І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору



жүктеу 80.62 Kb.
Дата04.09.2018
өлшемі80.62 Kb.

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору.

Мета:  вчити учнів характеризувати образи, наводячи при цьому цитати з твору; з’ясувати значення п’єси у даний час, її актуальність; розвивати навички роботи з текстами твору, вміння робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; вчити виразно читати за ролями; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості І. Карпенка-Карого, його театральної діяльності, зневажливе ставлення до жорстокості, егоїзму, жадності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  портрет І. Карпенка-Карого, ілюстрації до твору, текст п’єси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Інтелектуал»

Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани. За 5–7 хвилин необхідно розгадати кросворд. «І. Карпенко-Карий. Життя і творчість. Комедія «Сто тисяч». Обирання журі.

1.1. Завдання для першої команди.



По вертикалі:  1. Ім’я дружини Герасима Калитки. (Параска)

По горизонталі: 1.  Хто з героїв полюбляв повторювати фразу: «Опит — Велікоє діло!»? (Копач)  2. Назва твору, який є свого роду продовженням твору п’єси «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий? («Хазяїн») 3. Ім’я сестри письменника. (Марія) 4. Прийом, за допомогою якого автор висміює вади Герасима Калитки. (Сатира) 5. «Буде здоров’я, будуть і гроші»,— таку думку висловив… (Савка)  6. Риса характеру головного героя твору. (Скупість) 7. Що отримав Герасим Калитка від Невідомого замість грошей? (Папір)

1.2. Завдання для другої команди.



По вертикалі: 1. Жанр твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». (Комедія)

По горизонталі: 1.  Чию землю хотів купити Герасим Калитка? (Смоквинова)

2. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого. (Тобілевич)  3. Кому з героїв твору належать слова: «Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто»? (Герасиму) 4. Багатій не дав дружині, на її прохання, коней, щоб поїхати до… (церкви). 5. Скільки років Копач шукав скарб? (Тридцять) 6. Початкова назва твору «Сто тисяч». («Гроші») 7. Обіцянку головний герой твору називав… (цяцянкою).

1.3. Підсумок конкурсу. Оголошення результатів журі.

III.. Мотивація навчальної діяльності



Оголошення теми, мети уроку

VI. Основний зміст уроку

1. Опрацювання ідейно-художнього змісту ІV дії комедії.

Робота з текстом твору

1.Фронтальне опитування за питаннями.

- Через що Роман не мав можливості часто бачитись із Мотрею?

- Як Роман перелякав Маюфеса?

- Чим саме син Герасима був зобов’язаний факторові за те, що перелякав

- Яку інформацію передав Маюфес для Калитці через Романа

- Як Копач сприйняв Герлика, зустрівшись із ним на дворі у Калитці?

- Що копач розповів Роману про свої особливості щодо письменницького таланту?

-  Як Бонавентура сам себе характеризує?!»)

-  З якою пропозицією звернувся Копач до Романа?

- Чим вирішить зайнятися Бонавентура, у разі якщо не викопає грошей?

- Про які ознаки сховищ скарбу розповів Копач Романові?

-  Як Копач ставився до сина Калитки?

-  До чого Бонавентура хотів залучить Романа?

-  Що свідчить про простоту Копача?

-  Які сумніви охопили Параску щодо свого чоловіка?

-  У чому виявилася любов Савки до грошей?

-  Якою була остання зустріч Герасима з Невідомим? Як Калитка його обдурив?

- Як поводився Герасим із Параскою, коли та почала цікавитися тим, що приніс її чоловік додому?

-  Яким чином Калитка хотів розподілити фальшиві гроші між собою

і Савкою?

- Із приводу чого Сава почав погрожувати Герасиму?

- Як Калитка зреагував на те, що його обдурив Невідомий?

-  Що розповів Савка про обман із грошима Парасці?

-  Як сталося так, що Копач запобіг смерті Калитки?

-  Чим саме Копач намагався заспокоїти Герасима?

-  Над чим побивався Герасим через відсутність грошей?

2. Характеристика дійових осіб комедії.

2.1. Вступне слово вчителя.«Театр! Чи любите ви театр так як люблю його я, тобто всіма силами душі вашої, зі всім ентузіазмом, зі всією нестриманістю, на яку здатна палка молодість, жадібна і пристрасна до вражень вишуканого? Або краще сказати, чи можна не любити театр більше всього на світі, крім добра і істини!» - цей вислів Віссаріона Бєлінського часто виголошував

І. Карпенко-Карий.

Інсценізація уривків

І.
Герасим . Вставайте ж, вставайте! Не мніться. Чепіга зайшла, пора скотину порать


Копач. Еге, Герасим уже по хазяйству гасає, невсипущий.
Герасим. О, ви вже встали?. Чого так рано? Полежали б іще.
Копач . Не спиться . Почув що ви встали , та і я піднявся. А знаєте, що я придумав?
Герасим . А що ?
Копач. Ви б зробили калакольчик у ту хату… Тут вірьовка над ліжком. От прокинулись , пора вставать – зараз дзінь . дзінь; сам ще лежиш, а там встають.
Герасим. Та це чорт зна що. Я буду лежать , то всі будуть лежать чи не поснули знову? Щось тихо в тій хаті. От вам і дзвінок, - вигадає ж , скажи на милость. Ану , ану!
Копач. Оце саме добра пора копать: не душно, холодком можна бог знає скільки викопать! Воно ще рано . Тільки на світ благословилось.
Герасим.. Та де воно вам рано? Вони надолужать – то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть богу молиться . то й сонце зійде. Хоч би молилося, а то стоїть, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отче наш даю: як затоплю, то зараз і на землі… Стара, а стара! Параско, пора до корів, чого ви там мнитесь? Хлопці, гайда з хати! Тільки коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть.
ІІ
Параско. Що ти затіваєш?
Герасим. А ти почім знаєш? А тобі яке діло?
Параско. Хоч би сказав, пораявся..
Герасим. Звідкіля вона довідалась? Іди собі – іди, не заважай мені думать.
Параско. Та ти на старість дурніший робишся.
Герасим. Гей . Параско!
Параско. Чого там – Параско?
Герасим. Не чіпляйся! У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові.
Параско. Тьфу! На твою дурну голову,
Герасим. Я тебе як плюну…(заміряється її вдарить)

ІІІ
Савка. Здрастуйте, з недільою будьте здорові.


Герасим. Спасибі, будьте і ви здорові.
Савка. А ви з старою, як сизі голуби, і досі буркочете?
Герасим. Еге!.. Нема нікого, то ми собі удвох...
Савка. Нагадали молодощі і буркотали?
Герасим. Іди, Парасю, по своєму ділу, а у нас своє.
Параска. Бодай ти пропав! (Вийшла.)
Савка. Бач — «Парасю». Любо й слухать, то все достатки роблять. А ми з старою
тілько лаємось і все через гроші: того нема, другого нема — і раз у раз
гир-гир-гир, гар-гар-гар! Оце й зараз посварились: виряджав її до церкви, а вона
й напосіла: у других, каже, фургони любо глянуть, а я на возі, який ти хазяїн,
каже. Така мене злість взяла, що мало-мало не потяг віжками, — а все гроші...
Герасим. Я, слава богу, і фургони маю, та моя стара не хоче їздить. Каже,
потрудюсь пішечком для божого храму, а скотинка нехай одпочине.

2.2.Рольова гра: « Образ очима персонажів комедії «Сто тисяч».



Герасим Никодимович Калитка.
Кум Савка.


Копач.

Інші герої твору

V. Закріплення



1.Скласти інформаційне гроно до образів

Жадібний працьовитий

Заздрісний Герасим економний

Грубий хазяйновитий

Нечесний любить землю

Жорстокий

Легковірний

2. Проведення тестового опитування

IV дія комедії

1. Про що Роман співав пісню, перебуваючи на самоті?

а) Кохання; б) працьовитих і добрих людей; в) щастя; г) зірку вечірню.

2. Замість того, щоб поцілувати Мотрю, Роман у темені кинувся не на дівчину, а на:

а) батька; б) матір; в) Клима; г) Гершка.

3. Від переляку Вершко попросив сина Герасима, щоб той:

а) заспокоїв його; б) нагодував; в) дав йому води; г) підпалив цигарку.

4. Копач хотів взимку написати:

а) роман про кохання; б) історичну хроніку; в) археологічний літопис; г) малоросійську комедію.

5. Скільки років Бонавентура розшукував скарб?

а) Тридцять; б) п’ятдесят; в) сорок два; г) двадцять три.

6. Характеризуючи себе, Копач зазначив, що він:а) талановитий і порядний; б) чемний і безкомпромісний; в) марнославний і розумний; г) багатий і щирий.

7. Пуховиком Бонавентура називав місце для відпочинку:

а) травичку під деревом; б) старе пальто; в) солому; г) старе ганчір’я.

8. Невідомий передав Герасиму гроші у:

а) великому пакеті; б) шкіряному мішку; в) в’язаній торбі; г) чорній валізі.

9. Прислів’я, яке використав у своїй мові Герасим, коли стеріг гроші:

а)  «Береженого бог береже»; б) «Купля руки пече, а продаж гріє»; в) «З прибутку голова не болить»; г) «Без бариша голодна душа».

10. Скільки мав отримати Савка фальшивих грошей від Герасима?

а) П’ять тисяч; б) шість мільйонів; в) десять тисяч; г) мільярд.

11. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:

а) газети; б) якийсь непотріб; в)  чистий папір;  г) старий одяг.

12. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?

а)  «Що з воза впало, то пропало»; б) «Хвалячи — продають; а гудячи — купують»; в) «Купив би й село, та грошей голо»;  г) «На хороший товар багато покупців».

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

3. Робота на картках

Картка № 1

1. Прокоментуйте, про що думка Савки: «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає!» Чи можна вважати ці слова щирими?

2. Якою була реакція Калитки на те, що його обдурив Невідомий? Наведіть переконливі аргументи.

3. Хто перший дізнався про те, як було ошукано Калитку?

а) Роман; б) Мотря; в) Клим; г) Параска.

Картка № 2

1. Як ви вважаєте, що єднає і протиставляє всіх панів у творі? Наведіть приклади.

2. Бажання Калитки повіситись — це його слабість чи рішучість?

Відповідь вмотивуйте.

3.Чим намагався фактор захиститися і налякати Романа?

а) Ножем; б) сокирою; в)  револьвером;  г) мечем.

Картка № 3

1. У чому була самовпевненість Калитки, коли він отримав гроші від Невідомого? Яким чином вони вплинули на поведінку багатого селянина?

2. Дослідіть, що відбулося із Савкою та Герасимом, коли вони почали ділити гроші? Яких змін зазнали їх дружні стосунки? Наведіть переконливі приклади.

3. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим?

а) Романові; б) Бонавентурі;  в) Мотрі; г) Жолудю.

Драма І. Карпенка-Карого не втрачає своєї актуальності і за наших часів, адже зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне та істинне, для яких гроші затьмарили все.

П’єса «Сто тисяч»є не тільки майстерною сатирою на тогочасні суспільні події, а й одвічним нагадуванням нам, що герасими калитки існують, їх багато і вони поміж нас, що потрібно пам’ятати про те справжнє й одвічне, що є в житті людини, про те, що має цінність завжди. Потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч».

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Підготуватися до написання контрольного твору-роздуму за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».



Додаток






Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет