Лоштин назарій тарасович



жүктеу 3.24 Mb.
бет1/14
Дата10.01.2019
өлшемі3.24 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису


ЛОШТИН НАЗАРІЙ ТАРАСОВИЧ
УДК 027.6:272-523.6-9(477.83-25)"13/17":930
ДИСЕРТАЦІЯ

БІБЛІОТЕКИ МОНАСТИРІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ЛАТИНСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ XIV–XVIII СТ.:

КНИГОЗНАВЧІ АСПЕКТИ

27.00.03 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

(27 – Соціальні комунікації)

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук


Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. _________________ Н. Т. Лоштин.
Науковий керівник

Кметь Василь Федорович,

кандидат історичних наук, доцент
Київ – 2018

АНОТАЦІЯ


Лоштин Н. Т. Бібліотеки монастирів Львівської латинської митрополії XIV–XVIII ст.: книгознавчі аспекти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 27.00.03 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (27 – Соціальні комунікації) – Львівський національний університет імені Івана Франка; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ, 2018.

У дисертації здійснено аналіз комплексу інвентарів бібліотек XVIII ст. як джерел до історії книгозбірень монастирів Львівської латинської митрополії XIV–XVIII ст. з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Здійснено аналіз історіографії, що засвідчує активне зацікавлення дослідників історією бібліотек монастирів Західної Церкви на теренах Королівства Польського (з XVI ст. – Речі Посполитої) в епоху пізнього середньовіччя та раннього модерного часу. Початок вивчення монастирських бібліотек Львівської латинської митрополії можна простежити з середини ХІХ ст., коли у межах своєрідної “орденської” історіографії можна знайти на інформацію про книгозбірні. Активізація цих досліджень відбулась після ІІ Світової війни. Серед праць, що торкаються окресленого у дисертаційному дослідженні регіону, варто згадати роботи Едварда Ружицького, Йоланти Ґвьозьдзік, Еміліана Ленарта, Александра Кшиштофа Ситніка та Агнєшки Флюди-Крокос, Людвіка Ґжебеня, Ришарда Скшиняжа, Ірени Шостек, Романа Ніра, Ірини Ціборовської-Римарович та Наталії Швець.

Джерельну основу дисертаційної роботи склали 14 рукописів, що зберігаються у відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Дванадцять з них це інвентарі (у двох рукописах вміщено по два документи, тому загалом використано чотирнадцять інвентарів), один журнал використання книг з бібліотеки й один інвентар бібліотеки Львівського університету.

Бібліотеки монастирів францисканців-обсервантів (бернардинців, від монастиря Св. Бернардина у Кракові) належать до найстаріших та найбільших на теренах Львівської латинської митрополії. У фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка зберігаються інвентарі чотирьох книгозбірень: Львова (1747 р., 3643 книги), Лежайська (1766 р., 2138 книг), Пшеворська (1768–1779 рр., 1590 книг) та Жешува (1784 р., 867 книг). Усі монастирі входили до складу Руської провінції ордену. Тематичне наповнення бернардинських бібліотек проілюстровано на прикладі збірок польської проповідницької літератури. Збережений журнал випозичення книг із бібліотеки бернардинців у Львові дає змогу дослідити читацький склад цієї книгозбірні та встановити коло читацьких інтересів цих осіб. У дослідженні встановлено імена 126 користувачів бібліотеки, які протягом 1771–1784 рр. користувались книгозбірнею.

Членам Товариства Ісуса вдалось створити мережу бібліотек, що належать до найбільших та найкраще укомплектованих у XVII–XVIII ст. У фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка збереглись два інвентарі бібліотек осередків Товариства Ісуса, що діяли в межах Перемишльської дієцезії: Перемишля та Самбора. Окрім того, до нашого часу збереглись списки дублетних книг із цих бібліотек: перемишльський як окремий рукопис, а самбірський як частина головного інвентаря. Станом на момент ліквідації ордену бібліотека у Перемишлі нараховувала 6985 томів, а також 1071 том дублених видань, у Самборі – 1735 томів та 403 томи дублетів. Тематичне наповнення цих бібліотек проілюстровано на прикладі збірок заборонених книг (Перемишль) та лектури з історії і права Речі Посполитої (Самбір).

До найстаріших монастирських бібліотек Львівської латинської митрополії, зокрема у межах Перемишльського єпископства, належать книгозбірні ордену Святого Гробу Господнього (поширена назва мєховіти – від містечка Мєхова, де виник перший осередок ордену у Королівстві Польському). У бібліотеці Львівського університету зберігається рукописний інвентар книгозбірні монастиря мєховітів у Лежайську (монастир засновано у 1439 р.). Інвентар недатований, до нього записано 296 книг без тематичного поділу. При аналізі документу запропоновану класифікацію книг за тематичними категоріями: Святе Письмо та коментарі до нього й екзегетика; катехизм та літургіка; теологія; проповідництво; аскетична література; агіографічна література; історія; філософія, етика, логіка, риторика; право; змішані книги; рукописи.

Бібліотеки тринітаріїв порівняно пізно сформувались на теренах Речі Посполитої, що пов’язано із тим, що орден лише у кінці XVII ст. розпочав свою діяльність у державі. Монастир у Станіславові функціонував у 1690–1783 рр. За неповних сто років була сформована бібліотека, яка нараховувала 616 книг у 823 томах. Аналіз тематичного наповнення бібліотеки здійснено на прикладі збірки “полоніки” – книгах польських та зарубіжних авторів, що були опубліковані у Речі Посполитій. Ідентифіковано 143 видання, які можна віднести до “полоніки” (23.2% від загальної кількості книг).

На прикладі збірки полемічної літератури у бібліотеці дрогобицького монастиря проаналізовано розвиток книгозбірень ордену кармелітів взутих. Дрогобицький осередок ордену існував з кінця XVII ст. і був закритий австрійською владою у 1789 р. Стан бібліотеки станом на другу половину XVIII ст. засвідчують два інвентарі: з 1766 р. та 1772 р., що збережені в одному рукописі. Станом на 1772 р. у бібліотеці було 735 книг. Полемічна література виділена в окрему тематичну категорію, із окремими виділеннями форматів книг – 47 книг.

Бібліотека монастиря домініканців у Ярославі є найстарішою серед тих, що розглядаються у дисертаційному дослідженні. Вона сформована при монастирі у Бохні (Краківська архідієцезія, заснований у XIV ст.), і лише у 1777 р. потрапила до Ярослава, куди переїхали брати-проповідники, коли їхній монастир у Бохні згорів. Кількісний стан книгозбірні станом на кінець XVIII ст. засвідчує інвентар з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. До нього внесено 2020 книг. Окрему збірку становлять праці з семи вільних мистецтв (183 книги у тематичній категорії “риторика, граматика, поетика, астрономія, геометрія”), на прикладі якої проілюстровано книжковий репертуар бібліотеки.

Францисканці-реформати, на відміну від інших орденів францисканської сім’ї, досить пізно почали формувати свої бібліотеки, у першій половині XVII ст. Монастир реформатів у Жешуві проіснував досить короткий період, у 1709–1787 рр. Проте за цей час сформовано велику бібліотеку, що нараховувала, відповідно до інвентаря з другої половини XVIII ст., 3451 книгу. На прикладі збірки рукописних книг (88 книг у тематичній категорії “manuscripti”) здійснено аналіз книжкового репертуару бібліотеки.

Після першого поділу Речі Посполитої 1772 р. та входження території Руського воєводства, а з ним і Львівської архідієцезії і Перемишльської дієцезії, до складу Австрійської держави, мережа монастирів, а відповідно і їхніх бібліотек, зазначали численних змін. Під час секуляризаційних реформ політика закриття та реформування монастирів призвела до того, що численні книжкові збірки були втрачені як цілісні колекції та розпорошені між іншими інституціями. У кращому випадку, вони потрапили до бібліотеки Львівського університету. Разом із бібліотекою львівського єзуїтського колегіуму та колекцією книг сім’ї Ґареллі вони сформували університетську книгозбірню у кінці XVIII ст.

Збережений до нашого часу рукописний інвентар книг античних авторів, що надійшли з монастирських бібліотек до книгозбірні університету засвідчує, що вони були виділені в окрему збірку. До документу внесено 1125 книг без тематичного поділу, в алфавітному порядку за іменами авторів. При опрацюванні усі книги розділено на декілька тематичних категорій: архітектура, астрономія, географія, герметизм, граматика, енциклопедії, історія, математика, медицина, природознавство, риторика, філософія, художня література. Окремо здійснено аналіз книг авторства Арістотеля та Цицерона, що чисельно переважають видання творів інших авторів.

Здійснено комплексний аналіз інвентарів бібліотек монастирів Львівської латинської митрополії з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка як джерел до історії бібліотек регіону, книжкової справи та історії читання, а також інтелектуальної культури на українських землях. Виділено чинники, що впливали на формування книгозбірень, шляхи їхнього поповнення. Здійснено ідентифікацію користувачів однієї з монастирських бібліотек. Встановлено імена бібліотекарів чи осіб, що виконували їхні функції. Насамкінець простежено долю монастирських книгозбірень, що були ліквідовані або ж реформовані у кінці XVIII ст.

Наукова новизна отриманих результатів: у дисертаційному дослідженні вперше в українській історіографії проведено комплексне дослідження інвентаря бібліотеки католицького монастиря як історичного джерела; вперше здійснено реконструкцію книжкового репертуару монастирських бібліотек Львівської латинської митрополії за матеріалами комплексу інвентарів з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Також вперше здійснено аналіз читацьких інтересів користувачів монастирських бібліотек на прикладі одного монастиря.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при подальшому вивченні схожих комплексів історичних джерел; написані комплексних досліджень з історії бібліотек, книги та історії читання й праць з історії інтелектуальної культури на українських землях; підготовці спеціалізованих навчальних курсів та створенні підручників й навчальних посібників.

Ключові слова: Львівська латинська митрополія, монастир, бібліотека, інвентар, коло читацьких інтересів, книгознавство, бібліотекознавство.

SUMMARY


Loshtyn N. T. Monastic libraries of Catholic Metropolitanate of Lviv in the XIV-XVIII centuries: book science aspects. – Qualification research paper on the rights of the manuscript.

The thesis to obtain the degree of the Candidate of Historical Science (Doctor of Philosophy) in specialty 27.00. 03 – Book science, Library science, Bibliography science (27 – Social Communications). – Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, 2018.

The object of this research is the monastic libraries of Catholic Metropolitanate of Lviv, particularly those that were established within Catholic Archdiocese of Lviv and Catholic Diocese of Przemyśl in the XIV-XVIII centuries. The subject of the research is the inventories of monastic libraries, peculiarities of their organization and the form of records, typology of books as well as the methods of libraries’ formation, their arrangement and structure.

Scientific novelty of the obtained results: a comprehensive analysis of Catholic monastic library inventories as a historical source was carried out in this thesis paper for the first time in Ukrainian historiography; the reconstruction of thematic content of monastic libraries of Catholic Metropolitanate of Lviv was conducted for the first time as based on handwritten inventories from the Scientific Library of Lviv Ivan Franko National University. Moreover, the first analysis of reading interests of the monastic libraries users was produced, which is illustrated by the example of one particular monastery.

The practical implication of the obtained results is as follows: the outcomes of the thesis may be applied for further research of similar groups of historical sources, writing a comprehensive research on the history of libraries, history of reading and books in general as well as an intellectual culture on Ukrainian lands; creating specialized courses and manuals.

These inventories are one of the major sources that help reconstruct the numerical and thematic structure of old libraries. The librarian or a person who performed their duties was in charge of taking care of the library and forming inventory in the monastery.

Inventories were mostly created in the times of changes (a new librarian being appointed, election of a new abbot, change of the premises for the library/monastery, loss of a considerable amount of books due to the fire, etc.) and visitations. There were no regulations to control the way inventories were filled with books. As a result, they can differ considerably even within one order province or a monastery.

The analysis of historiography demonstrates a considerable interest of researchers in the history of the monastic libraries of the Catholic Church on the territories of the Kingdom of Poland (known as Polish–Lithuanian Commonwealth from the XVI century) in the late Middle Ages and early Modern Era. The study of monastic libraries in Catholic Metropolitanate of Lviv originated in the middle of the XIX century when the information about the libraries can be found in the so-called historiography of the orders. After World War II studies of these issues became more active. It is worth to mention the contribution of several scholars whose works are connected with the researched region – Edward Różycki, Jolanta Gwioździk, Emilian Lenart, Aleksander Krzysztof Sintik, Agnieszka Fluda-Krokos, Ludwig Grzebień, Ryszard Skrzyniarz, Irena Szostek, Roman Nir, Iryna Tsiborovska-Rymarovych, and Natalia Szwec.

This thesis paper is grounded on fourteen manuscripts stored in the department of manuscripts, old printed and rare books of the Scientific Library of Lviv Ivan Franko National University named after F. P. Maksymenko. Twelve of them are the inventories – two manuscripts consist of two documents each, so the total number of inventories is fourteen. A journal of books circulation and an inventory from the library of the Ivan Franco National University of Lviv were also used in the research.

Monastic libraries of the Franciscans-Observants (also known as Bernardines, from the monastery of Saint Bernardino of Siena in Kraków) belong to the oldest and largest on the territory of Catholic Metropolitanate of Lviv. In the funds of the Scientific Library of Lviv Ivan Franko National University, there are four inventories from different cities: Lviv (1747, 3643 books), Leżajsk (1766, 2138 books), Przeworsk (1768-1779, 1590 books), and Rzeszów (1784, 867 books). All the monasteries belonged to the Rus’ province of the order. The thematic content of the Bernardine libraries is illustrated by the collections of Polish preaching literature. The journal of books taken by the readers from Bernardine library in Lviv is preserved giving the opportunity to explore the readership of this library and interests of the readers. The researcher identifies names of 126 library users, who used the library during 1771-1784.

The Society of Jesus created a vast network of libraries which were the largest and well-equipped libraries in the XVII-XVIII centuries. Two inventories of Jesuit monastic libraries from Przemyśl and Sambir, which belong to Catholic Diocese of Przemyśl, are preserved in the funds of the Scientific Library of Lviv Ivan Franko National University. In addition, nowadays there is also the list of doublet books from these libraries: a separate manuscript from Przemyśl and Sambir manuscript as a part of the main inventory. When the Order was eliminated, the library in Przemyśl consisted of 6985 volumes and 1071 volumes of doublet books. In Sambir there were 1735 books and 403 volumes of doublet books. The thematic content of these libraries is illustrated by the collections of prohibited books (Przemyśl) and books on history and law of the Polish-Lithuanian Commonwealth (Sambir).

The library of the Order of the Holy Sepulchre is one of the oldest monastic libraries of Catholic Metropolitanate of Lviv especially within the Catholic Diocese of Przemyśl. The library of Ivan Franko National University of Lviv preserves the handwritten inventory of the monastic library of the Order of the Holy Sepulchre in Leżajsk (founded in 1439). In this inventory, 296 books are recorded without any thematic division or dates. Analyzing the document, the following classification of books was elaborated: the Holy Scripture and its comments, exegesis; catechism and liturgics, theology; preaching; ascetic literature; hagiographic literature; history; philosophy, ethics, logic, rhetoric; law; mixed books, and manuscripts.

The Trinitarian library was created in the Polish-Lithuanian Commonwealth relatively late as the order started its work on this territory only at the end of the XVII century. The monastery in Stanyslaviv worked in 1690–1783. The library consisting of 616 books in 823 volumes was formed for less than one hundred years. The analysis of its thematic content was carried out on the basis of the “Polonica” book collection – books of Polish and foreign authors published in the Polish-Lithuanian Commonwealth. 143 books which can be attributed to “Polonica” were identified (23.2% of the total number of books).

The development of Carmelites libraries is analyzed on the basis of the collection of controversial theology books in their monastic library in Drohobych. The monastery in Drohobych existed from the end of the XVII century and was closed by the Austrian authority in 1789. The condition of the library in the second half of the XVIII century is represented in two inventories of 1766 and 1772 which are preserved in one manuscript. As of 1772, there were 735 in the library. Controversial theology is given a separate thematic category and book sizes – 47 books.

The Dominican monastic library in Jarosław is the oldest among those researched in this thesis. It was formed in the monastery in Bochnia in the XIV century (Catholic Archdiocese of Kraków). It was moved to Jarosław in 1777 after the monastery in Bochnia was destroyed by fire. The inventory from the Scientific Library of the Ivan Franko National University of Lviv demonstrates the number of books in the library at the end of the XVIII century. It consists of 2020 books. Works on seven liberal arts constitute a separate collection (183 books on rhetoric, grammar, poetics, astronomy, and geometry). This collection is used to demonstrate the thematic content of the library.

Franciscans-Reformed, unlike other orders of the Franciscan family, began to form their libraries late in the first half of the XVII century. Their monastery in Rzeszów lasted for a short period of time from 1709 to 1787. But during this time they have created a large library which included 3452 books according to the inventory from the second half of the XVIII century. The analysis of the thematic content of the library is conducted on the basis of the collection of handwritten books (88 books in the category “manuscripts”).

After the first partition of the Polish-Lithuanian Commonwealth in 1772 and the entry of the Rus’ Voivodeship to the Austrian Empire together with Catholic Archdiocese of Lviv and Diocese of Przemyśl, the monastic libraries went through significant changes. In the course of secularization, the policy of closing and reforming monasteries resulted in the loss of numerous libraries which were entirely destroyed or scattered among different institutions. The best outcome for them was to be included into the library of the University of Lviv. They formed the library of University with the library of the Jesuit College and collection of books of the Garelli family at the end of the XVIII century.

The handwritten inventory of classic authors, preserved till nowadays, which was moved from the monastic libraries to the University library proves that they were allocated in a separate category. The document generally includes 1125 books without thematic division recorded alphabetically by authors’ names. In the course of research, all books were divided into several thematic categories: architecture, astronomy, geography, hermeticism, grammar, encyclopedias, history, mathematics, medicine, natural science, rhetoric, philosophy, and fiction. Works of Aristotle and Cicero were analysed separately which prevail in comparison with publications of other authors.



The complex analysis of inventories from monastic libraries of Catholic Metropolitanate of Lviv from the funds of the Scientific Library of Lviv Ivan Franko National University is conducted in this thesis paper. These inventories are the sources which help to explore the history of libraries in the region, book industry, and the history of reading as well as the intellectual culture on the Ukrainian territories. The factors which influenced the creation of libraries and ways of their updating were identified. Moreover, the identification of users who attended one of the libraries and the names of librarians was made. To sum up, the thesis paper traced the destiny of the monastic libraries which were eliminated or reformed at the end of the XVIII century.

Key words: Catholic Metropolitanate of Lviv, monastery, library, inventory, interests of the readers, book science, library science.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Праці у фахових виданнях, в яких опубліковано основні результати дисертації

  1. Лоштин Н. Душпастирська діяльність ченців монастиря Св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст. / Назарій Лоштин // Народознавчі зошити. – Львів, 2013. – № 5. – С. 839–851.

  2. Лоштин Н. Діяльність домініканських місій в Галичині та на Поділлі (XIII – перша половина XV ст.) / Назарій Лоштин // Rocznik Lubelski. – Lublin, 2014. – Tom XL. – S. 9–14.

  3. Лоштин Н. Інвентарі та каталоги бібліотек католицьких монастирів XVI–XVIII ст. у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка / Назарій Лоштин // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – Львів, 2015. – Вип. 10. – С. 78–90.

  4. Лоштин Н. Брати-проповідники чи менші брати? До питання про ідентифікацію рукописного інвентаря монастирської бібліотеки у Пшеворську / Назарій Лоштин // Етнічна історія народів Європи. – Київ, 2016. – Вип.49. – C. 13–19.

  5. Лоштин Н. Бібліотека монастиря та парафії каноніків регулярних Св. Гробу Господнього у польському місті Лежайську (за матеріалами інвентаря кінця XVIII століття) / Назарій Лоштин // Архіви України. – Київ, 2016. – Випуск 5-6. – С. 263–269.

  6. Лоштин Н. Полоніка в бібліотеці станіславівського монастиря ордену тринітаріїв (за інвентарем кінця XVIII ст.) / Назарій Лоштин // Проблеми слов’янознавства. – Львів, 2016. – Вип. 65. – С. 150–157.

  7. Лоштин Н. Бібліотека монастиря бернардинців у Львові та її користувачі у 1771-1784 рр. / Назарій Лоштин // Rocznik Lubelski. – Lublin, 2016. – Tom XLII. – S. 19–32.

  8. Лоштин Н. Польська проповідницька література у бібліотеках бернардинських монастирів Руської провінції ордену (середина – друга половина XVIII століття) / Назарій Лоштин // Архіви України. – Київ, 2017. – Випуск 2. – С. 140–150.

  9. Лоштин Н. Книжкові збірки лекторів філософії та теології у бібліотеці львівських бернардинців (середина XVIII ст.) / Назарій Лоштин // Бібліотечний вісник. – Київ, 2017. – № 6 (242). – С. 23–28.

Каталог: sites -> default -> files -> disser
files -> Беткі сулардың сапасын талдау: НҰра өзені алабының мысалында
files -> Этносаралық Үйлесімділік жүйесіндегі саяси-мәдени механизмдердің орны әлеуметтік ғылым магистрі, аға оқытушы Сыздықова С. М
disser -> Параллельные методы и алгоритмы для решения задач математического моделирования на основе вариационных неравенств 05. 13. 18 -математическое моделирование, численные методы и комплексы программ
disser -> Теоретические основания правового регулирования массовых коммуникаций в условиях развития информационного общества
disser -> Загальна характеристика роботи
disser -> Барабаш тарас мстиславович


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет