З російської переклав: Глушак Д. Д. 2018р. Зміст



жүктеу 4.03 Mb.
бет31/31
Дата20.04.2019
өлшемі4.03 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31

tae


(Chou et al., 2014) відбулося й з іншим антибіотичним геном, що вирішив змінити біологічне царство (Metcalf et al., 2014).

328


Існує ще один приклад подібної системи: бактерія умудрилася пробратися прямо в мітохондрії кліщів і так там і залишилася. Їй дали назву 

Midichloria


- на честь ненависних багатьом симбіонтів всесвіту «Зоряних війн», що дають хазяям можливість використовувати Силу.

329


Маккатчен оголосив таких недомікробів «головоломками біологічної класифікації» (Mccutcheon, 2013). Вони, зрозуміло, усе ще бактерії, і геноми в них свої, окремі. Але окремо вони вижити не можуть, а інші (наприклад

Moranella )


не можуть навіть визначитися із власними границями. Деякі з них практично стали чимсь начебто мітохондрій і хлоропластів – такі структури називаються органеллами. Маккатчен вважає, що органелла – це остання стадія симбіозу, кульмінація довгого процесу втрати й переміщення генів, у результаті якого у тварини й бактерій не залишається іншого вибору, крім як об'єднатися.

330


Husnik et al., 2013.

331


Ви, можливо, згадаєте, що пептидоглікан – це один з MAMP, що регулюють розвиток гавайської еупримни.

332


І це ще не все! В інших видів червців на зміну 

Moranella


прийшли інші симбіонти (Husnik, Mccutcheon, 2016). Усі вони, як і 

Moranella ,


є родичами HS – бактерії, що потрапила в руку Томасу Фріцу й потім була ідентифікована Коліном Дейлом.

333


Також вони співробітничали з Моллі Хантер, експертом по паразитоїдах.

334

Hamiltonella


названа на честь Білла Хемилтона, легендарного фахівця з еволюційної біології, у якого вчилася Моран.

335


Відкриття 

Hamiltonella


: Oliver et al., 2005; відкриття фага в її організмі: Moran et al., 2005; нестійкість симбіозу попелиці й 

Hamiltonella


: Oliver et al., 2008.

336


Moran, Dunbar, 2006.

337


Jiggins, Hurst, 2009.

338


Дослідженням японської блощиці керував гуру симбіозу Такема Фукацу (Kikuchi et al., 2012); другорядні симбіонти попелиць: Russell et al., 2013b; успішне співробітництво попелиць з другорядними симбіонтами: Henry et al., 2013.

339


Про роль бактерії 

Spiroplasma


в успіху плодових мушок: Jaenike et al., 2010; швидке поширення симбіонта: Cockburn et al., 2013.

340


Це виявила Моллі Хантер (Himler et al., 2011).

341


Можливо, вони й союзи майбутнього зможуть пророкувати. Кілька років назад Дженайк з'ясував, що 

Spiroplasma


захищає представників декількох видів мушок. В одного з цих видів бактерій-захисників немає, хоча нематоди також позбавляють представників цього виду здатності розмножуватися. Дженайк штучно ввів їм 

Spiroplasma


- вони знову почали відкладати життєздатні яйця (Haselkorn et al., 2013). Ці двоє чомусь досі не уклали союз у природних умовах, але мушці він украй корисний, а виходить, рано або пізно договір буде підписаний.

342


Огляд, присвячений філярійним інфекціям і спонукуючиим їх нематодам – переносникам вольбахії: Taylor et al., 2010; Slatko et al., 2010.

343


Структури, що нагадують бактерій, в організмах філярійних нематод: Kozek, 1977; Mclaren et al., 1975; ідентифікація вольбахії: Taylor, Hoerauf; 1999.

344


Hoerauf et al., 2000, 2001; Taylor et al., 2005.

345


У доксицикліна є й інші переваги. У деяких регіонах Центральної Африки онхоцеркоз лікувати вкрай складно: в організмі хворих, як правило, живе ще одна філярійна

нематода – 


Loa loa ,


відома як очний хробак. Якщо вбити вид, що викликає онхоцеркоз, звичайним препаратом, очний хробак також загине, ось тільки їхні личинки настільки великі, що після загибелі можуть заблокувати кровоносні судини й призвести до ураження головного мозку. Очний хробак не є переносником вольбахії, так що доксициклін йому не шкодить. Він усуває причину онхоцеркоза без важких побічних наслідків.

346


Стратегія консорціуму A·WOL: Johnston et al., 2014; Taylor et al., 2014. Лабораторні досліди з миноцикліном: Sharma et al., 2016; дослідження в Гані: Klarmann-Schulz et al., 2017; дані з Камеруна ще не опубліковані.

347


Voronin et al., 2012.

348


Rosebury, 1962, с. 352.

349


Скорочення чисельності земноводних: Hof et al., 2011; дослідження Bd: Kilpatrick et al., 2010; Amphibian Arc, 2012.

350


Eskew, Todd, 2013; Martel et al., 2013.

351


Harris et al., 2006.
352

Про відкриття популяції жаб в озері в гори Коннесс: Woodhams et al., 2007; J-liv захищає від Bd у лабораторних умовах: Harris et al., 2009. На момент написання книги результати польового дослідження J-liv не були опубліковані.

353

Панамські ателопи: Becker et al., 2015; достаток різноманітних бактерій на шкірі амфібій: Walke et al., 2014; спільний проект на Мадагаскарі з Моллі Блетц: Bletz et al., 2013; дослідження впливу метаморфози на мікробіом під керівництвом Валері Маккензі: Kueneman et al., 2014.



354

Валері Маккензі й Роб Найт розробили метод, за допомогою якого можна заздалегідь з'ясувати, чи буде амфібія стійка до Bd, вивчивши її імунну систему, слизовий шар на шкірі й мікробіом (Woodhams et al., 2014).

355

Kendall, 1923, с. 167.



356

Історія вивчення пробіотиків: Anukam, Reid, 2007.

357

Доля мікробів, що потрапили в організм із їжею: Derrien, van Hylckama Vlieg, 2015; дослідження йогурту «Активіа»: Mcnulty et al., 2011; досліди Венді Гарретт: Ballal et al., 2015.



358

Визначення терміна «пробіотики»: Hill et al., 2014; огляди досліджень, присвячених пробіотикам: Slashinski et al., 2012; Mcfarland, 2014; кокрановські огляди: Alfaleh, Anabrees, 2014; Allen et al., 2010; Goldenberg et al., 2013.

359

Katan, 2012;  Nature , 2013; Reid, 2011.



360

Ciorba, 2012; Gareau et al., 2010; Gerritsen et al., 2011; Petschow et al., 2013; Shanahan, 2010.

361

У більшості досліджень пробіотиків основна увага приділяється кишечнику, але цей термін можна використовувати стосовно будь-якого продукту, що містить корисні мікроби, чи то крем для шкіри, шампунь або ополіскувач для порожнини рота. Зараз іде активна розробка таких продуктів.



362

Це, звичайно, здорово, але дещо все-таки псує пробіотикам репутацію. В одиничних випадках корисні мікроби, такі як 


Lactobacillus


і 

Bifidobacterium ,


викликали зараження крові. А в одному клінічному дослідженні в Нідерландах, що отримав дурну славу, з'ясувалося, що рівень смертності серед хворих гострим панкреатитом, що приймають справжні пробіотики, а не плацебо, підвищується (Gareau et al., 2010). Коротше кажучи, у цілому пробіотики безпечні, але лікарям навряд чи варто давати їх хворим у критичному стані або при імунодефіциті.
363

Історія Реймонда Джонса й 


Synergistes :


Aung, 2007; Csiropedia; New York Times, 1985; перше пересадження рубцевих бактерій: Jones, Megarrity, 1986; 

Synergistes jonesii


отримує опис і назву: Allison et al., 1992.

364


Ellis et al., 2015.

365


Інтерв'ю з Деніз Дірінг; білогорлові лісові хом'яки, з якими вона працювала, для знешкодження оксалату в кактусах також покладаються на допомогу 

Oxalobacter .


366

Bindels et al., 2015; Delzenne et al., 2013.

367

Underwood et al., 2009.



368

Дослідження Кеньї Хонди: Atarashi et al., 2013; шлях до клінік: Schmidt, 2013.

369

Огляди, присвячені пересадженню мікрофлори кишечника: Aroniadis, Brandt, 2014; Khoruts, 2013; Petrof, Khoruts, 2014; одна з найпопулярніших статей на цю тему: Nelson, 2014.



370

Зараз науково-дослідна група під керівництвом Петроф використовує для цього одноразовий «капелюх для калу», який складається з пластикового контейнера, прикріпленого до сидіння унітаза, і декількох кавових фільтрів.

371

Koch, Schmid-Hempel, 2011.



372

Hamilton et al., 2013.

373

Zhang et al., 2012



374

Van Nood et al., 2013.

375

Пересадження мікрофлори кишечнику й запальні захворювання: Anderson et al., 2012; пересадження стільця й ожиріння: Vrieze et al., 2012.



376

Повністю передбачуваний результат. Згадайте експеримент Ванесси Рідоры й Джеффа Гордона – кишкових мікробів з мишок-худишок пересадили мишкам-товстушкам, але вагу вони почали втрачати лише тоді, коли їх стали годувати здоровою їжею.

377

Petrof, Khorus, 2014.



378

Заморожені зразки калу нітрохи не гірші свіжих: Youngster et al., 2014; дослідження Openbiome: Eakin, 2014.

379

Першою людиною, що здійснили пересадження калу в капсулах, став мікробіолог Стенлі Фалкоу в 1957 році. У лікарню, де він працював, звідкись занесло штам стафілокока, від якого ніяк не могли позбутися, так що хворим перед операцією доводилося приймати антибіотики, щоб запобігти зараженню. На жаль, антибіотики також знищували бактерій у травному тракті хворих, а виходить, їх чекали нетравлення шлунка й діарея. Фалкоу зрозумів, у чому справа, і став просити пацієнтів приносити з собою зразок калу. Цей зразок він вводив у капсулу, яку хворі приймали після операції. «А потім головлікар довідався, чим я отут займаюся, – писав пізніше Фалкоу. – Він до мене підійшов і викликнув: Фалкоу, ти що, серйозно пацієнтів какашками годуєш?! А я відповів: так, я отут вирішив взяти участь у клінічному дослідженні, потрібно було, щоб хворі приймали свій кал у капсулах!» Його звільнили, а через два дні знову прийняли на роботу (Falkow, 2013).



380

Smith et al., 2014.

381

Недавно одна дослідницька група описала випадок набору ваги після пересадження калу, але так і не було з'ясовано, чи вплинула на це сама процедура (Alang, Kelly, 2015).



382

Сайт «Сила стільця» (thepowerofpoop.com) публікує історії людей, самостійно провівших пересадження калу, і організує кампанії, спрямовані на те, щоб лікарі почали приймати цю процедуру всерйоз.

383

Коли я займався цією главою, мені написала незнайомка й запитала, чи потрібне їй пересаджування калу через те, що вона пила дієтичне газування. Про всякий випадок відповідаю: ні.



384

Серед виступаючих на захист цього є й ті, з ким ми вже знайомі: Джефф Гордон, Роб Найт і Мартін Блейзер (Hecht et al., 2014).

385

Repoopulate :



Petrof et al., 2013; інші розробки мікробних сумішей: Buffie et al., 2014; Lawley et al., 2012.

386


Хоруц так не вважає. «Увесь набір мікробів, отриманих від донорів, створений природою, і самому донорові ці мікроби не заподіювали ніякої шкоди, – стверджує він. – Навряд чи штучні суміші виявляться кращими, адже краще вже нікуди». Якби йому самому раптом знадобилося пересаджування, він віддав перевагу б провести її старим, перевіреним способом.

387


Haiser et al., 2013.

388


Carmody, Turnbaugh, 2014; Clayton et al., 2009; Vétizou et al., 2015.

389


Dobson et al., 2015; Smith et al., 2015.
390

Haiser, Turnbaugh, 2012; Holmes et al., 2012; Lemon et al., 2012; Sonnenburg, Fischbach, 2011.

391

Дослідження ТМАО: Tang, Hazen, 2014; виявлення речовини, через які бактерії перестають виробляти ТМАО: Wang et al., 2015.



392

Про такі пробиотики я писав в 


New Scientist


(Yong, 2015c).

393


Kotula et al., 2014.

394


Дослідження кишкової палички, проведене Чаном: Saeidi et al., 2011. Джім Коллінз став одним з засновників стартапа за назвою 

Synlogic


, націленого на масове виробництво таких мікробів. Він впевнений, що перші клінічні дослідження почнуться вже через кілька років.

395


Rutherford, 2013.

396


Claesen, Fischbach, 2015; Sonnenburg, Fischbach, 2015.

397


Кишечник успішно заселяють дикі штами кишкової палички – наприклад, у перші години життя немовляти. Але культивовані штами 

E. coli ,


добре адаптовані до лабораторних умов, здатність колонізувати кишечник втратили. – 

Прим. ред.

398

Першу статтю про зміну генома B-theta написав Тімоті Лу (Mimee et al., 2015). Група Зонненберга від нього майже не відстає.



399

Olle, 2013.

400

Iturbe-Ormaetxe et al., 2011; Lepage, Bordenstein, 2013.



401

Споконвічно його ідея полягала в тому, щоб модифікувати геном вольбахії, додавши в нього гени, відповідальні за виробництво антитіл для вірусу денге. Якби в нього вийшло, бактерія, як у неї прийнято, незабаром поширилася б по всій популяції разом з антитілами. Але модифікувати вольбахію виявилося нелегко. О'нилл вирішив залишити цю витівку через шість років. Нікому так досі і не вдалося це зробити.

402

Перше згадування штаму «попкорн»: Min, Benzer, 1997; Конору Макменіману вдається успішно ввести вольбахію в комарині яйця: Mcmeniman et al., 2009.



403

Моделювання проводив Майкл Туреллі в Каліфорнійському університеті в Дейвісі (Bull, Turelli, 2013), а потім результати підтвердилися й під час польових випробувань. Коли дослідники випустили комарів з «попкорном» на невеликому в'єтнамському острівці, надовго там не затрималися ні комарі, ні їх симбіонти.

404

Керін Джонсон і Луї Тексера виявили, що вольбахія дає мушкам стійкість до вірусів: Hedges et al., 2008; Teixeira et al., 2008; групою О'нілла показано, що й до комарів це також відноситься: Moreira et al., 2009.



405

Том Уокер займався введенням wmel у яйця 


Aedes ,


а Ері Хоффманн і Скотт Річі разом з О'ніллом проводили випробування у вольєрах (Walker et al., 2011).

406


О'нилл знав, що чекає вчених, що вирішили не взяти до уваги місцевих жителів. В 1969 році представники Всесвітньої організації охорони здоров'я відправилися в Індію, щоб випробувати нові технології контролю популяцій комарів, у тому числі генну інженерію, опромінення й вольбахію

(Nature, 1975).


Проект вирішили приховувати від місцевих жителів, і ті запідозрили негарне. Журналісти прийнялися обвинувачувати вчених, деякі з яких були американцями, у тому, що Індія для них – лише іспитовий полігон для експериментів, які в Америці проводити побоялися, і навіть у тому, що вони займаються розробкою біологічної зброї. Учені відреагували просто – вони взагалі ніяк не стали реагувати. «Вийшов якийсь кошмар у плані публічного висвітлення, – розповідає О'нілл. – Їх вигнали із країни, а через виниклі розбіжності на двадцять років заборонили генетично модифікувати комарів». О'нілл прагнув уникнути їхніх помилок.

407


Hoffmann et al., 2011.

408


Проекти організації «Ліквідуємо денге»: www.eliminatedengue.com; про проект у місті Таунсвіллі мені розповіли О'нілл і Кейт Ретцкі, про проекти в Індонезії й Колумбії – Бекті Андарі й Ана Крістіна Патіно Таборда.

409


Chrostek et al., 2013; Mcgraw, O'neill, 2013.

410


Введення вольбахии комарам 

Anopheles


: Bian et al., 2013; скорочення чисельності інших комах-шкідників за допомогою вольбахії: Doudoumis et al., 2013; деякі бактерії в кишковому тракті комарів також уміють блокувати плазмодії, їх можна давати комахам у якості пробіотика для боротьби з малярією: Hughes et al., 2014.

411


Мікробна хмара навколо нас: Meadow et al., 2015; зразкові підрахунки бактерій у цій хмарі: Qian et al., 2012.

412


Lax et al., 2014.

413


Пахвові (аксиллярні) області, якщо вам раптом цікаво.

414


Van Bonn et al., 2015.

415


Проект «Мікробіом лікарні»: Westwood et al., 2014; про мікроби в лікарні й імовірності зараження: Lax, Gilbert, 2015; результати проекту: Lax et al., 2017.

416


Результати уже є (Lax et al., 2017). Як з'ясувалося, у перший день перебування пацієнта в лікарні мікроби в основному перебираються зі спинок ліжок, ручок кранів і інших поверхонь на його шкіру, а починаючи з другого дня переміщуються у зворотному напрямку – тобто власні мікроби пацієнта обживають лікарняну палату. У підсумку мікробіом приміщення починає нагадувати шкірний мікробіом пацієнта. Крім того, дослідники довідалися, що частіше медперсонал є джерелом бактерій для пацієнтів, чим навпаки, а на лікарняних поверхнях живе набагато більше стійких до антибіотиків мікробів, чим на шкірі пацієнтів. –  Прим. ред.

417


Gibbons et al., 2015.

418


Дослідження Джессіки Грін, присвячені вікнам у лікарні: Kembel et al., 2012; записи Флоренс Найтінгейл: Nightingale, 1859.

419


Мікробіом приміщень: Adams et al., 2015; дослідження Грін в « Лілліс-Холі»: Kembel et al., 2014; виступ TED і огляд по темі біоінформованого дизайну: Green, 2011, 2014.

420


Gilbert et al., 2010; Jansson, Prosser, 2013; Svoboda, 2015.

421


Unified Microbiome Initiative: Alivisatos et al., 2015.
422

Song of the Dodo, H is for Hawk, The Forest Unseen, Being Wrong. – Прим. ред.



423

Це традиційна американська весела гра за назвою «корнхол» (corhhole) – її суть полягає в тому, щоб потрапити мішечком з сушеними зернами кукурудзи в отвір на спеціальній похилій дошці з відстані 10 метрів. –  Прим. ред.




Каталог: authors
authors -> Партрэт маці (Mors porträtt)
authors -> Стэфан Жаромскі / Stefan Żeromski (1864 – 1925) – польскі пісьменнік І публіцыст, “сумленне польскай літаратуры”
authors -> Карен Лібо в пастці (з англійської переклав Володимир Нерівний, 2010) “О, ми спали разом, гаразд,”
authors -> Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру інструкція
authors -> Видання Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль операція "заповіт" Чекістська справа №206 Київ – Вінниця


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет