«dynamic korea» та «korea sparkling» – бренди кореї ХХІ століття



жүктеу 69.18 Kb.
Дата26.04.2019
өлшемі69.18 Kb.

Ю.А. Ковальчук

Київський національний лінгвістичний

університет

«DYNAMIC KOREA» ТА «KOREA SPARKLING»

БРЕНДИ КОРЕЇ ХХІ СТОЛІТТЯ


Сучасна Корея дедалі частіше привертає до себе увагу світової спільноти. Країна, мало відома світові до кінця ХІХ ст., у 50-х рр. ХХ ст. привернула його увагу сумними подіями Корейської війни, а ще за кілька десятиліть несподівано впевнено посіла одне з чільних місць серед найрозвинутіших країн. Початок ХХІ ст. для Кореї вже позначився проведенням у 2002 р. Чемпіонату світу з футболу, польотом в космос у 2008 р. першого в історії цієї країни космонавта – дівчини на ім’я І Сойон, проектом проведення у 2012 р. Всесвітньої виставки в місті Йосу.

У 1960-2007 рр. Корею відвідало близько 100 млн. іноземців1. Прийнявши у 1988 р. Олімпіаду в Сеулі, Республіка Корея відкрила двері для численних гостей, демонструючи бажання познайомити їх зі своїми культурними надбаннями. З нагоди Чемпіонату світу з футболу 2002 р. було створено офіційний слоган «Dynamic Korea» («Динамічна Корея»), з чого почалося найактивніше заохочення туристів до відвідування країни.

Протягом 2008 р. планувалося прийняти до 7 млн. туристів2, причому розвиток туристичної галузі взяв під свій особистий контроль новообраний президент І Мьонбак3. Серед туристичних принад Кореї не тільки пляжі о. Чжечжу-до та гірськолижні курорти, а й програми проживання в буддійських храмах та відвідування пам’яток архітектури, внесених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. «Korea Sparkling» («Корея сяюча») – новий бренд, створений у 2007 р. спеціально для туристичної сфери, який вказує на яскравий світ нових незабутніх вражень, що чекають на відвідувачів Країни вранішньої свіжості.

Динамічна Корея – країна безперервних змін, активних людей і визначних досягнень. У життя корейських громадян невід’ємно увійшли мобільний зв'язок, швидкісний Інтернет, мобільне телебачення, надшвидкісний потяг KTX. Все це засвідчує прагнення корейців до постійного руху вперед, динаміки, оновлення, що нині являють собою основну рису корейської ментальності. Це доводить і вигляд нічного Сеула: ніщо не стоїть на місці навіть у нічну пору доби, вулиці заповнені людьми і автомобілями, а крамниці й ресторани працюють до пізньої ночі або й цілодобово.

Впевнено дивлячись у майбутнє, корейці не забувають і свого минулого. Більшість традицій збережено до сьогоднішнього дня, а інтерес до їх вивчення не згасає ніколи. Запозичивши конструктивну складову західної культури та пристосувавши її до специфіки своєї країни, корейці зуміли в такий спосіб поєднати здобутки традиційної культури з досягненнями світової. Саме тому сучасна масова культура (музика, кіно, серіали, кухня) переживає пік популярності в Азії, причому «корейська хвиля» (халлю) досягла і деяких західних країн. Основна причина привабливості корейської теле- і кінопродукції у країнах Азії полягає саме у правдивому відображенні проблем сучасного суспільства, а також у поєднанні конфуціанської моралі, цінності якої ніколи у цьому регіоні не ставилися під сумнів, і реалій нової ери, наприклад таких, як екстравагантний стиль в одязі та макіяжі акторів. У свою чергу, європейців та американців цікавлять більше образи нетрадиційної, оновленої Кореї, що створюються авангардними митцями – фільми Кім Ґідока та Пак Чханука, вистави театру «Нанта», виступи B-boys4. Ці творчі проекти, сповнені енергії й пристрасті, якнайбільше відповідають брендам динамічної і сяючої Кореї.

Китайський студент Хан Хьо у своїй статті, присвяченій роздумам про культурний феномен халлю, зокрема, відзначив, що привабливістю корейських серіалів є їх інтерактивність: «Найбільше мені запам’ятався серіал «Кохання, яке вбиває»5. Тоді в Сеулі була зима, і одного дня пішов сніг. Я сказав другові: «Певно, у завтрашній серії йтиме сніг». І насправді, наступного дня у серіалі була сцена зі снігом. Такі речі дають глядачам відчуття реалістичності й приваблюють їх до серіалу»6. Крім цього, прикметною рисою корейських серіалів є участь глядачів у формуванні сюжетної лінії. Це означає, що сценарій пишеться одночасно з показом фільму на телебаченні, з урахуванням пропозицій і побажань глядачів, яких сценаристи залучають до співпраці через Інтернет7. Отже, навіть сучасне мистецтво не бажає залишатись статичним і постійно шукає спосіб іти в ногу з вимогами саме сьогоднішнього дня, не відстаючи від нього ні на мить.

Однак чи завжди Корея була такою? Публіцист І Орьон називає в своєму есе корейську традиційну культуру «культурою місячного світла» 8. Він пояснює, що в сучасній культурі раціональне і яскраве («сонячне світло») взяло гору над нелогічним, чуттєвим і тьмяним («місячним світлом»). І справді, Корея часів ХІХ ст. кардинально відрізнялася від нинішньої. Визначальними особливостями корейського поняття про красу І Орьон називає потребу у свободі й щедрості, яку на перший погляд можна сприйняти як марнотратство. Повільна хода була ознакою благородства, неспішність у роботі та прийнятті рішень вважалася ознакою виваженості й мудрості, а одяг з широкими штанами, пишними спідницями і довгими стрічками-зав’язками ніс відчуття достатку і комфорту. У сфері людських стосунків і почуттів ідеал краси полягав у стриманості емоцій, сором’язливості, тактовності, уважності до оточуючих.

Якщо ж спостерігати за життям корейців на початку ХХІ ст., можна зауважити, що на перший план вийшли швидкість, функціональність і активність. Змінилися не лише часи, змінився сам характер корейців. Вони зрозуміли, що кожна мить має бути використана для поступу, що життя вимагає швидких і радикальних рішень, спрямованих у майбутнє планів і стратегій, концентрації усіх ресурсів. Уся сутність життя полягає у конкуренції, тому вміння адаптуватися, вчасно реагувати, бути цілеспрямованим стали цінними рисами характеру. Разом з тим зникла стриманість, а натомість розвинулася бурхлива емоційність у спілкуванні та схильність до захопленості й пристрасті до чогось. Можна згадати, наприклад, психологічну залежність від комп’ютерних та азартних ігор, анімаційних фільмів, Інтернет-спілкування, серіалів, поп-музики та ін. З іншого боку, виникла культура «well-being9», яка пропагує здоровий спосіб життя, заняття спортом, вживання корисної їжі. «Well-being» – реакція на напруженість існування, заклик подбати про своє тіло, щоб запобігти надмірному фізичному і психічному виснаженню людини.

Результати цих змін виявилися позитивними, однак не слід забувати і про негативні аспекти такого бурхливого прогресу. Жорстка конкуренція, суворі вимоги, великі навантаження входять у життя корейців з самого дитинства. Почуття обов’язку перед колективом вимагає від людей працювати без відпочинку, не зважаючи навіть на власне здоров’я. Робота та суспільна діяльність таким чином висуваються на перше місце порівняно з особистим життям, що не може не викликати занепокоєння. У літературі часто можна зустріти роздуми про руйнування міжлюдських стосунків, цінностей, пов’язаних з піклуванням про сусідів і старше покоління. Великою проблемою є скорочення народжуваності, оскільки все більше молодих жінок не поспішає вступати в шлюб. Цілком новим явищем стала поява т.зв. «золотих леді»10 – жінок, які найбільше переймаються власною кар’єрою і комфортом. Вони не бажають обтяжувати себе родинними обов’язками і спрямовують усю енергію на досягнення успіху в бізнесі та інших видах діяльності. Новий стиль життя корейських жінок є однією з форм втілення динамічності та відкритості ХХІ ст., але водночас він унаочнив величезну проблему, яку корейському суспільству доведеться вирішувати в близькому майбутньому, а саме – реформування інституту шлюбу і сім’ї та пристосування його до нових умов динамічної доби.

Хвиля інтересу до Кореї у світі позначилась зростанням кількості людей, які бажають вивчати корейську мову. Причини бувають дуже різнорідними: дехто має спільний бізнес з корейськими компаніями, дехто цікавиться історією і культурою. Немало є молодих людей, які вивчають корейську завдяки впливу халлю, а саме – через своє захоплення корейськими серіалами і поп-музикою. Якими б не були причини, вивчення корейської мови іноземцями в різний спосіб заохочується. В університетах створюються окремі навчальні підрозділи, де викладається корейська мова для іноземців, а такі організації як, KOICA та Korean Foundation, надають студентам з-за кордону значну кількість грантів, які дозволяють вчитися безкоштовно. Більшість студентів, які побували в Кореї, бажають або залишитися там, щоб працювати, або, повернувшись додому, прагнуть зробити свій внесок у розвиток співпраці між своєю державою та Кореєю.



Корея являє собою країну, де зустрічаються минуле й майбутнє. Тут достатньо простору для реалізації творчих задумів і широкі можливості для пізнання нового. Проте пізнавати Корею потрібно постійно, інакше можна втратити відчуття ритму сучасного життя. Про це влучно висловився С.Коновалов11: «Я не довіряю людям, які відвідали Корею у 2000 р., пробули там рік чи два і вважають себе знавцями країни. Щоб зрозуміти цю країну, відчути її, необхідно постійно бути тут, або як мінімум щорічно поновлювати свій багаж знань, отримувати updates12».


1 http://www.votpusk.ru/news.asp

2 http://russian.korea.net

3 http://www.votpusk.ru/news.asp

4 Виконавці брейк-дансу в Кореї.

5 이 죽일 놈의 사랑

6 한효. 중국과 일본의 한류 현상에 대해서 // Korean Studies for New Generation. Vol.1, 2007. (Хан Хьо. Явище «корейської хвилі» в Китаї та Японії // Кореєзнавство для нового покоління. – 2007. – Вип.1).

7 Корейские телесериалы: взгляд из-за границы // Кореана. – 2007. – № 4.

8 이어령. 한국이이여, 한국을 이야기하자 // 고급 5급-6급 한국어 독본. – 서울: 연세대학교 한국어학당 편, 1995. (І Орьон. Корейці, давайте поговоримо про Корею // Збірка текстів для читання. Вищий рівень. – Сеул: Університетет Йонсе, Центр вивчення корейської мови, 1995).

9 Здоров’я, процвітання (англ).

10 И Минхун. «Золотые леди», которые правят экономикой // Кореана. – 2007. – № 4.

11 Коновалов С. Южная Корея – перемены к лучшему. – http://www.infokorea.ru/essay2006/3-1.php

12 Оновлення, виправлення, вдосконалення (англ).




Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет