Барабаш тарас мстиславович


Наукові праці, в яких апробовано результати дисертації



жүктеу 2.5 Mb.
бет2/18
Дата21.04.2019
өлшемі2.5 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Наукові праці, в яких апробовано результати дисертації

7. Барабаш Т. Особливості цифрових позначень у письмі міських канцелярій Руського воєводства XVI ст. (на матеріалах Центрального державного історичного архіву України, м. Львів)// Annales UMSC. Sectio F. Lublin, 2012. Vol. LXVII. Zesz. 2. – S. 25–42.


Наукові праці, які додатково відображають наукові результати дисертації:

8. Барабаш Т. Письмо і писарі листів Богдана Хмельницького до магістрату Львова 1655 р. // Архіви України. Київ, 2014. Вип. 3. С. 90–103.

9. Барабаш Т. Стильові та графічні особливості листів Богдана Хмельницького до магістрату Львова 1655 р. // Матеріали наукової конференції “Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів” (Київ, Інститут історії України НАН України, 23 листопада 2012 р.). Київ, 2014. С. 73–87.

10. Барабаш Т. До питання про вплив політичних процесів на еволюцію латинського письма в Європі та Україні в XVI-XVII ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. Київ, НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26–27. С.365-375




ЗМІСТ

ВСТУП 18

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ

І ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ 25

1.1. Характеристика джерел 25

1.1.1. Неопубліковані джерела 25

1.1.1.1. Книги вписів (кодикологічний аналіз) 25

1.1.1.2. Документальні джерела для порівняльного аналізу 33

1.1.2. Опубліковані джерела 33

1.2. Характеристика історіографії 36

1.2.1. Гуманістична реформа письма та його розвиток в Західній Європі

(друга половина XIV - XVIІ ст.) …………………………………………..36

1.2.2. Номенклатура латинського письма XVI-XVII ст…………………..47

1.2.3. Цифри та брахиграфія латинського письма XVI-XVII ст. 52

1.2.4. Латинське письмо у друкованих шрифтах XVI-XVII ст. 54

1.2.5. Рецепція постготичного та гуманістичного письма у Польському Королівстві та Львові — центрі Руського воєводства (XVI–XVII ст.)…. 54

1.2.6. Міста Руського воєводства XVI-XVII ст. …… 61

1.2.6.1. Спеціальні урбаністичні студії…………………………………….61

1.2.6.2. Дослідження міських канцелярій………………………………….64

1.2.6.3. Дослідження освітніх процесів…………………………………….66

1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження 68

1.3.1. Загальна наукова методологія 69

1.3.2. Спеціальна наукова методика 72

1.3.2.1. Ідентифікація індивідуальних почерків та опис графіки літер .. 72

Висновки до розділу 1 77



РОЗДІЛ 2 ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУР-

НІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІСТ РУСЬКОГО ВОЄВОД-

СТВА XVI-XVII СТ. 81

2.1. Історико-географічна локалізація 82

2.2. Класифікація міст 83

2.3. Особливості економічного розвитку 84

2.4. Особливості культурних процесів 86

2.4.1. Мовне середовище 86

2.4.2. Освітня ситуація 88

2.5. Особливості функціонування канцелярій та писарських інститутів 94

Висновки до розділу 2 102

РОЗДІЛ 3 ПИСАРІ ТА ЇХ ПОЧЕРКИ У КНИГАХ МІСЬКИХ

КАНЦЕЛЯРІЙ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI СТ. 106

3.1. Письмо писарів міських канцелярій Галицької землі (Теребовля)

3.2. Письмо писарів міських канцелярій Львівської землі (Броди) 108

3.3. Письмо писарів міських канцелярій Перемишльської землі (Дрого-

бич, Мостиська, Самбір) 111

3.4. Письмо писарів міських канцелярій Сяноцької землі (Бабичі, Яслись-

ка) 120

Висновки до розділу 3 124



РОЗДІЛ 4 ПИСАРІ ТА ЇХ ПОЧЕРКИ У КНИГАХ МІСЬ-

КИХ КАНЦЕЛЯРІЙ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVII СТ. 126

4.1. Письмо писарів міських канцелярій Галицької землі (Теребовля, Рога-

тин) 126

4.2. Письмо писарів міських канцелярій Львівської землі (Броди, Зо-

лочів, Маркополь) 130

4.3. Письмо писарів міських канцелярій Перемишльської землі (Мос-

тиська, Самбір) 139

4.4. Письмо писарів міських канцелярій Сяноцької землі (Бабичі, Лісь-

ка, Сянік, Ячмір) 149

Висновки до розділу 4 160

РОЗДІЛ 5 ЕВОЛЮЦІЯ ЛІТЕР ЛАТИНСЬКОГО ПИСЬМА У МІСЬКИХ КАНЦЕЛЯРІЯХ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI-XVII СТ. 163

5.1. Великі літери 163

5.2. Малі літери 172

Висновки до розділу 5 186



РОЗДІЛ 6 СПЕЦІАЛЬНІ СИМВОЛИ У ПИСЬМІ МІСЬКИХ

КАНЦЕЛЯРІЙ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА XVI-XVII СТ. 187

6.1. Брахиграфія 187

6.2. Цифри 191

6.3. Пунктуація 202

6.4. Лігатури 202

6.5. Особливості літер польського алфавіту 205

6.6. Оздоби, декор, орнамент 203

Висновки до розділу 6 205



ВИСНОВКИ 209

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 215

ДОДАТКИ


ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Із початком Середньовіччя в Західній та Центрально-Східній Європі латина була мовою освіти, літератури, науки та релігії, а латинське письмо інструментом права та діловодства. Ці культурно-цивілізаційні особливості регіону отримали в історіографії назву Latinitas. Вони були засобом інтелектуальної та культурної інтеграції народів Європи, стали чинником формування їх національної та культурної ідентичності, історичної пам’яті, не втрачають актуальності у історичних студіях.

Розвиток письма та писарських практик у канцеляріях і скрипторіях доби Середньовіччя й ранньомодерного часу був важливим аспектом формування тогочасної інтелектуальної, духовної та політичної культури людства. На зламі XI-XIIІ ст. від звичної сакральної писемності відокремилась прагматична писемність, світська, щоденна та побутова, змістом якої стала комунікація усіх верст суспільства, органів влади, освітніх, торгово-комерційних та ін. інститутів. Завдяки розвитку міст культура письма поширилась за межі монастирських скрипторіїв. У кінці XIV ст., із розвитком ренесансного світогляду, поступовим відходом від готичних принципів почалась гуманістична реформа письма, що упродовж подальших століть охопила більшість країн Європи.

У Польському королівстві із початку XIV ст., із закладенням міських осередків на магдебурзькому праві, почався розвиток міської бюрократичної системи, відбувалось становлення міщанського типу literati, які розглядали письмо як об’єкт прагматичної писемності. В період Пізнього Середньовіччя (з ІІ пол. XIV до сер. XVI ст.) розвиток письма був тісно пов'язаний із прогресом освіти, зародження нового суспільного стану – світської еліти. На зламі XV та XVI ст. фіксується економічний розквіт міст, збільшення кількості літератури на польській мові, поява друкованих польських книг. Осередком культури та міської писемності стають міські канцелярії.

Інтегративною складовою Польського королівства було Руське воєводство, територія якого разом із його центром Львовом в історіографії пов’язується із формуванням «української провінції» латинського письма. Територія воєводства відображала простір колишньої Галицької-Волинської держави, з поствізантійськими впливами, старослов’янською мовою та кириличною абеткою. З XIV ст. цей регіон розвивався також в руслі польських соціокультурних тенденцій Latinitas. Середовище і документація Львівської міської канцелярії склали готичний етап історії «української провінції» латинського письма. Гуманістичний, модерний етап XVI-XVIІ ст., коли функціонувала вже розвинена мережа міських канцелярій інших міст та містечок Руського воєводства, ще не був предметом окремого дослідження в українській чи зарубіжній історіографії. Населені пункти, які складали умовну «периферію» воєводства, та разом із тим найбільшу частину його території, мали різний рівень економічного, політичного, культурного розвитку і творили власну, ще не вивчену культуру письма. Її пізнання дасть можливість доповнити та комплексно проаналізувати картину еволюції постготичного, готико-гуманістичного та гуманістичного письма, як графічної системи в цілому, так і на теренах Центрально-Східної Європи зокрема. Палеографічні, дипломатичні та кодикологічні студії дадуть знання про особливості праці місцевих канцелярій як інтелектуального осередку міст, специфіку їх діловодчої продукції та дотичні питання з історіографічними лакунами. Адже діяльність міських канцелярій Руського воєводства як тогочасних служб діловодства є проблемним питанням вітчизняного історичного документознавства.



Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана із науково-дослідною роботою над темою “Розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні” (держбюджетна тема кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка, номер державної реєстрації: ДР 0115U003698).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні історико-кодикологічних та палеографічних особливостей еволюції латинського письма в документах та книгах вписів канцелярій міст Руського воєводства XVI-XVII ст. як складової частини загальноєвропейської гуманістичної реформи письма. Відповідно до мети у роботі передбачено вирішення таких завдань:

  1. визначити місце писарських осередків Руського воєводства у європейській гуманістичній реформі латинського письма;

  2. проаналізувати книги вписів, ведені у міських канцеляріях Руського воєводства, провести історико-хронологічну та палеографічну класифікацію систем письма, а саме: ідентифікувати типи, види, стилі письма та окремі почерки, проаналізувати оригінальність та індивідуальність останніх, розробити адаптивну методику опису графіки літер;

  3. з’ясувати специфіку та джерела формування місцевих писарських стилів (зокрема каліграфічні трактати, освітні середовища, школи письма), характерні тенденції їх розвитку, ймовірні зовнішні впливи на графіку вписів;

  4. визначити взаємозалежність між рівнем економічного розвитку проаналізованих міст та тенденціями розвитку канцелярського письма;

  5. відтворити морфологічні особливості письма (кут, дукт, модуль, тощо), дослідити особливості графіки спеціальних символів (скорочення, пунктуації, ілюстрацій тощо).

Об’єктом дослідження є латинське письмо книг вписів XVI-XVII ст. як продукту праці міських канцелярій міст Руського воєводства.

Предметом дослідження є історико-кодикологічні та палеографічні характеристики видової специфіки письма книг вписів канцелярій міст, історико-палеографічні особливості системи скорочень, пунктуації, цифрових позначень, специфіка організації роботи писарів і канцеляристів.

Хронологічні межі дослідження охоплюють XVI-XVII ст. Нижня хронологічна межа визначена кількома чинниками: 1) появою гуманістичних курсивів у діловодстві канцелярій Руського воєводства, співіснування їх із постготичними (І пол. XVI cт.); 2) впровадженням польської мови у писарську практику (в ІІ пол. XVI ст.); 3) станом збереженості та репрезентативністю актового матеріалу – найдавніші книги повітових міст і містечок воєводства збережені лише із середини XVI ст. Верхня – остаточним витісненням у регіоні готичних видів письма із щоденної писарської практики та відповідних урядових актів, завершення гуманістичної реформи письма.

Географічні межі дослідження визначаються його об’єктом, предметом і завданнями та обмежуються містами земель і повітів Руського воєводства, джерельні матеріали по яких найповніше представлені у фондах Центрального державного історичного архіву України, м. Львів. А саме: Бабичі, Броди, Дрогобич, Золочів, Лісько, Мостиська, Маркопіль, Рогатин, Самбір, Сянок, Яслиська, Ячмір. Під час порівняльного аналізу специфіки розвитку письма та особливостей канцелярської роботи проаналізовано Львів як центр Руського воєводства та інші міста

Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, наукової об’єктивності та системності, які зумовлюють нагромадження, вивчення й узагальнення інформації на основі науково-критичного аналізу опрацьованої джерельної бази та історіографії. Виклад матеріалу здійснено за тематично-хронологічним принципом. Для повноцінного дослідження та розв’язання поставлених завдань задіяно як загальнонаукові (аналіз, синтез, опис, класифікація, систематизація, узагальнення), так і загальноісторичні (проблемний, історико-хронологічний, історико-порівняльний) методи. Також використано методи палеографічного дослідження: генетичний, за допомогою якого проаналізовано особливості формування графем та змін їх форм, генетичних зв’язків між типами та видами письма; моделювання, за встановлено вихідне першоджерело графіки письма досліджуваниг книг: регіон, писарську школу, підручник письма тощо; морфологічний, яким визначено,зокрема, основні математичні дані літер (кут нахилу, модуль, вага) тощо. Застосовано методи кодикології, кодикографії – для джерелознавчого аналізу книг, ідентифікації окремих почерків та планіметрії – для методики опису графічного складу літер.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше в українській історіографії досліджено специфіку латинського письма міських канцелярій міст і містечок Руського воєводства Польського королівства у XVI– XVII ст.; визначено типо-видову та стилеву графічну палітру письма, проаналізовано особливості хронології та взаємодії постготичних га гуманістичних стилів; реконструйовано штат писарів у канцеляріях, за допомогою палеографічних та кодикологічних методів визначено індивідуальність почерків; інтегровано особливості розвитку письма міських канцелярій досліджуваного регіону у польський та західноєвропейський контекст. Таким чином було розкрито низку раніше невідомих українській історичній науці фактів і процесів.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у збагаченні української історіографії новими знаннями про особливості розвитку та функціонування латинського письма та писарських практик у міських канцеляріях Руського воєводства. Зібраний та узагальнений на практичному та теоретичному рівнях фактичний матеріал може бути основою для написання актуальних праць із історії латинського письма на західноукраїнських землях, підготовці словників латинської/старопольської мови та словників латиномовних скорочень, публікації альбомів письма і ілюстрованих каталогів, розробці й удосконаленні навчальних лекційних і спеціальних курсів із спеціальних історичних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно, викладені наукові результати належать дисертанту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і тези дисертаційного дослідження представлено на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція «Архівознавство як наука». – Київ, 4–15 травня 2009 р., тема доповіді: «Рецепція планіметрії у палеографії: опис графіки літер латинського письма актових книг магістрату м. Мостиська за 1599–1634 рр. (на матеріалах ЦДІАЛ України)»; Міжнародна наукова конференція: «Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього». – Секція «Архівознавство». – Львів, 10-11 жовтня 2011 р., тема доповіді: «Палеографічний аналіз найдавнішої книги міської канцелярії міста Дрогобича»; 17 Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів: «Пріоритети української науки і техніки». – Київ, 20 квітня 2012 р., тема доповіді: «Палеографічні дослідження архівістів Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (1960-1990-і рр.)»; Міжнародна наукова конференція «Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів». – Київ, 23 листопада 2012 р., тема доповіді: «Письмо і писарі листів Богдана Хмельницького до магістрату Львова 1655 року»; Науковий семінар з архівознавства та спеціальних історичних дисциплін– Львів, ЦДІАУ, 24 грудня 2012 р., тема доповіді: «Ad fontes: матеріали Центрального державного історичного архіву України у Львові як джерело до палеографічних студій»; Звітна наукова конференція ЛНУ ім. І. Франка, секція історичних досліджень, 6 лютого 2013 р., тема доповіді: «Особливості цифрових позначень у письмі книг магістратів повітових міст Руського воєводства ХVІ ст.»; Засідання Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, 30.05.2013 р., тема доповіді: «До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст.», Засідання Археографічної Комісії Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, Львівська обласна універсальна наукова бібліотека, 14.10.2013 р., тема доповіді: «Освіта писарів міських канцелярій повітових міст Руського воєводства XVI ст.»; Засідання Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, 18.03.2014 р., тема доповіді: «Постготичні особливості письма міських канцелярій повітових міст Руського воєводства XVI ст. (на матеріалах ЦДІА України, м. Львів)». III Międzynarodowa – Interdyscyplinarna Konferencja Młodych Badaczy „Pismo i piśmienność w mieście średniowiecznym i nowożytnym”. – Toruń, 20-21 czerwca 2014 r., тема доповіді: «Postgotyckie cechy pisma w kancelariach miejskich Ruskiego województwa XVI wieku: typologia i chronologia (na zródlach Centralnego Państwowego Archiwum Historycznego Ukrainy we Lwówie)».

Публікації. Основні положення роботи викладено у 10 наукових публікаціях: 6 з яких у фахових наукових виданнях, 1 праця апробаційного характеру та 3 праці, що додатково відображають наукові результати дисертації.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертаційне дослідження структурно складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (488 позицій) й додатків. Перший розділ присвячено методологічним засадам дослідження, огляду історіографії та стану джерельної бази. У другому розділі розглянуто такі проблемні питання: 1) історико-географічна локалізація міських поселень, враховуючи зміну назв, 2) класифікація (типологізація) за демографічними, фінансовими та іншими критеріями, 3) особливості культурного і економічного розвитку: 4) особливості функціонування міських канцелярій та писарських інститутів. У третьому розділі реконструйовано типи, види, стилі письма та індивідуальні писарські компоненти міських канцелярій XVI ст., у четвертому розділі – відповідно XVІI ст. У пятому розділі простежено еволюцію графіки великих та малих літер письма канцелярій впродовж XVI-XVII ст. У шостому розділі аналізуються цифри, пунктуація, лігатури, система брахиграфії, спеціальні літери польського алфавіту, ілюстрації. Основний текст дисертації викладено на 200 сторінках, загальний обсяг – 575 сторінок. Додатки оформлені у вигляді окремої частини (книги) і нараховують 318 с.

РОЗДІЛ 1

МЕТОДОЛОГІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ

І ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Характеристика джерел

1.1.1. Неопубліковані джерела

1.1.1.1. Книги вписів (кодикологічний аналіз)

Дослідження історії латинського письма в містах Руського воєводства здійснено на актових матеріалах, а саме – книгах вписів (індуктів) міських канцелярій. Такі джерела особливо придатні для палеографічних студій, із огляду та тривалий і неперервний час ведення, добре демонструють хронологію графічних змін у письмі і гарантують увесь спектр графічних стилів письма – від каліграфічного до вільного (недбалого) [450, s. 6]. Окрім того, місто завжди було регіоном концентрації (а в XVI-XVII ст. особливо) людського потенціалу, освітян і меценатів [264, s. 549-555] – усього, що входить в поняття культурної сфери застосування письма. Вписи книг міських канцелярій дають інформацію про перебіг судових процесів, приватно-правові акти міських жителів, а також про адміністративну діяльність міської влади. Міська канцелярія була в центрі господарського життя кожного міста [383, s. 158]. Це відображалось у кількості та типово-видовій структурі документів актового характеру, продукованих міськими писарями.

Основний масив книг міських канцелярій Руського воєводства зберігається в ЦДІА України у Львові, що й стало причиною для аналізу саме цього архівного комплексу1. За хронологічною та дипломатичною канвою збережені в ЦДІА України у Львові книги міських канцелярій повітових міст розподіляються так:

А) XVI ст.:



  • фрагменти актових книг війтівського уряду м. Бабичі (1525, 1557,1587, 1589 рр.) [4];

  • книга уряду ради м. Дрогобича (1543-1563 рр.) [9];

  • книга уряду ради м. Яслиська (1544-1594 рр.) [26];

  • фрагменти книги уряду ради м. Теребовлі (1563, 1566-1571, 1573-1580 рр.) [23];

  • книга уряду ради м. Самбора (1582-1600 рр.) [20];

  • фрагменти книг віта, ради і лави м. Мостиська за 1588 р., 1595,1597,1599 рр. [11];

  • книга війта, ради і лави м. Броди (1588-1601 рр.) [5].

Б) XVII ст.:

  • книга уряду війта, ради та лави м. Мостиська (1599-1634 рр.) [11], 1643-1653 рр. [12] ,1654-1672 рр. [13], 1661-1681 рр. [14], 1678-1693 рр. [15];

  • книга уряду лави та війта м. Бабичі (1613-1725 рр. [3]), ради (1616-1777 рр.) [2]);

  • книга війта, ради і лави м. Броди (1626-1633) [6], війта (1659-1660 рр.) [7], (1682-1689 рр.) [8];

  • книга уряду війта і лави м. Самбора (1629-1630 рр.) [17], (1647-1650 рр.) [18], (1680-1691 рр.) [19], ради (1659-1660 рр.) [21];

  • книга уряду ради та ландвійта м. Теребовлі (1631, 1634, 1637-1672, 1679 рр.) [24], (1680-1708, 1725, 1730-1735 рр.) [25];

  • книга уряду війта та лави м. Лісько (1641-1652 рр.) [35];

  • книга уряду бургомістра, війта, ради і лави м. Золочів (1668-1670 рр.) [33], війта (1671-1683 рр.) [34];

  • книга уряду війта, ради і лави м. Маркополь (1683-1841 рр.) [10];

  • книга уряду війта і лави м. Сянок (1685-1697 рр.) [22];

  • книга уряду війта і лави м. Рогатин (1688-1692 рр.) [16];

  • книга уряду війта м. Ячміра (1690-1760 рр.) [27].

Усього для дослідження письма використано 29 актових книг за 1525-1699 рр. Усі вони були опрацьовані при написанні історії відповідних міст, детальніше це відображено у характеристиці історіографії проблеми (див. розділ 1.2.1.). Зараз варто відзначити, що лише одна із них була опублікована і детально описана. Це книга уряду ради м. Дрогобича (1543-1563 рр.), автором видання є Г. Полячкувна [69]. В книгах проаналізовано вписи як латиномовні, так і польськомовні, з латинською графікою в основі. Пов'язано це передусім зі специфікою джерельного матеріалу та поступовим входженням польської мови у канцелярську практику писарів Руського та ін. польських воєводств з II пол. XVI ст.

Комплексність опрацювання вибраного матеріалу та достовірність висновків забезпечить джерелознавчий аналіз обраних книги. В історіографії вони є об’єктом інтердисциплінарного практичного поєднання спеціальних історичних дисциплін (СІД) [193, c. 15-19], які виробляють спеціальні методи дослідження джерел (підхід проф. Миколи Варшавчика та Ірини Войцехівської) [149, c.41]. Зважаючи на джерельну специфіку, актові книги є об’єктом не лише палеографії, а й дипломатики, історичної географії, топоніміки, метрології, хронології, сфрагістики, геральдики, нумізматики [193, c. 15-19].

Апарат опису, адаптований під особливості оправи, письма та ін. характеристик книг вписів XVI-XVII ст., розроблено на основі історико-філологічних досліджень Наталії Яковенко [231], Наталії Миронової [186], досліджень дипломатики Олега Купчинського [169] та Ярослава Дашкевича [113], кодикографічно-кодикологічних досліджень Любові Дубровіної [123], Оксани Гальченко [355], Світлани Зінченко [129] та ін. Структурно апарат складається із кількох блоків із умовними назвами блок А (архівознавчі інформація), К (кодикологічна інформація), Д (дипломатична інформація), Ф (філологічні інформація).


Каталог: sites -> default -> files -> disser
files -> Беткі сулардың сапасын талдау: НҰра өзені алабының мысалында
files -> Этносаралық Үйлесімділік жүйесіндегі саяси-мәдени механизмдердің орны әлеуметтік ғылым магистрі, аға оқытушы Сыздықова С. М
disser -> Параллельные методы и алгоритмы для решения задач математического моделирования на основе вариационных неравенств 05. 13. 18 -математическое моделирование, численные методы и комплексы программ
disser -> Лоштин назарій тарасович
disser -> Теоретические основания правового регулирования массовых коммуникаций в условиях развития информационного общества
disser -> Загальна характеристика роботи


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет