В. Г. Короленка Долати перешкоди – разом



жүктеу 407.74 Kb.
Дата18.04.2019
өлшемі407.74 Kb.

Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка

Долати перешкоди – разом
методично-бібліографічні матеріали

по організації обслуговування

громадян з особливими потребами

Чернігів – 2008

Долати перешкоди – разом: Методично-бібліографічні матеріали /Черніг.

ОУНБ ім.В.Г.Короленка; Підгот. А.В.Матюшенко; Відп. за вип. Ю.М.Самойленко. – Чернігів, 2008. – 38с.


Видання містить огляд вітчизняного та міжнародного бібліотечного досвіду обслуговування користувачів з особливими потребами. Бібліотечним працівникам пропонуються рекомендації щодо забезпечення інформаційних соціокультурних, дозвіллєвих потреб неповноспроможних громадян.

Матеріал підготувала: А.Матюшенко

Відповідальний за випуск: Ю.Самойленко

Комп’ютерний набір: В.Шевченко

Комп’ютерне макетування: В.Даценко

Ризограф ОУНБ ім. В.Г.Короленка

Тираж: 50 прим.

«Підтримайте мене, щоб я міг зробити посильний внесок у суспільство»! Цей заклик із Декларації незалежності інвалідів повинен молоточком стукати у кожне небайдуже серце.

Вони живуть серед нас – ті, хто погано або зовсім не бачить, погано або зовсім не чує, погано або зовсім не рухається; хто має проблеми з написанням тексту (дисграфія), його засвоєнням (дислексія); хто страждає на психічні розлади. Людей, уражених різноманітними фізичними або психічними вадами, стає все більше (в Європі – до 10% всього населення). Ніхто, на жаль не застрахований від того, щоб особисто не поповнити цю сумну статистику і на власному досвіді не пересвідчитись, як оточуючий світ ставиться до слабих та немічних. Соціальні права інвалідів у всіх країнах конституційно захищені. Стандартні правила, що забезпечують рівні можливості для інвалідів, прийняті ООН. Але насправді навіть у розвинутих суспільствах неповноспроможні громадяни стикаються з дискримінацією щодо доступу до інформації, освіти, працевлаштування, задоволення культурних потреб. Їх ображає людська зневага, байдужість або навіть жорстокість. Як подолати бар’єри соціальної ізоляції інвалідів, як забезпечити не декларовані, а реальні їхні права на гідне, повноцінне життя? Особливу роль у цьому процесі гуманізації громадської атмосфери покликані відігравати бібліотеки. Представницькі міжнародні фундації розробили низку документів, які регламентують загальні(досить високі) вимоги до бібліотечного обслуговування інвалідів. Це розробка ІФЛА «Доступність бібліотек для людей з обмеженнями: контрольний перелік»/2005/, «Маніфест ЮНЕСКО про публічні бібліотеки»/1994/, «Копенгагенська декларація про публічні бібліотеки»/1999/, «Керівництво ІФЛА/ЮНЕСКО з розвитку служби публічних бібліотек»/2000/, «Рекомендації європейського проекту PULMAN»/2002/. Червоною ниткою крізь всі документи проходить важлива ідея-доступність кожної бібліотеки, публічної або спеціальної, для користувачів з особливими потребами.

Доступність розглядається у різних аспектах, найперше, як фізична можливість, тобто пристосованість бібліотечного приміщення і його обладнання. Йдеться про двері (їх найкраща ширина – 900 мм) – автоматичні або такі, що легко відчиняються; пандуси для заїзду до приміщення бібліотеки та всередині будинку; ліфти або сходи, які мають поруччя з обох боків; коридори без перешкод (килимків, зайвих меблів). Необхідно витримувати контраст у кольорі між підлогою та стінами, біля східців та дверей-для попередження. Приміщення бібліотеки повинно гарно освітлюватись, мати зручні, доступні меблі, «промовляючі» надписи (шрифтом Брайля), спеціально обладнані місця загального користування тощо. Слід подбати також про встановлення спеціальних знаків на дорожньому переході біля бібліотеки, зручну парковку.

Інтелектуальний доступ інвалідів до бібліотечних ресурсів здійснюється шляхом надання їм документів альтернативних форматів(друкованих шрифтом Брайля, великими літерами, записаних на аудіокасети та СD, відеокасети з субтитрами). Але найбільш перспективним шляхом в інформаційному обслуговуванні інвалідів є залучення безмежних можливостей сучасних комп’ютерних технологій, спеціального обладнання та програмного забезпечення.

При неможливості фізичного доступу до бібліотечних послуг вони пропонуються інвалідам у віртуальному режимі: обслуговування вдома бібліотечними або соціальними працівниками, волонтерами, замовлення чи резервування книжок по телефону або електронною поштою, користування онлайновим каталогом, онлайновою довідковою службою, чатами та відеоконференціями тощо.



Але головним фактором, що впливає на якість бібліотечного обслуговування інвалідів, є підготовка персоналу, його готовність і бажання працювати з такою специфічною аудиторією. Обізнаність бібліотечних працівників з проблемами інвалідності лежить і в медико-психологічній, і в технологічній площині. Персонал бібліотек має навчитися використовувати спеціальне обладнання аби допомагати користувачам, розумітися на особливостях різних видів інвалідності для налагодження діалогу, уникнення побоювань і непорозумінь. Було б корисним обговорювання всього спектру практичних і теоретичних питань під час семінарів, дискусій із запрошенням медичних та соціальних працівників, психологів, представників громадських організацій інвалідів: «Розуміння інвалідності. Філософія незалежного життя», «Руйнування бар’єрів. Ідея толерантної взаємодії інвалідів і суспільства». Базові принципи такої взаємодії – співдружність, співучасть, співдіяльність з усіма зацікавленими організаціями (в т.ч. неурядовими), службами, що професійно займаються турботою про інвалідів, і головне-потенційними або реальними користувачами бібліотечних послуг, людьми з обмеженнями життєдіяльності. Кожна публічна бібліотека реально оцінює можливості своєї участі у задоволенні їхніх інформаційних, освітніх ,культурних потреб, свій так би мовити «коефіцієнт корисної дії». В більшості бібліотек він сьогодні, на жаль, дуже низький. Але ситуація поступово змінюється на краще. Збільшується кількість цільових програм, проектів, що мають на меті якісне покращення соціокультурної реабілітації інвалідів, сприяння їхньої інтеграції в середовище здорових людей. Фінансову та матеріальну підтримку подібним програмам надають і місцеві органи влади, і численні благодійні організації (вітчизняні та закордонні), які зрештою стають не тільки донорами, а й надійними соціальними партнерами бібліотек. Спонсорами проекту сервісної служби «Милосердя» (бібліотечно-інформаційна система м.Нижньовартовська, Росія) виступили інститут «Відкрите суспільство» (Фонд Сороса), Канадський благодійний фонд, місцевий департамент культури (http: //www.library.novouralsk.ru/lib_rba-section-novosibirsk_21.html). Служба пропонує інформаційну підтримку і проведення реабілітаційних заходів для інвалідів різних категорій та віку. Бібліотека узяла шефство над всіма соціальними установами міста, співпрацює з усіма зацікавленими організаціями. Практикуються виїзні читальні зали, довідкові бюро для інвалідів, індивідуальне інформування. Створено арт-терапевтичний клуб «Серденько». На заняттях в клубі використовуються різноманітні методики бібліо-, ігро-, ляль-ко-, ізо-, звукотерапії, словочитання, словопромовляння, що є важливими елементами психологічної реабілітації інвалідів, в першу чергу дітей та молоді. Бібліотерапевтична «Служба SOS», що є частиною проекту «Особлива дитина в дитячій бібліотеці» (ЦМДБ ім.О.С.Пушкіна, м.С.-Петербург, Росія) проводить для своїх «особливих» юних читачів інформаційно-технологічний практикум «Сталкер» по засвоєнню і моделюванню інформації, яка надходить з оточуючого середовища. Заслуговує уважного вивчення досвід колег із Миколаєва, де робота з інвалідами відзначається глибиною підходів, варіативністю, новаційними творчими знахідками. Програма, за якою працює міська ЦБС для дітей «Глибинна екологія людства на захист дитинства», охоплює бібліотечним обслуговуванням дітей з інтелектуальними проблемами, неповноспроможних, соціально незахищених. Акцент робиться на розвиток сучасних форм міжособистісного спілкування: листки довіри, листки побажань, книжкові дебати(http://www.chl.kiev.ua/UKR/magazin_/svit_3/9reshko.html).

Центр інформації та релаксації, створений при Центральній бібліотеці для дітей м.Миколаєва, використовує у своїй роботі комплексний підхід і щодо комплектування фондів з широкого спектру проблем інвалідності, і щодо різноманітних форм обслуговування(в т.ч. індивідуальне інформування по телефону, копіювання статей за попереднім замовленням, надання навчальних програм на мультимедійних носіях, організація спілкування електронною поштою).

Проект «Ти не один у світі»,розроблений в бібліотеці, отримав грант Фонду «Відродження». На ці кошти закуплені 6 комп’ютерів з модемами і кольоровими принтерами, які були встановлені вдома у дітей-інвалідів.

Комп’ютер для неповноспроможної людини – це справді вікно у світ, засіб подолання відчаю самотності, інформаційної обділеності, можливість долучення до активного життя.

Що вже говорити про людей з частковою або навіть повною втратою зору, яким спеціальна технологія теж сьогодні дозволяє опановувати комп’ютерні ресурси і тим самим, фігурально висловлюючись, «бачити» світло знань та надії. В Україні вже працюють декілька Інтернет-центрів для сліпих (Київська спеціальна бібліотека для сліпих, Херсонська та Рівненска обласні бібліотеки), відкритих завдяки ініціативі Української бібліотечної асоціації та фінансовій підтримці Посольства США в Україні. Під реалізацію проекту «Інтернет-окуляр» Рівненська державна обласна бібліотека отримала грант на суму 24 тис. дол. США. Партнерами бібліотеки в цьому проекті виступили Рівненська обласна організація Товариства сліпих в Україні, Головне управління праці і соціального захисту населення облдержадміністрації, Міжнародний економіко-гуманітарний університет «РЕГТ» ім. академіка С.Дем’янчука, Відкритий університет розвитку людини «Україна» (Рівненський факультет), де навчаються майбутні спеціалісти соціальної сфери та студенти, які мають вади зору, а також Клеванська школа – інтернат для слабкозорих дітей Рівненської області. Центр має окреме, добре відремонтоване приміщення. До послуг користувачів – три комп’ютери, забезпечені спеціальними програмами для незрячих та слабкозорих осіб «Jaws» (синтезатор мови, збільшувач зображення), брайлівський та лазерний принтери, брайлівський дисплей. Для роботи у Центрі залучено консультанта-тренера (теж інваліда по зору), за допомогою якого можна навчитися працювати на комп’ютері, шукати інформацію в мережі Інтернет, на компакт-дисках, видрукувати текст шрифтом Брайля, скористатись електронною поштою тощо. Всі послуги в Інтернет-центрі «Окуляр» надаються безкоштовно. Щоденно його відвідують 7-8 жителів міста і області. Двічі на тиждень організовуються заняття для учнів Клеванської спеціалізованої школи-інтернату, під час яких діти опановують спеціальне комп’ютерне обладнання, готують учбові завдання, знайомляться з цікавими книгами, приймають участь у конкурсах та вікторинах.

Посольство США та Міжнародний Фонд «FORCE» (Нідерланди) підтримали і проект, представлений Херсонською ОУНБ ім. О.Гончара, - «Центр обслуговування користувачів з особливими потребами»,а в його складі – Інтернет-центр «Окуляр».

В Центрі обладнано три автоматизовані робочі місця з програмним забезпеченням для незрячих («Jaws»), слабкозорих («Magic Proffessional), для підготовки документу до друку шрифтом Брайля («Brailo»). Фонд «FORCE» допоміг Рівненській та Херсонській обласним бібліотекам придбати спеціальні пристрої для збільшення зображень та текстів, що використовуються читачами з послабленим зором у відділах обслуговування.

Відкриття Центрів «Окуляр» в Херсоні та Рівному - не випадкова подія, не разова акція на гребені «модної» теми. В бібліотечних осередках цих областей робота з фізично обмеженими громадянами-вже довготривала, повсякденна практика, інноваційна по суті своїй, адже вітчизняний досвід обслуговування інвалідів у публічних бібліотеках зовсім небагатий. Тож напрацьовується свій і досить цікавий. Рівненська обласна державна бібліотека ще у 2004 році провела обласний огляд-конкурс на кращу роботу з питань обслуговування людей з вадами здоров’я, підготувала на допомогу фахівцям методичні поради: «Реабілітація за допомогою інформації» (допрацьований варіант у Додатку 1), «Бібліотерапія – складова соціальної роботи бібліотек». Проведені численні тематичні семінари, консультації. Сьогодні бібліотеки Рівненщини мають у своєму арсеналі найрізноманітніші методики спілкування з користувачами-інвалідами, у тому числі - дистанційного. На веб-сайтах районних бібліотек (всі вони, до речі, мають вихід в Інтернет) регулярно влаштовуються виставки творчих робіт земляків-рівничан, які знайшли себе в житті попри всі недуги, віртуальні подорожі, ведуться рубрики «Мистецький салон», «Творчість». В режимі он-лайн можна отримати консультації юриста, психолога та інших спеціалістів. В обласній бібліотеці працює електронна правова громадська приймальня, організовуються правові семінари для керівників громадських організацій інвалідів, створена навіть спеціальна служба знайомств. По праву пишається колектив Рівненської ДОБ своїм інфо-рмаційним бюлетенем «Інва.net».Його чудової поліграфії щоквартальні випуски виходять за підтримки Посольства США в Україні, Рівненського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, Рівненської обласної організації Союзу інвалідів України і ще багатьох місцевих доброчинців, яких невтомно шукають бібліотекарі-ентузіасти. Бюлетень користується великою популярністю в області завдяки своїй продуманій структурі, ретельності і сумлінності складачів у підборі найбільш цікавої і корисної інформації до рубрик: «Лікар інформує», «Поради психолога», «Нетрадиційні методи лікування», «Сторінка для дітей».На сторінках «Повір у себе», «Творчість» публікуються розповіді про місцеві таланти, презентуються їх кращі доробки. Повну електронну версію бюлетеня вміщено на сайті http://libr.rv.ua.

В Херсонській універсальній науковій бібліотеці перш за все подбали про зручності фізичного доступу інвалідів до книгозбірні. Біля бібліотеки на дорозі встановлено спеціальний застерігаючий знак для автотранспорту. Вхід обладнаний пандусом і звуковим сигналом для виклику чергового. При необхідності людина в інвалідному візку отримає допомогу. Центр обслуговування користувачів з особливими потребами розташований на першому поверсі. Комфортний і затишний він обладнаний автоматизованим робочим місцем(комп’ютер з підключенням до Інтернет, сканер, принтер). Для пошуку необхідної літератури відвідувачі мають змогу скористатись електронним каталогом, звернутись за довідкою або консультацією до співробітників Центру. Читацькі замовлення доставляються інвалідам із проблемами руху безпосередньо у Центр. Читачі з вадами слуху обслуговуються в усіх відділах книгозбірні, в т.ч. в Інтернет-центрі, ресурсному центрі «Вікно в Америку».Сервісні бібліотечні послуги інвалідам широко відомі в місті завдяки рекламі у засобах масової інформації, угодам, укладеним бібліотекою з відповідними установами і організаціями соціального спрямування. Неповноспроможні громадяни не відокремлюються від здорових при організації дозвіллєвих заходів, хоча для них, звичайно, готуються і спеціальні програми, в т.ч. і в бібліотерапевтичному центрі, сімейному клубі.

Херсонська та Рівненська обласні бібліотеки стали у 2006р. базами проведення зональних семінарів бібліотечних працівників України на тему «Місія бібліотек в інформаційному забезпеченні людей з особливими потребами». Учасники семінарів змогли ознайомитися з творчими здобутками колег, перш за все – в обслуговуванні інвалідів по зору, обговорити вітчизняний та зарубіжний бібліотечний досвід у створенні більш сприятливого культурного, інформаційного, комунікаційного середовища для всіх категорій відвідувачів із вадами здоров’я.

Таке середовище простіше сформувати у спеціальних відділах, секторах, Центрах –зручному, добре обладнаному приміщенні з ретельно підібраним фондом, підготовленим персоналом. Але, як слушно зауважують досвідчені колеги: «Ми там, де ми є і робимо те, що можемо».

У наших можливостях розробити гнучку систему пільг по користуванню бібліотечними послугами: безкоштовний запис (в т.ч. опікунів або когось із членів сім’ї), подовжений термін видачі документів та їх резервування за телефоном, телефонні довідки, безкоштовний комп’ютерний час, спеціально виділені автоматизовані робочі місця тощо. Реклама бібліотечного сервісу у вигляді листівок, проспектів, може розповсюджуватись через центри соціального захисту, громадські організації інвалідів, в медичних та учбових закладах.

Приверне увагу відвідувачів таке оголошення: «Якщо ви знаєте когось, хто хотів би читати, але не має можливості відвідувати бібліотеку за станом здоров’я , і ця людина самотня – повідомте нам. Бібліотека прийде до нього».Для обслуговування людей із функціональними обмеженнями вдома, іншої соціальної допомоги бібліотеці необхідні помічники-волонтери. Їх можна знайти серед читацького активу, членів громадських організацій, учнівської та студентської молоді. Звичайно, діяльність волонтерів заохочується певними пільгами: на користування комерційним фондом літератури, нічним абонементом, комп’ютерними послугами, ксероксом. Важливою мотивацією для волонтерів є й моральний фактор. Усвідомлення своєї необхідності, навіть, у деяких випадках, незамінності , причетності до шляхетної справи сповнюють душі позитивними емоціями, почуттям гордості за себе і свою гуманну місію. Ось приклад однієї з публічних бібліотек Колумбії, де в рамках проекту «Позичте нам ваші очі» 170 волонтерів читають незрячим людям. «2007 секунд для читання у подарунок» – акція в підтримку сліпих, що відбулася влітку 2007 р. в м.Челябінську за ініціативи міських бібліотек і активної участі волонтерів. Вони ж є учасниками ще однієї акції – «Обміняй на посмішку» (збір книжок, дисків для інвалідів). Круппська сільська бібліотека Печоринського району Псковської області спонукала місцевих підлітків до спільного проекту – Тижня допомоги інвалідам «Калейдоскоп добрих справ».

Добрі справи бібліотек – гідний приклад суспільству, в якому поступово укорінюються цивілізовані норми відношення до фізично та інтелектуально обмежених громадян, більшають приклади «неслізливої» благодійності. Її форми – різноманітні. Це свята добролюбства («Відкрий своє серце», «Будь щедрим на ласку й добро», «Ти на землі людина», «Зупинись, озирнись, почуй…»), ярмарки, аукціони, виставки-розпродажі, концерти, безкоштовні екскурсії, консультації лікарів, психологів, юристів, влаштування при бібліотеках пунктів обміну насінням між городниками-любителями тощо. Традиційним, наприклад, стало проведення краєзнавчих автобусних екскурсій для хворих на ДЦП дітей та їхніх батьків, що організовує на День Києва бібліотека-інформаційний центр ЦБС Шевченківського району м.Києва. А в ЦМДБ ім.О.С.Пушкіна (м.С.-Петербург) проведено аукціон з продажу різдвяних листівок. Над їх виготовленням працювали як здорові, так і функціонально обмежені діти. Всі виручені кошти були передані на потреби маленьких інвалідів.

Їхні потреби, звичайно, не обмежуються тільки грішми. Людина – у будь-якому віці чи фізичному стані – прагне до самовираження, розкриття своїх здібностей. Творчість-це чудовий реабілітаційний засіб, можливість відчути і збагатити внутрішній світ.

Бібліотеки всіляко сприяють розгортанню аматорського руху серед інвалідів, залучають їх до участі у літературно-мистецьких заходах, шукають нові імена, знайомлять широкий загал із самобутніми досягненнями талановитих особистостей у будь-яких сферах діяльності. В публічній бібліотеці м.Югри (Росія, http//www.okrlib.ru/ru2/content/1265/system/?okrlib.ru=) започаткували цикл творчих вечорів «Здивуйся сам, здивуй інших».Можуть здивувати досить незвичні конкурси, проведені в Челябінську в рамках міського фестивалю «Давайте читати разом»: на кращу рукодільну тактильну книжку або сімейний конкурс кращих читців по Брайлю.

В програму акції «Бібліотека як соціальний інститут утіленого милосердя» (www.skbs.ru/archiv/action.html) організовану спільними зусиллями Ставропольської крайової бібліотеки для сліпих та публічними бібліотеками краю, війшли конкурси: «Бібліотека в моєму житті» (есеї, оповідання, вірші про значення книги у долі людини із фізичними та сенсорними вадами), «Творчість проти недуги» (літературні та музичні твори, вироби декоративно-ужиткового мистецтва). Цікавою ідеєю ставропольців є видання збірки «Про інвалідів доступно та піднесено» (інваліди та проблеми інвалідності у цитатах та уривках з художніх творів).

Черкаська обласна бібліотека для юнацтва в свою програму сприяння розвитку творчих здібностей інвалідів «Талановита молодь – майбутнє України» включила оригінальний літературний конкурс, учасники якого мали «спорудити» пам’ятник (описати, намалювати, зліпити його проект) улюбленому літературному герою, написати свою версію відомої казки, зробити ілюстрації до майбутньої збірки власних творів, скласти вірш-буріме, перекласти улюблений художній твір іншою мовою.

Будь-які художні заняття, що розвивають творчу фантазію, мислення, пам’ять, покращують сенсорні та рухові можливості людей з різними видами інвалідності, можуть розглядатись як цікаві і корисні арт-терапевтичні засоби. Це і малювання , в т.ч. і такі його види як пальцьовий живопис, малювання на мокрому або зім’ятому папері, кляксографія, малювання за допомогою воску, монотипія; це і паперова пластика (витинанки, орігамі,аплікація), театральне (в т.ч. пальцьовий театр, театр тіней), музичне мистецтво тощо. Творчість, крім того, розширює коло спілкування інвалідів, які гостро відчувають комунікаційний дефіцит. Подолати його допомагають різноманітні бібліотечні формування: клуби, гуртки, студії, де люди об’єднуються не тільки за ознаками хвороби, а й спільними інтересами, уподобаннями, активною життєвою позицією, бажанням якнайкраще адаптуватись до соціальних вимог. Наприклад, члени підліткового клубу «Дебати» (ЦБС м.Архангельська, Росія) разом зі своїми керівниками вчаться нелегкому мистецтву риторики: вмінню висловлювати і відстоювати свою думку, розповідати про себе, свої захоплення, почуття. Ситуативне заняття «Гра в радість» пропонує учасникам вербально описати емоції, пов’язані з певними життєвими ситуаціями: «Радію, коли беру книгу, тому що…», «Радію, коли прокидаюсь вранці, тому що…».У бліц-опитанні «Самий-самий»необхідно сформулювати свою уяву про щось найбільш сумне, веселе, страшне, таємниче; дати оцінку людських якостей: впертий, тужливий, довірливий, вразливий тощо.

У клубі для дітей-інвалідів «Райдуга» (м.Н.-Уренгой, Росія) для його маленьких членів проводяться уроки доброти, голосні читання веселих книжок та смішних оповідань, літературно-ігрові коктейлі, заняття по казко-терапії.

В 2007 р. відзначив свій десятирічний ювілей клуб «Ми-разом»,що об’єднує дітей з функціональними обмеженнями у м.Щорс. Організатори клубу-міський центр соціальних служб для молоді та районні бібліотеки для дітей та дорослих. Особливо опікується цим проектом його безпосередній засновник – директор Щорської ЦБС Н.П.Мокросноп. Турботами Ніни Павлівни та її колег – бібліотекарів , за підтримки соціальних працівників клуб справді став другою домівкою для дітей та молоді, яких доля обійшла стороною. В цьому домі завжди тепло і затишно. Тут зустрічають з посмішкою, повагою, співчуттям і великим бажанням допомогти, зробити життя своїх підопічних яскравим, насиченим, змістовним. 120 зустрічей за 10 років – це безліч нових вражень, корисної інформації. Це нові вміння і навички, веселі свята і дискотеки, спортивні змагання і виставки творчих робіт. Юні вихованці клубу-учасники обласного конкурсу талановитих дітей із вадами здоров’я «Через терни до зірок». За роки свого існування клуб придбав багато друзів, благодійників, серед яких – Українсько-американський благодійний фонд «Ми – разом», благодійна організація «Аратта», районна організація спілки «Жінки України», церковні організації, місцеві підприємства та підприємці, депутати тощо. «Ми разом» – це дім, з якого не хочеться виходити. Тому, напевне, члени клубу, досягши максимального за статутом віку – 14 років, просять їх залишити. Що там, за порогом?..
С тобою так не схожа я

И на других я не похожа

Но согласись, что жизнь моя

Пусть и сложна, прекрасна тоже.


Ці слова, які написала дівчинка Анжела Б., хвора на ДЦП, закликають нас не просто до співчуття – до дій!
Додаток 1

Реабілітація за допомогою інформації:

Методичні поради бібліотекарю на допомогу в

обслуговуванні людей з обмеженими можливостями.
Пріоритетними напрямками роботи бібліотек з інвалідами на сучасному етапі мають стати:соціальний, інформаційний, психологічний, професійно-реабілітаційний. Ефективній роботі сприятиме координація діяльності бібліотек з органами місцевої влади, державними і громадськими організаціями, соціальними, юридичними, психологічними службами, центрами реабілітації, методичними і навчальними закладами, спортивними товариствами, молодіжними організаціями, товариством Червоного Хреста тощо. В ЦРБ(ЦМБ) систематичній роботі з інвалідами сприятиме створення бібліотечного Центру обслуговування інвалідів (Додаток№1)

Через соціальні служби, поліклініки, опитування читачів кожна бібліотека повинна виявити і взяти на облік людей з вадами здоров’я. Їхні дані заносяться до «Адресної картотеки» і включають:

- ПІП людини-інваліда

- ПІП опікунів

- адресу, телефон

- вік


- вид захворювання

- здібності, зацікавлення

- вид бібліотечного обслуговування(вдома, в бібліотеці)

Для обслуговування вдома варто залучати волонтерів з кола читачів бібліотеки.

При індивідуальній роботі з інвалідами необхідно використовувати традиційні форми бібліотечної роботи: книгоношення, бесіди, індивідуальне інформування, індивідуальні запрошення на масові заходи бібліотеки, складання тематичних добірок, рекомендаційних списків тощо.

Поширенню життєво необхідної інформації серед людей з обмеженими можливостями сприятимуть «зони ділової інформації», які можуть включати:

1. Інформаційні стенди, на яких представлені матеріали про:

- нові законодавчі документи з питань життєдіяльності інвалідів;

- соціальні, психологічні, педагогічні заклади, що займаються проблемами людей з вадами здоров’я;

- перелік навчальних закладів, які пропонують варіаційні форми здобуття освіти для людей з інвалідністю;

- перелік медико-реабілітаційних центрів в Україні і за кордоном;

- інформація про працевлаштування;

- повідомлення про проведення акцій, конкурсів, благодійних марафонів тощо.

2. Тематичні папки: «Законодавство України», «Пільги інвалідам», «Освіта», «Медицина», «Оформлення субсидій».

3. Папки-досьє, які вміщують фактографічну інформацію про:

Навчальні заклади:

- адреси, телефони, реквізити;

- графіки роботи приймальних комісій, правила прийому документів;

- форми та терміни навчання, факультети, спеціалізації;

- перелік екзаменів та терміни їх здачі;

- наявність підготовчих курсів;

- система сплати за навчання, пільги інвалідам.

Медичні та реабілітаційні заклади, протезно-ортопедичні підприємства:

- адреси, реквізити закладів;

- графіки роботи, правила прийому інвалідів;

- перелік захворювань, за якими здійснюється лікування;

- наявність спеціалізованого обладнання та протезування;

- прейскурант цін на послуги, пільги інвалідам.

Служби побуту, які обслуговують людей з обмеженими можливостями та пільги, що їм надаються.

Розклад руху та маршрути громадського транспорту.

Магазини.

Радимо оформити тематичні картотеки, що сприятимуть розширенню кола знайомств людей, які знаходяться в інформаційному вакуумі:

- «Люди для людей», «Служба взаємодопомоги» (відомості про ліки, лікарські рослини, рецепти народної медицини, якими можна обмінятися чи поділитися)

- «Служба добрих знайомств» (для встановлення особистих контактів між людьми, що мають спільні інтереси)

Основним напрямком роботи має стати інформаційний. З метою надання кваліфікованої інформації з питань правового, соціального, психологічного захисту населення рекомендуємо організувати на базі бібліотеки консультаційний пункт юриста, психолога, соціального працівника з чітко визначеним графіком роботи. В такі дні в бібліотеці доцільно проводити Дні інформації, присвячені заздалегідь визначеній темі, що стосується життєдіяльності людей з певними вадами здоров’я:

- «Працевлаштування»

- «Соціальні гарантії інвалідам»

- «Пільги інвалідам»

- «Подолання стресу після травми»

- «Мої страхи»

- «Психологічне розвантаження» тощо.

До Дня інформації варто організувати виставку, біля якої проводити бесіди, огляди літератури. Для підготовки Днів інформації радимо використовувати інформаційний бюлетень «Інва.nеt», який включає правову інформацію, панораму подій регіону, консультації фахівців, відомості про оздоровчі, навчальні заклади України тощо. На основі аналізу анкет, вміщених в бюлетені, можна створити картотеки запитань і пропозицій, що дасть можливість оперативно надавати необхідну інформацію користувачам.

З метою надання психологічної допомоги інвалідам доцільним є проведення занять у формі вікторин, розвиваючих ігор, тренінгів, тестів, що дасть можливість їх учасникам знайти нові мотивації в житті, зруйнувати бар’єри самотності тощо (Додаток №2). Для проведення такої роботи необхідно залучати працівників психологічних закладів та організацій, служб психологічного захисту дітей, педагогів-психологів.
Розкриттю творчого потенціалу інвалідів сприятиме залучення їх до участі в масових заходах. В рамках роботи бібліотечного Центру обслуговування інвалідів рекомендуємо провести:

Благодійне свято «Повір у себе»

Орієнтовна програма свята:

- пізнавальна вікторина (Додаток №3);

- музичний конкурс на краще виконання пісень;

- конкурс ерудитів;

- конкурс «Поле чудес»;

- книжкова виставка «Передай добро по колу»;

- виставка робіт інвалідів «Красу відчуєш серцем»;

- підведення підсумків, вручення призів, подарунків переможцям.

Крім запрошених спонсорів, свій внесок в організацію свята могли б зробити члени творчих гуртків при бібліотеці, власноруч виготовивши м’які іграшки та інші поробки в якості призів.



Дні спілкування.

Орієнтовна програма:

- театралізовані вистави, в яких можуть брати участь інваліди;

- читацький діалог, де можна обмінятися думками про книги, навчання тощо;

- спілкування батьків між собою;

- консультації спеціалістів;

- презентація нової книги;

- презентація нових доробків «Розкрию свій секрет»;

- відбір літератури для прочитання вдома.

Під час проведення таких Днів створюються умови для спілкування, що сприяє розвитку впевненості у собі, покращенню настрою, відчуттю себе повноцінним членом суспільства.



Дні іменинника.

Доцільно організовувати щоквартально: «Зимонько-зима, ти моя пора», «Весняні діточки, як ті ластівочки», «Діти, літні квіти», «Я і осінь золота».

В програмі:

- театралізовані вистави;

- вікторини;

- рольові ігри «Почесний гість», «Чи знаєш ти свого товариша» (Додаток №4);

- святковий стіл, де присутніми мають бути друзі, родичі, вчителі тощо.

Організація дозвілля шляхом створення клубів за інтересами, сімейних клубів, гуртків допоможе людям з обмеженнями життєдіяльності оволодіти навичками просторової орієнтації, самообслуговуванню, пізнанню навколишнього середовища, самореалізації.


Робота з інвалідами неможлива без контакту з їхніми родинами. Пропонуємо опитувальний лист для батьків, який допоможе дізнатися про уподобання, нахили, можливості інваліда, проблемні питання в його поведінці тощо (Додаток№5).

Для об’єднання родин, які мають інвалідів, варто створити клуби сімейного дозвілля. Під час засідання клубів можна організувати:

- вечори-зустрічі;

- «круглі столи»;

- тематичні вечори, свята.

Наприклад, можна провести тематичний вечір, присвячений традиціям чаювання. Розповісти про історію цього чудового напою, підготувати загальну вікторину, в якій приймуть участь і діти, і батьки. Закінчити зустріч варто чайною церемонією з подачею чаю з лікарських рослин. В кінці зустрічі ознайомити сім’ї з літературою про чай, лікарські рослини, які можна використовувати в приготуванні чаю:

1. Городинская В. Тайны целебных трав.

2. Таминский В. Лечение травами.

3. Ивашкевич И., Засурина Л.Чайный стол.

4. Западнюк В., Гарбарець Н. Ліки – вдома.

Важливим бібліотерапевтичним напрямком є виставкова робота .

Рекомендуємо організувати:

- Виставки-роздуми з проблемних питань життєдіяльності людей, що мають функціональні обмеження:

«Що таке страх і як з ним боротися», «Облаштування квартири, де мешкає інвалід», «Моє минуле, теперішнє, майбутнє».

- Тематичні виставки: «Стіл здоров’я», «Готуємо самі», «Шлях до себе», «Допоможи собі сам».Щоб виставки були ефективними, біля них необхідно проводити бесіди, огляди літератури. Так, біля книжкової виставки «Аптека на городі» можна провести бесіду про методи лікування народної медицини, розмістити рецепти з лікарських рослин тощо.

- Виставки-персоналії людей, які не тільки не підкорились недузі чи «поганій» долі, але здебільшого змінили її, підтверджуючи тим самим, що головне-сильний характер. Виставки можуть бути присвячені життю таких відомих особистостей як :Тутанхамон, Ярослав Мудрий, Франклін Рузвельт, Юлій Цезар, Ілля Рєпін, Л. ван Бетховен, Зіновій Гердт, Павло Луспекаєв, Франсиско Гойя, Леся Українка, Борис Кустодієв. Серед наших сучасників також є відомі люди з вадами здоров’я, які заслуговують великої поваги за життєву мужність: художниця Марія Приймаченко (поліомієліт), художник Дмитро Дидоренко (сліпий), художниця Лідія Тихолаз (ДЦП) та багато інших(можна навести місцеві імена) На прикладі цих людей слід вчити, як протистояти життєвим негараздам, знаходити в собі сили для повноцінного життя. Можна організувати персональні виставки робіт земляків-інвалідів: «Світ твоїх фантазій», «Чудо-руки, чудо-штуки», «Це зміг би і ти», презентації літературних творів; познайомитись з талановитими авторами під час творчих зустрічей.

Особливе значення для людей з інвалідністю має забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів Інтернет. Він збільшує межі спілкування, що для цієї категорії користувачів є життєво важливим. На базі бібліотек необхідно створювати Інтернет-класи, відвідувати які будуть групи, попередньо сформовані за різними ознаками (віковою, рівнем освіти, видами хвороби, характером трудової діяльності).

Перший етап навчання необхідно розпочати з найпростішого:

- бесіди на теми «Я і комп’ютер», «Що таке світова мережа Інтернет», «Сучасні інформаційні технології»;

- книжкові виставки, які допоможуть початківцям ближче познайомитись з комп’ютерними технологіями;

- показ фільмів на СD.

Другим етапом роботи з особливими користувачами буде навчання елементарним навичкам роботи на комп’ютері:

- малювання;

- навчальні ігри з комп’ютерної грамотності;

- текстовий набір;

- пошук інформації в мережі Інтернет.


В Інтернеті існує вже досить велика кількість сайтів, присвячених різним сферам життя інвалідів (Додаток №7).

Вся робота бібліотек має активно висвічуватись в засобах масової інформації. З цією метою в місцевих періодичних виданнях варто систематично друкувати списки та огляди нових надходжень, виступати з інформаційними оглядами літератури по радіомовленню, інформувати населення про найбільш важливі заходи через пресу, радіо, телебачення.



Д О Д А Т К И Д О М Е Т О Д И Ч Н И Х П О Р А Д
Додаток №1

ПОЛОЖЕННЯ ПРО БІБЛІОТЕЧНИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНВАЛІДІВ

1. Загальні положення

Центр створений на базі ЦРБ(ЦМБ) з метою обслуго-вування людей різних вікових категорій з обмеженими можливостями, їх опікунів та працівників соціальних служб.

Центр координує свою роботу з органами місцевої влади, державними та громадськими організаціями, соціальними, юридичними, психологічними службами, центрами реабілітації інвалідів, медичними та навчальними закладами, спортивними товариствами, молодіжними організаціями.

2. Мета та завдання Центру

Мета: Підвищення поінформованості та освіченості людей з особливими потребами, подолання їх замкнутості, забезпечення самореалізації та інтеграції в громадянському суспільстві.

Завдання:

- задоволення інформаційних запитів людей з обмеженими можливостями;

- виявлення і розвиток індивідуальних і творчих здібностей інвалідів, сприяння їх самореалізації;

- залучення громадськості до вирішення проблем інвалідів.

3. Організація роботи

Обслуговування інвалідів та членів їх родин організовується стаціонарно та за «Домашнім абонементом». Обслуговування людей з обмеженнями проводиться за активною участю волонтерів.

Центр формує бази даних:

- користувачів-інвалідів;

- правових документів;

- соціальних послуг щодо забезпечення життєдіяльності інвалідів;

- соціальних, медичних, реабілітаційних, навчальних закладів, що займаються проблемами інвалідів

різних вікових категорій;

- допоміжні картотеки.

Центр організовує і проводить:

- благодійні акції, марафони, фестивалі;

- Дні відкритих дверей, Дні спілкування, Дні інформації, презентації творчих робіт людей з обмеженими можливостями;персональні виставки, вечори-зустрічі з інвалідами, які стали успішними, інші масові заходи.

Забезпечує діяльність на базі Центру:

- консультаційних пунктів психолога, юриста, реабілітолога тощо;

- об’єднань (гуртків) професійної реабілітації із залученням до проведення занять спеціалістів.

Сприяє:


- розвитку комунікабельності користувачів за допомогою інформаційного бюлетеня «Інва.net»;

- задоволенню інформаційних запитів користувачів з використанням мережі Інтернет, налагодженню інтерактивного спілкування;

- навчанню користувачів основам комп’ютерної грамотності, розвитку їх творчих здібностей.

4. Управління. Фінансування

Діяльність Центру здійснюється відповідно даного Положення на основі плану роботи, затвердженого директором ЦБС.

Роботу Центру забезпечують бібліотечні працівники ЦРБ(ЦМБ), призначені директором ЦБС. Їх діяльність регламентується посадовими інструкціями.

Для проведення заходів залучаються позабюджетні кошти: спонсорська допомога, благодійні внески, інші альтернативні джерела фінансування в рамках чинного законодавства.
Додаток №2

Розвиваюча гра «Сліпий та поводир»

Гра сприяє розвитку довіри один до одного і почуття безпеки по відношенню до інших людей.

Учасники діляться на пари Один з учасників «сліпий», другий - «поводир». «Поводир»повинен провести «сліпого» через різні перешкоди. На картках, які отримують учасники, всі вони перераховані. У «сліпого» зав’язані очі. Мета «поводиря» провести «сліпого» так, щоб він не впав, не вдарився. Після проходження маршруту учасники міняються ролями. По закінченні вправ вони діляться своїми враженнями від гри і своїх ролей.

Тренінг «Я в майбутньому»

Тренінг дозволяє усвідомити можливість подолання замкнутості, сформувати перспективу на майбутнє і впевненість в своїх силах.

Тренер дає завдання учасникам намалювати себе такими, якими вони уявляють себе в майбутньому. При обговоренні малюнків учасники розповідають про те, яку зовнішність будуть мати, як будуть себе почувати, що зміниться в їхньому житті, якими будуть відносини з близькими, родичами, друзями.

Бесіда «Мої добрі справи»

Бесіда сприяє формуванню позитивного відношення до оточуючих. Питання бесіди:

- Коли ти радієш?

- Яка подія викликала в тебе найбільшу радість?

- Що відчуває радісна людина?

- Придумайте слова про радість.

- З ким би ти хотів поділитися своєю радістю?

- Що ти можеш зробити, щоб твоя сім’я жила весело і щасливо?

- Скільки добрих справ ти можеш зробити за 5 хвилин?

- Яке добре діло ти можеш зробити для свого друга?



Тест «Чи любите Ви себе»

Всупереч загальноприйнятій думці позитивна відповідь на це питання сприяє успіху, щастю, гарним контактам з іншими людьми і зовсім не є вираженням егоїзму, як зазвичай вважають.

Відповідаючи на запитання цього тесту, можна спробувати розібратися в собі і в стосунках з іншими людьми.

1. Чи почуваєте Ви себе добре таким, яким Ви є?

2. Чи вважаєте Ви, що Вас переслідують невдачі?

3. Чи берете до уваги думку інших щодо своїх вчинків?

4. Чи маєте Ви звичку згадувати колишні розмови і ситуації, щоб зрозуміти, як би діяли в подібних ситуаціях інші люди?

5. Чи ніяковієте Ви, коли Вас хвалять у Вашій присутності?

6. Чи можете Ви довгий час знаходитись в самотності?

7. Чи відчуваєте Ви залежність між матеріальним положенням і душевним комфортом?

8. Чи часто відчуваєте острах, що трапиться найгірше?

9. Чи важко Вам проявити свої почуття до інших?

10. Чи можете Ви протистояти суспільству, в якому живете?

Підрахуйте бали.

За кожну відповідь «так» на питання 1 і 10 отримайте 5 балів, за відповіді «ні» на питання 2-9 отримайте 5 балів(відповідно за відповіді «ні» і «так» – 0 балів).

35-50 балів: Ви себе любите ,тому любите і інших, що великою мірою сприяє вашим успіхам і щастю. Дякуючи цьому, отримуєте від оточуючих вас людей позитивні стимули, і корабель Вашого життя пливе під повними вітрилами. Відчуваєте свою необхідність і вважаєте, що життя має сенс, у всякому випадку можете надати йому необхідного індивідуального сенсу. Вмієте оцінювати позитивні якості інших. Відчуваєте себе особистістю з потенційними можливостями.

15-30 балів: Важко сказати, чи любите Ви себе. Напевне, Ви рідко про це думаєте. Ви не завжди використовуєте всі свої вміння, звертаючи увагу на свої слабкості, а також на слабкості інших. Це може викликати хвилинну неприязнь до самого себе, неможливість відволікатися від своєї особи, дарувати іншим увагу і любов.

0-10 балів: Ви точно не любите себе. Чекаєте, що з Вами станеться найгірше, і, зізнайтеся, що ці Ваші чекання нерідко збуваються. Трапляються миті, коли Ви ненавидите себе і в результаті приймаєте помилкові рішення. Прийшов час змінитися. Поміркуйте про це!


Додаток №3

Пізнавальна вікторина

1. 32-й президент США приступив до своїх обов’язків в стінах Білого дому, в’їхавши у свій кабінет в інвалідному візку. Він так і не навчився знову ходити самостійно. Про кого йде мова?

а) Авраам Лінкольн

б) Томас Джефферсон

в) Франклін Теодор Рузвельт (правильно)

2. Який князь Київської Русі, будучи високоосвіченою, інтелектуальною людиною, створив першу бібліотеку на Русі?

а) Володимир Великий

б) Ярослав Мудрий (правильно)

в) Володимир Мономах

3. Композитор, піаніст, диригент. Автор 9 симфоній, 2 мес, 32 сонат для фортепіано та ще багатьох музичних шедеврів. Останні твори композитор написав вже зовсім глухим. Про кого йде мова?

а) В.-А. Моцарт

б) Л. ван Бетховен (правильно)

в) І. Гайдн

4. Вона дивовижно об’єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Дитинство художниці затьмарене страшною недугою – поліомієлітом, але це не завадило їй стати всесвітньо відомою.

Назвіть цю майстриню.

а) В. Довгошия

б) К. Білокур

в) М. Приймаченко (правильно)

5. Відомий вчений, винахідник, засновник сучасної космонавтики і ракетної техніки. Мав серйозні вади слуху.

а) К. Ціолковський (правильно)

б) М. Кибальчич

в) С. Корольов

6. Автор серії іронічних детективів, визнана найуспішнішим письменником Росії 2001р. Її твори екранізовано у серіали «Даша Васильєва», «Євлампія Романова».Авторка перенесла тяжку онкологічну хворобу.

а) Дарія Донцова (правильно)

б) Олександра Марініна

в) Поліна Дашкова


Додаток №4

Гра «Почесний гість»

Один з учасників гри виходить за двері і чекає, коли його покличуть. Він виконує роль «почесного гостя».Інші члени групи повинні зустріти гостя, прийняти його належним чином, щоб гість почувався як вдома. Декілька осіб стають членами журі, яке за п’ятибальною системою оцінює всі дії учасників. Враховується чемність, лагідність, ввічливість, щирість.



Гра «Чи знаєш ти свого друга»

Тренер пропонує учасникам записати відповіді на запитання щодо своїх друзів.

- Що любить твій друг?

- Що йому подобається робити більше всього?

- Які особисті якості ти особливо цінуєш у своєму другові?

- Які особисті якості тобі в ньому не подобаються?

Після виконання завдання учасники гри озвучують свої відповіді.

Додаток №5

Опитувальний лист для батьків

1. ПІП батька, мами, інших членів родини.

2. Ваша освіта.

3. Вік Вашої дитини.

4. Стать: хлопчик, дівчинка.

5. Відомості про житлові, побутові умови.

6. До кого в сім’ї найбільше тягнеться дитина?

7. З ким дитина найчастіше спілкується?

8. Роль батька в сім’ї.

9. Чи має дитина домашні обов’язки?

10. Що ви робите разом з дитиною? Як часто?

11. Що Ваша дитина робить у вільний час?

12. Здібності, зацікавлення дитини.

13. Які труднощі в її поведінці турбують Вас найбільше?

14. Ваші прохання, побажання щодо обслуговування Вашої дитини.

15. Які масові заходи Ви б хотіли відвідати?

16. На які проблемні питання щодо розвитку дитини ви б хотіли отримати відповідь?

17. Консультації яких спеціалістів найбільше Вас цікавлять?

18. Які книги подобається читати Вашій дитині(про природу, подорожі, пригоди, історичні, воєнні тощо)

19. Хто переважно впливає на вибір Вашою дитиною книг?

- Ви;

- бібліотекар;



- дитина вибирає за власним бажанням.

20. Чи обговорюєте Ви з дитиною прочитане?

- так;

- ні.


21. Якщо так, то хто виступає ініціатором таких обговорень?

- Ви;


- дитина.

22. Чи сприяло читання позитивним змінам у розвитку Вашої дитини?

-так;

-ні.


23. Якщо так, то яким саме?

- розвиткові мови та комунікативних якостей дитини;

- розвиткові пам’яті, аналітичних здібностей;

- появі нових інтересів, захоплень.

24. Ваші пропозиції щодо покращення роботи бібліотеки.
Додаток №7

Корисні ресурси Інтернет для людей з обмеженими можливостями

1.Всесвітня організація сліпих - http://www/once/es:82/

2.Інститут «Відкрите суспільство» (Фонд Сороса) - http: //www.osi.rv/

3.Фонд інвалідів «Потенціал» - http://www.reom.ru/potential/r.htm

4.WEMEDIA-сайт для спілкування інвалідів - http: //www.wemedia.com

5.Сайт для отримання інформації людям з вадами здоров’я- http://www.lencenter.dp.ua

6.Проект сприяння правам дітей з особливими потребами- http://www.children.lviv.ua

7.Програми та проекти для незрячих - http: //www.michint.hypermart.net

8.Міжнародний благодійний фонд інвалідів - http: //www.pantheleimon.4t.com/index.html

9.Слов’янський благодійний фонд - http: //www.slvfund.chat.ru

10.Український фонд глухих- http://www.deafweb.zp.ua

11.Центр реабілітації спинальників «Аріс» - http: //www.aria.dax.ru

11.Прохання про допомогу- http://wwwstas-nikin.chat.ru

12.Союз організацій інвалідів України - http: //www.arisngo.nm.ru

13.Українська організація інвалідів- http://www.usi.zp.ua
Додаток 2

АДРЕСИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА
1. «Відродження»:Центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів

14032 м.Чернігів, вул.Доценка, 34, т.952226

Керівник: Пасічник Василь Іванович

2. «Гіппократ»:Чернігівська громадська організація сімей, в яких виховуються діти-інваліди дитинства

14007 м.Чернігів, пр.Миру, 249 т.34220

Керівник: Флор Валентина Андріївна

3. «Дарина»: громадська організація

16600 Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Талалаївка, вул.Жовтнева, 21 Керівник: Вертелецька Н.А.

4. «Діабетик»:Прилуцьке міське товариство інвалідів-діабетиків

17500 Чернігівська обл., м.Прилуки, пров.Північний, 7-б

т.52293 Керівник: Курган Микола Андрійович

5.«Джерело надії»: асоціація професійної, психологічної та соціальної допомоги інвалідам

14000, м.Чернігів, вул. Комсомольська, 43, т..28342

Керівник: Лисенко Ігор Юрійович

6. «Логос»:Чернігівська міська благодійна організація батьків дітей-інвалідів

м.Чернігів, пр.Миру, 40, т.т.604450,673620

Керівник: Лозбень Надія Миколаївна

7. «Логос»:Чернігівська обласна громадська організація інвалідів

м.Чернігів, пр.Миру, 40 т.604450

Керівник: Кравченко Володимир Михайлович

8. Міжнародний гуманітарно-благодійний фонд інвалідів та потерпілих Чорнобиля.

14000, м.Чернігів, пр-кт Миру, 55, т.23071

Керівник: Кулешов Володимир Данилович

9. «Надія»: Ніжинська громадська організація дітей-інвалідів

16600, Чернігівська обл., м.Ніжин, вул.Об’їжджа, 120

т.32384 Керівник: Петренко Валентина Володимирівна

10. «Надія»:об’єднання сімей, у яких виховуються діти-інваліди

17500 Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Кірова, 70-б

Керівник: Мартищенко Ольга Юріївна

11. Ніжинська міська організація інвалідів

16600 Чернігівська обл., м.Ніжин, вул.Носівський шлях, 54

т.31293 Керівник: Саєнко Микола Іванович

12. «Ніжність»:благодійна організація батьків дітей-інвалідів та інвалідів м.Ніжина

16600 Чернігівська обл., м.Ніжин, вул.Дзержинського, 44

т.43672 Керівник: Копеченко Валентина Анатоліївна

13. «Онколог»: благодійна організація допомоги дітям-інвалідам

16500 Чернігівська обл., м.Бахмач, вул.Дружби, 4, кв.29

т.31103 Керівник: Венза Ірина Сергіївна

14. «Союз організацій інвалідів України»:Чернігівська обласна організація Всеукраїнської організації інвалідів

14038 м.Чернігів, вул..Артема,8, т.34220

Керівник: Фрол Валентина Андріївна

15. «Союз інвалідів Чорнобиля»: Чернігівська міська громадянська організація

14038, м.Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 70, т.629443

Керівник: Хмельницький Сергій Васильович

16. Бахмацька міська спілка інвалідів «Союзу організацій інвалідів України»

16500 Чернігівська обл., м.Бахмач, вул.Б.Хмельницького, 23

т.52413 Керівник: Роговий Віктор Святославович

17. Прилуцьке міськрайонне громадське об’єднання «Союзу організацій інвалідів України»

17500 Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Кірова, 78, кв.74

т.44462 Керівник: Єрілов Валерій Євгенійович

18. Чернігівське обласне відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

14017, м.Чернігів, вул. Старобілоуська, 25а, кв.211, т..777157

Керівник: Сонник Євген Гаврилович

19. Бахмацька районна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

16500, Чернігівська обл., м.Бахмач, вул.Першотравнева, 63, кв. 4, т.53158 Керівник: Злобін Олександр Сергійович

20. Бобровицька районна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

17400, Чернігівська обл., м.Бобровиця, вул.Незалежності, 34, т.22392 Керівник: Познанський Василь Миколайович

21. Борзнянська районна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

16400, Чернігівська обл., м.Борзна, алея 60-річчя ВЛКСМ, 15, т.21757 Керівник: Блоха Дмитро Миколайович

22. Козелецьке районне об’єднання громадян - районна спілка “Чорнобиль та фонд допомоги інвалідів Чорнобиля

17000, Чернігівська обл., м.Козелець, вул.Леніна, 7, т.22497 Керівник: Кравченко Василь Григорович

23. Корюківська районна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

15300, Чернігівська обл., м.Корюківка, вул.Шевченка, 60, т.21168 Керівник: Пиркал Олександр Миколайович

24. Менська районна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

15600, Чернігівська обл., м.Мена, вул.Гагаріна, 23, т.23639 Керівник: Зимницький Валентин Григорович

25. Ніжинська міська організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

16600, Чернігівська обл., м.Ніжин, мкрн 3, 15/2/21, т.52100 Керівник: Жабінець Анатолій Миколайович

26. Пакульська селищна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

15543, Чернігівська обл., Чернігівський р-он, с.Пакуль, вул.Жовтнева, 33, т.23639 Керівник: Рудник Микола Павлович

27. Семенівська районна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

15400, Чернігівська обл., м.Семенівка, вул.Б.Хмельницького, 36, Керівник: Скрипник Валентина Миколаївна

28. Щорська районна організація Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

15200, Чернігівська обл., м.Щорс, вул.Гомельська, 26

Керівник: Скрипник Валентина Миколаївна

29. «Фенікс»: Прилуцьке громадське об’єднання молодих інвалідів

17600 Чернігівська обл., м.Прилуки, вул.Польова, 53, кв.2

т.51157 Керівник: Земляков Дмитро Васильович

30. «Фонд Остарбайте»: Чернігівське об’єднання інвалідів та престарілих - колишніх в’язнів фашиської Німеччини

14000, м.Чернігів, вул.Гетьмана Полуботка, 2, т.22926

Керівник: Степанець Костянтин Костянтинович

31. Центр соціальної реабілітації дітей з ДЦП

16600, Чернігівська обл. м.Ніжин, вул.Шевченка, 102, т.54236

Керівник: Рудник Лідія Іванівна

32. «Церіс»: Центр реабілітації інвалідів

14005, м.Чернігів, пр-кт Миру, 56, кв.74, т.55279

Керівник: Кочубей Григорій Михайлович

33. Чернігівська обласна організація інвалідів

14000, м.Чернігів, пр-кт Миру, 12 Керівник: Якименко М.Я.

34. Чернігівська обласна організація Українського товариства глухих

14013, м.Чернігів, вул.Шевченка, 24, т.33319

Керівник: Сивенко Лариса Миколаївна

35. «Шанс»: Чернігівське міське громадське об’єднання інвалідів

м.Чернігів, вул.Рокосовського, 62, кв.138, т.36699

Керівник: Федорова Світлана Віталіївна


Відомості з сайту www.gorod.cn.ua
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алехина С. Доступ без социальных ограничений /С.Алехина// Библиотечное дело.-2007.-№5.-С.23-25.

2. Ашаренкова Н. Обслуговування користувачів з особливими потребами в публічних бібліотеках: Послуги, що стають реальністю для України /Н.Ашаренкова //Бібліотечна планета.-2005.-№4.-С.7-11; 2006.-№1.-С.7-11.

3. Букатова Л. «Добро по кругу» /Л.Букатова //Библиотека.-2007.-№6.-С.59-64.

4. Валкама Л. Финляндия: Достучаться до каждого /Л.Валкама// Библиотечное дело.-2007.-№4.-С.32.

5. Гусева Е. Мы нужны друг - другу /Е.Гусева //Библиотека.-2001.-№1.-С.26.

6. Днянская Г. Равные права и равные возможности /Г.Днянская// Библиотека.-1997.-№2.-С.7-20.

7. Днянская Г. Свободным и комфортным- таким должен быть для всех инвалидов доступ к информации /Г.Днянская //Библиотека.-1993.-№3.-С.24-27.

8. Долинська І. Бібліотека як один із центрів реабілітації та інтеграції в суспільстві користувачів з обмеженими можливостями /І.Долинська// Бібліотечна планета.-2007.-№1.-С.13-16.

9.Елизаровская Л., Ромах Л. Клуб милосердия /Л.Елизаровская, Л.Ромах// Библиотека.-2001.-№9.-С.55-56.

10.Елфимова Г. Электронные ресурсы в обслуживании инвалидов по зрению /Г.Елфимова// Библиотека.-2006.-№5.-С.46-48.

11.Завьялов В. «Разделяю чужую боль» /В.Завьялов //Библиотека.-2003.-№8.-С.68-70.

12. Захарова А. Соучастие в судьбе дорогого стоит /А.Захарова //Библиотека.-2005.-№11.-С.31-33.

13.Кабачек О. Коррекционная педагогика: что она может дать детям /О.Кабачек// Библиотека.-1999.-№4.-С.83-85.

14.Коновалова М.Для читателей с ограниченными возможностями: Пути взаимодействия специальных и публичных библиотек /М.Коновалова// Библиотечное дело.-2004.-№9.-С.4-6.

15.КоноваловаМ.П. Инвалид-общество-библиотека [текст] / М.П.Коновалова.-М.: Либерея-Бибинформ, 2006.-134с.-(Библиотекарь и время. ХХ1 век; вып.41).

16.Корниенко А. «Радуга на краю света» /А.Корниенко //Библиотека.-2005.-№11.-С.57-58.

17.Костерина Т., Петрова Е. Мы должны жить рядом: Библиотека и социализация детей с ограничениями здоровья /Т.Костерина, Е.Петрова// Библиотека.-2002.-№4.-С.46-50.

18.Крайняя Е. Библиотекарь на дому /Е.Крайняя //Библиополе.-2007.-№6.-С.67-69.

19.Кукатова Г. В чем специфика работы с инвалидами /Г.Кукатова// Библиотека.-1998.-№11.-С.91-92.

20.Куликова Л. Арт-терапия: Оздоровление силой искусства /Л.Куликова// Библиотека.-2003.№5.-С.61-63.

21.Логинова Л. Социальная помощь должна быть адресной /Л.Логинова// Библиотека.-2005.-№4.-С.35-36.

22.Мельканович Н. Мир не обойдется без меня /Н.Мельканович// Библиотека.-2003.-№6.-С.70-72.

23.Мірошніченко Н.О. Бібліотека як ресурсний центр соціокультурної реабілітації /Н.О.Мірошніченко// Інва.net.-2006.-№13.-С.17-18.

24.Митрофанова Е. «Ковчег» помогает семье /Е.Митрофанова// Библиотека.-2005.№4.-С.75-76.

25.Морозова Т. Как объяснить что небо синее? /Т.Морозова// Библиотека.-2007.-№2.-С.25-28.

26.Пашкова В.С. Роль національних бібліотечних асоціацій у вдосконаленні бібліотечного обслуговування неповноспроможних громадян /В.С.Пашкова// Інва.net.-2006.-№13.-С.4-6.

27.Прохорихина З.,Обмачкина Л. И помощник, и врач, и психолог /З.Прохорихина, Л.Обмачкина// Библиотека.-1996.-№2.-С.36-37.

28.Рекомендації проекту PULMAN / Пер. Я.Є.Сошинська; Наук. ред. В.С.Пашкова.-К.:УБА,2002.-274с.

29. Слесаренко Л.С. Центр «Інтернет-окуляр» в Рівненській державній обласній бібліотеці /Л.С.Слесаренко // Інва.net.-2006.-№13.-С.9-11.

30. Федорина И., Чекшезарова Н. «Наставление разума и лечение душ» /И.Федорина, Н.Чекшезарова //Библиотека.-2001.-№5.-С.46-47.

31. Цуканова Е. Реабилитации помогает компьютер /Е.Цуканова //Библиотека.-2005.-№8.-С.29-30.

32. Шапошников А.Е. Библиотечное обслуживание лиц с ограниченными возможностями: Материалы в помощь библиотекам,обслуживающим инвалидов[текст] /Рос.гос. б-ка для слепых.-М.:РГБС,2002.-197с.



33. Штыхван В. Давайте дружить с книгой /В.Штыхван //Библиополе.-2007.-№5.-С.2-4.


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет