Загальна характеристика роботи



жүктеу 0.81 Mb.
бет1/4
Дата03.04.2019
өлшемі0.81 Mb.
түріАвтореферат
  1   2   3   4


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Національна бібліотека України імені В.І.  Вернадського


Міщенко Алла Леонідівна


УДК: 81'33

Мультилінгвальна текстова комунікація
У СВІТЛІ сучасних лінгвістичних технологій


(на матеріалі технічної документації)

Спеціальність 10.02.21 – структурна, прикладна та математична лінгвістика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук


Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України.
Науковий консультант: академік НАН України,

доктор технічних наук, професор



Широков Володимир Анатолійович,

директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Денисова Світлана Павлівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

професор кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології;

доктор філологічних наук, професор



Шульгіна Валентина Іванівна,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри журналістики;

доктор філологічних наук, доцент



Шаблій Олена Анатоліївна,

Київський національний університет


імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри іноземних мов


юридичного факультету,

керівник Центру міжкультурної фахової комунікації та гармонізації термінології при корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка».
Захист відбудеться “01жовтня 2015 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.02 у Національній бібліотеці України
імені В. І. Вернадського НАН України за адресою: 03039, м. Київ,
просп. Голосіївський 3.

Із дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України за адресою: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський 3.

Автореферат розісланий “01вересня 2015 р.
Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук Н. Ф. Самохіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність роботи. Дисертація є внеском у розв’язання науково-прикладної проблеми мультилінгвальної текстової комунікації та присвячена розробленню технологічно-орієнтованої методології підтримки вітчизняної перекладацької справи. Інтенсифікація комунікацій за умов глобалізації економіки супроводжується нагальною необхідністю переведення традиційної перекладацької діяльності на ґрунт сучасних лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій та її трансформуванням у лінгвістичну індустрію, яка в розвинених країнах давно перетворилась на галузь інформаційного виробництва. Її завдання полягає в забезпеченні ефективної фахової комунікації у глобальному середовищі, визначальними рисами якого є багатомовність і мультикультурність, висока інтенсивність комунікаційних процесів, підвищені вимоги до оперативності та якості лінгвістичного продукту. Серед усіх напрямів лінгвістичної індустрії вагоме місце посідає багатомовна технічна документація (ТД), процес продукування якої ускладнюється із зростанням обсягів ТД, збільшенням кількості мов перекладу, пов’язаною з цим міжмовною адаптацією та зростанням вартості, дефіцитом часу на технічні публікації, формуванням корпоративної мови та культури.

Роль лінгвістичних послуг і статус ТД докорінно змінили зобов’язання виробника надавати споживачеві супроводжувальну документацію на продукт відповідною державною мовою як необхідну передумову сертифікації експортного продукту. Із тексту, що описує функціональність, технічні характеристики та специфіку поводження з продуктом, ТД перетворилась на документ, який забезпечує вихід продукту на ринок і може стати підґрунтям для юридичних спорів. Поступово глобальна комунікація виробника зі споживачем через тексти ТД трансформувалась у важливий елемент інформаційно-технічного сервісу та супроводу продукту, якість яких корелює з економічними показниками підприємства і місцем держави у світовому розподілі праці. Через це рушієм концептуального прогресу перекладацької галузі стала саме ТД, а проблема технологічного забезпечення перекладацької справи висунула цілу низку трансдисциплінарних наукових завдань через необхідність залучення доробків економічної лінгвістики (Ч. К. Огден, Дж. А. Пферрер, Е. Мессінг, М. Вандрушка, Х. Ішрейт та ін.); теоретичного та прикладного термінознавства (О. Вюстер, Г. Фельбер, Г. Будін, Р. Арцт, Г. Піхт, Ф. Майєр, К. Д. Шмітц, К. Лаурен, М. Нордманн та ін.); теорії скопосу (К. Райсс і Г. Фермеер); лінгвістичних технологій (У. Вівер, Б. Вокуа, В. Дж. Гатчінс, Х. Л. Сомерс, М. Кей, Д. Журафскі, Дж. Г. Мартін, У. Карстенсен, К. Бесте, С. Клосс, Т. Мітамура, Е. Найберг, А. Лердорфер, А. Шторрер, Г. Лобін, М. Рамлоу, В. Ціглер та ін).

Сказане повною мірою стосується так званих світових мов, однак з рештою мов, у тому числі з українською, ситуація докорінно інша, незважаючи на те, що з часів незалежності значна увага в Україні приділяється проблемам математичної, прикладної та комп’ютерної лінгвістики. Так, Український мовно-інформаційний фонд НАН України на чолі з академіком НАН України В. А. Широковим спеціалізується на фундаментальних дослідженнях мовно-інформаційного напрямку в лінгвістиці, результатом яких стали теорія лексикографічних систем і семантичних станів, покладених в основу створення віртуальних середовищ для формалізованого опису лінгвістичних і лексикографічних явищ української мови; побудови словозмінних класифікацій української, російської, турецької та грузинської мов; лінгвістичної експертизи природномовних текстів, укладання термінологічних словників, лінгвістичних корпусів і лексикографічних джерел нового покоління. Співпраця Фонду з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Київським національним лінгвістичним університетом, Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут», Національним авіаційним університетом та іншими науковими й академічними установами сприяє подальшому розвитку лінгвістичної технології та інших ділянок прикладної лінгвістики в Україні під керівництвом видатних науковців-теоретиків і прикладників, зокрема: О. В. Палагіна, А. П. Загнітка, Т. Р. Кияка, І. В. Замаруєвої, В. В. Дубічинського, Н. В. Шаронової, С. П. Денисової, О. А. Шаблій, В. І. Шульгіної, Д. В. Ланде, О. Є. Литвиненка, А. Ф. Манако, О. П. Кургаєва, Т. О. Грязнухіної, Л. Ф. Компанцевої, А. А. Лучик, В. М. Труба, В. І. Перебийніс, М. М. Пещак, В. Я. Рубана, Н. Ф. Клименко та ін.

Незважаючи на окреслені здобутки, напрямки прикладної лінгвістики, орієнтовані на автоматизоване продукування галузевих текстів високої якості, дотепер перебувають на етапі становлення. Так, для української мови не створено галузево-орієнтованих контрольованих мов, немає промислових програм екстракції термінології, відсутні комерційні системи машинного перекладу (крім російсько-українського). Вітчизняна комп’ютерна термінографія (особливо багатомовна) тільки зароджується, а існуючі термінологічні словники слабко відображають актуальні наукові поняття і значення галузевої термінології та мало придатні для застосування в комп’ютеризованих технологіях лінгвістичної індустрії. Майже повністю відсутні паралельні корпуси для генерування пам’яті перекладу й укладання та актуалізації перекладних словників. Крім того, соціально значущий напрям перекладу технічної документації не виокремлюється з-поміж інших жанрів науково-технічної літератури, увага яких фокусується переважно на термінологічних і трансформаційних проблемах перекладу без урахування галузевих, лінгвокультурних і прагматичних особливостей фахового тексту. Підсумовуючи сказане, констатуємо відсутність в українському перекладознавстві, як ділянці вітчизняної прикладної лінгвістики, уніфікованої та гармонізованої з міжнародними стандартами методології галузевого перекладу, орієнтованої на технологічне застосування.

Викладене обумовлює актуальність науково-технічної проблеми створення вітчизняної технологічно-орієнтованої методології підтримки перекладацької справи. У дисертаційній роботі пропонується розв’язання сформульованої проблеми у лінгво-комунікаційній системі німецько-української пари мов, умотивоване фаховим спрямуванням, науковими інтересами та практичним досвідом автора.



Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації пов’язана з комплексними науковими темами Українського мовно-інформаційного фонду НАН України «Лінгвістичні принципи побудови спеціалізованих лексико-, терміно- та онтографічних систем» (термін виконання 2012–2016 рр.; номер державної реєстрації 0112U004484) та «Когнітивно-комунікативні аспекти функціонування колекцій електронних текстів» (термін виконання 2012–2016 рр.; номер державної реєстрації 0112U004483).

Тему роботи затверджено Науковою радою «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» НАН України (протокол № 2 від 24 квітня 2014 р.).



Об’єкт дослідження – мовно-інформаційна комунікація виробника зі споживачем в умовах глобального суспільства.

  1. Предмет дослідження – німецько-українські тексти технічної документації як елемент глобальної системи комунікації виробника зі споживачем.

Матеріал дослідження. Німецько-українські тексти ТД обсягом понад 2000 сторінок; система перевірки контрольованої мови CLAT; системи пам’яті перекладу SDL Studio, MemoQ, DejaVu, Across; системи машинного перекладу Language Weaver, Google, Systran, Apptek, Promt; формати обміну даними в галузі лінгвістичної індустрії TMX, TBX, SRX та ін.; термінологія комп’ютерної галузі німецькою мовою; контрольовані мови Basic English, Caterpillar Technical English, Caterpillar Fundamental English, AECMA, Kontrolliertes Deutsch.

Мета дослідження. Розроблення методології продукування та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних технологій. Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

  1. обґрунтувати концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем, визначити роль і місце німецько-українських текстів ТД в ієрархічній системі глобальної комунікації виробника зі споживачем;

2) запропонувати механізм створення віртуальних систем професійної взаємодії, придатний для автоматизованого продукування німецько-українських текстів ТД;

3) розробити теоретичні засади побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов, сформувати експериментальний анотований масив паралельних німецько-українських речень і здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов;

4) розробити навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД;

5) систематизувати прагматичні чинники, релевантні для продукування німецьких текстів ТД;

6) розробити універсальні правила і прийоми продукування та рестрикції німецьких текстів ТД, орієнтовані на проблематику їх перекладу українською мовою;

7) обґрунтувати необхідність інтернаціоналізації та локалізації текстів ТД, описати специфіку адаптації німецьких текстів супроводжувальної документації до галузевих стандартів української мови, систематизувати та проаналізувати проблеми перекладу німецьких текстів ТД українською мовою;

8) розробити рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів та обґрунтувати необхідність модернізації фахової підготовки перекладачів в Україні.

Методи дослідження зумовлені специфікою об’єкта вивчення та конкретними завданнями дослідження.

Метод моделювання на ґрунті теорії лексикографічних систем використано для представлення віртуальної системи професійної комунікації та взаємодії.

Метод формалізації дозволив побудувати та вирівняти графи дерев, які візуалізують синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами.

Метод лінгвістичної абстракції застосовано для аналізу й опису жанру текстів ТД як сукупності їхніх системних і структурних властивостей, зокрема: зв’язку мовних засобів і композиційної структури тексту з автором, реципієнтом, інтенційною програмою, комунікативною ситуацією, лінгвокультурою тощо.

Структурний метод використано для опису інваріантних реалізацій мовних явищ у текстах ТД. Методику безпосередніх складників застосовано для побудови й анотування синтаксичної структури німецьких та українських речень. Дистрибутивний аналіз дозволив визначити функціональні властивості мовних одиниць у певному оточенні, а трансформаційний аналіз – продемонструвати варіювання синтаксичних структур за збереження їхнього лексичного складу та семантичних зв’язків між елементами. Методики компонентного та структурно-семантичного аналізу використано для з’ясування актуальних значень слів, синтагм і речень, а також характеризування парадигматичних відношень між німецькими термінами комп’ютерної галузі.

Контекстуально-інтерпретаційний метод застосовано для опису комунікаційної спрямованості висловлювання; інвентаризації, класифікації та інтерпретації засобів зв’язку, релевантних для текстів ТД; характеризування способів уніфікації та рестрикції тексту.

Типологічний і зіставний методи вжито для аналізу концепцій контрольованих мов і проблем інтернаціоналізації, локалізації та перекладу текстів ТД. Методику контрастивного контекстуально-семантичного аналізу використано для аналізу українських перекладів німецькомовних текстів ТД, а також інвентаризації, класифікації та усунення помилок в українських перекладах.

Елементи етимологічного аналізу застосовано для опису шляхів інтернаціоналізації термінології комп’ютерної галузі німецької мови та її гармонізації з англомовними термінами.



Наукова новизна одержаних результатів.

У дисертаційному дослідженні запропоновано концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем.

Розвинуто технологічний компонент методології у напрямку вивчення можливостей інтегрування інструментів, сценаріїв, методів та сценаріїв у віртуальні системи професійної взаємодії.

Розроблено теоретичні засади для анотування масиву паралельних німецько-українських речень, що дозволило вперше здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов.

Розширено доробок класичної термінографії навчально-методичними засадами термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД.

Доповнено прагматичний напрямок дослідження німецької мови, що фокусується на вивченні форм мовного вираження в текстах ТД, які забезпечують ефективність глобальної екстрафахової комунікації виробника зі споживачем.

Уперше розроблено універсальні правила рестрикції з урахуванням специфіки, яку несе в собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД.

Розроблено рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів України.



Теоретична цінність роботи. На ґрунті трансдисциплінарного підходу до вирішення проблеми глобального інформаційного супроводу продукту розроблено технологічно-орієнтовану методологію створення проблемно-орієнтованих німецько-українських текстів ТД і лінгвістичних ресурсів. Отримані наукові результати є внеском у прикладну лінгвістику в напрямку автоматизації робочого місця лінгвіста та перекладача, подальшого розвитку комп’ютерної термінографії, створення віртуальних систем професійної взаємодії, удосконалення методів автоматичної обробки природної мови, інтелектуалізації автоматизованого перекладу. Опис конвенційних виявів у текстах ТД розширив доробок дискурсивного напрямку лінгвокультурології. Прескриптивні дослідження, а також вивчення закономірнстей, чинників та елементів мовленнєвої діяльності є внеском у прагматику.

Практичне значення. Матеріал дисертації може бути використаний для створення системи національних лінгвістичних ресурсів України, розробки курсів «Термінологія та прикладна термінографія», «Лінгвістика тексту», «Технічне редагування тексту», «Інтегровані системи перекладу», «Контрольовані мови», «Лінгвістичний аналіз тексту», а також для вирішення теоретичних і прикладних завдань у термінографічній, філологічній і перекладацькій практиці. Розроблено навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів «Термінологічні засади технологічно-орієнтованого галузевого перекладу». Для прикладної лінгвістики продемонстровано: а) способи інструменталізації природної мови, орієнтовані на розв’язання прикладних завдань глобальної екстрафахової комунікації; б) механізм інтелектуалізації автоматизованого перекладу; в) способи створення та розширення лінгвістичних ресурсів, а також г) розроблено модель автоматизованого робочого місця фахівця. Для перекладознавства охарактеризовано актуальний інструментарій термінолога, автора та перекладача фахової літератури. Для комп’ютерної лінгвістики побудовано банк паралельних дерев для німецької та української мов, який опубліковано на сайті унівеситету Саарланд, ФРН: http://fedora.clarin-d.uni-saarland.de/grug/. Доробок термінознавства доповнюють навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД. У роботі вперше інвентаризовано, класифіковано та проаналізовано типові помилки в українських перекладах німецьких текстів ТД, наявність яких доводить важливість дотримання рекомендацій, запропонованих здобувачем, а також недотримання в Україні міжнародних стандартів галузевого перекладу. Обґрунтовано необхідність модернізації підготовки перекладачів галузевого перекладу в Україні на прикладі досвіду Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Положення, які виносяться на захист:

  1. Автентичний текст ТД – це система комунікації між виробником і споживачем, компонентами якої виступають специфічні інтенційні, прагматичні, термінологічні, структурні, семантичні, соціокультурні, дискурсивні, лінгвокультурні та технологічні характеристики, що стають об’єктом гармонізації у процесі перекладу та локалізації оригіналу цільовими мовами.

  2. Інтегрування інструментів, сценаріїв, методів і ресурсів у віртуальні системи професійної взаємодії забезпечує оптимізацію процесу продукування текстів ТД і комунікації виробника зі споживачем.

  3. Гармонізовані методи аналізу мови дозволяють створювати паралельні німецько-українські банки дерев (синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами).

  4. Оперативно вирішувати проблему термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД в умовах технологізації виробництва та скорочення виробничих циклів за відсутності актуальних німецько-українських термінологічних словників і лакунарності термінології дозволяє проектно-орієнтована термінологічна діяльність та імплементація систем управління термінологією, що інтегруються у віртуальні системи професійної взаємодії.

  5. Тексти ТД як форма комунікації виробника зі споживачем слугують репрезентантом психо-когнітивної взаємодії автора та реципієнта, опосередкованої мовними засобами, які виражають заплановану соціальну функцію та реалізують інтенційно-стратегічну програму.

  6. Рестрикції тексту з урахуванням специфіки, яку несуть у собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД, оптимізують процес створення німецько-українських текстів ТД.

  7. Інтернаціоналізація, переклад та локалізація ТД – це необхідна умова створення глобального продукту.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертаційного дослідження, які винесено на захист, належать автору. Дисертаційне дослідження, монографія, науково-методичний посібник та 26 публікацій написані здобувачкою одноосібно і самостійно, три статті – у співавторстві.

У статті «Сучасні лінгвістичні технології» автору належить матеріал дослідження та спільна робота у складанні тексту. Опублікована стаття у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 60% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 40% – Білоусу О. М.

У статтях «Multilingual GRUG Treebank for Underresourced Languages» та
«A parallel Treebank for less resourced Georgian and Ukrainian Language» автору належить матеріал дослідження, який стосується українського та німецького банків дерев та спільна робота у складанні тексту. Опубліковані статті у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 40% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 60% – Капанадзе О. Г.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на семінарах та засіданнях Вченої ради Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ (2011-2014 рр.), засіданнях кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (КДПУ), колоквіумах перекладачів в університеті Саарланд (Німеччина, 2009, 2010, 2011, 2012), а також на наукових конференціях: ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Людина. Комп’ютер. Комунікація» (Львів, 2010); Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість (Острог, 2012); «Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій»: (MegaLing-2011, Партеніт, 2011); (MegaLing-2011; Київ, 2011); (MegaLing-2012; Київ, 2012); (MegaLing-2013; Київ, 2013); «Semantik und Pragmatik im Spannungsfeld der grammatischen und kontrastiven Linguistik. Україна» (Донецьк, 2012); «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур» (Київ, 2012); «Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу у мовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2013); Німецька правнича мова та юридичний переклад (Київ, 2013); Міжнародна науково-практична конференція «Мова і світ: Дослідження та викладання» (Кіровоград, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015).

Матеріал дослідження використано для розробки практичних курсів: «Інтегровані системи перекладу» та «Основи редагування тексту», а також лекційно-семінарських курсів: «Лінгвістика фахового тексту» та «Термінологічні аспекти лексикографії», − апробованих на кафедрі перекладу, загальної та прикладної лінгвістики КДПУ та внесених у навчальний план спеціальності 6.020303. Філологія. Мова і література (прикладна лінгвістика).



Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 29 публікаціях автора, 22 з яких опубліковано у провідних наукових виданнях, що входять до переліку фахових видань ДАК України та у фахових виданнях іноземних держав, включених до міжнародних наукометричних баз. Окремі положення дослідження відображено в одноосібній монографії «Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу» і навчально-методичному посібнику «Термінологічні засади технологічно-орієнтованого галузевого перекладу».

Каталог: sites -> default -> files -> disser
files -> Беткі сулардың сапасын талдау: НҰра өзені алабының мысалында
files -> Этносаралық Үйлесімділік жүйесіндегі саяси-мәдени механизмдердің орны әлеуметтік ғылым магистрі, аға оқытушы Сыздықова С. М
disser -> Параллельные методы и алгоритмы для решения задач математического моделирования на основе вариационных неравенств 05. 13. 18 -математическое моделирование, численные методы и комплексы программ
disser -> Лоштин назарій тарасович
disser -> Теоретические основания правового регулирования массовых коммуникаций в условиях развития информационного общества
disser -> Барабаш тарас мстиславович


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет