Іван Франко



жүктеу 136.71 Kb.
Дата26.06.2018
өлшемі136.71 Kb.

Іван Франко. Повість ,,Захар Беркут”.

Основні персонажі , їх групування.

Характеристика героїв.
Мета. Ознайомити учнів з персонажами твору та їх групуванням, сприяти

виробленню навичок характеризувати героїв твору через аналіз

вольових дій та якостей, домогтися усвідомлення ними потреби у

знаннях психологічної характеристики героя, перебираючи на себе

ті вольові якості, які допоможуть у становленні їх особистості,

виховувати любов до Вітчизни, рідного народу.

Обладнання. Текст твору, портрет письменника, портрети героїв,

таблиці-схеми, картки.

Хід уроку

I. Оголошення теми, мети, завдань уроку

II. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні, говорячи про національну свободу (незалежність), ми звертаємось до творчості письменників XIX—поч. XX ст. Творчість І.Франка є зразком титанічної праці. Письменник утверджував мрії і прагнення нашого волелюбного народу. Героїчна історія, народні перекази, видумані герої — все це ті життєдайні джерела, які напоїли спраглу душу митця. Повість І.Франка „Захар Беркут" стала зразком утвердження волі, суверенності, незалежності народу.



2.Орієнтовні питання для бесіди.

1.Коли ви вперше, читаючи твір, дізналися про Захара Беркута? Що вам відомо про його походження, заняття?

2.Як змальовує письменник зовнішність Захара Беркута?

3.Чому Захар Беркут мав авторитет серед тухольців?

4.Яке значення ще для молодого Захара Беркута мало його перебування у старця Акинтія? Що нового дізнався він під час чотирилітньої подорожі?

5.До якої справи Захар Беркут мав хист? Чим займався на схилі літ?

6. У чому вбачав тухольський ватажок смисл свого життя? Які слова були провідною золотою ниткою в житті тухольського старця?

7. Які плоди своєї довголітньої діяльності мав Захар Беркут?

8. Що було одним із головних старань Захара Беркута?

9.Яким було ставлення тухольського ватажка до сусідніх громад?

10.Прихильником якої віри був Захар Беркут? Які сили природи допомагають йому прийняти правильне рішення і подолати ворога? До кого звернені його молитви?

11.Як Захар Беркут ставиться до зрадництва Тугара Вовка?

12.Чому Захар Беркут не погодився на пропозицію Тугара Вовка обміняти полоненого Максима на вихід татар з кітловини? Що в цей період відчував старий Беркут? Чи можна його засуджувати за таке ставлення до сина?

13.Якими були останні слова Захара Беркута? Що він пророкував для майбутніх поколінь? Який заповіт залишив нащадкам?

14.У чому сила тухольського ватажка?

15.Чому смерть Захара Беркута ні в кого не викликала сліз?

Прочитавши твір, ви познайомились з його героями. Одні з них уболівають за долю усієї громади, не визнаючи над собою боярської влади, а інші — намагаються зруйнувати давній устрій, пригнобити народ. Тому герої Франкового твору поділяються на два протилежні табори:

1) з одного боку — Захар Беркут, Максим, Мирослава, волелюбна ту-

хольська громада;

2) з іншого — бегадир Бурунда, Тугар Вовк, загарбники. Такий поділ

в епічному творі називається групуванням персонажів.

Вчитель пропонує учням класу поділитися на дві групи або на два табори: тухольців та монголів. У кожному таборі учні обирають тих, хто буде представляти героїв твору (Захара Беркута та бегадира Бурунду).



3. Завдання громадам. Охарактеризуйте своїх ватажків. (Учням-ватажкам пропонується на дошці записати ті риси характеру, які притаманні їм. Учні з громади не лише називають рису, але й обґрунтовують її.)
Захар Беркут

- чесний (коли мова йде про обмін);

-доброзичливий (не відмовляє Мирославі у прихильності)

-мудрий (у своєму рішенні)

-цілеспрямований (не вагаючись, іде до кінця)

-мужній (віддає сина)

-рішучий (вирішує долю громади)

-люблячий (батько)

-відповідальний (у ставленні до людей)

-справедливий (у своїх вчинках).


бегадир Бурунда

-наполегливий (у досягненні своєї мети)

-сміливий (у сутичці)

-самовпевнений (не сподівається на поразку0

-непередбачливий (не вміє прорахувати дії супротивника)

-невпевнений (у прийнятті рішень)

-байдужий (ночівля монголів просто неба)

-упертий)



4. Проблемне запитання

Як вважаєте, ватажки, ви - вольові люди?

Відповіді учнів-ватажків:

Захар Беркут:

Так! Зумів перебороти батьківську любов.

Прийняв, як рідну, Мирославу (дочку ворога)

Ми ще раз переконались, що цілеспрямованість, витримка, рішучість у прийнятті рішень, наполегливість, організованість - усі ці якості вказують на силу волі Захара Беркута, тобто він є вольовою людиною.

Захар Беркут — це вольова людина, з якої варто брати приклад.
Бурунда бегадир:

Він завжди з монголами в бою, а значить вольовий. Проте несамостійність у прийнятті рішень, нестриманість, нерішучість (вагання), впертість — ці риси говорять про слабовольну людину, якою і є наш ватажок.

Справді, бегадир Бурунда не є вольовою людиною, йому не вистачає тих якостей, які притаманні людині з сильним характером та волею.

5.Учитель. А що думають з цього приводу громади?
Представники громади тухольців (про Захара Беркута):

- обстоював інтереси громади, а не власні;

- Захар Беркут допомагав пораненим, хоча сам був виснажений та хворий;

- не відмовив у проханні Мирославі стати батьком і для неї.

Представники громади татаро-монголів (про Бурунду):

- він постійно перебував із своїм військом4

- хоча бачив, що може програти у бою, з останніх сил кидав - ся на тухольські укріплення;

- не дозволив війську відступити назад, хоча передбачав поразку.


6. Інтерактивна технологія ,,Мозковий штурм” (у формі тез або цитат

сформулювати життєві і громадянські позиції Захара Беркута;

учні записали на форматі А3 одну із позицій і вивішують на

дошці ).

Учитель. Крім представників старшого покоління, у творі є і молоді люди, які, незважаючи на свій юний вік, уже виявили мужність, сміливість, винахідливість, мудрість (учні називають образи Максима та Мирослави).

За допомогою евристичної бесіди давайте разом проведемо спостереження над розгортання вольової дії Максима.



7.Евристична бесіда щодо вольових дій Максима.
1. Постановка мети та 1. Допомогти громаді подо-

наявність плану її дося гнення. лати ворога, не думаючи про

себе.

2. Вибір шляхів, які до 2.Через Мирославу повідо-



неї ведуть, допоможуть мити громаду про дії, які до у подоланні ворога. допоможуть у подоланні

ворога.
3. Прийняття рішення: 3.До кінця залишається у во-

діяти саме так, а не інакше. рожому таборі, відкидає

пропозицію обміну.


4. Реалізація рішення у 4. Він у прийнятті рішення не

досягненні поставленої мети. вагається, а робить все мож-

ливе, щоб допомогти громаді,

навіть не замислюючись над

власним життям.

Учитель. Шановні громади! Пропоную вам самостійно в зошитах записати характеристику вольових якостей Мирослави.

Мирослава

Учень 1. - Вона вольова людина, бо заради бажання добра народу відмо-

вилась від гарного життя.

Учень 2. - Вольова! Наражаючись на небезпеку, до¬помагає тухольській

громаді.

Учень 3. - Не тільки вольова, а й сильна характером. Зважилась на рішу-

чий крок, відмовившись від свого батька.

Учень 4. - Переконаний, що Мирослава — вольова людина. Незважаючи

на те, що вона дівчина, нарівні з чоловіками бере участь в обороні

села.
8.Асоціативний диктант.




Завдання: записати слова, що асоціюються з героями твору.

Палка натура, хоробрість , доброта, сміливість, гордість, чарівність, сила, скромність, тендітність, дитям гір, мужність, винахідливість, вірність, спритність.

Учитель. Назвіть спільні риси, притаманні Максимові та Мирославі.

- Максим і Мирослава — сміливі й мужні.

- Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених

тухольцями.

- Виявляють військове вміння.

- Готові віддати життя за щастя народу.

- Патріоти.

Учитель. А тепер назвіть відмінні риси, притаманні цим героям.

- Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.

- Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які

поступки, коли йдеться про щастя народу.



  • Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.

- Максим твердий і непохитний.

- Мирослава слабкіша, іноді вагається.

- У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом.

- Мирослава насамперед думає про свого нареченого.


Учитель. На початку уроку ми говорили про те, що герої твору поділяються на два протилежних табори. Перший табір ми вже охарактеризували. Тепер спробуємо дати детальну характеристику представникам протилежного табору: бегадиру Бурунді, Тугару Вовку.
9.Орієнтовні питання для бесіди.

1.За яких умов боярин Тугар Вовк потрапив на Тухольщину?

2.Які стосунки склалися у боярина з громадою?

3.Коли вперше і за яких умов Тугар Вовк зрадив русичів?

Чому його зневажали при дворі князя Данила?

4.Чому батько і дочка не розуміли один одного?

5.Чому так поспішав боярин до ворожого табору? Як до нього

поставилися вороги?

6.Чому Бурунда назвав Тугара Вовка «подвійним зрадником»?

7.У чому суперечливість образу Тугара Вовк

8.Який же вибір робить боярин Тугар Вовк у вирішальній ситуації?
Учитель.


  • Так яким же постає перед нами Тугар Вовк? Хто він: ворог чи

зрадник народу?

  • - На вашу думку, хто небезпечніший і страшніший: ворог чи

зрадник народу?
Учень 1. - Слабохарактерний, весь час перебуває під впливом сильнішо-

го за себе.

Учень 2. - Ні, Тугар Вовк не є вольовою людиною. Йому бракує впевне-

ності у власних силах.

Учень 3. - Не можна його назвати вольовою людиною, тому що його

мета - власне збагачення, а не вільне життя народу.


Учитель. І.Франко у своєму творі «Захар Беркут» прекрасно зобразив

героїзм тухольців. Найкраще це втілено в художніх образах Захара Беркута, Максима, Мирослави. Тухольці дуже люблять свою батьківщину. Вони здатні на високий подвиг і тому перемагають вдесятеро сильнішого ворога.

У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни - це священний обов'язок кожної і громадянина.

А що таке героїзм, на вашу думку? (учні заповнюють асоціативне ґроно).



Учні отримують картку з скриньки.

На картках записані цитати з повісті «Захар Беркут». Дати відповіді, кому з героїв належать слова.



    • ,,Ми над усе любимо свій кутик, - коли б так кожний інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо”. (Максимові)

    • ,,Хто має браму, той має й хату!” ( Мирославі)

    • ,, …на чистім полі вони проти нас, мов миш проти кота” (Т.Вовку)

    • ,,Раз умирати кождому, але славно вмирати – се не кождому случається” (З.Беркуту)

    • ,,Життя в неволі нічого не варте – краще смерть’’ (Максимові)

    • ,,Раз мати породила, раз і гинути прийдеться” (Бурунді)

    • ,,Я не стану зрадницею свого краю!” (Мирославі)

    • ,,Не відбити, але розбити їх – се повинна бути наша мета!” (З.Беркуту).

ІІІ. Підбиття підсумків уроку



1. Метод „Незакінчене речення".

Я зрозумів, що ...

1) — Я зрозумів: щоб досягти чогось, потрібно докласти чимало вольових зусиль, як це зробили Захар Беркут і Максим.

2) — Я зрозуміла: Мирославі потрібно було пройти тернистим шляхом, щоб стати гідною дочкою свого народу.

3) — Я зрозумів, що приклади героїв твору, їх поведінка та вчинки переконують, яке важливе зна¬чення волі у досягненні поставленої мети.

4) — Я зрозумів, що, маючи такі вольові якості, як у Максима, можна багато чого досягти у житті.


2 Літературний диктант

Завдання. Дати відповідь: кому з героїв твору належать нижченаведені слова.

1. «Невже ж між твоїм боярським, а моїм мужицьким родом така велика пропасть, що її любов не могла перегатити? Та й чим же ж ти так вищий від мене?» [с.36] (Максим).

2. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!» [с.17] (Тугар Вовк).

3. «Мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших. Мудрих судіїв княжих ми не видали досі і жили тихо, в згоді й ладі, судячись самі громадським розумом» [с.53] (Захар Беркут).

4. «Ні, ні … не буде того. Я не піду дальше! Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від того проклятого наміру» [с.75] (Мирослава).

5. «Дивні ж у вас порядки! … Князь бунтує проти своїх слуг, слуги проти князя, князь і слуги проти народу, а народ проти усякої власті! Дивні порядки!» [с. 78] (Пета).

6. «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» [с.97] (Максим).

7. «Раз умирати кождому, але славно вмирати – се не кождому лучається. Не сумувати мені за ним, але радуватись його долею» [с. 99 – 100] (Захар Беркут).

8. «Дурний хлопче, … таким, як ти, треба жити, а не про смерть думати. Життя – дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш» [с. 113] (Тугар Вовк).

9. «Я не стою о життя! Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого ніж смерть» [с. 115] (Максим).

10. «Обов’язок наш витривати на своїм становищі до остатньої хвилини, - і так ми зробимо … Або ми всі погинемо, або ви всі – іншого вибору нема» [с. 126] (Захар Беркут).

11. « І що мене найдужче лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!» [с.146] (Бурунда).


12. «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас» [с.153 – 154] (Захар Беркут).
VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання знань учнів.

VІІ. Домашнє завдання. Написати твір (теми на вибір).

1. Честь та зрада (за повістю І. Франка "Захар Беркут").

2.Захар Беркут – це міць, сила, мудрість народу (за однойменною повістю І. Франка).



ЗРАЗКИ УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ.
Твір "Честь та зрада (за повістю І. Франка

"Захар Беркут")"
Скільки сліз і горя звідали квітучі простори України в минулому! Скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! Топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. Як міг, боронився волелюбний український народ.

У повісті Івана Франка "Захар Беркут" відтворено події XIIІ—XIV століть. На її сторінках ми знаходимо образи тих, хто захищав, а також тих, хто зраджував землю.

На початку твору читач дізнається, що син громадського ватажка Захара Беркута Максим потрапив у ворожий полон. Він бився мужньо, увесь був облитий кров'ю ворогів. Максима взяли силою й підступом, закували його в залізні пута. Захарові Беркуту важко було повірити в це.

Героїчному Максимові в повісті протиставлений Тугар Вовк — зрадник рідного краю, який пішов служити монголам Саме ця заможна людина гірша за будь-якого ворога. Навіть дочка Тугара Вовка Мирослава, усвідомивши це, не підтримує батька. Дівчина допомагає тухольцям в їх справедливій боротьбі. Мирослава навіть відмовляється називатися боярською дочкою, кажучи: "Тепер я не можу вважати його батьком, бо не хочу зраджувати свого краю". Симпатію в читача викликає й поведінка Мирослави в монгольському таборі. Заради кохання до Максима дівчина готова на самопожертву. Боярська дочка намагається підтримати в Максимові віру в життя, вселити в нього надію на визволення. З гордістю повідомляє Мирослава, що вона внесла свою частку в підготовку розгрому загарбників, порадивши виготовити смертоносну зброю.

Мужньо й гідно поводився в полоні Максим Беркут. Понад усе для хлопця була воля. Хлопець каже Тугарові Вовку, що життя в неволі нічого не варте. Максим тяжко переживає те, що трапилося з його рідною Тухлею. Важкі ланцюги "тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки", "висисають усю силу з його тіла, всі думки з його мізку". Максим спостерігає, як горить його рідне селище. З радістю сприймає хлопець повідомлення про те, що монголи оточені тухольцями. Молодий Беркут із гідністю справжнього патріота відповідає, що краяни будуть битися до останнього, але не пустять ворога в гори. Максим ніколи не стане рятувати своє життя ціною зради.

Автор засуджує вчинок Тугара Вовка, який пропонує Захарові Беркуту зберегти життя сина ціною того, щоб тухольці випустили оточених монголів із долини. Нелегко старому Захарові було прийняти вірне рішення. Звичайно, перемагають громадянські й патріотичні почуття. "Міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, це була б ганьба, була б зрада", — ось так вирішує Захар Беркут. Зрозуміло, що Максим підтримав би подібне рішення. Хіба можна спокійно жити на білому світі, знаючи, що через твою свободу постраждали безвинні люди?

Іван Франко зобразив у повісті "Захар Беркут" людей честі та зрадників рідної землі. Письменник засуджує підступні вчинки Тугара Вовка як найтяжчий, непрощенний гріх. Захоплення автора викликають Максим та Захар Беркути, Миро слава. Цим людям притаманні найкращі риси: чесність, мужність, порядність, почуття власної гідності, щира любов до своєї землі. Кожним рядком свого твору Іван Франко стверджує, що любов до рідного народу, до Батьківщини є най вищою чеснотою, якої може досягти людина.

Захар Беркут – це міць, сила, мудрість народу

(за однойменною повістю І. Франка).
Іван Франко – великий український письменник. Ідея спільності, гідного людини життя народу були для нього настільки близькими, що знайшли відгук у його художніх творах. Із найбільшою силою прозвучала вона в історичній повісті «Захар Беркут». В образі головного героя уособлюється ідея Франкового твору. У ньому втілені міць, сила, мудрість народу. Високий на зріст, строгий лицем, Захар Беркут, «…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний». Його основним життєвим покликанням є праця на користь народу. Навіть у похилому віці Захар бере активну участь у житті громади, допомагає своїм досвідом, лікарськими знаннями. Своє життя він присвячує боротьбі за збереження єдності людей. Перед смертю Захар Беркут бачить перемогу справи, якій віддав усі свої пориви і сили. Переконливістю, життєвою мудрістю сповнені його виступи перед тухольською громадою. Слова свого він дотримує завжди. Він із гордістю говорить: «Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові». Навіть помираючи, він думає про майбутнє свого народу. Він закликає їх триматися разом, незламно стояти один за одного, щоб ніяка ворожа сила не змогла їх перемогти.

Я захоплююсь образом Захара Беркута, в якому втілено народну мудрість, патріотизм, відданість народній справі.

Іван Франко всім своїм життям засвідчив, що любов до Батьківщини має проявлятися не у порожніх балачках, а в щоденній ненастанній праці. Таким був наш геній, таким є і головний герой його найкращої повісті – «Захар Беркут». Ми бачимо Захара Беркута уже дев’яностолітнім старцем, «сивим голубом», поважним вождем гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».

Як прожив своє життя Беркут? Чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? Відповіддю можуть стати його слова: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим». Громада – ось що було найголовнішим у його житті. Бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. Повернувся Захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду. Спостережливість і розум допомогли йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. Талановитий ватажок розвиває зв’язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. Через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл. Захар – батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. Усі вони - шановані люди, гідні свого батька.



У найважчих випробуваннях Захар Беркут виявляє себе як мудрий, сміливий вождь. Він дає завдання громаді не відбити, а розбити монголів. І сам бере в цьому найактивнішу участь. Адже саме його осінила рятівна думка про затоплення монголів водами гірського потоку. Надзвичайну шляхетність і силу духу виявляє тухольський ватажок, коли довелося йому робити найважчий вибір – важити користь громади і життя свого найменшого сина. Як не важко було зробити це, але Захар чинить за велінням обов’язку, всіма силами тамуючи свій душевний біль. Не згоджується він і на брехню: «Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю». У своєму передсмертному слові Захар Беркут передбачає, що ця біда – не остання. Він висловлює надію на кращі часи, коли люди пригадають давні порядки, відновлять їх, і то стане запорукою щасливого життя.


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет