Закон україни про Національне бюро розслідувань Розділ I. Загальні положення стаття Статус Національного бюро розслідувань України



жүктеу 307.05 Kb.
Дата14.11.2018
өлшемі307.05 Kb.
түріЗакон


Проект


ЗАКОН УКРАїНИ




Про Національне бюро розслідувань




Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статус Національного бюро розслідувань України

Національне бюро розслідувань України (далі - Національне бюро) є системою органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, на яку покладається розслідування складних кримінальних справ, боротьба з корупцією та організованою злочинністю.


Стаття 2. Компетенція Національного бюро

До компетенції Національного бюро належать:

а) здійснення оперативно-розшукових заходів, дізнання та досудового слідства у кримінальних справах, що віднесені кримінально-процесуальним законом до його підслідності;

б) боротьба з корупцією та організованою злочинністю;

в) координація діяльності органів дізнання та досудового слідства у спільній їхній діяльності з Національним бюро.

Стаття 3. Правові засади діяльності Національного бюро

Діяльність Національного бюро здійснюється на основі Конституції України, цього Закону, Кримінально-процесуального кодексу України, законів України "Про боротьбу з корупцією", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про оперативно-розшукову діяльність", інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.


Стаття 4. Принципи організації та діяльності Національного бюро

Національне бюро організоване та діє на засадах законності, централізації та єдиноначальності, підконтрольності, додержання конституційних прав, свобод людини і громадянина, взаємодії з іншими правоохоронними органами.




Стаття 5. Контроль та нагляд за діяльністю Національного бюро

1. Контроль за діяльністю Національного бюро України здійснюється Президентом України.

2. Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю Національного бюро в межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

3. Національне бюро у порядку, встановленому законом, відповідає на запити комітетів, тимчасових спеціальних та слідчих комісій Верховної Ради України, запити та звернення народних депутатів України.

4. Нагляд за додержанням законів у діяльності Національного бюро здійснює прокуратура відповідно до Закону України «Про прокуратуру України».

Стаття 6. Міжнародне співробітництво

1. Національне бюро на основі міжнародних договорів України, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України, та законів України здійснює співробітництво у сфері боротьби з корупцією та злочинністю із відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на боротьбу із злочинністю.

2. Національне бюро може укладати угоди про співробітництво з питань його компетенції з іноземними та міжнародними правоохоронними органами та організаціями.

3. Національне бюро може мати представників у складі посольств та інших представництв України за кордоном.



Розділ II. СИСТЕМА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО

Стаття 7. Система Національного бюро

1. Систему Національного бюро складають Головне управління Національного бюро розслідувань України, що знаходиться у місті Києві, регіональні та місцеві бюро розслідувань.

2. Систему Національного бюро очолює Директор Національного бюро, який безпосередньо керує Головним управлінням Національного бюро. Директору Національного бюро підпорядковані регіональні та місцеві бюро розслідувань.

3. У структурі органів Національного бюро створюються слідчі, оперативні та інші підрозділи.



Стаття 8. Директор Національного бюро

1. Директор Національного бюро несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Національне бюро.

2. Директор Національного бюро призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

3. Директор Національного бюро:

а) організовує роботу Національного бюро щодо виконання повноважень Національного бюро, координує і контролює діяльність його органів;

б) утворює, реорганізує та ліквідує відповідно до цього Закону регіональні та місцеві бюро розслідувань, визначає їхню територіальну компетенцію, найменування та місце знаходження;

в) затверджує в межах фонду заробітної плати структуру і штатну чисельність Головного управління Національного бюро, регіональних та місцевих бюро розслідувань, розподіляє кошти на їх утримання;

г) затверджує регламент роботи Головного управління Національного бюро та положення про структурні підрозділи Головного управління Національного бюро;

ґ) утворює Атестаційну комісію Національного бюро, Науково-методичну раду при Національному бюро, затверджує їх персональний склад;

д) призначає на посаду та звільняє з посади заступників Директора Національного бюро, керівників структурних підрозділів Головного управління Національного бюро, інших працівників Головного управління Національного бюро;

е) призначає на посаду та звільняє з посади директорів регіональних та місцевих бюро розслідувань;

є) визначає порядок прийняття на роботу та звільнення технічних та обслуговуючих працівників в органах Національного бюро;

ж) присвоює спеціальні звання працівникам Національного бюро відповідно до статті 25 цього Закону, а також вносить подання Президенту України про присвоєння вищих спеціальних звань працівникам Національного бюро;

з) затверджує перспективні, поточні та оперативні плани роботи Національного бюро та його органів;

и) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, які належать до компетенції Національного бюро;

і) подає щорічно Верховній Раді України, Президентові України звіт про діяльність Національного бюро;

ї) представляє Національне бюро у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, відповідними іноземними та міжнародними органами та іншими суб‘єктами;

й) вносить до Президента України подання про нагородження працівників Національного бюро державними нагородами;

к) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

4. Директор Національного бюро у межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання працівниками Національного бюро.

5. Директор Національного бюро призначає на посаду першого заступника Директора Національного бюро та звільняє його з посади.

6. На час своєї тимчасової відсутності Директор Національного бюро доручає виконання своїх повноважень повністю або з певними обмеженнями одному із заступників.

7. У разі вакантності посади Директора Національного бюро повноваження Директора Національного бюро виконує перший заступник Директора Національного бюро.

Стаття 9. Головне управління Національного бюро

1. Головне управління Національного бюро безпосередньо здійснює покладені на Національне бюро завдання, координує та контролює діяльність регіональних та місцевих бюро розслідувань, координує діяльність інших органів дізнання та досудового слідства.

2. Головне управління Національного бюро є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в установах банків.

3. Структура Головного управління Національного бюро, його кількісний склад затверджуються Президентом України за поданням Директора Національного бюро.


Стаття 10. Регіональні бюро розслідувань

1. Регіональні бюро розслідувань утворюються для боротьби з корупцією та організованою злочинністю, здійснення досудового слідства у найбільш резонансних справах, що віднесені до підслідності Національного бюро, координації діяльності та контролю за діяльністю місцевих бюро розслідувань, координації діяльності територіальних органів дізнання та досудового слідства, які знаходяться у межах їх територіальної компетенції.

2. Регіональні бюро знаходяться у Львові (поширюють свою діяльність на Волинську, Рівненську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Чернівецьку, Тернопільську області); у Києві (Житомирську, Вінницьку, Черкаську, Київську, Полтавську, Чернігівську, Хмельницьку області, місто Київ), у Одесі (Автономну Республіку Крим, Одеську, Миколаївську, Кіровоградську, Херсонську області, місто Севастополь), у Харкові (Дніпропетровську, Запорізьку, Донецьку, Харківську, Сумську, Луганську області)

3. Регіональні бюро розслідувань очолюються директорами регіональних бюро розслідувань, які підпорядковуються Директору Національного бюро.

4. Регіональні бюро розслідувань є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України, із найменуванням Національного бюро і своїм найменуванням, інші печатки і штампи рахунки в установах банків.

Стаття 11. Директори регіональних бюро розслідувань

1. Директори регіональних бюро розслідувань:

а) організовують роботу відповідного бюро розслідувань щодо виконання повноважень Національного бюро, наказів і розпоряджень Директора Національного бюро;

б) координують та контролюють діяльність місцевих бюро розслідувань, які знаходяться у межах їх територіальної компетенції;

в) призначають на посади і звільняють з посад працівників та інших державних службовців відповідного регіонального бюро;

г) утворюють регіональну атестаційну комісію Національного бюро, затверджують її персональний склад;

ґ) вносять Директору національного бюро подання про присвоєння спеціальних звань працівникам відповідного регіонального бюро розслідувань і директорам місцевих бюро розслідувань, які знаходяться у межах його територіальної компетенції;

д) вносять Директору національного бюро пропозиції щодо структури та штатної чисельності відповідного регіонального бюро розслідувань та місцевих бюро розслідувань, які знаходяться у межах його територіальної компетенції;

е) у межах своїх повноважень видають накази і розпорядження;

є) виконують інші повноваження, передбачені законом.

2. Директори регіональних бюро розслідувань мають заступників (у тому числі перших заступників).

3. На час своєї тимчасової відсутності директор регіонального бюро розслідувань доручає виконання своїх повноважень повністю або з певними обмеженнями одному із заступників.

4. У разі вакантності посади директора регіонального бюро його повноваження виконує перший заступник (а у разі його відсутності – старший за віком заступник).

Стаття 12. Місцеві бюро розслідувань

1. Місцеві бюро розслідувань утворюються в межах області, міста, району, міста і району (районів) чи кількох районів для проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства у справах, що віднесені до підслідності Національного бюро, координації діяльності територіальних органів дізнання та досудового слідства, які знаходяться у межах їх територіальної компетенції.

2. Місцеві бюро розслідувань очолюються директорами місцевих бюро розслідувань, які підпорядковуються Директору Національного бюро та відповідному директору регіонального бюро розслідувань, у межах територіальної компетенції якого знаходиться місцеве бюро розслідувань.

3. Місцеві бюро розслідувань є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України, із найменуванням Національного бюро і своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в установах банків.


Стаття 13. Директори місцевих бюро розслідувань

1. Директори місцевих бюро розслідувань:

а) організовують роботу відповідного бюро розслідувань щодо виконання повноважень Національного бюро, наказів і розпоряджень Директора Національного бюро, директора відповідного регіонального бюро;

б) призначають на посади і звільняють з посад працівників та інших державних службовців відповідного місцевого бюро;

в) вносять Директору Національного бюро подання про присвоєння спеціальних звань працівникам відповідного місцевого бюро розслідувань;

г) подають директору відповідного регіонального бюро розслідувань рекомендації щодо структури та штатної чисельності місцевого бюро розслідувань;

ґ) у межах своїх повноважень видають накази і розпорядження;

д) виконують інші повноваження, передбачені законом.

2. Директори місцевих бюро розслідувань мають заступників.

3. На час своєї тимчасової відсутності директор місцевого бюро розслідувань повинен доручити виконання своїх повноважень повністю або з певними обмеженнями одному із заступників.

4. У разі вакантності посади директора місцевого бюро його повноваження виконує старший за віком заступник.

Стаття 14. Повноваження Національного бюро

1. Національне бюро реалізує свою компетенцію шляхом:

а) здійснення оперативно-розшукових заходів з метою запобігання, виявлення та припинення корупції та злочинної діяльності, взаємодії з іншими органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність;

б) здійснення дізнання та досудового слідства у кримінальних справах, що віднесені кримінально-процесуальним законом до його підслідності;

в) координування діяльності органів дізнання та досудового слідства у спільній їхній діяльності з Національним бюро;

г) здійснення інформаційно-аналітичної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, які сприяють корупції і злочинності, прогнозування та готування пропозицій та рекомендацій щодо підвищення ефективності боротьби з ними;

ґ) взаємодії з іншими державами, їхніми відповідними органами, міжнародними організаціями у питаннях боротьби з корупцією та злочинністю.

2. Для здійснення своїх повноважень Національне бюро:

а) має право взяти до свого провадження будь-яку кримінальну справу, яка знаходиться у провадженні іншого органу дізнання та досудового слідства, якщо вона не належить до виключної підслідності цього органу;

б) залучає на договірних засадах спеціалістів та експертів до проведення перевірок (ревізій) та експертиз;

в) безперешкодно одержує оперативні матеріали та іншу інформацію від органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, які зобов‘язані надати таку інформацію;

г) користується допомогою інших органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, які зобов‘язані надавати таку допомогу, користується добровільною допомогою будь-яких осіб, у тому числі на договірних засадах;

ґ) безкоштовно одержує інформацію з питань, що належать до його компетенції, з інформаційних довідкових систем та баз даних Верховного Суду України, прокуратури України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані надати таку інформацію;

д) забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро, осіб, які добровільно надають допомогу Національному бюро, учасників кримінального судочинства у справах, які розслідуються Національним бюро, захищає їхні права, свободи і законні інтереси;

е) забезпечує у випадках, передбачених законом, додержання режиму внутрішньої безпеки і таємності в роботі, конфіденційності інформації та її джерел;

є) організуєї проведення науково-дослідних робіт з питань боротьби з корупцією та злочинністю, впроваджує їх результати в практику своєї діяльності;

ж) укладає договори з юридичними і фізичними особами у сфері інформаційно-аналітичного та іншого забезпечення діяльності Національного бюро;

з) надсилає центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам обов'язкові для розгляду пропозиції щодо усунення причин і умов, які сприяють корупції та злочинності;

и) може мати для тимчасового тримання осіб, затриманих та взятих під варту, місця досудового ув‘язнення і використовувати місця досудового ув‘язнення інших органів.

3. Головне управління Національного бюро може взяти до свого провадження будь-яку кримінальну справу, яка знаходиться у провадженні регіонального чи місцевого бюро розслідувань, будь-якого іншого органу дізнання чи досудового слідства, якщо вона не належить до виключної підслідності цього органу.

4. Регіональне бюро розслідувань може взяти до свого провадження будь-яку кримінальну справу, яка знаходиться у провадженні місцевого бюро розслідувань чи будь-якого іншого територіального органу дізнання чи досудового слідства, що знаходиться у межах його територіальної компетенції, якщо ця справа не належить до виключної підслідності цього органу.

5. Місцеве бюро розслідувань може взяти до свого провадження будь-яку кримінальну справу, яка знаходиться у провадженні будь-якого іншого територіального органу дізнання чи досудового слідства, що знаходиться у межах його територіальної компетенції, якщо ця справа не належить до виключної підслідності цього органу.


Стаття 15. Обов‘язки і права працівників Національного бюро

1. Працівники Національного бюро для виконання покладених на них повноважень мають обов‘язки і права, що передбачені для них кримінально-процесуальним законом, законами, що регулюють проведення оперативно-розшукової діяльності, здійснення боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

2. Працівники Національного бюро мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію».

Розділ ІІІ. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО

Стаття 16. Кадри Національного бюро

1. До штату Національно бюро належать працівники Національного бюро, на яких покладено виконання повноважень Національного бюро, та допоміжний персонал, що складається з осіб, яким присвоєно ранг державного службовця, а також технічних і обслуговуючих працівників, які працюють за трудовим договором.

2. Працівниками Національного бюро є державні службовці, які займають посади в органах Національного бюро і яким присвоюються спеціальні звання Національного бюро.

3. На працівників Національного бюро поширюється законодавство про державну службу з особливостями, передбаченими цим Законом.


Стаття 17. Працівники Національного бюро

1. Працівниками Національного бюро є Директор Національного бюро, перший заступник Директора Національного бюро, заступники Директора Національного бюро, помічники Директора Національного бюро, директори регіональних бюро розслідувань, їх заступники та помічники, директори місцевих бюро розслідувань, їх заступники та помічники, інспектори слідчих, оперативних та інших підрозділів, слідчі з особливо важливих справ, старші слідчі, слідчі, старші агенти, агенти.

2. Інспектори слідчих, оперативних та інших підрозділів органів Національного бюро є керівниками (начальниками) відповідних підрозділів. Старші агенти і агенти є оперативними працівниками Національного бюро.

3. Особи, призначені на посаду працівника Національного бюро, знімаються в установленому порядку з військового обліку, перебувають на спеціальному обліку у Національному бюро і звільняються зі служби в Національному бюро в запас Збройних Сил України (з постановленням на військовий облік) або у відставку (із зняттям з військового обліку).

4. Працівники Національного бюро мають службове посвідчення, єдину форму одягу і знаки розрізнення, зразки яких затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Директора Національного бюро.

5. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів для Національного бюро здійснюються відповідно до Закону України "Про освіту" та інших нормативно-правових актів. З цією метою Національне бюро може в установленому порядку утворювати навчальні заклади.


Стаття 18. Вимоги до осіб, які призначаються на посаду працівника Національного бюро

1. На посаду працівника Національного бюро призначаються громадяни України, які за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я здатні виконувати відповідні посадові обов'язки та володіють державною мовою.

2. На посади інспекторів оперативних підрозділів, слідчих призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста і досвід практичної роботи за спеціальністю не менше одного року. Особи, які не мають достатнього досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах Національного бюро стажування.

3. На посади старших слідчих призначаються особи, які мають вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста і стаж роботи в правоохоронних органах, адвокатом або на посаді судді не менше трьох років.

4. На посади директорів місцевих бюро, заступників директорів регіональних бюро, інспекторів слідчих підрозділів, слідчих з особливо важливих справ призначаються особи, які мають вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста і стаж роботи в правоохоронних органах, адвокатом або на посаді судді не менше п‘яти років.

5. На посади директорів регіональних бюро, першого заступника та заступників Директора Національного бюро призначаються особи, які мають вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста і стаж роботи в правоохоронних органах, адвокатом або на посаді судді не менше семи років.

6. На посаду Директора Національного бюро призначається особа, яка має вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста і стаж роботи у галузі права не менше десяти років.

7. Не можуть бути призначені на посаду працівника Національного бюро особи, які:

а) визнані у встановленому порядку недієздатними, обмежено дієздатними;

б) мають або мали судимість за вчинення умисного злочину, крім реабілітованих, мають судимість за вчинення необережного злочину;

в) несли відповідальність за вчинення корупційних діянь;

г) у разі призначення будуть безпосередньо підпорядковані особам чи їм будуть підпорядковані особи, які є їхніми близькими родичами чи свояками.

8. Під правоохоронними органами у цій статті розуміються органи прокуратури, органи Національного бюро, органи внутрішніх справ, Служба безпеки України, податкова міліція, органи державної митної служби.

Стаття 19. Призначення на посаду працівника Національного бюро

1. Відбір кандидатів на посаду прокурора здійснюється шляхом проведення конкурсу в порядку, визначеному Директором Національного бюро.

2. Про призначення на посаду працівника Національного бюро видається наказ.

Стаття 20. Стажування працівників Національного бюро

1. Стажерами є призначені на посаду працівника Національного бюро особи, які не мають достатнього досвіду практичної роботи за спеціальністю і яким не присвоєне спеціальне звання.

2. Строк стажування становить один рік. Працівникові Національного бюро після успішного проходження стажування присвоюється спеціальне звання.

3. Якщо під час стажування працівник Національного бюро не виявив достатніх знань, навичок, ділових та моральних якостей, він у будь який час стажування звільняється з посади особою, яка його призначила на посаду.

4. Порядок стажування визначається Директором Національного бюро.

Стаття 21. Присяга працівників Національного бюро

1. Особи, які вперше призначені на посаду працівника Національного бюро, складають таку присягу:

"Вступаючи на службу до Національного бюро розслідувань України, присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюся неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, дотримуватися державної та службової таємниці.

Присягаю з високою відповідальністю виконувати свої обов'язки, постійно вдосконалювати професійну майстерність, сприяти зміцненню авторитету Національного бюро розслідувань України, мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил, боротися з корупцією і злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, інтереси держави.

У разі порушення присяги готовий нести відповідальність відповідно до законів України".

2. Працівники Національного бюро підписують текст прийнятої присяги, яка додається до особової справи. Процедура прийняття присяги визначається Директором Національного бюро.


Стаття 22. Вимоги щодо несумісності посади працівника Національного бюро з іншими видами діяльності

1. Посада працівника Національного бюро несумісна з представницьким мандатом, посадою в будь-якому іншому органі державної влади, органі влади Автономної Республіки Крим, органі місцевого самоврядування.

2. Працівник Національного бюро не має права суміщати свою посадову діяльність з будь-якою іншою діяльністю, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час.

3. Працівник Національного бюро не може належати до будь-якої політичної партії, професійної спілки, а також входити до керівних органів або наглядової ради підприємств чи об‘єднань громадян.


Стаття 23. Атестація працівників Національного бюро

1. Для визначення рівня знань та професійної підготовки, відповідності займаній посаді проводиться атестація працівників Національного бюро.

2. Для проведення атестації працівників Національного бюро утворюються Атестаційна комісія Національного бюро при Головному управлінні Національного бюро, а при регіональних бюро розслідувань – регіональні атестаційні комісії Національного бюро.

3. Працівники Національного бюро проходять атестацію не рідше одного разу на п‘ять років.

4. Порядок проведення атестації працівників Національного бюро визначається положенням, яке затверджується Директором Національного бюро.

Стаття 24. Спеціальні звання працівників Національного бюро

1. Встановлюються такі спеціальні звання працівників Національного бюро:

а) молодші агентські звання Національного бюро:

прапорщик Національного бюро розслідувань України,

старший прапорщик Національного бюро розслідувань України;

б) молодші спеціальні звання Національного бюро:

лейтенант Національного бюро розслідувань України,

старший лейтенант Національного бюро розслідувань України,

капітан Національного бюро розслідувань України;

в) старші спеціальні звання Національного бюро:

майор Національного бюро розслідувань України,

підполковник Національного бюро розслідувань України,

полковник Національного бюро розслідувань України;

г) вищі спеціальні звання Національного бюро:

генерал-майор Національного бюро розслідувань України,

генерал-лейтенант Національного бюро розслідувань України,

генерал-полковник Національного бюро розслідувань України.

Генерал Національного бюро розслідувань України.

2. Перелік посад працівників Національного бюро, які відповідають кожному спеціальному званню, встановлюється Директором Національного бюро.

3. Розмір надбавок до посадових окладів працівників Національного бюро за спеціальними званнями затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Директора Національного бюро.


Стаття 25. Присвоєння спеціальних звань працівникам Національного бюро

1. Спеціальне звання Генерала Національного бюро розслідувань України присвоюється Президентом України лише Директору Національного бюро.

2. Вищі спеціальні звання (крім звання Генерала Національного бюро розслідувань України) присвоюються Президентом України за поданням Директора Національного бюро. Усі інші спеціальні звання працівників Національного бюро присвоює Директор Національного бюро.

3. Особі, що вперше призначена на посаду працівника Національного бюро, спеціальне звання присвоюється відповідно до посади, досвіду роботи за спеціальністю, присвоєного раніше рангу, чину, класу чи іншого спеціального звання.

4. Особам, які призначені на посаду працівника Національного бюро і мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, присвоюється спеціальне звання не нижче лейтенанта Національного бюро розслідувань України.

5. Присвоєння чергового спеціального звання працівнику Національного бюро проводиться відповідно до посади, яку він займає, і стажу роботи. Присвоєння більш високого спеціального звання працівникові Національного бюро незалежно від посади і стажу роботи може мати місце в порядку заохочення.

6. Чергове спеціальне звання присвоюється прапорщику Національного бюро розслідувань України через 2 роки, старшому прапорщику Національного бюро розслідувань України через 3 роки; лейтенанту Національного бюро розслідувань України і старшому лейтенанту Національного бюро розслідувань України через 2 роки, капітану Національного бюро розслідувань України і майору Національного бюро розслідувань України через 3 роки, підполковнику Національного бюро розслідувань України і полковнику Національного бюро розслідувань України через 4 роки.

7. Присвоєння вищих спеціальних звань можливе у випадку підвищення на посаді або за досягнення у роботі.


Стаття 26. Звільнення працівника Національного бюро з посади

1. Працівник Національного бюро може бути звільнений з посади особою, яка його призначила, у разі:

а) подання ним заяви про звільнення з посади;

б) негативних результатів атестації;

в) досягнення працівником Національного бюро шістдесяти п‘яти років;

г) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров‘я;

ґ) вчинення працівником Національного бюро дисциплінарного проступку, що мав чи міг мати значні шкідливі наслідки, або умисного вчинення будь-якого іншого дисциплінарного проступку;

д) відмови від переведення на іншу рівнозначну чи вищу посаду у Національному бюро розслідувань.

2. Працівник Національного бюро повинен бути звільнений посади особою, яка його призначила, у разі :

а) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

б) порушення ним вимог щодо несумісності;

в) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим ;

г) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

ґ) визнання його недієздатним або обмежено дієздатним;

д) переведення його на іншу посаду в Національному бюро;

е) невідповідності займаній посаді, виявленій під час стажування.


Стаття 27. Форма одягу працівників Національного бюро

1. Працівники прокуратури мають єдину форму одягу з відповідними знаками розрізнення, що видається безкоштовно.

2. Зразки, перелік та опис форми одягу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Порядок видачі, обліку та носіння форми одягу затверджується Директором Національного бюро.


Стаття 28. Кадровий резерв Національного бюро

1. У Національному бюро створюється кадровий резерв для зайняття посад, а також для просування по службі.

2. Заміщення посад в Національному бюро здійснюється, як правило, з числа осіб, які перебувають у кадровому резерві Національного бюро.

3. Порядок формування кадрового резерву і організації роботи з ним визначаються Директором Національного бюро.



Розділ ІV. ЗАОХОЧЕННЯ ТА ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО

Стаття 29. Заохочення працівників Національного бюро

1. Працівники Національного бюро заохочуються за сумлінне і зразкове виконання посадових обов‘язків, ініціативу та оперативність в роботі.

2. Заходами заохочення є:

а) подяка;

б) грошова премія;

в) подарунок;

г) підвищення у спеціальному званні;

ґ) призначення на посаду вищого рівня;

д) нагородження нагрудним знаком “Почесний працівник Національного бюро розслідувань України”.

3. Про заохочення працівника Національного бюро видається розпорядження, що оголошується особі, яка заохочується, в урочистій обстановці у присутності інших працівників відповідного органу Національного бюро і додається до особової справи.

4. За особливі заслуги у роботі працівники Національного бюро можуть бути представлені до нагородження державними нагородами.

Стаття 30. Посадові особи, що застосовують заохочення

1. Директор Національного бюро з власної ініціативи або за поданням директорів регіональних чи місцевих бюро розслідувань має право застосовувати всі заходи заохочення, передбачені частиною другою статті 29 цього Закону, крім присвоєння тих спеціальних звань, які присвоює Президент України.

2. Директори регіональних чи місцевих бюро розслідувань мають право заохотити працівника Національного бюро подякою, грошовою премією, подарунком. Про застосування інших заходів заохочення вони вносять подання Директору Національного бюро.

3. Нагородження державними нагородами, а також присвоєння вищого спеціального звання здійснює Президент України за поданням Директора Національного бюро.


Стаття 31. Дисциплінарна відповідальність працівників Національного бюро

1. Підставою для притягнення працівника Національного бюро до дисциплінарної відповідальності є винне невиконання або неналежне виконання працівником Національного бюро своїх посадових обов‘язків, скоєння негідного вчинку, що дискредитує його як працівника Національного бюро (дисциплінарний проступок).

2. За вчинення дисциплінарного проступку на працівника Національного бюро може бути накладено лише одне з таких дисциплінарних стягнень:

а) догана;

б) пониження у спеціальному званні;

в) переведення на нижчу посаду;

г) позбавлення нагрудного знаку “Почесний працівник Національного бюро розслідувань України”;

ґ) звільнення з посади;

д) звільнення з посади з позбавленням спеціального звання.

Стаття 32. Посадові особи, які накладають дисциплінарні стягнення

1. За вчинення дисциплінарного проступку Директор Національного бюро може накласти будь-яке дисциплінарне стягнення, передбачене частиною другою статті 31 цього Закону, крім пониження у спеціальному званні працівників Національного бюро, яким присвоєні вищі спеціальні звання, і позбавлення цих звань при їх звільненні з посади.

2. За вчинення дисциплінарного проступку директори регіональних чи місцевих бюро розслідувань мають право винести догану, звільнити з посади чи перевести на нижчу посаду працівника Національного бюро, якого вони призначили на посаду. Про накладення інших видів дисциплінарних стягнень зазначені директори вносять подання Директору Національного бюро.

3. Президент України за поданням Директора Національного бюро має право понизити у спеціальному званні працівника Національного бюро, якому присвоєний вище спеціальне звання, або позбавити його цього звання при звільненні з посади.


Стаття 33. Порядок накладання дисциплінарних стягнень

1. Накладенню дисциплінарного стягнення на працівника Національного бюро передує дисциплінарна перевірка, що проводиться посадовою особою, яка має право накладати дисциплінарні стягнення, або за її дорученням підпорядкованою їй посадовою особою, якій підлеглий цей працівник.

2. Посадова особа, яка проводить дисциплінарну перевірку, негайно після одержання інформації про дисциплінарний проступок вимагає письмове пояснення щодо нього у працівника Національного бюро.

3. За результатами перевірки посадова особа, яка має право накладати дисциплінарне стягнення, може прийняти рішення про притягнення працівника Національного бюро до дисциплінарної відповідальності. Накладене дисциплінарне стягнення повинно відповідати ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, характеру вини працівника Національного бюро, що його вчинив, характеру і ступеню заподіяної шкоди.

4. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути прийняте не пізніше двох місяців після виявлення дисциплінарного проступку, але в усякому разі не пізніше одного року після його вчинення.

5. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається у формі розпорядження, яке оголошується працівнику Національного бюро під розписку і додається до його особової справи, а також може бути доведене до відома інших працівників Національного бюро.


Стаття 34. Оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності

1. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності протягом одного місяця з дня ознайомлення з ним працівника Національного бюро може бути оскаржене цим працівником до посадової особи вищого рівня, ніж та, яка наклала дисциплінарне стягнення, або до суду.

2. Посадова особа вищого рівня зобов‘язана розглянути таку скаргу протягом десяти днів з дня її надходження і повідомити про результати розгляду особу, яка її подала.

Розділ V. ПРАВОВИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО

Стаття 35. Правовий захист працівників Національного бюро

1. Працівники Національного бюро під час виконання покладених на них повноважень є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом.

2. Не допускається затримання працівника Національного бюро, а також особистий огляд чи огляд речей, що є при ньому, транспортного засобу, якого він використовує, у відсутності представника прокуратури, крім випадків, коли є нагальна необхідність запобігти злочинові чи його перепинити.

3. У разі арешту працівника Національного бюро за підозрою у вчиненні злочину, або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають окремо від інших осіб.

4. Правопорушення, вчинені щодо працівників Національного бюро, членів їхніх сімей у зв'язку з виконанням повноважень працівників Національного бюро, тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

5. Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу Національному бюро у здійсненні його повноважень. Незаконне розголошення даних про такі відносини, а також інші правопорушення щодо цих осіб та членів їх сімей, вчинені у зв‘язку з такими відносинами, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом за правопорушення щодо працівників Національного бюро.




Стаття 36. Соціальний захист працівників Національного бюро

1. Держава забезпечує соціальний захист працівників Національного бюро.

2. На працівників Національного бюро та членів їхніх сімей поширюються заходи соціального забезпечення, соціального захисту, житлового забезпечення, що передбачені законом для працівників прокуратури та членів їхніх сімей, якщо інше не передбачено цим Законом.

3. Медичне та санаторно-курортне забезпечення працівників Національного бюро та членів їх сімей здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.


Стаття 37. Грошове забезпечення працівників Національного бюро

Форми і розміри грошового забезпечення осіб начальницького складу, умови оплати праці інших працівників Національного бюро встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Національного бюро висококваліфікованими кадрами з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати.



Розділ VІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО

Стаття 38. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення Національного бюро

1. Фінансування Національного бюро, а також витрати, пов'язані з реалізацією передбачених цим Законом заходів, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України.

2. Кошторис витрат на утримання органів та установ Національного бюро затверджує Директор Національного бюро і в межах виділених асигнувань він має право вносити до нього зміни.

3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують розташовані на їхній території органи Національного бюро відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.

4. Транспортними і матеріально-технічними засобами прокуратура забезпечується за рахунок коштів державного бюджету України у встановленому законодавством порядку.

5. Фінансове забезпечення діяльності органів Національного бюро здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України “Про джерела фінансування органів державної влади“.

6. Матеріально-технічне забезпечення Національного бюро здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону.

Стаття 39. Статистична звітність

Національне бюро разом із зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади розробляє систему і методику єдиного обліку і статистичної звітності про стан виконання Національним бюро його повноважень, розкриття та розслідування злочинів, а також встановлює єдиний порядок формування і подання звітності в органах Національного бюро.


Стаття 40. Правова інформація і систематизація законодавства

1. Для забезпечення працівників Національного бюро правовою інформацією, нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою в органах та установах Національного бюро створюються бібліотеки, ведеться систематизація законодавства, консультативно-довідкова робота та застосовуються автоматизовані правові інформаційно-пошукові системи.

2. Національне бюро у межах своєї компетенції бере участь у роботі з удосконалення законодавства.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.


2. Органи Національного бюро утворюються на матеріально-технічній базі Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, управлінь, відділів, відділень по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та інших містах, слідчих управлінь та відділів органів прокуратури, які ліквідуються з 1 червня 2005 року.
3. Переведенню до Національного бюро до 1 червня 2005 року підлягають:
а) слідчий апарат прокуратури;
б) слідчі органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, які провадять розслідування справ про злочини, що становлять підвищену суспільну небезпеку, вчинені організованими групами або пов'язані з корупцією.
4. Слідчі органів внутрішніх справ, Служби безпеки України переводяться до органів Національного бюро у межах затвердженої Президентом України штатної чисельності органів Національного бюро після переведення туди слідчого апарату прокуратури.
5. До призначення на посаду Директора Національного бюро система органів Національного бюро утворюється Президентом України, а також затверджується їх штатна чисельність.
6. Порядок переведення слідчих до органів Національного бюро, співвідношення класних чинів працівників прокуратури, інших спеціальних звань і спеціальних звань працівників Національного бюро, порядок передачі майна Національному бюро затверджуються Президентом України.
7. Національне бюро починає здійснювати свої повноваження з 1 червня 2005.
8. Усі справи, що розслідуються органами прокуратури, підрозділами органів внутрішніх справ, які ліквідуються відповідно до цього Закону, з 1 червня 2005 року передаються до провадження Національного бюро.
9. До внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України органам Національного бюро з 1 червня 2005 року підслідні справи, які віднесені до підслідності органів прокуратури.

проект Закону України "Про Національне бюро розслідувань"



ЗАКОН УКРАїНИ 1

Про Національне бюро розслідувань 1

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1

Стаття 1. Статус Національного бюро розслідувань України 1

Стаття 2. Компетенція Національного бюро 1

Стаття 3. Правові засади діяльності Національного бюро 1

Стаття 4. Принципи організації та діяльності Національного бюро 1

Стаття 5. Контроль та нагляд за діяльністю Національного бюро 2

Стаття 6. Міжнародне співробітництво 2

Розділ II. СИСТЕМА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО 2

Стаття 7. Система Національного бюро 2

Стаття 8. Директор Національного бюро 3

Стаття 9. Головне управління Національного бюро 4

Стаття 10. Регіональні бюро розслідувань 4

Стаття 11. Директори регіональних бюро розслідувань 5

Стаття 12. Місцеві бюро розслідувань 5

Стаття 13. Директори місцевих бюро розслідувань 6

Стаття 14. Повноваження Національного бюро 6

Стаття 15. Обов‘язки і права працівників Національного бюро 8



Розділ ІІІ. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО 8

Стаття 16. Кадри Національного бюро 8

Стаття 17. Працівники Національного бюро 9

Стаття 18. Вимоги до осіб, які призначаються на посаду працівника Національного бюро 9

Стаття 19. Призначення на посаду працівника Національного бюро 10

Стаття 20. Стажування працівників Національного бюро 11

Стаття 21. Присяга працівників Національного бюро 11

Стаття 22. Вимоги щодо несумісності посади працівника Національного бюро з іншими видами діяльності 11

Стаття 23. Атестація працівників Національного бюро 12

Стаття 24. Спеціальні звання працівників Національного бюро 12

Стаття 25. Присвоєння спеціальних звань працівникам Національного бюро 13

Стаття 26. Звільнення працівника Національного бюро з посади 13

Стаття 27. Форма одягу працівників Національного бюро 14

Стаття 28. Кадровий резерв Національного бюро 14



Розділ ІV. ЗАОХОЧЕННЯ ТА ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО 14

Стаття 29. Заохочення працівників Національного бюро 14

Стаття 30. Посадові особи, що застосовують заохочення 15

Стаття 31. Дисциплінарна відповідальність працівників Національного бюро 15

Стаття 32. Посадові особи, які накладають дисциплінарні стягнення 16

Стаття 33. Порядок накладання дисциплінарних стягнень 16

Стаття 34. Оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності 17

Розділ V. ПРАВОВИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО 17

Стаття 35. Правовий захист працівників Національного бюро 17

Стаття 36. Соціальний захист працівників Національного бюро 18

Стаття 37. Грошове забезпечення працівників Національного бюро 18



Розділ VІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО 18

Стаття 38. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення Національного бюро 18

Стаття 39. Статистична звітність 19

Стаття 40. Правова інформація і систематизація законодавства 19



ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 19





Достарыңызбен бөлісу:


©kzref.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет