Методичні вказівки до виконання та оформлення курсової роботи з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів»



Дата15.05.2019
өлшемі368.47 Kb.
#150482
түріМетодичні вказівки


Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання та оформлення курсової роботи

з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» для студентів спеціальності

124 – «Системний аналіз»

денної форми навчання

Вінниця


ВНТУ

Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання та оформлення курсової роботи

з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» для студентів спеціальності

124 – «Системний аналіз»

денної форми навчання


Електронне видання

Вінниця


ВНТУ

2018


Рекомендовано до друку Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (протокол №__ від « » травня 2018 р.)

Рецензенти:



О. В. Бісікало, доктор технічних наук, професор

В. В. Ковтун, кандидат технічних наук, доцент

Ю. В. Булига, кандидат технічних наук, доцент

Методичні вказівки до виконання та оформлення курсової роботи з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» для студентів спеціальності 124 – «Системний аналіз» денної форми навчання / Уклад. Варчук І.В., Мокін О.Б., Романюк С.О., Козачко О.М., Скорина Л.М. – Електронне видання. – Вінниця : ВНТУ, 2018. – 29 с.

Методичні вказівки містять пояснення щодо загальних вимог до виконання та оформлення курсової роботи з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів». Наводяться приклади оформлення титульного аркуша, індивідуального завдання, змісту до курсової роботи, що враховують специфіку дисципліни. Методичні вказівки будуть корисними викладачам, аспірантам, магістрам, студентам, а також всім бажаючим.

 І. Варчук, О.Мокін, С. Романюк, О. Козачко, Л. Скорина 2018

ЗМІСТ


1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ 5

1.1 Курсова робота 5

1.2 Складові частини КР 5

1.3 Загальні вимоги до виконання КР 5

1.4 Тематика КР 6

2 ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ВИКЛАДЕННЯ МАТЕРІАЛУ КР 7

2.1 Структура курсової роботи 7

2.2 Титульний аркуш 7

2.3 Індивідуальне завдання 7

2.4 Зміст 8

2.5 Вступ 8

2.6 Основна частина курсової роботи 8

2.6.1 Аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми 9

2.6.2 Аналітично-розрахункова частина 9

2.7 Висновки 10

2.8 Перелік посилань 10

2.9 Додатки 11

3 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 12

3.1 Загальні правила 12

3.2 Вимоги до основної частини пояснювальної записки 12

3.3 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів 14

3.4 Правила написання тексту 15

3.5 Оформлення формул 16

3.6 Оформлення ілюстрацій 18

3.7 Оформлення таблиць 19

ЛІТЕРАТУРА 22

Додатки 23

Додаток А 24

Зразок титульного аркуша до курсової роботи 24

Додаток Б 24

Зразок індивідуального завдання до курсової роботи 24

Додаток В 27

Форми запису літературних джерел 27

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Виконання курсової роботи з нормативної навчальної дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» передбачено навчальним планом спеціальності 124 – «Системний аналіз» .

Згідно з нормативними вимогами вищої школи та інших актів законодавства України з питань освіти курсові роботи з дисципліни виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до вирішення конкретного завдання математичної логіки та теорії алгоритмів.

1.1 Курсова робота

Курсова робота (КР) – навчальна самостійна робота з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів», яка містить задачі навчального, аналітично-розрахункового та науково-дослідницького характеру.



1.2 Складові частини КР

Навчальною частиною КР є відображення тих основних теоретичних питань та задач, які розв’язуються згідно з індивідуальним завданням до роботи.

Пояснювальна записка КР подається відомими методами та моделями, що є загальноприйнятими в галузі математичної логіки та теорії алгоритмів. З проектування схеми математичного алгоритму обробки даних, а також створення програмного коду, для реалізації обраного алгоритму.

Метою написання КР є закріплення теоретичних знань з курсу, вміння застосовувати їх для вирішення конкретних практичних задач, набуття навичок роботи з літературою, статистичними даними. Об’єкти курсової роботи – набір взаємопов’язаних задач обробки даних, які можна вирішити шляхом застосування алгоритмів сортування, впорядкування та іншого роду обробки наборів даних.

На захист курсової роботи подається пояснювальна записка та ілюстративні матеріали.

1.3 Загальні вимоги до виконання КР

В курсовій роботі студент повинен розкрити зміст теми, показати знання літературних джерел і нормативних актів.

Зміст КР має відповідати робочому плану дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» і відображати суть теми, яка розглядається.

Курсова робота повинна задовольняти такі вимоги:



  • обсяг текстової частини не повинен перевищувати 35-40 сторінок формату А4 текстової частини;

  • графічна частина може подаватися в тексті пояснювальної записки у вигляді відповідних рисунків або виноситись в додатки з обов’язковим конкретним зазначенням графічного матеріалу в індивідуальному завданні;

  • індивідуальне завдання має містити не тільки різні числові вихідні дані, але й передбачати самостійне викладення студентом тексту пояснювальної записки.

До комплексних КР ставляться такі ж вимоги, як і до типових, але загальний обсяг таких робіт збільшується пропорційно кількості студентів, які виконують КР.

1.4 Тематика КР

Тематика курсових робіт визначається керівником КР відповідно до змісту дисципліни. Студент також має право самостійно запропонувати тему з обґрунтуванням тематики (наприклад, згідно з науковими дослідженнями).

Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри.

Об’єктом курсової роботи може також бути частина госпдоговірних та держбюджетних робіт, які виконуються за науковим напрямом кафедри, що узгоджуються зі змістом дисципліни.

В окремих випадках завдання на курсову роботу може передбачати виконання дослідного зразка, що зумовлюється індивідуальним завданням на курсову роботу. При цьому обсяг і зміст пояснювальної записки визначаються за згодою керівника і студента.

2 ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ВИКЛАДЕННЯ МАТЕРІАЛУ КР




2.1 Структура курсової роботи

Курсова робота з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» складається з пояснювальної записки, додатків (за потреби) та графічної частини.

Курсова робота повинна містити такі частини:

– вступну частину;

– основну частину;

– графічну частину.

Пояснювальна записка повинна відповідати індивідуальному завданню, а її оформлення – чинним стандартам, які слід враховувати на момент виконання розробки з врахуванням всіх офіційних змін, введених в дію.

Конкретний зміст пояснювальної записки до КР (вихідні дані та перелік питань, які підлягають розробці) визначає керівник КР, обов’язковими складовими якої є:



  • титульний аркуш;

  • індивідуальне завдання;

  • зміст;

  • перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за потреби);

  • вступ;

  • основна частина, яка складається із аналітично-розрахункової частини та технічної;

  • висновки;

  • перелік посилань;

  • додатки (за потреби);

  • графічна частина.

«Вступ», «Висновки», «Перелік посилань», «Додатки» як розділи, не нумеруються.

Текст пояснювальної записки бажано подавати лаконічно та обґрунтовано.




2.2 Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою КР, яка не нумерується. Титульний аркуш виконується за встановленим зразком, що наведений у додатку А.


2.3 Індивідуальне завдання

Конкретний зміст кожного КР та етапи виконання визначає керівник КР на підставі індивідуального завдання, затвердженого завідувачем кафедри.

Керівник видає індивідуальне завдання до курсової роботи на початку триместру.

Індивідуальне завдання в перелік змісту не вноситься та має бути другою сторінкою після титульного листа (зразок індивідуального завдання до курсової роботи наведено в додатку Б).

В залежності від специфіки дисципліни керівник курсової роботи може пропонувати тему, яка підлягає конкретному обґрунтуванню та розробці індивідуального завдання. Індивідуальне завдання до курсового проекту має містити термін видачі, підписи керівника та студента.

2.4 Зміст

Зміст розташовують безпосередньо після індивідуального завдання, починаючи з нової сторінки. До змісту відносять: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті проекту; висновки; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Зміст за нумерацією пояснювальної записки є третьою сторінкою.

2.5 Вступ

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком «Вступ» з абзацу.

Текст вступу повинен бути коротким. У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

Вступ висвітлює:



  • значення, сучасний рівень, стан розвитку проблеми в даній галузі, до якої має відношення розробка;

  • галузь використання та призначення;

  • мету та загальну постановку задачі;

  • актуальність, яка повинна подаватись в останньому абзаці вступу, з метою стислого викладання суті розробки цього напрямку.

Кількість сторінок вступу не повинна перевищувати 1–2 сторінки. Якщо в завданні до курсової роботи пропонується вибрати схему за декількома варіантами, то у вступі проводиться обґрунтування вибраного варіанта.

2.6 Основна частина курсової роботи

Пропонується такий вміст структурних елементів основної частини курсової роботи:



  • перший розділ присвячений алгоритму, як способу реалізації процесу сортування та впорядкування даних (огляд літературних джерел, аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми, знайомство з положеннями норм) та типам алгоритмів;

  • другий розділ присвячений методам реалізації алгоритмів сортування даних, основним складовим алгоритмів, поняттю складності алгоритму;

  • третій розділ присвячений реалізації алгоритму у вигляді блок-схеми та програмного коду використовуючи попередньо описаний математичний апарат (формули, методи, моделі, теореми тощо).



2.6.1 Аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми

Цей підрозділ є обов’язковим та передбачає посилання до відомих вітчизняних моделей, методів, алгоритмів, аналогів, враховуючи тенденції розвитку та сучасний стан екологічної галузі науки.

Порівняльний аналіз та обґрунтування теми роботи повинно здійснюватись на рівні інженерного мислення із всебічним використанням сучасних досягнень науки та техніки.

В цьому розділі необхідно описати відомі алгоритми, що використовуються для розв’язання завдань сортування та впорядкування даних. Глибина огляду в географічному та часовому аспектах характеризує його повноту. Достатнім є аналіз патентної науково-технічної вітчизняної та зарубіжної літератури протягом декількох останніх років, електронних документів (електронних книг, INTERNET-сайтів, web-сторінок).

У випадку застосування новітньої інформації, яка береться з іноземних INTERNET джерел, необхідно ввести посилання до додатків з обов’язковим перекладом державною мовою або подавати за текстом пояснювальної записки відповідного розділу.

Запропоновані можливі варіанти розв’язання основного питання повинні підкріплюватись техніко-економічним аналізом та визначенням оптимального варіанту.

Рекомендований обсяг розділу 5-7 сторінок.

2.6.2 Аналітично-розрахункова частина

Для курсової роботи аналітично-розрахунковий розділ є основною частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом. Пояснювальна записка може містити декілька розділів, які визначаються темою та індивідуальним завданням на курсову роботу.

При виконанні цієї частини курсової роботи слід дотримуватись обґрунтованого і аргументованого стилю викладення та врахувати можливі варіанти розв’язання поставленої задачі на підставі проведеного аналізу відомих розв’язків. Аргументація щодо тексту повинна підсилюватись відповідними розрахунками, графіками, діаграмами, таблицями тощо.

Ця частина повинна супроводжуватися, розробкою блок-схеми алгоритму та програмної реалізації.



2.7 Висновки

Висновки оформлюють з нової пронумерованої сторінки з абзацу.

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаної роботи із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об’єкта в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об’єкта.

В тексті пояснювальної записки бажано давати висновки в кожному розділі, що є постановкою задачі до наступного.



2.8 Перелік посилань

Перелік посилань оформлюють згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 із заголовком «Перелік посилань» з нової сторінки.

Перелік посилань повинен містити тільки ті літературні джерела, які використовувалися у курсовій роботі. Він створюється у вигляді нумерованого списку за зразком наведеним у Додатку В.

У списку кожну літературу записують з абзацу і послідовно нумерують арабськими числами. Літературні джерела записують мовою, якою вона видана згідно з міждержавним стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Посилання в тексті ПЗ на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1–7] ...».

Допускається наводити посилання на джерела у мережі Інтернет, які не мають постійної адреси, що підтримується офіційними виданнями, безпосередньо в тексті у вигляді повної адреси інтернет-ресурсу (URL). При цьому обов’язково вказувати назву власника сайту (кафедра, установа) та зміст чи тематику інформації на цьому сайті, на яке робиться посилання).

Приклад: «... інформацію про дисципліни, які викладає кафедра комп’ютерного еколого-економічного моніторингу та інженерної графіки ВНТУ, можна знайти за адресою:

http://www.vntu.edu.ua/ua/kaf/mmss/index.ukr.php?page=5 ...».

Цитата в тексті: «... більшість технічних систем становить із навколишнім середовищем єдине ціле, одну систему, що характеризується певною структурною функцією взаємодії природних і технічних елементів, специфічних для даної системи [6]».

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Моделювання та прогнозування стану навколишнього природного середовища : навч. Посібник Ковальчук П. І. — К. : Либідь, 2003. — 208 с.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ,..», «... дивись 2.1 ...», «... за п. п. 3.3.4 ...», «... відповідно до п. 2.3.4.1 ...», «... на рис. 1.3 ,..», або «... на рисунку 1.3 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. 3.2) ...», «... за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.13) — (1.15) ...», «... у додатку Б ...».




2.9 Додатки

Додатки розміщують після основної частини пояснювальної записки курсової роботи.


3 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ




3.1 Загальні правила



При оформленні матеріалів курсової роботи необхідно дотримуватись вимог ДСТУ 3008:2015. Пояснювальна записка курсової роботи з врахуванням вимог до нормативно-технічних документів має подаватись на аркушах паперу формату А4. Текст ПЗ виконується з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм, (шрифт – Times New Roman, кегль – № 14), чорного кольору прямого накреслення через півтора інтервали.

Рекомендовано використовувати береги такої ширини: верхній і нижній – не менше 20 мм, лівий – не менше 25 мм, правий – не менше 10 мм. Абзацний відступ має бути однаковий впродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.

Сторінки роботи нумеруються наскрізь арабськими цифрами, охоплюючи додатки. Номер сторінки проставляють праворуч у верхньому куті сторінки без крапки вкінці. Титульний аркуш входить до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, яка подається технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді ілюстрацій (схеми, рисунки, графіки, діаграми, карти тощо). Цифрова – у вигляді таблиць.

3.2 Вимоги до основної частини пояснювальної записки

Обсяг пояснювальної записки, як правило, встановлюється в межах годин, передбачуваних для вивчення дисципліни, та не повинен перевищувати 50 сторінок разом з теоретичною частиною.

Для курсових проектів теоретична частина вводиться для роз’яснення основних положень прийнятих методик розрахунку, що також може складати до 40% загального обсягу пояснювальної записки. 60% обсягу пояснювальної записки містять обґрунтування прийнятих рішень та всі необхідні розрахунки об’єкта проектування.

Розрахункова частина має бути логічно пов’язана з теоретичними відомостями теми проекту, демонструватись ілюстративним матеріалом (графіками, схемами, діаграмами, картами) або таблицями з обов’язковим посиланням до цих рисунків (таблиць) за текстом пояснювальної записки.

При викладенні тексту пояснювальної записки забороняється переписування матеріалів літературних джерел, сканування рисунків, які мають відношення до технічної частини. Допускається використання сканованих рисунків, взятих із довідникової літератури (в тому числі схем), що містяться в оглядовій частині («Аналіз ...»), з обов’язковим посиланням до джерела. Частину описового змісту або розрахунків (таблиць), графічної інформації бажано розміщувати в додатках пояснювальної записки.

В тексті пояснювальної записки повинні бути посилання до рисунків, таблиць, додатків, що входять до змісту проекту.

Графічна частина роботи може подаватись як інформація в тексті пояснювальної записки або додатків, що чітко визначаються керівником проекту в індивідуальному завданні.

Якщо при проектуванні об’єкта виникає потреба в експериментальному досліджені або машинному моделюванні, то ця частина повинна утримувати детальне обґрунтування та аналіз отриманих результатів.

При виконанні текстової та графічної частини проекту роботи рекомендується надавати перевагу машинному друку або використанню програмного продукту. Розрахунки та графічні роботи, які входять до пояснювальної записки, рекомендується виконувати за допомогою ліцензійного комп’ютерного забезпечення (MS Office і под.). Також можна використовувати програмні матеріали, які розроблені кафедрою комп’ютерного еколого-економічного моніторингу та інженерної графіки.

Наприклад, у випадку використання сучасних (іноземних) програмних продуктів, слід подавати позначення у вигляді відповідних зображень (рис. 1), з метою, щоб їх позначення не вступали в протиріччя з чинними державними стандартами. Або можна виносити умовні графічні позначення, що використовуються у програмному середовищі заданому в індивідуальному завданні, в додатки окремим аркушем.



Рисунок 3.1 – Комп'ютерний код для мови Сі для здійснення бульбашкового сортування

Тобто, слід вказувати назву програмного продукту, який використовується в проекті; намагатись забезпечити повне розуміння його використання (здебільшого європейського). Також необхідно в розділі моделювання поєднувати існуючі позначення з іноземними або мати згоду (рішення) кафедри до використання цього програмного продукту.

3.3 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів

Структурними елементами основної частини ПЗ є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки.

Розділ – головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заголовок.

Підрозділ – частина розділу, позначена номером і має заголовок.

Пункт – частина розділу чи підрозділу, позначена номером і може мати заголовок.

Підпункт – частина пункту, позначена номером і може мати заголовок.

Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими числами.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.

Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.

Для розділів і підрозділів наявність заголовка обов’язкова. Заголовки розділів треба друкувати з абзацного відступу великими літерами напівжирним шрифтом без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів потрібно друкувати з абзацного відступу з великої літери без крапки вкінці. Якщо заголовок складається з кількох речень, їх розділяють крапкою. Розривати слова знаками переносу в заголовках заборонено.

Не дозволено розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту на останньому рядку сторінки.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (1, 2, і т. д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах підрозділу і т. д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т. д.).

Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац. Посилання в тексті на розділи виконується за формою: «...наведено в розділі 3».

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують

В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими літерами української абетки з дужкою або тире перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

Приклад:


а) текст переліку та його... продовження;

б) текст переліку:

1) текст переліку подальшої деталізації та його продовження;

2) . . . ;

в) останній перелік.

Примітки подають у роботі, якщо є потреба пояснень до тексту, таблиць, рисунків. Примітки подають безпосередньо за текстом, під рисунком (перед його назвою), під основною частиною таблиці (у її межах). Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують кеглем 12 через один міжрядковий інтервал з абзацного відступу з великої літери з крапкою в кінці. У тому самому рядку через проміжок з великої літери друкують текст примітки тим самим шрифтом.

Приклад

Примітка 1. ____________________________________________________

_________________________________________________________________

Якщо приміток дві та більше, їх подають після тексту, якого вони стосуються і нумерують арабськими цифрами.

Приклад

Примітка 1. ____________________________________________________

_________________________________________________________________

Примітка 2. _____________________________________________________

________________________________________________________________

3.4 Правила написання тексту

При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:

а) текст необхідно викладати обґрунтовано в лаконічному технічному стилі;

б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні позначення компонентів повинні відповідати установленим стандартам. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (витрата води Q, концентрації С);

в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (відстань 2 мм, відміряти три рази);

г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 мг/л, 2 м3);

д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так: 100 ± 5 мм;

ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють косою рискою (/);

и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (9 день, 4 лінія); при кількох порядкових числівниках

відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття);

к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великими літерами: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів («Запуск»);

л) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:

знак множення «х» замінювати зірочкою «*».

м) не дозволяється:


  • допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);

  • після назви місяця писати слово «місяць» (не «в травні місяці», а «в травні»);

  • використовувати вирази: «цього року», «минулого року», слід писати конкретну дату «в червні 2001 року»;

  • використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: «кілька кілограмів» (за винятком оформлення таблиць і формул);

  • з’єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не «швидкість = 5 км/год», а «швидкість дорівнює 5 км/год», не «температура дорівнює -5° С», а «температура дорівнює мінус 5° С»);

  • використовувати математичні знаки <, >, o, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами «нуль», «номер», «логарифм» і т. д.;

  • використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СНіП, СТП) без реєстраційного номера.



3.5 Оформлення формул



Формули та рівняння подають посередині сторінки симетрично тексту окремим рядком безпосередньо після тексту, у якому їх згадано. Найвище та найнижче розташування запису формул(и) та/чи рівняння(нь) має бути на відстані не менше ніж один рядок від попереднього й наступного тексту.

Номер формули чи рівняння друкують на їх рівні праворуч у крайньому положенні в круглих дужках. У багаторядкових формулах або рівняннях їх номер проставляють на рівні останнього рядка.

Пояснення познак, які входять до формули чи рівняння, треба подавати безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, у якій їх наведено у формулі або рівнянні. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися без абзацу з слова «де» і без будь-якого знака після нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.



Приклад
Таким чином, математична модель В. А. Фролова – І. Д. Родзиллера для консервативних речовин, тобто речовин, які не вступають в хімічні реакції:

(3.1)

де х* – значення концентрації речовини у так званому створі повного змішування;

F(t) – деяка нелінійна функція, вираз якої виведений В. А. Фроловим на основі аналізу розмірностей – характеризує зменшення концентрації х за рахунок процесів розбавлення.
Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки
(3.2)
Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,

Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Перенесення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на початку наступного рядка. При цьому знак множення «·» замінюють знаком «×».

Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою: «…в формулі (3.1)»; «... в формулах (3.1,, 3.5)».

3.6 Оформлення ілюстрацій

Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами карт та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.

Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.

В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.

На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: «...показано на рисунку 3.1» або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: «... показані на рисунку 3.2, б». Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом «дивись» відповідно в дужках (див. рисунок 1.3).

Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інтервали). Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: «Рисунок 3.5 Найменування рисунка». Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Пояснювальні дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.

У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою:

а) найменування першої частини; б) найменування другої частини

або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки:


Рисунок 3.2 Зміна концентрацій азоту (а) і оксиду

вуглецю (б) в атмосферному повітрі
Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають «Рисунок 3.2» (продовження). Пояснювальні дані розміщують під кожною частиною ілюстрації.

Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.



3.7 Оформлення таблиць

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90˚ за годинниковою стрілкою. Запис таблиці виглядає наступним чином:




(номер) (назва таблиці)
Таблиця ___________________________
На всі таблиці мають бути посилання за формою: «наведено в таблиці 3.1»; « ... в таблицях 3.1–3.5» або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом «дивись» (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. Допускається не розділяти рядки горизонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків – 8 мм. Розміри таблиці визначаються об’ємом матеріалу.

Графу “№ з/п” в таблицю не вносять. При необхідності нумерації, номера вказують в боковій частині таблиці перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складається з одного речення із заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати через один інтервал.

Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм).

Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях (Dдіаметр, Нвисота і т. д.). Однакові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, ...).

Найменування рядків записують в боковій частині таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: «більше», «менше», «не більше», «не менше», «в межах». Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:

(Концентрація, С, не більше),

а також використовують слова «від», «більше», «до»:



(Від 10 до 15; більше 15; до 20)

Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими. Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова дозволяється замінювати лапками («). Якщо текст складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «те ж», а далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями – ніякої заміни не виконують.

Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій графі були точно один під одним, за винятком випадку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:

12–35, 122–450.

Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: 1/2", 1/4", 1/8".

Ставити лапки замість цифр чи математичних символів, які повторюються не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться прочерк.

Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за формою: «Таблиця 4.2 Найменування таблиці». Крапку в кінці не ставлять. Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку починаючи від слова «Таблиця». Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки або розміщують одну частину під іншою чи поряд.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють головку таблиці, а при розміщенні однієї частини під іншою – повторюють боковик.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть «Продовження таблиці 4. без крапки в кінці.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

ЛІТЕРАТУРА





  1. ДСТУ 3008:2015. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання : чинний з 2015-06-22. – К. : Держспоживстандарт України, 2015. – 31 с. (Система стандартів з інформації та документації) (Національний стандарт України).

  2. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : чинний з 2007-07-01. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).

  3. Методичні вказівки до оформлення дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей / Укладачі В. В. Кухарчук, О. Г. Ігнатенко, Р. Р. Обертюх. – Вінниця : ВНТУ, 2002. – 55 с.

  4. Дейтел П., Дейтел Х. Android для разработчиков. 3-е издание 2017 – СПб.: Питер– 512 с.  978-5-496-02371-9

  5. Брайн Харди, Билл Филлипс Android. Программирование для профессионалов Пер. с англ.. – СПб.: Питер. 2016. – 640 с.

  6. Андерс Ёранссон Эффективное использование потоков в операционной системе Android. Технологии асинхронной обработки данных. – СПб.: ДМК Пресс, 2015. – 304 с.

  7. Кармен Делессио, Лорен Дэрси, Шейн Кондер Создание приложений для Android за 24 часа – М.: Эксмо, 2015. – 528 с.


Додатки

Додаток А

Зразок титульного аркуша до курсової роботи


Вінницький національний технічний університет

Кафедра системного аналізу, комп'ютерного моніторингу


та інженерної графіки


КУРСОВА РОБОТА
з «Математична логіка та теорія алгоритмів»

на тему: «Сортування масивів даних з використанням алгоритму методом обміну»


Студента 2 курсу групи СА-16 б


спеціальності 124 – Системний аналіз


Іванова І. І.

Керівник ст.викл., к.т.н., Варчук І.В.


Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____


Члени комісії ________________ ______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ______________________


(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Вінниця – 2018 рік

Додаток Б

Зразок індивідуального завдання до курсової роботи

Вінницький національний технічний університет

Факультет комп’ютерних систем і автоматики





ЗАТВЕРДЖУЮ

зав. каф. САКМІГ, д.т.н., проф.

______________ В. Б. Мокін

(підпис)

«__» _______ 2018 р.



ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

«Математична логіка та теорія алгоритмів»

студенту ___Іванову І. І._______________________________________
ФКСА групи СА-16 б

1. Тема проекту «Сортування масивів даних з використанням алгоритму методом обміну»

2. Термін здачі студентом закінченої роботи 15.06.2018 р.

3. Вихідні дані до проекту (вихідні дані на електронних носіях).

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)

Вступ


1Аналіз математичних алгоритмів.

1.1. Опис предметної області

1.2. Постановка завдання і огляд методів його вирішення

1.3. Класифікація математичних алгоритмів

2. Проектування алгоритмів

2.1. Основні підходи до проектування алгоритмів

2.2. Складність алгоритму

2.3. Основні елементи схем алгоритмів

2.4. Розробка програмного коду алгоритму

3. Розробка алгоритму сортування даних.

2.1. Проектування алгоритму

2.2 Блок-схема алгоритму.



2.3. Програмна реалізація алгоритму.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН



п/п

Назва етапів курсової роботи

Термін виконання

Примітки

1

Видача завдання







2

Розділ 1







3

Розділ 2







4

Розділ 3







6

Здача готової роботи







7

Захист курсової роботи









Дата видачі « » 2018 р.

Керівник _____________________




(підпис)




Завдання отримав ______________




(підпис)

Додаток В

Форми запису літературних джерел





Характеристика джерела

Приклад оформлення

Книги з одним автором

Мокін В. Б. Математичні моделі для контролю та управління якістю річкових вод : монографія / Мокін В. Б. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 172 с.

Книги із двома авторами

Мокін В. Б. Математичні моделі та програми для оцінювання якості річкових вод : монографія / В. Б. Мокін, Б. І. Мокін. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. – 152 с.

Книги із трьома авторами

Петрук В. Г. Основи науково-дослідної роботи : навчальний посібник / Петрук В. Г., Володарський Є. Т., Мокін В. Б. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 144 с.

Книги із чотирма авторами

Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. – К. : НДІ «Украгропромпродуктивність», 2006. – 106 с. – (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

Механізація переробної галузі агропромислового комплексу : [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. – К. : Вища освіта, 2006. – 478, [1] с. – (ПТО: Професійно-технічна освіта).



Книги із п’ятьма і більше авторами

Комп’ютеризовані регіональні системи державного моніторингу поверхневих вод: моделі, алгоритми, програми: монографія / [Мокін В. Б., Боцула М. П., Горячев Г. В., та ін.] ; Під ред. В. Б. Мокіна. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 310 с.

Матеріали конференцій, з’їздів


Розробка та впровадження систем комплексного екологічного контролю та управління на основі технології просторово-орієнтованого представленя даних / Мокін В. Б., Боцула М. П., Горячев Г. В., Мокін Б. І., Антоненко В. Є., Бабич М. Я., Дезірон О. В. / [Збірник наукових статей ІІ-го всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю]. – 2009. – С. 138-143.

Створення інформаційних Web-ресурсів екологічної тематики з використанням сервісу Google Maps / Г. В. Горячев / [Збірник наукових статей V Міжнародної конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»]. – 2009. – С. 136-139.



Законодавчі та нормативні документи

Правила створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки / Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. – Офіц. вид. – К. : 2009. – 25 с.

Стандарти

Якість води. Словник термінів : ДСТУ ISO 6107-1:2004 – ДСТУ ISO 6107-9:2004. – [Чинний від 2005-04-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с. – (Національні стандарти України).

Дисертації

Мокін В. Б. Математичне моделювання процесів забруднення та очищення річкових вод: дис. канд. техн. наук : 01.05.02 / Мокін Віталій Борисович. – Вінниця, 1999. – 275 с.

Автореферати дисертацій

Мокін В. Б. Математичні та геоінформаційні моделі для моніторингу річкових вод та управління процесами їх очищення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук : спец. 01.05.02 «Математичне моделювання та обчислювальні методи» / В. Б. Мокін. — К., 2006. — 35 с.

Патенти

Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК7 H 04 В 1/38, Н 04 J 13/00. Приемопередающее устройство / Чугаева В. И. ; заявитель и патентообладатель Воронеж. науч.-исслед. ин-т связи. – № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл. 20.08.02, Бюл. № 23 (II ч.).

Електронні ресурси

Горячев Г. В. Моделювання поширення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з використанням ГІС-технологій за методикою ОНД-86 / Г. В. Горячев, М. А. Гаврилюк / [Матеріали конференції Контроль і управління в складних системах (ІХ Міжнародна конференція)]. – Вінниця : 2008. – [Режим доступу до журн.: http://www.vntu.edu.ua/mccs2008/materials/subsection_2.1.pdf].



Методичне видання

Методичні вказівки


до виконання та оформлення курсової роботи з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» для студентів спеціальності 124 – «Системний аналіз»

денної форми навчання


Електронне видання
Редактор: О. Кондратьєва

Оригінал-макет підготувала І. В. Варчук


Вінницький національний технічний університет,

Навчально-методичний відділ ВНТУ,

21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,


ВНТУ, к. 2201, тел. (0432) 59-87-36.




Достарыңызбен бөлісу:




©kzref.org 2022
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет