Розведення тварин актуальні проблеми

Головним показником ефективності виробництва у господарстві є використання землі. Показником ефективності використання землі є структура посівних площ.

Ефективність використання у господарстві земель наведено в структурі посівних площ за останні три роки (мал. 1).

Мал. 1. Динаміка та структура посівних площ.

Аналізу даних свідчить, що зернові і технічні культури займають значну частину посівних площ. Так зернові культури в структурі 2008 року займають 31,76%, технічні 18,76%. Під кормові культури зайнято в структурі посівних площ також значна частина 5%, що складає 320га. За 2008 рік спостерігається збільшення посівних площ зайнятих під зернові культури на 1,3%. За останні три роки спостерігається збільшення посівних площ на 3,6%, і відбулось це за рахунок зменшення площі під чистим паром.

Приватне сільськогосподарське підприємство “Молнія-1” спеціалізується на вирощуванні зерна, цукрових буряків та соняшника. Господарство має свій цех переробки сільськогосподарської продукції, пекарню, цех кондитерських виробів. Нажаль, галузь тваринництва в господарстві слабо розвинена, в цілому за останні 5 років тваринництво для господарства є збитковим.

У ПСП «Молнія -1» галузь свинарства представлена тваринами української степової білої породи. Ця порода за чисельністю знаходиться на другому місці (6-12%) у структурі порід м’ясо-сального напрямку продуктивності, які розводяться в Україні. За розмірами свині великі, жива маса дорослих кнурів сягає 300-350кг, довжина тулуба 170-180см, свиноматок — відповідно 230-260кг та 158-162см, багатоплідність 10-12 поросят. Великоплідність 1,15кг, скоростиглість 190-195 днів, вихід м’яса 55-58%,

товщина шпику 30-32мм, маса окосту 10-11кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 750-860г, витрати корму 3,5-4,0 корм. од. на 1кг приросту (табл.3).

3. Характеристика породи за основними показниками

Високу багатоплідність і молочність, добрі материнські якості і життєздатність молодняку, придатного для інтенсивної відгодівлі, в ПСП «Молнія–1» забезпечують молоді свинки при першому покритті у віці 9-10 місяців з живою масою 120-130 кг. Щоб досягти таких результатів, середньодобові прирости свинок на вирощуванні мають бути не менше 500 г, що можливо лише за умови повноцінної годівлі. Небажані й дуже високі прирости при вирощуванні свинок, бо це призводить до зайвого осалювання тварин і погіршення якості приплоду.

У другій половині поросності маткам збільшують частку концентрованих кормів. В перший період поросності до раціону входить концентратів 60-65%, соковитих і зелених кормів – 25-30 і трав'яного борошна - 10%, то в завершальний період концентратів не менше 70-75%, соковитих і зелених кормів - 17-22, грубих - 8%. У літній період у раціон свиноматок обов'язково входять зелені корми. Годування поросних свиноматок у господарстві дворазове, групове.

Поросятам-сисунам на 3-й день життя дають чисту воду, яку міняють не рідше двох разів на день. Аби призвичаїти поросят до різних кормів їм, починаючи з 7-10 дня після народження, дають у невеликій кількості підживлення. За систематичного підживлення концентратами їх травна система розвивається швидше. У результаті поросята набувають здатності у подальшому споживати більше корму і ростуть краще. Для цього поросятам з 5-7-го дня життя дають піджарене зерно ячменю, кукурудзи та інше. Біологічна повноцінність суміші кормів досягається введенням сухого молока або його замінників, рибного борошна і соєвого шроту, жиру або рослинної олії. У склад підкорму входить речовини, які стимулюють ріст поросят, - вітаміни, мікроелементи, кормові фосфати, крейда, сіль. За два місяці вирощування (до відняття) на порося витрачається від 15 до 20кг суміші концентратів (мал. 2).

Відлучення поросят у господарстві проводять у віці 60 днів. Відлучення проводять поступово, зменшуючи свиноматці даванку соковитих кормів і за 3-5 днів до відлучення зменшити їх на 25-30%, в основному за рахунок молокогінних кормів. За 4-5 днів до відлучення поросят до свиноматки підпускають рідше, збільшуючи проміжки часу між ссаннями і поступово доводячи число їх з чотирьох до одного разу на добу. В цей період слідкують за станом вим'я у свиноматки.

Годівля відлучених поросят здійснюється кормосумішю, яка приготована в умовах господарства. Концентрати перед згодовуванням змішують з соковитими або зеленими кормами та зволожують водою чи знятим молоком.

Мал. 2. Схема підкормки поросят-сисунів.

1. 
   Герасимов В.И. Свиноводство и технология производства свинины.-Харьков, 1995.-347 с.
   
2. 
   Герасимов В.І., Цицюрский Л.М., Барановский Д.І.та ін. Свинарство та технологія виробництва свинини .- X.: Еспада, 2003.- 244 с.
   
3. 
   Свинарство України: Навчальній посібник для підготовки фахівців у аграрних вищих закладах освіти ІІ – ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва»/ В.І. Герасімов, В.М. Нагаєвич, Д.І. Барановський та інш. -Х.: Еспада, 2008.- 480 с.
   
4. 
   www.agrotride.com.ua.
   
5. 
   www.ukragroportal.com
   

УДК 636.4.082

На першому етапі досліджень перевагу за комплексом відгодівельних якостей мали підсвинки полтавської м'ясної і червоної білопоясої порід. На другому етапі при чистопородному розведенні молодняку, одержаних в умовах експериментальної бази, показники середньодобового приросту були кращими у тварин великої білої породи [1].

Показники забійних якостей чистопородних підсвинків, що одержані у двох серіях дослідів підтвердили традиційний розподіл генотипів за м'ясним, сальним і універсальним напрямками продуктивності.

Так, тварини миргородської і великої чорної порід мали найкоротші (94,6 і 90,0 см) і найбільш осалені туші (товщина шпику відповідно 35,1 і 38,0 мм, вихід м'яса – 56,3 і 55,8%). У той же час свині м'ясних генотипів мали більшу масу окосту (11,6 – 12,1кг), довжину туші (98 – 100см) і площу «м'язового вічка» (28,2 – 36,1см.кв), а також меншу товщину шпику (26,0 – 28,0мм).

Оцінка молодняку на експериментальній базі Інституту свинарства УААН

Оцінка росту і розвитку

Оцінка перетравності кормів та засвоєння азоту корму

Вивчення рівня стресчутливості

Імуногенетичні дослідження

Біохімічні дослідження

Етнологічні дослідження

Оцінка відгодівельних і м’ясних якостей

Вивчення фізико-хімічних показників якості м'яса, сала і кісток

Вирощування ремонтного молодняку

Оцінка репродуктивних якостей свиноматок при міжпородному схрещуванні та гібридизації

Контрольна відгодівля помісей і гібридів

Економічна оцінка генотипів

Дослідження репродуктивних якостей свиноматок підтвердили, що багатоплідність має зворотній взаємозв'язок з показником великоплідності. Так, матки порід універсального напрямку продуктивності великої білої і української степової білої народжували поросят меншою живою масою, ніж свиноматки великої чорної, української м'ясної і червоної білопоясої порід. Маса гнізда при відлученні в 45 – денному віці залежала від багатьох факторів і була найкращою у свиноматок української степової білої породи – 117,8кг.

Якість м'яса основних генотипів, що розводяться в Україні, була в межах норми і відповідала загальноприйнятим вимогам. Інтенсивна селекція генотипів у напрямку підвищення м'ясності не вплинула на погіршення якостей їх м'язової тканини. За технологічними властивостями і хімічним складом м’яса свиней української степової білої породи мало найкращі показники [2].

Результати фізіологічних досліджень довели, що свині великої білої породи мали найвищі коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини корму (81,26 та 82,70 %). Протеїн корму краще за інших перетравляли підсвинки м’ясних генотипів (75,9 -77,4%), а найнижчий коефіцієнт перетравності протеїну був відмічений у тварин великої чорної породи – 73,4%. Свині м’ясних генотипів найкраще засвоювали азот корму, а у тварин сального напрямку продуктивності цей показник був значно нижчий – 65,84–66,24%.

Рівень спермопродукції кнурців з віком значно зростав. Найбільш вагома динаміка збільшення об’єму еякуляту, концентрації, життєздатності сперміїв відбувалася з п’ятого по восьмий місяці життя. Підтверджено, що від кнурців 9 – 10-місячного віку можна отримувати по два еякуляти на тиждень без зниження якості їх спермопродукції. При цьому отримані еякуляти кнурців великої чорної, української степової білої, полтавської м’ясної і української м’ясної порід порівняно з аналогом великої білої породи характеризувалися кращими показниками. Серед тварин різних поєднань на третьому етапі досліджень кращі показники багатоплідності мали свиноматки великої білої породи в поєднанні з кнурами великої чорної, полтавської м’ясної і червоної білопоясої, а найбільша маса гнізда при відлученні у 45 днів спостерігалася у маток поєднання велика біла + велика чорна – 122,2кг.

Найкращими відгодівельними якостями серед тварин різних поєднань відзначалися гібридні підсвинки полтавської м’ясної + української м’ясної і полтавської м’ясної + червоної білопоясої. Туші підсвинків одержаних від поєднань вітчизняних м’ясних генотипів (полтавська м’ясна, українська м’ясна і червона білопояса), мали більш тонкий шпик, більшу масу окосту і кращий вихід м’яса.

Найбільший економічний ефект, який виражений показниками дохідності та рентабельності, був одержаний при відгодівлі молодняку свиней полтавської м’ясної, червоної білопоясої порід та поєднань полтавської м’ясної + червоної білопоясої і червоної білопоясої + української м’ясної [3, 4].