Програма навчальної дисципліни макросоціологічні основи теорії антропосоціогенезу для студентів



Дата21.04.2019
өлшемі77 Kb.
түріПрограма



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Факультет соціології

Кафедра теорії та історії соціології




«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана


з навчальної роботи


______________________

«____»__________2015 року



ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Макросоціологічні основи теорії антропосоціогенезу

для студентів
напрям підготовки 6.030101 соціологія

КИЇВ – 2015

Розробник:

Цимбал Т.В.., асистент кафедри теорії та історії соціології, кандидат соціологічнимх наук

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол від «____» _____________ 2015 року №___

Голова науково-методичної ради ____________________ Бугров В.А.

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 2015 року

© ______________, 2015 рік

© ______________, 2016 рік

© ______________, 20___ рік



ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Макросоціологічні основи теорії антропосоціогенезу» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму «соціологія»

Дисципліна закладає основи сучасного наукового світогляду, ознайомлюючи студентів із найостаннішими досягненнями в вивченні еволюції людини та суспільства. Подаючи розвиток людини та людських суспільств у довгочасних масштабах, «Макросоціологічні основи теорії антропосоціогенезу» формує розуміння ширшого контексту, історичної зумовленості та динамічності об’єкта дослідження соціології.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є формування і розвиток анатомічно та поведінково сучасної людини та суспільства.

Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна «Макросоціологічні основи теорії антропосоціогенезу» спирається на знання здобуті в результаті опанування дисциплін «Вступ до спеціальності», «Соціальна антропологія» та «Історія соціології» і закладає підґрунтя для вивчення таких спеціальних дисциплін як «Актуальні проблеми соціології», «Теорія соціальних технологій» та «Соціологічні теорії глобалізації».
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:


  1. Поняття антропосоціогенезу. Доісторичний етап антропосоціогенезу.

  2. Історичний етап антропосоціогенезу. Становлення і головні трансформації складних суспільств.



1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Теорія антропосоціогенезу» є представлення біологічних передумов і причин формування анатомічно та поведінково сучасної людини, а також основних закономірностей та етапів розвитку соціальної організації.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія антропосоціогенезу» є сформувати основи знань про еволюцію людини та суспільства, а також навички мислення на довгострокову перспективу.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: основні поняття та теорії формування і розвитку сучасної людини та складних суспільств, особливості взаємозв’язку соціального та біологічного в розвитку сучасної людини.

вміти: працювати з текстами, пов’язувати об’єкт соціологічного дослідження з довгочасним контекстом розвитку суспільства, співвідносити загальні та конкретні причини історичного розвитку, порівнювати суспільства різних історичних типів.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 годин/2 кредити ECTS. Зокрема: лекції – 12 год. семінарські заняття – 12 год., самостійна робота – 48 год.



  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання залік.

  2. Засоби діагностики успішності навчання Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою, що включає рейтингові бали за аудиторну роботу, самостійну роботу, модульний контроль та залік.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Змістовий модуль 1. Поняття антропосоціогенезу. Доісторичний етап антропосоціогенезу
ТЕМА 1. Поняття антропосоціогенезу. Причини сучасної актуалізації досліджень в галузі антропосоціогенезу. Методи і труднощі дослідження еволюційного минулого людини (12 год.)

Поняття антропосоціогенезу, історія та причини його вивчення. Сучасна актуалізація досліджень в галузі антропосоціогенезу: ідеологічні та практичні причини. Теорія антропосоціогенезу і релігія. Особливості дослідження антропосоціогенезу. Людство як історична система. Особливості дослідження історичних систем. Вплив ідеологічних протистоянь на дослідження в галузі антропосоціогенезу.

Палеоантропологія та її обмеження. Датування та його значення для дослідження еволюційного минулого людини. Науковий потенціал методів генетичних досліджень.
ТЕМА 2. Взаємозв’язок соціального та біологічного в формуванні сучасної людини. Поведінкова сучасність. Формування та розселення анатомічно й поведінково сучасної людини (12 год.)

Співвідношення біологічного та соціального в доісторичній та історичній еволюції людини. Поведінкова сучасність і «Великий стрибок уперед». Гіпотеза про соціальний мозок (Робін Данбар). Роль символізму в становленні поведінкової сучасності. Гіпотеза про визволення з-під ярма близькості (Клайв Ґембл). Зміни в технологіях та способі життя: гнучке харчування, ущільнення дітонароджень, групове полювання, зміна демографічного складу людських груп. Мова як соціальна технологія. Універсальна граматика і поведінкова сучасність. Хвилі розселення людства з Африки.


ТЕМА 3. Поняття, передумови виникнення та значення людської культури (11 год.)

Поняття людських універсалій та їх зв’язок із біологічною та соціальною еволюцією людини. Універсальність емоцій (Пол Екман). Типи людських універсалій (Дональд Браун). Причини існування людських універсалій: дифузія стародавніх корисних культурних характеристик, відображення культурою фізичних фактів, функціонування, структура й еволюція людської психіки. Універсальна граматика як культурна універсалія (Ноам Хомський).

Фундаментальні характеристики людської культури (Джордж Мердок).

Змістовий модуль 2. Історичний етап антропосоціогенезу. Становлення і головні трансформації складних суспільств
ТЕМА 4. Неолітична революція і постання складних суспільств (11 год.)

Неолітична революція як зміна відносин людства із природним довкіллям. Причини Неолітичної революції. Переваги осілості. Поняття суспільної складності. Вплив Неолітичної революції на ускладнення організації суспільств. Неолітична революція і становлення релігії. Біологічні та соціальні наслідки Неолітичної революції. Неолітична революція і нерівності між народами.


ТЕМА 5. Еволюція складних суспільств та їх взаємодії з довкіллям (12 год.)

Поняття суспільної складності. Рушійні сили ускладнення соціальної організації. Підсистеми суспільства та їх диференціація в процесі зростання суспільної складності. Історичні типи суспільств за рівнем складності: ватага, плем’я, вождівство, держава. Поняття та причини колапсу суспільної складності.

Природа як зовнішнє середовище соціальних систем. Еволюційні зміни відносин людства із природним довкіллям. Епідемії як наслідки порушення екологічного балансу між суспільством та природним довкіллям. Періодизація хвиль смертності в історії людства. Інституційні реакції на епідемії.
ТЕМА 6. Промислова революція, становлення і особливості модерних суспільств (12 год.)

Промислова революція: її причини і наслідки. Економічні, політичні та психологічні аспекти формування модерних суспільств у ХVІІІ столітті. Індустріальна система виробництва та принципи її функціонування: стандартизація, спеціалізація, синхронізація, концентрація, максималізація, централізація (Елвін Тофлер). Зв’язок індустріальної системи з формуванням дисциплінарного суспільства (Мішель Фуко) та становленням механізмів психічного самоконтролю (Норберт Еліас).



Поняття глобалізації та її роль в історії. Особливості архаїчних глобалізацій. Рушійні сили архаїчних глобалізацій: ідея всесвітнього царства, світові релігії, гуморальна концепція тіла й землі (Кристофер Бейлі). Протоглобалізації. Новочасна глобалізація як наслідок індустріалізму та її особливості порівняно з архаїчними глобалізаціями. Рушійні сили новочасної глобалізації: націоналізм, капіталізм, демократія, консьюмеризм. Наслідки сучасної глобалізації для людини та суспільства.
5. Список рекомендованої літератури

  1. Велз Спенсер. Посіви Пандори: Непередбачена ціна цивілізації. – К.: «Ніка-Центр», 2011. – С. 43–45, 72–79.

  2. Даймонд Джаред. Зброя, мікроби і харч: Витоки нерівностей між народами. – К.: «Ніка-Центр», 2012. – С. 33–49, 81–88, 189–207, 256–282, 406–411.

  3. Еліас Норберт. Процес цивілізації: Соціогенетичні і психогенетичні дослідження / Пер. з нім. Олекса Логвиненко. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. – С. 502–519, 525–545.

  4. Каттон Уильям мл. Конец техноутопии: Исследование экологических причин коллапса западной цивилизации. – К.: ЭкоПраво, 2006. – С. 33–46.

  5. Мёрдок, Джордж Питер. Фундаментальные характеристики культуры // Антология исследований культуры. Т. 1. Интерпретация культуры. – Санкт-Петербург: Университетская книга, 1997. – С. 49–57.

  6. Парсонс Талкотт. Общества / Парсонс Талкотт. О социальных системах. – М.: Академический проект, 2002. – С. 802–804, 812–829.

  7. Поланьи Карл. Великая трансформация. Политические и экономические истоки нашего времени. – Москва: «Алетейя», 2002. – С. 55–68.

  8. Радимен Вільям. Плуг, мор і нафта: Як людство здобуло контроль над кліматом. – К.: «Ніка-Центр», 2013. – С. 161–184.

  9. Тоффлер Елвін. Третя хвиля / Пер. з англ. Андрій Євса. – К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. – С. 19–26, 49–61, 92–101.

  10. Фуко Мішель. Наглядати й карати: Народження в’язниці / Пер. з фр. Петро Таращук. – К.: Основи, 1998. – С. 213–222, 241–243.

  11. Хомський Ноам. Роздуми про мову. – Л.: «Ініціатива», 2000. – С. 31–40, 67–74.

  12. Цимбал Тарас. Спенсер Велз і його дослідження в царині популяційної генетики людства // Спенсер Велз. Посіви Пандори: Непередбачена ціна цивілізації. – К.: «Ніка-Центр», 2011. – С. 7–14.

  13. Bayly Christopher Alan. ‘Archaic’” and ‘Modern’ Globalization in the Eurasian and African Arena, c.1750–1850 //  Hopkins A. D. (ed.) Globalization in World History. – London: Pimlico, 2002. – Pp. 47–57.

  14. Brown, Donald E. Human Universals, Human Nature & Human Culture // Daedalus. – Vol. 133. – No. 4. – 2004. – Pp. 47–54.

  15. Coyne Jerry. Why Evolution is True. – New York: Viking, 2010. – P. 190–220,

  16. Dennis Pirages. Nature, disease, and globalization: An evolutionary perspective / Globalization as Evolutionary Process: Modeling Global Change / Ed. by George Modelski, Tessaleno Devezas, and William R. Thompson. – New York: Routledge, 2008. – Pp. 226–241.

  17. Diamond Jared. The Third Chimpanzee: The Evolution and Future of the Human Animal. – New York: HarperPerennial, 1992. – P. 15–31.

  18. Dunbar, Robin. The Social Brain Hypothesis // Evolutionary Anthropology. – 1998. – No. 6. – Pp. 178–190.

  19. Päabo, Svante. Neanderthal Man: In Search of Lost Genomes. – New York: Basic Books, 2014. – P. 185–200.

  20. Stringer Chris. Lone Survivors: How We Came to be the Only Humans on Earth. – New York: Times Books, 2012. – P. 16–35, 36–58, 108–110, 112–130, 146–164, 171–204, 209–242, 265–278.

  21. Tainter Joseph. The Collapse of Complex Societies. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – Pp. 22–38, 91–126.

Каталог: sites -> default -> files -> course -> abstract
files -> Ќазаќстан Республикасыныѕ мемлекеттік ќўпияларын ќорєаудыѕ
files -> Заң жобаның ғылыми құқықтық сараптаманың
files -> Беткі сулардың сапасын талдау: НҰра өзені алабының мысалында
files -> Этносаралық Үйлесімділік жүйесіндегі саяси-мәдени механизмдердің орны әлеуметтік ғылым магистрі, аға оқытушы Сыздықова С. М
abstract -> Програма навчальної дисципліни історія соціології: Західна соціологія середини ХХ століття для студентів


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет