе цього виду не вимагає формальних ознак роздуму: у ньому не обов’язкові такі слова, як на мою думку, по-перше, по-друге, наприклад, отже. Написати ілюстративне есе означає дібрати досить докладні й конкретні приклади, які допоможуть читачам зрозуміти сутність роботи. Використані приклади мають безпосередньо стосуватися предмета аналізу.

Особливість ілюстративного есе полягає ще й у тому, що, на відміну від твору-роздуму, учнів не обмежують кількістю прикладів і їхньою тематикою. Нехай це буде один приклад, але він повинен бути яскравим, сильним, дуже переконливим. Приклад має репрезентувати сутність описуваного явища, а не бути випадковим.

Нижче наведено приклад ілюстративного есе.



Небезпечні зручності

Технічний прогрес – то річ дуже корисна для тіла та доволі небезпечна для душі. Його стрімкість перебудовує навіть ментальність народу, не кажучи вже про аспекти побутового життя. Розум наш від нього набуває. А от душа, на жаль, втрачає. Обов'язковість цих втрат неминуча. Але соломку у вигляді розуміння того, що з нами відбувається, підстелити не завадило б. І хоча у світлі викликів для сучасного українця пріоритети матеріального світу переважають пріоритети духовного, це лише підкреслює, що стратегічно мислити ми так і не навчилися.

Ми вже не уявляємо собі, як можна жити без стільникового телефону. Мобільний зв'язок зробив наше життя більш насиченим на події, інформацію, безпеку. Навіть подіями, про які б ми воліли не знати, обсягом інформації, яку ми не в змозі перетравити, і безпекою золотої клітки.

Проте стільниковий зробив наше життя прозорим для оточуючих, позбавивши його камерності й інтимності. Кожен наш крок контролюється близькими людьми. Вони завжди знають, де ти, чим займаєшся в конкретний момент, які проблеми вирішуєш, що тебе наразі хвилює.

Раніше, коли чоловік повертався додому, він із дружиною за вечерею ділився новинами, враженнями, думками. Нині такої потреби немає: вона вже в курсі, онлайн відстежила. Вона теж нічим чоловіка не здивує.

Тобто патріархальна в класичному вигляді сімейна вечеря канула в Лету. Як один із елементів того цементу, що скріплює й робить доцільним подружнє життя.

Раніше, коли ми мали лише стаціонарний телефон, по якому довго не побазікаєш, ми частіше зустрічалися із друзями, бо «стільки накопичилося! Треба обов'язково зустрітися!» І летіли через усе місто, викроївши годинку. Тепер і такої духовної потреби немає: ти поінформований, як вони себе почувають, чим займаються й що їх хвилює – по саме горло. І після культових слів «до зв'язку!» ти інформаційно спустошений, як гаманець автора після відвідин книгарні.

Але ж усе-таки душі не вистачає можливості бачити очі друзів, відчувати їхній стан на рівні флюїдів, перетинатися емоціями на рівні підсвідомості й натяками на рівні поглядів. Неочікуваний гість, який не завжди гірший за татарина, зараз майже неможливий. Бо після падіння ножа чи виделки завжди дзеленчить телефонний дзвінок.

Слово «сюрприз» витискується з нашого життя чеснотою «передбачуваність і запланованість». Ми майже не лазимо у вікна до коханих жінок. Бо всі ніжні слова чудово ретранслює GSM з CDMA. Запах парфумів коханої жінки тільки не передає, але це – справа часу.

Далі більше: винайшли скайп. Чудова річ для бізнесу й спілкування. Долає картинкою будь-які відстані. Відпадає потреба регулярно їздити до старих у село. Можна показувати їм онуків щовечора.

Повна прозорість загрозлива не для тих, хто хоче щось приховати, а для тих, кому приховувати нічого. Бо голий король – завжди кумедний! Найсильніше відчуваєш одинокість саме під скляним ковпаком. Не кажучи вже про стреси, які спіткають пересічну людину, коли її приватне життя фактично стає публічним. Але, як означено вище, це ціна, яку ми змушені платити за зручності. Що ж далі запропонує технічний прогрес? У який бік посуне нас у гонитві за комфортом у спілкуванні й передачі інформації?

Завжди був згідний із тим мудрецем, який сказав, що людство, замість того щоби навчитися ходити, винаходить усе більш і більш досконалі милиці. Технічний прогрес не зробить нас кращими. Він зробить наше життя трохи комфортнішим. [За матеріалами 7]

Історичне есе (History (thesis)

Історичне есе практикують у коледжах як підсумок вивчення предмета. Студенти мають сформулювати певну проблему, опрацювати кілька історичних джерел і висловити свої думки на поставлену проблему. Зважаючи на те, що учитель-словесник таких завдань учням не пропонуватиме, обмежимося тільки найзагальнішим поясненням цього різновиду есе. Зауважимо лише, що такий вид роботи набагато ширший, ніж звичний учням вітчизняних шкіл жанр реферату.



Критичне есе (Critical)

А ось критичне есе — це царина учителя-словесника, бо цей вид роботи передбачає аналіз і висловлення критичної думки про твори мистецтв (наприклад, книги, кіно, живопису тощо). У ньому автор має висловити думки про сильні та слабкі сторони твору. Критичний нарис повинен бути не суб’єктивною точкою зору автора, а має висловлювати об’єктивні докази.

Структура критичного есе:

Вступ


Основна частина

Висновок


У методичних порадах щодо написання критичного есе завжди наголошують на тому, що тема має бути вузькою й конкретною. Зосередження на одному аспекті аналізу дасть можливість вдало дібрати аргументи й приклади. Дуже добре, якщо учень, пишучи есе, наводить погляди на проблему відомих літературних критиків чи дослідників, може, навіть протилежні. У висновку автор есе має висловити думку, яка підтверджує його точку зору.

Есе розповідь (Narrative) та опис (Descriptive)
Немає потреби зупинятися на поясненні останніх двох видів есерозповіді та описі, оскільки їх особливості й структура нічим не відрізняються від відомих нам твору-розповіді та твору-опису.

Як бачимо із пояснень і наведених у нашій статті зразків, усі есе мають однакову структуру: теза, основна частина, висновок. Але це не є єдино усталена форма. Есе може починатися зі вступу, опису певної ситуації, анекдоту тощо, які стануть поштовхом до розвитку думки на задану тему. На відміну від роздуму, есе не обмежує автора у вираженні себе, своїх думок, але вимагає дотримання однієї обов’язкової умови — бути зосередженим на проблемі, весь час тримати фокус уваги на цій проблемі. Тому помиляються ті, хто ототожнює есе й роздум. Есе не можна підміняти звичним нам роздумом, воно виходить далеко за його рамки!

У читача може виникнути запитання: а як учневі визначити, який вид есе йому треба писати? Запевняємо вас, що американському чи англійському школяреві його теж не конкретизують. Але якщо учневі тему есе пропонує вчитель, то в ній можуть бути ключові слова, на які необхідно орієнтуватися. Нижче наведено кілька тем есе, які пропонували під час іспитів ІELTS (International English Language Testing System) [9] і TOEFL [10].

Збиток навколишньому середовищу є неминучим наслідком світового поліпшення рівня життя. Обговорити.

Чи згодні ви з думкою, що діти найкраще вчаться, спостерігаючи за поведінкою дорослих і копіюючи її. Запишіть конкретні причини та приклади, що підтверджують вашу відповідь.

Чи згодні ви з думкою, що освіта є найважливішим фактором розвитку країни?



Багато хто вважає, що жінки відповідальніші, ніж чоловіки, тому в більшості суспільств саме вони займаються вихованням дітей. Інші стверджують, що чоловіки так само добре, як жінки, можуть виховувати дітей. Висловіть свою точку зору, свою відповідь обґрунтуйте.

Редактори новин ЗМІ вирішують, що транслювати по телебаченню чи друкувати в газетах. Як ви думаєте, які фактори впливають на їхній вибір?

Стандарти безпеки мають важливе значення на будівництві. Хто повинен нести відповідальність за дотримання строгих будівельних норм — уряд чи будівельники?

Як треба вирішувати проблему незабезпечених верств населення бідних країн: шляхом участі багатих країн у гуманітарних програмах чи шляхом підвищення відповідальності урядів бідних країн за долю своїх громадян? Висловіть за та проти кожного із шляхів.

Нині багато молодих людей обирають навчання за кордоном. Поряд із незаперечними перевагами студента спіткають і значні труднощі, пов’язані з адаптацією в суспільстві з іншою культурою. Ви згодні чи не згодні з таким твердженням?

Наскільки міграція з країн, що розвиваються, у розвинені країни стала соціальною й політичною проблемою ХХІ століття? Називайте конкретні причини, щоб підтвердити свою відповідь.

Туризм стає все більш важливим джерелом доходу для багатьох країн, але в цьому бізнесі є й свої недоліки. Які проблеми туризму?

Часто теми есе пропонують без додаткових вказівок, і тоді учень сам обирає, як він її розкриватиме. Зразки тем есе без ключових слів:

Чи повинні ми стати більш незалежними?

Чи потрібно нам стільки мов?

Ефекти старіння суспільства.

Подорожі та міжнародне взаєморозуміння.

Університет: теорія чи практика?

Догляд за дітьми: хто повинен його забезпечити?



Батьки — це кращі вчителі? [За матеріалами 8].

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Концепція тесту загальної навчальної компетентності http://test.dn.ua/workspace/upload/koncepciya_testu.pdf

  2. Essay Wikipedia http://en.wikipedia.org/wiki/Essay

  3. Літературознавчий словник-довідник/Р. Т. Громяк, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — 752 с., стор. 249

  4. Вікіпедія. Класифікація http://uk.wikipedia.org/wiki/Класифікація

  5. Молодіжні субкультури http://www.refine.org.ua/pageid-5644-19.html

  6. Мобільний телефон: за і проти http://refs.co.ua/65293-Mobil_nyiy_telefon_za_i_protiv.html

  7. С. Левитаненко Небезпечні зручності http://www.pravda.com.ua/columns/2011/02/21/5941436/

  8. http://writefix.com/?page_id=1896

  9. IELTS http://ru.wikipedia.org/wiki/IELTS

  10. TOEFL http://translate.google.com.ua/translate?hl=ru&sl=en&u=http://en.wikipedia.org/wiki/TWE&ei=q9xJT5H-Meau0QWeprigCg&sa=X&oi=translate&ct=result&resnum=3&ved=0CEsQ7gEwAg&prev=/search%3Fq%3DTWE%26hl%3Dru%26biw%3D1247%26bih%3D635%26prmd%3Dimvns



1 29 жовтня 2009 року Колегія Міністерства освіти і науки України схвалила Концепцію тесту загальної навчальної компетентності. Передбачається, що цей тест буде складовою зовнішнього незалежного оцінювання паралельно з предметними тестами. Протягом 2009-11 рр. тривали апробація та пілотування тесту загальної навчальної компетентності (абревіатура — ТЗНК). Як зазначається в Концепції, «в основу розроблення ТЗНК покладено ідеї компетентнісного підходу до освіти, досягнення сучасної експериментальної та когнітивної психології, досвід країн, які використовують при прийомі до вищих навчальних закладів спеціальні тести»» [1]. ТЗНК складається з двох блоків — вербально–комунікаційного й логіко–математичного. Одним із завдань вербально-комунікаційного блоку є написання есе.

2 Закінчення форми родового відмінка однини іменника телефон – -а (апарат), -у (вид зв’язку).



Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет