Проблеми та перспективи золотодобувної промисловості України



жүктеу 54.86 Kb.
Дата17.04.2019
өлшемі54.86 Kb.

УДК 911.3

Виноградова А. Д., Добровольська Н. В.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Проблеми та перспективи золотодобувної промисловості України на прикладі Мужіївського родовища
Золотодобувна промисловість України почала розвиватися наприкінці 90-х років ХХ століття. За радянської влади ця підгалузь гірничої промисловості була відсутня, і відомі нині родовища (такі як Сауляк, Балка Широка, Сергіївське та ін.) не розроблялися. Винятком було лише Мужіївське золоторудне родовище, що знаходиться у межах Берегівського рудного поля на території Закарпатської області.

Порівняно зі світовими лідерами-родовищами за запасами та видобутком золота (Грасберг, Індонезія; Мурунтау, Узбекістан) Мужіївське родовище є незначним, проте з точки зору української золотовидобувної підгалузі його можна вважати найперспективнішим. Проведені наприкінці 90-х років геологічні дослідження показали, що родовище містить щонайменше 50 т золота, 800 т срібла, 400 тис. т свинцю та 800 тис. т цинку [1].

На сьогодні Мужіївське родовище має потенціал для того, щоб стати одним із найрозроблюваніших і найприбутковіших в Україні та Європі; може значно розвити та розширити золотовидобувну підгалузь промисловості і вивести її на якісно інший рівень; підняти на новий рівень вітчизняне ювелірне виробництво прикрас та коштовностей з українського золота; поповнити державну казну сталою неінфляціонною сумою. Однак для того, щоб родовище стало дійсно прибутковим та рентабельно-раціонально розроблюваним необхідно подолати чимало проблем, які безпосередньо пов’язані з власне родовищем.

У Мужіївському родовищі виділяються два основних мінеральних типи руд: власне золотовмісні та комплексні золотополіметалічні. У власне золотовмісних золота зв’язаного з мінералами-носіями — 5,8 %, а в поліметалічних — 66 % [2].

У 1999 році, коли було відкрито Мужіївську фабрику та рудник, золотодобуванням займалося підприємство ТОВ «Закарпатполіметали». Через зменшення фінансування та потоків інвестиції на розробку золотоносного родовища у період з 2001 по 2003 рік відбулося зменшення видобутку металу, що представлено на графіку (рис.). Максимальний видобуток золота становив 182 кг у 2005 році. Усього за 7 років роботи Мужіївської фабрики було видобуто 646,4 кг і перероблено 292, 711 тонни руди [5].



Рисунок. Добуток золота на Мужіївському родовищі протягом 1999–2005 років

З 2006 року видобуток золота в родовищі було призупинено через численні проблеми, пов’язані з екологічною ситуацією та фінансуванням. У 2010 році підприємство ТОВ «Закарпатполіметали» проголосило себе банкрутом, його збитки склали 17,538 млн грн (при уставному капіталі кампанії розміром в 34 млн грн).

У грудні 2011 року Верховна Рада прийняла закон, який дозволяв Національному Банку України займатися видобутком та виробництвом золота [3]. За даними державної служби геології та надр, на даний момент Мужіївське родовище — єдине в Україні родовище золота з офіційно затвердженими запасами. Генпроектувальником Мужіївського державного золото-поліметалічного комбінату є інститут «Кривбаспроект», а власником — підприємство НАК «Надра України» [3]. Наприкінці 2011 року Закарпатська обласна рада затвердила клопотання НАК «Надра України» про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою розробки Мужіївського золото-поліметалічного родовища на 20 років. На даний час планується фінансувати розробку родовища з національного бюджету.

Окрім ряду економічних проблем Мужіївське родовище має числені екологічні проблеми. Аналізи питної води річки Боржави, зроблені у 2004 р. показали, що вміст свинцю перевищував норму у 23 рази, до того ж у воді був присутній надлишок марганцю, заліза, цинку та інших важких металів [6]. Викид великої кількості високотоксичних ціанідів, які використовуються для видобутку й очистки руди, негативно та досить суттєво вплинув на природні умови навколо рудника.

Під час відкриття рудника 2012 року мешканці села Мужієва подали до Закарпатської обласної ради прохання не відкривати родовище, бо пов’язали з роботою рудника постійно зростаючий показник смертності місцевих жителів від онкологічних, серцево-судинних та захворювань шлунково-кишкового тракту. Це підтверджують дані Державної служби статистики України: за 2005 рік під час експлуатації родовища природний приріст населення області складав від’ємне значення (–706 осіб), а за даними на 2011 рік, під час якого родовище не розроблювалося вже шостий рік, природний приріст склав 3872 осіб [4]. «Золота лихоманка», яка новою хвилею розпочалася на Закарпатті може суттєво зашкодити цьому регіону як центру оздоровлення та туризму. Таким чином, постає й соціальна проблема щодо наслідків видобутку золота з Мужіївського родовища.

За даними Державного комітету статистики за 2011 рік в Україну було імпортовано 11832,4 кг золото, на яке з держбюджету було виділено 619,5 млн доларів (майже 5 млрд грн) [4]. Імпортоване в Україну золото використовується головним чином для поповнення золовалютного фонду держави та на виготовлення ювелірних виробів. Для використання українського золота у виробництві банківських металів окремі витрати підуть на ліцензію, яку зараз держава по фінансовим причинам не може купити. В той же час, видобуваючи власне золото, наша держава зможе вийти на видобуток однієї тонни корисної копалини протягом 3–5 років (за даними Інституту «Кривбаспроект»), що значно допоможе Україні поступово звільнитися від залежності імпорту, головним чином, з Швейцарії (43,5 % від загальної частки імпорту золота в Україну) та Голландії (33,4 %).

Собівартість одного грама українського золота лише на 5 гривень менша світової ринкової ціни. Одним з виходів зниження собівартості добутої золотоносної руди в Україні може стати впровадження ціанідних технологій. Проте недоліком даного способу видобутку є екологічне забруднення води, ґрунтів. Тому, на думку авторів, найперспективнішим та найдоречнішим способом видобутку золота може стати гравітаційний, при якому під струменем води важкі мінерали осідають, а легкі відсіваються. Гравітаційний метод не приводить до значних екологічних наслідків.

Для відновлення видобутку фінансуюча компанія, якою на даний момент є НАК «Надра України», повинна фінансувати видобуток стабільно, поступово прогресуючи і тим самим збільшуючи з кожним роком кількість видобуваного металу. Фактично власник родовища, який офіційно отримав згоду держави на розробку, є головним інвестором, тому його фінансова стабільність є буде важливою. А той фактор, що і власник і держава — це одна й та ж юридична особа у цьому випадку, є позитивним у плані стабільного розвитку та розробки родовища.

На 2011 рік на створення закарпатського золотовидобувного комплексу Україна витратила 26,5 млн грн. На сьогодні затрачені кошти не окупилися. Рентабельність розробки та видобутку може вирости, якщо золото виросте в ціні і разом з тим збільшиться його раціональне видобування; також не можна полишати й фактор стабільного фінансування, тому що родовище потребує довготривалого й постійного залучення коштів, бажано саме з державного бюджету.

Численні проблеми, пов’язані з екологічною ситуацією навколо родовища, що, свою чергу, негативно позначається на загальній демографічній ситуації як Берегівського району так і Закарпатської області, продовжують залишатися досить суттєвими, особливо з часу нового відкриття родовища. Впровадження гравітаційних технологій та вкладання інвестицій у розвиток інфраструктури може стати основою для екологічно безпечного та рентабельного видобутку золота. Добуток золота в Україні зможе самоокупитися, але на це потрібен певний час та залучення значних інвестицій для довготривалого та постійного виробництва, тобто для підтримки такої порівняно нової для України підгалузі, як золотовидобування.


Список використаних джерел: 1. Державна служба геології та надр України. — Режим доступу: — http://www.dgs.kiev.ua. 2. Гірничий енциклопедичний словник / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. 3. Офіційний сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: —http://portal.rada.gov.ua. 4. Державна служба статистики України. — Режим доступу: — http://www.ukrstat.gov.ua. 5. Офіційний сайт міста Ужгород. — Режим доступу: — http://www.uzhgorod.net.uа. 6. Міністерство екології та природних ресурсів. – Режим доступу: - http://www.menr.gov.ua


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет