Спільна стратегія впровадження Водної Рамкової Директиви


Графік і уточнення для ідентифікації/визначення водних тіл



жүктеу 361.57 Kb.
бет3/6
Дата02.04.2019
өлшемі361.57 Kb.
1   2   3   4   5   6

2.2. Графік і уточнення для ідентифікації/визначення водних тіл


Ідентифікація водних тіл повинна бути повторюваним та безперервним процесом. Водні тіла, які держави-члени мають визначити до 22 грудня 2004 року4 і звітувати Комісії до 22 березня 2005 року5, стануть лише першим етапом. За необхідності, ідентифікація водних тіл має бути перевірена та уточнена до публікації кожного плану управління річковим басейном.
Директива вимагає від держав-членів ідентифікації/визначення «водних тіл» як частини аналізу характеристик району річкового басейну. Перший такий аналіз має завершитися до 22 грудня 2004 року. Його необхідно переглянути та, якщо необхідно, оновити до 22 грудня 2013 року, а після цього кожні 6 років. Однак, ідентифікація/визначення «водних тіл», яка здійснюватиметься для точного опису стану поверхневих і підземних вод потребуватиме інформації Статті 5 щодо аналізів та перегляду, а також Статті 8 щодо програм моніторингу. Деяка необхідна інформація може бути відсутньою до 2004 року. Доступна інформація, яка є наявною, потребуватиме оновлення та вдосконалення у період до публікації плану управління кожного річкового басейну.
Очевидно, що для першого ПУРБ усі води мають бути ідентифіковані/визначені до «водних тіл» та стан їх має бути охарактеризований. Однак, практичні підходи можуть вимагатися, особливо, для значної кількості чистих/початкових вод у віддалених/ важкодоступних районах, де може спостерігатися відсутність значного тиску (див. Розділ 5).
Як результат, у процесі впровадження мають бути передбачені етапи перевірки та удосконалення ідентифікації/визначення «водного тіла».

Розділ 3. Спеціальне керівництво/конкретні рекомендації щодо поверхневих «водних тіл».

3.1 Визначення поверхневих водних тіл


Стаття 2.10 Директиви дає наступне визначення поверхневих водних тіл:
«Поверхневе водне тіло» - це окремий суттєвий елемент поверхневих вод таких як: озеро, водосховище/ставок, струмок/потічок, річка або канал, або їхня частина, перехідні води або ділянка прибережних вод.
Застосування визначення вимагає поділу поверхневих вод6 річкового басейну (районів7) на «окремі значимі/суттєві елементи». Незважаючи на те, що приклади таких елементів надаються («озеро, водосховище/ставок, струмок, річка, канал»), Директива не надає чітких вказівок, як ідентифікувати/визначати елементи, які розглядатимуться як «окремі та значимі/суттєві», тобто «водні тіла». Наприклад, вона не уточнює, як ідентифікувати/визначати частину річки, струмка або каналу, які представляють собою «окремий значимий/суттєвий елемент».

 

Використання термінів «окремий і значний/суттєвий» у визначенні «поверхневого водного тіла» означає, що «водні тіла» не є довільним поділом районів річкових басейнів. Кожне «водне тіло» потрібно ідентифікувати/визначити на основі його «окремості та значності» у контексті цілей, завдань і положень Директиви.


3.2 Технічне тлумачення «окремий та значимий елемент»


Загальний аналіз стосовно визначення і характеристики вимог для поверхневих водних тіл8 встановлює конкретні вимоги щодо ідентифікації окремих і значимих елементів. Вони представляють певну ієрархію визначень, яка має бути у процесі ідентифікації. Це узагальнено у наступних абзацах.

3.2.1 Окремий елемент


Для того щоб водне тіло поверхневих вод було окремим елементом, воно не повинно перекриватися/накладатися іншим/на інше або бути складовим елементом не суміжних з ним поверхневих вод.

 

Очевидно, що водне тіло повинно бути одночасно окремим і значимим, елемент окремості недостатній сам по собі. Крім того, за певних обставин, можна застосовувати об’єднання/групування водних тіл, зокрема, для малих «водних тіл» (див. Розділ 5).


3.2.2 Категорії поверхневих вод


Поверхневе водне тіло не повинно перетинатися різними категоріями поверхневих вод (річки9, озера10, перехідні води11 і прибережні води12). Його необхідно відносити до однієї чи іншої категорії. Межею водного тіла має бути точка «зустрічі»/дотику двох різних категорій (Рисунок 2).


Рисунок 2: Межі категорій поверхневих вод створюють межі для водних тіл

3.2.3 Типологія 13


Поверхневе водне тіло не повинно перетинати межу типів поверхневих водних тіл. Воно має бути одного типу або іншого, так як одна з цілей, характеризувати поверхневі водойми з визначенням їх типів 14

3.2.4 Фізичні характеристики, що окреслюють/відображають окремі значимі елементи


Фізичні характеристики (географічні або гідроморфологічні), які, ймовірно, будуть суттєвими відповідно до цілей Директиви, мають бути використані для ідентифікації/визначення окремих/дискретних елементів поверхневих вод.
Географічні або гідроморфологічні характеристики можуть значно впливати на поверхневі екосистеми і їх вразливість щодо людської діяльності/антропогенного впливу. Ці особливості/властивості можуть також визначати відокремленість елементів поверхневих вод. На приклад, злиття однієї части річки з іншою може чітко розмежувати географічну і гідроморфологічну межу водного тіла (Рис.3).


Рисунок 3: Приклад поділу річки на основі фізичних характеристик – у даному випадку місце злиття річки
Проте, Директива не виключає розгляд інших елементів, таких як частина озера, або частина перехідних вод для віднесення їх до водних тіл. Наприклад, якщо частини озера вирізняється від іншої, озеро має бути розділене на більше, ніж одне водне тіло (Рис. 4).


Рисунок 4: Поділ озера на основі визначення меж типу

3.2.5 Істотно змінені та штучні водні тіла 15


Істотно змінені водні тіла можна ідентифікувати/визначити та характеризувати, якщо добрий стан води не досягнуто, через вплив на гідроморфологічні характеристики поверхневих вод в результаті фізичних змін (Рис. 5).

 

Істотно змінені і штучні водні тіла16 мають бути (щонайменше) попередньо ідентифіковані/визначені під час характеристики поверхневих вод17. Їх ідентифікація/визначення і позначення мають завершитися для публікації планів управління річковим басейном у 2009 році під час першого циклу планування річкового басейну. Визначення/позначення мають переглядаються кожні 6 років18.


Ідентифікація істотно змінених водних тіл повинна ґрунтуватися на критеріях, зазначених у Статті 4.3. В основному, межі істотно змінених водних об'єктів з початку розмежовуються за ступенем поширення змін гідроморфологічних характеристик, які (а) є результатом фізичних змін у зв’язку з діяльністю людини і (б) перешкоджають досягненню доброго екологічного стану.


Рисунок 5: Визначення меж водних тіл через ідентифікацію та подальший опис істотно змінених водних тіл

3.2.6. Резюме


Вищезазначені критерії можна безпосередньо взяти з Директиви. Вони представляють ієрархію визначень, що вже достатньо для проведення першого визначення/ідентифікації «водних тіл» у річкових басейнах (районах). На початковому етапі водна категорія та тип водного тіла повинні використовуватися для окреслення меж, виокремлення «водних тіл». На наступному етапі можна розглядати географічні і гідроморфологічні елементи. Проте, якщо такий підхід не призводить до відповідного визначення «водних тіл», можуть використовуватися інші критерії, які надані/описані у наступному розділі.


Каталог: docs -> activity-adaptation
docs -> Егемен Қазақстан. – 2014. №176. – 10 қыркүйек Біржан С. Елім менің – Қазақстан
docs -> Республиканский форум «Технологические инновации библиотек для информационного общества», Усть-Каменогорск, 10-11 октября 2012 г
docs -> Әож 373. 016;821. 512. 122 Қолжазба құқығында
docs -> «Азаматтарға арналған үкіметте» бірыңғай ұйымдастырушылық құрылым енгізілді «Азаматтарға арналған үкімет»
docs -> Қазақстан республикасы қызылорда облысының Әкімдігі
activity-adaptation -> Водна Рамкова Директива Спільна стратегія впровадження Водної Рамкової Директиви (2000/60/ЄC) Керівництво №4 Ідентифікація та присвоєння статусу істотно змінених та штучних водних тіл Спільна стратегія впровадження Водної Рамкової Директиви


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет