Вчитель хімії сзш І-ІІ ст с. Оселя Зборівець Н. П



жүктеу 117.39 Kb.
Дата03.04.2019
өлшемі117.39 Kb.







Вчитель хімії

СЗШ І-ІІ ст.. с.Оселя

Зборівець Н.П.
Без води – нема життя.

Без води – нема народу.

Мова – це жива вода народу

Не раз плювали нелюди в криницю,

Живлюче забивали джерело.

Але жива ламала криницю,

І диво дивнє цвіло.

Цілі заходу: поглибити і узагальнити знання учнів про звичайну і незвичайну речовину – воду через відповіді на цікаві запитання; довести велике значення води для людини; розвивати творчі здібності учнів; пізнавальний інтерес до рідного краю, бережливого ставлення до природи, навички самостійного володіння знаннями, оперування матеріалом, вміння здобувати додаткову інформацію з інших джерел; виховувати любов до України, до рідної мови, до її традицій та обрядів.

Хід заходу.

Звучить музика. На сцену виходять ведучі.

Ведучий 1. Вода - найзвичніша речовина на землі. Воду називають найдорожчим мінералом на Землі. "Водиця - всьому цариця" - говорить народне прислів’я. Вона супроводжує кожну мить нашого життя. „Вода! Ти не просто необхідна для життя, ти і є саме життя!” – говорить Антуан де Сент-Екзюпері.

Ведучий 2. Без води життя гине: в’яне квітка, страждає звір, змовкає пташка. Все живе потребує води. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи. „Джерелом життя” назвав воду італійський художник Леонардо да Вінчі.

Ведучий 1. Вода напуває землю, а земля годує людину. Отже, люди завжди розуміли значення води у своєму житті й упродовж століть оспівували її як основу буття. Обожнювалося усе – море, озеро, річка, джерело, криничка.

Ведучий 2. Ми з вами живемо в чудовій країні? Я люблю теплий весняний дощ, від якого росте все на землі, і спекотне літо. Потім приходить осінь з багатим , щедрим урожаєм. І холодний осінній дощ вмиває землю неначе після тяжкого трудового дня. А скільки радості несе нам білосніжна зима.

Ведучий 1. У народі кажуть: „Вода все криє, а береги риє”, „Вода м’яка, а камінь пробиває”. Велике значення має вода для організмів. Наприклад, кров людини складається на 90% з води, м’язи -75%, кістки – 28%, око – 99%.

Ведучий 2. Вклоняючись живій природі, українці з особливою повагою ставляться до води. Тому здавна охороняли і прикрашали джерела та криниці, наділяючи їх цілющими та магічними властивостями. Освяченій воді також приписували цілющі властивості. Особливо цілющою вважали йорданську воду. Нею поливали хворих, нею кропили всі кутки в хатах і все господарство, щоб ніяке зло не підступало. Цю воду берегли як святиню, як оберіг від усякої нечисті.

Ведучий 1.

Гримить? Благодатна пора наступає,

Природу розкішне тремтіння проймає,

Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер над нею блукає бурхливий,

Із заходу темная хмара летить – гримить.



Ведучий 2. Ти чуєш: вода, кругом вода?

Ведучий 1. Вода у стакані.

Ведучий 2. Вода в озері.

Ведучий 1. Вода в океані.

Ведучий 2. Вода у басейні.

Ведучий 1. Вода у краплині.

Ведучий 2. Вода –це сльози.

Ведучий 1. Вода – це криниці.

Ведучий 2. Вода –це сніг.

Ведучий 1. Досить, досить! Знову ти переміг.

Ведучий 2. Так, я переміг. А як нам вода допомагає долати хвороби, як вона нас лікує?

(Виходить група учнів 5 чоловік).

Учень 1.

Вода –це кришталеве диво.

Ми з нею багаті і щасливі!

О, будьмо усі бережливі!

Як зникне солодка вода,

Сльозами весь світ зарида.



Учень 2.

Встояне плесо не може зцілити,

Хвилі закуті в льоди.

Не повертається Ангел-спаситель

До рятівної води.

Вічні блукальці в холодній облозі

Стільки і днів і ночей.

Хто – по домівках, дехто в дорозі,

Треті заснули очей.

Учень 3.

Тихо на березі, пісню – у хмарах,

Поміж прочан – картярі.

Ангели сиві літають над храмом

З храмів женуть крамарів.

Із небосхилу зоря засвітила,

Хвилям осяяла путь,

Ангели чистять скуйовджені крила.

Страдники ангелів ждуть.

Учень 4.

Німфи – були втіленням усього найніжнішого та найпривабливішого у природі. Їх стихія – вода. У скелястій Греції, де вода – рідкість, їм присвячували найгарніші джерела. Частина джерел була цілющою, тому німфи вважалися божествами здоров’я. „Чудесні” зцілення хворих були пов’язані з лікувальними властивостями води та надзвичайною переконаністю і сподіваннями на видужання.



Ведучий 1. Перші згадки про мінеральні джерела на Русі з’явилися в „Книзі Великого креслення”, виданій у 1627 році. Першим, хто поставив освоєння мінеральних джерел у Російській імперії на державні рейки, був Петро І. За його наказом у 1714 році був відкритий перший у країні курорт у Карелії на базі джерела залізної руди. Названі ці води були на честь бога Марса - Марціальними. За наказом Петра І було складено. „Правила лікарські, як при цих водах учиняти”, в яких наводилися поради, щодо використання Марсіанських вод.

Ведучий 2. Які ж компонентами мінеральних від сприятливо впливають на організм людини?

На функціонування шлунка й органів травлення впливає кухонна сіль. Хлориди кальцію позитивно діють на нервову систему. Так само діє бром, що міститься у воді. Наявність води сприяє зниженню кислотності в організмі. Сульфати мають жовчогінності та проносну дію.



Ведучий 3. Залежно від загального вмісту солей, усі питні мінеральні води поділені на дві групи: лікувально-столові та лікувальні. Лікувально-столова вода містить в 1 л. Від 2-8 г солей. До них належить „джерельна”. Їх можна просто пити в помірних кількостей здоровим людям з замінюючи нею водопровідну воду.

Мінеральні води з вмістом солей понад 8 грам називаються лікувальними й мають застосовуватися винятково за призначенням лікаря. До лікувальних вод відноситься „Поляна квасова”, „Миргородська”. Є джерела мінеральних вод і на Львівщині. А саме: Моршинська, Трускавецька, Шклівська, Немирівська.


Пісня „Про курорт”.

Десь узявся в нирці камінь

Ой-йо-йо-йой

Десь узявся в нирці камінь

Ой-йо-йо-йой

Скоро буде мені амінь

Ой-йо-йо-йой
Сестра моя заридала

Ой-йо-йо-йой

Сестра моя заридала

Ой-йо-йо-йой

І пораду добру дала

Ой-йо-йо-йой


Не кидай мене серденько

Ой-йо-йо-йой

Не кидай мене серденько

Ой-йо-йо-йой

В Трускавець їдь ти швиденько

Ой-йо-йо-йой


Пий водицю і лічися

Ой-йо-йо-йой

Пий водицю і лічися

Ой-йо-йо-йой

І на хлопців не дивися

Ой-йо-йо-йой


Раз вечером про-водицю

Ой-йо-йо-йой

Раз вечером про-водицю

Ой-йо-йо-йой

Закохалася я в Гриця

Ой-йо-йо-йой


Пили воду веселились

Ой-йо-йо-йой

Пили воду веселились

Ой-йо-йо-йой

Поки гривні не скінчились

Ой-йо-йо-йо-йо.

Пишу листа своїй сестрі

Ой-йо-йо-йой

Знайшли камінь ще у серці

Ой-йо-йо-йой


Вона гривнів не прислала

Ой-йо-йо-йой

Вона гривнів не прислала

Ой-йо-йо-йой

Сама сюди приїхала

Ой-йо-йо-йой


Нас із Грицем уловила

Ой-йо-йо-йой

Нас із Грицем уловила

Ой-йо-йо-йой

Києм камінь вихопила

Ой-йо-йо-йой


Сценка „У лікаря”.

(Кабінет лікаря. Кінець робочого дня)

Лікар: Сегодня ничего не заработал, ни одного нормального пациента. А так хотел в казино пойти.

(Стук в двері).

Хвора: Здрастє. Можна?

Лікар. О, ещё одну черти принесли к концу робочего дня. Бабушка, сколько вам лет?

Хвора: Синочок, чи ти здурів? Скільки зим, стільки і літ. А взагалі неприлічно у дівчини запитувати, скільки їй літ. Ти б краще роз просив мене, що у мене болить.

Лікар: И что же вас тревожит, девушка? Ах да, скажите вы пьете?

Хвора: Не окажуть, якщо нальете. О-оо. Синочку, що в мене тільки не болить. І тут болить , і там болить.

Лікар: Бабушка вы очень не волнуйтесь. Может вам водички налить?

Хвора: Та яка там водиця, я на тебе прийшла подивитись. Гарний ти який, з чорною бровою, подивлюсь на тебе - та й сама стану молодою. Прожила я майже два віки, синочку припиши мені хоч які-небудь ліки.

Лікар: Чтоби молодю стать, может вам виагру приписать? Правда стоит оно долоров тат 150.

Хвора: Скільки, скільки?

Лікар: 150 долларов?

Хвора: Яка ще й Лара, ще й 150? Та де я її знайду? Довше ж мене не живуть. А мені тільки 120.

Лікар: Бабушка, да вы ещё и глухая… Я вам про деньги, деньги говорю. У вас деньги есть? Как будет у вас пенсия , тогда й приходите на прием.

Хвора: Синочку, а подешевше ліки є?

Лікар: Могу только безплатние предложить.

Хвора: А буду я після них і ще років хоч 50 жить. А ну ж , синочок, швидше кажи.

Лікар:Запомните навсегда. Для бабушек безплатние лекарства: СОЛНЦЕ, ВОЗДУХ И ВОДА!!!

(Виходять ведучі).



Ведучий 1.Тепер я знаю, як можна і треба лікуватися за допомогою води!!! А як же вода може зачарувати?

Ведучий 2.

Вабить в пору весняну цвіт калини,

Хай зливаються в одну дві стежини,

У кого зійшлися путі щастя мають,

Кажуть лебеді в житті тільки раз кохають.

(Виходять 4 учні)

Учень 1.

Без води нема життя,

Без води одне буття,

Без води одні страждання

Без води нема кохання.

Учень 2.

У старовинному українському місті Умані є мальовничий, гідний великого подиву куточок, який цілком справедливо здобув право називатися перлиною України. Це дендрологічний парк „Софіївка” Національної Академії України – видатне творіння кінця ХVІІІ початку ХІХ ст., поема з каменю і води, зелені, архітектурних споруд і скульптур. Парк , що розкинувся на площі близько 170 га, і сьогодні вражає відвідувачів своєю неповторною красою та загадковою романтичністю.



Учень 3.

Парк створений власником міста Умані – польським магнатом Станіславом Ушинським –Потоцьким як подарунок красуні –дружині, гречанці Софії Вітт-Потоцькій. Місце для будівництва парку було вибране дуже вдало: невеликий струмок, здавна прозваний2 Багном (пізніше річка Кам’янка), столітні дуби, яруш і природні джерела кришталево чистої води, нагромадження кам’яних брил. З 1796 до 1802 року копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали з граніту і гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд.



Учень 1.

У парку висаджували дерева місцевих порід і екзотичних рослин, завезені з різних країн світу. Багато безіменних трударів позбулися біля цього „дива” здоров’я і життя.

Дівчата, а ви б хотіли, щоб вам коханий подарував щось подібне?
(Виходять ведучі)

Ведучий 1.

Осінь....

Покрила землю золотим плащем

І вмила осіннім дощем.

Я так тебе кохаю.

Чи прийдеш в парк до Арки?

Я не знаю.

Осінь тихенько в зиму перейшла

І випав пухнастий білий сніг

Та і зима щастя не принесла

Ти не кинув троянди до ніг.

Загриміла перша гроза,

І дощ прийшов весняний,

А на очах бринить сльоза

Де ж ти, мій коханий?

Я в синім морі

Бачила очі твої

І погляд такий звабливий.

А серце шепоче мені:

„Це не твій коханий”.


Пісня: „Несе Галя воду.”

Ведучий 2.

Чого тільки не може вода: і лікує, і чарує!!! А чи може бути вона небезпечною?



Ведучий 1.

Н2О – життя і смерть

З нею краще не жартуйте,

Може все рознести вщент.

І тоді усі рятуйтесь.

(Виходять учні)

Учень 1.

Чуєш річка берег точить,

Щось вода говорить нам,

Що ж вонак сказати хоче

Вербам, нам і берегам?

Хмари плинуть за водою,

Течія не гомінка.

Як нам вивчити з тобою

Пісню, що співа ріка?

Може розповість про це

Нам музичне джерельце.

(Звучить пісня про воду)

Учень 2.

Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

І озерявин проблиски скупі.

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече не стовпі.

Учень 3.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскалися вуста.

Барвистих лук не знать твоєї весни

І світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками.

Ідуть уздовж колишніх берегів.

Учень 4.

Пам’ятайте! Кожної години на нашій планеті 1000 чоловік помирають від отруєння водою.

Підприємства скидають у ріки і водоймища України щороку близько 50 млн. Тонн агресивних речовин, що містять, зокрема, флуор, фенол, формальдегід, пестициди.

Учень 1.

Серед великих річок україни до найзабрудненіших належать Сіверський-Донецьк і Дністер, в які щороку скидається близько 200 млн. Метрів кубічних забруднених стоків. (Виходять хлопці-річки).


Дунай. Увага” Увага! Увага!

Прип’ять. Слухайте! Слухайте! Слухайте нас!

Дунай. Скарби води – це святині.

Прип’ять. І сплеск Дніпра і шум трави.

Ведучий 2.

Вода не – просто так речовина,

Сполука елементів – водню й кисню.

Це наш Дніпро, це Буг, Десна,

Моря, ставки, джерела всі корисні.

Прип’ять.

Вода – життя.

Прозора, мов кришталь.

Вона завжди втамує спрагу люту.

Та люди не цінують це, на жаль,

А промисловість в воду ллє отруту,

Не досить побудованих споруд,

Хоч воду очищати ми повинні.



Дунай:

Ми вимагаємо міжнародний суд

За те, що заподіяла людина!

Учень 3.

Навіщо суд? І хто ти?

Дунай: Я – Дунай.

Але тепер я просто мертва зона.

Мене вважали всі за спільний дар,

Користувались разом й поодинці,

Бо я – ріка румунів і мадяр,

Бо я – ріка словаків й українців.



Прип’ять

Так, милий брате, доля в нас тяжка!

Не роблять люди висновків з уроків...

Прип’ять я, ріка,

Забруднена вже 15 років.

Хворобу радіацією звуть,

І йде вона

З Чорнобильського лиха.

Пробачте, зрозуміле почуття:

Про вибух той тоді казали? „Пекло!”

Хоч у воді з’явилося життя,

Та я тепер смертельно небезпечна.



(Учні виходять зі сцени)

Ведучий 1. Так, насправді, вода може і лікувати, і чарувати, і руйнувати.

Ведучий 2.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани, над ставами.

Верби зеленіють.

Які прекрасні, чарівні слова великого Кобзаря. І кожне слово звучить для нас дивною музикою, чарівною мелодією.

Ведучі (разом)

Щоб чистим соком палилася калина,

Щоб міг олень прийти до водопою,

Щоб спрага нас з тобою не спалила,

Щоб планета залишилась голубою,

Врятуйте воду – щедрий дар природи.



Ведучий 1. На цьому свято завершено. Дякуємо за увагу!




Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет