Конкурс студентських творчих робіт із соціальних комунікацій


Про підведення підсумків ІІІ Конкурсу студентських творчих робіт



жүктеу 3.23 Mb.
бет2/19
Дата21.04.2019
өлшемі3.23 Mb.
түріКонкурс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Про підведення підсумків ІІІ Конкурсу студентських творчих робіт

із соціальних комунікацій з нагоди 15-річчя з

Дня заснування Університету «Україна»
Відповідно до наказу №148 від 08.10.2013 року з 10.10.2013 по 10.11.2013 року в Університеті відбувся ІІІ Конкурс студентських творчих робіт із соціальних комунікацій з нагоди 15-річчя з Дня заснування Університету «Україна».

Конкурс проведено з метою підтримки позитивного іміджу університету шляхом популяризації творчого потенціалу його студентів; виявлення обдарованої молоді, яка може творчо та постійно висвітлювати студентське життя на шпальтах ЗМІ; розширення штату студентського Медіа-центру (СМЦ) Університету «Україна», добору матеріалів для експозицій Імідж-центру Університету «Україна»; надання реальної змоги формування фахового портфоліо студентам − майбутнім працівникам ЗМК; сприяння процесам самореалізації, реабілітації та соціальної адаптації людей із обмеженими фізичними можливостями засобами творчості.

На конкурс було представлено творчі роботи студентів денної, заочної форм навчання, випускників університету, учнів середніх навчальних закладів із Білої Церкви, Вінниці, Горлівки, Житомира, Дубно, Києва, Луцька, Мелітополя, Миколаєва, Полтави, Рівного, Тернополя, Хуста, а також із Донецької, Закарпатської, Львівської, Київської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької областей.

На підставі рішення журі конкурсу (Протокол №3 від 29.11.2013 року)


Наказую
Відзначити:

1. Гран-прі конкурсну роботу РЕГО Вадима, студента 5 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Українська мова та література», «Таємниця сімейного альбому» в жанрі нарису.


2. У номінації «ТЕКСТ»:

Першою премією – конкурсну роботу РАДУШИНСЬКОЇ Оксани, студентки 5 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Журналістика», «Олександр Пажимський: «Живу під підсонням українців, де накопичено наш фольклор і космос нашого світобачення» в жанрі творчого портрета.

Другою премією − конкурсну роботу ТЕРНОВОГО Ярослава, студента 5 курсу Рівненського інституту Університету «Україна», м. Рівне, спеціальність «Соціальна робота», «Зерна української мови на релігійному полі протиріч» у жанрі журналістського розслідування.

Третьою премією – конкурсну роботу МАЧУЛЬСЬКОЇ Олени, студентки 1 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Журналістика», «Художник Валерій ФРАНЧУК: талант і душа – єдині» в жанрі інтерв’ю.

Третьою премією – конкурсну роботу ЗОЗУЛІ Костянтина, студента 2 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Видавнича справа та редагування», «Катится, катится голубой вагон…» у жанрі проблемної статті.

Заохочувальною премією – конкурсну роботу ПОНОМАРЕНКА Віталія, студента 5 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Українська мова та література», «Наперекір темряві» в епістолярному жанрі.

Заохочувальною премією – конкурсну роботу ЖЕЙДИ Іллі, студента 1 курсу Горлівського регіонального інституту Університету «Україна», м. Горлівка, Донецька обл., спеціальність «Комп'ютерні системи та мережі», «Історія однієї людини» в жанрі есе.

Іменним призом Президента Університету «Україна» ТАЛАНЧУКА Петра Михайловича − конкурсну роботу СКРИПНИК Вікторії, студентки 5 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Видавнича справа та редагування», «Пубертатний період інклюзії в Україні» в жанрі проблемної статті.

Іменним призом Заслуженого журналіста України КАРПЕНКА Віталія Опанасовича − конкурсну роботу ІВАНІЦЬКОЇ Іванни, студентки 4 курсу Білоцерківського інституту економіки та управління Університету «Україна», спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність», «Пасивна молодь як результат фрустрованого суспільства» в жанрі проблемної статті.

Іменним призом Заслуженого журналіста України ГЛУШКА Олександра Кіндратовича − конкурсну роботу КОРЕНЯ Владислава, ЩЕРБАТЮКА Андрія, студентів 4 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Журналістика», «Ніч на Лисій горі» в жанрі містичного репортажу з елементами журналістського розслідування.
3. У номінації «ФОТО»:

Першою премією − конкурсні фотороботи СКОРКІНОЇ Любові, студентки 3 курсу Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини Університету «Україна», м. Миколаїв, спеціальність «Видавнича справа та редагування», на тему «Рідна мати моя».

Другою премією – конкурсні фотороботи СУРОВЦЕВА Романа, студента 4 курсу Інженерно-технологічного інституту Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Технологія харчування» на тему «Родзинки міста Києва».

Другою премією – серію конкурсних фоторобіт НІЖНИК Аліни, студентки 4 курсу Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», м. Луцьк, заочна форма навчання, спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність», на теми «Від світанку до смерканку», «Квіти», «Люди і місто».

Третьою премією – конкурсну фотороботу РУДЕНКА Миколи, студента 1 курсу Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій Університету «Україна», м. Мелітополь, Запорізька обл., спеціальність«Соціальна робота», «Університет «Україна» в моїй долі».

Третьою премією – конкурсний фотоквест ПРЕДАНОВОЇ Олени, студентки 1 курсу Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій Університету «Україна», м. Мелітополь, Запорізька обл., спеціальність «Соціальна робота», «Яку проблему я хотіла б обговорити із президентом нашої країни».

Заохочувальною премією – конкурсну фотороботу СТРОКАНЬ Наталії, студентки 2 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Журналістика», на тему «Мій Київ».

Заохочувальною премією – конкурсну фотороботу СТОРОЖУКА Олександра і СТОРОЖУКА Владислава, студентів 3 курсу Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини Університету «Україна», м. Миколаїв, спеціальність «Видавнича справа та редагування», на вільну тему.
4. У номінації «БУКТРЕЙЛЕР»:

Першою премією − буктрейлер до книги Агати Крісті «Місс Марпл веде розслідування…» ТЕРЕЩЕНКО Кристини, студентки 1 курсу Горлівського регіонального інституту Університету «Україна», м. Горлівка, Донецька обл., спеціальність «Правознавство».

Другою премією − буктрейлер до книги Володимира Набокова «Лоліта» ГАЛЬЧАК Дар’ї, студентки 2 курсу Горлівського регіонального інституту Університету «Україна», м. Горлівка, Донецька обл., спеціальність «Правознавство».

Третьою премією – буктрейлер до книги Роальда Даля «Чарлі і шоколадна фабрика» ШЕЛЕХАНЬ Ольги, учениці 11 класу Балаклійської загальноосвітньої школи №1 ім. О.А. Тризни, м. Балаклія, Харківська обл.

Заохочувальною премією – буктрейлер до книги Льва Толстого «Анна Кареніна»СОЛТИС Ольги, студентки 3 курсу Рівненського інституту Університету «Україна», м. Рівне, спеціальність «Соціальна робота».
5. У номінації «ВІДЕОРЕКЛАМА»:

Першою премією – відеороботу КАПЛУН Наталії, студентки 4 курсу, ЧУНІНА Максима, студента 2 курсу Житомирського економіко-гуманітарного інституту Університету «Україна», м. Житомир, спеціальність «Соціальна робота» на тему «Університет «Україна» в моїй долі».

Другою премією – відеороботу МУРЗИ Андрія (псевдонім «РЕПЕР А»), інваліда 1 групи, м. Полтава, на тему «В твоем сердце всегда будет «Украина»!

Третьою премією – мультимедійну презентацію КРИВОШЕЙ Ольги, випускниці Карпатського інституту підприємництва Університету «Україна», м. Хуст, спеціальність «Переклад», на тему «Університет «Україна» в моїй долі».

Третьою премією – мультимедійну презентацію САВЧУК Вікторії, студентки 4 курсу Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», м. Луцьк, спеціальність «Здоров’я людини», на тему «Такими студентами пишається наш Луцький інститут розвитку людини Університету «Україна».

6. Увести до складу студентського Медіа-центру Університету «Україна» студентів-учасників Конкурсу, а саме:

МАЧУЛЬСЬКУ Олену

ЗОЗУЛЮ Костянтина

ЧЕРНЯЄВУ Валерію

БОЛЬБУХ Анастасію

ШЕВЧУН Катерину

7. Видати збірку творчих студентських робіт учасників ІІІ Конкурсу«Університет «Україна»: наша мета – додати світові тепла і світла!»

8. Опублікувати роботи переможців і призерів Конкурсу на офіційному сайті Університету «Україна» http://www.vmurol.com.ua/, в газеті «Університет «Україна», студентському інформаційному часописі «Січ», в інтернет-виданні «Мистецькі грані» (інформаційному партнерові Конкурсу) http://mistgrani.com/uk/, в соціальних мережах: https://www.facebook.com/imageukraine, https://www.youtube.com/user/ImageCentr/.

9. Відзначити Подяками керівників підрозділів Університету «Україна», які активно сприяли проведенню Конкурсу:

РУДЬ-МЕДВЕДЄВУ Оксану Едуардівну, начальника відділу організаційно-масової, виховної роботи та роботи з інвалідами Горлівського регіонального інституту Університету «Україна»;

ПАЗЯК Надію Михайлівну, доцента кафедри української та східної філології Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна»;

РОМАНЧЕНКО Інну Георгіївну, проректора з наукової роботи Білоцерківського інституту економіки та управління Університету «Україна».

Президент Університету «Україна» П.М. Таланчук



РОЗДІЛ 1

УНІВЕРСИТЕТ «УКРАЇНА» В МОЇЙ ДОЛІ

Чому саме Університет «Україна»?

(роздум)

МАЧУЛЬСЬКА Олена,

студентка 1 курсу Інституту філології та масових комунікацій

Університету «Україна», м. Київ,

спеціальність «Журналістика»

Я дуже ретельно ставлюся до навчання та до інформації, яку мені подають викладачі. Це, мабуть, ще зі школи залишилося. У школі я завжди намагалася бути на крок попереду від інших, іноді на два. Не знаю, чому у мене таке прагнення розвиватися, рухатися вперед, мабуть, у мені закладено риси лідера, тому я хочу домінувати.

Із вибором професії я також не спішила. Розглядала багато варіантів. Чому багато? Тому що вибирати професію почала ще в пубертатному віці, а цей період для підлітка не дуже простий: кожного дня з’являються нові інтереси, нові вподобання, та й світ сприймається по-іншому. Бачила себе в авіації, в юриспруденції, в педагогіці, в медицині, та доля завела в журналістику. Почалося все із простих творів, потім переросло у статті, які я писала на замовлення редакції газети мого району. Це мене проковтнуло повністю.

Останні два роки я готувала себе до професії журналіста. Багато думала, радилася з батьками. Думки щодо цього були різні: хтось підтримував, хтось засуджував. Навіть, був такий момент, коли я кардинально змінила свої плани щодо журналістики і близько півроку взагалі нічого не писала. Але від долі не втечеш.

З такою ретельністю я вибирала ВНЗ із факультетом журналістики. Розглядала переважно київські виші. Було бажання вступити в Національний університет ім. Тараса Шевченка, але там зависока ціна за навчання. Сама я з села, тому дуже добре знаю, скільки треба докласти зусиль, аби мати гроші. Тому я вирішила скоригувати своє бажання, щоб мої батьки не «лізли зі шкіри», аби заплатити за навчання.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» мені порадила його випускниця. Більше дізнавшись про цей університет, я вирішила вступити саме сюди. По-перше, викладання проходить тільки українською мовою. Це для мене дуже важливо, бо я – патріотка. По-друге, викладацький склад на кафедрі журналістики – чудовий. По-третє, доступні ціни за навчання та система гнучких знижок, окремими з них я вже скористалася. По-четверте, відсутність корупції при вступі. Це для мене головні критерії для оцінки ВНЗ.

Моє навчання в цьому закладі тільки починається, але є вже перші враження. Університет – новий, великий, компактний. Сподобалося те, що діє пропускна система. Тобто, ніхто сторонній у приміщення не зайде і не завадить навчальному процесу. Уже з перших лекцій я переконалася, що тут викладають професіонали своєї справи. Отже, я сподіваюся, що отримаю достатньо корисних знань, аби опанувати свій фах.

Сподобалося те, що університет надає вищу освіту студентам із особливими потребами. Мені приємно, що такі діти можуть повноцінно навчатися разом із іншими.

Університет «Україна» спрямований розвивати студентів ще й творчо. За час навчання я уже побувала на одному з таких дійств – це ХІ Всеукраїнський студентський фестиваль творчості «Сяйво надій». Вразило те, що у фестивалі взяли участь студенти з особливими потребами.

Що ж, моє навчання в Університеті «Україна» тільки розпочалося. Я сподіваюся, що цей університет дасть мені добру путівку в життя. Думаю, я не пошкодую, що обрала саме Університет «Україна».



Чому варто навчатися в Університеті «Україна»

(замість реклами)

МІХЄЄВ Юрій,

студент 4 курсу Інституту філології та мавових комунікацій Університету «Україна», м. Київ,

спеціальність «Видавнича справа та редагування»

Учень закінчив школу… Попереду нелегкий вибір: куди іти навчатися далі? Відразу приходять у голову класичні варіанти: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянська академія, Київський політехнічний інститут тощо. Звісно, там навчатися тепер дуже престижно. Мало хто згадує про Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». А якщо хто й згадує, то розглядає його лише як запасний варіант…

Між іншим, якщо абітурієнт має якісь особливі фізичні потреби, то кращого варіанту, ніж Університет «Україна», йому, напевно, не знайти. Адже саме в цьому ВНЗ найбільше турбуються про таких студентів. Ця турбота проявляється в різних аспектах – від лояльного відношення до студентів із особливими потребами (що вже само по собі якоюсь мірою дозволяє такому студенту відчути себе «своїм серед своїх») до широкої програми корекційних заходів – логопедичний кабінет, центр реабілітації, послуги психолога, різноманітні психологічні тренінги тощо.

Крім того, навчання в цьому університеті є відносно дешевим порівняно з іншими вищими навчальними закладами Києва.

Тут провадяться доволі цікаві щорічні заходи, що прикріплені приблизно до одних і тих самих дат: похід «Козацькими стежками» (кінець квітня – початок травня), День здоров’я (початок червня і початок вересня), туристичний похід на Говерлу (початок жовтня), конкурс «Ерудит» (грудень) тощо.

Тепер щодо структури університету, тобто факультетів, які вже тепер називають інститутами. Їх шість: Інженерно-технологічний інститут, Інститут комп’ютерних технологій, Інститут філології та масових комунікацій, Інститут соціальних технологій, Інститут економіки і менеджменту, Інститут права та суспільних відносин. Також є Факультет біомедичних технологій. Крім того, діє Коледж «Освіта» – для тих, хто закінчив лише 9 класів школи, а потім пошкодував про це. Коледж «Освіта» – це дуже зручна послуга: вступаєш одразу до коледжу у складі Університету «Україна», а після двох років навчання у коледжі можеш вступити одразу на 3 курс за обраною спеціальністю. Не треба перед вступом до університету закінчувати якийсь ліцей чи коледж за межами ВНЗ. Усе це сприяє реалізації ідеї наскрізного навчання, яку свого часу запропонував Президент Університету «Україна» Петро Михайлович Таланчук.



Слід відмітити, що вибір спеціальностей надзвичайно широкий – від спеціаліста з автомобільного транспорту до кухаря, від психолога до редактора чи журналіста. Є багато спеціальностей, актуальних для людей із особливими потребами (фізична реабілітація, психологія, соціальна робота тощо). За цими спеціальностями (особливо за двома останніми) успішно можна працювати навіть людям із значними фізичними вадами.

Важливою особливістю є й те, що в університеті розвивається система дистанційного навчання, і це дуже зручно для студентів із обмеженими фізичними можливостями.

Наостанок варто відмітити, що Університет «Україна» проводить активну роботу з працевлаштування студентів з особливими потребами.

Вибір ВНЗ в Україні для вступу надзвичайно великий. А особливо в Києві. Свої плюси й мінуси має кожен вищий навчальний заклад. Але, вирішуючи питання, куди йди здобувати вищу освіту, радимо абітурієнтові задуматися над усіма тими плюсами навчання в Університеті «Україна», що були зазначені вище.

Університет «Україна»

(роздум)

МАЗУРЕНКО Олена,

студентка 1 курсу Інституту філології та масових комунікацій

Університету «Україна», м. Київ,

спеціальність «Українська мова та література»

Мене часто запитують: «Чому ти вирішила навчатися в Університеті «Україна»?» Шкода, але я поки що не зможу відповісти на це запитання вичерпно. Кожного ранку, збираючись до університету, я запитую себе: «А що буде далі? Ким у майбутньому я стану? Що у житті здобуду?» Такі питання, напевно, ставить собі кожна людина, а тим більше, студент-початківець.

Сам університет я знаю вже два роки. Мої роботи навіть друкувалися на сайті університету, це була моя перша несмілива проза «Перше кохання». Мені дуже приємно, що мої роботи сподобалися, це був мій перший крок по дорозі в доросле життя. Я з часом ще буду вдосконалювати свої уміння, навички. Адже наше життя – це пізнання, навчання.

Люди, які дізнаються про те, що я навчаюся тут разом із молоддю з особливими потребами, дивляться на мене здивованими очима. На перший погляд, моторошно. Та це зовсім не так. Мої однокурсники-інваліди нічим не відрізняються від інших, вони уміють по-справжньому радіти, любити, цінувати життя і наполегливо навчатися. До нас усіх викладачі звертаються на «Ви», і, знаєте, це так приємно, ти відчуваєш себе дорослою.

Навчаючись в університеті, ти розумієш, що все залежить тільки від тебе. Лекції, семінари – досвід, який ти маєш обов’язково отримати… Твої перші заліки та іспити… Усе це буде вперше. Хвилювання просто не передати.

Університет – це корабель мого майбутнього, і я сподіваюся, що не помилилась із вибором. Я обов’язково закінчу університет та стану освіченою людиною. Переконана, що дні навчання в Університеті «Україна» стануть для мене щасливими.

Університет «Україна», як і ми, студенти-першокурсники, ще зовсім юний. Ще буде час його яскравого розквіту. Можливо, він навіть стане найпрестижнішим внз Києва, а потім і України.

Майбутнє чекає нас!



Історія однієї людини

(есе)

ЖЕЙДА Ілля,

студент 1 курсу Горлівського регіонального інституту

Університету «Україна», Донецька обл.,

спеціальність «Комп'ютерні системи та мережі»

Кожному з нас було подаровано життя. Усі ми народилися на землі колосків і блакитного неба. Кожен наш перший крок у цьому світі визначено всевишньою метою. І місія кожного з нас − зробити світ трішки добрішим і кращим. Але, на жаль, зараз у ньому правлять бал жахливі речі: жадібність, пиха, уособлення темряви.

Ще з давніх часів повелося так, що кожна унікальна людина була самотньою, незрозумілою іншими, зневаженою суспільством. І зараз часи не дуже й змінилися.

Кожному з нас було неймовірно важко вже на початку свого довгого шляху по сходинках життя. Нестерпно терпіти насмішки тільки через те, що ти не схожий на інших. Нескінченні сутички у школі, образи, приниження – о, як це знайоме кожному! Але я вірю – краса дійсно править! Вона долає порожнечу, внаслідок чого валиться наш порожній світ, побудований на вчинках, що йдуть не від душі, а від інстинктів, – адже зараз не первісне суспільство. Але надія на розрив «порочного ланцюга» є! Рецепт надзвичайно простий: треба ставитися до інших людей із теплом і розумінням.

Коли я тільки вступив на поріг Університету «Україна», очікував того ж самого, що було нещодавно у школі. Але, на щастя, я помилився, приємно помилився! Як добре знаходитися в тому місці, де до тебе ставляться як до людини, де твоя душа може рости та квітнути. Із того часу я розумію – шанс у цього світу є.

Я до сих пір згадую свій перший день в Університеті, думаю про тих, хто навчається тут уже давно. Дивився на першокурсників, на їхні усмішки. Я бачив – вони дуже щасливі! Що може бути краще, ніж приходити в те місце, де тобі добре, де тебе чекають. Де ти зустрів своїх кращих друзів, а може й кохання... Але в той же час університет – це не «гурток за інтересами». Це вищий навчальний заклад зі своїми вимогами, лабораторними та сесіями. Університет «Україна» − це місце, де створюють особистість людини і вчать її. У моєму ж випадку тут вчать мене ще й жити. Окрім першого дня, я згадую і другий, і третій, і інші дні. Інститут викликав у мене багато позитивних емоцій у перші півроку навчання.

Я часто вночі лежу і думаю, а що було б, якби я не дізнався про Університет «Україна»? Як би тоді склалося моє життя? У Китаї є дуже хороша давня мудрість, вона говорить: «Кожен із нас пов'язаний червоною ниткою з людиною і місцем, із якими тобі судилося зустрітися...». Тому, мабуть, зустріч була неминучою і сповненою радості! Багато хто з нас почувався нещасливим по дорозі сюди. Можливо, щоб пізнати щастя, потрібно було терпіти і плисти за течією життя?..

Я вже знайшов кількох друзів зі старших курсів. Ті хлопці вже пізнали весь смак студентського життя в універі і знають, що у мене попереду. Один із них із захватом розповідав про нескінченні заходи і поїздки, другому ж до душі припала практика в дуже відомій юридичній компанії, а третій відзначив європейський підхід до вищої освіти. Що виділю я, дізнаємося через кілька років навчання. А поки розпочну свою студентську «одісею» з тих же самих подорожей…

Для мене, як і для багатьох інших, це місце має більше значення, ніж просто інститут і вище, ніж просто звичайна сходинка до майбутнього. Що ж в університеті такого особливого? Що його робить таким, яким він є для багатьох? Магія і чудеса? Європейський і міжнародний освітній досвід? Людське ставлення до людей? А може, розуміння, любов і рівне ставлення до кожної людини? Напевно, все відразу!

Я, як і багато інших, дуже радію, що став часткою цієї великої родини − Університет «Україна». І хочу поділитися своїм щастям із іншими. Я теж хочу допомагати іншим людям, як колись допомогли мені. Що може бути приємніше, ніж приносити в цей світ добро і щастя? Я переконаний – якщо кожна людина зробить так само, то світ стане кращим.

Можливо, наша мета − освітити цей темний світ... У будь-якому випадку, я на вірному шляху, поряд зі своїми однодумцями з Університету «Україна».

Я вдячна Університету «Україна»

(стаття)

БІЛОСЛУТЦЕВА Анастасія,

студентка 4 курсу Горлівського регіонального інституту

Університету «Україна», Донецька обл.,

спеціальність «Правознавство»

Серед усіх прийнятих людиною рішень найважливішу роль і вплив відіграє вибір життєвого шляху. Потреба у цьому виборі виникає тоді, коли людина починає усвідомлювати себе в суспільстві й міркувати про свої прагнення.

Після закінчення школи у мене почалося самостійне життя. Я постала перед питанням обрання майбутньої професії, а потім уже і вибором інституту. Усі пам’ятають, як важливо визначитися із майбутньою професією, адже рано чи пізно це стосується кожного. Хтось при виборі професії приділяє увагу заробітку, хтось − попиту. Але рідше всього, особливо нині, вибирають фах для душі. А я якраз таки вибрала професію, яка мені запала в душу. Це професія − юрист. Я про неї стала мріяти на початку 11 класу. І зараз я про цей вибір зовсім не шкодую. Інститут обирала не довго, тому що юридичний факультет є у Горлівському регіональному інституті (ГРІ) Університету «Україна», у моєму місті. Хоча у внз не найліпший зовнішній вигляд, і він не великий, але там працюють фахові викладачі, там є теплі аудиторії, дружній студентський колектив.

На початку першого курсу я мало що знала про Університет «Україна». Згодом я дізналася про Комітет студентського самоврядування, який багато чого дав мені у моєму житті. Я потрапила у цей комітет. Спочатку як учасниця, а на другому курсі я стала повноправним членом Комітету студентського самоврядування (КОСС), отримала посаду Голови Комітету студентського самоврядування, яку і досі обіймаю. З того часу, коли я очолила студентське самоврядування, почалися яскраві моменти мого життя.

Не можу не пригадати мою першу поїздку до міста Києва, на фестиваль «Університетське літо». Ця подія була немов казка у моєму житті.

Горлівський регіональній інститут дав мені багато можливостей для розвитку. Та й не тільки мені, він багато кому відкрив шлях до успішного життя, але тільки тим, хто цього жадав. Він дає змогу для саморозвитку особистості, розкриває в людині різні грані, на досвіді випускників може навчити, як стати успішним. І для цього багато не потрібно – тільки бажання.

На посаді голови студентського самоврядування я працюю вже 3-й рік. Саме там я досягла успіху як керівник. Ця посада дала мені неабиякий досвід роботи зі студентами, спілкування з адміністрацією, навчила працювати з різними документами, відкрила потяг до ініціативи й організаторські якості. Я дізналася про волонтерство, що це – добровільна діяльність, надання допомоги, взаємодія між людьми для спільного вироблення нових шляхів вирішення проблем, що виникають. Це добре, що в нашій країні є така діяльність, бо наше суспільство цього потребує.

Мабуть, у жодному інституті я не навчилася б працювати з людьми з особливими фізичними потребами. Ніколи раніше я не замислювалася про те, що у мене будуть такі друзі. Не могла навіть уявити собі, що так просто буду спілкуватися з іноземними громадянами.

У нас проводяться різноманітні заходи, які дають змогу виявити себе як творчу особистість. Багатий досвід мені дав такий такий захід, як Всеукраїнська конференція студентського самоврядування, де активісти різних регіонів спілкуються і обмінюються досвідом. Саме там почуваєш себе справжнім лідером. Завдяки цьому заходу ти розумієш, як багато у тебе друзів. І не просто друзів, а рідних, близьких по духу людей, із якими відчуваєш себе членом великої дружньої студентської родини. Два роки поспіль мій день народження випадав на цей захід. Неможливо передати словами, наскільки класно проводити цей день із чудовим колективом, із однодумцями, які влаштували тобі сюрприз і незвичайне привітання. Ти відчуваєш багато яскравих і щирих емоцій, любов, що аж переповнюєдушу.

Я вдячна Університету «Україна» за те, що він дав мені стільки перспективних можливостей. Завдяки йому я багато чого відкрила і побачила нового, відвідала багато прекрасних місць. Побувала неодноразово в Києві, в містах Рівному та Хмельницькому. Ніколи не забути поїздку, яка була цього року, – Всеукраїнська конференція лідерів студентського самоврядування у Міжгір’ї, базі відпочинку університету на Закарпатті, − за що окрема вдячність організаторам заходу. Це все неможливо забути.

Університет «Україна» зіграв у моїй долі велику роль. Бо саме цей заклад дав мені багато можливостей для досягнення мети, багато друзів, взаєморозуміння, самоповаги і зробив мене сильною і успішною.

І окрему подяку я хочу висловити Петру Михайловичу Таланчуку за цей чудовий навчальний заклад.





Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет