Сталий розвиток промисловості та суспільства 22-25 травня 2012 р. Секція Геологія, прикладна мінералогія, екологія Тези доповідей Кривий Ріг 2012



жүктеу 1.62 Mb.
бет4/7
Дата07.09.2018
өлшемі1.62 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Выводы

По результатам проведенных исследований было установлено:

– в качестве обогатительного аппарата для получения чернового концентрата конусный сепаратор работает неудовлетворительно;

– для вывода обогатительной установки на запроектированные показатели (выход концентрата на уровне 12-15%, общее содержание железа в его составе 64-66 мас.%) необходимо провести реконструкцию технологической схемы установки;

– оптимальная работа гравитационных аппаратов возможна только при стабильном исходном питании установки, для этого необходима организация эффективного усреднения (шихтовки) исходного материала, подающегося из забоев.

На основании проведенных авторами исследований были составлены рекомендации по изменению технологического регламента действующей установки по обогащению лежалых железосодержащих отходов.


Литература

1. Евтехов В.Д. Альтернативная минерально-сырьевая база железорудных месторождений Кривбасса / Разработка рудных месторождений // Кривой Рог: Криворожский технический университет, 1997.– С. 121-125.

2. Куделя А.Д. Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных обогатительных комбинатов УССР // Киев: Наукова думка, 1984.– 496 с.

3. Пирогов Б.И. Геолого-минералогические факторы, определяющие обогатимость железистых кварцитов // Москва: Недра, 1969.– 240 с.

УДК 553.8 : 553.31 (477.63)


Андрейчак В.О., Євтєхов В.Д.
Геологічна позиція Проявів соколиного, котячого й ТИГРОВОГО ОКА Криворізького басейну
Однією з корисних копалин, яка супутньо видобувається в Криворізькому басейні, є соколине, котяче й тигрове око. Цей самоцвіт відносяться до найбільш відомих різновидів кольорового каменю Кривбасу, які найчастіше використовуються в якості виробного і колекційного матеріалу. В межах басейну відомі декілька проявів і точок мінералізації ока, найкрупніший прояв розташований у східні частині Глеюватського родовища магнетитових кварцитів, яке розробляється Центральним гірничозбагачувальним комбінатом (ЦГЗК). Родовище розташоване в межах центральної частини Саксаганського залізорудного району Кривбасу. В його геологічній будові беруть участь метаморфічні породи криворізької серії та осадові породи кайнозою. Криворізька серія в межах родовища представлена скелюватською, саксаганською і глеюватською світами.

Скелюватська світа представлена двома підсвітами: середньою («філітовою») і верхньою («тальковою»). Середню підсвіту складають, переважно, кварц-серицитові сланці (філіти) з пропластками мусковітових кварцитів (метапісковиків). Середню підсвіту – карбонат-хлорит-талькові, тремоліт-актиноліт-хлорит-тальковими сланцями (метаультрабазитами).

Саксаганську світу, яка згідно залягає на скелюватській світі, складають декілька залізистих і сланцевих горизонтів, об’єднаних у три підсвіти. Нижня залізорудна підсвіта представлена верствами кварц-біотит-хлоритових, кварц-карбонат-біотит-хлоритових, кварц-хлорит-кумінгтонітових сланців, які чергуються з верствами карбонат-хлорит-магнетитових, карбонат-магнетит-кумінгтонітових і близьких за складом залізистих кварцитів. В складі середньої сланцевої підсвіти переважають кварц-хлоритові сланці з проверстками безрудних кварцитів. Верхню залізорудну підсвіту складають верстви магнетит-карбонат-силікатних, силікат-карбонат-магнетитових, магнетитових, залізнослюдко-магнетитових кварцитів з рідкісними проверстками кварц-хлоритових сланців.

Гданцівська світа зі стратиграфічним неузгодженням залягає на саксаганській світі. Розріз її складають нижня і верхня підсвіти. Нижня підсвіта представлена різного складу метакластолітами (мономінеральними і силікатними кварцитами (метапісковиками), кварц-силікатними сланцями, седиментаційними брекчіями й конгломератами. Верхню підсвіту складають верстви графіт-карбонат-кварц-двослюдяних сланців, мармуризованих доломітовиз вапняків.

Товща метаморфічних порід родовища перекритий чохлом осадових порід кайнозойського віку, переважно, різного складу глин і піску.

Однією з особливостей Глеюватського родовища є значне поширення в його межах розривних порушень, переважно, субмеридіонального простягання. Деяві з розлом них зон несуть прояви гідротермальної мінералізації.

Як зазначалось вище, основним різновидом корисних копалин родовища є магнетитові кварцити, поклади яких розробляються кар’єром №1 ЦГЗКу. Протягом 70-80-х років ХХ ст. видобувались також гематитові кварцити, які збагачувались обпал-магнітним методом. Руди цього різновиду видобувались у кар’єрі №2. В східному борті цього кар’єру в наприкінці 70-х років ХХ ст. були виявлені зони поширення жил тигрового, а пізніше – соколиного ока.

Зони мінералізації мають лінзовидну форму, вздовж західного борту кар’єру в різні роки фіксувались від 3 до 5 таких лінз. Лінзовидні поклади характеризуються скупченням згідних з шаруватістю, рідше пологосічних жил ока потужністю від 1 до 50, іноді до 70 мм. Між лінзовидними тілами жили ока зустрічаються досить рідко.

В стратиграфічному відношенні зазначені лінзовидні тіла тяжіють до приконтактових зон сьомого сланцевого горизонту з шостим залізистим горизонтом. Вмісними гірськими породами жил є магнетит-силікатні кварцити сьомого сланцевого горизонту. Породоутворювальні їх мінерали – кварц, кумінгтоніт, біотит, магнезіорибекіт, магнетит, другорядне значення мають хлорит, селадоніт та стильпномелан, сидерит, феродоломіт.

Роль тектонічного фактору у локалізації проявів тигрового і соколиного ока обумовлена тим, що лінійне розташування лінзовидних зон можна пояснити їх приуроченістю до одного з відгалужень Саксаганського розлому. Як і інші площини розлому, зона покладів ока характеризується субмеридіальним простяганням з досить з крутими (60-80˚) кутами падіння на захід. В цілому розривне порушення займає позицію, згідну із заляганням верств залізистих кварцитів сьомого сланцевого та прилягаючого шостого залізистого горизонтів. Безпосередньо вплив на позицію жил самоцвіту мали дрібні субмеридіальні розривні порушення, субзгідні за простяганням і падінням із зазначеною площиною розлому.

Залізорудні осадки саксаганської і вміщуючих світ в межах родовища метаморфізовані в умовах, перехідних за термодинамічними умовами між показниками зеленосланцевої та епідот-амфіболітової фацій. В зв’язку з цим парагенетичні асоціації типоморфних мінералів залізистих кварцитів родовища окрім кварцу включають також кумінгтоніт, біотит, магнезіо-рибекіт.

Динамотермальний метаморфізм супроводжується утворенням численних альпійських жил – січних, згідних з шаруватістю вмісних залізистих кварцитів. Наповнення альпійських жил, переважно, кварцове, але присутні також кумінгтоніт, магнезіорибекіт, а в безсилікатних залізистих кварцитах – залізна слюдка. Зрідка зустрічаються альпійські жили мономінерального кумінгтонітового або магнезіорибекітового складу, частина з них характеризується паралельно-волокнистою будовою агрегатів.

За умови прояву епігенетичного окварцування амфіболові азбести перетворились на сіре (кумінгтонітове) або блакитне (магнезіо-рибекітове) соколине око. Більш пізні гіпергенні зміни обумовлювали заміщення соколиного ока тигровим оком, яке в мінералогічному відношення являє собою комплексну гетит-кварцову псевдоморфозу по кумінгтоніту або магнезіорибекіту соколиного ока.
Література

1. Белевцев Р.Я., Беляев О.Я., Ветренников В.В. и др. Железисто-кремнистые формации докембрия европейской части СССР. Метаморфизм // Киев: Наукова думка, 1989.– 148 с.

2. Белевцев Я.Н., Тохтуев Г.В., Стрыгин А.И. и др. Геология криворожских железорудных месторождений // Киев: Изд. АН УССР, 1962.– Т. 1 – 484 с., т. 2 – 567 с.

3. Блоха В.Д. О поделочных камнях Кривбасса // Відомості Академії гірничих наук України.– 1997.– № 4.– С. 45-46.

4. Євтєхов В.Д. Етапи формування комплексної мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Криворізько-Кременчуцького лінеаменту // Відомості Академії гірничих наук України.– 1997.– № 4.– С. 111-114.

5. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского бассейна // Киев: Наукова думка, 1977.– 544 с.

6. Петрунь В.Ф. О тигровом глазе и гриквалендите из Кривого Рога // Записки Всесоюзного минералогического общества.– 1960, 89.– № 5.– С. 564-570.

7. Петрунь В.Ф. До знахідки «тигрового ока» на Україні // Доповіді АН УРСР.– 1961.– № 1.

УДК 549 : 553.31 (477.63)


Евтехов Є.В., Павлова Є.Е., Евтехов В.Д., Тихливец С.В.
Мінеральний склад лежалих хвостів шахти «НОВА»
(балки Роздери, м. Жовті Води)
Шахта «Нова», яка знаходиться в м. Жовті Води Дніпропетровської обл., розробляє поклади бідних магнетитових руд (магнетитових кварцитів) Жовторіченського залізорудного родовища, яке відноситься до Північного залізорудного району Криворізького басейну [1-3]. Магнетитові кварцити переробляються на збагачувальній фабриці з одержанням концентрату, вміст заліза в якому становить 65-66 мас.%. Одним з накопичувачів відходів збагачення є хвостосховище балки Роздери, розташоване на відстані близько 2,5 км на південний схід від м. Жовті Води.

Хвостосховище було утворене шляхом перегороджування балки дамбами. Внаслідок цього були утворені декілька невеликих ставків. Південний та східний відвержки балки (відповідно, балка С та балка У) були заповнені відходами збагачення бідних магнетитових руд Жовторіченського родовища наприкінці ХХ ст. В поточний час вони зневоднені й рекультивовані. Центральна частина балки Роздери до цього часу заповнюється текучими хвостами збагачувальної фабрики шахти „Нова”.

Заповнення хвостосховища відбувалось шляхом скидання текучих хвостів з хвостозливних труб, розташованих вздовж західного берега балок С і У. Місця розташування хвостозливних патрубків неодноразово змінювались. У зв’язку з цим лежалі хвости характеризується значною мінливістю за мінералогічними й хімічними показниками.

Протягом останнього часу лежалі хвости балки Роздери досліджуються як сировина для виробництва залізорудного концентрату із загальним вмістом заліза не нижче 65-66 мас.%. Автори цього повідомлення вивчали мінералогічні особливості лежалих хвостів, які великою мірою визначають технологічні показники їх збагачення.

Мінеральний склад лежалих хвостів вивчався з використанням порошкового матеріалу відібраних рядових проб, а також виготовлених з нього полірованих і прозорих шліфів. Дослідження виконувалися за стандартними методиками за допомогою серійних бінокулярних, петрографічних і мінераграфічних мікроскопів.

Результати визначення середнього вмісту хвостоутворювальних, другорядних і акцесорних мінералів у складі лежалих відходів збагачення наведені в табл. 1.

Таблиця 1.

Середній мінеральний склад (мас.%) лежалих хвостів



Мінерали

Середній вміст мінералів

магнетит

3,08

гематит (залізна слюдка, мартит, дисперсний гематит)

21,55

гідроксиди заліза (гетит, дисперсний гетит, лепідокрокіт)

0,27

кварц

60,60

кумінгтоніт

2,34

рибекіт, магнезіорибекіт

5,02

егірин

3,97

біотит, тетраферибіотит

0,81

селадоніт

0,23

стильпномелан

0,22

залізистий тальк (мінесотаїт)

0,19

альбіт

0,36

карбонати

0,28

апатит

0,09

пірит, пірротин

0,12

інші мінерали

0,87

Загалом

100,00

Інші мінерали: хлорит, гранат (альмандин), рогова обманка, турмалін, циркон, халькопірит.

З отриманих результатів видно, що головним рудним мінералом лежалих хвостів є гематит, представлений, переважно, пластинчастою відміною (залізною слюдкою), другорядним рудним мінералом є магнетит. За даними мікроскопічних досліджень, магнетит представлений як мономінеральними (розкритими частинками), так і зростками з кварцом і силікатами.

Розкриті частинки (їх більшість) потрапили до відходів збагачення магнетитових руд через недосконалу роботу магнітних сепараторів та інших збагачувальних агрегатів. Гематит також утворює як мономінеральні (розкриті) частинки, так і зростки, переважно, з кварцом. Дисперсний гематит, вміст якого незначний, є продуктом вивітрювання залізо-вмісних силікатів і карбонатів.

Нерудні мінерали представлені, головним чином, кварцом і силікатами. Кварц – найбільш поширений мінерал хвостів – присутній як у вигляді мономінеральних частинок, так і зростків з силікатами, гематитом і магнетитом. Зростки більш характерні для фракцій хвостів з розміром частинок понад 0,1 мм. Вміст шкідливих мінеральних домішок (сульфідів і апатиту) незначний.

Результати мінералогічного вивчення лежалих хвостів балки Роздери використовуються при оцінці дослідженого об’єкту як техногенного покладу кондиційної природної залізорудної сировини, для складання мінералогічно обгрунтованої технології виробництва з лежалих хвостів високоякісного залізорудного концентрату.
Література

1. Белевцев Я.Н., Тохтуев Г.В., Стрыгин А.И. и др. Геология криворожских железорудных месторождений // Киев: Изд. АН УССР, 1962.– Т. 1 – 484 с., т. 2 – 567 с.

2. Белевцев Я.Н., Баташов Б.Г., Коваль В.Б. Урановые месторождения г. Желтые Воды и железорудные месторождения Кривого Рога / Путеводитель экскурсии 27 Международного геологического конгресса // Киев: Наукова думка, 1984.– 32 с.

3. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского бассейна // Киев: Наукова думка, 1977.– 544 с.

4. Рамдор П. Рудные минералы и их срастания // Москва: Изд. иностранной литературы, 1962.– 1132 с.

УДК 553.31 : 550.4 : 549 (477.63)


Євтєхова А.В., Смірнов О.Я., Прилепа Д.М.
варіативність хімічного складу

гематитових кварцитів Валявкинського родовища (Криворізький басейн)


Гематитовими кварцитами складена кора вивітрювання покладів магнетитових кварцитів четвертого, п’ятого і шостого залізистих горизонтів Валявкинського родовища, розташованого в Південному залізорудному районі Криворізького басейну [4, 13]. В поточний час гематитові кварцити досліджуються як перспективна сировина для виробництва залізорудного концентрату. Гіпергенні зміни магнетитових кварцитів проявлені до глибини 300-500 м. у розрізі шостого залізистого горизонту і до глибини 180-210 м у розрізі четвертого залізистого горизонту.

Мінералогічні дослідження продуктів вивітрювання магнетитових кварцитів показали, що їх рудоутворювальні та другорядні мінерали поділяються на відносно стійкі та нестійкі до дії факторів вивітрювання [2, 4, 10].

Гіпергенні зміни нестійких мінералів відбуваються наступним чином. Магнетит заміщується мартитом, а в умовах більш тривалого й інтенсивного вивітрювання – гетитом. Безглиноземні магнезіально-залізисті силікати, а також залізисті карбонати на початкових стадіях вивітрювання заміщуються дисперсним гематитом в асоціації з гіпергенним кварцом, халцедоном, іноді опалом, а на кінцевих стадіях – дисперсним гетитом або гетитом в асоціації із зазначеними мінералами групи кварцу. Залізисто-глиноземні силікати, заміщуються спочатку агрегатом дисперсного гематиту і глинистих мінералів, а при більш тривалому й інтенсивному вивітрюванні – агрегатом дисперсного гетиту і каолініту [1-12, 14].

Відносно стійкими до дії факторів вивітрювання є залізна слюдка й кварц. Але при тривалому інтенсивному вивітрюванні залізна слюдка частково заміщується гетитом. Кварц за умови активної дії на залізисті кварцити лужних гіпергенних розчинів зазнає маршалітизації й частково – метасоматичного заміщення гетитом.

Таким чином, кору вивітрювання магнетитових кварцитів четвертого і шостого залізистих горизонтів складають, переважно, залізнослюдко-мартитові, мартитові, дисперсногематит-мартитові, мартит-дисперсногематитові кварцити з домішкою гетиту у верхній частині кори вивітрювання і реліктового магнетиту – в нижній. В узагальненому варіанті продукти вивітрювання магнетитових кварциті прийнято називати гематитовими кварцитами. Оскільки за технологією, яка використовується на збагачувальних фабриках комплексу, гематитові кварцити збагачувати неможливо, їх до поточного часу розглядають як розкривні породи. Після вилучення з надр гематитові кварцити складують у відвалах – відокремлено від інших розкривних порід (різного складу малорудних і нерудних кварцитів і сланців).

З поглибленням кар’єру кількість гематитових кварцитів у складі видобутої мінеральної маси постійно зростає. Протягом останніх років вони складають близько 35% від об’єму всієї видобутої мінеральної маси. В зв’язку з цим розпочато вивчення можливості залучення гематитових кварцитів до утилізації – шляхом збагачення їх з використанням гравітаційних апаратів. Попередні експериментальні дослідження показали, що таким способом можливе виробництво гематитового концентрату із загальним вмістом заліза (Feзаг.) не нижче 66-67 мас.%.

Розробка оптимальних технологій видобутку і збагачення гематитових кварцитів повинна грунтуватись на детальному вивченні геології гематитових покладів, їх мінералогії та геохімії.

Метою авторів цієї роботи було вивчення варіативності хімічного складу покладів гематитових кварцитів.

За результатами геологічного і мінералогічного картування покладів гематитових кварцитів був виявлений чіткий прояв їх вертикальної мінералогічної зональності. В напрямку згори донизу за розрізом були виділені 4 мінералогічні зони: 1) гетит-гематитова; 2) гематитова; 3) магнетит-гематитова; 4) гематит-магнетитова.

Були виконані хімічні аналізи близько 130 проб гематитових кварцитів з різних зон. Результати обробки одержаних даних в узагальненому вигляді наведені в табл. 1.

Таблиця 1.

Середній вміст заліза в складі залізистих кварцитів кори вивітрювання четвертого і шостого залізистих горизонтів Валявкинського родовища



Зони кори вивітрювання (у вертикальному розрізі)

Гіпсометричні рівні зон кори вивітрювання, м

Залізисті горизонти

Середній вміст, мас.%

від

до

середній рівень

Feзаг

Feмагн

гетит-гематитова

+66

+15

+40,5

четвертий

36,59

0,66

шостий

36,36

0,45

середнє

36,42

0,50

гематитова

+30

-15


-120

-150


-90

четвертий

37,87

1,64

шостий

36,82

0,97

середнє

37,01

1,09

магнетит-гематитова

-120

-150


-150

-180


-150

четвертий

38,31

10,85

шостий

37,26

10,18

середнє

37,56

10,37

гематит-магнетитова

-150

-180


-180

-210


-180

четвертий

38,96

22,19

шостий

38,03

21,96

середнє

38,54

20,03

магнетитова (невивітрені магнетитові кварцити)

-180

-210








четвертий

38,19

28,71

шостий

37,72

27,97

середнє

37,91

28,34

З наведених даних видно, що загальний вміст заліза в складі вивітрених залізистих кварцитів в дослідженому розрізі змінюється відносно слабко. Виявлене незначне зменшення вмісту заліза в складі гематитових кварцитів верхніх зон кори вивітрювання, головним чином, із зони гетит-гематитової – приблизно на 1,5 мас.% в порівнянні з первинними магнетитовими кварцитами. Це, вірогідно, пояснюється більш інтенсивним проявом тут процесів маршалітизації і супровідного виносу заліза з гематитових кварцитів. Підвищений (приблизно на 0,5 мас.% в порівнянні з невивітреними магнетитовими кварцитами) вміст заліза в складі руд гематит-магнетитової зони можна пояснити осадженням заліза, винесеного з верхніх зон кори вивітрювання.


Література

1. Бєлєвцев Я.М. Мінерал гідрогематит та його роль в рудоутворенні Кривого Рога // Геологічний журнал.– 1951.– № 3.– С. 3-16.

2. Белевцев Я.Н., Епатко Ю.М., Стрыгин А.И. Глубинные зоны окисления в породах Криворожского бассейна // Советская геология.– 1959.– № 11.– С. 110-123.

3. Белевцев Я.Н., Бура Г.Г., Дубинкина Р.П. и др. Генезис железных руд Криворожского бассейна // Киев: Изд. АН УССР, 1959.– 308 с.

4. Белевцев Я.Н., Тохтуев Г.В., Стрыгин А.И. и др. Геология криворожских железорудных месторождений // Киев: Изд. АН УССР, 1962.– Т. 1 – 484 с., т. 2 – 567 с.

5. Бура Г.Г. К вопросу о происхождении дисперсного гематита в красковых рудах Кривого Рога // Известия Днепропетровского горного института.– 1957.– Т. 34.– С. 81-102.

6. Бура Г.Г. Глинистые минералы «красковых» руд Криворожского бассейна // Известия Днепропетровского горного института.– 1972.– Т. 58.– С. 67-71.

7. Гершойг Ю.Г. О природе рудного минерала так называемых красковых руд в Криворожье // Минералогический сборник.– 1951.– № 5.– С. 187-192.

8. Дмитриев Э.В., Кравченко В.М. Процессы глубинного выветривания и зональность их проявления в Саксаганском районе Кривого Рога // Геология рудных месторождений.– 1965.– № 5.– С. 76-90.

9. Додатко О.Д., Дорфман Я.З. Про кори вивітрювання порід залізисто-кременистої формації Криворіжжя // Доповіді АН УРСР. Серія Б.– 1973.– № 5.– С. 395-398.

10. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского бассейна // Киев: Наукова думка, 1977.– 544 с.

11. Малых М.В. Минералого-геохимические особенности железистых кварцитов в глубинных зонах окисления Саксаганской полосы (район Кривого Рога) // Известия вузов. Геология и разведка.– 1983.– № 2.– С. 48-52.

12. Мартыненко Л.И., Попов Е.А., Татунь Г.Т. и др. Основные закономерности коры выветривания железистых пород Кривого Рога // Геология рудных месторождений.– 1971, 13.– № 5.– С. 87-97.

13. Пирогов Б.И. Геолого-минералогические факторы, определяющие обогатимость железистых кварцитов // Москва: Недра, 1969.– 240 с.

14. Юрк Ю.Ю. Процеси мартитизації і утворення мартиту в породах і рудах Кривого Рогу / Матеріали з мінералогії України. Труди Інституту геологічних наук УРСР // Київ: Вид. АН УРСР, 1960.– Вип. 6.– С. 58-80.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет