С. Грушевського кіцелюк Володимир Васильович



жүктеу 344.65 Kb.
бет1/2
Дата08.05.2019
өлшемі344.65 Kb.
түріАвтореферат
  1   2


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

імені М. С. ГРУШЕВСЬКОГО



Кіцелюк Володимир Васильович

УДК 929.52БЕР:323.31](477.83/.86)”14/17”




ШЛЯХЕТСЬКИЙ ГАЛИЦЬКИЙ РІД БЕРЕЗОВСЬКИХ

У XV – XVIII СТ. ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.


07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2017


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.





Науковий керівник:

Кандидат історичних наук, доцент

Целуйко Олександр Петрович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, кафедра давньої

історії України та архівознавства, доцент


Офіційні опоненти:

Доктор історичних наук

Однороженко Олег Анатолійович,

Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України, відділ теорії і методики археографії та джерелознавчих наук, старший науковий співробітник





Кандидат історичних наук, старший

науковий співробітник

Томазов Валерій В'ячеславович,

Інститут історії України НАН України,

відділ спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів, сектор генеалогічних та геральдичних досліджень, завідувач


Захист відбудеться “30” січня 2018 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за адресою:

01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.


Автореферат розісланий “23” грудня 2017 р.
Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. О. Песчаний



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У сучасній вітчизняній науці генеалогічні дослідження дрібної української шляхти поступово стають одним із пріоритетних напрямків історичних студій. У той час як по історії і генеалогії дрібної шляхти інших місцевостей Галичини вже маємо низку ґрунтовних напрацювань, то щодо представників шляхти саме Галицької землі віднаходимо хіба що скупі і уривчасті відомості у давніх польських гербівниках та працях істориків першої половини XX ст.1 Завдяки збереженим матеріалам галицького гродського і земського судів дослідник має змогу доволі детально реконструювати родоводи більшості гілок місцевої дрібної шляхти, вивчити їх соціальне життя, побут, майнове становище, шляхи міграцій тощо. Такий матеріал заслуговує фундаментальних студій, а дослідників історії і генеалогії галицької шляхти чекає значний обсяг роботи по опрацюванню цих справ.

Для вивчення нами було обрано один з найчисельніших і найбільш розгалужених родів галицької шляхти – Березовських з Березова2. Цей рід виводиться від трьох братів, які осіли в Березові на початку XV ст. Нащадки цих перших протопластів роду на кінець XVIII ст. становили більшу частину мешканіців чотирьох сіл, які виникли при поділі первісного поселення Берези чи Березова (орієнтовно близько 175 сімей) та велику кількість шляхетських родин, розсіяних по Галичині і всій Правобережній Україні.

Детальні студії над генеалогією родів дрібної шляхти дають нам надзвичайно багато матеріалу для розуміння історії їх становлення та поступової еволюції, збагачують наші знання щодо етно-соціальних, економічних, релігійних, політичних, військових та інших процесів, які протікали у їх середовищі.

Окрім того кропітка робота над реконструкцією історії родів дрібної шляхти Галицької землі потребує ще й вироблення і вдосконалення відповідних методичних засад. Іменний та прізвищевий критерії використовувані для систематизації генеалогічного матеріалу не завжди дають відповіді на всі питання. Часті помилки, неточності, перекручення, а то й фальсифікати документів, які містять земські і гродські книги вимагають обережного підходу. Поважне трактування актового матеріалу, його критичне осмислення мають велике значення у сучасних дослідженнях. Книги гродських і земських судів виступають основним, а часом й єдиним історичним джерелом для подібних студій, тому накопичення знань про особливості роботи із цим пам’ятками є вкрай важливим завданням.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планових наукових тем «Західноукраїнські землі в період середньовіччя та ранньомодерного часу» (номер державної дисертації 0112U004039) та «Розвиток архівної справи, документознавства та спеціальних історичних дисциплін на західноукраїнських землях» (номер державної реєстрації 0112U004044), які виконуються на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імена Івана Франка.

Мета дослідження – Метою дисертаційної праці є реконструкція історії і генеалогії роду Березовських з Березова Коломийського повіту Галицької землі з XV – по кінець XVIII ст. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:

  • охарактеризувати стан досліджуваної нами проблематики в широкому історіографічному контексті, виділити основний доробок з історії і генеалогії шляхти на українських землях загалом, так з історії роду Березовських зокрема;

  • залучити до дослідження якнайповнішу джерельну базу, попередньо вивчивши типи наявних джерел, їх склад, доступність та інформативність;

  • розробити теоретико-методологічні засади для вивчення історії та генеалогії дрібної шляхти Галицької землі, проаналізувати проблематику таких досліджень та репрезентативність джерел, охарактеризувати специфіку та основні труднощі в роботі з історико-генеалогічними даними;

  • охарактеризувати основні типи правових і майнових інтеракцій дрібної шляхти Галицької землі у XV–XVIII ст. зафіксованих в документах галицьких земського і гродського судів, окреслити загальні риси соціальних відносин дрібношляхетського середовища;

  • реконструювати генеалогію роду Березовських починаючи від перших письмових згадок у XV ст. і до кінця XVIII ст., здійснити частковий просопографічний аналіз генеалогічних даних;

  • систематизувати генеалогічну інформацію за прізвищевим критерієм, проаналізувати особливості використання прізвиськ представниками роду Березовських.

Об’єктом дослідження є еволюція дрібної шляхти Галицької землі у XV – наприкінці XVIII ст.

Предмет дослідження – історія і генеалогія роду Березовських з Березова Коломийського повіту Галицької землі.

Методи дослідження. В основі проведеного дисертаційного дослідження лежать принципи системності, об’єктивності та історизму. Використано також загальнонаукові методи: системного аналізу, порівняння, синтезу, узагальнення, які разом з описовим, біографічним та історико-хронологічним методами дали змогу відтворити історію роду Березовських та реконструювати його генеалогію.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють початок XV ст. – кінець XVIII ст. Нижня хронологічна межа дослідження визначена часом перших письмових згадок про протопластів роду Березовських з Березова Коломийського повіту Галицької землі. Вибір верхньої хронологічної межі продиктований наявними джерелами.

Територіальні межі дослідження головно охоплюють територію Галицької землі Руського воєводства Речі Посполитої. В окремих випадках, коли йдеться про міграції дрібної шляхти, дослідження стосується й інших регіонів, як то Подільського та Київського воєводств Речі Посполитої.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота – це спроба вперше цілісно дослідити історію і генеалогію Березовських з Березова Коломийського повіту Галицької землі. На основі комплексу неопублікованого архівного матеріалу нами було систематизовано значний масив даних, які стосуються цієї родини. Це дозволило прослідкувати як еволюцію її соціально-економічних взаємодій, так і виділити за прізвищевим критерієм основні відгалуження роду, дослідити їх генеалогію, чисельність, шлюбні зв’язки, міграції тощо. Окрім того було проведено аналіз основних труднощів, з якими стикається дослідник при використанні давніх актових джерел для реконструкції історії і генеалогії дрібної шляхти.

Практичне значення одержаних результатів. Результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані як при написанні спеціальних наукових праць з історії шляхти Галичини, в роботах із загальної історії України і Польщі XV–XVIIІ ст., а окрім того – при укладанні довідкових генеалогічних видань, підготовці навчальних курсів для студентів університетів.

Особистий внесок здобувача. Викладені у роботі положення та висновки належать дисертантові одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення та тези дисертаційної роботи було представлено у виступах на Третіх українських генеалогічних читаннях 3 – 5 червня 2016 р., звітній науковій конференція ЛНУ імені Івана Франка за 2014 рік (Львів, 2 – 3 лютого 2015 р.), XXIII науковій геральдичній конференції (Львів, 10 – 11 жовтня 2014 р.), XXIV науковій геральдичній конференції (Львів, 9 – 10 жовтня 2015 р.), XXV науковій геральдичній конференції (Львів, 7 – 8 жовтня 2016 р.), VI краєзнавчій конференції «Історичні пам’ятки Галичини» (Львів, 4 березня 2016 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації відображено у 7 наукових статтях, з яких 6 опубліковано у фахових виданнях України в галузі історичних наук та 1– в зарубіжному історичному виданні.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Перший розділ містить аналіз джерел і історіографії досліджуваної теми, другий висвітлює особливості роботи з основним першоджерелом – актами галицьких земських і гродських книг, третій розділ дає відповідь на питання, що ж дослідник може знайти працюючи з судовими документами, які стосуються дрібної шляхти, четвертий безпосередньо розкриває історію та генеалогію роду Березовських у цілому та його основних відгалужень. Обсяг основного тексту дослідження складає 207 сторінок, перелік джерел і літератури становить 611 позицій. Загальний обсяг дисертації – 260 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об’єкт і предмет дослідження та його хронологічні рамки, формулюється мета і завдання, розкриваються методи дослідження, наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів.

У першому розділі «Джерела та історіографія проблеми» охарактеризовані джерела та з’ясований стан наукової розробки теми.

У першому підрозділі «Джерела» проаналізовано наявну джерельну базу дослідження. Всі джерела розбиті на дві групи – опубліковані і неопубліковані. Для нашого дослідження основою стали неопубліковані матеріали галицьких гродського і земського судів, які зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Львові. (Ф. 5. «Галицький гродський суд»; ф. 6. «Галицький земський суд»). Ці фонди являють собою порівняно добре збережений корпус документів, який складається із зібраних у окремі томи судових справ. Загалом у ф. 5 зібрано 901 справа, а у ф. 6 – 359 справ. З них нами опрацьовано 306 томів галицького гродського суду і 105 томів галицького земського суду.

Частина угод, які стосуються продажу своїх часток Березовськими великим землевласникам та магнатам за період з початку ХVII – по другу половину ХVIII ст. відклалася у ф. 134 («Колекція шляхетських документів»)3. Це, переважно, оригінальні примірники договорів, які пізніше були облятовані в галицьких земському та гродському судах.

Окремим корпусом документів із генеалогії шляхти кінця XVII – початку XIX ст. є справи заявників на підтвердження шляхетства та книги вписів легітимацій, зібрані в фонді Краєвого комітету (ф. 165, оп. 3, 6а), а також протоколи заяв на підтвердження шляхетства, відкладені у другому описі ф. 575 (Становий комітет, м. Львів.). Зокрема, у фонді Краєвого комітету віднайдено 57 окремих справ про підтвердження шляхетства різними гілками Березовських4.

Перелік власників окремих дрібношляхетських господарств за 1780-ті та 1820-ті рр. знаходяться відповідно у фондах Йосифінської (ф. 19, оп. 6, спр. 82, 84, 85) та Францисканської (ф. 20, оп. 11, спр. 130–132) метрик.

Дані про Березовських, котрі покинули своє родове гніздо і перебралися на Поділля, Київщину і Волинь, містяться в фондах дворянських депутатських зібрань. Зокрема 47 справ про підтвердження Березовськими дворянських прав у кінці XVIII – початку XIX ст. зберігається у фонді «Київського губернського дворянського депутатського зібрання» Державного архіву Київської області5. Ще п’ять таких справ знаходяться в фонді «Волинських дворянських депутатських зборів» Державного архіву Житомирської області6. Більше двох десятків справ про підтвердження дворянських прав Березовських були надіслані в Центральну комісію для ревізії дій дворянських депутатських зібрань і, як наслідок, відклалися у відповідному фонді Центрального державного історичного архіву України, м. Київ7.

Опубліковані джерела представлені декількома збірниками документів та серією класичних серійних видань. Насамперед, це XII і XIX томи виданих протягом ХІХ–ХХ ст. «Актів гродських і земських», які містять опубліковані судові записи найраніших збережених до сьогодні книг галицького земського і гродського судів (із 1438 по 1489 рр.), а також т. зв. сеймикові томи XX – XXV, котрі являють собою збірники ухвал місцевих сеймиків за 1572–1772 рр.8. До найраніших опублікованих джерел слід віднести також матеріали «Коронної Метрики» (т. 2, 4)9, а також опрацьовані геральдично-сфрагістичні нотатки Яна Замойського10.

Важливим джерелом до генеалогії легітимованої шляхти кінця XVIII – початку XIX ст. є «Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej»11, укладений під керівництвом М. Дзіковського на основі особових справ легітимованих осіб Галичини і Буковини, і який містить їх алфавітний перелік.

З українських опублікованих на початку ХХ ст. джерел, що стосуються Березовських, можна назвати хіба що «Жерела до історії України-Руси», у яких було вміщено два документи взятих із галицьких гродських книг12.

У наші дні польськими істориками Р. Марцінеком та К. Слюсареком було видано перший том «Матеріалів до генеалогії галицької шляхти». Праця містить джерела з кінця XVIII – середину ХІХ ст., а в її основі лежать матеріали легітимації галицької шляхти13.

Другий підрозділ «Історіографія проблеми» присвячено працям істориків, які торкалися кола проблем, що стосуються нашого дослідження як в широкому сенсі висвітлення загального історичного тла та вивчення дрібношляхетського стану на теренах Речі Посполитої, так і безпосередньо роду Березовських, його історії та генеалогії.

Початки вивчення генеалогії галицької шляхти віднесемо до часу укладення перших польських гербовників14. Проте детальні, оперті не на припущеннях чи усній інформації, а на широкий джерельній базі дослідження почалися щойно із публікацією у кінці ХІХ – першій половині ХХ ст. найстаріших актів земських і гродських судів та Коронної Метрики15. Саме тоді побачили світ роботи польських істориків А. Бонєцького, А. Прохазки, В. Семковича, а далі – Л. Виростка16.

Студії з історії шляхти Галичини сучасних польських істориків зосереджені здебільшого на «австрійському» періоді з кінця XVIII і до середини XIX ст. Активно займаються дослідженням шляхти Галичини цього періоду К. Слюсарек, Р. Марцінек, С. Гужиньські17. Також окремо слід згадати доробок сучасних польських істориків медієвістів таких я Є. Сперка18, А. Яначек19 та М. Вілямовський20.



Українська складова даного історіографічного контексту досі залишається доволі скромною. Розвідка Б. Барвінського про рід П. Конашевича-Сагайдачного21, яка вийшла в «Записках НТШ» у 1930 р. і зібрані ним матеріали до генеалогії роду Барвінських, «Золота книга українського лицарства» М. Голубця22 лише розпочали роботу у цьому напрямку. Однак довший час опісля подібні студії не провадились.

Зростання зацікавлення українських істориків даною темою спостерігається в останні часи. Зокрема маємо ряд дослідженнь української шляхти Волині і Центральної України з кінця XIV – до середини XVII століття здійснених Н. Яковенко23, І. Ворончук24, В. Собчуком25, В. Михайловським26. Маємо також дослідження генеалогії та демографії шляхти у Київській губернії, а зокрема в її Радомишльському і Васильківському повітах, проваджені Є. Чернецьким. Ці студії, щоправда переважно стосуються кінця XVIII – першої половини XIX ст27.

Поступово з’являються роботи, у яких ведеться вивчення генеалогії окремих родів чи, навіть, дрібної шляхти певних повітів Галичини. У цьому розрізі важливими і ґрунтовними є студії над історією та генеалогією шляхти Перемишльської та Сяноцької земель, які провадить І. Смуток. Перелік його праць та публікацій на цю тему доволі поважний та постійно збільшується28. У них він зачіпає зокрема питання витоків дрібної шляхти, її розселення та родинних пов’язань, детально розкриває проблематику утворення шляхетських прізвиськ та відгалуження нових родів від вже існуючих. В цьому ж напрямку працює російський історик С. Пашин, котрий досліджує історію формування та ранню генеалогію перемишльської шляхти29.

Говорячи про історіографію, яка стосується безпосередньо роду Березовських, мусимо відзначити, що вона здебільшого становить собою поодинокі згадки в різних наукових працях, гербовниках тощо30.

Вперше спробу охопити загалом та реконструювати генеалогію Березовських від самих початків здійснив Л. Виростек, скориставшись для цього даними «Актів гродських і земських»31. Хоча йому й вдалось вибудувати певну послідовність кількох поколінь Березовських, все ж загалом ця робота лише заклала основу для вивчення їх генеалогії та не позбавлена сумнівних припущень.

В українській історіографії Березовські згадуються здебільшого в зв’язку з кількома повстаннями, що в них вони себе активно проявили. Інші поодинокі звістки стосуються участі представників цього роду в солеторгівлі та опришкуванні32.

Деякі статистичні та етнографічні дані про Березовських знаходимо в дослідженні галицької шляхти Л. Сливки33.

У другому розділі «Методика й специфіка генеалогічних досліджень дрібної шляхти Галицької землі ХV – ХVIIІ ст.» розкрито особливості роботи історика з основним типом джерел для даного дослідження – актами гродських і земських судів та детально розглянуто головні проблеми, пов’язані з їх опрацюванням. Даний розділ поділяється на три підрозділи. В першому підрозділі «Труднощі із ідентифікацією осіб та інтерпретацією змісту судових документів» йдеться про складнощі із ідентифікацією особи чи осіб та інтерпретацією змісту судових документів. Зокрема розглянуто:



а). Відсутність шляхетських прізвиськ чи по-батькові поруч з іменами.

б). Плутаність переліків багатьох осіб.

в). Труднощі у встановленні ступеня родичання між фігурантами судових справ.

г). Часта зміна шляхетських прізвиськ та вживання одночасно кількох прізвиськ однією і тою ж особою.

д). Однакові або подібні шляхетські прізвиська у різних родів шляхти.

е). Однакові імена у різних представників однієї родини.

Другий підрозділ «Особливості критичного аналізу змісту документів» описує проблеми пов’язані із наявними в давніх актах помилками, описками, опущеннями та можливістю потрапляння в документи недостовірної інформації. Нами розглянуто наступні типові причини, які можуть бути перешкодами для генеалогічних досліджень:



а). Описки і помилки.

б). Упущення імен осіб у договорах, розписках, судових тяжбах тощо.

в). Неспівпадіння генеалогічних даних у різних документах.

Зрештою при дослідженні генеалогії дрібної шляхти Галицької землі є труднощі, які не пов’язані безпосередньо із змістом документів гродських чи земських книг, а джерелом яких погана збереженість документів, відсутність певного пласту документів, непропорційна частота представлень у актовому матеріалі різних шляхетських родів чи окремих осіб, мобільність дрібної шляхти, її часті міграції з родинних гнізд, тощо. Про це йдеться в третьому підрозділі «Труднощі, які не пов’язані безпосередньо із змістом документів гродських чи земських книг». Розглянуто наступні типові причини таких труднощів:



а). Погана збереженість документів.

б). Відсутність документів.

в). Розселення і міграція дрібної шляхти.

г). Краща репрезентація на сторінках актового матеріалу заможнішої та активнішої шляхти.
Третій розділ «Характеристика основних типів правових і майнових інтеракцій дрібної шляхти Галицької землі у XV–XVIII ст. зафіксованих в документах галицьких земського і гродського судів.» розкриває фактично дві протилежні сторони правових і майнових взаємодій дрібної шляхти, які умовно можна назвати «мирною» і «конфліктною». Звичайно, ці дві сторони відносин були пов’язані, одна з іншої випливали, мирні взаємини могли перейти в конфліктні, а конфлікт закінчувався примиренням. Характерною особливістю соціального життя дрібної шляхти у XV – XVIII ст. було те, що більшість взаємодій відбувалась в тісному колі собі подібних дрібних шляхтичів, часто в межах кількох розгалужених сімейств, котрі мешкали в одному шляхетському осередку. Інтеракції з магнатерією обмежувались продажем чи заставою їм земельних часток, а також взаємними нападами і захопленням землі і майна, в чому перевага зрештою була на стороні магнатів.

Нами детально розглянуто такі типи майнових інтеракцій як дарування, відписування або ж застави своїх часток під позику грошей, уступки прав на рухоме і нерухоме майно – т. зв. цесії, записи посагу дочкам з боку батька і матері, квитування з приводу отримання посагу, зречення дочок батьківських маєтків на користь братів і сестер після отримання належного посагу, записи чоловіками своїм дружинам певних сум, гарантованих на їх маєтках, взаємні записи майна і певних сум між чоловіком і дружиною, взаємні квитування і зречення між родичами, шлюбні угоди, заповіти.

Щодо конфліктної сторони правових відносин, яка представлена у актах гродського і земського судів, то нами в першу чергу охарактеризовано спори, які точилися поміж різними родинами дрібної шляхти. Члени таких родин утворювали між собою своєрідні групи чи клани, які протягом кількох поколінь спільно провадили справи. Як правило, за основу, яка ці групи єднала, були родинні зв’язки. Одночасно ці родові клани між собою ворогували. При цьому ворожнеча могла тривати протягом кількох поколінь. Конфлікти точилися із-за неподіленої землі, невідданих боргів, невиплаченого посагу тощо. В цьому розділі детально розглянуто декілька типових конфліктів між родинами Березовських, які точилися у XVIII ст. Окремо висвітлено питання ворожнечі між Березовськими і місцевими великими землевласниками та євреями-орендарями. Порушено питання участі дрібної шляхти, зокрема Березовських, в опришківському русі.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Жек дуадақтарды аулауды жүргізу туралы «Жануарлар дүниесін қорғау, өсімін молайту және пайдалану туралы»
2017 -> Бағдарламасы өтетін күні: 16 тамыз 2017 жыл Өтетін орны: Шымкент қаласы
2017 -> Қазақстан Республикасы Ауыл шаруашылығы министрлігінің
2017 -> Мемлекеттік мекеме
2017 -> Қосымша 2 Техникалық ерекшелігі Реанимациялық бригадаларға арналған жылжымалы жедел медициналық көмек комплексі
2017 -> Қазақстан Республикасының Білім және ғылым министрлігі «Кәсіпқор» холдингі» коммерциялық емес акционерлік қоғамы
2017 -> Қазақстан Республикасы Ауыл шаруашылығы министрлігі Ветеринариялық бақылау және қадағалау комитетінің Оңтүстік Қазақстан облыстық аумақтық инспекциясының
2017 -> Бос јкімшілік мемлекеттік лауазымдарєа орналасуєа конкурс туралы хабарландыру 17/07/2012г


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет