З російської переклав: Глушак Д. Д. 2018р. Зміст



жүктеу 4.03 Mb.
бет23/31
Дата20.04.2019
өлшемі4.03 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   31

animalcula


– це слово в перекладі з латині означає «маленькі тварини», його ще в античні часи використовували для позначення мікроскопічних тварин і найпростіших. Російськомовні аматори природознавства з задоволенням використовують слово «анімалькулі», коли згадують про відкриття Левенгука. –  Прим. ред.

36

Він мав на увазі так званих сирних кліщів, найбільш малюсіньких з відомих на той момент живих істот.



37

Це до деякої міри суперечливий момент. В 1650-х, за двадцять років до того, як Левенгук розглянув у мікроскоп воду, німецький учений Афанасій Кірхер зайнявся вивченням крові померлих від чуми й описав «отрутні корпускули», які перетворювалися в «малюсіньких невидимих хробаків». Його описи досить розпливчасті, але, швидше за все, він описував червоні кров'яні клітини або шматочки омертвілої тканини, а не приносячу чуму бактерію  Yersinia pestis .

38

Leeuwenhook, 1677.



39

Dobell, 1932, с. 325.

40

Олександр Ебботт писав, що «у записах Левенгука зовсім немає припущень. Його внесок у науку чудовий тим, що він повністю об'єктивний» (Abbott, 1894, с. 15).



41

Розповіді Пастера, Коха і їх сучасників можна знайти в книзі «Мисливці за мікробами» (Kruif, 2002).

42

Dubos, 1987, с. 64.



43

Chung, Ferris, 1996.

44

Термін «екологічна мікробіологія» вживається в російськомовній науковій літературі, на Заході більше в вигляді microbial ecology , «мікробна екологія». Далі по ходу оповідання використовуються обидва словосполучення залежно від контексту. –  Прим. ред.



45

Hiss, Zimmer, 1910.

46

Sapp, 1994, сс. 3 – 14. Книга Саппа,  Evolution by Association , стала епохальною й найдетальнішою працею по історії досліджень в області симбіозу.



47

Там же, сс. 6-9. Альберт Франк придумав цей термін в 1877 році, хоча він часто привласнюється Генріху Антону де Барі, що використовував його лише рік після того.

48

Buchner, 1965, сс. 23-24.



49

Kendall, 1923.

50

Цитувалося: Zimmer, 2012.



51

Якісь із їхніх спостережень підтвердилися, якісь ні – наприклад, твердження, що ссавці Арктики стерильні (Kendall, 1923).

52

Kendall, 1909.



53

Kendall, 1921.

54

Мєчніков давав суспільні лекції, де розповідав про свої теорії (див. The Wilde Lecture, 1901). Його подібність з персонажем Достоєвського помічено в Kruif, 2002, а про його вплив написано в Dubos, 1965, сс. 120-121.



55

Bulloch, 1938.

56

Фанке Сангодейи – одна з деяких істориків, що описали цей період у розвитку мікробної екології. Її дисертацію (Sangodeyi, 2014) варто прочитати хоча б тому.



57

Роберт Хангейт, виходець делфтської школи в четвертому поколінні, зацікавився мікробами, що живуть у травних трактах рослиноїдних тварин, таких як терміти й домашня худоба. Він розробив наступний метод: пробірка зсередини покривалася агаром, а кисень з неї видалявся за допомогою вуглекислого газу. За допомогою цього методу бактеріологи нарешті отримали можливість вирощувати анаеробних мікробів, що живуть у травних трактах тварин, у тому числі й нас із вами (Chung, Bryant, 1997).

58

Американський стоматолог Джозеф Еплтон вирішив піти за прикладом Левенгука й вивчити бактерій ротової порожнини. З 1920-х по 1950-і роки він і інші стежили за змінами в співтовариствах бактерій у роті при захворюваннях ротової порожнини й за тим, як на них впливає слина, їжа, вік і пора року. У роті мікроби куди менш вибагливі, чим в кишечнику: можна було брати пробу ватяною паличкою, а ще вони нічого не мали проти кисню. Вивчаючи їх, Еплтон допоміг перетворити стоматологію – другорядну галузь медицини – зі звичайної професії в справжню науку (Sangodeyi, 2014, сс. 88 – 103).



59

Rosebury, 1962.

60

Ще Розбері написав першу науково-популярну книгу про людський мікробіом – опублікований в 1976 році бестселер «Життя на людині».



61

Дуейн Севідж чудово описав усі наступні дослідження (Savage, 2001).

62

Біографія Рене Дюбо, написана Моберг, описує його життя в барвистих подробицях (Moberg, 2005).



63

Dubos, 1987, с. 62.

64

Dubos, 1965, сс. 110-146.



65

Цитата з інтерв'ю для 


The New York Times


(Blakeslee, 1996). Щоб довідатися більше про революційні відкриття Везе, див. 

One Plus One Equals One


 Джона Арчибальда (Archibald, 2014) і 

The New Foundations of Evolution


Яна Саппа (Sapp, 2009).

66

Сама ідея належить не Везе. Френсіс Крік, один зі співавторів відкриття подвійної спіралі ДНК, запропонував подібну стратегію в 1958 році, а Лайнус Полінг і Еміль Цукеркандль запропонували використовувати молекули в якості «свідчень еволюційної історії» в 1965 році.



67

Молодий учений Джордж Фокс працював разом з Везе й був співавтором його головної праці (Woese, Fox, 1977).


68

Morell, 1997.

69

Цей підхід, відомий як молекулярна філогенетика, розкидав по древу життя безліч груп, які раніше вважалися родинними через зовнішню подібність, і об'єднав істот, які, незважаючи на зовсім різну зовнішність, виявилися родичами. Також завдяки йому було остаточно доведено, що мітохондрії – ті самі крихітні овальчики, що виробляють енергію для клітин, – колись були бактеріями. У них були власні гени, що явно нагадують бактеріальні. Те ж відноситься й до хлоропластів, що дозволяють рослинам використовувати енергію сонця в процесі фотосинтезу.



70

Йєллоустонське дослідження: Stahl et al., 1985. Пейс застосував ту ж методику до бактерій в організмі глибоководних хробаків. Результати були опубліковані на рік раніше, але тоді не було відкрито жодного нового виду.

71

Тихоокеанське дослідження Пейса: Schmidt et al., 1991; недавнє дослідження в родовищі підземних вод у Колорадо: Brown et al., 2015.



72

Pace et al., 1986.

73

Handelsman, 2007; National Research Council (US) Committee on Metagenomics, 2007.



74

Kroes et al., 1999.

75

Eckburg, 2005.



76

Важливі ранні дослідження, проведені в лабораторії Гордона: Bäckhed et al., 2004; Stappenbeck et al., 2002; Turnbaugh et al., 2006.

77

У грудні 2007 року Національні інститути охорони здоров'я США запустили п'ятирічний проект «Мікробіом людини», ціль якого – описати мікробіом ніздрів, ротової порожнини, шкіри, кишечника й геніталій 242 фізично здорових добровольців. У проекті, підкріпленому 115 мільйонами доларів з державного бюджету, було зайнято близько двох сотень учених. У результаті з'явився « найдетальніший список живих організмів і генів нашого мікробіома на справжній момент». Рік по тому подібний проект за назвою Metahit був запущений у Європі. Його головною метою стало дослідження кишкового мікробіома, а фінансування склало 22 мільйона євро. Подібні проекти з'явилися в Китаї, Японії, Австралії й Сінгапурі. Ці проекти описано в Mullard, 2008.



78

Про свою подорож по «Мікропії» я розповів у журналі 




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   31


©kzref.org 2017
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет