Міністерство охорони здоров’я України



жүктеу 155.58 Kb.
Дата25.09.2018
өлшемі155.58 Kb.
түріПрограма

ПРОГРАМА

фахового вступного випробування дисципліни

Основи клінічної лабораторної діагностики”



для осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”

за спеціальностями напряму “Медицина”

та вступають для продовження навчання

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр”

за спеціальністю 8.12010007 “Лабораторна діагностика ”
КЛІНІЧНА ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА
Лабораторна аналітика


  1. Принципи уніфікації і стандартизації клінічних лабораторних методів дослідження.

  2. Оцінка аналітичної надійності клінічних лабораторних методів дослідження.

  3. Внутрішньо-лабораторний контроль якості.

  4. Контроль якості роботи лаборантів.


Гематологічні дослідження
1. Клінічне трактування загального аналізу крові.

2. Дослідження кісткового мозку.

3. Геморагічні діатези

4. Анемії, класифікація, етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Лабораторні показники, Діагностика. Анемія, пов'язана з крововтратою - постгеморагічна анемія. Анемія, пов'язана з порушенням утворення гемоглобіну – залізодефіцитна. Анемія, пов'язана з порушенням синтезу ДНК і РНК – мегалобластна. Анемія, пов'язана з пригніченням проліферації клітин кісткового мозку. Апластична анемія (спадкова та набута). Дизеритропоетична анемія. Анемія, пов'язана з підвищеним кроворуйнуванням - гемолітична анемія.

5. Гострий лейкоз. Стадії і форми гострого лейкозу. Характеристика, лабораторні показники гострого лейкозу. Мієлолейкоз у дорослих і дітей, сублейкемічний лейкоз, еритремія, хронічний еритромієлоз. Лімфопроліферативні процеси, хронічний лімфолейкоз.

6. Хронічний лейкоз. Мієлопроліферативні процеси. Парапротеїнемічні гемобластози. Агранулоцитоз. Імунний агранулоцитоз. Цитостатична хвороба. Нелейкемічні захворювання. Хвороби нагромадження. Променева хвороба, гостра і хронічна. Клінічні прояви. Лабораторні показники. Діагностика. Червоний вовчак. Клінічні прояви. Діагностика (взяття крові, метод дослідження, LЕ-феномен). Геморагічні діатези, тромбоцитопенії та тромбоцитопатії. Клінічні прояви. Диференціальна діагностика. Вазопатії. Геморагічний васкуліт. Клінічні прояви. Діагностика. Імунні властивості еритроцитів



Дослідження сечі
1. Лабораторна діагностика захворювань нирок, сечових шляхів: Дослідження фізичних властивостей сечі: кількості, кольору, прозорості, запаху, реакції, відносної густини. Фізичні властивості сечі в норми і зміни їх при патології. Методи дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького. Техніка проведення проби Зимницького, діагностична цінність дослідження.

Хімічне дослідження сечі. Патологічні складові частини сечі. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова). Визначення наявності білка в сечі з сульфо-саліциловою кислотою, пробою Геллера з азотною кислотою, реактивом Ларионової та експрес-тестами. Кількісне визначення білка в сечі методом розведення за Брандбергом -Робертсом - Стольниковим і з сульфосаліциловою кислотою на ФЕКу. Визначення білка Бенс-Джонса.

2. Глюкозурія, причини і види (патологічна і фізіологічна). Визначення наявності глюкози в сечі за допомогою проби Гайнеса-Акимова, експрес-тестів. Визначення кількості глюкози в сечі колориметричним методом на ФЕКу (модифікований метод Альтгаузена). Зв'язок вуглеводневого обміну з жировим: кетонемія і кетонурія. Виявлення кетонових тіл в сечі реакцією Ланге, Лестраде, експрес-тестами.

3. Пігменти сечі. Етапи утворення жовчних пігментів. Фізіологія пігментного обміну та порушення його при різних видах жовтяниць. Виявлення в сечі білірубіну за допомогою проб Гаррисона і Розина, експрес-тестів. Виявлення уробілінових тіл в сечі методом Флоранса, Нейбауера і експрес-тестами. Діагностичне значення визначення жовчних пігментів для диференціації жовтяниць: паренхіматозної, механічної, гемолітичної, кон'югованої, фізіологічної.

Кров і пігменти крові. Причини і види гематурії. Гемоглобінурія, гемосидеринурія, порфиринурія, міоглобінурія, меланінурія. Виявлення гемоглобіну в сечі із застосуванням амідопіринової проби, експрес-тестів. Діагностичне значення показників.

4. Мікроскопічне дослідження осаду сечі: отримання осаду сечі, виготовлення нативного препарату і техніка мікроскопії. Елементи організованого осаду сечі: еритроцити, лейкоцити, епітелій, циліндри. Елементи неорганізованого осаду сечі: кислої, лужної, і кислої і лужної, патологічної сечі.

5. Зміни в сечі при інфекційно-запальних процесах в сечовому міхурі, сечовипускному каналі, передміхуровій залозі.

6. Зміни в сечі при хворобах нирок: пієлонефриті, туберкульозі нирок, гломерулонефриті, нефротичному синдромі, гострій нирковій недостатності, амілоїдозі нирок, сечокам'яній хворобі, ураженні нирок при сифілісі.

7. Пухлини сечового міхура і нирок. Класифікація. Характеристика. Діагностичне значення.

Діагностика прихованого процесу в нирках. Кількісні методи дослідження осаду сечі. Метод Нечипоренка. Правила збирання сечі, послідовність дослідження, інтерпретадія. Підрахунок лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів в камері Горяєва. Діагностичне значення дослідження.


Дослідження шлункової секреції та дуоденального вмісту
1. Лабораторна діагностика захворювань органів травлення. Методи дослідження секреторної функції шлунка. Зондові методи дослідження секреції шлунка, фракційний метод отримання шлункового соку із застосуванням ентеральних, субмаксимальних і максимальних (парентеральних подразників. Базальна і стимульована секреція. Беззондові методи дослідження секреції шлунка: десмоідна проба за Салі, в модифікаціях С.В. Коростовцева, Ц.Г. Масевича, метод із застосуванням іонообмінних смол, радіотелеметричне дослідження. Внутрішньошлункова рН-метрія. Фізичні властивості: об'єм, колір, запах, слиз. Хімічне дослідження. Дослідження кислотоутворюючоі функції шлунка: визначення кислотності за методом Міхаєліса, Тепфера і за допомогою рН-метрії шлункового соку. Діагностичне значення визначення дебіту і дефіциту соляної кислоти, базальної та максимальної секреції, лужного компоненту секреції. Оцінка базальної та максимальної секреції, їх співвідношень. Ферментативна активність шлунка. Визначення ферментативної активності за методом Туголукова. Визначення молочної кислоти за Уфельманом. Діагностичне значення дослідження. Діагностика дуоденогастрального рефлюксу.

2. Мікроскопічне дослідження шлункового вмісту: виготовлення препаратів нативного, з розчином Люголя і Суданом. Диференціація елементів слизової оболонки шлунка, їжі і мікроорганізмів.

Цитологічна діагностика захворювань травного каналу: стравоходу, шлунка. Класифікація. Характеристика.

3. Фізичні властивості жовчі: кількість (об'ємі), колір, прозорість, консистенція, реакція, відносна густина.

Мікроскопічне дослідження: елементи запального походження, кристалічні утворення; паразити і бактерії.

Діагностичне значення біохімічного дослідження жовчі.

4. Зміни дуоденального вмісту при захворюваннях жовчних шляхів: дискінезії, запалення, жовчнокам'яна хвороба.

5. Макроскопічне дослідження: кількість, колір, консистенція, запах, форма, реакція, залишки неперетравленої їжі, слиз, кров, гельмінти, конкременти.



Дослідження калу


  1. Хімічне дослідження калу: кров і значення безм'ясноі і безхлорофільної дієти при цьому дослідженні. Визначення крові в кали пробою з амідопірином, експрес-методом; білірубіну - з реактивом Фуше; стеркобіліну - пробою Шмідта; білка і муцину - реакцією Трибуле-Вишнякова. Діагностичне значення визначення стеркобіліну, білка та муцину.

  2. Мікроскопічне дослідження калу. Виготовлення препаратів - нативних, з розчином Люголя, метиленовим синім, оцтовою кислотою. Елементи слизової оболонки кишок, їжі, кристали, мікрофлора. Загальні властивості калу і копрограма при різних станах травної системи: при нормальному травленні, недостатності травлення в шлунку, недостатності підшлункової залози, непоступанні жовчі, недостатності травлення в тонкому і товстому кишківнику. Особливості калу у дітей. Пухлини кишок.


Дослідження мокротиння


  1. Структура і функція дихальних шляхів. Дослідження харкотиння. Правила роботи з харкотинням.

  2. Зміни в харкотинні при різних захворюваннях. Діагностичне значення дослідження харкотиння.


Цитологічні дослідження

  1. Цитологічна діагностика пунктатів органів і тканин, отримання пунктатів. Виготовлення і забарвлення препаратів.

  2. Цитологічна діагностика запальних процесів і пухлин кісткової та хрящової тканини.

  3. Цитологічна діагностика пухлин м'яких тканин.

  4. Цитологічна діагностика пухлин шкіри.


Дослідження цереброспінальної рідини

  1. Фізичні властивості, Хімічне та мікроскопічне дослідження цереброспінальної рідини.

  2. Зміни цереброспінальної рідини при хворобах центральної нервової системи, черепно-мозковій травмі, пухлинах.


Дослідження рідини із серозних порожнин


  1. Характеристика серозних порожнин. Фізико-хімічне дослідження рідин із серозних порожнин.

  2. Диференціальна діагностика транссудату і ексудату. Діагностичне значення дослідження випоту.



Рекомендована література

Базова


  1. Залюбовская О.И., Зленко В.В., Березнякова М.Е., Литвинова О.Н., Фомина Г.П. Влияние лекарственных средств на лабораторные показатели: учебное пособие для студентов медицинских и фармацевтических вузов. – Харьков: Издательство НфаУ, 2010. – 84 с.

  2. Залюбовская О.И., Литвинова О.Н., Киреев И.В., Зленко В.В., Карабут Л.В. Клиническая лабораторная диагностика: курс лекций. – Харьков: Издательство НфаУ, 2008. - 175с.

  3. Залюбовська О.І., Фоміна Г.П., Зленко В.В., Березнякова М.Є., Литвинова О.М., Деримедвідь Л.В., Савіна М.В., Карабут Л.В., Авідзба Ю.Н., Яворська О.М. Лабораторні дослідження в педіатрії: навчальний посібник для студентів медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладів. - Харків, 2010. – 273 с.

  4. Изоферменты в медицине / Н.М. Петрунь, Л.Г. Громошевская, Т.Ф. Фетисова и др. – К.: Здоровье, 1982. – 248 с.

  5. Камышников В.С. Норма в лабораторной медицине. – М.: МЕДпресс-информ., 2014. – 336 с.

  6. Клиническая лабораторная диагностика: учебное пособие. – М.: ГЭОТАР-МЕД., 2010. – 976 с.

  7. Клиническое руководство по лабораторным тестам под ред. Н. Тица. –
    М.: Юнимед-пресс, 2003. – 942 с.

  8. Луньова Г.Г., Ліпкан Г.М. Клінічна лабораторна діагностика порушень системи гемостазу. – Київ, 2011. – 280 с.

  9. Меньшиков В.В. Критерии оценки методик и результатов клинических лабораторных исследований. – М.: Лабора, 2011. – 328 с.

  10. Методы клинических лабораторных исследований под ред.
    В. С. Камышникова. – М.: МЕДпресс-информ., 2013. – 736 с.

  11. Назаренко Г.И. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. – М.: Медицина, 2000. – 544 с.

  12. Ошибки в лабораторной диагностике / Л.Д. Громашевская, Е.Н. Баранина, В.Н. Козырь и др. – К.: Здоровье, 1990. – 264 с.

  13. Таганович А.Д., Олецкий Э.И., Котович И.Л. Патологическая биохимия. - М.: БИНОМ, 2013. – 448 с.

  14. Херрингтон С., Макги Дж. Молекулярная клиническая диагностика. Методы. – М.: Мир, 1999. – 558 с.

  15. Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Леонов В.В., Мясоедов В.В., Загородний И.В. Клиническая биохимия: учебник. - Харьков: Факт, 2005. – 454 с.

  16. Юрковский О.И., Грицюк А.М. Клинические анализы в практике врача. К.: Техника, 2000. – 110 с.


Допоміжна


  1. Верин В.К., Иванов В.В. Гормоны и их эффекты. – М.: Фолиант, 2011. – 136 с.

  2. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. - СПб., 1999. - 128 с.

  3. Долгов В.В., Селиванова А.В., Ройтман А.П. Лабораторная диагностика нарушения обмена углеводов. Метаболический синдром, сахарный диабет.– Тверь: Триада, 2006. – 123 с.

  4. Долгов В.В., Шабалова И.П. Выпотные жидкости. Лабораторное исследование. – М., 2006. – 162 с.

  5. Долгов В.В., Эмануэль В.Л., Ройтман А.П. Лабораторная диагностика нарушений водно-электролитного обмена и функционального состояния почек. – СП.: Витал Диагностика, 2002. – 96 с.

  6. Кишкун А.А. Гормональные и генетические исследования в клинической практике – М.: Лабора, 2007. – 397 с.

  7. Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов / Под ред. В.Г. Передерия, Ю.В.Хмелевского. - Киев: Здоров’я, 1993. – 190 с.

  8. Клінічна біохімія: Підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.Л. Іванків та ін.; За ред. О.Я. Склярова. – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

  9. Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи. - СПб, 1997. - 128 с.

  10. Кэттайл В.М., Арки Р.А. Патофизиология эндокринной системы. – СП.: Бином, 2001. – 336 с.

  11. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. – Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

  12. Окороков А. Н. Диагностика болезней внутренних органов в 9 томах. – М.: Мед. лит., 2000.

  13. Плакунов В.К. Основы энзимологии. М.: Логос, 2001. – 128 с.

  14. Хендерсон Дж.М. Патфизиология органов пищеварения / Пер.с англ. Т.Д. Власова. – С.Петербург.: Невский диалект, 1997. – 284 с.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

до вступного випробування

  1. Значення клінічних лабораторних досліджень.

  2. Правила техніки безпеки, охорони праці в галузі при проведенні лаборатор­них досліджень в КДЛ.

  3. Структура, функції та організація роботи КДЛ. Обов'язки лаборанта.

  4. Склад і функції крові.

  5. Схема кровотворення.

  6. Загальна характеристика клітин гранулоцитарного ряду та їх функції.

  7. Загальна характеристика клітин агранулоцитарного ряду та їх функції.

  8. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз, лейкопенія, діагностичне значення

  9. Кількісні зміни лейкоцитів: нейтрофільоз, нейтропенія, діагностичне значення

  10. Кількісні зміни лейкоцитів: еозинофілія, еозинопенія, діагностичне значення

  11. Кількісні зміни лейкоцитів: базофілія, діагностичне значення

  12. Кількісні зміни лейкоцитів: лімфоцитоз, лімфопенія, діагностичне значення

  13. Кількісні зміни лейкоцитів: моноцитоз, моноцитопенія, діагностичне значення

  14. Лейкоцитарна формула, її зсуви, діагностичне значення

  15. Дегенеративні зміни лейкоцитів, діагностичне значення.

  16. Еритроцитопоез і функції еритроцитів.

  17. Кількісні зміни еритроцитів: еритроцитоз, еритропенія.

  18. Морфологічні зміни еритроцитів, діагностичне значення.

  19. Тромбоцитопоез і функції тромбоцитів.

  20. Тромбоцитопенія та тромбоцитопатія.

  21. Обладнання робочого місця для взяття крові.

  22. Поняття про клінічний аналіз крові. Правила та послідовність взяття крові для клінічного аналізу.

  23. Методика визначення ШОЕ, значення дослідження.

  24. Визначення кількості еритроцитів у камері Горяєва.

  25. Визначення гемоглобіну різними методами, значення дослідження.

  26. Визначення колірного показника та інших індексів, діагностичне зна­чення показників.

  27. Визначення кількості лейкоцитів в камері Горяєва та на гемоаналізаторах. Значення дослідження.

  28. Техніка виготовлення мазків крові, їх фіксація та забарвлення. Оброблення предметних стекол.

  29. Лейкоцитарна формула. Морфологія різних видів лейкоцитів.

  30. Визначення кількості тромбоцитів різними методами (за Фоніо, на гемоаналі­заторах). Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  31. Вікові зміни складу крові.

  32. Визначення часу згортання крові та тривалості кровотечі. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  33. Особливості взяття та забарвлення крові на ретикулоцити.

  34. Підрахунок ретикулоцитів. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  35. Визначення гематокриту різними методами. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  36. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  37. Анемія. Постгеморагічна анемія. Причини та особливості картини крові.

  38. Залізодефіцитна анемія. Причини та особливості картини крові.

  39. Апластична анемія. Причини та особливості картини крові.

  40. Агранулоцитоз, види. Особливості картини крові.

  41. Спадкова гемолітична анемія. Причини та особливості картини крові.

  42. Набута гемолітична анемія. Причини та особливості картини крові.

  43. Гемобластоз. Гострий лейкоз (мієлоїдний та лімфоїдний гострий лейкоз): стисла характеристика та лабораторна діагностика

  44. Хронічний мієлолейкоз, його стадії. Особливості картини крові.

  45. Справжня поліцитемія. Клінічні ознаки, особливості картини крові.

  46. Хронічний лімфолейкоз: стисла характеристика та лабораторна діагностика; особливості картини крові.

  47. Лімфогранулематоз. Особливості картини крові.

  48. Групи крові. Характеристика аглютиногенів та аглютинінів.

  49. Важливість визначення груп крові людини. Визначення груп крові різними методами, оцінювання отриманого результату.

  50. Причини помилок під час визначення груп крові.

  51. Резус-фактор. Визначення, оцінювання отриманого результату.

  52. Харкотиння. Правила збирання харкотиння та доставки його в лабораторію.

  53. Фізичне дослідження харкотиння: кількість, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки. Діагностичне значення.

  54. Мікроскопічне дослідження харкотиння. Відбір матеріалу для виготовлення нативних препаратів та їх забарвлення для виявлення гемосидерину, мікобак­терій туберкульозу та іншої мікрофлори.

  55. Елементи харкотиння, їх диференціація.

  56. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення.

  57. Склад сечі в нормі. Діагностичне значення зміни кількості, кольору, запаху, прозорості, реакції сечі та їх визначення.

  58. Визначення густини сечі, діагностичне значення показника. Оцінка результатів дослідження за критерієм "норма/патологія".

  59. Проведення проби Зимницького. Діагностичне значення.

  60. Причини та види протеїнурії. Характеристика позаниркової протеїнурії.

  61. Визначення наявності білка в сечі різними методами.

  62. Характеристика ниркової та надниркової протеїнурії. Визначення кількості білка в сечі різними методами.

  63. Причини та види глюкозурії. Характеристика функціональної глюкозурії. Визначення наявності глюкози в сечі різними методами.

  64. Характеристика патологічної глюкозурії. Визначення кількості глюкози в сечі різними методами.

  65. Кетонемія, кетонурія. Види кетонурії. Виявлення кетонових тіл в сечі.

  66. Пігменти сечі. Фізіологія пігментного обміну. Визначення уробілінових

тіл в сечі.

  1. Значення визначення жовчних пігментів в сечі. Виявлення білірубіну.

  2. Причини та види гематурії. Виявлення кров'яного пігменту в сечі.

  3. Мікроскопічне дослідження осаду сечі. Методика одержання осаду сечі та його мікроскопія. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  4. Види неорганізованого осаду сечі. Мікроскопія осаду сечі. Оцінка результа­тів за критерієм "норма/патологія".

  5. Елементи організованого осаду сечі: лейкоцити, еритроцити та клітини епітелію. Оцінка результатів дослідження за критерієм "норма/патоло-гія".

  6. Сечові циліндри. Мікроскопія осаду. Оцінка результатів дослідження за кри­терієм "норма/патологія".

  7. Кількісний метод дослідження осаду сечі за методом Нечипоренка. Правила збирання. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  8. Методи отримання шлункового вмісту: їх переваги та недоліки.

  9. Склад шлункового вмісту в нормі та зміни його при патології. Визначення фізичних властивостей шлункового вмісту.

  10. Хімічне дослідження шлункового вмісту. Дебіт-година та дефіцит хлоридної кислоти, оцінка ВАО, МАО,SАО. Оцінка результатів дослідження за критерієм "норма/патологія".

  11. Визначення молочної кислоти, значення дослідження.

  12. Мікроскопічне дослідження шлункового вмісту.

  13. Виготовлення препаратів та їх мікроскопія. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  14. Методи отримання дуоденального вмісту: їх переваги та недоліки.

  15. Фізичне дослідження дуоденального вмісту. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  16. Мікроскопія дуоденального вмісту. Морфологія елементів.

  17. Склад калу в нормі. Фізичні властивості калу в нормі та при патології. Правила збирання матеріалу для дослідження та доставки його в КДЛ.

  18. Хімічне дослідження калу. Визначення стеркобіліну, білірубіну, кров'яного пігменту тощо, їх діагностичне значення.

  19. Мікроскопічне дослідження калових мас. Оцінка результатів за критерієм "норма/патологія".

  20. Копрограма та її діагностичне значення.

  21. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту. Отримання його та правила доставки до лабораторії.

  22. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату.

  23. Хімічне дослідження рідини із серозних порожнин, діагностичне значення.

  24. Мікроскопічне дослідження випоту. Виготовлення препаратів та їх мікроскопія.

  25. Диференціальна діагностика транссудату та ексудату.

  26. Склад і фізіологічне значення спинномозкової рідини.

  27. Фізичні властивості ліквору: кількість, колір, прозорість, реакція, густина. Виявлення фібринозної плівки.

  28. Хімічне дослідження спинномозкової рідини. Визначення білка. Діагности-

чне значення.

  1. Мікроскопічне дослідження ліквору. Діагностична цінність дослідження.

  2. Профілактика СШДу

  3. Профілактика сироваткового гепатиту.

  4. Основні правила техніки безпеки в КДЛ.

  5. Види обліково-звітної документації.

  6. Правила санітарно-протиепідемічного режиму в КДЛ.

Каталог: attachments
attachments -> ҚазақТҰтынуодағЫ
attachments -> Элективті пәндер каталогы мамандық 5В070400 «Есептеу техникасы және бағдарламалық қамтамасыздандыру»
attachments -> Музей в открытом информационном пространстве
attachments -> Музей в открытом информационном пространстве
attachments -> Аудит пәнінен курстық ЖҰмыс жазу жөнінде әдістемелік нұСҚаулар, тақырыптар
attachments -> Капиталдыњ ауыспалы айналымы мен айналысы
attachments -> Бағдарламасы «Көлік құралдары»
attachments -> Кафедра Правового регулирования экономических отношений
attachments -> Қазтұтынуодағы


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет