Уроках інтегрованого курсу



жүктеу 1.26 Mb.
бет1/8
Дата07.09.2018
өлшемі1.26 Mb.
түріУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8

Кіровоградський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського




ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ

НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО»

Навчально-методичний посібник




Друкується за рішенням вченої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

Кіровоград

2013
ББК 74.266

К – 17


Калашнікова О.В., Черненко С.В. Форми і методи роботи на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» Навчально-методичний. – Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2013. – 92 с.

Посібник містить узагальнені матеріали досвіду роботи вчителя музичного мистецтва ЗШ І ступеня «Мрія» Кіровоградської міської ради Олени Вікторівни Калашнікової. У ньому висвітлюються шляхи викладання інтегрованого курсу «Мистецтво», розроблено систему методів, прийомів, форм навчальної діяльності, спрямованих на формування в учнів комплексу ключових, предметних і міжпредметних компетентностей у процесі сприймання та інтерпретації творів мистецтва, практичної художньо-творчої діяльності на уроках мистецтва.

Видання адресоване вчителям музичного мистецтва, викладачам та студентам мистецьких факультетів.

Рецензенти:

Бабенко Л.В. – професор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук;

Гельбак А.М. – старший викладач кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

©КОІППО, 2013

©Калашнікова О.В., Черненко С.В.



Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….. 4


З досвіду роботи над проблемою «Форми і методи

роботи на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво»…………………………… 6


Література………………………………………………………………………….. 12
Розробки уроків музичного мистецтва інтегрованого

курсу «Мистецтво» 2 клас..……………………………………………………….. 13


Робочий зошит уроків музичного мистецтва

інтегрованого курсу «Мистецтво»2 клас………………………………………… 68


Вправи на розвиток слухового сприймання…………........................................... 88
Зразок тестів для учнів 2 класу

за програмою «Мистецтво»……………………………………………………….. 89



Вступ
Калашнікова Олена Вікторівна – учитель вищої кваліфікаційної категорії загальноосвітньої школи І ступеня «Мрія» Кіровоградської міської ради, учитель-методист. Стаж її педагогічної діяльності становить 24 роки.

Визначальні якості: високий рівень професіоналізму, досконале володіння теорією та методикою викладання музичного мистецтва, ерудованість, творчість. Своєю працею Олена Вікторівна доводить на практиці, яким дивовижним, багатогранним предметом є мистецтво. Воно надає безмежні можливості для виховання й розвитку особистості.

Протягом 2009 – 2012 рр. Олена Вікторівна бере участь у міжнародному проекті V Школа методичного досвіду «Поліхудожнє виховання учнів загальноосвітньої школи у процесі впровадження інтегрованих курсів», де пощастило вчитись методики у кваліфікованих, талановитих фахівців не тільки з України, але й Росії. Виступи на Всеукраїнських науково-практичних семінарах з проблем «Впровадження інтегративних технологій у процесі викладання інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» (2009р.), «Теоретичні та методичні засади підготовки вчителя в процесі впровадження інтегрованих курсів «Мистецтво» та «Художня культура» (2010р.), «Проблема наступності мистецької освіти та полікультурного виховання учнів початкової, основної і старшої школи: педагогічні та інноваційні моделі» (2011р.). Здобула перемогу у Всеукраїнському фестивалі педагогічних інновацій у номінації «Інновації в організації навчально-виховного процесу в дошкільному, загальноосвітньому та позашкільному навчальних закладах» (2009р.).

Здобуті навички з інтерактивних технологій, питань естетичного розвитку вона втілює на своїх уроках.

Звичайно, є чимало методів та прийомів формування успішності учнів, що вдало застосовуються сучасними педагогами. Але, виходячи зі специфіки навчального предмета, Олена Вікторівна переконана: найбільш багатогранним, дієвим, цікавим для дітей засобом є творча діяльність. Чому? По-перше, у тому чи іншому виді творчості (чи в співі, чи в малюванні, чи в написанні віршів та казок тощо, чи в інсценізації, чи просто це буде неординарна думка) може виразити себе кожен. І завдання вчителя, на думку О.В. Калашнікової, полягає саме у сприянні цьому самовираженню.

По-друге, цей засіб дає можливість пережити ситуацію успіху саме тут, на уроці, відразу – знов-таки за сприяння педагога. І є потужною мотивацією бажання пережити це приємне відчуття успішності знов, а водночас і відкрити одноліткам свій внутрішній світ – унікальний, неповторний, – відкрити і бути впевненим, що тебе зрозуміють.

По-третє, уроки, наповнені творчістю учнів, перетворюють стандартний навчальний процес на чарівне дійство. Є для Олени Вікторівни якась насолода в тому, щоб бачити і чути, як світ дитини, її думки, ідеали, мрії, перетворюються на образи – не завжди вдалі, але унікальні. Вже давно вчителька збагнула (і при нагоді зазначає це учням), що невідомо, хто більше вчиться на уроках мистецтва – вони чи вона.

І хто знає, можливо, колись на життєвому шляху теперішньої дитини саме одна з митей, пережитих на уроці, додасть упевненості, рішучості, сміливості, цілеспрямованості − і подарує успіх!

За результатами роботи вона нагороджена Грамотою управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації, управління освіти Кіровоградської міської ради, Подякою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Її вихованці – учасники та переможці конкурсів учнівської творчості міського, регіонального рівнів («Степові джерела»).

Стиль роботи Олени Вікторівни – це стиль творчої людини, відповідального, компетентного у своїй діяльності педагога. Вона глибоко розуміє нові завдання сучасної освіти, нові підходи до викладання дисциплін художньо-естетичного циклу і прагне поділитися своїми роздумами і досвідом з освітянами. Лише за останні 4 роки має 7 друкованих робіт, які видавались у провідних регіональних та всеукраїнських виданнях. Захоплюючи доброзичливістю, творчою спрямованістю діяльності своїх учнів, Олена Вікторівна й сама перебуває в безперервному процесі саморозвитку і є прикладом для вихованців, їх наставником та порадником.

Досвід роботи О.В. Калашнікової широко пропагується на курсах підвищення кваліфікації вчителів музичного мистецтва та вчителів початкових класів в Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, вона є керівником обласної творчої групи з проблеми «Науково-методичне забезпечення викладання інтегрованого курсу «Мистецтво в умовах модернізації сучасної школи». З 2009 року Олена Вікторівна брала участь у Всеукраїнському експерименті з проблеми «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура», є активним учасником Всеукраїнської школи методичного досвіду, а також переможцем обласного етапу та учасником ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009» в номінації «Музика». Її напрацювання представлені в навчально-методичному посібнику «Творча реалізація педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в системі художньо-естетичного виховання» (газета «Шкільний світ», грудень 2008 року).

Вона працьовита, толерантна, життєлюбна. Як справжній фахівець, користується повагою вчителів, батьків, учнів. Уся її діяльність спрямована на розбудову української національної школи, підняття її статусу.



Педагогічне кредо вчителя: кожна людина неповторна й унікальна. І те, що в душі кожного з нас безцінні скарби, - без сумніву. Але безперечно й те, що не кожен вміє не тільки застосовувати ті багатства за призначенням, але й просто розгледіти їх у собі. Адже ще Сократ писав: «В кожній людині є сонце. Тільки дайте йому світити».


З досвіду роботи над проблемою «Форми і методи роботи на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво»

Інтеграція як процес створення цілісної і багатовимірної картини світу сьогодні набуває статусу одного з провідних методологічних і дидактичних принципів. Практика свідчить, що в умовах інтегрованого навчання ефективніше відбувається взаємопроникнення й систематизація знань учнів, розвиток їх творчих здібностей і гнучкого мислення. Інтеграція ізоморфно відображає тотальну якість постмодерністського інформаційного суспільства [1, c. 37].

В українській музичній педагогіці започатковано дослідження філософії інтегративної освіти, її дидактичних і психологічних засад. Зокрема, українськими науковцями Л. Масол, О. Гайдамакою, С. Бєлкіною, О. Просіною доведено, що мистецька освіта й виховання мають базуватися на принципі взаємодії різних видів мистецтв. В галузі мистецької освіти й виховання створено програми, підручники, посібники з курсу «Мистецтво», загальна дидактична структура якого поділяється на домінантні змістові лінії (музичне та візуальне мистецтва) і додаткові – синтетичні мистецтва (хореографія, театр, кіно). Використання різноманітних видів інтеграції художніх знань учнів, починаючи з міжпредметних зв’язків, є вагомою сферою педагогічної творчості сучасного вчителя, особливості професійної діяльності якого пов’язані з викладанням кількох різних предметів. Проте, на відміну від спорадичного інтегрування змісту окремих предметів під час вивчення певних тем, викладання за інтегрованою програмою «Мистецтво» в початковій школі передбачає системність і послідовність цієї роботи. За таких умов створюється можливість застосування сучасних інноваційних методів навчання, які збагачують традиційну методику [5, c. 57].

Саме використання різноманітних видів інтеграції художніх знань учнів, починаючи з міжпредметних зв’язків, є основною сферою педагогічної діяльності О.В. Калашнікової в роботі з учнями початкових класів. Самоаналіз результатів педагогічної діяльності та здійснення досліджень проблеми мистецької інтеграції дали поштовх до реалізації індивідуальної науково-методичної проблеми «Інтеграція на уроках мистецтва як один із засобів розвитку особистості молодших школярів».

На початковому етапі роботи Олена Вікторівна зосереджувала увагу на тому, щоб матеріали уроків базувалися на інтеграції – синтезі мистецтв. Тому основною ідеєю діяльності вчителя є художньо-естетичний розвиток особистості в процесі інтеграції різних видів мистецтв, який сприяв би виробленню умінь та уявлень, необхідних для формування цілісної художньої свідомості , гнучкого асоціативно-образного мислення учнів.

У програмі «Мистецтво» для початкової школи виступає ідея відображення в мистецтві універсалій реального світу:

1 клас – «Абетка мистецтв»;

2 клас – «Краса довкілля в мистецтві»;

3 клас – «Образ людини в мистецтві»;

4 клас – «Світ у мистецьких шедеврах».

Працюючи за названою програмою, Олена Вікторівна дотримується певних тенденцій та закономірностей. Специфікою предмета «Мистецтво» є те, що на уроці функції і навантаження розподіляються між двома вчителями. У зв’язку з цим при викладанні двох спарених уроків у єдиному циклі першим доцільно опановувати музичне мистецтво. Це пояснюється тим, що візуальний ряд, який розкриває зміст певної спільної теми, завжди конкретний. Його можна вільно сприймати і тлумачити. Це не є прерогативою музичного мистецтва, бо воно досить абстрактне. При цьому присутня взаємодія всіх видів мистецтв, що стимулює розвиток образного мислення і є засобом поліхудожнього виховання конкретного учня. Таким чином здійснюється формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Духовний розвиток особистості на уроках мистецтва – це, насамперед, осягнення вищих художніх цінностей, що закарбовані у великих творах мистецтва, це також формування потреби і здатності до активного художньо-творчого самовираження. Спілкування з мистецтвом особливо впливає на розвиток усіх психічних процесів і здібностей, що властиво для дітей молодшого шкільного віку. Загальновизнаним серед вікових особливостей учнів початкових класів є багата уява, образне мислення, інтерес до пізнання, емоційність сприйняття, потреба у творчій самореалізації [3, c. 43]. Серед основних педагогічних умов для здійснення зазначеного процесу можна назвати такі: організація навчально-виховного процесу з використанням аксіологічного та особистісно зорієнтованого підходу, стимулювання потреби в творчому самовираженні у різних видах музичної діяльності та інтеграція мистецьких знань.

Практика свідчить, що в умовах інтегрованого навчання ефективніше відбувається взаємопроникнення й систематизація знань учнів, становлення у них цілісної та багатомірної картини світу, розвиток творчих здібностей і гнучкого мислення.

З метою розкриття проблеми О.В. Калашнікова передбачає пошук різноманітних зв’язків, художніх зіставлень, емоційно-образних аналогій і паралелей між видами мистецтва. Як зміст інтегрованого курсу, так і визначена проблема зумовлює застосування інтегрованих технологій, системи творчих завдань, різноманітних форм роботи. Зокрема, з метою виховання в учнів толерантності та потреби в самоосвіті використовується метод пошукової діяльності. Клас об’єднується у пошукові групи: «музиканти», «художники», «історики». Учням повідомляються деякі деталі наступного уроку і пропонується віднайти інформацію за певною темою. Таким чином стимулюється процес художнього пізнання з позиції «Ми», розвиваються допитливість та самовдосконалення.

Під час аналізу музичних або художніх творів, у процесі вивчення та сценічного відтворення різноманітних обрядів, при створенні музичних портретів вчитель вважає доцільним застосовувати кооперативні види діяльності. Наприклад, при вивченні теми «У світі реального та уявного» використовується робота в малих групах, що дає можливість виразити свої почуття та емоції кожному члену групи від почутого твору, а саме «Золотий півник» М. Римського-Корсакова. Під час такої роботи учні вчаться слухати один одного та працювати в команді, активно беруть участь у дискусії, доводячи свою думку. Групові форми використовуються і в роботі над піснею. Наприклад, при вивченні пісні «Сонечко» Ю.Рожавської учні об’єднуються у групи й співають в різних образах цього твору.

Для розвитку навичок споглядання картини, вміння занурюватися у музичний твір і уявити художній образ твору, відчути епоху, в яку написаний твір, використовується фасилітована дискусія. В процесі сприйняття, аналізу музичного твору вчитель (фасилітатор) запитує в учнів: «Що, на вашу думку, відбувалося в музиці?» Відповіді дітей проходять за таким алгоритмом: «Я вважаю, що…», «Я згоден з думкою свого товариша, але хочу додати…», «Я не згоден з попередньою думкою і вважаю, що…». Важливою ознакою даної технології є те , що учні не потребують додаткової інформації про авторів творів, час їх створення та художні засоби виразності, зате точніше відчувають настрій творів, вчаться самостійно їх інтерпретувати, удосконалюють і збагачують свій словниковий запас.

Звернення до інтегративних технологій сприяє формуванню художньо-образного мислення, розвитку творчої особистості учня. У процесі їх використання учні мають можливість зіставляти та порівнювати образи різних видів мистецтва, що сприяє їх концентрації на деталях та спонукає до пошуку емоційно-образних аналогій, які розкривають сутність мистецтвознавчих та естетичних понять і категорій [2, c. 59-63]. Духовно-світоглядна інтеграція базується на основі спільного тематизму. Наприклад, при вивченні теми «У гості до веселки» розкривається образ веселки із застосуванням прийому порівняльних образів. Під час сприйняття твору С.Прокоф’єва «Дощ і веселка» учні споглядають картину К. Сомова «Краєвид з веселкою».

З метою вироблення в учнів «рефлексу свободи», формування співпричетності й співпереживання вчитель вважає обов’язковим використання ігрових технологій навчання. На багатьох уроках віддається пріоритет народним іграм, які мають потужний естетико-виховний потенціал. Так, при розкритті теми «Добро несе різдвяний ангел» вчитель звертається до народної гри «Коза». Вона виховує в дітей зацікавленість до усної народної творчості й спонукає їх до розкриття акторських здібностей. При вивченні теми «Лісові голоси» учням пропонується показати за допомогою пантоміми образи лісових жителів. Використання сюжетно-рольових ігор , що передбачає обов’язкове перевтілення у реальних чи уявних персонажів, героїв казок, мультфільмів відчутно створює атмосферу емоційного піднесення, збагачує естетичний досвід дитини, робить її більш гармонійною і духовно досконалішою. Окрім того, в учнів розвивається рухова активність, підвищується бажання фантазувати.

Для підсилення ефекту «занурення в тему» використовуються музичні хвилинки, які дають учням можливість при виконанні творчих завдань налаштуватися на відповідний настрій, пригадати музичні твори, які звучали в першому блоці уроку.

В роботі вчитель використовує різноманітні вправи і завдання для розвитку творчих здібностей учнів та вивченню основних понять.

Для закріплення мистецьких понять і термінів наприкінці вивчення теми проводиться гра «Кращі знавці мистецтва». Така ігрова форма проведення підсумкового оцінювання включає перевірку спеціальних предметних і художніх компетентностей для з’ясування рівнів художнього мислення учнів.

Одним із провідних видів діяльності на уроці вчитель вважає вокально-хорову роботу. Для успішного вокального виховання учнів застосовуються різноманітні методики. У своїй діяльності Олена Вікторівна керується принципом особистісно орієнтованого навчання. З метою формування вокальних навичок у молодших школярів, охорони дитячого голосу та динаміки його розвитку розроблено різноманітні вправи та завдання. Розглянемо це конкретніше.



Співацька постава. Перш за все, треба навчити дітей правильної співацької постави корпуса: голову тримати прямо і рівно, шию не напружувати, груди розправити, не піднімати. Це необхідно як при співі стоячи, так і сидячи.

Співацьке дихання. Мистецтво співу – це мистецтво дихання, тому засвоєнню навичок співацького дихання вчитель приділяє велику увагу на кожному уроці. В своїй роботі О.В. Калашнікова звертається до «Фонопедичних вправ» В.Ємельянова, які дають можливість в ігровій формі привчити дітей до активного співацького дихання. Основним у ньому є правильний видих – вміння співати, видихаючи повітря рівно і поступово з відчуттям «опори» на диханні, тобто збереження під час видиху вдихального відчуття. Формування співочого дихання – складний, тривалий процес, а головним на початковому етапі є оволодіння плавним і рівномірним видихом, не перериваючи музичної фрази; а такий видих залежить від правильного вдиху. Спокійне, природне дихання при співі створює умови для звука на «опорі». Такий звук сприймається на слух як красивий і достатньо сильний. Отже, «опора» звука – це вміння співати на економному використанні дихання при достатньо активному змиканні голосових зв’язок. З цією метою Олена Вікторівна використовує такі дихальні вправи:

  1. «Вдих, видих» - стати рівно, руки вільно опустити. Вдихаємо повітря носом, видихаємо, затримуючи повітря, ротом, губи складені «трубочкою».

  2. «Пірнаємо за рибками» – вдихаємо повітря носом, затримуючи дихання, потім за командою вчителя якомога повільніше видихаємо.

  3. «Здуваємо кульку» – вдихаємо повітря і за командою вчителя декілька разів активно видихаємо повітря, а останній раз – повільно.

В процесі розспівування формуються основні вокальні навички голосоутворення (форнаційне дихання, атака звука, співоча артикуляція, дикція). Вчитель вдало володіє методикою використання вокальних вправ, знає психолого-педагогічні основи їх використання. Підбираються прості, але цікаві для дітей вправи, поспівки, загадки, заклички, лічилки. При виконанні вправ серйозна увага приділяється вихованню правильної організації атаки звука, чіткої, достатньо активної, але не грубої.

Особлива увага приділяється роботі над якістю звучання дитячого голосу – розвитку основних властивостей співочого тембру (дзвінкість, польотність, чіткість, рівність), постійно пам’ятаючи, що великої шкоди дітям завдає форсований спів. Але це не означає, що діти повинні не співати , а наспівувати «полегшеним» звуком.

З метою активізації творчої діяльності учнів, які співають фальшиво, Олена Вікторівна пропонує прослухати мелодію і зобразити напрямок руху мелодії рукою (метод пластичного інтонування), впізнати пісню за ритмом.

Сприймання музики. Іноді сприймання музики вважають найпростішим видом музично-творчої діяльності, який не потребує особливих умінь і зусиль. На думку Олени Вікторівни, це далеко не так, особливо стосовно молодшого школяра – часто досить неуважного та непосидючого слухача. Однак важливо не лише сформувати в дітей зовнішні ознаки «правильного» слухання, а й навчити їх чутливо та глибоко проникати в зміст музики, розуміти її мову як відображення багатобарвності життя. Тому вже на перших уроках сприймання творів супроводжується елементами аналізу їхнього змісту, характеру, форми, засобів виразності [4, c. 29-36].

При цьому застосовується типовий алгоритм ознайомлення дітей з музичними творами, що передбачає: попередню розповідь про твір, його автора, історію написання; первинне слухання музики в запису або безпосередньому, «живому» виконанні вчителем; евристичне обґрунтування та різноманітні види «опрацювання» твору за поданими в підручнику завданнями (з використанням повторного – цілісного або фрагментарного – сприймання).

Можливі інші варіанти організації слухання музики: без вступної бесіди або пояснення, без оголошення назви або автора, з попереднім прогнозуванням характеру музики згідно з програмною назвою чи літературним сюжетом тощо. При цьому важливим є усвідомлення учнем емоційної складової музичного твору: «Не слід нав'язувати дитині уявлення про музику як звукову ілюстрацію якихось явищ. Моменти зображальності мають відзначитися в опорі на розрізнення характеру музики, почуттів, настроїв, виражених у ній».

Також слід мати на увазі, що вокальна музика доступніша для емоційно-образної характеристики змісту, проте інструментальні твори необхідно вводити до слухацького репертуару, починаючи з перших уроків. Доцільно зберігати й баланс використання музики в запису та «живому» виконанні, адже застосування фонозаписів урізноманітнює та збагачує навчальний процес. Але не може повністю замінити безпосереднє виконання [6, c. 21-28].

Слухання музики зазвичай зацікавлює юних слухачів, проте в арсеналі вчителя має бути чимало «цікавинок»: несподіване запитання. Влучний вислів, вдало дібрана наочність тощо, які привернуть увагу до твору, збагатять розповідь про нього живим емоційно-образним змістом.

Таким чином, у процесі аналізу музичних творів поступово формуються особисті музично-ціннісні орієнтації та уподобання, прищеплюється музичний смак, уміння критично оцінювати розмаїття навколишньої музики.

Надзвичайно важливим фактором розвитку музичної спрямованості молодших школярів є особистість учителя музики, адже захопленість учня є дзеркальним відображенням захопленості вчителя, його ентузіазму, його інтересу до предмета. Якщо такого інтересу немає, то виховати в учнів внутрішню мотивацію виявляється практично неможливо.

Отже, слухання й художньо-педагогічний аналіз музичних творів сприяють формуванню різних аспектів музичної культури молодших школярів. Через сприймання учень прилучається до світу музики та захоплюється нею, здобуваючи первинний шар музичної спрямованості й основи обізнаності в галузі музичного мистецтва. Тонке та влучне слово вчителя щодо змісту твору стає дієвим фактором різнобічного розвитку та виховання дітей, поширюючись на загальнокультурні й духовні сфери.



Проблемно-евристичні технології сприяють розвитку евристичних здібностей. Так , при вивченні теми «В країні Мультляндії» пропонується завдання: «Прочитай назви професій людей, що створюють мультфільми. Викресли зайве».

При перевірці та оцінюванні результатів навчання вчитель головним вважає здатність учнів сприймати, розуміти та аналізувати музичні твори, вміння й навички практичної художньої діяльності, обізнаність у мистецькій сфері та загальну естетичну компетентність. Для перевірки засвоєних знань на уроці використовуються різноманітні ігрові моменти. Прикладом такої гри є «Шапка Бонуа». В кінці уроку учні отримують різнокольорові «головні убори» і відповідають на поставлені учителем питання:

Зелений колір – колір нового. Що ви сьогодні дізналися нового на уроці?

Синій колір – колір знання. Які знання ви сьогодні отримали?

Фіолетовий колір – колір творчості. Які творчі завдання виконували?

Червоний колір – колір настрою. Який настрій у вас після цього уроку?

Жовтий колір – колір дружби. Оцініть роботу свого товариша на уроці.

Оранжевий колір – колір правдивості. Як ти сам сьогодні працював на уроці?

Голубий колір – колір сподівань. Про що ти хотів би дізнатися більше?

Для тематичного оцінювання вчитель розробила і використовує тестові завдання, які дають можливість здійснювати ефективний контроль над засвоєнням учнями навчального матеріалу, а учневі – зорієнтуватися у тестових завданнях та набути навичок швидких та безпомилкових відповідей.

Отже, напрацьована система роботи з проблеми «Форми і методи роботи на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» має певний результат. Спілкування з мистецтвом ефективно впливає на розвиток усіх психічних процесів і здібностей, що властиві дітям молодшого шкільного віку. В процесі навчання учні оволодівають музичними навичками і знаннями з образотворчого, театрального та кіномистецтва, у дітей формується стійка потреба і здатність до активного художньо-творчого самовираження.


Література


  1. Безрукова В. Педагогическая интеграция: сущность, состав, механизмы реализации // Интеграционные процессы в педагогической теории и практике / Отв. ред. В. Безрукова. – Свердловск: СИПИ, 1990.

  2. Масол Л.М. Методика викладання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів /Л. Масол, О. Гайдамака, Е. Бєлкіна та інші. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.

  3. Новосельська В.О., Масол Л.М. Роль музики та евритмії в емоційно-естетичному вихованні учнів вальдорфських шкіл//Рідна школа. – 2003. – №9.

  4. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник //О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : В.С.К., 2004.

  5. Формування образного мислення. Науково-методичне видання за ред. Л. Масол, В. Рогозіної М. Скирди. – Нью-Йорк; К., 2001.

  6. Довідник учителя художньо-естетичного циклу в запитаннях та відповідях / упорядник М. Демчишин. – Х.:Веста: Видавництво «Ранок», 2006.


2 клас

Мистецтво

Музичне мистецтво

Розділ І. Пори року і народні свята
Урок 1


Каталог: arhiv
arhiv -> Сабақтың тақырыбы:: § 41. Тынысалудың маңызы. Тыныс алу мүшелері Сабатың мақсаты: : Білімділік
arhiv -> Бабасев павел григорьевич бабахин данил вячеславович бабенко иван ефимович
arhiv -> Сборник текстов на казахском, русском, английском языках для формирования навыков по видам речевой деятельности обучающихся уровней среднего образования
arhiv -> Сабақтың тақырыбы: Географияны зерттеу нысандары Мұғалімнің аты-жөні: Күні: сынып: 7


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет