Урок художньої культури у 11 класі Російський балет. Видатні композитори та



жүктеу 125.44 Kb.
Дата04.03.2018
өлшемі125.44 Kb.
түріУрок



Урок художньої культури у 11 класі

Російський балет. Видатні композитори та виконавці
Мета: навчальна: познайомити учнів з поняттям «балет»,

«лібрето», «антрепренер», «адажіо» «балетмейстер»,

«танцівник»,видатними композиторами та виконавцями

російського балету та їх кращими творами;



розвивати навики пошукової роботи учнів,

навики монологічного висловлювання;



виховувати почуття прекрасного,захоплення мистецтвом

дії, танцю, музики; зацікавити учнів мистецтвом балету,

збагачувати їх кругозір.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: сторінками альманаху.


Обладнання: Портрети М.Петіпа, П.І.Чайковського, С.Прокоф'єва,

репродукція портрету І.Стравінського роботи П.Пікассо,

репродукція з зображенням Великого театру, портрети

В.Ніжинського, А.Павлової, Г.Уланової в ролі «Джульєтти»,

Т.Красавіної й В.Ніжинського у балеті «Примара рози»,

зображення сцени з балету П.І.Чайковського «Лебедине озеро»,

зображення сцен з балету С.Прокоф'єва « Ромео і Джульєтта».

Комп’ютерний диск « Мировая художественная культура» ЗАО

«Новый диск» 2003, у якому представлені твори С.Прокоф'єва,

І.Стравінського, П.Чайковського, відеофрагмент фільму «Театр»

Відеозапис фільму «Звёзды русского балета».


Хід уроку:
І. Актуалізація опорних знань.

Пригадайте назву сучасного українського фільму режисера Оксани Байрак, у якому йдеться про Чорнобильську трагедію та дівчинку, яка загинула від неї, але пам'ять про яку була увічнена у балетній постановці «Сплячої красуні».( «Аврора»).



ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово учителя.

Історія світового балету зберегла чимало легендарних імен. У Стокгольмі, столиці Швеції, перед старовинним бу­динком Музею танцю споруджено пам'­ятник. У скульптурі з бронзи втілено образ видатної російської балерини Галини Уланової в партії Лебедя (скуль­птор Олена Янсон-Манізер). Хто з вас не пам'ятає танець маленьких лебедів або адажіо Одетти-Одилії з казково-фантастичного балету П.Чайковського «Лебедине озеро»? Ця музика стала улюбленою для багатьох людей в усьо­му світі, адже ідеї боротьби проти тем­них сил, що стоять на заваді щастя, зро­зумілі представникам різних культур, людям різного віку, різних художньо-естетичних інтересів і уподобань.



Сьогодні на уроці працюють три групи учнів: біографи, історики та мистецтвознавці.

Балет — вид музично-сценічного мистецтва, зміст якого розкривається в хореографічних образах. Французьке слово «ballet» походить від італійсь­кого «танець». Французька назва та іта­лійське коріння не випадкові. Балет виник в епоху Відродження в Італії, де здавна любили веселі танцювальні сценки на карнавалі, які згодом пере­творилися на танцювальні спектаклі. У Франції набув популярності придвор­ний урочистий балет. Видатний фран­цузький драматург Ж.-Б. Мольєр ство­рив лібрето кількох комедій-балетів, музику до яких написав композитор Ж.-Б. Люллі. У Королівській академії танцю (Париж) сформувалася школа класичного танцю — своєрідна мова хореографічного мистецтва, яка в ос­новному збереглася до наших днів.

Сьогодні ви зможете збагатити свій арсенал мистецьких понять такими термінами, які зазначені у словнику. Звернемось до них, а також до портретів та ілюстрацій, які представлені на дошці.



Балет – ( фр. ballet від італійського ballo-танець, пляска), музично- хореографічний спектакль, в якому органічно співіснують музика, танець, драматичне дійство та елементи образотворчого мистецтва на основі загального драматичного плану. Танець у балеті складає (або ставить) балетмейстер, якого в програмках й афішах називають хореографом або постановником, а виконують артисти балету, або, як про них говорять, танцівники.

Адажіо- (adagio)- повільний музичний темп, по метроному від 96 до 120 ударів за хвилину.

Лібрето – ( італ. Libretto- книжечка), літературний текст, який лежить в основі музично-сценічного твору, головним чином опери. Часто під «лібрето» мають на увазі короткий переказ змісту опери, балету, оперети.

Виступ учня-історика:

Уперше слово «балет» (у перекладі з італійського - «танцюю») вимовив італієць Доменікіно да П'яченца. На початку 15-го ст. він служив учителем танців при дворі правителя однієї з областей Італії - Феррари. Якось Доменікіно да П'яченца запропонував придворним виконати на балу чотири різних танці як єдине ціле. Склавши для цього подання ще й загальний фінал із церемонними виходами й уклонами, він назвав всю цю дію балетом.

Однак балет у тому вигляді, у якому ми знаємо його зараз, народився не в Італії, а у Франції. В 1581 р. у Парижі відбувся грандіозний спектакль «Комедійний балет королеви». Історики розповідають, що тривав він п'ять із половиною годин. У поданні брали участь і співаки, і читці, але події сюжету розкривалися насамперед за допомогою танцю. Так чотириста років тому з'явився той вид театрального спектаклю, що ми сьогодні називаємо словом «балет». Він з'єднує в собі музику, танець, мистецтво декорацій і створює, таким чином, зовсім особливий вид сценічного видовища. Танець у балеті складає (або ставить) балетмейстер, якого в програмках й афішах називають хореографом або постановником, а виконують артисти балету, або, як про них говорять, танцівники. Танець - головний виразний засіб у балеті. У танці розкриваються зміст балету, характери діючих осіб, їхньої думки, почуття. Величезне значення в балеті має музика - її драматична, емоційна сила, багатство й краса мелодій і ритмів.

Важлива роль у балеті належить декораціям, костюмам, висвітленню. У Росії перший балетний спектакль відбувся при дворі пануючого Олексія Михайловича у 1673 р. у підмосковному селі Преображенському. Його підготував іноземець - офіцер інженерних військ Микола Ліма. Називався він «Балет про Орфея та Евридіку». Джерела російського балету - у народних танцях, то величних і співучих, то бешкетних і зухвалих. Російські артисти по-своєму поставилися до техніки танцю, запропонованої їм закордонними постановниками й педагогами. Вони розвили її, збагатили якостями, властивими народному танцю: виразністю, натхненністю, свідомістю.



Виступ учня-мистецтвознавця:

На цій основі й почало формуватися те мистецтво, що ми називаємо тепер російським балетом. В історії російського балету багато славних сторінок. В 19-му ст. він став зразком для балету всього світу. Цим він зобов'язаний композиторам П. І. Чайковському, творцеві безсмертних балетів «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик», А. К. Глазунову, авторові «Раймонди», балетмейстерам М. Петіпа, Л. Іванову, М. Фокіну. У поставлених ними спектаклях танцювали прославлені балерини А. Павлова, Е. Гельцер,Т. Карсавіна, танцівники В. Ніжинський, В. Тихомиров і багато хто інший. На цій великій спадщині виріс російський балет. Серед його творців відомі хореографи К. Голейзовський, Ф. Лопухів, Р. Захаров, Л. Якобсон, І. Вольський, Ю. Григорович, О. Виноградов й інші. Багато спектаклів залишаються в пам'яті на все життя. Незабутні балети «Попелюшка» й «Ромео й Джульєтта» С. Прокоф'єва, «Спартак» А. Хачатуряна (він визнаний гідним Ленінської премії), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'ева й багато хто інших. Радісні, святкові дитячі балети «Доктор Айболить», «Чиполліно», «Петя й Вовк», «Білий пароплав», «Синій птах» стали улюбленими балетами наших дітлахів.З величезним успіхом проходять і за рубежем виступи балетних труп й окремих солістів - представників різних національностей. Майстерністю, віртуозністю їхньої техніки й натхненністю виконання захоплюються в багатьох країнах світу. У класичних балетах й у сучасних спектаклях танцювали й танцюють видатні майстри: Г. Уланова, М. Семенова, О. Лепешинська, Н. Тимофєєва, М. Плісецька, В. Чабукіані, К. Сергеєв, Е. Максимова, Н. Бессмертнова, В. Васильєв, М. Ліспа, І.Колпакова, М. Сабирова, Г. Ізмайлова, Л. Семеняка, Н. Павлова й багато хто інші. «Ми хочемо не просто танцювати, а говорити танцем» - у цих словах видатної російської балерини Галини Уланової закладений глибокий зміст, відбите завзяте прагнення до змістовності в балетному мистецтві. Ці слова доповнюють те чудесне визначення, що дав російському балету А. С. Пушкін: «...душой исполненный полет ...»


Перегляд фрагменту відеофільму «Театр», фрагментів із балетів «Жизель» А.Адана та П.І. Чайковського « Спляча красуня».

Учитель:

У Росії балет набув поширення в XVIII ст. Тут тривалий час працював один з представників французької шко­ли класичного танцю Шарль Дідло. На петербурзькій сцені він поставив чимало балетних спектаклів, у яких виступала, зокрема, й славнозвісна Авдотья Істоміна, чиє виконавське мистецтво оспівав О. Пушкін.

Становлення російської школи кла­сичного танцю у XIX ст. пов'язане з діяльністю балетмейстера Маріуса Петіпа, який поставив на петер­бурзькій сцені понад 60 балетів, а та­кож з музикою Петра Чайковського (1840-1893) - ав­тора трьох знаменитих балетів: «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик».

Повідомлення учня-біографа:

Відомі тісні зв'яз­ки композитора з Україною. Проте навіть фахівці не зав­жди знають про ко­зацьке коріння його роду. Прадід компо­зитора Федір Чайка був православним шляхтичем (сотни­ком) на Полтавщині, де народився дід компози­тора Петро Федорович Чайковський (у селі Мико­лаївка). Він навчався у Київській академії, потім став ліка­рем. Петро Ілліч часто і подовгу бував у Кам'янці і Вербівці на Черкащині, у Низах та Тростянці на Сумщині, у Симаках і Браїлові на Поділлі, неоднора­зово відвідував Київ, Харків, Одесу та інші міста України. Він залюбки вико­ристовував український музичний фоль­клор у багатьох інструментальних тво­рах, присвятив українській тематиці опери «Мазепа»,

«Черевички». У Вербівці в маєтку Давидових, де жила родина його сестри, композитор написав два акти свого першого балету «Лебедине озеро».

П. Чайковський надав глибинного змісту балетній му­зиці, в якій викорис­товував принципи симфонічного розвит­ку. Він вважав, що ба­лет здатний виразити складні почуття, велич душі людини. Співтворчість композитора з балетмейстером М. Петіпа збагатила танцювальну лексику, утвердила нове розуміння ба­летної драматургії.



Постановка танцю ученицями, які відвідували хореографічне відділення Дитячої школи мистецтв: П.І.Чайковський «Вальс квітів» із балету « Лускунчик».

Учитель:

Історичне значення мав балетний дебют російського композитора Ігоря Стравінського (1882-1971). Його балети «Жар-птиця», «Петрушка» у постановці талановитого балетмейсте­ра Михайла Фокіна, «Весна священ­на» у постановці відомого танцівника та балетмейстера Вацлава Ніжинсь­кого були створені для «Російських сезонів» у Парижі, які на початку сто­ліття організував Сергій Дягілеввідомий антрепренер, палкий пропаган­дист російського мистецтва за кордо­ном. Сценічне оформлення, декорації, ко­стюми, навіть лібрето «Петрушки» роз­робляв художник Олександр Бенуа; сценографія «Весни священної» нале­жала Миколі Реріху, також співавто­рові лібрето.

Виступ учня-біографа:

І. Стравінський народився в родині відомого співака петербурзького Маріїнського театру. Він прожив у Росії 30 років, своїм духовно-музичним бать­ком вважав М.Римського-Корсакова.

Найдорожчий спомин його юності — зустріч з П.Чайковським, музикою яко­го захоплювався (на теми П. Чайковського композитор пізніше напише ба­лет «Поцілунок феї»).

Молоді роки І. Стравінського по­в'язані з Україною. З 1896 р. він майже щороку проводив літо у місті Устилуг на Волині, зупиняючись у родині своєї майбутньої дружини Катерини Носенко. Донині зберігся дім, побудо­ваний за планом композитора, а також дві паркові алеї з посадженими ним деревами. Українська природа, прадавні весняні обряди, танці й хороводи на­дихали композитора на створення епі­зодів «Весни священної», котра народ­жувалася в Устилузі.

І. Стравінського завжди вабив те­атр з його культом краси. Багатство колористичної фантазії і стилізація фольклору «Жар-птиці», архаїка прасло­в'янської пісенності і танцювальності «Весни священної», міський побутовий фольклор «Петрушки» зі сценами на­родних ярмаркових гулянь — ось го­ловні характерні риси балетів компо­зитора. Незвичним є сюжет інтелекту­ально-філософського балету «Петруш­ка». Три ляльки: пустунка Балерина, поетичний Петрушка (закоханий у Ба­лерину і зраджений нею) і примітив­ний Арап (щасливий суперник Петруш­ки) становлять класичний трикутник, долями героїв якого керує фокусник, чаклун. Трагедія Петрушки розігруєть­ся на тлі веселого святкового балага­ну під час гуляння, чим ще більше уви­разнюється психологічний контраст театральної дії.

Балети І. Стравінського з оркест­ровими ефектами, сміливими ритмами, ладогармонічними знахідками, нова­торським трактуванням фольклору відкрили нову еру в історії музично­го театру.



Прослуховування твору І.Стравінського: фрагмент із балету «Петрушка».

Учитель:

Зіркою першої величини в російській трупі С. Дягілева була балерина Анна Павлова (1881-1931). До неї в ба­леті панував віртуозний блиск, культ танцювальної техніки. Анна Павлова створила еталонні образи високої ду­ховності, краси, щирості. Серед них — «Лебідь» К. Сен-Санса, «Вальс» із «Шопеніани». Останній образ худож­ник Валентин Сєров втілив у портреті балерини на афіші «Російських се­зонів» у Парижі. Гастролі російської балетної трупи на всіх континентах забезпечили грандіозний успіх Анни Павлової. Вона стала легендою балет­ного мистецтва.

Славу російського балету на світовій музично-театральній арені при­множив інший вихованець петербурзь­кої школи, учень М. Римського-Корсакова Сергій Прокоф'єв (1891-1953). «Чи може художник стояти осторонь від життя?.. Я дотримуюся того переконання, що композитор, як і поет, скульптор, живописець покликаний служити людині й народу...» У цих словах геніального композитора Сергія Сергійовича Прокоф’єва розкривається зміст і значення його творчості, всього його життя.

Виступ учня-біографа:

Він народився і провів дитячі роки в Україні у селі Сонцовка на Донеччині. П'ятирічним створив пер­шу фортепіанну п'єсу, а в дев'ять — оперу. З-поміж багатьох захоплень об­дарованого хлопчика (шахи, видання щомісячної газети, вирощування квітів, гербарій, залізниця, військові кораблі тощо) найцікавіше — щотижневі теат­ральні, зокрема музично-театральні, ви­стави дитячої трупи під його керів­ництвом. За словами матері компози­тора, в ньому рано прокинувся «тво­рець сцени».

Відомо, що С. Прокоф'єв — автор величезної кількості творів: опер, сим­фоній, інструментальних сонат і кон­цертів, ораторій і кантат, музики до кінофільмів. За характером він — композитор-оптиміст, який тяжіє до світлих образів, веселих забав, радісного гумо­ру. Не дивно, що його фортепіанні тво­ри, а також відому симфонічну казку «Петрик і вовк» так люблять діти.

Виступ учня-мистецтвознавця:

Танцювальність завжди була прита­манна музиці С. Прокоф'єва, який на­голошував: «Я не люблю бути в стані, я люблю бути в русі». Вершинним до­сягненням композитора вважають ве­ликий балет-трагедію «Ромео і Джульєтта», який завдяки новаторській трактовці хореографії,

симфонічним прийомам музичного розвитку став геніальним втіленням шекспірівських глибоко психологічних образів, загаль­нолюдських конфліктів. Як завжди, композитор виявив надзвичайну твор­чу сміливість, адже на цей сюжет уже було створено стільки відомих творів (опери, симфонії тощо) такими вели­кими композиторами, як Ш. Гуно, В. Белліні, П. Берліоз, П. Чайковський!

Шекспір на балетній сцені?.. Прокоф'єв кидає виклик авторитетам. Розпочався експериментальний пошук нової музич­ної та пластичної мови, драматургічних і оркестрових засобів. Музику балету пронизують основні мелодичні лінії лейтмотиви, які поєднують низку образів-портретів у єдине ціле. Стрімка і польотна тема Джульєтти-дівчинки, мрійливо-задумлива і сумна — Ромео,ексцентрична та життєрадісна — Меркуціо, суворо хоральна — патера Лоренцо, трагічно-загрозлива — тема во­рожнечі родин Монтеккі й Капулетті. У низці хореографічних образів нена­че оживає дух епохи Відродження. Балет став загальновизнаним шедевром трагедійного жанру.



Прослуховування твору С.Прокоф'єва: Монтеккі і Капулетті з балету«Ромео і Джульєтта».

Учитель:

На сюжети, російських народних казок С. Прокоф'єв створив яскраво національні балети «Казка про блазня» і «Оповідь про кам'яну квітку», в класичних традиціях написано поетич­ну «Попелюшку».

Незабутні прокоф'євські образи Джульєтти й Попелюшки втілила на музично-театральній сцені Галина Уланова. Актриса збагатила традиції лірико-романтичного танцю Анни Павлової, сповнила характеристики хорео­графічних героїв психологізмом, особли­вою поетичністю, багатою гамою емоцій­них нюансів. Героїням У ланової — неперевершеного майстра пластичних де­талей — притаманні зовнішня скромність і велика внутрішня сила. Після виступів за кордоном, де мистецтво балерини набуло широкого визнання, вона писа­ла: «В усьому світі вважають, що саме душа нашого танцю, або, як говорив Станіславський, «життя людського духу», зачаровують над усе».

Славу своїх видатних попередників гідно продовжують сучасні артисти російського балету. Образи Майї Плісецької («Кармен-сюїта» Р. Щедріна), Катерини Максимової та Володимира Васильєва («Спартак» А. Хачатуряна), Ніни Ананіашвілі («Жізель» А.Адана) та багатьох інших солістів Великого театру і Санкт-Петербурзького театру опери та балету викликають справжнє захоплення гля­дачів. Вагомий внесок у розвиток хо­реографічного мистецтва зробили ба­летмейстери Л. Лавровський, В. Чабукіані, Ю. Григорович.

Нині російський балет відомий в усьому світі, жодна країна не може зрівнятися з ним у цій мистецькій ца­рині.

ІV. Закріплення вивченого. Запитання для підсумкової бесіди:

1. Що означає слово «балет»?

2. У якій країні народився цей танець?

3.Перелічіть імена видатних російських композиторів, які писали музику до балетів.

4.Назвіть імена прославлених танцівників російського балету.

V. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання. На наступному уроці, який проходитиме як практичне заняття, ми переглянемо фільм «Зірки російського балету», а потім ви отримаєте творче завдання за матеріалами цих двох уроків.

А зараз вам потрібно написати твір-роздум на тему: «Що нового я дізнався про балет?»



Використані джерела:

1. Всесвітня мережа Інтернет.

2.Детская энциклопедия. Т.12 «Искусство». Изд-во « Педагогика» - М., 1977 Акад. наук СССР. 3-е изд.

3. Художня культура світу : Європейський культурний регіон : Навч. Посіб. / Н.Є. Миропольська, Е.В. Бєлкіна, Л.М. Масол, О.І.Оніщенко. – К. : Вища шк., 2001.



Каталог: konspekt
konspekt -> Урок литературы по произведению А. Грина «Алые паруса»
konspekt -> Конспект внеурочного занятия по легоконструированию
konspekt -> 1. Цели и задачи курса
konspekt -> Конспект обобщающего занятия для детей с общим недоразвитием речи учитель логопед Лазаренко Вера Владимировна
konspekt -> Тема: “Яралы китап” Д
konspekt -> Конкурс по филология (стара френска литература) La poésie lyrique en France au Moyen âge du XII e au XV e
konspekt -> Восточные славяне в древности
konspekt -> «Образы песен зарубежных композиторов»
konspekt -> Конспект нод по лепке «Путешествие в подводный мир»


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет