Ансамблеве письмо в камерно інструментальних творах для змішаних складів у творчості німецьких композиторів кінця ХVІІІ-ХІХ століть



Pdf көрінісі
бет1/53
Дата24.01.2023
өлшемі1.38 Mb.
#181885
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53
Байланысты:
!Надо!!!СМІРНОВА АНСАМБЛЕВЕ ПИСЬМО В КАМЕРНОІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТВОРАХ ДЛЯ ЗМІШАНИХ СКЛАДІВ У ТВОРЧОСТІ НІМЕЦЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХVІІІ-ХІХ СТОЛІТЬ



ДНІПРОПЕТРОВСЬКА АКАДЕМІЯ МУЗИКИ ІМЕНІ М. ГЛІНКИ
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ 
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
імені А. С. МАКАРЕНКА 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
 
 
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису 
 
СМІРНОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА 
 
УДК 78.071.1 (430.5) 
АНСАМБЛЕВЕ ПИСЬМО В КАМЕРНО-
ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТВОРАХ ДЛЯ ЗМІШАНИХ 
СКЛАДІВ У ТВОРЧОСТІ НІМЕЦЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ
КІНЦЯ ХVІІІ-ХІХ СТОЛІТЬ 
17.00.03 – музичне мистецтво
Подається на здобуття наукового ступеня 
кандидата мистецтвознавства 
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело 
_____________________________________ Смірнова Ірина Володимирівна 
Науковий керівник: Калашник Марія Павлівна 
доктор мистецтвознавства, професор 
Суми – 2020 



АНОТАЦІЯ 
Смірнова І. В. Ансамблеве письмо в камерно-інструментальних творах 
для змішаних складів у творчості німецьких композиторів кінця ХVІІІ-ХІХ 
століть. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація 
на 
здобуття 
наукового 
ступеня 
кандидата 
мистецтвознавства (доктора філософії) за спеціальністю 17.00.03 «Музичне 
мистецтво». – Дніпропетровська академія музики імені М. Глінки, Дніпро, 
2020. 
– 
Сумський 
державний 
педагогічний 
університет 
імені 
А. С. Макаренка, Суми, 2020.
Дисертаційне дослідження спрямоване на вивчення особливостей 
ансамблевого письма в камерно-інструментальних творах змішаних складів 
німецьких композиторів кінця ХVІІІ–ХІХ століть (Л. ван Бетховена, 
Й. Брамса, К.-М. Вебера, І. Мошелеса, Ф. Риса, Л. Шпора). Змішаними 
вважаємо склади, які об’єднують струнно-смичкові та духові (дерев’яні 
та/або мідні) інструменти з/або без фортепіано (за І. Польською, 
М. А. Radice). Змішані ансамблі є історично найдавнішими, існують у 
європейській музиці від Середньовіччя до нашого часу, утворюючи свою 
лінію розвитку. Це спонукає до осмислення їх жанрової специфіки, 
виявлення їх типологічних рис та спроби класифікації.
У музикознавчому дискурсі такі ансамблі вивчаються з різних 
дослідницьких позицій: із точки зору «стрижневого» інструмента, навколо 
якого розгортається дослідження (М. Царегородцева, Е. Купріяненко), з 
обрання за основу кількісного параметра (О. Благодарська), у контексті 
дослідження композиторської індивідуальності (О. Ващенко, О. Захарова, 
А. Бояринцева), камерно-ансамблевої музики певного історичного періоду, 
регіону (О. Зав’ялова, А. Лукацька, Л. Раабен) тощо. У залучених роботах 
містяться цінні спостереження щодо жанрового рішення, композиційно-
драматургічних особливостей, специфіки ансамблевої фактури та взаємодії 
тембрів. Огляд існуючої наукової літератури демонструє відсутність чітко 
окресленої жанрової специфіки змішаних ансамблів з/без фортепіано.



У роботах, де ці питання порушуються (І. Польська, Л. Повзун), 
застосовуються універсальні підходи, зокрема на основі кількісно-якісного 
параметра. Проте з цієї точки зору типологізація та класифікація ускладнені 
через: 1) невизначену кількість учасників ансамблю (від двох до десяти); 
2) неможливість у більшості випадків зафіксувати змішані ансамблі з/без 
фортепіано за певним якісним складом, адже ступінь їх стабільності 
простягається від константно-варіантних до вільно-варіантних (зі 
збільшенням кількості учасників). Основний масив ансамблів такого типу 
належить до релятивно-константних, на що вказує І. Польська.
В даній роботі доведено, що за таких несталих кількісних меж в основу 
жанрової типології змішаних ансамблів з/без фортепіано може бути 
покладений принцип сполучення неоднорідних тембрів струнно-смичкових, 
духових (дерев’яних та/або мідних) інструментів і фортепіано. Об’єднання 
цих тембрів породжує яскраву темброву неоднорідність, ступінь якої може 
бути досить високий. Піднесення тембру до значення жанроутворювального 
компонента стає можливим завдяки новій естетиці тембру в музиці ХІХ ст., а 
саме: осмисленню його як невід’ємної складової художнього образу
розширенню семантичного поля й технічних можливостей.
В дисертації порушуються проблемні питання, зокрема термінологічні, 
пов’язані із виявленням жанрової специфіки ансамблів змішаних складів. У 
науковій 
літературі 
як 
синоніми 
використовуються 
поняття 
«політембровий», «різнотембровий», «темброво-неоднорідний» «змішаний» 
ансамблі. Перші три є широкими, охоплюють велике коло жанрових 
різновидів ансамблевої музики, що не сприяє виявленню жанрової специфіки 
ансамблів змішаного типу. На нашу думку, визначення «змішаний ансамбль» 
та «змішаний ансамбль із фортепіано» є найбільш адекватними, такими, що 
відбивають специфіку досліджуваного жанрового різновиду.
У камерно-інструментальних ансамблях змішаних складів однією з 
головних постає проблема ансамблевої взаємодії учасників, які є принципово 
різними за органологічною природою. Ця проблема розглядається у двох 



площинах: композиційно-фактурній (як технологія ансамблевого письма) та 
виконавської майстерності. Подолання строкатості, темброво-акустичної та 
технічної нерівноправності інструментів здійснюється на рівні ансамблевого 
письма, що передбачає застосування комплексу прийомів функціональної 
взаємодії для досягнення гармонійної узгодженості гри партнерів. 
На підґрунті наукової літератури, присвяченої композиторському, 
оркестровому, хоровому письму та письму як типу фактури, у дисертації 
сформульовано визначення поняття «ансамблеве письмо». Ансамблеве 


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53




©kzref.org 2023
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет