Розведення тварин актуальні проблеми



жүктеу 3.39 Mb.
бет13/17
Дата04.03.2018
өлшемі3.39 Mb.
түріРішення
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Відповідно даних цієї таблиці 1 загальна площа ріллі за останні 2 роки більш стабільна, а в порівнянні з 2006 р. до 2008 р. зросла на 310,62га, сіножаті і пасовища останні два роки є постійними. Такі зміни проходять в зв`язку з рухом земельних актів на право власності на землю. Такий рух земельних паїв негативно впливає на виробництво, не дає повної змоги правильно використовувати сівозміни, складає негативне явище в виробництві, призводить до порушення дисципліни і ін.

Головним показником ефективності виробництва у господарстві є використання землі. Показником ефективності використання землі є структура посівних площ.

Ефективність використання у господарстві земель наведено в структурі посівних площ за останні три роки (мал. 1).

Мал. 1. Динаміка та структура посівних площ.

Аналізу даних свідчить, що зернові і технічні культури займають значну частину посівних площ. Так зернові культури в структурі 2008 року займають 31,76%, технічні 18,76%. Під кормові культури зайнято в структурі посівних площ також значна частина 5%, що складає 320га. За 2008 рік спостерігається збільшення посівних площ зайнятих під зернові культури на 1,3%. За останні три роки спостерігається збільшення посівних площ на 3,6%, і відбулось це за рахунок зменшення площі під чистим паром.

Приватне сільськогосподарське підприємство “Молнія-1” спеціалізується на вирощуванні зерна, цукрових буряків та соняшника. Господарство має свій цех переробки сільськогосподарської продукції, пекарню, цех кондитерських виробів. Нажаль, галузь тваринництва в господарстві слабо розвинена, в цілому за останні 5 років тваринництво для господарства є збитковим.



Галузь тваринництва представлена в господарстві скотарством, свинарством і конярством (табл.2).

2. Поголів'я тварин на кінець року та їх продуктивність


Показники

2006рік

2007рік

2008рік

2008 рік у % до 2006 року

Велика рогата худоба

300

420

501

167

В т.ч. корови

95

100

112

117,9

Свині

750

800

808

107,7

В т.ч. свиноматки

45

50

59

131,1

Коні, всього

3

3

3

100

В т.ч. кобили

1

1

1

100

Надій на 1 корову, кг

2900

3350

3486

120,2

Сер. доб. приріст, г: вел. рог. худ.

200

250

255

127,5

свиней

273

316

308

112,8

Вихід на 100 маток, гол: поросят

1222

1533

1495

122,3

Аналізуючи таблицю 2, можна сказати, що поголів'я свиней за останні три роки збільшилося. Так поголів'я свиней у 2008 році склало 808 голів, що на 7,7% більше показника 2007 року. Поголів'я великої рогатої худоби також збільшилось на 67% у порівнянні з 2006роком. Поряд з підвищенням кількості поголів'я збільшилась і їх продуктивність. Так середньодобові прирости свиней і великої рогатої худоби збільшились на 27,5%, 12,3%, вихід приплоду на 100 маток також збільшився, поросят на 22,3 %, надій на 1 корову а 20,2%.

У ПСП «Молнія -1» галузь свинарства представлена тваринами української степової білої породи. Ця порода за чисельністю знаходиться на другому місці (6-12%) у структурі порід м’ясо-сального напрямку продуктивності, які розводяться в Україні. За розмірами свині великі, жива маса дорослих кнурів сягає 300-350кг, довжина тулуба 170-180см, свиноматок — відповідно 230-260кг та 158-162см, багатоплідність 10-12 поросят. Великоплідність 1,15кг, скоростиглість 190-195 днів, вихід м’яса 55-58%,

товщина шпику 30-32мм, маса окосту 10-11кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 750-860г, витрати корму 3,5-4,0 корм. од. на 1кг приросту (табл.3).

3. Характеристика породи за основними показниками


Основні показники




Жива маса, кг

Кнури

Свиноматки

300-350

230-260

Довжина тулуба, см

170-180

158-162

Багатоплідність, поросят

10-12

Великоплідність, кг.

1,15

Скоростиглість, днів

190-195

Вихід м’яса, %

55-58

Товщина шпику, мм.

30-32

Маса окосту, кг.

10-11

Середньодобовий приріст на відгодівлі, гр.

750-860

Витрати корму, корм.од. на 1кг приросту

3,5-4,0

У господарстві добре налагоджена система племінної роботи для підтримання високої продуктивності у свиноматок. Для цього у господарстві створена племінна група, у якій находяться найбільш високопродуктивні свині з міцною конституцією. Кількість тварин у племінній групі становить приблизно 15%.

Високу багатоплідність і молочність, добрі материнські якості і життєздатність молодняку, придатного для інтенсивної відгодівлі, в ПСП «Молнія–1» забезпечують молоді свинки при першому покритті у віці 9-10 місяців з живою масою 120-130 кг. Щоб досягти таких результатів, середньодобові прирости свинок на вирощуванні мають бути не менше 500 г, що можливо лише за умови повноцінної годівлі. Небажані й дуже високі прирости при вирощуванні свинок, бо це призводить до зайвого осалювання тварин і погіршення якості приплоду.



4. Базові раціони для підсисних свиноматок

Корми і добавки

Підсисні матки

Зимовий

Літній

Комбікорм

5,5

4,6

В т.ч. БВМД

1,1

0,92

премікс

55

46

Комбінований силос

0,5

-

Кормові буряки

3,5

-

Молоко

-

-

Відвійки

-

2,0

Зелені корми (люцерн.)

-

3,5

Кормових одиниць

6,2

6,2

Обмінної енергії, мДж

69

69

Продовж. табл. 4

Сухої речовини, кг

4,8

4,9

Сирого протеїну, г

890

960

Перетравного протеїну, г

685

720

Лізину, г

40

43,0

Метіон.+цист. г

20

21

Кальцію, г

44

48

Фосфору, г

36

40

В першій половині поросності в ПСП «Молнія – 1» до раціону свиноматок включають більше об'ємистих кормів (силосу, коренеплодів, зеленої маси, трав'яного борошна) і менше концентратів, оскільки для розвитку зародків у цей період потрібна невелика кількість поживних речовин.

У другій половині поросності маткам збільшують частку концентрованих кормів. В перший період поросності до раціону входить концентратів 60-65%, соковитих і зелених кормів – 25-30 і трав'яного борошна - 10%, то в завершальний період концентратів не менше 70-75%, соковитих і зелених кормів - 17-22, грубих - 8%. У літній період у раціон свиноматок обов'язково входять зелені корми. Годування поросних свиноматок у господарстві дворазове, групове.

Поросятам-сисунам на 3-й день життя дають чисту воду, яку міняють не рідше двох разів на день. Аби призвичаїти поросят до різних кормів їм, починаючи з 7-10 дня після народження, дають у невеликій кількості підживлення. За систематичного підживлення концентратами їх травна система розвивається швидше. У результаті поросята набувають здатності у подальшому споживати більше корму і ростуть краще. Для цього поросятам з 5-7-го дня життя дають піджарене зерно ячменю, кукурудзи та інше. Біологічна повноцінність суміші кормів досягається введенням сухого молока або його замінників, рибного борошна і соєвого шроту, жиру або рослинної олії. У склад підкорму входить речовини, які стимулюють ріст поросят, - вітаміни, мікроелементи, кормові фосфати, крейда, сіль. За два місяці вирощування (до відняття) на порося витрачається від 15 до 20кг суміші концентратів (мал. 2).

Відлучення поросят у господарстві проводять у віці 60 днів. Відлучення проводять поступово, зменшуючи свиноматці даванку соковитих кормів і за 3-5 днів до відлучення зменшити їх на 25-30%, в основному за рахунок молокогінних кормів. За 4-5 днів до відлучення поросят до свиноматки підпускають рідше, збільшуючи проміжки часу між ссаннями і поступово доводячи число їх з чотирьох до одного разу на добу. В цей період слідкують за станом вим'я у свиноматки.

Годівля відлучених поросят здійснюється кормосумішю, яка приготована в умовах господарства. Концентрати перед згодовуванням змішують з соковитими або зеленими кормами та зволожують водою чи знятим молоком.

Мал. 2. Схема підкормки поросят-сисунів.



Висновки. З метою вдосконалення технології вирощування та відгодівлі свиней необхідно: 1. Забезпечити збереження отриманого приплоду. 2. Довести середньодобові прирости до 500-550 гр. 3. Знизити витрати кормів до 4,2-4,5 корм. од. 4. Проводити м’ясну відгодівлю до живої маси однієї голови 120 кг. 5. Створити оптимальні умови утримання тварин та інших елементів загальної технології виробництва. 6. Впровадити сучасні методи і форми організації оплати праці.
Література

  1. Герасимов В.И. Свиноводство и технология производства свинины.-Харьков, 1995.-347 с.

  2. Герасимов В.І., Цицюрский Л.М., Барановский Д.І.та ін. Свинарство та технологія виробництва свинини .- X.: Еспада, 2003.- 244 с.

  3. Свинарство України: Навчальній посібник для підготовки фахівців у аграрних вищих закладах освіти ІІ – ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва»/ В.І. Герасімов, В.М. Нагаєвич, Д.І. Барановський та інш. -Х.: Еспада, 2008.- 480 с.

  4. www.agrotride.com.ua.

  5. www.ukragroportal.com

УДК 636.4.082



ПОРОДОВИПРОБУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ГЕНОФОНДУ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ
Грибенюк Т., студентка 3 курсу технологічного факультету

Хоменко О.І., науковий керівник, асистент

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність проблеми. На сьогодні в господарствах України з різною формою власності розводять понад десять вітчизняних та закордонних порід і спеціалізованих генотипів свиней. За своїми біологічними особливостями і господарськокорисними ознаками вони значно відрізняються між собою навіть у межах однієї природно кліматичної зони.

Завдання дослідження. З метою раціонального використання свиней різних порід, типів і ліній, а також спрямованого коригування процесу їх подальшого вдосконалення необхідне проведення періодичного порівняльного їх випробування для вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей при розведенні «в собі» та для ефективного використання кращих поєднань у зональних системах розведення і гібридизації.

Матеріали і методи дослідження. На відміну від інших країн в Україні така важлива робота з поліпшення й ефективного використання генетичного потенціалу свиней на державному рівні ще не проводилася. Ураховуючи актуальність та народно - господарське значення проблеми, в 1999 – 2002рр. на експериментальній базі ДГ «Тахтаулово» Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН було проведено порівняльне породовипробування свиней основних генотипів, що розводяться в Україні, та їх різних поєднань для визначення напрямку подальшої роботи з кожним з них, а також для розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення племінної бази та збільшення обсягу виробництва свинарської продукції.

Результати дослідження. Породовипробування провели в три етапи протягом 2,5 – 3х років за схемою Рис 1.

На першому етапі досліджень перевагу за комплексом відгодівельних якостей мали підсвинки полтавської м'ясної і червоної білопоясої порід. На другому етапі при чистопородному розведенні молодняку, одержаних в умовах експериментальної бази, показники середньодобового приросту були кращими у тварин великої білої породи [1].

Показники забійних якостей чистопородних підсвинків, що одержані у двох серіях дослідів підтвердили традиційний розподіл генотипів за м'ясним, сальним і універсальним напрямками продуктивності.

Так, тварини миргородської і великої чорної порід мали найкоротші (94,6 і 90,0 см) і найбільш осалені туші (товщина шпику відповідно 35,1 і 38,0 мм, вихід м'яса – 56,3 і 55,8%). У той же час свині м'ясних генотипів мали більшу масу окосту (11,6 – 12,1кг), довжину туші (98 – 100см) і площу «м'язового вічка» (28,2 – 36,1см.кв), а також меншу товщину шпику (26,0 – 28,0мм).


I етап

Вибір базових племінних господарств основних генотипів свиней.

Відбір вихідного поголів’я





Оцінка молодняку на експериментальній базі Інституту

свинарства УААН






Контрольне вирощування молодняку

Контрольна відгодівля








Оцінка росту і розвитку

Оцінка перетравності кормів та засвоєння азоту корму

Вивчення рівня стресчутливості

Імуногенетичні дослідження

Біохімічні дослідження

Етнологічні дослідження

Оцінка відгодівельних і м’ясних якостей

Вивчення фізико-хімічних показників якості м'яса, сала і кісток


II етап

Оцінка репродуктивних якостей свиноматок різних генотипів

при чистопородному розведенні




Вирощування ремонтного молодняку



Контрольна відгодівля


III етап

Оцінка репродуктивних якостей свиноматок при міжпородному схрещуванні та гібридизації



Контрольна відгодівля помісей і гібридів




Економічна оцінка генотипів

Рис. 1. Схема проведення породовипробування

Дослідження репродуктивних якостей свиноматок підтвердили, що багатоплідність має зворотній взаємозв'язок з показником великоплідності. Так, матки порід універсального напрямку продуктивності великої білої і української степової білої народжували поросят меншою живою масою, ніж свиноматки великої чорної, української м'ясної і червоної білопоясої порід. Маса гнізда при відлученні в 45 – денному віці залежала від багатьох факторів і була найкращою у свиноматок української степової білої породи – 117,8кг.

Якість м'яса основних генотипів, що розводяться в Україні, була в межах норми і відповідала загальноприйнятим вимогам. Інтенсивна селекція генотипів у напрямку підвищення м'ясності не вплинула на погіршення якостей їх м'язової тканини. За технологічними властивостями і хімічним складом м’яса свиней української степової білої породи мало найкращі показники [2].

Результати фізіологічних досліджень довели, що свині великої білої породи мали найвищі коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини корму (81,26 та 82,70 %). Протеїн корму краще за інших перетравляли підсвинки м’ясних генотипів (75,9 -77,4%), а найнижчий коефіцієнт перетравності протеїну був відмічений у тварин великої чорної породи – 73,4%. Свині м’ясних генотипів найкраще засвоювали азот корму, а у тварин сального напрямку продуктивності цей показник був значно нижчий – 65,84–66,24%.

Рівень спермопродукції кнурців з віком значно зростав. Найбільш вагома динаміка збільшення об’єму еякуляту, концентрації, життєздатності сперміїв відбувалася з п’ятого по восьмий місяці життя. Підтверджено, що від кнурців 9 – 10-місячного віку можна отримувати по два еякуляти на тиждень без зниження якості їх спермопродукції. При цьому отримані еякуляти кнурців великої чорної, української степової білої, полтавської м’ясної і української м’ясної порід порівняно з аналогом великої білої породи характеризувалися кращими показниками. Серед тварин різних поєднань на третьому етапі досліджень кращі показники багатоплідності мали свиноматки великої білої породи в поєднанні з кнурами великої чорної, полтавської м’ясної і червоної білопоясої, а найбільша маса гнізда при відлученні у 45 днів спостерігалася у маток поєднання велика біла + велика чорна – 122,2кг.

Найкращими відгодівельними якостями серед тварин різних поєднань відзначалися гібридні підсвинки полтавської м’ясної + української м’ясної і полтавської м’ясної + червоної білопоясої. Туші підсвинків одержаних від поєднань вітчизняних м’ясних генотипів (полтавська м’ясна, українська м’ясна і червона білопояса), мали більш тонкий шпик, більшу масу окосту і кращий вихід м’яса.

Найбільший економічний ефект, який виражений показниками дохідності та рентабельності, був одержаний при відгодівлі молодняку свиней полтавської м’ясної, червоної білопоясої порід та поєднань полтавської м’ясної + червоної білопоясої і червоної білопоясої + української м’ясної [3, 4].


Каталог: resurs -> zbirn -> stud
resurs -> Тақырыбы: «Адамгершілік-рухани байлық» Мақсаты
resurs -> Ѓылыми кітапхана
resurs -> «Астықты экспорттаушыға астық экспорттаушының мемлекеттік астық ресурстарына астық жеткізу бойынша міндеттемелерді сақтауы туралы растама беру» мемлекеттiк көрсетілетін қызмет стандарты
resurs -> Библиографический указатель «Халық қаһарманы Бауыржан Момышұлы»
resurs -> Древний и современный Тараз
stud -> Міністерство аграрної політики України


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет