3.6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ „МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ” УКЛАДАЧ: БУНЯК Н.А. -
Здійснення комплексу заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу ухвалено:
а) 28 лютого 2003 року;
б) 28 лютого 2005 року;
в) 28 лютого 2001 року;
г) 28 лютого 2004 року.
-
Стратегічні напрями розвитку вищої освіти в Україні не визначаються:
а) Конституцією України;
б) Законом України «Про освіту»;
в) Законом України «Про вищу освіту»;
г) Указом Президента України;
д) Постановою Кабінету Міністрів України;
е) Болонською конвенцією.
-
Болонська конвенція підписана:
а) 19 червня 1999 року;
б) 19 червня 2001 року;
в) 19 червня 2003 року;
г) 19 червня 2005 року.
-
Принцип Болонського процесу:
а) введення одного циклу навчання (бакалавр);
б) введення двох циклів навчання (бакалавр/спеціаліст);
в) введення двох циклів навчання (бакалавр/магістр);
г) введення двох циклів навчання (спеціаліст/ магістр).
-
Один кредит за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS) становить:
а) 36 годин;
б) 54 години;
в) 72 години;
г) 180 годин.
-
Навчальний рік за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS) еквівалентний:
а) 60 кредитам;
б) 90 кредитам;
в) 180 кредитам;
г) 240 кредитам.
-
Одна дисципліна за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS) повинна мати:
а) 1-2 кредити;
б) 2-3 кредити;
в) 3-4 кредити;
г) 5 кредитів.
-
Кількість дисциплін на рік для вивчення за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS):
а) 12 дисциплін;
б) 14 дисциплін;
в) 6 дисциплін;
г) 10 дисциплін.
-
Термін навчання для отримання ОКР «магістр науки» за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS):
а) 1 рік;
б) 1.5 року;
в) 2 роки;
г) 2.5 роки.
-
Термін навчання для отримання ОКР «магістр прикладного напряму» за кредитно-трансферною системою навчального навантаження (ECTS):
а) 1 рік;
б) 1.5 року;
в) 2 роки;
г) 2.5 роки.
-
Університет – це навчальний заклад:
а) І-ІІ ступеня;
б) І ступеня;
в) ІІІ ступеня;
г) III-IV ступеня.
-
Усний виклад певної інформації у ВУЗі – це:
а) лекція;
б) доповідь;
в) виступ;
г) прес-конференція.
-
Монолог викладача, що супроводжується демонстрацією матеріалу називається:
а) пояснювально-ілюстративна лекція;
б) бінарна лекція;
в) лекція – прес-конференція;
г) лекція-візуалізація.
-
Монологічний виклад інформації за питаннями – це:
а) пояснювально-ілюстративна лекція;
б) бінарна лекція;
в) лекція – прес-конференція;
г) лекція-візуалізація.
-
В разі, коли інформація викладена у вигляді тексту, то це:
а) проблемна лекція;
б) бінарна лекція;
в) лекція – прес-конференція;
г) лекція-візуалізація.
-
Усний діалог двох викладачів з метою обговорення різних позицій – це:
а) проблемна лекція;
б) бінарна лекція;
в) лекція – прес-конференція;
г) лекція-візуалізація.
-
Лекція, що знайомить студентів з метою і призначенням курсів має назву:
а) вступна;
б) обглядова;
б) проблемна;
г) бінарна.
-
У оглядово-повторювальній лекції…:
а) викладається мета і призначення курсу;
б) викладається науково-понятійна основа курсу з деталізацією;
в) викладається проблемна ситуація;
г) подаються систематизовані відомості з курсу.
-
Візуалізувати лекцію означає:
а) перетворити інформацію у короткий конспект;
б) перетворити інформацію у систему проблем, що виклиуають протиріччя;
в) перетворити інформацію у форму графіків, діаграм, тощо;
г) перетворити інформацію у діалог двох викладачів.
-
Основне завдання лектора:
а) виклад матеріалу повинен бути акцентований;
б) слідкувати за правильністю конспектування основних положень;
в) створити ілюстрації до лекції;
г) створити можливість осмисленого конспектування.
-
Лекція, що формує вміння виступати у ролі експертів – це:
а) лекція із запланованими помилками;
б) лекція-прес-конференція;
в) лекція вдвох;
г) проблемна лекція.
-
Ритм подачі матеріалу і стиль спілкування важливий для:
а) проблемної лекції;
б) лекції вдвох;
в) візуальної лекції;
г) вступної лекції.
-
Лекція-прес-конференція, що проводиться з метою систематизації знань подається:
а) на початку курсу;
б) в середині курсу;
в) наприкінці курсу;
г) перед іспитом на передекзаменаційній консультації.
-
Формою педагогічної взаємодії є:
а) навчання;
б) виховання;
в) спілкування;
г) спільна діяльність викладача і студента.
-
Вироблення спільної стратегії взаємодії – це … сторона спілкування:
а)… соціально-перцептивна;
б) … комунікативна;
в) …інтерактивна;
г) … емоційно-ціннісна.
-
Передача інформації та обмін досвідом – це … сторона спілкування:
а)… соціально-перцептивна;
б) … комунікативна;
в) …інтерактивна;
г) … емоційно-ціннісна.
-
Сприймання та розуміння партнера – це … сторона спілкування:
а)… соціально-перцептивна;
б) … комунікативна;
в) …інтерактивна;
г) … емоційно-ціннісна.
-
Прояв взаємних оцінних ставлень – це … сторона спілкування:
а)… соціально-перцептивна;
б) … комунікативна;
в) …інтерактивна;
г) … емоційно-ціннісна.
-
Соціальна самопрезентація – це … сторона спілкування:
а) … особистісна;
б) … комунікативна;
в) … інтерактивна;
г) … емоційно-ціннісна.
-
Мотивація діяльності студента і психологічна підтримка – це … ціль спілкування:
а) інформаційна;
б) ціннісно-орієнтаційна;
в) регулятивна;
г) спонукальна.
-
Вкажіть найнижчий рівень людського спілкування:
а) конвенційний;
б) примітивний;
в) стандартизований;
г) діловий.
-
Вкажіть найвищий рівень людського спілкування:
а) діловий;
б) маніпулятивний;
в) духовний;
г) ігровий.
-
Бар’єр у спілкуванні студентів з викладачами, що виникає через байдужість студентів має назву:
а) бар’єр невідповідності настанов та мотивів;
б) бар’єр побоювання групи;
в) бар’єр відсутності контакту;
г) бар’єр наслідування.
-
Інтелектуальний бар’єр у спілкуванні виникає у…:
а)… випадку використання слів, що мають «подвійний» зміст;
б)… випадку неодинакового рівня інтелекту;
в) …випадку відмінності в емоційних станах;
г)… випадку відмінності в настановах.
-
Назвіть форму продуктивного спілкування між особистостями:
а) монолог;
б) діалог;
в) неформальний діалог;
г) спір.
-
Студент самостійно ставить мету самовдосконалення. Вкажіть шлях професіоналізації студента в такому випадку:
а) формальний;
б) неформальний;
в) вузької спеціалізації;
г) широкої спеціалізації.
-
Професія педагога є для студента покликанням. Назвіть рівень професійної спрямованості студента в такому випадку:
а) низький;
б) середній;
в) високий;
г) залежно від ситуації.
-
Усвідомлення студентом рівня своїх знань та вмінь. Який із компонентів моделі психологічної культури особистості (за В.В. Рибалко) вказано:
а) комунікативний;
б) мотиваційний;
в) рефлексивний;
г) досвідний.
-
Самонаказ – це:
а) процес логічного доведення собі необхідності розвитку окремих якостей і рис;
б) внутрішня команда до дії, що обов’язкова до виконання;
в) вироблення в себе нових настанов;
г) намагання від себе робити те, що найважливіше.
-
Самопримус – це:
а) процес логічного доведення собі необхідності розвитку окремих якостей і рис;
б) внутрішня команда до дії, що обов’язкова до виконання;
в) вироблення в себе нових настанов;
г) намагання від себе робити те, що найважливіше.
-
Самонавіювання – це:
а) процес логічного доведення собі необхідності розвитку окремих якостей і рис;
б) внутрішня команда до дії, що обов’язкова до виконання;
в) вироблення в себе нових настанов;
г) намагання від себе робити те, що найважливіше.
-
Вкажіть форму навчання у ВУЗі, що передбачає самостійне вивчення дисциплін за напрямом підготовки з подальшою атестацією:
а) очна;
б) заочна;
в) екстернат;
г) вечірня.
-
Лекції поділяються на академічні та науково-популярні за:
а) загальними цілями;
б) змістом;
в) способом впливу на слухачів;
г) способом проведення.
-
Семінар – це форма:
а) практичного заняття;
б) теоретичного заняття;
в) лабораторного заняття;
г) самостійного заняття.
-
Семінар, в перекладі з латинської означає:
а) розсадник знань;
б) посів знань;
в) культиватор знань;
г) відтворення знань.
-
Семінар організовується з метою:
а) повторення і узагальнення знань;
б) контролю знань;
в) оцінки ступеня готовності до самостійної роботи;
г) оцінки ступеня готовності до практичного заняття чи лабораторної роботи.
-
Лабораторна робота – це різновидність:
а) семінарського заняття;
б) практичного заняття;
в) самостійного заняття;
г) курсової роботи.
-
При плануванні лабораторних робіт керуються:
а) переліком професійних вмінь, що вказані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціальності;
б) переліком тем, що вказані в освітньо-професійній програмі спеціальності;
в) переліком тем, що запропоновані викладачем, який читає предмет;
г) переліком тем, що пропонує керівництво ВНЗ.
-
Ефективність лабораторної роботи полягає у:
а) спільній діяльності студентів групи;
б) отриманні вірного результату;
в) оформленні лабораторної роботи;
г) правильності висновку, що сформульований як результат роботи.
-
До самостійної роботи студентів не відноситься:
а) підготовка до лекцій;
б) підготовка до курсових і дипломних робіт;
в) підготовка до семінарських і практичних занять;
г) підготовка індивідуальних завдань.
-
Конкретні вимоги до курсових і дипломних робіт встановлюються:
а) навчальним планом з спеціальності;
б) керівником дипломних і курсових робіт;
в) працівниками випускової кафедри;
г) наказом ректора ВУЗу.
-
Самостійна робота займає … часу від вивчення дисципліни:
а) 10%;
б) 30%;
в) 50%;
г) 70%.
-
Робота студентів, що виконується за завданням при керівництві викладача, але без його безпосередньої участі – це:
а) семінарське заняття;
б) практичне заняття;
в) лабораторна робота;
г) самостійна робота.
-
Контроль процесу навчання студентів має функцію:
а) діагностичну;
б) навчальну;
в) виховну;
г) всі, що вказані вище.
-
Функція, що дозволяє оцінити рівень знань вмінь і навичок – це … функція контролю:
а) діагностична;
б) навчальна;
в) виховна;
г) активізаційна.
-
Функція, що сприяє активізації роботи по засвоєнню знань – це … функція контролю:
а) діагностична;
б) навчальна;
в) виховна;
г) активізаційна.
-
Функція, що дисциплінує студентів – це … функція контролю:
а) діагностична;
б) навчальна;
в) виховна;
г) активізаційна.
-
За Болонською конвенцією система оцінки знань має:
а) 5-бальну шкалу;
б) 10-бальну шкалу;
в) 12-бальну шкалу;
г) 100-бальну шкалу.
-
Оцінка за захист дипломної роботи має:
а) 5-бальну шкалу;
б) 10-бальну шкалу;
в) 12-бальну шкалу;
г) 100-бальну шкалу.
-
Оцінка за відповідь на семінарському чи практичному занятті має:
а) 5-бальну шкалу;
б) 10-бальну шкалу;
в) 12-бальну шкалу;
г) 100-бальну шкалу.
-
Мета підсумкового контролю знань студентів:
а) встановити систему і структуру знань студентів;
б) встановити рівень засвоєння знань студентів;
в) встановити якість засвоєння знань студентів;
г) встановити результативність навчального процесу в цілому.
-
Мета іспиту:
а) встановити систему і структуру знань студентів;
б) встановити рівень засвоєння знань студентів;
в) встановити якість засвоєння знань студентів;
г) встановити результативність навчального процесу в цілому.
-
Мета періодичного контролю знань студентів:
а) встановити систему і структуру знань студентів;
б) встановити рівень засвоєння знань студентів;
в) встановити якість засвоєння знань студентів;
г) встановити результативність навчального процесу в цілому.
-
Мета поточного контролю знань студентів:
а) встановити систему і структуру знань студентів;
б) встановити рівень засвоєння знань студентів;
в) встановити якість засвоєння знань студентів;
г) встановити результативність навчального процесу в цілому.
-
Бесіда викладача і студентів, в процесі якої студенти питають поради – це:
а) практичне заняття;
б) семінарське заняття;
в) лабораторне заняття;
г) консультація.
-
Розробка особистісно-орієнтувальних технологій навчання студентів – це:
а) практичне завдання психології Вищої школи;
б) діагностично-корекційне завдання психології Вищої школи;
в) науково-дослідне завдання психології Вищої школи;
г) всі відповіді вірні.
-
Розробка плану експериментального дослідження – це:
а) 1-й етап психологічного дослідження;
б) 2-й етап психологічного дослідження;
в) 3-й етап психологічного дослідження;
г) 4-й етап психологічного дослідження.
-
Рівні сумісності в навчальному колективі:
а) психологічний;
б) психофізіологічний;
в) соціально-психологічний;
г) всі відповіді вірні.
-
Стилі керівництва в навчальному колективі:
а) офіційний і практичний;
б) неофіційний і дружній;
в) ліберальний;
г) вірна відповідь відсутня.
-
Основна функція педагога, як керівника:
а) організації і контролю діяльності;
б) виховна;
в) допомога в прийнятті рішень;
г) допомога у орієнтації в соціальному середовищі.
-
Основні ознаки студентського колективу:
а) спільна діяльність членів групи;
б) спільна ціль членів групи;
в)суспільний характер групи;
г) всі,що перечисленні вище.
-
Чи може емоційна нестабільність бути причиною неуспішності студентів?:
а) так;
б) ні;
в) залежно від ситуації;
г) залежно від причини, що зумовила емоційну нестабільність.
-
Емоційна збудливість – це:
а) готовність емоційно реагувати на подразники;
б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;
в) зміна фізіологічних функцій;
г) швидка реакція на зміну ситуації.
-
Емоційна ригідність – це:
а) готовність емоційно реагувати на подразники;
б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;
в) зміна фізіологічних функцій;
г) швидка реакція на зміну ситуації.
-
Емоційна глибина – це:
а) готовність емоційно реагувати на подразники;
б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;
в) зміна фізіологічних функцій;
г) швидка реакція на зміну ситуації.
-
Емоційна чутливість – це:
а) готовність емоційно реагувати на подразники;
б) швидка реакція на різні впливи – соціальні події, спілкування тощо;
в) зміна фізіологічних функцій;
г) швидка реакція на зміну ситуації.
-
Стійкість особистості до конкретного фактору, називається:
а) емоційна стійкість;
б) експресивність;
в) емоційність;
г) емоційна лабільність.
-
Вираження емоцій через міміку, жести, голос – це:
а) емоційна стійкість;
б) експресивність;
в) емоційність;
г) емоційна лабільність.
-
Психічний стан людини, що викликається об’єктивно нездоланними труднощами на шляху до досягнення мети має назву:
а) тривожність;
б) фрустрація;
в) агресія;
г) ригідність.
-
Ставлення особистості, що відображає схильність до демонстації переваги в силі називається:
а) тривожність;
б) фрустрація;
в) агресія;
г) ригідність.
-
Соціально-психологічна властивість особистості, що складається зі здатності емоційно реагувати, або відгукуватись на переживання іншого, називається:
а) емпатія;
б) апатія;
в) емоція;
г) емоційність.
-
В перекладі з латинського студент – це:
а) слухач;
б) такий, що старанно працює;
в) той, що займається;
г) той, що опановує науку.
-
Зрілість, за П.Я. Гальперіним, це:
а) здатність самостійно враховувати межі своїх можливостей;
б) ускладнення розумових операцій;
в) розвиток характерологічних рис, що визначають спрямованість вчинкової активності;
г) результат багатства соціальних відношень.
-
Прагнення до успіху в діяльності – суть потреби у:
а) самоактуалізації;
б) безпеці;
в) самоповазі;
г) приналежності.
-
Ідентичність оцінюється за аспектами:
а) змістовим;
б) оцінним;
в) часовим;
г) всіма, що вказані вище.
-
Криза ідентичності полягає у:
а) зіткненні цінностей;
б) порівнянні себе з членами групи;
в) усвідомленні змін, що відбуваються в собі;
г) керуванні своїм емоційним станом.
-
До кризових ситуацій студентського віку не відноситься:
а) криза професійного вибору;
б) криза побудови планів на майбутнє життя;
в) криза залежності від родини;
г) криза інтимно-сексуальних стосунків.
-
Готовність студента опановувати форми навчання у Вищій школі має назву:
а) соціально-психологічна адаптація;
б) дидактична адаптація;
в) формальна адаптація;
г) особистісно-психологічна адаптація.
-
Процес професійного становлення завершує:
а) соціальна зрілість;
б) інтеграція;
в) адаптація;
г) працевлаштування.
-
На якому курсі навчання у ВНЗ стоїть наступне завдання для особистості студента: «початок спеціалізації, зміцнення інтересу до наукової роботи як свідчення подальшого розвитку професійних інтересів»?:
а) 1-й-2-й курси;
б) 3-й курс;
в) 4-й курс;
г) 5-й курс.
-
На якому курсі навчання у ВНЗ стоїть наступне завдання для особистості студента: «практичні настанови на майбутній різновид діяльності»?:
а) 1-й-2-й курси;
б) 3-й курс;
в) 4-й курс;
г) 5-й курс.
-
Професійна спрямованість особистості – це:
а) прагнення задовільнити матеріальні і духовні потреби, працюючи за професією;
б) розуміння і прийняття професійних завдань з оцінкою власних ресурсів для їх розв’язання;
в) розуміння і внутрішнє прийняття цілей професійної діяльності;
г) загальне позитивне ставлення до професії.
-
Який рівень професійної спрямованості спостерігається, коли студент «навчається без пристрасті»?:
а) високий;
б) середній;
в) низький;
г) професійної спрямованості немає.
-
Який рівень професійної спрямованості спостерігається, коли студент говорить, що не збирається працювати за професією?:
а) високий;
б) середній;
в) низький;
г) професійна спрямованість нечітка.
-
Процес професійного самовизначення – це:
а) позитивне ставлення до професії;
б) самооцінка власних професійних здібностей і практичні дії до їх розвитку;
в) самооцінка матеріальних і духовних потреб, що надає професія;
г) власне бажання працювати за обраною професією.
-
Складниками професійної культури є:
а) професійна компетентність;
б) професійна творчість;
в) професійна рефлексія;
г) все, що вказане вище.
-
Усвідомлення і моніторинг рис характеру – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):
а) комунікативний;
б) мотиваційний;
в) характерологічний;
г) рефлексивний.
-
Самоусвідомлення «образу – Я» – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):
а) комунікативний;
б) мотиваційний;
в) характерологічний;
г) рефлексивний.
-
Самоаналіз смислів навчальної і професійної діяльності – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):
а) комунікативний;
б) мотиваційний;
в) характерологічний;
г) рефлексивний.
-
Усвідомлення рівня розвитку професійних здібностей – це … компонент концепції тривимірної психологічної структури особистості (В.В. Рибалко):
а) комунікативний;
б) мотиваційний;
в) характерологічний;
г) рефлексивний.
Достарыңызбен бөлісу: |