Загальна характеристика роботи



жүктеу 314.47 Kb.
Дата22.05.2018
өлшемі314.47 Kb.
түріАвтореферат

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

ОТЧАК НЕЛЯ ЯРОСЛАВІВНА

УДК 342.9(477)



ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ У

СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Львів – 2012
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі конституційного, адміністративного та міжнародного права Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України
Науковий керівник доктор юридичних наук, професор

Остапенко Олексій Іванович,

Інститут права та психології,

НУ «Львівська політехніка»,

заступник директора


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент

Бортник Надія Петрівна,

Інститут права та психології,

НУ «Львівська політехніка»,

завідувач кафедри адміністративного

та інформаційного права
кандидат юридичних наук, доцент

Мота Андрій Федорович,

Національна академія Державної прикордонної

служби України імені Богдана Хмельницького,

начальник кафедри конституційного,

адміністративного та міжнародного права

Захист відбудеться «____» листопада 2012 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.19 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79007, м. Львів, вул. Князя Романа, 1-3, ауд. 301 ХІХ навчального корпусу)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1)

Автореферат розісланий «____» жовтня 2012 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І. Ю. Настасяк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Україна серед інших держав Європи має законодавство, яке не повною мірою відповідає вимогам щодо захисту прав, свобод та законних інтересів громадян, закріплених у Конституції України. Особливо це стосується правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення. Вчинення щороку до дев’яти мільйонів адміністративних правопорушень та прийняття рішень про застосування адміністративних покарань більш ніж до восьми мільйонів правопорушників зумовлюють потребу у створенні і забезпеченні функціонування правового механізму виконавчого провадження.

Виконавче провадження є однією з найважливіших гарантій законності і покликане забезпечити своєчасну та якісну реалізацію рішень, прийнятих судами, органами адміністративної юрисдикції у справах про адміністративні правопорушення. Значущість виконавчого провадження полягає в тому, що воно є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення. Його мета – забезпечити виконання закону, який захищає права фізичних і юридичних осіб, власність, навколишнє середовище, моральність, гарантує громадську безпеку та визначає порядок здійснення державної влади.

Примусове виконання рішень суду, правових та інших органів влади є важливим складовим елементом захисту прав громадян й організацій. Неналежне забезпечення примусового виконання нерідко зводить нанівець роботу суду або іншого органу (посадової особи) із розгляду та вирішення конкретної справи.

Зростає потреба в оцінюванні ролі правових важелів у контексті забезпечення ефективності примусового виконання рішень судів та органів адміністративної юрисдикції, які впливають на стан профілактики правопорушень.

Наявні адміністративно-правові заходи забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення на сьогодні досліджено недостатньо. Тільки у 2011 р. не стягнуто до 40% штрафів, накладених на порушників чинного законодавства України.

Удосконалення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, з одного боку, розв’язання проблем адаптації до вимог Європейського Союзу організаційних структур державної виконавчої служби України, а з іншого – закріплення і вирішення завдань, пов’язаних із захистом прав людини та інтересів держави. Існує потреба теоретично осмислити і практично забезпечити з правового боку виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення, щоб одержати нові наукові знання й методологічні підходи, здатні забезпечити оптимізацію правового статусу державних органів, які провадять діяльність у зазначеній сфері.

Актуальним досі є вдосконалення адміністративно-правового режиму виконавчого провадження та його адаптація до національних і міжнародних стандартів.

Отже, дослідження правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення набувають особливого змісту і актуальності.

Вивченню та розв’язанню проблеми виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення були присвячені праці українських учених-адміністративістів: В. Авер’янова, Н. Бортник, Є. Додіна, Р. Калюжного, М. Коваліва, Л. Коваля, В. Колпакова, М. Мельник, Н. Нижник, В. Ортинського, О. Остапенка, І. Пахомова, С. Пєткова, М. Хавронюка, С. Фурси, С. Щербак та ін.

Окремі аспекти, які так чи інакше стосуються адміністративно-юрисдикційної й адміністративно-процесуальної діяльності органів виконавчої влади, зокрема виконавчого провадження, були предметом дослідження О. Бандурки, В. Бевзенка, В. Грохольського, Г. Джагупова, А. Комзюка, О. Кузьменко та ін.

Основою для розгляду методології правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення послугували праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері теорії держави і права, цивільного права, правової статистики, а саме: Т. Гарасиміва, П. Рабіновича, С. Алексєєва, Ю. Тихомирова, М. Штефана, А. Колодія, A. Коренєва, О. Лейста, Е. Шмідт-Ассманна та ін.

Однак комплексного дослідження правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, що стосується його характеристики, механізму адміністративно-правового забезпечення та шляхів удосконалення засобів адаптації законодавства України до норм Європейського Союзу, не проводилося.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р. (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів Україн від 30.11.2011 р. № 1209-р), плану наукових досліджень МВС України (п. 14 додатку 10 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010–2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347) а також у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).

Мета і завдання дослідження. Мета наукового пошуку – з’ясувати й узагальнити теоретичний і практичний аспекти підвищення ефективності правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення на основі його загальної характеристики, аналізу функціонування механізму адміністративно-правового регулювання та шляхів його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

– дослідити генезис становлення інституту виконавчого провадження у доктрині адміністративного права;

– розкрити поняття та принципи виконавчого провадження;

– здійснити аналіз нормативно-правового забезпечення виконавчого провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

– надати юридичну характеристику виконавчому провадженню у справах про адміністративні правопорушення як стадії адміністративного процесу;

– з’ясувати процесуальну роль та статус учасників і суб’єктів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– проаналізувати адміністративно-правовий механізм регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– схарактеризувати адміністративну відповідальність за порушення порядку виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– розробити пропозиції і рекомендації, спрямовані на удосконалення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.



Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають на стадії виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Предмет дослідження – правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Їх застосування ґрунтується на комплексному підході до розгляду проблеми, враховуючи її соціальний зміст та юридичну форму. За допомогою історико-правового методу досліджено становлення інституту виконавчого провадження у доктрині адміністративного права (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використано для порівняльної характеристики вітчизняної та зарубіжної нормативної бази, що регламентує виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.3, 2.1). Динаміку виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення узагальнено на основі статистичного методу (Розділ 3). Формально-юридичний метод застосовано під час аналізу змісту нормативно-правових актів, що регламентують виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 2.2, 2.3). За допомогою соціологічного методу проведено опитування працівників Державної виконавчої служби, міліції та підрозділів воєнізованої охорони щодо шляхів підвищення ефективності нормативно-правового регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення (Розділ 3). Логіко-семантичний метод використано для формулювання пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази виконавчого провадження (Розділ 3). Застосування зазначених методів дало змогу всебічно схарактеризувати проблему виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації послугували розробки фахівців у галузі теорії держави і права, державного будівництва, адміністративного права, кримінального і цивільного права, правової статистики, теорії управління тощо.

Нормативно-правова основа роботи – положення Конституції України, закони України; укази Президента України; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України; відомчі нормативно-правові акти Федеративної Республіки Німеччини, Польщі, країн СНД.

Емпіричну базу дослідження становлять результати опитування 376 працівників Державної виконавчої служби України, залізничного транспорту та міліції, а також статистично-довідкові матеріали МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що виконана дисертація є одним із новітніх системних досліджень, у якому комплексно, з використанням методів пізнання та досягнень правової науки розглянуто правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Водночас сформульовано низку нових за змістом теоретичних положень, обґрунтовано висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, відомчих нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Державної виконавчої служби України.

Основними науково-теоретичними і практичними результатами дослідження, що зумовлюють його актуальність і новизну та визначають особистий внесок здобувача у розв’язання зазначеної проблеми, є такі:

уперше:

– схарактеризовано правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення як комплексний правовий інститут, що поєднує функціональний та інституційний підходи до формування механізмів примусового виконання рішень юрисдикційних органів запобігання й ефективної організації захисту прав і законних інтересів учасників виконавчого провадження;

– запропоновано нове бачення змісту адміністративної відповідальності за порушення порядку та процедури виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення з урахуванням функцій органів Державної виконавчої служби України;

удосконалено:

– зміст нормативно-правового забезпечення виконавчого провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

– змістовну характеристику виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення як стадії адміністративного процесу;

набули подальшого розвитку:

– історико-правовий аналіз становлення і розвитку інституту виконавчого провадження у доктрині адміністративного права;

– методологічні підходи у дослідженні механізму регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– обґрунтування принципів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– складові елементи адміністративно-правового статусу учасників і суб’єктів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

На підставі висновків внесено відповідні зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про виконавче провадження», нормативно-правових актів Кабінету Міністрів і Міністерства юстиції України щодо регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення та обґрунтовано необхідність запропонованих змін і доповнень, розкрито їхній зміст.



Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані й обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції мають науково-теоретичну і практичну цінність:

– у науково-дослідній сфері – одержані результати можуть стати основою для подальшої розробки проблем, пов’язаних з виконавчим провадженням у справах про адміністративні правопорушення, для визначення шляхів адаптації вітчизняної нормативної бази в частині виконавчого провадження до вимог Європейського Союзу;

– у правотворчості – використання результатів дослідження сприятиме вдосконаленню нормативно-правового регулювання правових відносин щодо виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення;

– у правозастосовній діяльності – сформульовані висновки можуть посприяти поліпшенню практичної діяльності органів Державної виконавчої служби України;

– у навчальному процесі – матеріали дослідження використовуються під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність ОВС» (акт впровадження результатів дисертаційної роботи від 17.10.2011 р.);

– у системі службової підготовки працівників Державної виконавчої служби України та органів внутрішніх справ України з питань практичної діяльності щодо адміністративно-правозастосовної практики, у межах компетенції щодо реалізації накладених адміністративних стягнень (акт впровадження результатів дисертаційної роботи від 25.10.2011 р.).



Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовано на підставі власних досліджень й аналізу наукових, нормативних та статистичних джерел.

Апробація результатів дисертації. Підсумки роботи, розробки і розв’язання досліджуваної проблеми оприлюднено на: Всеукраїнській курсантсько-студентській науковій конференції «Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, 5 листопада 2010 р.); звітній науковій конференції «Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення» (м. Львів, 25 лютого 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Охорона громадського порядку під час проведення чемпіонату з футболу ЄВРО – 2012» (м. Львів, 20 травня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економічних і політико-правових систем України та інших країн Європи на початку ХХІ століття» (м. Львів, 27–28 жовтня 2011 р.); звітній науковій конференції факультету громадської безпеки «Актуальні перспективи підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки» (м. Львів, 24 лютого 2012 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і тезах доповідей на п’яти науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи – 233 сторінки. Із них 184 – основний текст, 28 – список використаних джерел (264 найменувань), 21 – додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження; визначено її зв’язок з державними науковими програмами, мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну; висвітлено теоретичну та емпіричну базу роботи, практичне значення одержаних результатів; подано відомості про їхню апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Загальна характеристика виконавчого провадження щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень» складається з трьох підрозділів, у яких з’ясовано генезис інституту виконавчого провадження, його поняття та принципи, досліджено нормативне забезпечення.

У підрозділі 1.1 «Генезис становлення інституту виконавчого провадження у доктрині адміністративного права» зазначено, що дослідження виконавчого провадження проводились у межах вирішення питань формування елементів матеріально-правових галузей системи права. При цьому виконавче провадження слід розглядати як обов’язковий компонент адміністративно-юрисдикційної складової діяльності держави щодо забезпечення функціонування механізму виконання рішень державних органів стосовно здійснення публічно-владних повноважень із захисту прав та законних інтересів громадян. Звернення до історичного досвіду щодо виконавчого провадження як соціального явища, проведення порівняльно-правових досліджень, спрямованих на вивчення впливу на профілактику правопорушень, дають змогу визначити найоптимальніші способи і методи регулювання примусового виконання рішень суду та юрисдикційних органів.

У підрозділі 1.2 «Поняття та принципи виконавчого провадження» вказано, що принципи визначають основні риси, сутнісні характеристики, зміст і призначення всієї сфери виконання судових та юрисдикційних рішень. Загальними є: верховенство права; законність; гласність; поєднання інтересів особи, суспільства; науковість. До принципів адміністративного процесу, які характеризують виконавче провадження, належать: публічність провадження; рівність учасників процесу перед законом та право на захисника і правову допомогу; провадження національною мовою. До спеціальних принципів виконавчого провадження зараховують: обов’язковість, своєчасність, повноту виконання і неупередженість державного виконавця; пріоритетність звернення стягнення на майно боржників; одноосібність прийняття рішення в конкретному виконавчому провадженні; доступність і гарантованість захисту прав стягувача і боржника.

У підрозділі 1.3 «Нормативно-правове забезпечення виконавчого провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення» доведено, що правове регулювання виконавчого провадження є специфічним різновидом правового регулювання, спрямованого на втілення організаційно-правових засобів щодо охорони прав і законних інтересів громадян. Відомчі нормативні акти регулюють визначене коло суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчого провадження, зокрема щодо дотримання встановлених законом та підзаконними нормативними актами правил і процедур. Акцентовано, що досліджені правові акти щодо примусового виконання постанов судів та органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, частково не відповідають вимогам Рекомендації № Rec (2003) 16 Комітету міністрів Ради Європи «Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права» та потребують удосконалення.



Розділ 2 «Механізм адміністративно-правового регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення» складається з чотирьох підрозділів, у яких схарактеризовано виконавче провадження як стадію адміністративного процесу, визначено його учасників і суб’єктів, проаналізовано адміністративно-правовий механізм регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення та наведено характеристику адміністративної відповідальності за порушення щодо виконавчого провадження.

У підрозділі 2.1 «Виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення як стадія адміністративного процесу» обґрунтовано, що виконавче провадження являє собою сукупність правозастосовних та організаційно-технічних дій уповноважених органів, посадових осіб, які діють у межах правових приписів щодо реалізації постанов у справах про адміністративні правопорушення. Система норм, що регулюють виконавче провадження у сфері дослідження, утворює міжгалузевий інститут. Виконавчому провадженню в зазначеній сфері як процесуальному інституту властиві такі ознаки: має владний характер; реалізовується суб’єктами адміністративно-правових відносин; тяжіє до повної регламентації адміністративно-процесуальними нормами; процесуальні дії фіксуються офіційними документами, які мають перехідний та підсумковий характер; основним призначенням є реалізація постанов у справах адміністративно-юрисдикційного характеру.

У підрозділі 2.2 «Учасники і суб’єкти виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення» вказано, що під виконавчим провадженням у справах про адміністративні правопорушення розуміють юридично значущу, здійснювану у визначеній послідовності, у суворо регламентованій формі діяльність компетентних органів із залученням учасників та суб’єктів, спрямовану на досягнення конкретного документально закріпленого результату. Класифікація суб’єктів і учасників виконавчого провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється за: ознакою владних повноважень; способом реалізації владних повноважень; обсягом владних повноважень у виконавчому провадженні; ступенем зацікавленості у виконавчому провадженні; ознакою персоналізації захисту прав і законних інтересів особи, стосовно якої ведеться виконавче провадження. Відмінність учасників від суб’єктів виконавчого провадження визначається відсутністю в учасників виконавчого провадження владних повноважень.

У підрозділі 2.3 «Адміністративно-правовий механізм регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення» наголошено, що виконавче провадження здійснюється у формі державного управління і регулюється адміністративним правом, за допомогою якого норми інших галузей права об’єднуються в єдиний інститут виконавчого провадження з відносно самостійним правовим регулюванням, утворюючи законодавчо врегульовану адміністративну процедуру. До елементів механізму правового регулювання у сфері примусового виконання рішень судів та юрисдикційних органів зараховано норми права, правовідносини, акти реалізації прав та обов’язків. На основі дослідження практики правового регулювання відзначено, що під час реалізації виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення регулятором суспільних відносин є адміністративно-правові норми.

У підрозділі 2.4 «Адміністративна відповідальність за порушення порядку виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення» зазначено, що під адміністративною відповідальністю слід розуміти реалізацію адміністративно-правових санкцій, яка охоплює діяльність посадових осіб Державної виконавчої служби України щодо розгляду адміністративних справ та прийняття рішень стосовно постанов про накладення штрафу, скарг на постанови в адміністративних справах та на рішення про накладення штрафу за порушення законодавства у сфері виконавчого провадження. Необхідність розгляду адміністративних справ у сфері виконавчого провадження судами загальної юрисдикції зумовлена тим, що адміністративні правовідносини, які виникають між боржником і суб’єктом державного управління, є настільки важливими, що регулювання їх потрібно контролювати на відповідність законодавству.

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення» відзначено, що законодавство України щодо виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення не відповідає вимогам Європейського Союзу та потребує подальшого розвитку. Аналіз законодавчих актів, відомчих документів та наукових досліджень щодо примусового виконання рішень судів та юрисдикційних органів дав змогу визначити основні шляхи підвищення ефективності правового забезпечення виконавчого провадження. Серед них: вдосконалення нормативно-правової бази в галузі статистики щодо обліку результатів роботи органів Державної виконавчої служби України завдяки розробці і впровадженню програм збору й аналітичної обробки даних, взявши за основу стандарти Європейського Союзу; втілення міжнародних стандартів у національну практику виконавчого провадження щодо подальшого розвитку інституту адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері виконавчого провадження, за допомогою якої забезпечується законність й ефективність виконання адміністративно-юрисдикційних рішень.
ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення. Основні результати дослідження викладено у висновках:

1. Виконавче провадження у справах про виконання постанов про накладення адміністративних стягнень виступає дієвим засобом охорони і захисту суб’єктивних прав і свобод, що зумовлено застосуванням імперативних, владних методів регулювання суспільних відносин, відповідністю адміністративних правозастосовних процедур конституційним принципам поваги прав і свобод людини та громадянина, що особливо актуально у зв’язку з тенденцією переходу від жорстких заборонних заходів до правового менеджменту в соціально-правовій політиці держави. Виникнення і розвиток виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення нерозривно пов’язані з розвитком демократії та законності в Україні, тому вивчення історичного досвіду дасть змогу використати всі позитивні моменти щодо вдосконалення форм і методів реалізації рішень суду та органів адміністративної юрисдикції у справах про адміністративні правопорушення.

2. Виконавче провадження – вид державно-правового примусу, спрямований на організацію процесу з примусової реалізації рішень судів та інших органів (посадових осіб) у випадку невиконання їх фізичними та юридичними особами в добровільному порядку, виступає завершальною стадією судового провадження як сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Його принципи значною мірою збігаються із принципами адміністративно-процесуальної діяльності, на яких будується провадження у справах про адміністративні правопорушення. Водночас принципи виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення мають і свої особливості, зумовлені впливом юрисдикційної діяльності на це адміністративне провадження.

3. Законодавство України з питань виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення ґрунтується на Конституції України і містить Закони України «Про Державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання примусового виконання в разі невиконання їх у добровільному порядку, постанови судів в адміністративних справах, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. На сучасному етапі розвитку держави адміністративно-правове регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечено системою норм, яка за предметною і цільовою ознаками поєднує різнорідний правовий матеріал, пов’язаний із здійсненням органами виконавчої влади публічно-владних повноважень у сфері примусового виконання рішень суду та органів адміністративної юрисдикції, із застосуванням конкретних форм і методів адміністративної діяльності, із здійсненням органами державної виконавчої служби організаційних повноважень щодо практичного виконання завдань, які стоять перед ними щодо примусового виконання постанов судів і органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

4. Виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення як стадія адміністративного процесу – це динамічна сукупність закріплених в адміністративно-правових нормах способів, методів, форм, що визначають обов’язкове здійснення процедурно-процесуальних вимог, які відображають просторово-часові особливості процесуальної діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб. Вказана діяльність спрямована на реалізацію їхньої компетенції, процесуального правового статусу фізичних та юридичних осіб і розгляд індивідуально-конкретних справ у сфері реалізації постанов у справах про адміністративні правопорушення. Виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення як стадія провадження характеризується: завданнями і функціями, специфікою правового становища учасників процесу; специфічністю здійснюваних операцій та характером юридичних наслідків; особливостями закріплених у процесуальному документі матеріально-правових результатів примусового виконання рішень юрисдикційних органів щодо ефективної організації захисту прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження.

5. Учасник виконавчого провадження у справі про адміністративне правопорушення – це особа, яка у встановленому законом порядку та формі здійснює процесуальні функції у виконавчому провадженні у справі про адміністративне правопорушення, зміст яких залежить від її місця у провадженні, а також від виконуваних нею завдань і функцій. Учасники та суб’єкти виконавчого провадження зацікавлені в результатах виконавчого провадження (заінтересованість особиста, службова або державна) та відіграють активну роль у проведенні виконавчих дій. Якщо особи лише сприяють проведенню виконавчих дій, їхня роль у виконавчому провадженні пасивна, то їх доцільно зарахувати до суб’єктів виконавчого провадження. Правове становище учасників і суб’єктів виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення характеризується комплексом прав і обов’язків, основаних на конституційних правах і обов’язках людини та громадянина, однак має свою специфіку, зумовлену додатковими правами і обов’язками. До гарантій правового положення учасників виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення належать різні способи забезпечення законності. Їхній зміст розкривається через діяльність органів і посадових осіб, що забезпечують виконання законодавства про виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення.

6. Адміністративно-правовий механізм регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення як складова механізму правового регулювання охоплює норми права, акти реалізації норм права, адміністративно-правовий режим виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення. Адміністративні процедури, які регламентують виконавче провадження й адміністративно-правові режими виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення, тісно пов’язані, однак між ними є принципові відмінності: адміністративні процедури упорядковують державне управління шляхом регламентації процесуальних дій учасників процесу, а адміністративно-правові режими регламентують найважливіші напрями організації діяльності суб’єктів адміністративного права у визначеній сфері суспільних відносин. Адміністративно-правовий режим виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення доцільно розуміти як нормативно врегульований порядок організації і діяльності органів Державної виконавчої служби України та їхніх посадових осіб, який забезпечує ефективне здійснення процесуальних дій, застосовування заходів адміністративного примусу в межах виконавчого провадження.

7. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері виконавчого провадження є своєрідним інструментом для забезпечення ефективного виконання судових рішень та постанов органів адміністративної юрисдикції, що забезпечує загальну стратегію дій держаних виконавців у різних напрямах виконавчої діяльності, визначену єдиними організаційними підходами із врахуванням адміністративно-процесуальних особливостей провадження щодо адміністративних справ та винесення постанови про накладення штрафу. Між провадженнями у справах про правопорушення у сфері виконавчого провадження, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, та провадженнями про прийняття рішення за постановою про накладення штрафу за невиконання вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження», існує зв’язок, основною ланкою якої виступає суперечка про право й здійснення контролю як функції управлінського процесу, що зумовлює необхідність дослідження й удосконалення взаємодії між цими аспектами адміністративного процесу у вказаній сфері юрисдикційної діяльності. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів державної виконавчої служби, державних виконавців – це система правовідносин, що виникають під час здійснення цими органами (посадовими особами) правоохоронної діяльності, що охоплює розгляд адміністративно-правових суперечок і прийняття щодо них владних актів у встановлених законом порядку і формах, для досягнення правових наслідків, пов’язаних із застосуванням примусових заходів.

8. Для удосконалення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення потрібно зміцнити Державну виконавчу службу України на підставі вдосконалення її структури, кадрового наповнення, підвищення професійного рівня всіх працівників, особливо державних виконавців, сприяти подальшому розвитку і вдосконаленню нормативно-правової бази примусового виконання рішень судових та юрисдикційних органів.

Нормативно-правова база, що регулює адміністративну відповідальність у сфері виконавчого провадження, зараз являє собою суперечливий набір правових актів, що не дозволяє здійснювати єдине правозастосування. У зв’язку з цим на сучасному етапі розвитку законодавства України доцільно прийняти єдиний кодифікований акт, який комплексно регулював би адміністративно-юрисдикційну діяльність державних виконавців. За сформованої юридичної традиції та праворозуміння, на відміну від закону, кодекс передбачає вичерпне правове регулювання тієї чи іншої сфери юридичної діяльності. Поява кодифікованого джерела призведе до єдиного правового регулювання питань адміністративної відповідальності і зручності правозастосування у сфері виконавчого провадження. Прийняття такого рішення відповідатиме правовій традиції держави, коли цілісні види юридичної діяльності регулюються одним кодифікованим законодавчим актом.

Нині є передумови щодо приватноправової діяльності у сфері виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

9. Враховуючи потребу вдосконалення правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення, запропоновано внести доповнення:

а) до ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Невиконання законних вимог державного виконавця» щодо повноважень органів Державної виконавчої служби;

б) до гл. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо введення ст. 222-2 «Органи Державної виконавчої служби України»;

в) до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» щодо відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця;

г) до пунктів 7.5.8, 8.2.2, 10.2, 10.3 Інструкції про проведення виконавчих дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності;

д) до п. 2 Плану дій щодо реалізації Стратегії розвитку державної статистики України на період до 2012 р., що дасть змогу наблизити національну нормативно-правову базу щодо статистики у сфері виконавчого провадження до вимог Європейського Союзу;

е) до розділу 2 «Форма державного статистичного спостереження № 1-АП (річна) «Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, за 20__ рік» щодо порушень у сфері виконавчого провадження;

ж) до Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень щодо відомостей про осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності.

10. За результатами дослідження підготовано проект Інструкції про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення щодо невиконання законних вимог державного виконавця.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Отчак Н. Я. Залучення знавців оціночної діяльності до виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів, в тому числі постанов про накладення адміністративного стягнення провадження / Н. Я. Отчак // Митна справа : науково-аналітичний журнал. – 2010. – № 4, ч. 2. – С. 113–118.

2. Отчак Н. Я. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення / Н. Я. Отчак // Митна справа : науково-аналітичний журнал. – 2010. – № 6, ч. 2. – С. 397–401.

3. Отчак Н. Я. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження / Н. Я. Отчак // Митна справа : науково-аналітичний журнал. – 2011. – № 4, ч. 2. – С. 330–335.

4. Отчак Н. Я. Виконавче провадження як завершальна стадія судового процесу / Н. Я. Отчак // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. – Львів, 2011. – № 6. – С. 182–185.

5. Отчак Н. Я. Генезис становлення інституту виконавчого провадження у доктрині адміністративного права / Н. Я. Отчак // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. – Львів, 2011. – № 7. – С. 141–145.

6. Отчак Н. Я. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення / Н. Я. Отчак // Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства (Основні юридичні читання) : матер. Всеукр. курсант.-студент. наук. конф. (м. Львів, 5 листопада 2010 р.) / Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – С. 169–171.

7. Отчак Н. Я. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення / Н. Я. Отчак // Економічна безпека: проблеми та шляхи вирішення : матер. звітної наук. конф. (25 лютого 2011 р.) – Львів : ЛьвДУВС, 2011. – С. 297–300.

8. Отчак Н. Я. Правові гарантії фізичних та юридичних осіб у процесі провадження адміністративних правопорушень / Н. Я. Отчак // Охорона громадського порядку під час проведення чемпіонату з футболу ЄВРО – 2012 : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (20 травня 2011 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2011. – С. 66–69.

9. Отчак Н. Я. Класифікація суб’єктів виконавчого провадження / Н. Я. Отчак // Розвиток економічних і політико-правових систем України та інших країн Європи на початку ХХІ століття : тези VIIІ Міжнар. наук.-практ. конф. (27–28 жовтня 2011 р.). – Львів : ЛУБП, 2011. – С. 242–245.

10. Отчак Н. Я. Сутність виконавчого провадження у справах про виконання постанов про накладення адміністративних стягнень / Н. Я. Отчак // Актуальні перспективи підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки : матер. звітної наук. конф. факультету громадської безпеки (м. Львів, 24 лютого 2012 р.) – Львів : ЛьвДУВС, 2012. – С. 175–178.


АНОТАЦІЯ
Отчак Н. Я. Правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Львів, 2012.

У дисертації комплексно досліджено правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Розглянуто генезис становлення інституту виконавчого провадження, поняття та принципи. Застосовано системний підхід до вивчення нормативно-правового забезпечення виконавчого провадження щодо виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Проаналізовано адміністративно-правовий механізм регулювання виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення.



Ключові слова: правове забезпечення, виконавче провадження, справа про адміністративне правопорушення, державний виконавець.
АННОТАЦИЯ
Отчак Н. Я. Правовое обеспечение исполнительного производства по делам об административных правонарушениям. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный университет «Львовская политехника» Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Львов, 2012.



В диссертации комплексно исследовано правовое обеспечение исполнительного производства по делам об административных правонарушениях. Рассмотрены генезис, сущность и принципы исполнительного производства.

Анализ особенностей правоотношений, возникающих в сфере исполнительного производства, показывает, что, кроме общих признаков, присущих им как административным правоотношениям, они имеют ряд специфических свойств, которые определяют их видовое отличие.

Исполнительное производство по делам об административных правонарушениях является подвидом, отраслевым проявлением производства в указанных делах. Его принципы в значительной мере совпадают с принципами административно-процессуальной деятельности, на которых строится производство по делам об административных правонарушениях. В то же время принципы исполнительного производства по делам об административных правонарушениях имеют свои особенности, вызванные влиянием юрисдикционной деятельности на это производство.

Эффективность исполнительного производства по делам об административных правонарушениях во многом зависит от эффективности механизма правового регулирования. В данном случае механизм отражает процесс перевода нормативности права в упорядоченность общественных отношений в исследуемой сфере. Повышение эффективности функционирования механизма правового регулирования предопределяет необходимость установления четкой правовой регламентации порядка взаимодействия субъектов, участвующих в этом процессе.

Юрисдикционная деятельность органов и должностных лиц Государственной исполнительной службы определяется как система правоотношений, охватывающая рассмотрение административно-правовых споров и принятия по ним властных актов в установленном законом порядке и форме, с целью достижения определенных правовых последствий, связанных с применением принудительных мер.

Административная ответственность за нарушение законодательства в сфере исполнительного производства является инструментом для обеспечения эффективного исполнения судебных и иных актов органов административной юрисдикции. Это обеспечивает общую стратегию действий государственных исполнителей, определенную единым организационным подходом с учетом особенностей производства по административным делам и вынесения постановления о наложении штрафа.

С целью совершенствования исполнительного производства по делам об административных правонарушениях необходимо: укрепление Государственной исполнительной службы Украины на основании совершенствование ее структуры, кадрового насыщения, повышения профессионального уровня государственных исполнителей, дальнейшее развитие нормативно-правовой базы принудительного исполнения решений судебных и юрисдикционных органов.

Нормативно-правовая база, регулирующая административную ответственность в сфере исполнительного производства, в настоящее время представляет собой противоречивый набор правовых актов, что не позволяет осуществлять единое правоприменение. В связи с этим принятие единого акта, который бы в комплексе регулировал административно-юрисдикционную деятельность государственных исполнителей, будет соответствовать правовой традиции государства, когда целостные виды юридической деятельности регулируются одним законодательным актом.

В настоящее время есть предпосылки для частноправовой деятельности в сфере исполнительного производства по делам об административных правонарушениях.

Сформулированы предложения по совершенствованию правового обеспечение исполнительного производства по делам об административных правонарушениях.



Ключевые слова: правовое обеспечение, исполнительное производство, дело об административном правонарушении, государственный исполнитель.
SUMMARY
Otchak N.Yа. Legal provision of executive proceedings in administrative cases.
– On rights of a manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Law Science, speciality 12.00.07 – administrative law and procedure; financial law; information law. – National University «Lvivska Politekhnika» Ministry of Education, Youth and Sports of Ukraine, Lviv, 2012.



The dissertation deals with the comprehensive research of legal provision of executive proceedings in administrative cases.

The genesis of the establishment of the institution of executive proceedings, concepts and principles are considered. A systematic approach to the study of normative-legal provision of executory process in administrative cases is applied. The analysis of the administrative-legal mechanism of regulation of executive proceedings in administrative cases as a component of the mechanism of legal regulation is carried out. Suggestions for the improvement of legal provision of executive proceedings in administrative cases are made.

Key words: legal provision, executive proceedings, administrative case, public executor.



Каталог: bitstream -> ntb
ntb -> Синтез нейроелементів І нейромереж реального часу паралельно-вертикального типу
ntb -> Узагальнений клас двопараметричних t-норм І t-конорм як основа нечітких зв’язок
ntb -> Розвиток наукових основ підвищення якості оцінювання та прогнозування ресурсних характеристик складних об'єктів
ntb -> Інтенсифікація гомогенно-каталітичного окиснення етилбензолу
ntb -> Загальна характеристика роботи
ntb -> Резонансні явища у динамічних систем, які характеризуються поздовжнім рухом андрухів А.І., Сеник А. П., Сокіл М. Б
ntb -> Мінімізації похибок термоперетворювачів
ntb -> Склярук тетяна василівна оцінювання та планування трансакційних витрат машинобудівних підприємств


Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет