Дід підходить до ікони, хреститься: «Святий Микола 'годник »



жүктеу 65.53 Kb.
Дата18.04.2019
өлшемі65.53 Kb.

Мета.

Знайомити дітей, як на заняттях, так і у віль-ий час (свята, розваги) з оселею, сім'єю, з народним мис­тецтвом, з побутом нашого народу, де величезну роль відіграє усна народна творчість. Розкривати скарбницю ус-ої народної творчості — казки, леґенди, загадки, дражнил-и, заклички, анекдоти, бувальщини, прислів'я, приказки ющо. Навчити збагачувати активний словник зразками народної творчості. Виховувати любов до усної народної творчості, до народних традицій українського народу.

(Українська хата. У хаті стіл, застелений вишиваною <сатертиною. Попід стінами лави, застелені ковдрами. На 'стпіні портрет Т.Г. Шевченка, прикрашений рушниками, люстерко, ікона Божої Матері.

Біля столу сидить дід, товче часник, баба витягає з печі Ірщика рогачем).

Баба. Діду, годі тобі вже той часник товкти. На, вдягни исту свитку, бо незабаром діти прийдуть на вечорниці. Дід. Га! Ти до мене? Баба. Ні, то я Миколі Угоднику кажу. (Дід підходить до ікони, хреститься: «Святий Микола 'годник...»).

Баба. Та то ж Матір Божа! Зовсім сліпий старий. Нічо-> не бачить. Та сорочку обтруси, та бороду розчеши, а то «сить, як собачий хвіст. Дід. О! Собачий хвіст каже!

(Стукіт у двері. Заходять діти в українському вбранні, слоняються).

Діти. Добрий вечір, господарі милі, ми до вас на вечор-иці завітали.



(Дід з бабою вклоняються).

Разом. Добрий вечір, любі друзі, заходьте і сідайте на Іви.



(Діти сідають на лави, але у цей час чути невдоволення). Гриць. Христя, ти мені ледь ногу не оддавила.

Христя-мистя Вуха з листя,

Ніс — цибулька, Зверху гулька

. Христя.

А ти Гриць пихатий, Соломою напхатий,

Гвіздочками прибитий, Щоб не був сердитий.

Баба. Та годі вам, дітоньки, сваритися, краще, дівчата, ;ріть нитки та вишивайте рушникиехай нитка справжньо в'ється,ізерунками кладеться.

І н


а серці тепло буде,

Вишиванка душу збуде. (Танок з вишиваними рушниками).

Зараз підемо у ліс, у долину.

Там червону зустрінем калину.

Простягни нам, калинонька, віти,

Хоровод ведуть наші діти. (Хоровод «Ой є в лісі калина».


До хати з сільничкою заходить Одарка, в очіпку та у ду­катах).

Одарка. Ой, кумонько, серденько, прийшла до вас по­зичити трохи солі, бо у нас вся вийшла. Та бачу, вам не до мене. Піду.

Баба. Та що ти, Одарко, проходь та посидь з нами трішечки.

Одарка. Та ні, Василь лаятися буде. А втім... нехай собі лається. Зостануся. (Сідає на лаву).



(Коло хати дід латає сітку, іде молодий хлопець).

Хлопець. Діду, як ваше село називається?

Дід. Га? Що ти кажеш?

Хлопець. Я питаю, як ваше село називається?

Дід. Га? Кажи голосніше.

Хлопець. Я питаю, як ваше село називається? Ну, «дєрєвня».

Дід. А-а-а. Дерев'я. Є у нас дерев'я. Берези, клени, то­полі.

Хлопець. Та ні. Я питаю, ну, хто у вас у селі найстар­ший?

Дід. А-а-а. Найстрашний — моя баба.

Хлопець. Та ні, ну, кого у вас, у селі бояться?

Дід. Бугая. Як задере хвіст, то старе й мале тікає.

Хлопець. Ой, діду, та я вже не можу. Піду.

Дід. Е ні. Зажди. Я відповів на твої запитання, тепер і ти відповідай на мої. Іду це я вранці по березі річки, а во­но плиг у воду і попливло, і попливло.

Хлопець. Може то жаба?

Дід. Та ні, не баба. Баба здорова, а воно маленьке.

Хлопець. Може то щука?

Дід.
Ні. Не щука.

Хлопець. Може то окунь?

Дід. Ні, не боком. Сам бачив прямо пливло.

Хлопець. Ой, діду, я вже не можу. Піду. До побачення.

Дід. От козак, так козак. На вечорницях всі дівчата йо­го будуть.

Дитина.


В кожній хаті на Вкраїні Вареники варять нині

Вареники не погані, Вареники у сметані.

Ведуча. Правда, діти, вареники — то є смачна їжа? Да­вайте пограємо у гру.



(Гра «Хто швидше зліпить вареник» (повторюється 2-3 рази.

Гра «Хто швидше з'їсть смажений вареник» (повто­рюється 2—4 рази).

1-а дитина. Хлопці, дівчата, а хто знає дражнилки? Я знаю про Микиту.

Микита, Микита Вигнав воли на жито,

А сам пішов до хати Вареники уплітати

. 2-а дитина.

Назарко, Назарко, Назар Пішов на базар

Там купив порося, Воно вирвалося

. 3-я дитина.

Степан, Степан Упертий, як баран.

Поїв бабин медок Та й сховався в куток.

4-а дитина.

Юрко, Юрко Розлив молоко.

Його батько — ложкою, А він дрига ножкою.

5-а дитина.

Іван-барабан Під пічкою ріс.

Яєць наніс, На базар поніс.

На базарі не купили, Лиш Івана відлупили.

1-а дитина. Хлопці, а ви чуєте, як пахне гречаною ка­шею? Що ж це може бути?

Сценка «ГРЕЧАНИКИ»

Каші вранці наварила Цілую макітру. Жду до себе, жду до себе Петра та Микиту.

Гоп, мої гречаники, Гоп, мої милі. Чом мої гречаники Так скоро поспіли?

Де ж ви, де ж ви, мої друзі? Прохолоне каша. Піду, піду подивлюся, Де ж ви, мої друзі.

Гоп, мої гречаники,

Гоп, мої милі. Чом мої гречаники

Так скоро поспіли?

(Поки дівчина іде виглядати друзів, ті зустрілися. Почу­ли носом кашу і нюхають, повзуть до неї. їдять та ляга­ють — об'їлися. Дівчина прийшла, побачила хлопців, по черзі їх піднімає, а вони, як не живі, та махнула на них. Вони ледь встали і пішли геть). Дівчина.

Я — дівчина з України, Коли хочте знати.

Хочу вам заспівати І потанцювати.

Ой, прошу вас, любі друзі,

Не бороньте того, Нехай буду пам'ятати

Віка молодого.

1-а дитина. Діти, ми уже й вареники їли, і гречану ка­шу, а ще так хочеться пирогів, та ще з сиром. Давайте хоч пісню заспіваємо.

(Українська народна пісня «Із сиром пироги»). 2-а дитина.

І така вже я ледача,

Отака у мене вдача.

До роботи я байдужа,

А пісні люблю я дуже.

Пісня «ГОСПОДИНЯ ГАРНА Я»

Казав мені батько: «Звари мені борщик». А йому не зварила, Бо не митий горщик. їді, іди, дощик, Помий мені горщик, Щоб я своєму татусеві Ізварила борщик.

Дала мені мама Подушки в придане, А вже ж тії подушки Ворони покрали.

Ідуть люди з міста, Та й з мене сміються, Що на моїх подушках Ворони несуться. Не смійтеся, люди, Якось воно буде.

Обскубу я воронят, Ще й перина буде. Приспів:

Правда, люди, правда я Господиня гарна я?

едуча. Діти, а подивіться, який гарний гарбуз. Це вро-І з городу. Давайте зваримо гарбузову кашу на вечерю, зки що пограємо з ним у гру «Передай гарбуз». Коли зупиняється музика і у дитини у руках гарбуз — то а чи розповідає вірш, чи танцює тощо). •а дитина.

Та й люблю ж я поспівати, А ще більше танцювати.

Музикантів, щоб знайти, Я готова все віддати.

Пісня «МУЗИКАНТИ МОЇ»

Була в мене хата Квіточками вбрана

А її продала. А за тії гроші Музики хороші Найняла, найняла, гей.

Приспів: Музиканти мої, Ви заграйте мені Гопака, гопака.

Були в мене гуси, Гарні, як індуси,

А я їх продала. А за тії гроші

Музики хороші Найняла, найняла, гей.

Приспів.


Діти. Ну, вже нам час додому. (Прощаються з бабою та дідом).

Пісня «ПРОЩАВАЙТЕ, ЛЮДИ»

Прощавайте, люди, Час додому, час. Хай добробут буде На столі у вас.І в вас, і в нас Хай буде гаразд. Щоб ви і ми Щасливі були.

Жито та пшениця У полі родили. Гуси, кури, вівці По дворі ходили.

Щоб світило сонце У ваше віконце. Мир вашій родині, Щастя









Класовод : В.П. Танасевська








Каталог: uploads -> editor
editor -> Урок № Германия 1871-1900 гг
editor -> Қосымша№1 Байланыс қызметтерін көрсетуге арналған жалпы шарттары
editor -> «Бабий Яр»
editor -> Нормативно-правова база соціального педагога
editor -> Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше
editor -> Қосымша№1 Байланыс қызметтерін көрсетуге арналған жалпы шарттары
editor -> Завдання ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії 2011-2012 навчального року 11 клас
editor -> У слові іграшка сховане слова
editor -> Реферат на тему Трагедія українського народу в романі Барки "Жовтий князь"


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет