Логоритміка – один із навчальних предметів, який забезпечує ефективний напрямок в системі корекційно-розвивальної, реабілітаційної роботи щодо подолання психофізичних І мовленнєвих порушень у дітей з важкими порушеннями мовлення в умовах спеціального



жүктеу 1.15 Mb.
бет1/7
Дата21.04.2019
өлшемі1.15 Mb.
түріПрограма
  1   2   3   4   5   6   7


Департамент освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації
Лисогірська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат
Програма з логопедичної ритміки
для спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

(5-10 класи)



2017
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.

(Наказ МОН України № 476 від 29.04.2016 р. )


За науковою редакцією:

Трофименко Людмили Іванівни, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України.
Укладачі:

Івашко Олена Андріївна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лисогірської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, Гавва Лілія Cергіївна, вчитель логоритміки Лисогірської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, Албул Оксана Володимирівна, вчитель-логопед, вчитель української мови та літератури Лисогірської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату

© Івашко О.А., Гавва Л.С., Албул О.В., 2017


Пояснювальна записка
Програма з логопедичної ритміки укладена у відповідності до Закону України «Про загальну середню освіту», «Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 15.09.08 №852, Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених наказом МОН України № 504 від 22.04.2014р (зі змінами внесеними наказом МОН України від 11.06.2014р. № 701).

Відповідно до Закону України про освіту головними завданнями спеціальної школи є реалізація прав дітей з тяжкими порушеннями мовлення на:



  • здобуття базової середньої освіти в обсязі державних стандартів загальної середньої освіти;

  • здійснення комплексної педагогічної, логопедичної та психологічної корекції дітей з психофізичними вадами;

  • формування особистості вихованців, їх соціальну адаптацію;

Логоритміка – один із навчальних предметів варіативної складової типового навчального плану, який забезпечує ефективний напрямок в системі корекційно-розвивальної, реабілітаційної роботи щодо подолання психофізичних і мовленнєвих порушень у дітей з важкими порушеннями мовлення в умовах спеціального загальноосвітнього навчального закладу.

Головна мета курсу - подолати мовленнєві порушення шляхом розвитку, виховання і корекції рухової сфери дітей у взаємодії слова з музикою та рухами, формування в учнів світоглядних, творчодіяльнісних, комунікативних компетентностей.

Особливість навчального предмета логоритміки полягає в тому, що методика корекційної роботи та її зміст залежать від віку, мовних недоліків, стану мовленнєво-рухової та рухової сфери дітей-логопатів. В процесі комплексного логопедичного, психолого-педагогічного і лікувально-оздоровчого впливу пріоритетними напрямками стають формування, розвиток і корекція психофізичної сфери, сенсорних можливостей, психомоторних здібностей дітей.



В основі програми покладені такі основні принципи, як системність, багаторазові повторення, свідомість, активність, доступність, комплексність, особистісно-орієнтований підхід з урахуванням компенсаторних можливостей дітей-логопатів.

Під час викладання логопедичної ритміки в підготовчих-4 класах перед учителем поставали такі специфічні завдання: навчити дітей керувати м’язовим тонусом, володіти основними рухами, ритмом і темпом, стійкістю при виконанні рухів, координувати їх у зв’язку із змінами музики, виховувати слухове аналітико-синтетичне сприймання, розвивати почуття музичного ритму, формувати уяву, пам’ять, зорову та слухову увагу, правильне і виразне мовлення.

Акцентуючи увагу на необхідності підходу до засобів логоритміки як до системи поступово ускладнювальних вправ, завдань і різноманітних форм роботи, пройшовши етапи моторної діяльності, здатність до сприйняття ритму на немовному, а потім на мовному матеріалі і в русі, у 5-10 класах робота на заняттях логоритміки повинна бути спрямована на виховання здатності до ретенції ритму – збереження його в пам’яті.

Корекційна робота з логоритміки складається із декількох етапів. Із діагностичного, що включає обстеження у першу половину вересня психомоторики, мовлення, музичної діяльності кожного учня. Згідно з отриманими результатами, на основі вправ-тестів, вчитель логоритміки оформляє картку розвитку кожного учня і планує корекційну роботу.

Черговий етап – корекційний, який реалізується на заняттях з логоритміки та передбачає подолання мовленнєвих порушень шляхом розвитку, виховання і корекції рухової сфери дітей у взаємодії слова з музикою та рухами.

І останній етап − контрольно-підсумковий, під час якого вчитель логоритміки у кінці навчального року (травень) знову тестує стан психомоторики, мовлення, музичної діяльності кожного учня та отримані результати заносить до індивідуальноі картки учня.



На корекційному етапі з учнями 5-10 класів на заняттях з логоритміки актуальні такі напрямки роботи:

  1. Музикування;

  2. Мовно-рухові вправи

  3. Танцювально-ритмічні вправи;

  4. Емоційно-вольовий тренінг;

  5. Креативний тренінг


1. Музикування

Музикування — це вираження свого активного ставлення до музичного мистецтва в реальному звучанні.

1.1.Вокальне музикування передбачає приведення голосового апарату в робочий стан, налаштуван­ня слуху та уваги, ознайомлення з можливостями людського голосу. У цей розділ входять ігри з роз­витку голосового апарату, звуконаслідувальні ігри зі співом, фонопедичні вправи, пісенний фольклор, спів з рухом і тональним акомпанементом.

1.2.Інструментальне музикування є основою форму­вання ритмічних навичок гри на різних музичних інструментах та їх замінниках. Це розвиває вмін­ня використовувати характерне звучання інстру­ментів під час створення музичних картин. У роз­діл повинні включатися ігри з інструментами, предметами що звучать, ритмодекламації з інструментами, озвучування тексту за графічними знаками, пар­титурою, ритмічний і мелодійний супровід літера­турних текстів.
2.Мовно-рухові ігри та вправи

Мовно-рухові ігри та вправи передбачають розви­ток координаційно-регулювальних функцій мови та руху. Вони розвивають дихальну систему, всі види моторики, встановлюють асоціацію між виразними рухами та персонажами казок, віршів, драматиза­ції. Характерним моментом в іграх подібного роду є перехід від загальних, деколи недостатньо керованих рухів до тонких, диференційованих рухів, що, безсумнівно, свідчить про появу виразності та здібностей до пластичної інтерпретації творів.

2.1.Дихально-артикуляційний тренінг

Ігри та вправи цього розділу використо­вуються на кожному занятті і є основою для фор­мування немовного та мовного дихання, артику­ляційної бази звуків. Дихально-артикуляційний тренінг проводиться спочатку ізольовано, потім включається у рольові ситуації. Вправи викону­ються під рахунок, з музичним супроводом, з опо­рою на диригентський жест і зразок педагога.



2.2.Ігровий масаж і пальчикова гімнастика

Ігровий масаж слугує для зняття зайвого м'я­зового тонусу, стомлення, розумового напружен­ня. Розділ містить вправи тільки для рук і рук з використанням різних предметів.

Пальчикова гімнастика є основою для роз­витку дрібної моторики і координації рухів рук і пальців з мовою. Пальчикові вправи сти­мулюють розвиток артикуляційного компонента мови, розвивають фантазію.

2.3.Мовні ігри та рольові вірші

Мовні ігри та рольові вірші є основою для розви­тку просодичних компонентів мовлення: ритміч­ності, мелодики, інтонаційної виразності. Крім того, вони сприятливо впливають на стан вербаль­ної пам'яті і продуктивності запам'ятовування. З'єднання ритмічної, виразної вимови з рухом сприяє конкретизації слухових образів, форму­ванню зв'язного мовлення. Важливість їх вико­ристання на заняттях з логопедичної ритміки по­яснюється тісним взаємозв'язком у розвитку му­зичного та мовного слуху, тому що мова і музика мають єдину інтонаційну природу.


3. Танцювально-ритмічні вправи

Танцювально-ритмічні вправи є основою для роз­витку почуття ритму та рухових здібностей, що дозволяють вільно і красиво виконувати узгодже­ні з музикою рухи, завдання та ігри (у тому числі рухливі). Усвідомлення можливостей свого тіла під час виконання тих чи інших поз, рухів, жестів означає разом з тим і усвідомлення своїх почут­тів. Здатність активно переживати музику і тонко відчувати емоційну виразність тимчасового ходу (ритму) музичного твору — поняття динамічне, отже, ця здатність розвивається в результаті «сто­роннього» впливу.

3.1. Ігрогімнастика дозволяє відчувати і розвивати певні групи м'язів, регулювати м'язовий тонус, включає необхідні вправи для розвитку координації, просторового орієнтування, усвідом­лення схеми власного тіла.

3.2. Ігроритміка — це рухові й ритмічні комплекси, що виконуються під спеціально підібрану музику. Кожна танцювально-ритмічна композиція має ці­льову спрямованість, сюжетний характер і завер­шеність. У танцювальних композиціях передаєть­ся характеристика музичного твору за допомогою рухів рук, пластичних жестів і виразних поз. Під час виконання ритмічних комплексів використо­вують жести рук і рухи тіла, що супроводжують­ся звуком (плесканням, лясканням, клацанням пальців, притупуванням). Тимчасова організація ігор та вправ підтримується рахунком, музикою, віршованими текстами. Для ігрового оформлен­ня завдань часто використовуються брязкальця, тріскачки, камінчики, черепашки, «веселки», кубики.
4. Емоційно-вольовий тренінг

Розділ містить вправи, що мають на меті невербальне та вербальне вираження осно­вних емоцій (радості, смутку, подиву, страху, зло­сті, інтересу, горя, спокою).

Будучи недирективним видом діяльності, емоційно-вольовий тренінг спрямований у першу чергу на розвиток сенситивних здібностей (емпатії, комунікативних навичок) і позитивної самооцінки шляхом залучення дитини до загальної ігрової діяльності. Успішність виконання ігрових завдань дозволяє дитині долати комплекс неповноцінності (страх і невпевненість, надмірну сором'язливість і надчутливість, залежність і замкнутість, емоційну інфантильність).

Для корекції «внутрішнього образу», виправ­лення помилкового уявлення про себе підбирають такі вправи, під час виконання яких дитина не бо­їться висловлювати почуття, не соромиться запе­речувати, імпровізує і взаємодіє з колективом. До­сягнення емоційного розкріпачення, відкритості відбувається через емоційну розминку. Етюди на розвиток міміки, пантоміміки, вокальної міміки поповнюють досвід експресивного реагування. Ре­лаксаційні вправи знімають м'язове напруження і дозволяють контролювати деструктивні емоції і дії, оволодіти навичками саморегуляції. Паралельно розвиваються комунікативна і ре­гулювальна функції мови.


5. Креативний тренінг

Креативний тренінг сприяє розвитку швидко­сті, гнучкості та оригінальності мислення, вмінню плану­вати й організовувати свою діяльність, переходу від наочно-дієвого до наочно-образного мислення, формування конструктивних уявлень. Спираю­чись на музичні враження, діти створюють плас­тичні, графічні та словесні образи. До розділу увійшли завдання на заміщення предметів, ство­рення музично-мовних казок за допомогою жес­тів, що супроводжуються звуком, графічних ма­люнків, виразних рухових, вокальних та інстру­ментальних імпровізацій. У ході креативних ігор на світ народжуються неймовірні історії, назви небачених країн і тварин, формуються навички конструктивного вираження емоцій, розвивають­ся пізнавальна діяльність, здатність до природної комунікації, що відіграє важливу роль у загаль­ному психічному розвитку дитини.

Від мовленнєвого порушення залежить розподіл акцентів під час планування логоритмічних занять.

Для роботи з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення повинні переважати вправи на:



  • розвиток загальних мовленнєвих навичок;

  • розвиток лексико-граматичної будови мовлення.

  • формування фонематичного сприйняття;

  • автоматизацію поставлених звуків;

  • розвиток зв’язного мовлення.

Для дітей з ринолалією збільшується кількість вправ, спрямованих на автоматизацію поставлених звуків та:

  • розвиток м’язового тонусу;

  • розвиток міміки;

  • активізацію м’якого піднебіння;

  • розвиток координованості органів мовленнєвого апарату;

  • розвиток мовленнєвого дихання (закріплення ротового видиху, вироблення направленого повітряного струменя, диференціація носового і ротового дихання)

  • удосконалення просодичних компонентів мовлення;

  • розвиток дрібної моторики.

Для занять із дітьми з дизартрією більшої уваги потребують вправи на розвиток:

  • регулювання м’язового тонусу;

  • розвиток мовленнєвого дихання;

  • виховання автоматизації правильної артикуляції звуків мовлення;

  • динамічної координації і співвіднесення рухів, їх ритмічності й пластичності з мовленнєвими вправами;

  • розвиток тембрових характеристик голосу і просодичних компонентів мовлення;

  • розвиток лексико-граматичної будови мовлення;

  • розвиток зв’язного мовлення;

На заняттях із дітьми, які мають заїкування використовуються вправи на:

  • формування емоційно-позитивних відчуттів;

  • розвиток мотиваційного та вольового компонентів;

  • регуляцію м’язового тонусу;

  • розвиток мовленнєвого дихання;

  • розвиток слухових функцій та операцій;

  • розвиток загальної та дрібної моторики;

  • удосконалення просодичних компонентів мовлення, почуття темпу і ритму;

  • виховання плавного мовлення ( від спряженого до самостійного);

  • розвиток зв’язного мовлення.

Програма розрахована для учнів 5- 10 класів – одна година на тиждень. При плануванні вчитель сам обирає напрямки роботи та послідовність їх проведення. Для досягнення найкращих результатів логоритмічні заняття будуються з урахуванням рівномірності розподілу психофізичного та мовленнєвого навантаження. На початку заняття важливо створити пози­тивний емоційний настрій. Для його створення ефективно включити емоційно-мімічну розминку, що зручно організаційно, або відому дітям гру на слухове, зорове або тактильне сприйняття. Потім проводять ігрогімнастику, вокальне музикування або мовно-рухові ігри й такі вправи, як дихально-артикуляційний тренінг, пальчикова гімнастика, мовленнєві ігри, рольові вірші. У центральну части­ну заняття доцільно включати більш складні ігри, що сприяють розвитку уяви, творчих здібностей (креативний тренінг), формування навичок аналі­зу та синтезу. Далі проводять інструментальне му­зикування або танцювально-ритмічні вправи. Для усунення м'язового та емоційного напруження ви­користовують релаксаційні вправи, ігровий масаж і (або) пальчикову гімнастику. Завдання заключно­го етапу — збереження набутого позитивного емо­ційного заряду і стану внутрішнього комфорту. Для цього в кінці заняття педагог підбиває підсумки і позитивно оцінює діяльність кожної дитини. Еле­менти емоційно-вольового тренінгу, ігрогімнастики можна використовувати протягом усього заняття.

Отже, заняття з логопедичної ритміки можуть проводитись за такою структурою:



    1. Емоційно-мімічна розминка

    2. Ігрогімнастика

    3. Музикування

    4. Мовно-рухові вправи

    5. Танцювально-ритмічні вправи

    6. Креативний тренінг

    7. Заключний етап

Усі завдання, що пропонуються дітям у рамках одного заняття, об’єднуються однією лексичною темою та завданнями логопедичної корекції в конкретній віковій групі. Орієнтовна лексична тематика програми планується на основі тісного міжпредметного зв’язку із загальноосвітніми предметами. При виборі орієнтовних музичних творів, лексичного матеріалу бажано спрямовувати увагу на українську національну культуру, як невід’ємну частину духовного життя народу, використовуючи її життєві зв’язки з духовним, матеріальним і практичним світом людини.

Перелік літературних та музичних творів, поданих у програмі, є орієнтовним. Вчитель може додавати або самостійно добирати інші музичні та літературні твори для музикування, мовних ігор, танцювально-ритмічних вправ, емоційно-вольового та креативного тренінгів з урахуванням особистих напрацювань тощо.

Програму побудовано за центричним принципом: у кожному наступному класі передбачається повторення пройденого матеріалу, його удосконалення, поширення, ускладнення з використанням нових завдань, ураховуючи успіх щодо подолання мовленнєвих та психофізичних вад кожної дитини.



5 клас

35 годин (1 година на тиждень)

Орієнтовні лексичні теми:

  1. Історичне минуле нашого народу. «Козацькому роду нема переводу»

  2. Світ природи. «Поезія землі не вмре ніколи…»

  3. Музика народів світу. Фольклор

  4. «На сонці тепло, а біля матері добре»






п/п

Зміст навчального матеріалу

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

1. Музикування





1.1.Вокальне музикування

Практичний матеріал:

    • вправи з роз­витку голосового апарату за методикою Зайцева (Додаток 4);

    • звуконаслідувальні ігри зі співом;

    • фонопедичні вправи;

    • пісенний фольклор;

    • спів з рухом і тональним акомпанементом.


Орієнтовний перелік музичних творів:

  • До лексичної теми: «Козацькому роду нема переводу»:

Українські народні пісні: «Ой на горі та й женці жнуть», «Ой, на горі жита много», Є.О.Адамцевич«Запорізький марш»; М.Лисенко Увертюра до опери «Тарас Бульба»

  • До лексичної теми:«Поезія землі не вмре ніколи…»:

С.Соснин «Сонячні краплини»;

Українські народні пісні «Пташок викликаю», «Щебетала пташечка», «Подоляночка», «Журавель»; Б.Фільц «Любимо землю свою»; В.Раковський «В долонях рідної землі»; М.Ясакова, О.Янушкевич «Веселкова пісня»; М.Катричко «Найкраще місце на землі»; латиська народна пісня «Вій, вітерець»;

польська народна пісня «Жайворонок»;

М.Лисенко, кантата «Радуйся, ниво неполитая»(5ч. «Оживуть степи, озера»);

  • До лексичної теми: «Музика народів світу. Фольклор»:

Українські колядки та щедрівки; Веснянки; Гаївки; закарпатські народні мелодії; білоруська народна пісня «Перепілонька»; молдавський народний танець «Молдовеняска»; грузинський народний танець «Лезгінка»; болгарська народна пісня «Посадив я полин»; молдавська народна пісня «Жайворонок»; німецька народна музика; польська народна музика; єврейська народна музика; кримсько-татарська народна музика; Я.Сібеліус, «Фінляндія»; Танець «Фінська полька»

  • До лексичної теми: «На сонці тепло, а біля матері добре»

О.Янушкевич «День народження у мами»;

О.Злотник «Мамина пісня»; В.Таловиря «Рідній вчительці»; М.Катричко «Найкраще місце на землі»; Ю.Чичков «Мама»; Р.Паулс «Золоте весілля»;

Й.С.Бах-Ш.Гуно, «Аве Марія»; Д.Гершвін, «Колискова» з опери «Поргі та Бесс»; пісні й танці різних народів світу (за вибором).





  • приведення голосового апарату в робочий стан;

  • розвиток тембру, сили голосу, фізіологічного дихання;

  • розвиток вміння контролювати переключення дихання;

  • розвиток вміння виконувати голосові вправи;

  • розвиток вміння проспівувати ряд голосних на плавному видиху, виділяючи наголосом один із них;

  • розвиток вміння мімікою супроводжувати голосові вправи;

  • розвиток мовленнєво-слухової та музичної пам’яті;

  • корекція фонематичного слуху





1.2.Інструментальне музикування

Практичний матеріал:

  • ігри з інструментами, предметами що звучать;

  • ритмодекламації з інструментами;

  • озвучування тексту за графічними знаками, пар­титурою;

  • ритмічний і мелодійний супровід літера­турних текстів.



  • форму­вання ритмічних навичок гри на різних музичних інструментах та їх замінниках;

  • розвиток уміння імпровізувати за допомогою інструментів;

  • розвиток здібностей диференціювання на слух різних ритмічних малюнків в різних темпах.

  1. Мовно-рухові вправи







2.1.Дихально-артикуляційний тренінг

Практичний матеріал:

1.Артикуляційна гімнастика:

  • Логопедичні вправи для розвитку мовленнєвого апарату. При цьому рухи артикуляційного апарату рекомендовано поєднувати з рухами кисті руки ( метод біоенергопластики).

Положення кистів рук  даної гімнастики вказує на положення язика при виконанні артикуляційних вправ, а рахунок або віршовані рядки допоможуть утримувати потрібний темп.

  • Комплекс вправ артикуляційної гімнастики (додаток 1)

2.Дихальна гімнастика А.Н.Стрельнікової: «Долоньки», «Погончики», «Насос», «Кішка», «Обійми плечі», «Великий маятник», «Вушка», «Повороти голови», «Малий маятник», «Перекати», «Кроки» (додаток 3)
3.Кінезіологічні вправи:

«Задути свічку», «Плавець», «Хитання головою», «Кулачки» тощо



(додаток 2)


  • розвиток артикуляційного праксису,

  • розвиток точності та об’єму рухів артикуляційного аппарату;

  • розвиток взаємозалежності мовленнєвої і моторної діяльності; 

  • розвиток уміння тримати пози та рухи органів ар­тикуляції та рук одночасно, передавати рухами органів арти­куляції і рук стан м'язів, знімати зайве напруження та привчати до відчуття легкого напруження;

  • розвиток вміння виконувати статичні вправи;

  • нормалізація фізіологічного дихання ;

  • розвиток правильного мовленнєвого діафрагмального дихання (нормалізації ритму вдиху та формуванння навички тривалого мовленнєвого видиху)

  • укріплення дихальної мускулатури;

  • розвиток самоконтролю.

.





2.2.Ігровий масаж і пальчикова гімнастика .

Практичний матеріал:

Масажні прийоми для виконання самомасажу кистей та пальців рук;

Вправи для розвитку пальців, кистей рук.

Пальчикова гімнастика: «Ліхтарі», «Прапорці», «Стіл», «Стілець», «Човен», «Замок», «Кицька», «Тюльпан», «Птах», «Гребінець», «Віяло», «Орел», «Драбинка», «Перегони багатоніжок», «Тягни-штовхай», «Землемірка», «Метелик» тощо

Всі запропоновані вправи можна виконувати на рахунок "раз-два" одночасно обома руками чи змінюючи положення рук почергово, супроводжуючи рухи віршами, скоромовками. Спочатку виконувати вправу повільно, потім прискорювати темп.



Кінезіологічні вправи

«Кілечко», «Кулак – ребро – долоня», «Лезгинка», «Дзеркальне малювання», «Вухо – ніс», «Вісімка», «Горизонтальна вісімка», «Жаба» тощо (додаток 2)





  • розвиток загальної та дрібної моторики рук;

  • розвиток сенсорного сприйняття;

  • розвиток кінестетичних відчуттів і уявлень;

  • розвиток точності тонких диференційованих рухів кистей під час виконання вправ;

  • розвиток здатності до скоординованості рухів;

  • розвиток взаємозалежності мовленнєвої і моторної діяльності; 

  • розвиток уміння тримати пози та рухи органів ар­тикуляції та рук одночасно, передавати рухами органів арти­куляції і рук стан м'язів, знімати зайве напруження та привчати до відчуття легкого напруження;







2.3.Мовні ігри та рольові вірші

Практичний матеріал.

Мовні ігри та рольові вірші З'єднання ритмічної, виразної вимови з рухом.



Орієнтовний перелік літературних творів:

  • До лексичної теми: «Козацькому роду нема переводу»:

Олександр Олесь (Кандиба) «Микита Кожум’яка»; Поезії з книги «Княжа Україна»; «Ой Морозе-Морозенко» (переказ)

  • До лексичної теми:«Поезія землі не вмре ніколи…»:

Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе...», «Садок вишневий коло хати...»;

Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла...»; Євген Гуцало «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…»; М.Вінграновський. «Сама собою річка ця тече...»; Йоганн Вольфганг Гете «Нічна пісня подорожнього», Генріх Гейне «Задзвени із глибини…»;

Джон Кітс «Про коника та цвіркуна»;

  • До лексичної теми: «Музика народів світу. Фольклор»:

Українські колядки та щедрівки; Веснянки та гаївки;

  • До лексичної теми: «На сонці тепло, а біля матері добре»

М. Вінграновський «Перша колискова», «Бабунин дощ».

  • Література рідного краю.

  • Прислів’я та приказки, скоромовки.

Корекція темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення:



  • розвиток навичок вдумливого, виразного читання шляхом удосконалення чіткості артикуляційних укладів;

  • розвиток уміння дотримуватись у процесі читання логічних пауз, гучності голосового тону тощо;

  • привернення уваги до виразно-зображувальних засобів, за рахунок правильного мовленнєвого дихання, уміння змінювати висоту голосу, прискорювати та уповільнювати темп у процесі читання, дотримання пауз, логічного наголосу, правильної звуковимови, інтонації.

Корекція фонематичних уявлень та звуковимови як передумова оволодіння орфоепічними нормами української мови.

Удосконалення зв’язного мовлення шляхом:



  • розвитку вміння аргументовано і граматично правильно оформлювати власну думку;

  • розвитку процесів словесного узагальнення й абстрагування;

  • формування навичок усвідомленого мовного аналізу;

  • розвитку вміння виконувати діалогічні сценки

  • формування уміння аналізувати твір шляхом емоційної чуйності та уяви;

  • формування уміння коментувати відчуття, висловлені в творі; .

  • розви­ток довільного осмисленого, мимовільного запам’ятовування, заучування, зберігання, впізнавання, відтворювання та пригадування;

  • корекція лексичної сторони мовлення на основі розширення словникового запасу.

  1. Танцювально-ритмічні вправи;







3.1. Ігрогімнастика

Практичний матеріал.

Вправи для розвитку координації, просторового орієнтування, усвідом­лення схеми власного тіла.



Орієнтовний комплекс вправ:

  1. Вправи для шиї та голови

  2. Вправи для плечей та грудної клітки

  3. Напівприсідання та глибоке присідання за VІ, І, ІІ позиціями ніг (demi-grand plie)

  4. Ковзання носком по підлозі з виштовхуванням п’ятки опорної ноги (battement tendu №1)

  5. Вправа з вільною ступнею (убік з переступанням) (flic-flac)

  6. Повертання ступні з виворітного у не виворітне положення. Одинарна змійка

  7. Підготовка до «вірьовочки» (Passe)

  8. Великі кидки з підбивкою (Grand battement jetes)

  9. Дрібне вистукування за VІ позицією

10.Стрибки та танцювальні біги

11.Вправи для рук та корпусу (port de bras)





  • формування вміння відчувати і розвивати певні групи м'язів, регулювати м'язовий тонус;

  • зміцнення м’язів шиї, плечового поясу, рук і ніг, тулуба.

  • розвиток динамічної і статичної координації, рівноваги, просторового орієнтування, усвідом­лення схеми власного тіла.

  • розвиток вміння рухатись у відповідному темпі із супутніми рухами;

  • корекція правильної постави, ходи, грації, гнучкість рухів;

  • формування умінь координувати темп і характер своїх рухів з темпом і характером музичного супроводу,







3.2. Ігроритміка

Рухові й ритмічні комплекси, що виконуються під спеціально підібрану музику. Кожна танцювально-ритмічна композиція має ці­льову спрямованість, сюжетний характер і завер­шеність



Орієнтовний перелік танцювально-ритмічних композицій:

До лексичної теми: «Козацькому роду нема переводу»:

    • Козацький марш в стилі «dab step»;

    • Танцювальна композиція «Ми українці»;

    • Танцювальна композиція «Патріоти»;

До лексичної теми:«Поезія землі не вмре ніколи…»:

      • Хореографічна композиція «Калинонька»;

      • Хореографічна картинка «Марена»;

До лексичної теми: «Музика народів світу. Фольклор»:

  • Фінська полька;

  • Циганочка;

  • Гуцульський танець «Рахівчанка»;

  • Веснянка «Розлилися води»;

  • Колядка «Нова радість стала»;

До лексичної теми: «На сонці тепло, а біля матері добре»:

  • Танцювальна композиція «Квіти для мами»;

  • Хореографічна картинка «Весняні котики»;

  • Вальс «Мамо, все це ти»



  • розвиток координації, просторового орієнтування, усвідом­лення схеми власного тіла.

  • розвиток кінцевого зорового, слухового, рухового контролю;

  • розвиток вміння рухатись у відповідному темпі із супутніми рухами;

  • корекція правильної постави, ходи, грації, рухів;

  • корекція виразності музичного образу,

  • розвиток рухової пам’яті,

  • корекція загальної моторики.

  • розвиток танцювальних здібностей,

  1. Емоційно-вольовий тренінг;








Практичний матеріал:

Вправи на невербальне та вербальне вираження осно­вних емоцій (радості, смутку, подиву, страху, зло­сті, інтересу, горя, спокою).

Етюди на розвиток міміки, пантоміміки, вокальної міміки.

Ре­лаксаційні вправи.



(додаток 5)

Кінезіологічні вправи: «Дерево», «Снігова баба», «Вісімка», «Незвичайне крокування», «Ковпак мудреця», «Кулачки», «Лід і вогонь», «Яблука в саду» тощо (додаток 2)
Орієнтовний перелік музичних творів. (додаток 6)


  • зменшення м’язового і емоційного напруження, зняття страху і заборон, розвиток довільних психічних процесів;

  • формування навичок релаксації;

  • розвиток вміння передавати емоційні стани;

  • розвиток у дітей психічних процесів і властивостей: пам'яті, уваги, мислення, регулювання процесів збудження і загальмування;

  • розвиток умінь висловлювати свої почуття і емоції за допомогою міміки та пантоміми;

  • формування: вміння прогнозувати наслідок дії та зміну емоційного стану, сили голосу;

  • вчити стимулювати себе в процесі вольової дії за допомогою позитивних емоцій, але й не боятися негативних емоцій;

  • підвищувати здатність до довільної психічної саморегуляції та самоконтролю;

  • виховання позитивних якостей особистості;

  • синхронізація роботи півкуль, поліпшення розумової діяльності, зняття мимовільних ненавмисних рухів.

  1. Креативний тренінг







Створення плас­тичних, графічних та словесних образів, спираю­чись на музичні враження.

  • розвиток вміння довільно спрямовувати увагу на емоційні відчуття, розрізняти та порівнювати емоційні відчуття, визначати їхній характер;

  • розвиток вміння одночасно спрямовувати увагу на м’язові відчуття та експресивні рухи, які супроводжують будь-які особисті емоції та емоції, котрі відчувають люди навколо;

  • розвиток вміння змінювати характер рухів, спираючись на контролювання своїх відчуттів;

  • розвиток вміння розуміти та розрізняти емоційні стани інших та реагувати адекватними почуттями;

  • розвиток швидко­сті, гнучкості та оригінальності мислення;

  • розвиток творчої активності, впевненості в своїх силах, витримки, вольових рис характеру;

Каталог: storage -> app -> media -> inkluzyvne-navchannya
media -> Інформація щодо конкурсу на зайняття вакантних посад голів місцевих державних адміністрацій
media -> Державний стандарт професійно-технічної освіти дспто
media -> Відомості
media -> Программа «Бильярд» срок реализации 1 год для учащихся 12-18 лет
media -> Навчально-методичний посібник Модуль «Технологія проведення профілактичного тренінгу в умовах шкільного середовища. Профілактика алкогольних та наркотичних проблем.»
media -> І преамбула
media -> Інформація про робочу групу Розробники Борбела О. І. начальник навчального центру дтек ладижинська тес. Багмут О. М
media -> Конкурсная номинация: «Мир роботов»
inkluzyvne-navchannya -> Природа рідного краю


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет