Вступ актуальність теми Ергономіка



жүктеу 0.81 Mb.
бет1/6
Дата05.02.2019
өлшемі0.81 Mb.
түріРішення
  1   2   3   4   5   6

ВСТУП



Актуальність теми

Ергономіка як науково-практична дисципліна має за мету забезпечення високої ефективності праці людини, її безпеки та комфорту. Одним із шляхів досягнення такої триєдиної задачі є створення ефективного психофізіологічного забезпечення працездатності людини, насамперед оператора ергатичної системи. Макроергономічний підхід передбачає системне вирішення питань аналізу певного виду діяльності, проектування її оптимальних умов, відбір та пристосування людини до цієї діяльності, вирішення технічних та організаційних питань забезпечення ефективної та безпечної праці. В той же час, узагальнюючи відомі офіційні данні, можна прийти до висновку: економічні та соціальні втрати авіаційних, транспортних, енергетичних, хімічних та нафтохімічних компаній зумовлені тим, що від 50% до 80% всіх аварій та порушень технологічного режиму трапляються з вини оперативного персоналу. Зниження обумовлених цим втрат навіть на 1% еквівалентно заощадженню мільярдів доларів.

Як відомо, на працездатність людини, яка включена до контуру управління складним техніко-технологічним об’єктом, впливають, головним чином, чотири групи факторів: професійно важливі психофізіологічні якості (ПВПЯ), професійні знання і уміння, функціональний стан, параметри виробничого середовища (в тому числі, ергономічність спроектованого обладнання). Високоточні оцінка та прогноз працездатності оператора є необхідною складовою управління ефективністю та надійністю всієї ергатичної системи. Тому величезні зусилля (наукові, фінансові, ресурсні) витрачаються на підвищення працездатності людини-оператора на корпоративному (окремі компанії, їх регіональні об’єднання), державному та міждержавному (МАГАТЕ, програми Європейського Союзу, НАТО тощо) рівнях.

Однак слід визнати, що незважаючи на істотне удосконалення методів і засобів професійної підготовки операторів, впровадження різних типів тренажерів і посилення контролю спеціальних знань та стану здоров’я експлуатаційного персоналу підвищення надійності операторської діяльності залишається невирішеною проблемою. За останні роки аварійність з вини персоналу збільшилась в авіації – на 10%, в енергетиці - на 20%, а в окремих енергооб’єд-наннях України кожна друга аварія обумовлена помилковими діями оперативного персоналу. Аналіз аварій на блочних ТЕС України показав, що однією з головних причин їх виникнення є невідповідність психофізіологічних можливостей операторів професійним вимогам. У зв’язку з цим особливого значення набуває розробка ефективних психофізіологічних методів прогнозування успішності освоєння та реалізації професійної діяльності операторів. Надійність прогнозу суттєво збільшується за умови одночасного урахування різнорідних чинників - психологічних, фізіологічних, медичних – та їх динаміки, системного аналізу організму людини та її професійної поведінки в процесі діяльності.

На часі роботи з психофізіологічного (ПФ) і медичного забезпечення професійної працездатності операторів ведуться в декількох напрямах, на кожному з яких відбір і збереження інформації про людину має свої особливості та вади: професійний добір (за допомогою різних опитувачів, медичного обстеження, результати обробки яких залишаються в центрі, де виконується відбір кандидатів у професію); професійна підготовка (інформація щодо успішності якої зберігається в узагальненому вигляді в атестаційних документах); періодичний контроль (емпіричні медичні заміри в медсанчастині підприємства); поточний контроль (медичні дані про стан здоров’я людини). При цьому, точність прогнозу працездатності оператора залишається або недостатньою з огляду на потреби практики, або взагалі не оцінюється, а дані, отримані щодо конкретного оператора на зазначених етапах контролю, не співставляються, що не дозволяє отримати надійний інструмент забезпечення високої ефективності оператора.

Таким чином, існує протиріччя – практика вимагає точного та надійного прогнозу працездатності оператора з метою управління ефективністю ергатичної системи, а існуючі підходи вибору показників та методів прогнозування не забезпечують необхідну точність.

На разі відсутня єдина концепція технології збору, реєстрації, збереження та використання інформації щодо рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей, функціонального стану та здоров’я людини, їх динаміки на всіх етапах професійної біографії оператора. Реалізація такої концепції є одним з можливих шляхів підвищення надійності людської ланки ергатичних систем, інструментом підтримки оптимального рівня нервової напруги людини та запобігання, як наслідок, несприятливих змін здоров’я.



Зв'язок з науковими програмами, планами й темами

Робота виконана в науково-дослідному відділі психофізіології військової праці НДІ ПВМ ЗСУ (у межах НДР «Рекрут» та „Синдром-3”), а також в рамках досліджень у науково-дослідному відділі ергономіки Київської філії Всесоюзного науково-дослідного інституту технічної естетики № 1144 "Разработка автоматизированной системы психофизиологического контроля (первичный профотбор) оперативного персонала ГЕС" та № 1146 „Разработка автоматизированной системы психофизиололгического контроля (предсменный контроль) оперативного персонала ГЕС”, № 3 „Разработка системы оценки темпов старения персонала Змиевской ГРЭС”, № 27 „Психофизиологическое оценивание состояния оператора”, № 2/10/99 „Розробка і впровадження системи психофізіологічного забезпечення підготовки студентів УФЕІ, слухачів Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів ДПСУ”, за підтримки грантів NWO (Нідерланди) “Зміни психофізіологічного стану під час виконання експериментальних задач” та НАСА (США) NN-28 „Комп'ютерна оцінка настрою та виконання діяльності”.



Мета і завдання дослідження

Мета дисципліни - підвищення ефективності функціонування ергатичних систем на основі застосування систем високоточного та надійного прогнозування професійної працездатності оператора.

Завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети:


  1. Провести аналіз існуючих систем прогнозу працездатності операторів, визначити можливості та обмеження підходів, що застосовуються.

  2. Розробити методичний апарат аналізу психофізіологічної відповідності оператора ергатичної системи вимогам праці на етапах професійного відбору, періодичного та оперативного контролю.

  3. Розробити методологічну основу надійної психофізіологічної оцінки та прогнозування працездатності операторів в лабораторних і виробничих умовах.

  4. Визначити найбільш інформативні психофізіологічні показники когнітивної діяльності на всіх етапах професійної діяльності оператора.

  5. Розробити методику побудови оптимальних моделей працездатності оператора та провести аналіз їх стійкості та надійності.

  6. Розробити принципи синтезу систем високоточного прогнозу працездатності операторів на різних стадіях їх професійної біографії.

  7. Провести аналіз ефективності розроблених систем.

Об’єкт дослідження: працездатність оператора.

Предмет дослідження: системи, методи та моделі оцінки і прогнозування працездатності оператора-спостерігача.

Методи дослідження. Системний аналіз, моделювання операторської праці шляхом виконання когнітивних тестів різної складності; психофізіологічні дослідження працездатності операторів в лабораторних та промислових умовах з реєстрацією показників якості виконання тестових завдань та показників фізіологічної «ціни» діяльності; біоритмологія; експертні оцінки професіональної придатності; для аналізу отриманих даних використовуються періодограмний, спектральний, факторний, дискримінантний, кореляційно-регресійні методи математичної статистики, а також методи теорії біфуркацій; статистичне моделювання на основі використання покрокового регресійного аналізу. Комп’ютерна обробка експериментальних даних виконувалась з використанням пакетів STATISTICA 5.0 та STATGRAPHICS 7.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

1) набула подальшого розвитку теорія функціональних систем (діяльності) шляхом: а) розширення уявлення про психофізіологічний механізм формування професійної діяльності в циклі „акцептор дії – програма дії - реалізована миттєва працездатність – аферентний синтез” за рахунок розмежування енергоінформацій-ного забезпечення функціонування організму людини на окремі енергетичний та інформаційний контури, а також замикання інформаційного контуру назовні організму завдяки об’єкту діяльності, чим забезпечується безперервність циркуляції інформації в контурі та існування концептуальної моделі діяльності оператора, б) використання часової структури діяльності оператора в якості критерію сталості функціональної системи діяльності та адаптованості оператора до конкретної діяльності;

2) набула подальшого розвитку методологія побудови систем оцінки і прогнозування функціонального стану і працездатності людини-оператора шляхом використання динаміки психофізіологічних показників;

3) вперше розроблені принципи проектування систем оцінки та прогнозування розумової працездатності для етапів профвідбору, періодичного та щоденного контролю;

4) вперше розроблені критерії та методи побудови і використання адаптивних психодинамічних моделей працездатності людини-оператора;

5) набули подальшого розвитку уявлення про критерії вибору і показана висока інформативність показників часової структури швидкості перероблення інформації людиною по відношенню до ряду параметрів фізіологічного забезпечення розумової праці та параметрів зовнішнього середовища;

6) вперше досліджені надійність та стійкість математичних моделей зв’язку показників надійності перероблення інформації з фізіологічними параметрами і параметрами діяльності;

7) вперше розроблено методологію синтезу систем психофізіологічного прогнозування працездатності оператора, які забезпечують високий рівень надійності та точності прогнозу на рівні, в середньому, 95% на всіх етапах контролю функціонального стану і працездатності оператора на основі урахування психофізіологічних особливостей динаміки переробки інформації людиною.


Практичне значення одержаних результатів:

1) розроблені критерії та алгоритм визначення інформативних психодинамічних показників фізіологічного стану людини-оператора (ЛО);

2) обґрунтовані види та параметри тестових психологічних завдань, характеристики їх виконання, які включаються до психофізіологічних моделей діяльності ЛО;

3) визначені параметри оптимальних моделей прогнозу працездатності;

4) розроблено методичне забезпечення створення комп’ютерних систем оцінки та прогнозування професійної працездатності оператора;

5) розроблено інформаційну технологію оцінки і прогнозування працездатності оператора;

6) розроблені практично діючі системи контролю працездатності ЛО, визначені умови та границі їх надійності в реальних виробничих випробуваннях;

7) експериментально доведена точність прогнозування на основі систем - 90% для щоденного контролю і 95% для професійного відбору.



Особистий внесок здобувача

Усі наукові результати дисертаційного дослідження отримані особисто автором. В експериментальних дослідженнях автором виконано: розробка структури експериментів; розробка програмного забезпечення пред’явлення тестів (окремі модулі написані Четвернею Ю.В.), експрес-обробки даних, СУБД, аналізу отриманих експериментальних даних; реєстрація фізіологічних показників діяльності - в лабораторних дослідженнях спільно з Найденко О.В., Коробейниковим Г.В., Поляковим О.А., Мігаль Г.В., Краснопольською Т.Є., Опанасенко В.І., Нестеровською С.В., Ben Mulder, в промислових дослідженнях спільно з Герасимовим О.В., Коробейниковим Г.В., Поляковим О.А.

У статтях, які написані у співавторстві (Додаток 1): [6-7] – організаційні та технічні аспекти побудови комп’ютерних систем, а також аналіз даних; [8] – принципи побудови систем та їх програмна реалізація; [10-14, 24] – методологічні та методичні аспекти побудови та використання систем прогнозування працездатності оператора; [26] – методологія використання динамічних складових психофізіологічного забезпечення когнітивної діяльності; [28, 33] – методичні аспекти побудови комп’ютерних систем профвідбору; [32] – визначення структури експерименту, аналіз отриманих даних; [35] – ідея та метод використання теорії катастроф для аналізу систем управління. В колективній монографії [1] – розділ „Людський чинник”.

Апробація результатів по дисціплині

Основні результати роботи доповідались та обговорювались на таких наукових конференціях та з’їздах:

міжнародних – Ergonomics in Russia, the other independent States, and around the World: Past, Present and Future (1993, С.-Петербург, Росія), III международний симпозиум "Системно-антисистемна регуляція в живій та неживій природі (1993, Київ), 3-літніх конгресах Міжнародної ергономічної асоціації в 1994 (Торонто, Канада), 1997 (Тампере, Фінляндія), 2000 (Сан-Дієго, США), 2003 (Сеул, Корея), 2006 (Маастріхт, Нідерланди); “Эргономика на автомобильном транспорте” (1997, Харків), 1-й міжнародній конференції „Psychophysiology in Ergonomics” (1996, Вупперталь, Німеччина), Advances in Occupational Ergonomics and Safety I (1996, Цюріх, Швейцарія), International Conference on Occupational Health (1996, Стокгольм, Швеція), 26th International Congress of Psychology (1996, Монреаль, Канада), Environmental, Occupational Health and Safety in Agriculture on the Boundary of Two Millennia (1998, Київ), The Sixth International Symposium on Human Factors in Organizational Design and Management ODAM-VI (1998, Гаага, Нідерланди), International Conference on TQM and Human Factors (1999, Стокгольм, Швеція), International Conference Human-Computer Interaction: Ergonomics and User Interface (1999, Мюнхен, Німеччина), VIIth European Congress of Psychology (2001, Лондон, Великобританія), 8th European Congress of Psychology (2003, Вена, Австрія), Seventh International Symposium on Human Factors in Organizational Design and Management (2003, Аахен, Німеччина), 50 Kongress der Gesellschaft für Arbeitswissenschaft (2004, Цюріх, Швейцарія), 2nd International Ergonomics Conference "Men-Science-Environment" (2004, Карпач, Польща), International conference on computer-aided ergonomics and safety (2005, Кошице, Словакія), International Conference “Ergonomics for Disabled in Changing Environment and Rehabilitation” (2005, Лодзь, Польща); Международные конференции «Психология и эргономика: единство теории и практики» (2003, 2005, Тверь, Россия);

конференціях СРСР і України - Методология измерений (1991, Ленінград); Интеграция АСУТП и тренажерных устройств (1991, 1993, Українка), Индивидуальные психофизиологические особенности человека и профессиональная деятельность (1991, Черкаси), Актуальные вопросы гигиены и экологии транспорта (1992, Іллічивськ), IX Украинская конференция по бионике (1992, Ивано-Франківск), МЕТАГИГИЕНА-93 (1993, Київ), Компьютерная техника и программное обеспечение в медицине (1993, Дніпропетровськ), Актуальные проблемы медицины транспорта (1993, Одеса), Медицинские информационные системы (1993, Таганрог), Проблемы автоматизированного моделирования в электронике (1994, Київ), Проблемы обучения и тренажа персонала в энергетике (1996, Київ), ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з охорони праці (1997, Київ), Научно-практические семинары „Транспорт+логистика’98” (1998, Київ), Безпека життя та діяльності людини – освіта, наука, практика (2003, 2004, 2005, Київ).



Публікації по дисципліні

Головні результати проведених досліджень опубліковані в 39 наукових роботах, з них: 14 статей у виданнях, які входять до переліку ВАК України, 1 монографія, 11 статей у міжнародних наукових журналах та енциклопедіях, 13 статей у матеріалах міжнародних наукових конференцій.



Каталог: files -> doc
doc -> Заң жобаның ғылыми құқықтық сараптаманың
doc -> Ежелгі әдебиет
doc -> 2012 жылдың 2-тоқсанындағы соттардың азаматтық істерді қарау бойынша жұмысы туралы статистикалық деректердің талдауы
doc -> Бағдарламасы бойынша шығарылды Редакция алқасы: Т. Кәкішев, Ө.Әбдиманұлы
doc -> Биологические науки 3 Военная наука. Военное дело
doc -> Қазақстан республикасының заңы ақпараттандыру туралы
doc -> Действителен до 31 декабря 2012 перечень изданий для публикации основных научных результатов диссертаций


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет