Трикрати на гербі



жүктеу 0.78 Mb.
бет1/12
Дата02.09.2018
өлшемі0.78 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

ІМ. О. ГМИРЬОВА






Миколаїв

2008

Сільські бібліотеки Миколаївщини: ідеї, пошук, майстерність [Текст] / Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; упоряд. Л. Л. Сидоренко ; ред. : Т. С. Астапенко, Л. М. Голубенко . – Миколаїв, 2008 . – 41 c.




Вступ

Сьогодні в Миколаївській області нараховується 403 сільські бібліотеки системи Міністерства культури і туризму України. Питома вага користувачів та книговидача від загальної кількості складають 41% та 39% відповідно. Сукупний бібліотечний фонд сільських філій нараховує 3,6 млн. прим. документів (38,9% від загальної кількості по області). Найбільшою цінністю сільських бібліотек є люди, які в них працюють. В області їх нараховується 408 чол., майже 70% з яких є спеціалістами з вищою та середньою спеціальною освітою.

Сільська бібліотека   єдиний культурологічний центр на селі та джерело інформації, яке доступне кожному сільському жителю. Реалізуючи закладене в Конституції України право кожного громадянина на освіту, на вільний доступ до інформації, працівники бібліотек роблять все можливе, щоб створити та зберегти культурний простір у кожному невеликому населеному пункті регіону.

Сільські бібліотеки, не дивлячись на ті складні умови, в яких вони працюють, дуже затребувані серед місцевого населення. Користувачам потрібна інформація з самого широкого кола життєвих питань: учбового, економічного, соціального, правового характеру тощо. Крім того, основні завдання, що виконує сільська бібліотека, підтверджують, що цей заклад є центром дозвілля, місцем спілкування жителів села.

Останнім часом інформаційні можливості бібліотеки використовують і органи місцевого самоврядування. Іде взаємовигідний процес їхнього зближення з бібліотеками.

Таким чином, сьогодні сільська бібліотека виконує ряд функцій   інформаційну, рекреаційну, освітню, соціалізуючу.

Очевидно, що незважаючи на значні труднощі, сільські бібліотеки живуть і зміцнюють свої позиції в житті місцевих громад.

Проблемі діяльності саме сільських бібліотек Миколаївської області було присвячено ряд заходів, організованих обласною універсальною науковою бібліотекою ім. О. Гмирьова   соціологічне дослідження “Організація роботи сільської бібліотеки” (2004 2005 рр.), Рада директорів ЦБС на базі Братської ЦБС “Сільська бібліотека: нові можливості розвитку” (2006 р.), конкурс професійної майстерності “Сільська бібліотека: сучасний погляд” (2007 р.) та ін. Всі вони мали на меті привернення уваги органів місцевого самоврядування, населення, спонсорів до питань функціонування сільських бібліотек області, пошук нового передового досвіду та шляхів їхнього розвитку.

Сьогодні можна говорити про те, що бібліотеками Миколаївської області накопичено позитивний досвід, спроба часткового узагальнення якого здійснена у даному виданні. Воно призначено перш за все сільським бібліотекарям, а також співробітникам інших бібліотек, студентам і всім, хто цікавиться проблемами бібліотечної сфери.
Модель сільської бібліотеки: професійне бачення


Богза Надія Федорівна, директор Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова, заслужений працівник культури України

Дуже серйозною проблемою в нашому суспільстві є те, що місто і село розвиваються по-різному. Якщо в містах відчутні зміни соціального, економічного характеру, то в селі це здійснюється набагато повільніше. У мешканців міста та села немає сьогодні рівних можливостей у доступі до інформаційних джерел, комп’ютерних технологій, освітянських, професійних програм, правових ресурсів. Особливо це впливає на ті верстви населення, які потребують окремої уваги громади – дітей, молодь, соціально незахищені категорії, людей з фізичними обмеженнями тощо.

Сільська бібліотека здатна вирішити ці проблеми. Вона – територія духовності та знань, перший помічник в освіті, професійному становленні, організації дозвілля населення. Бібліотека більш інших закладів наближена до місцевої громади, доступна та безкоштовна. Але на сьогодні стан бібліотеки на селі є дуже вразливим та залежним від правових, соціальних, економічних аспектів.

Нещодавно бібліотеки нашої області брали участь у серйозному всеукраїнському дослідженні «Аналіз потреб бібліотек» у рамках проекту «Глобальні бібліотеки». Збиралися докладні відомості про всі без виключення бібліотечні заклади. Ці дані дозволили створити узагальнений образ сучасної сільської бібліотеки нашого регіону, який виглядає так: сільська бібліотека переважно знаходиться в орендованому, пристосованому приміщенні, а якщо і має власне, то воно не опалюється, відсутній телефонний зв’язок, є проблеми з електропостачанням та іншими комунальними послугами. В середньому одна сільська бібліотека має більше 500 читачів на рік (серед яких   65% дорослого населення, 23%   діти, 12%   юнацтво та молодь), має близько 9 тис. книг у фондах, більшість з яких змістовно застаріла, лише декілька передплачуваних газет. Розміщується бібліотека у скромному інтер’єрі із старими меблями та обладнанням. Бібліотекар переважно має середню спеціальну освіту та стаж роботи більше 10 років. У середньому на 1 сільську бібліотеку-філію з державних коштів виділяється на поповнення фондів – менше 300 грн. на рік. Матеріали названого дослідження та державна статистична звітність акцентують увагу на те, що 43% бібліотек області потребують капітального або поточного ремонту, 57% бібліотек не опалюється, переважна більшість сільських філій не телефонізована, тільки 5 сільських бібліотек мають комп’ютерну техніку, половина фахівців працює за скороченим графіком, соціально не захищена та не має можливості підвищувати свою кваліфікацію на курсах, тренінгах навіть обласного рівня.

Звичайно, в кожному районі є бібліотеки, які попри всі матеріальні труднощі розвиваються і є показовими. Це залежить від професіоналізму бібліотечних працівників, їхнього творчого «вогнику», здатності «вкладати душу» в улюблену справу, підтримки соціальних партнерів тощо. Приклади такого успішного розвитку були яскраво представлені на конкурсі сільських бібліотек. Серед них:


  • Євгенівська філія Снігурівської ЦБС (завідуюча Дирда Тамара Юліївна);

  • Дорошівська філія Вознесенської ЦБС (Мустяца Наталія Володимирівна);

  • Інгульська філія Баштанської ЦБС (Глушина Галина Василівна);

  • Кам`янська філія Новобузької ЦБС (Шевченко Оксана Анатоліївна);

  • Кир’яківська філія Миколаївської ЦБС (Кучеренко Валентина Іванівна);

  • Новокостянтинівська філія Братської ЦБС (Кириченко Ольга Олександрівна);

  • Парутинська філія Очаківської ЦБС (Терещенко Валентина Володимирівна).

Сьогодні ми ставимо перед собою амбітне завдання – побудувати бібліотеку майбутнього – сучасну, привабливу, комфортну, автоматизовану. Попередньо обласною науковою бібліотекою та районними ЦБС було багато зроблено. Вивчено досвід кращих сільських бібліотек України, Росії, інших зарубіжних країн. Проведено комплексне наукове дослідження «Організація роботи сільської бібліотеки», що тривало 3 роки. У 2006 р. проблеми сільських бібліотек обговорювалися на засіданні Ради директорів, де вперше було запропоновано створити «Модель сільської бібліотеки Миколаївської області». За останній час у регіоні була створена потужна правова база, прийняті нормативно-правові документи місцевого рівня щодо розвитку бібліотек. До того ж сільські бібліотеки нашої області вже неодноразово перемагали в конкурсах проектів, отримували гранти, на базі сільських бібліотек проводилися виїзні засідання міжнародних та всеукраїнських конференцій, досвід цих закладів висвітлювався на сторінках професійних журналів.

Трансформація бібліотек на селі – це тільки нагода глибоких перетворень в цілому, тому що бібліотека, її робота тісно пов’язані з соціокультурною ситуацією, діяльністю інших партнерських організацій, з процесами автоматизації, доступу до світових ресурсів інформації через мережу Інтернет. Отже, перетворення бібліотеки означає початок змін і в соціальній, культурній, освітній сфері села, підвищення рівня життя сельчан, який напряму залежить від рівня поінформованості населення.

Починати трансформацію бібліотек необхідно вже сьогодні, день за днем піднімаючись сходинками вдосконалення. Людям у невеликих населених пунктах щодня бракує інформації з професійних, освітніх, правових, соціальних питань, що впливає на їхнє фахове та особисте життя. «Модель сільської бібліотеки» в цьому сенсі стане своєрідним дороговказом, що визначить напрямки нашого з вами руху. Всі учасники Форуму отримали цей документ, на найближчі 3 роки він буде для вас незамінним помічником. Але в той же час «Модель» не є сталим документом. Це тільки професійні рекомендації, які можна змінювати та удосконалювати.

Зупинимося на основних напрямках «Моделі сільської бібліотеки».



По-перше, це, форма існування самої бібліотеки, система обслуговування читачів, яку можуть самостійно обрати місцева громада, читачі бібліотеки разом із її керівником. Бібліотека може працювати як:

  • муніципальний інформаційний центр;

  • центр правової інформації;

  • довідкова бібліотека (обслуговування довідкових запитів користувачів);

  • центр доступу до Інтернет;

  • центр підтримки системної освіти або самоосвіти;

  • центр комп’ютерної грамотності;

  • центр міжособистісного спілкування;

  • центр дозвілля;

  • центр відродження та зберігання народної культури;

  • центр підтримки незахищених верств населення;

  • центр підтримки сім’ї тощо.

Ви можете обрати для своєї бібліотеки будь-яку з цих моделей або створити свою.

Як ми бачимо, сьогодні основною для бібліотеки стає не просто видача книг, а робота з населенням – соціальна діяльність, надання консультацій, інформаційна допомога.



Другою важливою складовою моделі сільської бібліотеки є доступне розміщення сільської бібліотеки. Наявність бібліотечного обслуговування є обов’язковим у кожному селі та визначається постановою Кабінету Міністрів України №510 від 30 травня 1997 р. «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні». В нашому регіоні постійно постає питання оптимізації мережі бібліотек, але чомусь оптимізація асоціюється із закриттям закладів. Це невірна позиція. В дійсності оптимізація означає вибір найбільш вдалого варіанту бібліотечного обслуговування, такого, який би задовольняв потребам населення, адже мешканці села не винні, що в ньому проживає, наприклад, 100 осіб. Вони також потребують інформації та доступу до знань.

Що значить «доступність бібліотеки»? Це зручне місцезнаходження, форма роботи бібліотеки (або вона працює стаціонарно, або як бібліотечний пункт в окремий час, або як мобільна бібліотека   бібліобус). Також це санітарно-гігієнічні норми (опалення взимку, наявність світла, «зручностей»). Не менш важливим є привабливий інтер’єр, додаткові іміджеві послуги (реклама бібліотеки, автомобільна стоянка біля входу, облаштована територія навколо бібліотеки, місця для дитячих ігор та ін.). Режим роботи бібліотеки повинен бути таким, як необхідно мешканцям села і не повинен співпадати з робочим часом більшості населення (звертаю вашу особливу увагу на цей пункт, оскільки значна частина сільських бібліотек області працює з восьмої до сімнадцятої години, а деякі – тільки до дванадцятої). Тобто бібліотека - це заклад публічний, соціальний, що має організувати свою роботу у повній відповідності до вимог жителів того села, де він знаходиться.



Третьою частиною моделі є ресурсна база. Тобто, це ті бібліотечні фонди та інформаційні джерела, з якими працюють бібліотекарі та читачі. Фонд сучасної бібліотеки повинен включати видання на різних носіях: книги, періодику, аудіо-, відео-, електронні документи, бази даних Інтернет, «звукові книги» та ін. Міжнародні бібліотечні стандарти вказують, що кожного року до бібліотек повинні надходити нові видання із розрахунку не менше 5 примірників на одного жителя населеного пункту. Журнали та газети передплачуються у такій кількості: не менше двох загальнодержавних щоденних газет та одного загальнодержавного тижневика, регіональна періодика, галузеві видання гуманітарного, освітнього, дозвіллєвого характеру (на вибір бібліотеки).

У цілому у фонді сільської бібліотеки повинні бути документи останніх 5-10 років видання, за винятком художньої та краєзнавчої літератури, яка може зберігатися за більш тривалий період.



Четверта складова – матеріальна база. Перше, з чого необхідно починати розвиток бібліотек, – проведення капітальних та поточних ремонтів. Облаштування приміщень бібліотечних закладів потребує нових підходів: сучасний дизайн, місця для індивідуальної та колективної роботи, ігрові зони для дітей, комфортність для спілкування і відпочинку. Якщо підійти творчо, то кожну бібліотеку, навіть найменшу, можна зробити неповторною, яскравою, затишною і зручною для мешканців села. Необхідно також пам’ятати про облаштування інтер’єрів для людей з фізичними обмеженнями, це дуже важливо, оскільки всі мають рівні права на отримання інформації та кожен повинен мати можливість прийти до бібліотеки.

Оснащення телефонним зв’язком, аудіо- та відео-, копіювально-множувальною технікою, знаряддям для ігрової діяльності дітей допоможе розширити перелік послуг для відвідувачів, організувати їхню повноцінну роботу та проведення дозвілля в стінах бібліотеки.

Ми сподіваємося, що через декілька років у сільських бібліотеках будуть автоматизовані робочі місця для використання комп’ютерної техніки читачами, доступ до Інтернет завдяки участі в проекті фонду Білла та Мелінди Гейтс «Глобальні бібліотеки». Цей проект був підтриманий нашою державою на найвищому рівні. Міністерством культури і туризму України у регіони направлено лист від 18 березня 2008 р. про проведення комплексного вивчення готовності бібліотек України до впровадження сучасних інформаційних технологій. Всі сільські філії області взяли участь у цьому моніторингу, дані були узагальнені та надіслані керівникам проекту. Після цього доведеться готувати конкурсний проект для автоматизації сільських бібліотек по кожному району, плануючи не тільки видатки від благодійного фонду, але і свій внесок, оскільки фінансування відбуватиметься на рівних умовах   50 на 50.

П’ята складова частина моделі сільської бібліотеки – це персонал. Зміни в бібліотеках ставлять нові вимоги й до їхніх працівників. Сьогодні недостатньо володіти професійними знаннями та вміннями, необхідно професійно удосконалюватися, навчатися протягом життя. Головне – працювати творчо, відкрито, по-новому. Бібліотекар – головна рушійна сила усіх змін і почати перетворення він повинен із себе, свого бачення нової, модельної бібліотеки, бажання її змінити на краще, а потім – запалити цією творчою іскрою всіх навколо – владу, спонсорів, читачів бібліотеки та мешканців села.

На сьогодні 50% сільських бібліотекарів мають середню спеціальну освіту, тільки 10%   вищу бібліотечну, 35 працівників навчаються у вузах культури. Директорам районних ЦБС необхідно зробити більший акцент, по-перше, на професійній освіті сільських бібліотекарів, сучасній підготовці із врахуванням вимог суспільства та, по-друге, на безперервному підвищенні кваліфікації бібліотекарів.

Окрема місія у навчанні персоналу, підготовці його до змін, що відбуватимуться, покладається на обласні та районні бібліотеки – методичні центри. Стратегія безперервної освіти сільських бібліотекарів, над якою працює ОУНБ ім. О. Гмирьова, включатиме обласні семінари, виїзні заходи на базі кращих сільських бібліотек області, майстер-класи із залученням найавторитетніших фахівців, в тому числі з Національної парламентської бібліотеки, а також тренінги щодо використання комп’ютерних технологій, впровадження інноваційного досвіду. Необхідно також провести паспортизацію бібліотек області, оновити та постійно корегувати базу даних бібліотек області.

Методичні видавничі матеріали будуть присвячені кращому досвіду сільських бібліотек України та світу, надаватимуть практичні рекомендації щодо його впровадження. Необхідно охопити методичним впливом більшу кількість сільських бібліотек, виїжджати на місця з конкретною практичною допомогою, що потребує більших видатків на відрядження в обласних та районних бібліотеках.

Не менш важливим є шостий пункт моделі – зв’язки бібліотеки із громадськістю. Бібліотека – це частина інфраструктури села, і громада повинна брати участь в її житті. Місцеві жителі здатні забезпечити підтримку бібліотеки у вирішенні багатьох проблем: залученні коштів на комплектування, при переведенні в інші приміщення, реалізації необхідних завдань. Громада завжди підтримає і заступиться за бібліотеку, яка відображає її інтереси та задовольняє її запитам – авторитетну, корисну, з творчим працівником.

Необхідно налагодити в сільських бібліотеках звіти про свою роботу перед місцевими жителями та владою (ця діяльність заслуговує на увагу в Снігурівській ЦБС), залучати волонтерів, активістів з числа місцевого населення, створювати товариства друзів бібліотеки або опікунські ради, більш яскраво і впевнено представляти інформацію про свої послуги на сторінках місцевих газет, по телебаченню, через рекламні матеріали.

Бібліотека повинна узгоджувати свою діяльність з громадою. Аналізуючи свою роботу, постійно вносити зміни до послуг і форм обслуговування відповідно до потреб місцевого населення. Також залучати до процесу створення нового образу бібліотеки владні структури, спонсорів, меценатів, активних користувачів. Така підтримка вже є сьогодні, ми щиро дякуємо тим організаціям, що надають дієву, необхідну допомогу сільським бібліотекам. Серед спонсорів та меценатів сільських бібліотек:


  • закрите акціонерне товариство «Баштанський сирзавод», відкрите акціонерне товариство «Богданівський плодорозсадник» (Баштанський район);

  • сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна села Новокостянтинівка (Братський район);

  • Бармашівська, Полігонівська, Мішково-Погорілівська та інші сільські ради (Жовтневий район);

  • Олександрівська, Новоданилівська, Нововолодимирівська сільські ради (Казанківський район);

  • Тридубська, Очеретнянська, Ониськівська сільські ради (Кривоозерський район);

  • відкрите акціонерне товариство «Радсад», підприємство «Племрепродуктор» (Миколаївський район);

  • Миколаївський гранкар’єр (Новобузька ЦБС);

  • закрите акціонерне товариство «Ольвія» (Очаківський район),

а також багато інших організацій та осіб.

Питання необхідності перетворень у бібліотечних закладах на селі не тільки обговорюється в регіонах, а й виноситься на державний рівень. 30 листопада 2006 р. колегія Міністерства культури і туризму України розглядала питання «Про моделі бібліотечного обслуговування населення у сільській місцевості з урахуванням сучасної економічної та соціокультурної ситуації». Членами колегії було вирішено провести наукове дослідження стану бібліотек у сільській місцевості (минулого року наша область брала в ньому участь), вивчити можливість створення у 2008 р. державної та регіональних програм «Сільська бібліотека».

Тільки об’єднання загальних зусиль держави, органів місцевого самоврядування, територіальних громад, спонсорських організацій та працівників бібліотечних закладів зробить можливим створення нової бібліотеки, яка відповідає міжнародному модельному стандарту діяльності.

Бібліотека і влада




Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет