З російської переклав: Глушак Д. Д. 2018р. Зміст



жүктеу 4.03 Mb.
бет29/31
Дата20.04.2019
өлшемі4.03 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31

Lactobacillus reuteri :


Frese et al., 2011; експерименти Ролза: Rawls et al., 2006.

262


Ендрю Бенсон, наприклад, виявив 18 ділянок генома миші, що впливають на кількість найпоширеніших кишкових мікробів в особини. Одні ділянки контролюють кількість окремих видів мікробів, а інші – цілих груп (Benson et al., 2010).

263


Стаття була опублікована під прізвищем Саган, узятим Маргуліс після заміжжя (Sagan, 1967).

264


Margulis, Fester, 1991.

265


Уперше про хологеном ще в 1980-х заговорив біотехнолог Річард Джефферсон, але свої спостереження він так і не опублікував (Jefferson, 2010). В 1994 році він розповів про свою теорію на конференції – це було за 13 років до того, як Розенберги незалежно від нього придумали те ж саме й назвали так само.

266


Hird et al., 2014.

267


Рут Лій, наприклад, довела, що гени людини не визначають склад нашого мікробіома повністю, але між іншим впливають на присутність у ньому певних груп. Найбільш наслідувана бактерія в нас в організмі – недавно виявлена 

Christensenella ,


яку мало хто знає (Goodrich et al., 2014). В одних вона є, в інших її немає, і приблизно на 40 % це залежить від наших генів. Ця загадкова бактерія найпоширеніша в дітей, звичайно є присутньою в організмі людей з здоровою вагою й часто виявляється в комбінації поруч інших мікробів. Не виключено, що цей вид є ключовим: зустрічається відносно рідкісно, але в екологічному плані має більшу міць.

268


Розенберги висувають теорію хологенома: Rosenberg et al., 2009; Zilber-Rosenberg, Rosenberg, 2008; Сет Борденстайн і Кевін Тейс її розширюють: Bordenstein, Theis, 2015; Ненсі Моран і Девід Слоун з нею не погоджуються: Moran, Sloan, 2015.

269


Експеримент Діани Додд: Dodd, 1989; подальші дослідження Розенберга під керівництвом Гіла Шерона: Sharon et al., 2015.

270


Wallin, 1927; Margulis, Sagan, 2002.

271


Перший експеримент: Bordenstein et al., 2001; другий експеримент: Brucker, Bordenstein, 2013.

272


Brucker, Bordenstein, 2014; Chandler, Turelli, 2014.

273


За це в англійській літературі даних цикадок називають

glassywinged sharpshooters –


 «склокрилі снайпери» . – Прим. ред.

274


«Більша частина людей під словом

bug


має на увазі все, що маленьке й плазує, – відзначає Ед Йонг. – Ентомологи під словом

bug


мають на увазі напівжорсткокрилих». На російську мову його часто переводять як «жук» або «жучок», при тому що жуки – це представники загону жорсткокрилих, за якими в англійській мові закріплене слово

beetle. – 


Прим. ред.

275


Sapp, 2002

276


Американські видавці зацікавилися книгою Бухнера завдяки Рене Дюбо, піонерові в справі створення антибіотиків, якого ми зустріли в другому розділі. Дослідження симбіонтів комах і людських мікробів тут переплітаються – таке рідко зустрінеш.

277


Перше дослідження, присвячене 

Buchnera ,


Моран проводила з бактеріологом Полом Бауманном (Baumann et al., 1995). Зараз на честь них обох названі симбіонти. 

Baumannia


ми можемо знайти в згаданих на початку глави цикадок 

H. vitripennis,


а 

Moranella


- у цитрусових червців, про яких буде розказано трохи пізніше.

278


Nováková et al., 2013.

279


Douglas et al., 2006; Feldhaar, 2011.

280


Buchnera

може провести всі хімічні реакції, необхідні для створення амінокислот ізолейцину й метіоніну, крім найостаннішої. Перетягувати їх за фінішну рису доводиться вже попелиці. Анжела Дуглас, Ненсі Моран і інші з подробицями описали весь процес (Russell et al., 2013a; Wilson et al., 2010).

281

Що найзабавніше, здатність пити флоемний сік розвинулася в різних ліній напівжорсткокрилих незалежно один від одного. В інших комах такої здатності немає, хоча в них також є симбіонти, які цілком могли б стати харчовими добавками. Так чому саме напівжорсткокрилі? Або, швидше, чому не хто-небудь ще? Це так і залишається загадкою.



282

Wernegreen, 2004.

283

Blochmannia


і 

Buchnera


– близькі родичі, і це, швидше за все, не простий збіг. Багато мурах-червиць розводять попелицю, як справжні фермери, і захищають їх від хижаків. Попелиця за те годує мурах медвяною паддю – солодкою липкою рідиною. З нею в організм мурах і потрапили симбіонти попелиці. Дженніфер Вернегрін вважає, що 

Blochmannia


- нащадок симбіонта, що з попки попелиці потрапив до мурахи-фермера й так там і залишився (Wernegreen et al., 2009).

284


Про відкриття Галапагосського рифта докладно розповідає Національний музей природньої історії у Вашингтоні (Smithsonian National Museum of Natural History, 2010), а також Роберт Кунціг у своїй книзі 

Mapping the Deep


 (Kunzig, 2000) – там він також описує дослідження 

Riftia ,


проведені Джонсом і Кавано.

285


Кавано опублікувала свої припущення в 1981 році (Cavanaugh et al., 1981), але на те, щоб підтвердити, що бактерії й правда діють так, як вона собі уявила, потрібні були роки досліджень. Інші вчені також висловлювали думки про хемосинтетичні мікроби, але Кавано вперше довела, що вони існують і утворюють з тваринами союзи. Буваючи аспіранткою, вона відкрила зовсім новий, досі небачений спосіб життя, при чому напрочуд широко розповсюджений. Огляд її досліджень 

Riftia:


Stewart, Cavanaugh, 2006.

286


Dubilier et al., 2008.

287


Дюбільє відкрила двох симбіонтів 

Olavius


 (Dubilier et al., 2001), а потім ще трьох (Blazejak et al., 2005).

288


Ley et al., 2008a.

289


Ще одним виключенням стала піренейська рись – європейський хижак з пензликами на вухах, у чиєму кишечнику працюють напрочуд багато генів, призначених для перетравлювання рослинної їжі. Не виключено, що її мікробіом пристосувався не тільки до кроликів, на яких вона полює, але й до рослинних залишків у їхньому кишечнику (Alcaide et al., 2012).

290


Про кількість енергії, отримуваної ссавцями від мікробів: Bergman, 1990; про травну систему ссавців: Karasov et al., 2011; Stevens, Hume, 1998.

291


Особливий інтерес тут представляють кити. Вони – хижаки, що харчуються дрібними ракоподібними, рибою й навіть іншими ссавцями. Але від своїх предків – травоїдних тварин, що нагадують оленів, – вони успадкували великий багатокамерний шлунок, у якому тепер відбувається ферментація тваринних тканин. Як з'ясував Джон Сандерс, шлунково-кишковий мікробіом у них через це не подібний ні на чий з мешканців суші, будь то хиже тварина або травоїдна (Sanders et al., 2015).

292


У гоацина – південноамериканського птаха розміром з курку, з блакитною головою, червоними очима, жовтогарячим оперенням і чубчиком, подібним на ірокез у панка, – відділ для ферментації також розташований у верхній частині травного тракту. Харчується гоацин в основному листям, перетравлюючи їх у зобі (це збільшена частина стравоходу). Марія Глорія Домінгес-Бейо з'ясувала, що бактерії в зобі гоацина більше подібні на бактерій у коров'ячому шлунку, чим на мешканців кишечника птаха (Godoy-Vitorino et al., 2012). А ми-то думали, чому це гоацини пахнуть коров'ячими коржами.

293


Ley et al., 2008b.

294


Трипалий лінивець виявився виключенням, що підтверджує правило. Він в основному поїдає листя того самого дерева, так що для травоїдного кишковий мікробіом у нього різноманітністю не відрізняється (Dill-mcfarland et al., 2015).

295


Hongoh, 2011.

296


Біологи минулого через цей були введені в оману. Альфред Емерсон помітив, що в найбільш просунутих термітів в організмі були відсутні протисти, яких у нижчих термітів було повно, і вирішив, що мікроби-симбіонти

Каталог: authors
authors -> Партрэт маці (Mors porträtt)
authors -> Стэфан Жаромскі / Stefan Żeromski (1864 – 1925) – польскі пісьменнік І публіцыст, “сумленне польскай літаратуры”
authors -> Карен Лібо в пастці (з англійської переклав Володимир Нерівний, 2010) “О, ми спали разом, гаразд,”
authors -> Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру інструкція
authors -> Видання Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль операція "заповіт" Чекістська справа №206 Київ – Вінниця


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет