Відповідно даних цієї таблиці 1 загальна площа ріллі за останні 2 роки більш стабільна, а в порівнянні з 2006 р. до 2008 р. зросла на 310,62га, сіножаті і пасовища останні два роки є постійними. Такі зміни проходять в зв`язку з рухом земельних актів на право власності на землю. Такий рух земельних паїв негативно впливає на виробництво, не дає повної змоги правильно використовувати сівозміни, складає негативне явище в виробництві, призводить до порушення дисципліни і ін.
Головним показником ефективності виробництва у господарстві є використання землі. Показником ефективності використання землі є структура посівних площ.
Ефективність використання у господарстві земель наведено в структурі посівних площ за останні три роки (мал. 1).
Мал. 1. Динаміка та структура посівних площ.
Аналізу даних свідчить, що зернові і технічні культури займають значну частину посівних площ. Так зернові культури в структурі 2008 року займають 31,76%, технічні 18,76%. Під кормові культури зайнято в структурі посівних площ також значна частина 5%, що складає 320га. За 2008 рік спостерігається збільшення посівних площ зайнятих під зернові культури на 1,3%. За останні три роки спостерігається збільшення посівних площ на 3,6%, і відбулось це за рахунок зменшення площі під чистим паром.
Приватне сільськогосподарське підприємство “Молнія-1” спеціалізується на вирощуванні зерна, цукрових буряків та соняшника. Господарство має свій цех переробки сільськогосподарської продукції, пекарню, цех кондитерських виробів. Нажаль, галузь тваринництва в господарстві слабо розвинена, в цілому за останні 5 років тваринництво для господарства є збитковим.
Галузь тваринництва представлена в господарстві скотарством, свинарством і конярством (табл.2).
2. Поголів'я тварин на кінець року та їх продуктивність
Показники
|
2006рік
|
2007рік
|
2008рік
|
2008 рік у % до 2006 року
|
Велика рогата худоба
|
300
|
420
|
501
|
167
|
В т.ч. корови
|
95
|
100
|
112
|
117,9
|
Свині
|
750
|
800
|
808
|
107,7
|
В т.ч. свиноматки
|
45
|
50
|
59
|
131,1
|
Коні, всього
|
3
|
3
|
3
|
100
|
В т.ч. кобили
|
1
|
1
|
1
|
100
|
Надій на 1 корову, кг
|
2900
|
3350
|
3486
|
120,2
|
Сер. доб. приріст, г: вел. рог. худ.
|
200
|
250
|
255
|
127,5
|
свиней
|
273
|
316
|
308
|
112,8
|
Вихід на 100 маток, гол: поросят
|
1222
|
1533
|
1495
|
122,3
|
Аналізуючи таблицю 2, можна сказати, що поголів'я свиней за останні три роки збільшилося. Так поголів'я свиней у 2008 році склало 808 голів, що на 7,7% більше показника 2007 року. Поголів'я великої рогатої худоби також збільшилось на 67% у порівнянні з 2006роком. Поряд з підвищенням кількості поголів'я збільшилась і їх продуктивність. Так середньодобові прирости свиней і великої рогатої худоби збільшились на 27,5%, 12,3%, вихід приплоду на 100 маток також збільшився, поросят на 22,3 %, надій на 1 корову а 20,2%.
У ПСП «Молнія -1» галузь свинарства представлена тваринами української степової білої породи. Ця порода за чисельністю знаходиться на другому місці (6-12%) у структурі порід м’ясо-сального напрямку продуктивності, які розводяться в Україні. За розмірами свині великі, жива маса дорослих кнурів сягає 300-350кг, довжина тулуба 170-180см, свиноматок — відповідно 230-260кг та 158-162см, багатоплідність 10-12 поросят. Великоплідність 1,15кг, скоростиглість 190-195 днів, вихід м’яса 55-58%,
товщина шпику 30-32мм, маса окосту 10-11кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 750-860г, витрати корму 3,5-4,0 корм. од. на 1кг приросту (табл.3).
3. Характеристика породи за основними показниками
Основні показники
|
|
Жива маса, кг
|
Кнури
|
Свиноматки
|
300-350
|
230-260
|
Довжина тулуба, см
|
170-180
|
158-162
|
Багатоплідність, поросят
|
10-12
|
Великоплідність, кг.
|
1,15
|
Скоростиглість, днів
|
190-195
|
Вихід м’яса, %
|
55-58
|
Товщина шпику, мм.
|
30-32
|
Маса окосту, кг.
|
10-11
|
Середньодобовий приріст на відгодівлі, гр.
|
750-860
|
Витрати корму, корм.од. на 1кг приросту
|
3,5-4,0
|
У господарстві добре налагоджена система племінної роботи для підтримання високої продуктивності у свиноматок. Для цього у господарстві створена племінна група, у якій находяться найбільш високопродуктивні свині з міцною конституцією. Кількість тварин у племінній групі становить приблизно 15%.
Високу багатоплідність і молочність, добрі материнські якості і життєздатність молодняку, придатного для інтенсивної відгодівлі, в ПСП «Молнія–1» забезпечують молоді свинки при першому покритті у віці 9-10 місяців з живою масою 120-130 кг. Щоб досягти таких результатів, середньодобові прирости свинок на вирощуванні мають бути не менше 500 г, що можливо лише за умови повноцінної годівлі. Небажані й дуже високі прирости при вирощуванні свинок, бо це призводить до зайвого осалювання тварин і погіршення якості приплоду.
4. Базові раціони для підсисних свиноматок
Корми і добавки
|
Підсисні матки
|
Зимовий
|
Літній
|
Комбікорм
|
5,5
|
4,6
|
В т.ч. БВМД
|
1,1
|
0,92
|
премікс
|
55
|
46
|
Комбінований силос
|
0,5
|
-
|
Кормові буряки
|
3,5
|
-
|
Молоко
|
-
|
-
|
Відвійки
|
-
|
2,0
|
Зелені корми (люцерн.)
|
-
|
3,5
|
Кормових одиниць
|
6,2
|
6,2
|
Обмінної енергії, мДж
|
69
|
69
|
Продовж. табл. 4
Сухої речовини, кг
|
4,8
|
4,9
|
Сирого протеїну, г
|
890
|
960
|
Перетравного протеїну, г
|
685
|
720
|
Лізину, г
|
40
|
43,0
|
Метіон.+цист. г
|
20
|
21
|
Кальцію, г
|
44
|
48
|
Фосфору, г
|
36
|
40
|
В першій половині поросності в ПСП «Молнія – 1» до раціону свиноматок включають більше об'ємистих кормів (силосу, коренеплодів, зеленої маси, трав'яного борошна) і менше концентратів, оскільки для розвитку зародків у цей період потрібна невелика кількість поживних речовин.
У другій половині поросності маткам збільшують частку концентрованих кормів. В перший період поросності до раціону входить концентратів 60-65%, соковитих і зелених кормів – 25-30 і трав'яного борошна - 10%, то в завершальний період концентратів не менше 70-75%, соковитих і зелених кормів - 17-22, грубих - 8%. У літній період у раціон свиноматок обов'язково входять зелені корми. Годування поросних свиноматок у господарстві дворазове, групове.
Поросятам-сисунам на 3-й день життя дають чисту воду, яку міняють не рідше двох разів на день. Аби призвичаїти поросят до різних кормів їм, починаючи з 7-10 дня після народження, дають у невеликій кількості підживлення. За систематичного підживлення концентратами їх травна система розвивається швидше. У результаті поросята набувають здатності у подальшому споживати більше корму і ростуть краще. Для цього поросятам з 5-7-го дня життя дають піджарене зерно ячменю, кукурудзи та інше. Біологічна повноцінність суміші кормів досягається введенням сухого молока або його замінників, рибного борошна і соєвого шроту, жиру або рослинної олії. У склад підкорму входить речовини, які стимулюють ріст поросят, - вітаміни, мікроелементи, кормові фосфати, крейда, сіль. За два місяці вирощування (до відняття) на порося витрачається від 15 до 20кг суміші концентратів (мал. 2).
Відлучення поросят у господарстві проводять у віці 60 днів. Відлучення проводять поступово, зменшуючи свиноматці даванку соковитих кормів і за 3-5 днів до відлучення зменшити їх на 25-30%, в основному за рахунок молокогінних кормів. За 4-5 днів до відлучення поросят до свиноматки підпускають рідше, збільшуючи проміжки часу між ссаннями і поступово доводячи число їх з чотирьох до одного разу на добу. В цей період слідкують за станом вим'я у свиноматки.
Годівля відлучених поросят здійснюється кормосумішю, яка приготована в умовах господарства. Концентрати перед згодовуванням змішують з соковитими або зеленими кормами та зволожують водою чи знятим молоком.
Мал. 2. Схема підкормки поросят-сисунів.
Висновки. З метою вдосконалення технології вирощування та відгодівлі свиней необхідно: 1. Забезпечити збереження отриманого приплоду. 2. Довести середньодобові прирости до 500-550 гр. 3. Знизити витрати кормів до 4,2-4,5 корм. од. 4. Проводити м’ясну відгодівлю до живої маси однієї голови 120 кг. 5. Створити оптимальні умови утримання тварин та інших елементів загальної технології виробництва. 6. Впровадити сучасні методи і форми організації оплати праці.
Література
-
Герасимов В.И. Свиноводство и технология производства свинины.-Харьков, 1995.-347 с.
-
Герасимов В.І., Цицюрский Л.М., Барановский Д.І.та ін. Свинарство та технологія виробництва свинини .- X.: Еспада, 2003.- 244 с.
-
Свинарство України: Навчальній посібник для підготовки фахівців у аграрних вищих закладах освіти ІІ – ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва»/ В.І. Герасімов, В.М. Нагаєвич, Д.І. Барановський та інш. -Х.: Еспада, 2008.- 480 с.
-
www.agrotride.com.ua.
-
www.ukragroportal.com
УДК 636.4.082
ПОРОДОВИПРОБУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ГЕНОФОНДУ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ
Грибенюк Т.С., студентка 3 курсу технологічного факультету
Хоменко О.І., науковий керівник, асистент
Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
Актуальність проблеми. На сьогодні в господарствах України з різною формою власності розводять понад десять вітчизняних та закордонних порід і спеціалізованих генотипів свиней. За своїми біологічними особливостями і господарськокорисними ознаками вони значно відрізняються між собою навіть у межах однієї природно кліматичної зони.
Завдання дослідження. З метою раціонального використання свиней різних порід, типів і ліній, а також спрямованого коригування процесу їх подальшого вдосконалення необхідне проведення періодичного порівняльного їх випробування для вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей при розведенні «в собі» та для ефективного використання кращих поєднань у зональних системах розведення і гібридизації.
Матеріали і методи дослідження. На відміну від інших країн в Україні така важлива робота з поліпшення й ефективного використання генетичного потенціалу свиней на державному рівні ще не проводилася. Ураховуючи актуальність та народно - господарське значення проблеми, в 1999 – 2002рр. на експериментальній базі ДГ «Тахтаулово» Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН було проведено порівняльне породовипробування свиней основних генотипів, що розводяться в Україні, та їх різних поєднань для визначення напрямку подальшої роботи з кожним з них, а також для розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення племінної бази та збільшення обсягу виробництва свинарської продукції.
Результати дослідження. Породовипробування провели в три етапи протягом 2,5 – 3х років за схемою Рис 1.
На першому етапі досліджень перевагу за комплексом відгодівельних якостей мали підсвинки полтавської м'ясної і червоної білопоясої порід. На другому етапі при чистопородному розведенні молодняку, одержаних в умовах експериментальної бази, показники середньодобового приросту були кращими у тварин великої білої породи [1].
Показники забійних якостей чистопородних підсвинків, що одержані у двох серіях дослідів підтвердили традиційний розподіл генотипів за м'ясним, сальним і універсальним напрямками продуктивності.
Так, тварини миргородської і великої чорної порід мали найкоротші (94,6 і 90,0 см) і найбільш осалені туші (товщина шпику відповідно 35,1 і 38,0 мм, вихід м'яса – 56,3 і 55,8%). У той же час свині м'ясних генотипів мали більшу масу окосту (11,6 – 12,1кг), довжину туші (98 – 100см) і площу «м'язового вічка» (28,2 – 36,1см.кв), а також меншу товщину шпику (26,0 – 28,0мм).
I етап
Вибір базових племінних господарств основних генотипів свиней.
Відбір вихідного поголів’я
|
-
Оцінка молодняку на експериментальній базі Інституту
с винарства УААН
|

Контрольне вирощування молодняку
Контрольна відгодівля
 
    
-
Оцінка росту і розвитку
|
Оцінка перетравності кормів та засвоєння азоту корму
|
Вивчення рівня стресчутливості
|
Імуногенетичні дослідження
|
Біохімічні дослідження
|
Етнологічні дослідження
|
Оцінка відгодівельних і м’ясних якостей
|
Вивчення фізико-хімічних показників якості м'яса, сала і кісток
|
II етап
Оцінка репродуктивних якостей свиноматок різних генотипів
п ри чистопородному розведенні
|
Вирощування ремонтного молодняку
Контрольна відгодівля
III етап
-
О цінка репродуктивних якостей свиноматок при міжпородному схрещуванні та гібридизації
|
-
Контрольна відгодівля помісей і гібридів
|
-
Рис. 1. Схема проведення породовипробування
Дослідження репродуктивних якостей свиноматок підтвердили, що багатоплідність має зворотній взаємозв'язок з показником великоплідності. Так, матки порід універсального напрямку продуктивності великої білої і української степової білої народжували поросят меншою живою масою, ніж свиноматки великої чорної, української м'ясної і червоної білопоясої порід. Маса гнізда при відлученні в 45 – денному віці залежала від багатьох факторів і була найкращою у свиноматок української степової білої породи – 117,8кг.
Якість м'яса основних генотипів, що розводяться в Україні, була в межах норми і відповідала загальноприйнятим вимогам. Інтенсивна селекція генотипів у напрямку підвищення м'ясності не вплинула на погіршення якостей їх м'язової тканини. За технологічними властивостями і хімічним складом м’яса свиней української степової білої породи мало найкращі показники [2].
Результати фізіологічних досліджень довели, що свині великої білої породи мали найвищі коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини корму (81,26 та 82,70 %). Протеїн корму краще за інших перетравляли підсвинки м’ясних генотипів (75,9 -77,4%), а найнижчий коефіцієнт перетравності протеїну був відмічений у тварин великої чорної породи – 73,4%. Свині м’ясних генотипів найкраще засвоювали азот корму, а у тварин сального напрямку продуктивності цей показник був значно нижчий – 65,84–66,24%.
Рівень спермопродукції кнурців з віком значно зростав. Найбільш вагома динаміка збільшення об’єму еякуляту, концентрації, життєздатності сперміїв відбувалася з п’ятого по восьмий місяці життя. Підтверджено, що від кнурців 9 – 10-місячного віку можна отримувати по два еякуляти на тиждень без зниження якості їх спермопродукції. При цьому отримані еякуляти кнурців великої чорної, української степової білої, полтавської м’ясної і української м’ясної порід порівняно з аналогом великої білої породи характеризувалися кращими показниками. Серед тварин різних поєднань на третьому етапі досліджень кращі показники багатоплідності мали свиноматки великої білої породи в поєднанні з кнурами великої чорної, полтавської м’ясної і червоної білопоясої, а найбільша маса гнізда при відлученні у 45 днів спостерігалася у маток поєднання велика біла + велика чорна – 122,2кг.
Найкращими відгодівельними якостями серед тварин різних поєднань відзначалися гібридні підсвинки полтавської м’ясної + української м’ясної і полтавської м’ясної + червоної білопоясої. Туші підсвинків одержаних від поєднань вітчизняних м’ясних генотипів (полтавська м’ясна, українська м’ясна і червона білопояса), мали більш тонкий шпик, більшу масу окосту і кращий вихід м’яса.
Найбільший економічний ефект, який виражений показниками дохідності та рентабельності, був одержаний при відгодівлі молодняку свиней полтавської м’ясної, червоної білопоясої порід та поєднань полтавської м’ясної + червоної білопоясої і червоної білопоясої + української м’ясної [3, 4].
Достарыңызбен бөлісу: |