Ансамблеве письмо в камерно інструментальних творах для змішаних складів у творчості німецьких композиторів кінця ХVІІІ-ХІХ століть


ВИСНОВКИ ………..…………………………………………………. 189



Pdf көрінісі
бет8/53
Дата24.01.2023
өлшемі1.38 Mb.
#181885
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   53
Байланысты:
!Надо!!!СМІРНОВА АНСАМБЛЕВЕ ПИСЬМО В КАМЕРНОІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТВОРАХ ДЛЯ ЗМІШАНИХ СКЛАДІВ У ТВОРЧОСТІ НІМЕЦЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХVІІІ-ХІХ СТОЛІТЬ

ВИСНОВКИ ………..…………………………………………………. 189 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………... 194 
ДОДАТКИ ……………………………………………………………... 211 


19 
ВСТУП 
 
Актуальність дослідження. Інструментальні ансамблі змішаних 
складів (для струнно-смичкових, духових інструментів та (або без) 
фортепіано становлять особливий жанровий різновид у сфері камерно-
інструментальної музики. Створені часто «випадково», на замовлення, під 
враженням від виконавської майстерності або для конкретного музиканта-
віртуоза, такі ансамблі нечисленні, й перебувають у творчому доробку 
композиторів немовби на периферії. У той самий час вони утворюють свою 
лінію розвитку паралельно зі стабільними унормованими камерно-
ансамблевими складами в межах класико-романтичного мистецтва, 
привертаючи постійну увагу авторів. Це засвідчує творчість німецьких 
композиторів кінця ХVІІІ–ХІХ століття – Л. ван Бетховена, Й. Брамса, 
К.-М. Вебера, І. Мошелеса, Ф. Риса, Л. Шпора та ін., змішані ансамблі яких 
утворюють «золотий фонд» європейської камерної музики.
Стійке існування ансамблів змішаних складів порушує питання щодо їх 
жанрової специфіки, а варіантність утілення в кількісно-якісному аспекті – 
проблему типологізації й класифікації. За кількісним параметром 
типологізувати та класифікувати такі ансамблі можна, проте констатація 
кількості інструментів (тріо, квінтет, секстет, септет тощо) не дає розуміння 
специфічних рис твору. За якісним параметром класифікація та типологізація 
гранично ускладнюється через значну кількість можливих тембрових 
комбінацій. Це зумовлює пошук адекватних підходів до вивчення змішаних 
ансамблів, які б дозволили виявити їх жанрово-типологічні ознаки, що можна 
було узяти за основу для класифікації. Таким підходом є, на нашу думку, 
дослідження особливостей ансамблевого письма у творах для змішаних 
складів, де об’єднуються темброво-неоднорідні, органологічно різні 
інструменти. Зазначене поєднання створює технологічні складнощі для 
композиторів та виконавців. Подолати їх можна саме на рівні ансамблевого 
письма як комплексу технологічних прийомів, націлених на досягнення 


20 
узгодженого гармонійного звучання твору. При цьому ансамблеве письмо в 
кожному випадку є реалізацією певної моделі функціональної взаємодії 
партій, на основі якої можлива класифікація змішаних ансамблів. 
Фундаментальною основою дослідження є наукові праці українських і 
зарубіжних авторів, в яких досліджено проблему типологізації, класифікації 
жанрів та визначення жанроутворюючих компонентів (К. Зенкін, Л. Мазель, 
Є. Назайкінський, І. Нейштадт, О. Соколов, А. Сохор, В. Цуккерман, 
C. Шип); історичні та теоретичні аспекти камерно-інструментальних жанрів 
(Б. Асаф’єв, О. Благодарська, І. Бялий, Т. Гайдамович, Е. Купріяненко, 
А. Лукацька, Л. Повзун, І. Польська, Л. Раабен, Н. Самойлова, В. Слупський, 
Л. Соколова, 
Л. Царегородцева, 
С. Чайкін, 
A. L .Alvaré, 
С. Brown, 
M. A. Radice); камерно-інструментальну творчість окремих композиторів 
(А. Бояринцева, О. Ващенко, О. Захарова, І. Карачевцева, Р. Мізітова, 
І. Храмова, A.L. Miller, M. Wulfhorst). 
Питанню виконавства камерно-інструментальної музики в аспекті 
ансамблевої взаємодії присвячені роботи Д. Благого, А. Готліба, О. Зибцева, 
В. Метлушка, М. Мільмана, А. Петропавловського, О. Сидоренко. Різноманітні 
аспекти вивчення фактури, в тому числі й у камерно-інструментальних жанрах, 
розкрито в наукових працях А. Готліба, О. Зав’ялової, Г. Ігнатченка, 
В. Москаленка, 
Є. Назайкінського, 
А. Свиридової, 
C. Скребкова, 
М. Скребкової-Філатової, Ю. Тюліна, В. Холопової, В. Цуккермана. 
Теоретичний аналіз української та зарубіжної наукової літератури дає 
підстави констатувати відсутність спеціального дослідження, в якому був би 
запропонований аналітичний підхід до вивчення змішаних ансамблів з/без 
фортепіано, виявлена їх жанрова специфіка й типологічні риси, здійснена 
класифікація на основі моделей ансамблевого письма, запропонована 
дефініція поняття «ансамблеве письмо».
Отже, названі положення зумовили актуальність обраної теми 
«Ансамблеве письмо в камерно-інструментальних творах для змішаних 
складів у творчості німецьких композиторів кінця ХVІІІ – ХІХ століть».


21 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   53




©kzref.org 2023
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет