Сталий розвиток промисловості та суспільства 22-25 травня 2012 р. Секція Геологія, прикладна мінералогія, екологія Тези доповідей Кривий Ріг 2012



жүктеу 1.62 Mb.
бет6/7
Дата07.09.2018
өлшемі1.62 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Висновки. Підсумовуючи зібрані дані, можна зробити висновок, що пристосування рослинних угруповань, які поселяються на відвалах, спрямовані на утворення стабільності та стійкості системи, яка може бути сформована лише за умов конкуренції. Це веде до зміни популяцій, їх морфологічних параметрів, розподілу в просторі тощо, що в першу чергу, залежить від екологічних чинників.

Заселення екотопів відбувається у відповідності з місцерозташуванням. Це пояснюється тим, що види мають певний екологічний потенціал, а звідси вибірну здатність до поселення. Поселення видів залежить від умов екотопу: освітлення, гідрологічного і термічного режиму, хіміко-фізичних властивостей субстрату, які в ході сингенезу змінюються.


літератури

1. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры // Киев: Наукова думка, 1991.– 240 c.

2. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Определитель высших растений Украины // Киев: Наукова думка, 1987.– 548 с.

3. Малахов І.М. Техногенез у геологічному середовищі // Київ: Наукова думка, 2003.– 187 с.

4. Мазур А.Ю., Сметана М.Г. Формування рослинного покриву на схилах залізорудних кар’єрів Кривбасу / Питання біоіндикації та екології. Міжвідомчий збірник наукових праць // Запоріжжя, 1999.– Вип. 4.– С. 69-75.

5. Сметана М.Г. Синтаксономія степової та рудеральної рослинності Криворіжжя // Кривий Ріг, 2000.– 150 с.

6. Шанда В.І., Маленко Я.В. Теоретичні аспекти вивчення еколого-таксономічних спектрів (ЕТС) серійних угруповань / Проблеми фундаментальної екології. Матеріали І Всеукраїнської конференції // Кривий Ріг, 1996, Ч. І.– С. 38-41.

УДК 504.3 (477.63)


Домнічев М.В., Нестеренко О.В.
зменшення пилового навантаження на працівників шляхом рекультивації відвалів

Гірничозбагачувальних комбінатів Криворізького басейну


Відвали розкривних гірських порід займають значну частину гірничих відводів гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК) Криворізького басейну. Під дією вітру з їх поверхні зноситься значна кількість дрібнодисперсного пилу (табл. 1) [3]. Останній містить небезпечні для здоров’я працівників підприємств хімічні й мінеральні компоненти, що може викликати розвиток у них професійних легеневих захворювань.

Таблиця 1.

Питомий виніс пилу з поверхні відвалу


Гірські породи

на поверхні відвалу



Швидкість вітру, м/с

Питомий виніс пилу з поверхні, мг/(с·м2)

пісок

2,6-9,0

0,05-8,6

крейда

2,3-8,9

0,12-9,86

пісок, глина, кристалічні гірські породи

2,0-8,4

0,08-2,25

гематитові кварцити

2,0-9,0

0,13-4,6

сланці, залізисті кварцити різного складу

2,0-9,1

0,06-4,74

В залежності від ступеню дисперсності пилу (табл. 2) [3], змінюється його поширення на території підприємства під впливом вітру та ступінь його небезпеки для персоналу ГЗК. Як відомо, найбільш небезпечним для здоров’я працівників є пил з частинками розміром до 5 мкм.

Найбільш відомими способами боротьби з виносом пилу з поверхонь відвалів є біологічні, які поділяються на екстенсивні й інтенсивні, та технічні, які передбачають покриття ділянок пилоутворення покривом гірських порід або грунту, що не піддаються впливові вітрової ерозії.

Таблиця 2.

Гранулометричний склад пилу відвалів


Гірські породи відвалів

Співвідношення (мас.%) гранулометричних фракцій пилу з розміром частинок, мкм

до 1,4

1,4-4,2

4,2-9,8

9,8-15

15-30

>30

безрудні й малорудні магнетитові кварцити

91,29

7,05

1,11

0,37

0,14

0,04

гематитові кварцити

90,91

8,01

0,94

0,04

0,10

-

сланці

89,01

8,77

1,49

0,66

0,06

0,01

Суть біологічної рекультивації полягає в процесі їх самозаростання, або коли в інтенсивному процесі боротьби з виносом пилу бере активну участь людина, активізуючи процес дернування коріннями трав закріплюваної поверхні [4].

Поверхню відвалів формують гірські породи різного складу: глини, суглинки, залізисті кварцити, сланці, вапняки. В залежності від їх мінерального і хімічного складу, особливостей мікрорельєфу, на відвалах формуються місцезростання з різним зволоженням і умовами для розвитку рослин. Найбільш непридатні умови для зростання рослин утворюються на вершинах відвалів, південних та східних схилах, крутих укосах, на засолених глинах і суглинках, скельних породах.

Попередні дослідники [1, 2, 4] запропонували низку методів засадження схилів відвалів одно- й багаторічними травами як з використанням підготовленого грунтового покриву, так і без нього з формуванням родючого субстрату під час висадки рослин.

Основною ідеєю роботи авторів цього повідомлення було вирішення двох задач – зменшення винесення пилу з поверхні відвалу шляхом висадки багаторічних рослин на узбіччі дороги біля краю ярусу і вирішення проблеми накопичення й зберігання відходів (мулу річок і водоочисних станцій та опалого листя).

В поточний час в Кривому Розі виконується програма очистки річок, яка передбачає поглиблення їх русел. При цьому видаляється значний об’єм донних відкладів, які потребують спеціального подальшого зберігання. Мул є цінною активною сировиною, яка може бути використана для вирощування на ній будь-якого рослинного покриву.

Оскільки пропонується використовувати донні відклади водних об’єктів, які знаходяться в межах міста, та мул очисних станцій, можливість їх використання в сільському господарстві для вирощування продуктів харчування потребує окремого дослідження. Але можна порекомендувати використання мулу зазначеного походження в якості компоненту для формування родючого шару на відпрацьованих відвалах, оскільки рослинність, яка буде там формуватись, не передбачається використовувати як продукт харчування або корм для худоби. В якості одного з компонентів цього шару, пропонується використовувати опале листя, яке в значних обсягах щороку накопичується в місті. Використання опалого листя дозволить вирішити не лише проблему його утилізації але й зміцнить структуру суміші.

Для формування родючої суміші пропонується декілька композицій: опале листя + річкові донні відклади; мул станцій очистки + глина та ін. Закладання сумішей восени дозволить використовувати їх весною для формування родючого середовища, в яке будуть висаджуватись багаторічні рослини. Для економії донних відкладів можливе виготовлення родючої композиції з залученням глини, яка характеризується відповідними водоутримуючими показниками і містить близько 8 мас.% решток рослин які сприяють формуванню щільного шару родючої суміші [5]. Можливе також використання донних відкладів у напіврідкому вигляді без додаткової підготовки.

З метою максимальної автоматизації процесу ми пропонуємо формувати локальні ділянки родючої суміші шляхом нанесення її на певній відстані одна від одної обабіч відвалу із застосуванням автосамоскиду (рис. 1.). Після проходження машини і утворення ланцюга таких ділянок в суміш будуть висаджуватись насіння або саджанці акації білої, лоху вузьколистого (маслинки), лози тощо. Розглядається також можливість внесення насіння до складу суміші перед нанесенням її на поверхню відвалу.

Рис. 1. Нанесення на поверхню відвалу родючої суміші для висадки багаторічних рослин.

1 – автосамоскид, 2 – дорога, 3 – ділянки з нанесеною сумішшю, 4 – відвал.

Висадка насіння в багате поживними елементами середовище передбачає високі шанси на розвиток висаджених рослин і їх нормальний розвиток. Ріст дерев і кущів буде сприяти формуванню і збільшенню потужності родючого шару на поверхні відвалу, буде активізувати процес її самозаростання трав’янистою рослинністю. Існують рекомендації [4] щодо висадки на поверхні відвалів медоносних рослин, а також жита та суріпиці [1]. Дерева, що ростимуть по краях відвалів, будуть виконувати функцію вітрозахисного екрану, який зменшить надходження пилу до повітря, а також будуть сприяти підвищенню опору відвалів до дії ерозії та зсувів.


Література

1. Животовська А.Р., Ратушний В.М. Дослідження можливості вирощування олійних культур на техногенних грунтах ярусів відвалу розкривних порід кар’єру ВАТ «ІнГЗК» / Проблеми енергозбереження і механізації в гірничо-металургійному комплексі. Матеріали VІІ Міжнародної конференції молодих вчених // Кривий Ріг, 2011.– С. 344-346.

2. Козін Я.В., Ратушний В.М. Випробування родючості нового складу грунтоутворюючої суміші з сухих відходів виробництв / Проблеми енергозбереження і механізації в гірничо-металургійному комплексі. Матеріали VІІ Міжнародної конференції молодих вчених // Кривий Ріг, 2011.– С. 346-348.

3. Лобода А.И., Ребристый Б.Н., Тыщук В.Ю. Борьба с пылью на открытых горнах работах // Киев: Техника, 1989.– 152 с.

4. Ніколаєва І.В., Ратушний В.М. Дослідження можливості вирощування медоносних трав на субстратах ярусів відвалу при озеленені їх поверхонь в умовах ВАТ «ІнГЗК» / Проблеми енергозбереження і механізації в гірничо-металургійному комплексі. Матеріали VІІ Міжнародної конференції молодих вчених // Кривий Ріг, 2011.– С. 340-342.

5. Таран М.А. Фітооптимізація та грунтоутворення в умовах шламосховищ та інших техногенно порушених екотопів Криворіжжя / Охорона праці та навколишнього середовища на підприємствах гірничо-металургійної промисловості // Кривий Ріг.– Вип. 2.– С.– 119-125.

Короткі відомості про авторів






Прізвище, ім’я,

по-батькові

Науковий ступінь,

вчене звання

Місце роботи, навчання

Стор.

1

Андрейчак

Вікторія Олександрівна



аспірантка

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



38, 61

2

Березовський Анатолій Анатолійович

доктор

геологічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



37

3

Березовський Дмитро Анатолійович

студент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



32

4

Бондар

Юлія


Олегівна

аспірантка

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка



34

5

Вавриш

Оксана Олександрівна



магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



88

6

Верещак

Юлія


Григорівна

магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



81

7

Волкова Олександра Валентинівна

магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



77

8

Гацький

Анатолій Костянтинович



кандидат

технічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра екології



76, 81, 86

9

Гончарова

Крістіна Володимирівна



студентка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



80

10

Грицель

Галина


Миколаївна

аспирантка

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



30

11

Демченко

Олег


Сергійович

студент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



7

12

Домнічев

Микола Володимирович



кандидат

технічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра рудникової аерології та охорони праці



95

13

Євтєхов

Валерій


Дмитрович

доктор

геолого-мінералогічних наук, професор



Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



7, 14, 20, 38, 47, 51, 55, 58, 61, 64

14

Євтєхов

Євген


Валерійович

кандидат геологічних наук, доцент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



7, 20, 64

15

Євтєхова

Анна


Валеріївна

кандидат геологічних наук, доцент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



47, 51, 66

16

Іванов

Віктор


Миколайович

кандидат геологічних наук, доцент

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара,

науково-дослідний інститут геології



41

17

Котов

Юрій


Тихонович

кандидат

технічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра екології



80, 88

18

Ізвєкова

Наталія


Анатоліївна

магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



86

19

Кириченко

Анатолій Михайлович



кандидат

технічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра екології



74, 84

20

Логінова

Олена


Андріївна

магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



76

21

Мірченко

Аліна Олександрівна



магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



51

22

Мохонько

Вікторія


Іванівна

аспірантка

Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету

ім. Володимира Даля,

м. Сєвєродонецьк,

кафедра технології неорганічних речовин та екології



17

23

Нестеренко

Оксана Володимирівна



кандидат

технічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра рудникової аерології та охорони праці



95

24

Нестор

Олена Олександрівна



старший викладач

Криворізький національний університет,

кафедра екології



91

25

Ніколаєнко Костянтин Вікторович

кандидат

технічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра збагачення корисних копалин



58

26

Павлова

Євгенія


Едуардівна

магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



64

27

Прилепа

Дмитро Миколайович



студент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



66

28

Разкевич

Федір


Сидорович

кандидат

технічних наук, доцент



Криворізький національний університет,

кафедра екології



77, 88

29

Смірнов

Олександр Ярославович



аспірант

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



14, 66

30

Смірнова

Ганна


Ярославівна

кандидат геологічних наук, доцент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



14,

31

Систерова

Дар’я


Едуардівна

студентка

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



25

32

Таран

Микола


Андрійович

старший викладач

Криворізький національний університет,

кафедра екології



72

33

Тітова

Євгенія


Валеріївна

магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



84

34

Тіхлівець

Світлана


Валеріївна

кандидат геологічних наук, асистент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



7, 20, 55, 58, 64

35

Филенко

Валентина Вікторівна



інженер-геолог

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



7, 20, 55, 58

36

Харитонов

Віталій Миколайович



кандидат геологічних наук, доцент

Криворізький національний університет,

кафедра геології і прикладної мінералогії



44

37

Чепіжко

Олександр Валентинович



доктор

геологічних наук, професор



Одеський національний університет ім. І.І.Мечнікова

17

38

Чумаченко

Юлія


Леонідівна

магістрантка

Криворізький національний університет,

кафедра екології



74



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет