Урок 1 тема уроку іван Карпенко-Карий. Короткі



жүктеу 173.58 Kb.
Дата04.09.2018
өлшемі173.58 Kb.
түріУрок

УРОК 1

ТЕМА УРОКУ Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного драматурга ХІХ століття, корифеї українського театру. Трагікомедія «Сто тисяч».

МЕТА УРОКУ Спираючись на біографію письменника, простежити витоки мистецького таланту, з’ясувати роль Карпенка-Карого в становленні театру «корифеїв». Розвивати логічне мислення, вміння робити творчі узагальнення, спираючись на почуте. Виховувати інтерес до театрального мистецтва, прагнення довідатися якомога більше про видатного драматурга.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ФОРМИ РОБОТИ Розповідь з елементами бесіди, інсценізація творів, творче узагальнення.

УНАОЧНЕННЯ Портрет письменника, світлини, що розкривають епізоди з життя письменника, фрагмент з відеофільму (театральна сцена).

ЗМІСТ УРОКУ



  1. Організація класу.

  2. Ознайомлення учнів з темою, метою. Мотивація.

  3. Активізація пізнавальної діяльності.

Демонструється фрагмент з відеофільму

Учитель. За театральними кулісами панує незвична тиша…Не горять софіти, не чути пристрасних монологів, не озивається в унісон театральному оркестру велика кришталева люстра…Тільки тьмяний вогник в глибині сцени і постать, схилена над книгою, нагадують, що в храмі Мельпомени пульсує життя. Хто ця людина? Що змушує її в пізній час бути тут? Давайте спробуємо з’ясувати в неї самої.

Добрий чарівник театру. Театр – то дивовижний світ, де завдяки таланту життя людське набуває особливої окресленості, даючи змогу глядачеві побачити буденне без прикрас, де кожне слово, жест, погляд – нова грань на шляху до пізнання внутрішніх якостей, а з ними – й глибини порушуваних у творі проблем. Той, хто хоч раз опинявся під владою театрального мистецтва, ніколи не забуде, як « тисячі рук здіймаються в гучних оплесках, то гучні овації стрічають і проводжають важну появу улюблених артистів». А над усім цим пливе чисте й прозоре відчуття радості, захоплення, вражень від побаченого на сцені. Звичайно, щоб відчути себе часткою театру, лише одного захоплення замало. Тільки тоді, коли театр стане мрією і змістом усього життя, можна говорити про справжнього лицаря Мельпомени. Як на мене, серед тих, кого з вдячністю пам’ятають сучасники, називаючи корифеями українського національного театру, є М. Кропивницький, М. Старицький, незрівнянна Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті, Іван Карпенко-Карий. Вони стояли біля витоків професійного театру. Ця блискуча плеяда майстрів української сцени « увійшла золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва».

  • Щоб переконатися в цьому, пропоную вам перегорнути сторінки біографії Івана Тобілевича (Карпенка-Карого), який, на думку, літературознавця Сергія Єфремова «…перший виступив за межі шаблону – й дав початки серйозної комедії, цінної й з громадського,і з художнього погляду.., як образ справжнього життя, перетвореного глибоким і дужим талантом».

Під час розповіді демонструються світлини, що розповідають про життя і творчість митця.

Сторінка перша. Дивовижне захоплення .

Перші дні почувався у школі незручно, проте поволі заняття зацікавили Івана: вивчав російську, німецьку та французьку мови, арифметику, закон божий, історію, географію. У вільний час, взявши томик Пушкіна чи Гоголя, ходив на річку Сугоклею, що протікала за чотири версти од містечка. А невдовзі сталася подія, що на все життя запам’яталась Іванові: уперше він брав участь у театральному дійстві, до якого заохотив його мандрівний бурсак. То були невеличкі інтермедії, які він сам складав і вправно зачитував. Іван погодився взяти участь у одному з таких дійств у корчмі. Сцена зображувала мандрівників і закінчувалася тим, що бурсак у бурсака украв чоботи й зник. Іван грав потерпілого. Коли, виконавши роль, зібрався йти додому, виявилося, що «собрат» по інтермедії і справді зник з його чобітьми. Бабуся не раз згадувала Іванові пригоду з чобітьми. А хлопця ще більше охота брала до подібних розваг та видовиськ. Разом з іншими дітьми бігав зустрічати «комедіантів», коли на шляху чувся барабанний дріб і звук сурми. Радий був босоніж побувати на цирковій виставі. А недільними ранками ходив на базар слухати кобзарів. Баба Настя називала їх «божими» людьми, бо вони. Мовляв своїм співом правду по світу розносять. Сама ж любила слухати, коли внук співав або читав їй псалтир. У нього це добре виходило Тому завжди виступав і на шкільних святах – чи байку читав, чи грав інтермедії.



Учитель. Незабутнім у житті майбутнього письменника став день, коли він, закінчуючи школу, отримав як винагороду книгу відомого хірурга Миколи Пирогова з написом6 «Дана од Бобринецького повітового училища учню3-го класу, Іванові Тобілевичу, за успіхи в науках і вихованість на публічному акті 21 червня 1859 року».

Творче узагальнення

- Доведіть, спираючись на почуте, що захоплення театром було не випадковим. Відповідь аргументуйте.



Сторінка друга. Незвичайна зустріч.

Учитель. Зважаючи на те, що Іван був найстаршим з дітей, батько «поклав вирядити його на власний хліб». Коли у знайомого пристава з’явилася вільна посада, Карпо Адамович віддав туди сина, якому тільки-но минуло чотирнадцять років. Так почалася життєва наука Івана Тобілевича. Проте захоплення театром не лише залишилося, а ще більше зросло. Цьому в значній мірі сприяла одна зустріч.

Фрагмент інсценізації (зустріч І.Тобілевича і М. Кропивницького)

Марко та Іван, сидячи на лаві.



  • Де ти добув собі такого бриля?

  • Та в нас на Вислі плетуть. А хіба що?

  • Такого бриля хоті в би і я мати.

  • Для чого він вам?

  • Незабаром повернуся до Києва. Я там вільним слухачем в університеті і беру участь у студентських виставах. Такий брилик пригодився б…

  • У виставах виступаєте?

  • Не кажи мені «ви». Називай Марком. Прізвище моє Кропивницький!

  • То твоя мати Копітоліна Іванівна грає на фортепіано в аматорському гуртку?

  • А ти звідки знаєш?

  • Та я теж беру участь у гуртку Голубовського. Не сподівався на таку зустріч.

  • Ще не раз зустрінемося!..

Учитель. Ця зустріч стала доленосною, бо не лише дружба в майбутньому з’єднала цих двох талановитих людей, але й бажання віддати всі сили служінню театральному мистецтву.

Виступ учня з повідомленням про театр «корифеїв»

Сторінка третя. Актор і людина.

Здавна Одеса славилася театральним мистецтвом, на її сценах виступав Михайло Щепкін, Олександр Мартинов. Трупа Старицького, що прибула сюди на гастролі (саме в її складі тоді виступав Іван Карпенко-Карий), принісши на сцену живий подих народності, барвистий колорит в оформленні вистав. Вибираючи свій стиль сценічної гри, Карпенко-Карий вивчав реалістичний живопис і скульптуру, прагнув збагнути силу зорового сприйняття кожної деталі портретів, руху й пластичної монументальності. А найзначнішою школою вважав дійсність. Тому ходив у людні місця, вивчав звичаї, характери. По-мистецькому пізнавав у навколишньому світі окрасу всіх окрас – людину. Виступи Карпенка-Карого на одеській сцені, зокрема в ролі Шельменка і шпака (п’єса «Шельменко-денщик») показали вміння актора захопити глядачів відтворенням характерів, уникаючи шаржування та дешевих ефектів. В той час, коли в Одесі ширилась слава актора Карпенка-Карого, жандармське управління пильно вивчало справу, пов’язану з громадською діяльністю Івана Карповича. Результатом розгляду став винесений вирок: «…піддати його гласному нагляду поліції в обраному місці проживання поза місцевостями, оголошеними в положенні посиленої охорони».



Учитель. Звичайно, ніяка заборона не може зломити духу і віри, якщо вони керовані наполегливістю, прагненням досягти поставленої мети. Просто потрібен був час, щоб завдяки силі, наполегливій праці та вірним друзям відкрити ще одну грань непересічного таланту. Три роки, проведені Карпенком-Карим у Новочеркаську (сам там він опинився під пильним наглядом поліції), не пройшли марно. Написані ним п’єси «Безталанна», «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Мартин Боруля» поряд з тими, які побачили світ у Єлисаветграді, засвідчили появу в українській літературі нового талановитого драматурга.

Творче узагальнення

- Вибудуйте інформаційне гроно, що дозволяє простежити творче зростання митця. Які риси характеру цьому сприяли? Відповідь аргументуйте.



Сторінка четверта. Творчість і праця.

Твори талановитого митця завжди відзначалися реалістичністю, зв’язком з навколишньою дійсністю, особливо в сільській місцевості. «Я взяв життя», - зазначав драматург. Саме в цих словах – кредо Карпенка – Карого. Багатий досвід спілкування з різноманітними соціальними верствами дозволив письменнику глибоко і водночас доступно розкрити перед читачем проблеми сучасної йому дійсності.

Особливим місцем, де творчість зливалася з працею, став для Карпенка-Карого хутір Надія. Успадкована від предків любов до землі була ще однією невід’ємною частиною життя Івана Карповича. «… Ціле літо працював коло землі, як справжній робітник, ходив за плугом, косив і справляв усі роботи по господарству – і робив це не як дилетант, а як звичайний хлібороб: косар з його був, наприклад, навдивовижу навіть для сусід-селян…». Проте творчі засіви Карпенка-Карого були настільки значущими, що рівних йому в цій царині не було. Будучи вимогливим до своїх творів, драматург прагнув, щоб його п’єси були зрозумілі всім: і інтелігенту, і простому селянину. «Я дав кілька книжок «Хазяїна» своїм дядькам, - пише він у листі до Сергія Єфремова, - Один з них, одібравши книжку в обід, надвечір уже прочитав. Дуже гарно зрозумів, багато коментував і прикладав до знайомих йому людей і хазяїнів. Я рад, що книжка, ніби суха, так зацікавила дядька. З цього видно, що вона буде корисна».

Творче узагальнення.

- Чим зумовлене прагнення письменника якомога глибше зануритися в реальне життя? Ця якість притаманна лише Карпенку-Карому, чи є необхідною умовою мистецького таланту взагалі? Доведіть.



Вільний мікрофон

- У чому, на вашу думку, не пересічність постаті драматурга?



Учитель. Цікавою з точки зору становлення Карпенка-Карого як комедіографа-сатирика стала написана 1889 року п’єса «Гроші». До речі, коли драматург надіслав її до цензури, вона була визнана «К представлению неудобной». Пізніше (1990 рік) комедія отримала сценічне життя під новою назвою «Сто тисяч». Роль головного персонажа виконав сам автор.

  • Простежимо, як сміючись і критикуючи, Карпенко-Карий відтворює картини тогочасної дійсності, зосереджуючи увагу не на інтригуючому розгортанні сюжету, а на типовому образі «стяжателя», для якого гроші і нажива стають основою життя.

Інсценізація уривку. Зав’язка твору (восьма ява першої дії).

Учитель. Коментарі, певно, зайві, бо як слушно зауважував Сергій Єфремов: «Кількома рисами Тобілевич зуміє поставити перед читачем той фон і на ньому розгортає вже дію, здебільшого живо, цікаво, колоритно, з широким розмахом справжнього таланту…В особі Тобілевича маємо неабиякого художника, що вміє грати на струнах людської душі й держати її під чарами свого творчого натхнення».

  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

УРОК 2

ТЕМА УРОКУ Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч». Трагікомедія «Сто тисяч» - класичний взірець українського «театру корифеїв».

МЕТА УРОКУ Ознайомити восьмикласників зі змістом п’єси Карпенка-Карого «Сто тисяч», осмислити порушувані у творі проблеми. Розвивати логічне мислення, вміння працювати з тестом, висловлювати власні думки на основі почутого. Формувати навички цілісного ідейно-художнього аналізу. Виховувати зневажливе ставлення до жадібності, підступності. Прагнення до збагачення.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ФОРМИ РОБОТИ Розповідь учителя, читання за ролями, бесіда за запитаннями, вільний мікрофон.

УНАОЧНЕННЯ В.Баринда. Ілюстрація до твору «Сто тисяч».

ЗМІСТ УРОКУ



  1. Організація класу.

  2. Ознайомлення учнів з темою, метою уроку. Мотивація.

Учитель. Світ театру дивовижний. І не тільки тому, що глядач має можливість відчути себе безпосереднім учасником дійства. У драматичному творі автор не може сказати так глибинно і широко про своїх героїв, як, наприклад, прозаїк чи поет. Виставляючи своїх персонажів на сцену, драматург дає можливість читачеві самому розібратися в діях і вчинках людей, спостерігаючи, як вони розмовляють між собою, сперечаються, щось роблять, до чогось прагнуть.

- Переконаймося в цьому, подивившись на життя персонажів п’єси Карпенка-Карого «Сто тисяч» очима сучасника, з’ясуймо, які проблеми порушує письменник у творі, наскільки вони є актуальними для пересічної людини. Водночас визначимо, що дає підстави літературознавцям говорити про поєднання комічного і трагічного в драмі.



  1. Активізація пізнавальної діяльності.

Міркуємо разом

  • Чому, як на вас, твір починається саме з появи Невідомого?

Портрет з уяви

- Яким ви собі уявляєте Невідомого. Якби вам була надана можливість підібрати актора на цю роль, то нащо б ви звернули особливу увагу? Чому?



  • Як характеризує персонажа його розмова із самим собою, коли він зайшов до хати Герасима?

  • Визначте життєве кредо Невідомого. Зачитайте його роздуми про життєві реалії.

  • У чому суть нової комерції Невідомого? Чи впевнений він у позитивному вирішенні справи?

  • Чи можна лише за зовнішніми ознаками визначити внутрішню суть людини? Як пояснити, що Копач уже при першій зустрічі з Невідомим зазначає: «Заметь – це пройдисвіт!»

Читання за ролями (дія перша. Ява VІ)

  • Яке враження справив на вас головний персонаж твору? Чим воно зумовлене? Доведіть, що за земельку й грошенята Герасим здатен не тільки рідних, але й себе не пошкодувати?

  • Пригадайте його розмову з кумом. Як цей епізод характеризує Калитку?

  • Чи міг Савка розраховувати на розуміння і співчуття з боку Герасима? Якщо ні, то чому?

Портрет з уяви

- Якби вам була надана можливість намалювати фарбами портрет персонажа, то які риси зовнішності ви б змалювали особливо детально? Чому?

- Розгляньте ілюстрацію до твору «Сто тисяч» В. Бариби. Як на вас, чи вдалося художнику передати єство сільського глитая?

Коло ідей

Питання для обговорення.


  • Чому Герасим Калитка пристає на пропозицію невідомої людини, погоджуючись придбати фальшиві гроші? Чи міг він за таких умов вчинити інакше? Відповідь обґрунтуйте.

Читання за ролями (дія друга. Ява ХІ)

  • На основі почутого визначте життєві пріоритети Калитки? Чим для Герасима є родина?

  • Як ставиться Калитка до освіти сина? Яким він малює собі майбутнє Романа?

  • Чи можливе за таких умов інше ставлення сільського глитая до найманих робітників? Зачитайте рядки з твору на підтвердження думки, що Герасим – нещадний експлуататор і скнара, який прагне будь з чого мати користь.

Коло ідей

Питання для обговорення

  • Чим, на вашу думку, зумовлена неприязнь і зверхність Пузиря до Романа? Як на це відреагував Калитка?

  • Чи могла б потаємна мрія Герасима («Їдеш день – чия земля? Калитчина!..) змінити ставлення інших багатіїв до Калитки? Якщо ні, то чому?

Міркуємо разом

  • Чи вдалося Герасиму втілити свою мрію в життя?

  • Визначте кульмінацію та розв’язку твору. Чому Калитка вирішив покінчити життя самогубством? Чи виправдані його дії?

  • Назвіть проблеми, порушені письменником у п’єсі.

  • Скориставшись статтею підручника «Жанри літературних творів», доведіть, що «Сто тисяч» - трагікомедія.

Вільний мікрофон

- Що для людини повинно бути справжнім багатством у житті?



  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

УРОК 4

ТЕМА УРОКУ Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням наживи.

МЕТА УРОКУ Спираючись на текст твору, розкрити порушувані в ньому проблеми, зокрема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Удосконалювати навички цілісного аналізу образу. Розвивати логічне мислення, вміння робити власні узагальнення на основі почутого. Виховувати зневажливе ставлення до зажерливості, жадібності, прагнення до стяжательства.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ФОРМИ РОБОТИ Робота з текстом, бесіда за запитаннями, робота в групах.

УНАОЧНЕННЯ Ілюстрації до твору, фрагмент з мультиплікаційного фільму «Качині історії» (роздуми про багатство дядечка Скруджа)

ЗМІСТ УРОКУ



  1. Організація класу.

  2. Ознайомлення з темою, метою. Мотивація.

Учитель. На скрижалях історії людства, здається, все має свою антонімічну пару: життя і смерть, війна і мир, багатство і бідність… Тому рано чи пізно кожному доводиться робити власний вибір, що в подальшому визначає його місце та призначення в суспільстві. Одні, обираючи духовне, прагнуть до удосконалення кращих моральних якостей, інші – стають на шлях користі, де кумиром – гроші.

Демонструється фрагмент з мультиплікаційного фільму «Качині історії» ( роздуми про багатство дядечка Скруджа)

  • «Купаючись у грошах», цей багатий селезень щасливий? У чому він вбачає сенс свого існування?

  • А в людському житті шальки терезів частіше схиляються на бік прагматичної користі чи все ж таки духовного вдосконалення?

  • Чи завжди володіння великою кількістю грошей робить людину вільною? Відповідь аргументуйте.

  • Що, як на вас, втрачає той, хто в гонитві за наживою прагне лише одного: «йти за баришами наосліп»?

Учитель. Знайомлячись із твором Карпенка-Карого «Сто тисяч», ми вже мали змогу простежити дії і вчинки «лицаря голої матеріальної вигоди» Герасима Калитки. На сьогоднішньому уроці, працюючи в мікрогрупах , ви матимете можливість з’ясувати, яким є вплив грошей на людину, засліплену прагненням на живи, а також окреслити постать головного персонажа з точки зору душевної деградації.

- У якому ж світі живе Герасим Калитка?



  1. Активізація пізнавальної діяльності.

На думку літературознавця

«Все продається» тут, у цьому царстві примітивного матеріалізму; «всі рвуть, де тільки можна зірвать» - з цього складається життя тут, у цьому кутку голого, нічим не скрашеного інтересу. Нажива тут обертається в кумир, у якийсь самостійний паросток мистецтва. Розум, честь, право, совість – усе це має тут ціну лиш остільки, оскільки можна його повернути для прибутку, перевести на гроші, витягти бариш…Одне слово – «все продається» на цій справжній торговиці життя і за все тут грошовим еквівалентом вертають» (Сергій Єфремов).



Учитель. Іван Карпенко-Карий, живописуючи образ головного персонажа «Ста тисяч», реалістично відтворює дію «хазяйського колеса», що видушує з людини кращі моральні якості.

Коло ідей

Питання для обговорення

  • Чи може бути щасливою людина, яка життєвим пріоритетом обирає «стяжательство в ім’я стяжательства»? Відповідь обґрунтуйте.

І група

Крок за кроком (через цитати до узагальнень та висновків)

«Ох, земелько, свята земелько – Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки…Приобрітав би тебе без ліку!»

«Глянеш оком навколо – усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: все то гроші, гроші, гроші…»

«Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»

«Їдеш день – чия земля? Калитчина! Їдеш два – чия земля? Калитчина! Їдеш три – чия земля? Калитчина!...Диханіє спирає…»

«Обікрали…ограбили…Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»

ІІ група


  • Пригадайте і запишіть народні прислів’я, які, на вашу думку, характеризують Герасима Калитку.

  • У чому, як на вас, сенс життя сільського глитая?

  • Чи можна однозначно стверджувати, що Герасим Калитка – негативний персонаж? Якщо ні, то чому?

ІІІ група

  • Зачитайте ремарку в кінці ХІ яви другої дії («Кидається на Параску, хапає за очіпок…»). Про що вона свідчить?

  • Чим зумовлена бурхлива реакція Герасима на розповідь про перебування його і Бонавентури в Пузиря? Як вона характеризує головного персонажа?

  • Доберіть з тексту твору цитати, що розкривають ставлення Калитки до рідних. Доведіть, що життєве кредо глитая «Лупи та дай» розповсюджується не лише на робітників та знайомих, але й сім’ю.

ІV група

  • Дослідіть мову персонажа. Які слова найчастіше вживає Герасим? Про що це свідчить?

  • Порівняйте Бонавентуру та Калитку. Що їх об’єднує, а що різнить? Хто із зазначених персонажів більше пристосований до умов тогочасної дійсності?

  • Доведіть, спираючись на текст, що образ Калитки наскрізь сатиричний.

Роздуми над прочитаним

  • Порушувана у творі проблема влади грошей над людиною – одвічна у світовій літературі. Аргументуйте. Наведіть приклади.

  • Чого не можна купити за гроші?

  • Доведіть, що найгострішою зброєю – сміхом – Іван Карпенко-Карий засудив спосіб життя, скерований на нехтування людським духовними цінностями.

  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

УРОК 4


ТЕМА УРОКУ Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб твору. Засоби сатиричного змалювання.

МЕТА УРОКУ Схарактеризувати образи Копача, Параски, Романа, Савки, Мотрі , з’ясувати значення п’єси для сучасного читача, дослідити засоби сатиричного змалювання. Удосконалювати навички цілісного по образного аналізу твору, розвивати творчу уяву, вміння добирати з тексту цитати, робити власні узагальнення на основі прочитаного. Виховувати почуття зневаги до скупості, ненаситності, прагнення віддати перевагу духовному над матеріальним.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ФОРМИ РОБОТИ Розповідь учителя, робота в групах, бесіда за запитаннями, самостійний творчий пошук.

УНАОЧНЕННЯ світлини із зображенням персонажів твору, картка-інформатор.

ЗМІСТ УРОКУ


  1. Організація класу.

  2. Ознайомлення учнів з темою, метою. Мотивація.

Демонструються світлини, на яких зображено дійових осіб п’єси.

Учитель. У багатьох сценах трагікомедії «Сто тисяч» Іван Карпенко-Карий винятково точно, з живописною майстерністю окреслює перед читачем образ головного персонажа – Герасима Калитки. Водночас, щоб досягти максимальної довершеності, драматургу необхідно створити цілу галерею образів, які покликані (здебільшого контрастуючи з головним персонажем) довести, що дрібновласницька глитайська психологія не повинна узяти гору над здоровим глуздом, щирістю почуттів, безкорисливими людськими взаєминами. Сьогоднішній урок – своєрідне дослідження-узагальнення, яке дозволить порушувані у творі проблеми сприйняти крізь призму оточення Калитки, адже родина Герасима, його кум і навіть Бонавентура живуть і діють у тому ж середовищі, що й головний персонаж, проте, на відміну від нього, мають інші пріоритети.

  1. Активізація пізнавальної діяльності.

Учитель. Поруч з Калиткою незримою тінню присутній колишній шляхтич, що в умовах пореформеної доби повністю розорився, - копач Бонавентура. Він не здатний зазирнути правді у вічі і осягнути безвихідь ситуації, в яку потрапив, а лише сподівається, що колись відшукає захований у землі скарб.

Портрет з уяви

  • Доведіть, що Копач - повна протилежність Калитці. Що дає підстави так вважати?

  • Чи мріє Бонавентура про гроші? Який шлях до збагачення він обирає?

  • На що мріє Копач витратити, якщо знайде скарб, гроші? Як це його характеризує як людину?

  • Дослідіть мову персонажа. Які внутрішні якості Копача вона розкриває? Доберіть цитати на підтвердження думок.

Роздум – узагальнення

  • Чи можуть такі люди, як Копач, пристосуватися до умов тогочасної дійсності? Якщо ні, то чому?

Чи знаєте ви, що…

Цей персонаж не вигаданий, а взятий з натури. Ось як про це згадував син Івана Карповича Назар: « Я ще був малим, коли Бонавентура, мандруючи по Херсонщині, натрапив якось на батьківський хутір. Ми, діти, довго розглядали щупа, який стояв якийсь час між кочергами. Пригадую, що «копач» зняв з себе якийсь підозрілого кольору балдахон і поклав його на кухні…Не знаю. Чи занотовував в той час І.К. характерні риси Копача, після його візиту, чи, може, він їх як художник добре запам’ятав. Дехто розказував, що Бонавентура (дійсне прізвище його, здається, Балашов), дізнавшись про те, що його Іван Карпович вивів у комедії, сказав: Іван Карпович сміється з мене! Нехай сміється. А от як я викопаю скарб та кину йому на сцену один червінець - другий, що він тоді заспіває!»



Крок за кроком (через цитати до узагальнень та висновків)

«Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як?От що цікаво!»

«Я вам, куме, признаюсь, що сам ходив під Івана Купайла, як мені казано, на роздоріжжя…Повірте, звав, нехай Бог простить, Гната безп’ятого! Так що ж – не вийшов, тілько налякав».

«Страшно тілько без грошей, а з грішми, сказано ж, і чорт не брат».



Читання за ролями

  • Зачитайте сцену з твору, коли Савка та Герасим ділять отримані від Невідомого «гроші».

  • Як вона характеризує обох кумів? Чи можемо ми стверджувати, що Савка – більше схожий на жертву, ніж на махінатора і засліплену наживою людину? Що дає підстави так вважати?

«Не журіться, я зумію заховать, аби було що».

«Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дав».



Роздум-узагальнення

  • Що, як на вас, змусило Савку зректися мрії про нечесні гроші?Чи вчинив би на його місці так само Калитка? Чим це пояснити?

Робота в мікрогрупах. Миттєве фото.

  • Оберіть одного з персонажів твору (Роман, Параска, Мотря). Побудуйте інформаційне гроно, що дозволить уявити героя. Визначте його життєві пріоритети.

  • Зачитайте уривок з п’єси, у якому, на вашу думку, найбільш яскраво розкривається цей образ.

  • Побудуйте монолог-представлення персонажа (7-8 речень), що дозволить узагальнити сказане про героя.

Дослідження-обгрунтування

- Спираючись на відомості з теорії літератури (картка-інформатор), визначте засоби сатиричного змалювання, використані письменником. Наведіть приклади.



  1. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Драматична творчість Івана Карпенка-Карого – це унікальне явище в історії українського театру. Не випадково літературознавці, визначаючи роль письменника, наголошували передусім на життєвості його творів, умінні живописувати народні характери.

Вільний мікрофон

- Спираючись на висловлювання Франка, Єфремова, Пилипчука, обґрунтуйте значення драматичної спадщини І.Карпенка-Карого для сучасників. Що дає підстави говорити про Івана Карповича як про класика української літератури? Відповідь аргументуйте.

«…Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се зрозуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного немає наша література» (І. Франко).

«Твори його не перестаріли, та, певне, й довго ще не перестаріють, незважаючи на прудку зміну інтересів і подій у сучасному житті: є в них дещо таке, що виносить їх поза сферу біжучого життя з його хвилинними настроями та скороминущими інтересами. До цієї галереї живих образів, що змалював у своїх творах Тобілевич, довго ще доведеться звертатись не тільки історикові письменства, а й дослідникові життя нашого»(С. Єфремов).



«За драматургією І. Карпенка-Карого – майбутнє, бо це наша класика, яка ніколи не стане байдужою наступним поколінням читачів і глядачів» (Р. Пилипчук).

  1. Домашнє завдання.

Каталог: blog -> articles
blog -> Негізгі орта білім беру деңгейінің «Технология» білім саласы пәндерінің
blog -> Оқу жылы Қазақ тілі (орыс тілінде оқытылатын мектептер)
blog -> Қазақстан Республикасының Білім және ғылым министрлігі Ақсу қаласы гимназиясы
blog -> Молекулалық-кинетикалық теория негiздерi
blog -> Сабақ жоспары Тақырыбы: ХІХ ғасырдың 20-30 жылдарындағы Қазақстанның ауыл шарушылығы
articles -> Наполеон в контексті подій 1814 року
articles -> Позитивна життєва філософія
articles -> В образі Люсьєна де Рюбампре присутня якась недомовленість Бальзака


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет