Барабаш тарас мстиславович



жүктеу 2.5 Mb.
бет1/18
Дата21.04.2019
өлшемі2.5 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису


БАРАБАШ ТАРАС МСТИСЛАВОВИЧ
УДК 930:253:(003.2=124:352.075.51(477.8) "15/16"
ДИСЕРТАЦІЯ

ЛАТИНСЬКЕ ПИСЬМО У МІСЬКИХ КАНЦЕЛЯРІЯХ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI-XVII ст.

27.00.02 – Документознавство, архівознавство

(27 – Соціальні комунікації)

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук


Дисертація містить результати власних досліджень.

Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. ________________ Т. М. Барабаш

Науковий керівник

Кметь Василь Федорович,

кандидат історичних наук, доцент
Київ-2018
АНОТАЦІЯ

Барабаш Т. М. Латинське письмо у міських канцеляріях Руського воєводства XVI – XVIІ ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 27.00.02 – Документознавство, архівознавство (27 – Соціальні комунікації) – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2018.

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вивченню латинського письма та його графічних особливостей у міських канцеляріях Руського воєводства XVI-XVII ст. Ця тематика ще не була предметом окремого дослідження в українській чи зарубіжній історіографії. Населені пункти, які складали умовну «периферію» воєводства, та разом із тим найбільшу частину його території, мали різний рівень економічного, політичного, культурного розвитку і творили власну, ще не вивчену культуру письма. Її пізнання дасть можливість доповнити та комплексно проаналізувати картину еволюції постготичного, готико-гуманістичного та гуманістичного письма, як графічної системи в цілому, так і на теренах Центрально-Східної Європи зокрема. Палеографічні, дипломатичні та кодикологічні студії дадуть знання про особливості праці місцевих канцелярій як інтелектуального осередку міст, специфіку їх діловодчої продукції та дотичні питання з історіографічними лакунами. До уваги взято як латиномовні, так і польськомовні документи, з латинською графікою в основі.

В межах Руського воєводства було проаналізовано графіку книг вписів міських канцелярій Галицької, Львівської, Перемишльської та Сяноцької земель за 1525-1699 рр. Розвиток латинського письма у міських канцеляріях проходив відповідно до тенденцій розвитку письма у західноєвропейському регіоні та Польському Королівстві. Писарі не були відстороненими від процесів гуманістичної реформи у Європі, а втілювали її у щоденній канцелярській практиці, надаючи індивідуальних рис своєму письму, довгий час суміщаючи з постготичною графічною основою. У І пол. XVI ст. у записах переважав готико-гуманістичний курсив, у ІІ пол. XVI ст. –польський постготичний курсив та італіка з постготичними впливами. У І пол. XVIІ ст. побутує барокова канцеляреска, із вкрапленнями постготичного курсиву, а вже в ІІ пол. XVIІ ст. – барокова бастарда.

Стосовно писарської школи, яка впливала на письмо міських канцелярій Руського воєводства, то протягом усього XVI ст. і першої третини XVII ст. такою була краківська, сформована на базі міської канцелярії, писарі якої втілювали на практиці науку письма провідного польського Краківського університету. Із ІІ пол. XVII ст, орієнтовно з 1640-х рр., канцеляристи Руського воєводства переорієнтовуються на львівську міську канцелярію, звідки беруть зразки письма. Її працівниками стають випускники Львівської катедральної школи, Львівської братської школи, а згодом, із 1661 р. — Львівського єзуїтського університету. Таким чином можна, з одного боку, розширити усталену в історіографії географію впливу Краківського університету та краківських канцелярій не тільки на Львів, а й на периферію Руського воєводства, а з іншого — говорити про самостійну львівську писарську школу в XVII ст.

Також визначено каліграфічні трактати, які були джерелом запозичення/формування характеру письма в досліджуваних канцелярій. Зокрема графеми деяких почерків книг м. Теребовлі у 1560-х рр. та м. Яслиськ у 1590-х рр. тяжіють до зразків курсиву Й. Нойдерффера від 1538 р. У деяких почерках у книгах канцелярії м. Бродів 1580-х рр. помітним є вплив каліграфії бастарди, розробленої В. Амфіарео в 1550-х рр. У самбірських книгах 1580-х рр. є вплив каліграфії Дж. Палатіно від 1540 р. та каліграфії П. Хамона від 1561 р. Впливи каліграфії М. Скальціні у 1599 р. зафіксовані 1630-х рр. у м. Теребовлі. Різні стилі каліграфії Л. Матро від 1608 р. є у письмі книг канцелярії м. Самбора (1650-і рр.), м. Золочева (1670- і рр.) і м. Сянока (1690-і рр.). Імовірний вплив каліграфії Л. Куріоне від 1598 р. та Дж. Ерколані 1574 р. можна побачити у письмі міських книг м. Рогатина 1680-х рр. Це свідчить про обізнаність місцевих писарів не лише у типах, а й у видах і стилях західноєвропейського письма, через освіту, знайомство з друкованими виданнями, запозиченням практики канцелярського діловодства, їхній участі у культурному житті міст.

В ході аналізу книг вписів вдалося виділити індивідуальні почерки писарів, в яких поєдналася самобутня морфологія письма та відображення впливу певного виду і стилю. Фіксується низка почерків, автори яких конструювали власну графічну візію літер у дусі барокової канцелярески чи бастарди. Найбільше графічних варіацій зазнають літери із нижніми та верхніми виносними, зокрема p, графіка якої часто є ідентифікаційною ознакою індивідуальності почерку. Відповідно до гуманістичних тенденцій зменшувалася вага, округлювалися складові літер та поволі уніфіковувався дукт. Барокова природа ускладнювала графіку розчерками, завитками та петлями.

Під час аналізу ступіню каліграфічності письма зафіксовано всі відомі приклади: недбалий, біглий, регуляризований та каліграфічний, а також мішані (біглий із тяжінням до регуляризованого та регуляризований із тяжінням до каліграфічного). Найбільш охайним і вправним письмом відзначались писарі самбірської канцелярії у XVII ст. Антиподом виступала канцелярія Бабичів, із великою кількістю одноразових вписів, слабовироблених почерків, недбалим і біглим письмом. Для нього характерною графічна простота, переважно без ускладнених розчерків і завитків. У решті канцелярій використовували переважно регуляризований курсив. Можна простежити чіткий зв’язок між рівнем економічного розвитку міста і якістю письма книг його канцелярії, фаховим вишколом задіяних писарів. У більших, заможніших містах (наприклад, мм. Самбір, Броди, Мостиська, Лісько) переважало регуляризоване та менш каліграфічнне письмо, натомість у менших і бідніших (Бабичі, Теребовля, Маркопіль) — бігле і невміле.

Стосовно морфологічних параметрів письма, то можна чітко простежити їхню еволюцію та зміну протягом XVI–XVII ст. Як для малих, так і для великих літер характерними є коливання ваги та модульних пропорцій протягом усього досліджуваного періоду. В XVI ст. літери доволі прямі, кут нахилу вправо виражений слабо. У І пол. XVII ст. правобічний кут нахилу стає чітко вираженим. Характерним явищем є також особливо великий, майже діагональний кут нахилу літер із нижніми виносними, переважно в XVII ст. Літери з виносними мали чітко виражений правобічний нахил, без виносних і з меншим кутом нахилу. Фіксується тенденція до видовжування виносних у XVII ст. Система міжлітерних сполучень із часів італіки залишилася слаборозвиненою та маловипрацьованою, попри цілковитий перехід на барокові канцеляреску та бастарду. Переважно не витримана лінія рядка, по мірі написання спадає донизу, піднімається доверху, плавна хвилевидна і т.д. Рідкісним є явище майже однакових міжсловесних, міжрядкових відстаней та довжини виносних. Це характерно передусім для XVI ст. і лише для каліграфічного чи регуляризованого стилю, який тяжіє до каліграфічного. Протягом XVI ст. міжлітерна відстань становить 2–3 мм, між словами та рядками 2–3 корпуси літер. У XVII ст. відстань між буквами усталюється на 2–3 мм, натомість коливається між словами (від 1 до 4 корпусів) та рядками (2–4 корпуси). Збільшення міжрядкової відстані, зменшення відстані між буквами, видовження виносних у XVII ст. відповідало загальноєвропейським тенденціям розвитку барокової бастарди та канцелярески. Це підтверджує тезу про активну інтегрованість писарів Руського воєводства XVI–XVII ст. у морфологічні процеси латинського письма того часу.

У XVI–XVII ст. у письмі міських канцелярій Руського воєводства зафіксовано такі групи скорочень: 1) сігли; 2) суспенсія; 3) контракція; 4) міксція; 5) спеціальні знаки; 6) священні імена. Проаналізовані скорочення XVI ст. відначаються стабільністю форм і типів скорочень. У середньому скорочується кожне 5–7 слово, що дає можливість говорити про систему брахиграфії як часте і поширене явище. Стабільність специфіки скорочень свідчить про отриману писарями професійну освіту і добре засвоєні правила письма. У XVII ст., як і на центральних польських теренах, скорочення слів у письмі канцелярій Руського воєводства використовувалися переважно на початку, в кінці тексту, в заголовках і датаціях. Позначки скорочення — тільда або дуга (доволі часто не математично лінійна) з каплевидним потовщенням угорі (тестеджіатою), значним потовщенням правої частини корпусу; із незавершеним правим чи лівим кінцем; у вигляді одної чи двох скісних вертикалей. — графікою, типовою для центральних польських канцелярій. Кількість скорочень зменшується і може становити до 10 скорочень на документ.

Під час написання цифр у книгах міських канцелярій Руського воєводства XVI–XVII ст. використовували переважно арабську систему. Для письма цифр було притаманним різноманіття графічних форм загалом та в межах окремих канцелярій зокрема. Дукт цифр (пізньоготичний, готико-гуманістичний та гуманістичний) походив із відповідних типів письма, що писарі використовували в документах. За стилем письма можна виокремити типові для європейського регіону синхронного періоду цифри, (наприклад, 7, 0) та взірці, де наявні локальні писарські особливості (деякі форми 1, 3, 6, 5).

Щодо пунктуації, то вона була доволі однаковою, як для XVI, так і для XVII ст.: на означення переносу слів із рядка в рядок, ставили крапку в кінці речення і скошений вправо, діагональний короткий або видовжений штрих, чи лівосторонню дугу на позначення коми. Крапку також використовували в кінці заголовків документів або між цифрами. У кінці XVII ст. (1680–1690-і рр.) почали писати дефіс (-), звичний у сучасних правописних нормах.

Графіка лігатур була доволі схожою в письмі канцелярій Руського воєводства та в письмі центральних і західних польських канцелярій. Натомість графіка польських носових у канцеляріях Руського воєводства має більше розмаїття графічних форм та еволюціонує впродовж ІІ пол. XVI ст., І та ІІ пол. XVII ст.

У ІІ пол. XVI ст. декорованих літер, ілюстрацій, які супроводжують тест, оздобних елементів не виявлено. У XVII ст. подібні речі використовують лише деякі писарі (вензелі та хрестоподібні фігури — Мостиська, 1620-і рр,; рослинний орнамент — Лісько, 1640-і рр., декор в літерах-ініціалах та великих літерах у заголовках документів — Мостиська, 1690-і рр.).

Ключові слова: Руське воєводство, гуманістична (ренесансна) реформа письма, канцелярія, готико-гуманістичний курсив, італіка, польський постготичний курсив, барокова канцеляреска, барокова бастарда, каліграфічні трактати, писар, почерк.

SUMMARY


Barabash T. M. Latin Script in City Chancelleries of Rus Voivodship in XVI-XVII Centuries. – Qualification research paper on the rights of the manuscript.

The thesis to obtain the degree of the Candidate of Historical Science (Doctor of Philosophy) in specialty 27.00. 02 – Documentation, archival studies (27 – Social Communications). – Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, 2018.

Thesis provides complex research on studies of Latin script and its graphic peculiarities in the city chancelleries of the Ruthenian Voivodship in XVI-XVII centuries. This topic has not yet been the subject of a separate research in either Ukrainian or foreign historiography. The towns which formed the conventional "periphery" of the voivodship as well as the largest part of its territory were at different levels of economic, political and cultural development, and created their own still unresearched culture of script. Its studying will allow filling in the gaps and carry out complex analysis of the process of the evolution of the postgothic, gothic-humanistic and humanistic script both as graphic system in general and on the territory of Central-Eastern Europe in particular. Paleographic, diplomatic and codicological studying will provide knowledge about the peculiarities of the work of local chancelleries as intellectual centre of towns, the specifics of their record keeping products and tangent questions with historiographical lacunae. Documents in Latin and in Polish based on Latin graphics have been taken into consideration.

The graphics of script from books dated 1525-1699 kept in the chancelleries of Galicia, Lviv, Przemysl and Sianok lands situated within the Ruthenian Voivodship have been analyzed. Latin script in city chancelleries developed in accordance with the development tendencies of script in the West European region and in Polish Kingdom. City secretaries were familiar with the processes of humanistic reform in Europe and implemented them it in everyday writing practice imposing personal features on their script, combining them with the postgothic graphics for a long time. In the first half of XVI century in the records the gothic-humanistic italics prevailed, in the I1st halfof XVI century Polish post-gothic italics and italics with postgothic influences are traceable. In the 1st halfof XVI century Baroque chancellery (italic) type of writing with inclusions of post-gothic italics prevailed, and as early as the I1st halfof XVI century it was baroque bastarda.

With regards to the czarist school which influenced the script of the city offices of the Ruthenian Voivodeship, over the whole XVI century and the first third of XVII century such was the Krakow city school formed on the basis of the city chancellery, the clerks of which employed the actual science of writing of the leading Polish Krakow University. From the second half of XVII century, approximately since the 1640's, the clerks of the Ruthenian Voivodeship crossed over to the Lviv city office, from which samples of letters were taken. Its employees are graduates of the Lviv Cathedral School, Lviv Brotherhood School, and later, since 1661, the Lviv Jesuit University. Thus, on the one hand, it seems possible to expand the geography of Krakow University influence and the Krakow chancelleries which covered not only Lviv, but also the periphery of the Ruthenian Voivodeship, and on the other hand, to speak of an independent Lviv chancellery school in the seventeenth century.

Also calligraphic treatises which were the source of borrowing/forming of the nature of script in chancelleries under consideration have been determined. In particular, in the 1560's graphemes of some handwritten scripts in books of Terebovlya city, and in the 1590's - in Yaslisk city had tended to the samples of J. Neuderfer’s italics since 1538. In the 1580's in some handwritten books in the chancelleries of Brody city the influence of bastarda calligraphy is detectable; it had been developed by V. Amfiareo in the 1550's. In Sambir books of the 1580's one may trace the influence of J. Palatino's calligraphy from 1540, and the calligraphy of P. Hamon from 1561. The effects of calligraphy M. Scalcini from 1599 were recorded in the 1630's in the city of Terebovlya. Various styles of calligraphy of L. Matro from 1608 find in the books of the chancelleries of Sambor city (the 1650's), Zolochiv (1670-ies) and the city of Sianok (1690's). The probable influence of L. Courionet calligraphy from 1598 and J. Ercolani from 1574 may be seen in the script of the city books of Rogatyn in the 1680's. This testifies to the awareness of local clerks not only of types but also of the kinds and styles of the Western European writing, through education, acquaintance with printed publications, via borrowing of clerical work practice, and their participation in the cultural life of cities.

The process of analysis of the books of inscriptions allowed for distinguishing individual handwriting scribes, which combined the writing original morphology and the reflected the influence of a certain kind and style. There is a number of handwritings the authors of which constructed their own graphic vision of letters like the Baroque-style writing or bastarda. The letters with lower and upper kerns undergo greatest number of graphic variations, in particular p graphics of which is often the identifier for individual handwriting. In accordance with humanistic tendencies weight decreased, the components of the letters became rounded, and the ductus was gradually unified. Baroque nature complicated the graphics with flourishes, scrolls and loops.

In the analysis of the degree of script calligraphy of writing all known examples have been recorded: careless, running, regularized and calligraphical, also mixed ones (running with a tendency to regularized and regularized with working towards to calligraphical). The most accurate and skilful writing belonged to the clerks of the Sambir Chancellery in the seventeenth century. Antipode was the chancellery of Babychiv, with a large number of one-time inscriptions, weakly handed handles, careless and running writing. It is characterized with graphic simplicity, mainly without complicated flourishes and scrolls. Other chancelleries mostly used regularized italics. One can trace a clear link between the level of economic development of the city and the quality of writing in the books of its chancellery, and the professional training of involved scribes. In bigger, more prosperous cities (e.g., Sambir, Brody, Mostys’ka, Lis’ko), a regularized and less calligraphic writing prevailed; whereas in smaller and poorer towns (Babichi, Terebovlya, Markopil) they were sluggish and awkward script.

With regard to the morphological parameters of the writing, one may clearly trace their evolution and change during the XVI-XVII centuries. For both minuscule and majuscule letters, weight fluctuations and modular proportions are characteristic for the entire period under studies. In the XVI century the letters are quite upright, the slant to the right is weak. In the 1st half of XVII century the right slant becomes distinct. A particularly characteristic phenomenon is also a markedly large, almost diagonal slant of letters with lower kerns, mainly in the XVII century.

The letters with kerns had a clearly defined right slant, without kerns and with a smaller slant angle. In the XVII century the tendency to extend the kern length is observed. The system letter combinations from the era of italica remained poorly developed and poorly practiced, despite complete transition to the Baroque Chancellery writing and Bastarda. Oftentimes the line is not kept, and falls down with the writing, then goes up, becomes smooth, wavy and so on. Rare is the phenomenon of almost identical word, line spacing and kern lengths. This is primarily characteristic of the XVI century and only for a calligraphic or regularized style that tends to calligraphic. During the XVI century letter spacing is fixed as 2-3 mm, whereas the word and line spacing is fluctuating (2-3 corpus letters). In the XVII century the letter spacing is set to 2-3 mm, however the word and line spacing continues fluctuating (from 1 to 4 corpora and 2-4 corpora accordingly). Increasing of the line spacing, reducing of the letter spacing, extending of kerns in the XVII century corresponded to the all-European tendencies of the Baroque Bastarda and Chancellery writing development. This confirms the assumption of active integration of the XVI - XVII century Ruthenian Voivodeship scribes in the morphological processes of the Latin writing of the time.

In the XVI-XVII centuries in the city chancellery writing in the Ruthenian Voivodship the following groups of abbreviations have been recorded: 1) sigla; 2) suspension; 3) contractions; 4) mixed; 5) special signs; 6) sacred names. The XVI century scribal abbreviations which have been analyzed feature stability of the forms and types. Averagely, every 5-7 word is abbreviated which makes it possible to talk about the brachygraphy system as a frequent and widespread phenomenon. The stability of abbreviation specifics suggests to professional education of scribes and well-understood writing rules. In the XVII century, as well as on the central Polish territories, the word abbreviations in chancellery writing in the Ruthenian Voivodship were used mainly in the beginning, at the end of the text, in the headings and datings. Abbreviation marks - tilde (swung-dash) or curve (quite often not mathematically linear) with drop-shaped thickening at the top (testeggiata), a significant thickening of the right part of corpus; with unfinished right or left end; in the form of one or two slant verticals. – the graphics typical of the central Polish chancelleries. The number of scribal abbreviations decreases and may amount to 10 per one document.

When writing the figures in the city chancellery books of the XVI – XVII century Ruthenian Voivodship the Arabic system was mostly used. For writing of the figures there was a variety of graphic forms in general and within individual chancelleries in particular. The ductus of digits (late-gothic, gothic-humanistic, and humanistic) came from the corresponding types of writing that the scribes used in the documents. By writing style it is possible to distinguish digits typical for the European region of the period (for example, 7, 0), and templates where there were local scribal peculiarities (certain forms of 1, 3, 6, 5).

As for punctuation, it was quite similar for both XVI and for the XVII century: to mark hyphenation from one line to another, a point in the end of the sentence and a diagonal short or elongated stroke slated to the right was used, or the left curve – to mark coma. The dot was also used in the end of the document headers or between the digits. In the end of the seventeenth century (1680-1690's) hyphen (-) which is common in modern spelling rules came into use.

The ligature pattern in writing of the chancelleries of the Ruthenian Voivodeship was quite similar that of the central and western Polish chancelleries. And the graphics of the Polish resonants in the chancelleries of the Ruthenian Voivodeship exposes greater variety of graphic forms and develops over the second half of XVI century, I and II halves of XVII century.

In the 2nd half of the XVI century decorated letters, illustrations accompanying the text and decorative elements have not been found. In the XVII century these are used only by some scribes (monograms and cross-shaped figures – Mostys’ka, 1620-ies, floral ornament – Lis’ko, 1640's, decoration of initials and capital letters in the title of documents – Mostys’ka, 1690s).

Key words: Ruthenian Voivodship, humanistic (Renaissance) writing reform, chencellery, gothic-humanistic italics, italics, Polish post-gothic italics, Baroque chancellery writing, Baroque bastarda, calligraphic treatises, scribe, handwriting.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

1. Барабаш Т. Рецепція планіметрії у палеографії: опис графіки літер латинського письма актових книг магістрату м Мостиська за 1599–1634 рр. (на матеріалах ЦДІАЛ України) // Студії із архівної справи та документознавства. Київ, 2009. Т. 17. С. 36–41.

2. Барабаш Т. Палеографічні дослідження архівістів Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (1960–1990-і рр.) / Тарас Барабаш // Архіви України. Київ, 2012. Вип. 4. С. 32–38.

3. Барабаш Т. Раєцька книга вписів міської канцелярії Дрогобича (1543–1563 рр.): від публікації до палеографічного аналізу // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2012. Вип. 16. С. 418–431.

4. Барабаш Т. До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. // Український історичний збірник. Київ, 2014. № 17. С. 246–257.

5. Барабаш Т. Методика прочитання польських рукописів ІІ пол. XVI – кін. XVIII ст.: теорія та практика (на прикладі матеріалів ЦДІА України, м. Львів) // Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2014. Вип. 18. С. 355–387.

6. Барабаш Т. Індукти міських канцелярій Руського воєводства XVI-XVII ст. як джерело до просопографії міських писарів // Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2017. Вип.21. С. 20-35


Каталог: sites -> default -> files -> disser
files -> Беткі сулардың сапасын талдау: НҰра өзені алабының мысалында
files -> Этносаралық Үйлесімділік жүйесіндегі саяси-мәдени механизмдердің орны әлеуметтік ғылым магистрі, аға оқытушы Сыздықова С. М
disser -> Параллельные методы и алгоритмы для решения задач математического моделирования на основе вариационных неравенств 05. 13. 18 -математическое моделирование, численные методы и комплексы программ
disser -> Лоштин назарій тарасович
disser -> Теоретические основания правового регулирования массовых коммуникаций в условиях развития информационного общества
disser -> Загальна характеристика роботи


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет