Тестові питання з предмету «Соціальна Робота»


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ „МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ



бет7/9
Дата10.03.2018
өлшемі2.11 Mb.
#20522
түріМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9

3.6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ „МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ

У ВИЩІЙ ШКОЛІ” УКЛАДАЧ: БУНЯК Н.А.


  1. Здійснення комплексу заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу ухвалено:

а) 28 лютого 2003 року;

б) 28 лютого 2005 року;

в) 28 лютого 2001 року;

г) 28 лютого 2004 року.




  1. Стратегічні напрями розвитку вищої освіти в Україні не визначаються:

а) Конституцією України;

б) Законом України «Про освіту»;

в) Законом України «Про вищу освіту»;

г) Указом Президента України;

д) Постановою Кабінету Міністрів України;

е) Болонською конвенцією.




  1. Болонська конвенція підписана:

а) 19 червня 1999 року;

б) 19 червня 2001 року;

в) 19 червня 2003 року;

г) 19 червня 2005 року.




  1. Принцип Болонського процесу:

а) введення одного циклу навчання (бакалавр);

б) введення двох циклів навчання (бакалавр/спеціаліст);

в) введення двох циклів навчання (бакалавр/магістр);

г) введення двох циклів навчання (спеціаліст/ магістр).




  1. Один кредит за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS) становить:

а) 36 годин;

б) 54 години;

в) 72 години;

г) 180 годин.




  1. Навчальний рік за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS) еквівалентний:

а) 60 кредитам;

б) 90 кредитам;

в) 180 кредитам;

г) 240 кредитам.




  1. Одна дисципліна за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS) повинна мати:

а) 1-2 кредити;

б) 2-3 кредити;

в) 3-4 кредити;

г) 5 кредитів.




  1. Кількість дисциплін на рік для вивчення за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS):

а) 12 дисциплін;

б) 14 дисциплін;

в) 6 дисциплін;

г) 10 дисциплін.




  1. Термін навчання для отримання ОКР «магістр науки» за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS):

а) 1 рік;

б) 1.5 року;

в) 2 роки;

г) 2.5 роки.




  1. Термін навчання для отримання ОКР «магістр прикладного напряму» за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS):

а) 1 рік;

б) 1.5 року;

в) 2 роки;

г) 2.5 роки.




  1. Університет – це навчальний заклад:

а) І-ІІ ступеня;

б) І ступеня;

в) ІІІ ступеня;

г) III-IV ступеня.




  1. Усний виклад певної інформації у ВУЗі – це:

а) лекція;

б) доповідь;

в) виступ;

г) прес-конференція.




  1. Монолог викладача, що супроводжується демонстрацією матеріалу називається:

а) пояснювально-ілюстративна лекція;

б) бінарна лекція;

в) лекція – прес-конференція;

г) лекція-візуалізація.




  1. Монологічний виклад інформації за питаннями – це:

а) пояснювально-ілюстративна лекція;

б) бінарна лекція;

в) лекція – прес-конференція;

г) лекція-візуалізація.




  1. В разі, коли інформація викладена у вигляді тексту, то це:

а) проблемна лекція;

б) бінарна лекція;

в) лекція – прес-конференція;

г) лекція-візуалізація.




  1. Усний діалог двох викладачів з метою обговорення різних позицій – це:

а) проблемна лекція;

б) бінарна лекція;

в) лекція – прес-конференція;

г) лекція-візуалізація.




  1. Лекція, що знайомить студентів з метою і призначенням курсів має назву:

а) вступна;

б) обглядова;

б) проблемна;

г) бінарна.




  1. У оглядово-повторювальній лекції…:

а) викладається мета і призначення курсу;

б) викладається науково-понятійна основа курсу з деталізацією;

в) викладається проблемна ситуація;

г) подаються систематизовані відомості з курсу.




  1. Візуалізувати лекцію означає:

а) перетворити інформацію у короткий конспект;

б) перетворити інформацію у систему проблем, що виклиуають протиріччя;

в) перетворити інформацію у форму графіків, діаграм, тощо;

г) перетворити інформацію у діалог двох викладачів.




  1. Основне завдання лектора:

а) виклад матеріалу повинен бути акцентований;

б) слідкувати за правильністю конспектування основних положень;

в) створити ілюстрації до лекції;

г) створити можливість осмисленого конспектування.




  1. Лекція, що формує вміння виступати у ролі експертів – це:

а) лекція із запланованими помилками;

б) лекція-прес-конференція;

в) лекція вдвох;

г) проблемна лекція.




  1. Ритм подачі матеріалу і стиль спілкування важливий для:

а) проблемної лекції;

б) лекції вдвох;

в) візуальної лекції;

г) вступної лекції.




  1. Лекція-прес-конференція, що проводиться з метою систематизації знань подається:

а) на початку курсу;

б) в середині курсу;

в) наприкінці курсу;

г) перед іспитом на передекзаменаційній консультації.




  1. Формою педагогічної взаємодії є:

а) навчання;

б) виховання;

в) спілкування;

г) спільна діяльність викладача і студента.




  1. Вироблення спільної стратегії взаємодії – це … сторона спілкування:

а)… соціально-перцептивна;

б) … комунікативна;

в) …інтерактивна;

г) … емоційно-ціннісна.




  1. Передача інформації та обмін досвідом – це … сторона спілкування:

а)… соціально-перцептивна;

б) … комунікативна;

в) …інтерактивна;

г) … емоційно-ціннісна.




  1. Сприймання та розуміння партнера – це … сторона спілкування:

а)… соціально-перцептивна;

б) … комунікативна;

в) …інтерактивна;

г) … емоційно-ціннісна.




  1. Прояв взаємних оцінних ставлень – це … сторона спілкування:

а)… соціально-перцептивна;

б) … комунікативна;

в) …інтерактивна;

г) … емоційно-ціннісна.




  1. Соціальна самопрезентація – це … сторона спілкування:

а) … особистісна;

б) … комунікативна;

в) … інтерактивна;

г) … емоційно-ціннісна.




  1. Мотивація діяльності студента і психологічна підтримка – це … ціль спілкування:

а) інформаційна;

б) ціннісно-орієнтаційна;

в) регулятивна;

г) спонукальна.




  1. Вкажіть найнижчий рівень людського спілкування:

а) конвенційний;

б) примітивний;

в) стандартизований;

г) діловий.




  1. Вкажіть найвищий рівень людського спілкування:

а) діловий;

б) маніпулятивний;

в) духовний;

г) ігровий.




  1. Бар’єр у спілкуванні студентів з викладачами, що виникає через байдужість студентів має назву:

а) бар’єр невідповідності настанов та мотивів;

б) бар’єр побоювання групи;

в) бар’єр відсутності контакту;

г) бар’єр наслідування.




  1. Інтелектуальний бар’єр у спілкуванні виникає у…:

а)… випадку використання слів, що мають «подвійний» зміст;

б)… випадку неодинакового рівня інтелекту;

в) …випадку відмінності в емоційних станах;

г)… випадку відмінності в настановах.



  1. Назвіть форму продуктивного спілкування між особистостями:

а) монолог;

б) діалог;

в) неформальний діалог;

г) спір.



  1. Студент самостійно ставить мету самовдосконалення. Вкажіть шлях професіоналізації студента в такому випадку:

а) формальний;

б) неформальний;

в) вузької спеціалізації;

г) широкої спеціалізації.




  1. Професія педагога є для студента покликанням. Назвіть рівень професійної спрямованості студента в такому випадку:

а) низький;

б) середній;

в) високий;

г) залежно від ситуації.




  1. Усвідомлення студентом рівня своїх знань та вмінь. Який із компонентів моделі психологічної культури особистості (за В.В. Рибалко) вказано:

а) комунікативний;

б) мотиваційний;

в) рефлексивний;

г) досвідний.




  1. Самонаказ – це:

а) процес логічного доведення собі необхідності розвитку окремих якостей і рис;

б) внутрішня команда до дії, що обов’язкова до виконання;

в) вироблення в себе нових настанов;

г) намагання від себе робити те, що найважливіше.




  1. Самопримус – це:

а) процес логічного доведення собі необхідності розвитку окремих якостей і рис;

б) внутрішня команда до дії, що обов’язкова до виконання;

в) вироблення в себе нових настанов;

г) намагання від себе робити те, що найважливіше.




  1. Самонавіювання – це:

а) процес логічного доведення собі необхідності розвитку окремих якостей і рис;

б) внутрішня команда до дії, що обов’язкова до виконання;

в) вироблення в себе нових настанов;

г) намагання від себе робити те, що найважливіше.




  1. Вкажіть форму навчання у ВУЗі, що передбачає самостійне вивчення дисциплін за напрямом підготовки з подальшою атестацією:

а) очна;

б) заочна;

в) екстернат;

г) вечірня.




  1. Лекції поділяються на академічні та науково-популярні за:

а) загальними цілями;

б) змістом;

в) способом впливу на слухачів;

г) способом проведення.




  1. Семінар – це форма:

а) практичного заняття;

б) теоретичного заняття;

в) лабораторного заняття;

г) самостійного заняття.




  1. Семінар, в перекладі з латинської означає:

а) розсадник знань;

б) посів знань;

в) культиватор знань;

г) відтворення знань.




  1. Семінар організовується з метою:

а) повторення і узагальнення знань;

б) контролю знань;

в) оцінки ступеня готовності до самостійної роботи;

г) оцінки ступеня готовності до практичного заняття чи лабораторної роботи.




  1. Лабораторна робота – це різновидність:

а) семінарського заняття;

б) практичного заняття;

в) самостійного заняття;

г) курсової роботи.




  1. При плануванні лабораторних робіт керуються:

а) переліком професійних вмінь, що вказані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціальності;

б) переліком тем, що вказані в освітньо-професійній програмі спеціальності;

в) переліком тем, що запропоновані викладачем, який читає предмет;

г) переліком тем, що пропонує керівництво ВНЗ.




  1. Ефективність лабораторної роботи полягає у:

а) спільній діяльності студентів групи;

б) отриманні вірного результату;

в) оформленні лабораторної роботи;

г) правильності висновку, що сформульований як результат роботи.




  1. До самостійної роботи студентів не відноситься:

а) підготовка до лекцій;

б) підготовка до курсових і дипломних робіт;

в) підготовка до семінарських і практичних занять;

г) підготовка індивідуальних завдань.




  1. Конкретні вимоги до курсових і дипломних робіт встановлюються:

а) навчальним планом з спеціальності;

б) керівником дипломних і курсових робіт;

в) працівниками випускової кафедри;

г) наказом ректора ВУЗу.





  1. Самостійна робота займає … часу від вивчення дисципліни:

а) 10%;

б) 30%;


в) 50%;

г) 70%.



  1. Робота студентів, що виконується за завданням при керівництві викладача, але без його безпосередньої участі – це:

а) семінарське заняття;

б) практичне заняття;

в) лабораторна робота;

г) самостійна робота.




  1. Контроль процесу навчання студентів має функцію:

а) діагностичну;

б) навчальну;

в) виховну;

г) всі, що вказані вище.




  1. Функція, що дозволяє оцінити рівень знань вмінь і навичок – це … функція контролю:

а) діагностична;

б) навчальна;

в) виховна;

г) активізаційна.




  1. Функція, що сприяє активізації роботи по засвоєнню знань – це … функція контролю:

а) діагностична;

б) навчальна;

в) виховна;

г) активізаційна.




  1. Функція, що дисциплінує студентів – це … функція контролю:

а) діагностична;

б) навчальна;

в) виховна;

г) активізаційна.




  1. За Болонською конвенцією система оцінки знань має:

а) 5-бальну шкалу;

б) 10-бальну шкалу;

в) 12-бальну шкалу;

г) 100-бальну шкалу.




  1. Оцінка за захист дипломної роботи має:

а) 5-бальну шкалу;

б) 10-бальну шкалу;

в) 12-бальну шкалу;

г) 100-бальну шкалу.




  1. Оцінка за відповідь на семінарському чи практичному занятті має:

а) 5-бальну шкалу;

б) 10-бальну шкалу;

в) 12-бальну шкалу;

г) 100-бальну шкалу.




  1. Мета підсумкового контролю знань студентів:

а) встановити систему і структуру знань студентів;

б) встановити рівень засвоєння знань студентів;

в) встановити якість засвоєння знань студентів;

г) встановити результативність навчального процесу в цілому.




  1. Мета іспиту:

а) встановити систему і структуру знань студентів;

б) встановити рівень засвоєння знань студентів;

в) встановити якість засвоєння знань студентів;

г) встановити результативність навчального процесу в цілому.




  1. Мета періодичного контролю знань студентів:

а) встановити систему і структуру знань студентів;

б) встановити рівень засвоєння знань студентів;

в) встановити якість засвоєння знань студентів;

г) встановити результативність навчального процесу в цілому.




  1. Мета поточного контролю знань студентів:

а) встановити систему і структуру знань студентів;

б) встановити рівень засвоєння знань студентів;

в) встановити якість засвоєння знань студентів;

г) встановити результативність навчального процесу в цілому.




  1. Бесіда викладача і студентів, в процесі якої студенти питають поради – це:

а) практичне заняття;

б) семінарське заняття;

в) лабораторне заняття;

г) консультація.




  1. Розробка особистісно-орієнтувальних технологій навчання студентів – це:

а) практичне завдання психології Вищої школи;

б) діагностично-корекційне завдання психології Вищої школи;

в) науково-дослідне завдання психології Вищої школи;

г) всі відповіді вірні.




  1. Розробка плану експериментального дослідження – це:

а) 1-й етап психологічного дослідження;

б) 2-й етап психологічного дослідження;

в) 3-й етап психологічного дослідження;

г) 4-й етап психологічного дослідження.




  1. Рівні сумісності в навчальному колективі:

а) психологічний;

б) психофізіологічний;

в) соціально-психологічний;

г) всі відповіді вірні.




  1. Стилі керівництва в навчальному колективі:

а) офіційний і практичний;

б) неофіційний і дружній;

в) ліберальний;

г) вірна відповідь відсутня.




  1. Основна функція педагога, як керівника:

а) організації і контролю діяльності;

б) виховна;

в) допомога в прийнятті рішень;

г) допомога у орієнтації в соціальному середовищі.




  1. Основні ознаки студентського колективу:

а) спільна діяльність членів групи;

б) спільна ціль членів групи;

в)суспільний характер групи;

г) всі,що перечисленні вище.




  1. Чи може емоційна нестабільність бути причиною неуспішності студентів?:

а) так;

б) ні;


в) залежно від ситуації;

г) залежно від причини, що зумовила емоційну нестабільність.




  1. Емоційна збудливість – це:

а) готовність емоційно реагувати на подразники;

б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;

в) зміна фізіологічних функцій;

г) швидка реакція на зміну ситуації.




  1. Емоційна ригідність – це:

а) готовність емоційно реагувати на подразники;

б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;

в) зміна фізіологічних функцій;

г) швидка реакція на зміну ситуації.




  1. Емоційна глибина – це:

а) готовність емоційно реагувати на подразники;

б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;

в) зміна фізіологічних функцій;

г) швидка реакція на зміну ситуації.




  1. Емоційна чутливість – це:

а) готовність емоційно реагувати на подразники;

б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;

в) зміна фізіологічних функцій;

г) швидка реакція на зміну ситуації.




  1. Стійкість особистості до конкретного фактору, називається:

а) емоційна стійкість;

б) експресивність;

в) емоційність;

г) емоційна лабільність.




  1. Вираження емоцій через міміку, жести, голос – це:

а) емоційна стійкість;

б) експресивність;

в) емоційність;

г) емоційна лабільність.




  1. Психічний стан людини, що викликається об’єктивно нездоланними труднощами на шляху до досягнення мети має назву:

а) тривожність;

б) фрустрація;

в) агресія;

г) ригідність.




  1. Ставлення особистості, що відображає схильність до демонстації переваги в силі називається:

а) тривожність;

б) фрустрація;

в) агресія;

г) ригідність.




  1. Соціально-психологічна властивість особистості, що складається зі здатності емоційно реагувати, або відгукуватись на переживання іншого, називається:

а) емпатія;

б) апатія;

в) емоція;

г) емоційність.




  1. В перекладі з латинського студент – це:

а) слухач;

б) такий, що старанно працює;

в) той, що займається;

г) той, що опановує науку.




  1. Зрілість, за П.Я. Гальперіним, це:

а) здатність самостійно враховувати межі своїх можливостей;

б) ускладнення розумових операцій;

в) розвиток характерологічних рис, що визначають спрямованість вчинкової активності;

г) результат багатства соціальних відношень.




  1. Прагнення до успіху в діяльності – суть потреби у:

а) самоактуалізації;

б) безпеці;

в) самоповазі;

г) приналежності.




  1. Ідентичність оцінюється за аспектами:

а) змістовим;

б) оцінним;

в) часовим;

г) всіма, що вказані вище.




  1. Криза ідентичності полягає у:

а) зіткненні цінностей;

б) порівнянні себе з членами групи;

в) усвідомленні змін, що відбуваються в собі;

г) керуванні своїм емоційним станом.




  1. До кризових ситуацій студентського віку не відноситься:

а) криза професійного вибору;

б) криза побудови планів на майбутнє життя;

в) криза залежності від родини;

г) криза інтимно-сексуальних стосунків.




  1. Готовність студента опановувати форми навчання у Вищій школі має назву:

а) соціально-психологічна адаптація;

б) дидактична адаптація;

в) формальна адаптація;

г) особистісно-психологічна адаптація.




  1. Процес професійного становлення завершує:

а) соціальна зрілість;

б) інтеграція;

в) адаптація;

г) працевлаштування.




  1. На якому курсі навчання у ВНЗ стоїть наступне завдання для особистості студента: «початок спеціалізації, зміцнення інтересу до наукової роботи як свідчення подальшого розвитку професійних інтересів»?:

а) 1-й-2-й курси;

б) 3-й курс;

в) 4-й курс;

г) 5-й курс.




  1. На якому курсі навчання у ВНЗ стоїть наступне завдання для особистості студента: «практичні настанови на майбутній різновид діяльності»?:

а) 1-й-2-й курси;

б) 3-й курс;

в) 4-й курс;

г) 5-й курс.




  1. Професійна спрямованість особистості – це:

а) прагнення задовільнити матеріальні і духовні потреби, працюючи за професією;

б) розуміння і прийняття професійних завдань з оцінкою власних ресурсів для їх розв’язання;

в) розуміння і внутрішнє прийняття цілей професійної діяльності;

г) загальне позитивне ставлення до професії.




  1. Який рівень професійної спрямованості спостерігається, коли студент «навчається без пристрасті»?:

а) високий;

б) середній;

в) низький;

г) професійної спрямованості немає.




  1. Який рівень професійної спрямованості спостерігається, коли студент говорить, що не збирається працювати за професією?:

а) високий;

б) середній;

в) низький;

г) професійна спрямованість нечітка.




  1. Процес професійного самовизначення – це:

а) позитивне ставлення до професії;

б) самооцінка власних професійних здібностей і практичні дії до їх розвитку;

в) самооцінка матеріальних і духовних потреб, що надає професія;

г) власне бажання працювати за обраною професією.




  1. Складниками професійної культури є:

а) професійна компетентність;

б) професійна творчість;

в) професійна рефлексія;

г) все, що вказане вище.




  1. Усвідомлення і моніторинг рис характеру – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):

а) комунікативний;

б) мотиваційний;

в) характерологічний;

г) рефлексивний.




  1. Самоусвідомлення «образу – Я» – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):

а) комунікативний;

б) мотиваційний;

в) характерологічний;

г) рефлексивний.




  1. Самоаналіз смислів навчальної і професійної діяльності – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):

а) комунікативний;

б) мотиваційний;

в) характерологічний;

г) рефлексивний.




  1. Усвідомлення рівня розвитку професійних здібностей – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):

а) комунікативний;

б) мотиваційний;

в) характерологічний;

г) рефлексивний.







Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




©kzref.org 2023
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет